Збалансування економічних процесів в умовах глобальної соціалізації

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЗБАЛАНСУВАННЯ ЕКОНОМІЧНИХ ПРОЦЕСІВ В УМОВАХ ГЛОБАЛЬНОЇ СОЦІАЛІЗАЦІЇ

С. Ю. Савін, к. е. н., доцент

В статті розглянуто проблеми соціалізації управління економічними процесами, узгодження інтересів бізнесу і суспільства, гуманізації трудових відносин та гармонізації соціально-економічних інституцій. Визначено прояви та причини дисфункцій соціально- економічних інституцій. Розглянуто закордонну практику напрацювань в сфері соціалізації бізнес-середовища. соціалізація економічний бізнес трудовий

Ключові слова: соціалізація, самоорганізація, економічні процеси, бізнес-середовище, дисфункції соціально-економічних інституцій.

Актуальність теми дослідження. В умовах стрімкого нівелювання загальнолюдських цінностей, викликаних повільними темпами реформ, нереалізованими запитами суспільства та бізнесу, воєнними діями на сході, катастрофічним падінням платоспроможності та рівня життя, значно знижується ефективність управління економічними процесами в соціальній площині. Зазначені негативні тенденції актуалізують необхідність пошук нових підходів управління економічними процесами в суспільстві та бізнес середовищі в контексті подолання хаосу, розладу і дисбалансу соціально-економічних інституцій в країні. Розробка та удосконалення базових основ цієї взаємодії стане важливою частиною процесу самозбереження, самовідтворення, оновлення та процвітання України.

Постановка проблеми. Стаття спрямована на дослідження проблем збалансованості економічних процесів в суспільстві та бізнес-середовищі в умовах глобальної соціалізації.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Значну увагу проблемам соціалізації управління економічними процесами, узгодження інтересів бізнесу і суспільства, гуманізації трудових відносин та гармонізації соціально-економічних інституцій приділили такі науковці, як Бакурова А. В., Буковинська М. П., Козаченко Г. В., Любохинець О. В., Стативка О. М. та інші. Однак сучасним економічним процесам повинні бути притаманні принципово нові методологічні орієнтири, тому в статті наголос буде зроблено на перехід від управління на принципах адміністрування і централізації до управління на принципах проактивності, гуманізації та самоорганізації.

Виклад основного матеріалу. Проблема збалансованості економічних процесів в суспільстві та бізнес-середовищі в умовах глобальної соціалізації є однією з найактуальніших проблем сучасної економічної науки. Проявом розбалансованості процесів, які відбуваються в суспільному середовищі та бізнес-середовищі є дисфункції соціально-економічних інституцій. Згідно Кли- манської Л. Д. та Савки В. Є. [4, 9], дисфункції соціально-економічних інституцій можуть виявлятися у тому, що структура інституцій не відповідає вимогам часу. В процесі творення української держави обґрунтованими та закономірними є прагнення до ліквідації залишків корумпованої системи організації, створення її нової соціально-економічної форми. Виходом з такої ситуації автори вбачають модифікацію форми соціально-економічної організації, заміну віджитої і неефективної на таку, яка б повніше відповідала новим завданням суспільства. Другою причиною дис- функцій автори визначають винищення ресурсів. Так, брак фінансових ресурсів нарощує дефіцит бюджету, провокує інфляцію, знецінює заощадження громадян, змушує їх працювати в кредит. Складнішою є ситуація, коли відчувається нестача ресурсів духовного та соціального порядку, перш за все довіри, авторитетності, лояльності членів суспільства і окремих колективів до керівних органів. Вихід з такого становища - пошук ресурсів для забезпечення життєздатності держави, регіону, організацій та підприємств із застосуванням прийнятних для суспільства економічних засобів. Одним із варіантів може бути повна зміна керівництва і фахівців та вироблення нової соціально-економічної парадигми.

Буковинська М. П., Кисова А. Е., Крайнов Н. Н. та Стативка О. М. [2,3,6,10] вважають соціальні технології гуманізації суспільства та трудових відносин важливими при вирішенні економічних проблем. Любохинець О. В. [8] підтримує цей науковий напрям і пропонує методологію впровадження корпоративної соціальної відповідальності та дебюрократизації управління. Козаченко Г. В. й Алєйніков А. А. [6] навпаки акцентують увагу, що лише бюрократичні інструменти є дієвими у подоланні дезорганізації управління в перехідні періоди та періоди криз.

Бакурова А. В., Крамар В. І. та Лупенко С. А. [1,7] стверджують, що специфіка зміни управлінських концепцій полягає у тому, що керівний вплив на соціально-економічні системи не може здійснюватися тільки на основі систематизації та узагальнення досвіду минулих періодів. Істотно актуалізує необхідність пошуку наукових підходів до збалансування інтересів суспільства і бізнесу сучасний рівень соціалізації усіх сфер життєдіяльності, який досяг глобального рівня.

В закордонній практиці напрацювання в сфері соціалізації бізнес-середовища сформувалися у моделі корпоративної соціальної відповідальності бізнесу за американською, європейською та азійськими моделями. Але «сліпе» копіювання та впровадження зазначених моделей в практику українського бізнесу та суспільства є неприпустимим в силу різниці цінностей, менталітету, принципів взаємодії та співпраці, а тому замість вигоди може завдати шкоди.

Частково елементи соціалізації вже впроваджуються на найбільш сучасних підприємствах та організаціях в Україні. Так, наприклад, серед кампаній, які підтримують соціальні ініціативи, в першу чергу можна зазначити такі: асоціація АСС-Ukraine, USaid, СименсУкраина, NIKO (фонд «Крона»), Фокстрот Україна, Avon, страхова компанія Інго-Україна, журнал «Единственная», Ernst&Young, KPMG, банк «Надра».

Компанія «Avon» проводить акцію під назвою «Avon проти раку молочної залози»; компанія «ФіліппМоррісУкраїна» протягом декількох років виділяє значні кошти на лікування дітей, які постраждали в результаті аварії на Чорнобильській АЕС, компанія «Roshen» проводила акцію під гаслом «Українці. Від серця до серця!». Однак наведені заходи у бізнес середовищі відбуваються спонтанно, а тому і суспільством сприймаються неоднозначно, що унеможливлює стабільну підтримку бізнесу з боку суспільства, а відтак актуалізує проблему створення наукових основ управління економічними процесами в суспільстві та бізнес-середовищі.

Зокрема, в діловій спільноті досвід самоорганізації та соціалізації існує у таких сферах: підвищення динаміки інноваційного розвитку та конкурентоспроможності; відповідальне корпоративне управління та поведінка; співпраця з групами впливу; розвиток людського капіталу; дотримання принципу рівних можливостей (включаючи гендерну та вікову рівність, дотримання прав людей з особливими потребами); гідна праця та соціальний діалог; суспільний добробут (у тому числі, викорінення злиднів, зменшення бідності); підприємництво та ініціативність; збереження та відтворення довкілля; відповідальна інтеграція у міжнародні ринки.

Висновки. Віддаючи належне теоретичній та практичній цінності попередніх наукових здобутків, слід відзначити, що системна концепція збалансованого управління економічними процесами в суспільстві та бізнес середовищі в умовах глобальної соціалізації ще не сформована і потребує подальшого фундаментального опрацювання та наповнення, в результаті чого, в умовах стрімкого нівелювання загальнолюдських цінностей та нереалізованих запитів суспільства та бізнесу, підвищиться узгодженість інтересів бізнесу і суспільства, набудуть більшої гармонізації соціально-економічні інституції та трудові відносини, прискоряться процеси економічного розвитку, зросте ефективність мотиваційних механізмів впровадження інновацій.

Література

1. Бакурова, А. В. Семантичне моделювання процесів самоорганізації в соціально-економічних системах / А. В. Ба- курова // Проблеми системного підходу в економіці. К.: Національний авіаційний університет. 2010. №1. С. 48-54.

2. Буковинська, М. П. Гуманізація праці як імператив XXI століття [Електронний ресурс] / М. П. Буковинська. Режим доступу:їійр: http://enuftir.nuft.edu.Ua/ispui/bitstream/123456789/5158/1/1.pdf.

3. Кисова, А. Е. Генезис идей экономического роста и его гуманизации / А. Е. Кисова // Экономические науки. 2010. №1(74). С. 51-54.

4. Климанська Л.Д. Політичний дискурс соціальної проблеми як комунікативна технологія / Л. Д. Климанська // Соціальні технології: актуальні проблеми теорії та практики. 2013. Вип. 59-60. С. 259-269.

5. Козаченко, Г. В. Бюрократичні інструменти у подолання дезорганізації управління на підприємстві / Г. В. Козаченко, А. А. Алєйніков // Вісник Хмельницького Національного університету. Економічні науки. 2013. Вип. 2. Т. 3 (198). С. 92-96.

6. Крайнов, Н. Н. Гуманизация социально-трудовых отношений / Н. Н. Крайнов // Креативная экономика. 2011. №4(52). С. 67-70.

7. Крамар, В. І. Порівняльний аналіз моделей процесів самоорганізації та їх застосування в інформаційних системах / В. І. Крамар, С. А. Лупенко // Вісник Хмельницького національного університету. 2011. №3. С. 254-258.

8. Любохинець, О. В. Теоретичні засади формування та практика впровадження корпоративної соціальної відповідальності підприємств / О. В. Любохинець // Вісник Хмельницького національного університету. Економічні науки. 2013. № 2(3). С. 73-78.

9. Савка, В. Є. Цінності як чинник динаміки соціальних інституцій (приклад соціальної роботи) / В. Є. Савка // Вісник Львівського університету. Серія: Соціологічна. 2013. Вип. 7. С. 97-105.

10. Стативка, О. М. Гуманізація соціально-трудових відносин на підприємстві / О. М. Стативка // Бізнесінформ. 2012. №10. С. 180-183.

Размещено на Allbest.ru