Інфляція в Україні

Размещено на http://www.allbest.ru/

Інфляція в Україні

С.В. Бондаренко, А.С. Гладченко, студенти,

Науковий керівник - к.е.н., доцент Крамаренко О.М.,

Миколаївський національний аграрний університет

Постановка проблеми. Макроекономічні коріння інфляції є фундаментальною проблемою для розвитку будь якої країни. Інфляція являє собою складне багатоаспектне явище соціально-економічного характеру, властиве в тому чи іншому ступені всім країнам: розвиненим, тим, що розвиваються й особливо країнам з перехідною економікою. Інфляція є одним з основних індикаторів макроекономічної нестабільності. Вона, з одного боку, сигналізує про виникнення в економіці певних диспропорцій між попитом і пропозицією, з іншого - її високий рівень справляє негативний вплив на економічний розвиток. Саме це і зумовлює необхідність вивчення та дослідження проблеми інфляції в Україні.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Дослідження соціально- економічних наслідків інфляції в Україні сьогодні є актуальним. Проблема інфляції в Україні вивчалася у працях: В. Калюжного [3], А. Гальчинського [1], В. Лисицького [4], І. Дорошенка [6], А. Щербака [7], А. Лічнаровської [5],

З. Левченка [2] та інших. Кожен з них по різному бачить причини виникнення цієї проблеми, наприклад, А. Гальчинський [1] пояснює високий рівень інфляції штучно завищеними доходами населення, а В. Калюжний [3] вважає, що інфляція в Україні має монетарний характер. Проте, необхідно більш конкретно дослідити проблему сучасної інфляції в Україні та виділити основні напрями подолання цієї проблеми.

Постановка завдання. Метою дослідження є узагальнення даних щодо розмірів та з'ясування причин інфляції в Україні на сучасному етапі.

Виклад основного матеріалу. Інфляція (inflation) - тривале зростання загального рівня цін, що відображує зниження купівельної спроможності грошової одиниці. Основними факторами інфляції є монетарні та немонетарні. До монетарних факторів інфляції відносять переповнення каналів грошового обігу грошима, внаслідок чого відбувається знецінення грошей та зниження їх купівельної спроможності. До немонетарних факторів належить підвищення попиту на товари та послуги, збільшення витрат виробництва, сезонні фактори тощо.

Інфляція, як економічне явище існує вже тривалий час. Вважається, що її виникнення пов'язане із появою грошей, з функціонуванням яких вона нерозривно пов'язана. Найбільш лаконічне визначення інфляції - зростання загального рівня цін, більш загально - переповнення каналів обігу грошової маси зверх потреби товарообігу, що визначає знецінення грошової одиниці і відповідно зростання товарних цін [6, с. 10].

З переходом до ринкових форм господарювання в Україні особливого значення набуває державна політика, реалізація якої спрямована на досягнення стабілізації макроекономічних параметрів економічного зростання.

Суть інфляції полягає у тому, що національна валюта знецінюється по відношенню до товарів, послуг та іноземної валюти, які зберігають стабільність своїй купівельній спроможності [6, с. 10].

До найважливіших причин зростання інфляції в Україні відносять:

надмірну емісію паперових грошей і, як наслідок, збільшення грошової маси [6, с. 11];

перевищення темпів зростання доходів населення над темпами зростання промисловості;

значне зростання вартості енергоносіїв;

нестабільність політичної ситуації в країні;

імпорт інфляції із закордону [6, с. 12-13];

дефіцит державного бюджету;недосконалість фінансової і податкової систем;

- монополізація виробництва [2, с. 23].

Одним із найважливіших факторів впливу на інфляційні процеси є економічна криза. Ці явища нерозривно пов'язані між собою та рідко коли зустрічаються окремо в макроекономічному середовищі. Згадуючи про сучасне економіко-політичне становище в Україні, можна сказати, що саме воно є одним із найголовніших факторів впливу на розвиток інфляції. Оскільки інфляція є складним багатофакторним явищем, доцільно досліджувати не тільки рівень та динаміку споживчих цін безпосередньо, а й інфляційні процеси загалом, ураховуючи також час, вплив інших економічних факторів, інфляційні очікування тощо. У перехідних економіках інфляційним процесам притаманні певні особливості їхнього протікання, тому вони потребують принципово нових підходів щодо управління ними у взаємозв'язку з факторами економічного зростанням та рівнем зайнятості.

Україна, набувши незалежності, проходить свій шлях у будуванні ринкової економіки, що, безперечно, викликає необхідність розгляду сукупності економічних параметрів, які обумовлюють специфічний характер протікання інфляційних процесів та можливість управління ними, пристосування до них та їхнього стримування.

Є різні погляди на природу і причини інфляції, але переважають два напрями: перший розглядає інфляцію як суто грошове явище, спричинене порушенням законів грошового обігу; другий - як макроекономічне явище, спричинене порушенням пропорцій суспільного відтворення, і насамперед між виробництвом і споживанням, попитом і пропозицією товарів.

З'ясування причин інфляції має суттєве значення для розробки антиінфляційної політики.

Коріння інфляції слід шукати насамперед у порушеннях грошового обігу. Вона спостерігається тоді, коли центральний банк, що представляє державу, здійснює політику наповнення каналів обігу надлишковою грошовою масою, яка не забезпечується товаром та послугами. Наприклад, коли він надає уряду позики для покриття дефіциту державного бюджету.

Отже, будь-яка причина, що породжує дефіцит бюджету (збільшення державного апарату та зростання виплат на нього, збільшення рівня заробітної плати, підвищення розміру пенсій і стипендій, збільшення штату поліції та армії, мілітаризація економіки, екологічні та соціальні програми тощо), спричиняє інфляцію.

Загалом інфляція породжує такі наслідки: знецінення заощаджень населення; відставання цін державних підприємств від ринкових; прихована конфіскація грошових коштів через податки; прискорена матеріалізація грошових коштів; перерозподіл доходів і багатства; нестабільність та недостатність економічної інформації; падіння реального відсотка; знижує життєвий рівень усіх верств населення; посилює безробіття [5, с. 164].

Тому пропонуються такі шляхи вирішення вище зазначеної проблеми:

збільшення виробництва і насичення ринку товарів;

проведення обґрунтованої кредитної, податкової, цінової політик (оптимальне поєднання ринкових механізмів і методів державного регулювання);

збільшення виробництва і насичення ринку товарів;

обмеження емісії грошей;

стимулювання та нагромадження інвестицій;

збільшення безготівкового обігу;

формування конкурентного середовища;

скорочення дефіциту державного бюджету.

Інфляція, в основі якої лежить зростання сукупного попиту, що не супроводжується відповідним зростанням виробництва, товарного обігу і відповідно доходів держави від реального сектору економіки, має монетарний характер.

У випадку, коли державна політика спрямована на зростання швидкості грошового обігу без відповідної динаміки товарного виробництва, має місце інфляція попиту. Вона починається у секторі споживання, а згодом охоплює всі галузі економіки.

Крім того, існують ще причини немонетарного характеру. В Україні це особливості національної структури виробництва, диспропорції, що склалися між засобами виробництва та предметами споживання і послугами.

До немонетарних причин інфляції в умовах перехідної економіки належать високий монополізм і низький рівень конкуренції. Монополії протидіють появі на своїх ринках нових виробників, зменшуючи обсяги виробництва, вони підвищують ціни, одержуючи при цьому надприбутки.

Існує два основних типи інфляції: прихована і відкрита. В основі обох типів лежить порушення рівноваги між вартістю всієї маси товарів і послуг у протистоїть їй грошовою масою [4, с. 12].

У залежності від темпів зростання показників інфляції розрізняють наступні види інфляції:

Помірна (нормальна) інфляція - з темпом менше 10% на рік.

Повзуча інфляція - 10% на рік.

Г алопуюча інфляція - до 300-500% на рік.

Гіперінфляція - більше 50% на місяць.

Для вимірювання показників інфляції використовують наступні індекси.

Індекс споживчих цін (Індекс Ласпейреса) - відображає зміни цін при репрезентативного споживчого кошику, який становить набір товарів та послуг, що характеризують типовий рівень і структуру річного (місячного) споживання домогосподарств, і використовуються для розрахунку прожиткового мінімуму.

Споживчий кошик -- набір товарів, що характеризує типовий рівень і структуру місячного (річного) споживання людини або сім'ї.

Дефлятор ВВП (Індекс Пааше): відображає зміну цін на всі товари та послуги, вироблені в економіці.

Якщо замість і-го блага підставити весь набір благ, що вміщує в собі ВВП, то матимемо індекс - дефлятор ВВП.

де ВВП_Н - номінальне значення ВВП;

ВВП_Р - реальне значення ВВП.

Частково недоліки індексів Ласпейреса та Пааше усуває індекс Фішера.

Темп інфляції - один з найголовніших показників вимірювання інфляції.

Серед ефективних методів боротьби з інфляцією виділяють наступні: контроль за грошовою масою; збільшення ступеня товарності економіки; зменшення податків; регулювання валютного курсу. Стримувати інфляцію можна так само за допомогою таргетування, сутність якого полягає у визначенні цільового показника або таргета, досягнення якого призведе до стабільності цін у країні.

Центральні банки у всьому світі використовують три базових монетарних режими (табл. 1).

Таблиця 1

Базові монетарні режими

інфляція монетарний споживчий таргетування

Згідно з даними табл. 1, в Україні на даний момент використовується таргетування обмінного курсу за доларом США.

Інфляційне таргетування - це такий монетарний режим, яким установлюється однозначний пріоритет інфляції перед будь -якими іншими цілями грошово-кредитної політики (у т. ч. перед курсовими), а також підвищена відповідальність органів грошово-кредитного регулювання за виконання інфляційних цілей. Режим інфляційного таргетування з'явилася якальтернатива монетарному таргетуванню наприкінці 80-их років й одержав бурхливий розвиток у наступне десятиліття. Більшість країн, що перейшли до інфляційного таргетування, зробили це через низьку ефективність грошово- кредитної політики, спрямованої на таргетування валютного курсу або пропозиції грошей. Таргетування інфляції було перший раз застосовано у Новій Зеландії в 1990 р. Відтоді цю стратегію пробувало впровадити близько 30 країн, більшість із них - успішно.

Щодо основних характеристик режиму інфляційного таргетування, то зазвичай потрібно досягти інституціональної домовленості між урядом та центральним банком (потрібен відповідний закон) про підтримання цінової стабільності як пріоритетної цілі монетарної політики. Адже рішення про перехід до інфляційного таргетування не повинно ухвалюватись лише центральним банком, воно має бути погодженим з урядом, на якому лежить значна частина відповідальності за динаміку рівня цін [1, с. 10].

Серед позитивних сторін інфляційного таргетування наступні:

допомога, у більшості випадків, швидкому зниженню інфляції;

зміцнення фактичної незалежності центрального банку, чітка його орієнтація на одну мету (зниження інфляції і її стабілізація на низькому рівні);

сприяння підвищенню професійного рівня, прозорості й довіри грошовій політиці, а також підвищенню професійного рівня макроекономічних аналізів і дебатів у даній країні.

Висновки

Про необхідність корекції діючого монетарного режиму в Україні багато експертів і держчиновники говорять не перший рік. Причина, на їхню думку, полягає в тому, що режим уже давно не відповідає вимогам сучасної економіки через непрозорість грошово-кредитної політики й відсутності чітких довгострокових орієнтирів зміни вартості національної валюти. Однак насправді Україна як і раніше далека від виконання умов для початку ефективного контролю над інфляцією. Політика таргетування валютного курсу вже не спрацьовує й гальмує залучення іноземних інвестицій.

Отже, можна зробити висновок, що інфляція не є самостійною проблемою. Вона нерозривно пов'язана з такими процесами, як економічна криза (як світова економічна криза, так і внутрішня економіко -політична криза) та глобалізація. Це - симптом того, що економіці не дають нормально розвиватися. Саме тому в останні роки спостерігається динаміка підвищення рівня інфляції. Якщо ми хочемо подолати інфляцію, треба працювати на випередження і боротися з її причинами, а не з наслідками.

Список використаних джерел

Гальчинський А. Стабілізація гривні: проблеми та перспективи / А. Гальчинський // Вісник НБУ. - 2002. - № 7. - С. 9-13.

Левченко З. Інфляція зростає - що робити? / З. Левченко // Цінні папери України - 2008. - № 11. - С. 22-23.

Калюжний В. Механізм розвитку та протидії інфляції в Україні / В. Калюжнй // Економіст. - 2008. - № 6. - С. 16-22.

Лисицький В. Інфляція - невмируща проблема економіки / В. Лисицький // Персонал Плюс. - № 44 (247). - С. 12.

Лічнаровська А. В. Розвиток інфляції в Україні в сучасний період / А. В. Лічнаровська // Наукові доробки молоді - вирішенню проблеми європейської інтеграції. зб. наук. статей у 2 томах. - 2008. - С. 162-164.

Дорошенко І. В. Розвиток інфляційних процесів та їх глобалізаційна складова / І. В. Дорошенко // Міжнародні фінанси. - 2008. - № 6. - С. 10-16.

Щербак А. Як приборкати інфляцію в Україні? / А. Щербак // Економіст. - 2008. - № 9. - С. 43-45.

Размещено на Allbest.ru