Інноваційний фактор підвищення конкурентоспроможності підприємств олійно-жирового підкомплексу

Дослідження чинників, які перешкоджають зміцненню конкурентних позицій підприємств. Розробка розвитку їх інноваційної діяльності з метою забезпечення стабільності на ринку та підвищення конкурентоспроможності вітчизняної олійно-жирової продукції.

Рубрика Экономика и экономическая теория
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 28.05.2017
Размер файла 10,8 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Миколаївський національний аграрний університет

Інноваційний фактор підвищення конкурентоспроможності підприємств олійно-жирового підкомплексу

Ю.В. Мороз, магістрант

Анотація

У статті розглянуто інноваційний фактор підвищення конкурентоспроможності підприємств олійно-жирового під комплексу. Досліджено чинники які перешкоджають зміцненню конкурентоспроможності. Запропоновано шляхи розвитку інноваційної діяльності досліджуваних підприємств.

Ключові слова: інновації, конкурентоспроможність, підприємства олійно-жирового підкомплексу, інноваційна діяльність.

інноваційний ринок конкурентоспроможність

Постановка проблеми. В умовах ринкової економіки та зростання конкуренції на світовому ринку питання підвищення конкурентоспроможності продукції набуває дедалі більшої актуальності. Сучасні умови розвитку характеризуються поглибленням інтеграційних процесів, лібералізацією умов торгівлі сільськогосподарськими товарами, орієнтацією на зовнішні ринки, а також підвищеною увагою до якості продукції.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Питання, що стосуються конкурентоспроможності та інноваційної діяльності підприємств, знайшли своє відображення в дослідженнях вітчизняних та зарубіжних економістів, зокрема у працях М. Портера, Р.А. Фатхутдінова, Ю.П. Доценка, Ю.Б. Іванова, Л.І. Федулової, В.А. Павлової, А.А. Пересади та інших. Але при цьому не приділяється достатньої уваги поясненню взаємозв'язку конкурентоспроможності та інноваційної діяльності підприємства.

Постановка завдання. Метою дослідження є оцінка інноваційної діяльності підприємств олійно-жирового підкомплексу як визначального фактору їх конкурентоспроможності.

Виклад основного матеріалу дослідження. Проблема підвищення рівня конкурентоспроможності підприємств є однією з найбільш обговорюваних в Україні протягом останніх років. Конкурентоспроможність підприємства є одним з головних чинників, який визначає успіх його діяльності.

Дослідження впливу інновацій на рівень конкурентоспроможності вітчизняних підприємств в сучасних умовах набувають все більшої актуальності. І в першу чергу, це пов'язано з тим, що однією з основних цілей підприємства, що функціонує в умовах ринкової економіки, є не тільки забезпечення конкурентоспроможності його товарів, але й удосконалення процесів їх створення і виробництва. Така ціль досягається лише тими організаціями, які відзначаються високою інтенсивністю інноваційної діяльності, адже постійно оновлюючи бізнес-процеси, можна оперативно та з мінімальними витратами реагувати на зміни зовнішнього середовища. Звідси випливає, що інноваційна діяльність підприємства та його конкурентоспроможність є взаємообумовленими.

Узагальнення літературних джерел дає можливість зробити висновки про те, що конкурентоспроможність продукції - це її переваги на ринку, що забезпечуються привабливими для споживача властивостями, порівняно низькою ціною та експлуатаційними витратами, оптимальним поєднанням параметрів ціна-якість, відповідністю умовам даного ринку, часу продаж і перевагам споживача, а також відмінністю в кращу сторону її основних характеристик від аналогічних на ринку [1].

Ключовою категорією будь-якого інноваційного процесу є „інновація”, що в перекладі з англійського означає введення нового, оновлення. Взагалі даний термін був уперше введений І. Шумпетером і Г. Меншем і в буквальному перекладі означає «втілення наукового відкриття, технічного винаходу в новій технології або в новому виді виробу» [2].

Під інноваційною діяльністю зазвичай розуміють діяльність, що спрямована на використання і комерціалізацію результатів наукових досліджень та розробок і зумовлює випуск на ринок нових конкурентоспроможних товарів і послуг [3].

Зростаюча й жорстка конкуренція як на внутрішніх, так і на зовнішніх ринках детермінує необхідність посилення уваги вітчизняних підприємств до інноваційної діяльності. Адже в сучасних швидко змінюваних ринкових умовах здатні вижити лише інноваційні компанії, тобто ті, які знаходяться в стані постійного пошуку нових можливостей, поєднуючи при цьому стратегічне планування з інноваційним розвитком. Саме інноваційні процеси, котрі протікають на підприємствах, є джерелом майбутніх конкурентних переваг на ринку, тому їх вплив на діяльність цих підприємств не можна недооцінювати.

Оскільки, конкурентоспроможна продукція - це результат функціонування конкурентоспроможного підприємства, то її забезпечення та підвищення теж є одним з найважливіших напрямків для підприємства.

Сучасні умови діяльності економічних суб'єктів в Україні характеризуються невизначеністю, тобто внутрішньою нестійкістю та достатньо обмеженою передбачуваністю поведінки інших суб'єктів економічних відносин. За таких обставин серед основних факторів конкурентоспроможності підприємства провідне місце займають: конкурентоспроможність продукції та його інноваційна діяльність. Крім того, в мінливому ринковому середовищі необхідно безперервно вдосконалювати власну продукцію й усі інші процеси на підприємстві, а також вміти адаптуватися, саме тому постійне впровадження інновацій на сучасному етапі розвитку економіки є основним засобом збереження конкурентоспроможності і невід'ємною частиною підприємницької діяльності.

Інновації прямо й безпосередньо впливають на конкурентоспроможність продукції, забезпечуючи виробництво високоякісної продукції з відносно низькою ціною. При її оцінці доцільно керуватись принципами функціонально-вартісного аналізу. Відповідно до даного аналізу, товар повинен бути економічним з точки зору як виробника, так і споживача [4].

Огляд основних показників роботи олійно-жирових комбінатів показує, що більшість продукції, яка випускається вітчизняними підприємствами, є неконкурентоспроможною порівняно з продукцією, яка виробляється згідно з міжнародними стандартами та експортується. За останні роки функціонування олійно-жирового комплексу характеризується значним спадом ефективності як у межах окремих складових єдиного технологічного ланцюга, так і у виробничих відносинах між ними. Виробники насіння соняшнику та переробні підприємства працюють ізольовано один від одного. Їх матеріальні інтереси не сконцентровані на кінцевих результатах, що унеможливлює за рахунок упровадження окремих і недостатньо узгоджених заходів виведення цього напряму агропромислового виробництва на якісно новий рівень.

З огляду на проблему управління якістю олійно-жирової продукції та економічними труднощами олійно-жирових підприємств за сучасних кризових умов необхідно виявити можливі загрози для підприємства та розробити шляхи їх уникнення з метою забезпечення стабільності підприємств на ринку та підвищення конкурентоспроможності вітчизняної олійно-жирової продукції.

Серед шляхів підвищення конкурентоспроможності продукції олійно-жирових підприємств та ефективності їх функціонування можна виділити такі: комплексний підхід до проблем організаційної, ресурсної та асортиментної структури галузі як до якісних стратегічних цілей, що дозволить подолати галузеву структурну деформацію;

впровадження інноваційних технологій та підходів до виробництва, що дозволить уникнути надмірних втрат сировини та мінімізує вплив людського чинника. Також управління ризиками операційної діяльності потребує організації досконалої системи моніторингу зовнішнього середовища для формування ефективної маркетингової стратегії; правового захисту технологій; впровадження на підприємстві заходів підвищення кваліфікації працівників; постійний контроль за якістю виконання та ефективністю управління.

Стабільний розвиток підприємств олійно-жирового підкомплексу аграрного сектору можливий лише на основі конкурентоспроможного товаровиробництва. Нині одним з основних гальмуючих чинників такого розвитку є уповільненість інноваційної діяльності більшості підприємств галузі, недостатній вплив цього процесу на підвищення ефективності виробництва. Потрібне невідкладне здійснення радикальних інноваційних перетворень, що дозволили б досягти відчутного поліпшення економічних показників діяльності підприємств цієї важливої галузі національної економіки. Підприємства олійно-жирового під комплексу аграрного сектору є стратегічно важливими у національному господарстві як країни в цілому, так і окремих регіонів. Забезпечуючи продовольчу безпеку країни, вони є однією головних переробних ланок сільського господарства й основним джерелом забезпечення споживчого ринку продовольством. Виготовлення конкурентоспроможної олійно-жирової продукції можливе тільки на основі сучасних технологій, а також постійної інноваційної діяльності на підприємствах.

Основними напрямами вдосконалення інноваційної діяльності олійно-жирових підприємств слід вважати: розробку чіткої інноваційної політики на макрорівні; збалансування науково-технічної й інвестиційної політики; підвищення інвестиційної й інноваційної активності; розширення джерел інвестування інновацій (зараз переважають інвестиції з власних коштів підприємств); вдосконалення нормативно-правової бази; визнання пріоритетності інноваційної діяльності; поліпшення інформаційного забезпечення інноваційної діяльності; забезпечення переважання в загальному обсязі принципово нових, а не поліпшуючих інновацій; підвищення частки технологічних інновацій.

Висновки. Інноваційна спрямованість підприємств виступає одним з найважливіших факторів підвищення конкурентоспроможності продукції, що забезпечує їх сильну конкурентну позицію як на внутрішніх, так і на міжнародних ринках. Постійне підвищення якості та створення нових зразків продукції, які мають переваги над існуючими на ринку, є найважливішим засобом конкурентної боротьби підприємств. Тому їх пріоритетним завданням являється необхідність збільшення ефективності інноваційної діяльності, що дозволить цілком реалізувати наявний потенціал і буде міцною основою функціонування і розвитку вітчизняної економіки. Кроками підприємств у цьому напрямку повинні стати обмін досвідом з іноземними підприємствами, розширення джерел фінансування діяльності, розвиток інформаційної системи про передові технології та стан їх ринків, впровадження нових технологій, підвищення кваліфікації виробничого персоналу.

Література

1. Брикаліна, С.В. Конкурентоспроможність продукції, як фактор підвищення конкурентоспроможності підприємства / С.В. Брикаліна, Я.І. Сидоренко // 2010

2. Федулова Л.І. Інноваційний розвиток економіки: модель, система управління, державна політика/ Л.І.Федулова - 2005.

3. Розенфельд Л.Г. Наукова та інноваційна діяльність, інтелектуальна власність. Тлумачний українсько-російський словник./ Л.Г. Розенфельд - 2007. - 172 с.

4. Скоробогатова Т.Н. Оцінка конкурентоспроможності товару як показника ефективності інноваційної діяльності/ Актуальні питання розвитку інноваційної діяльності та охорони інтелектуальної власності: Матеріали п'ятої міжнародної науково-практичної конференції. - Сімферополь, 2001.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.