Методи обліку витрат і собівартості продукції в сільському господарстві

Размещено на http://www.allbest.ru/

Миколаївський національний аграрний університет

Методи обліку витрат і собівартості продукції в сільському господарстві

В.О. Криницька, студент,

Вітчизняні та зарубіжні методи й процеси обліку витрат знайшли свої відображення у роботах таких дослідників як: Л. Дороженко, який обґрунтовано пропонує впровадження на вітчизняних підприємствах такого методу обліку витрат, як директ-костинг [2].

О. Кириченко під методом обліку витрат і калькулювання собівартості продукції вважає необхідним розуміння сукупність прийомів і способів збору та документального оформлення інформації про проведені витрати з метою обчислення собівартості продукту, що випускається, для забезпечення ефективного контролю та управління результатами [3].

О. Ромашко досліджує особливості застосування методів обліку та калькулювання, при цьому визначає, що роль собівартості в економічній безпеці підприємства визначається її впливом на рентабельність і самоокупність останнього [6]. О. Чернецька пропонує методичні підходи до обліку витрат сільськогосподарського виробництв та їх оцінки для цілей управлінського обліку [8].

Метою статті є дослідження методів обліку витрат на вітчизняних підприємствах та аналіз досвіду зарубіжної практики і методик ведення обліку затрат, враховуючи їхні переваги й недоліки.

Виклад основного матеріалу

Практичний і теоретичний досвід свідчить, що трактування категорії витрати не є однозначним і це зумовлено, в першу чергу, використанням різних підходів до вартісної оцінки використаних економічних ресурсів .

Згідно з Національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», витрати це зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, які призводять до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілення власниками) [4].

Методологічні принципи формування в бухгалтерському обліку інформації про витрати підприємства та її розкриття у фінансовій звітності визначаються Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», де визначено, що витрати - зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, яке призводить до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власниками). Об'єкт витрат - це продукція, роботи, послуги або вид діяльності підприємства, які потребують визначення пов'язаних з їх виробництвом (виконанням) витрат [5].

Суттєву роль як у фінансовому, так і в управлінському обліку відіграє характер зв'язку витрат з певним об'єктом: видом продукції, підрозділом, центром відповідальності або витрат.

В сільському господарстві ефективність формування витрат має свої особливості, які полягають в тому, що ціна на продукцію не завжди перевищує виробничі витрати виробників. Особливістю попиту на продукцію аграрного сектору економіки є те, що його еластичність завжди нижча, ніж еластичність попиту на промислову продукцію, до того ж ціни на сільськогосподарську продукцію формуються в умовах чистої конкуренції, а ціни на ресурси для аграрного підприємства - в умовах недосконалої конкуренції. Цінова нееластичність попиту на дану продукцію, перевищення пропозиції над попитом є причиною низьких доходів аграрних виробників у порівнянні з іншими галузями економіки. Крім того, у сільськогосподарському виробництві відповідна частина виробленої продукції використовується в подальшому виробництві (на насіння, годівлю худоби, на відтворення основного стада), тому не вся вироблена продукція є товарною, що зменшує прибуток підприємства.

Проблемний для сільськогосподарських виробників є вплив природних факторів (погодні та кліматичні умови), що має свій відбиток на стабільності їх доходів. Також існує велика потреба в механізмах і витратах на транспортування продукції. Крім того, сезонність виробництва характеризується у додатковому залученні трудових і матеріальних ресурсів для своєчасного виконання робіт. Можна відмітити і нераціональне використання техніки (деяка техніка працює не більше 2-3 тижнів на сезон), що також зумовлює особливе формування витрат. Таким чином, перелічені особливості аграрного виробництва формують стратегію витрат на виробництво сільськогосподарської продукції.

Сучасні методи обліку витрат і калькулювання собівартості продукції можна поділити на дві групи: традиційні, які використовуються у вітчизняній обліковій практиці протягом десятиліть; запозичені, тобто сформовані та розвинуті в інших країнах світу, оскільки в Україні для широкої громадськості вони стали відомими лише на початку 1990 -х рр. і нині використовуються у підприємствах, діяльність яких зорієнтована на європейські стандарти, експорт, співпрацю із зарубіжними партнерами або на іноземних інвесторів.

Вченими виділено одинадцять методів управління затратами [2]. Ці методи здебільшого пов'язані із системами управлінського обліку та оперативного, поточного і стратегічного аналізу економічної діяльності підприємства. Складовими таких методів вважаються наступні (рис. 1).

Рис. 1. Методи управління затратами на західних підприємствах

Джерело: розробка автором на основі даних [1]

Коротко розглянемо особливості кожного з названих методів.

Директ-костінг, де облік не передбачає реєстрацію постійних накладних затрат. Відображенню та аналізу підлягають лише змінні витрати, які зумовлюють обсяги виробництва. За цим методом обчислюють точку беззбитковості, досліджують можливості сегменту ринку і приймають рішення щодо визначення обсягів товарної продукції, її продажу на перспективу.

Абзорпшн-костінг передбачає віднесення до собівартості продукції всіх затрат, включаючи і накладні. За цим методом використовують прийоми розподілу накладних затрат з метою точного визначення їх параметрів у структурі собівартості одиниці продукції.

Стандарт-кост - загально відомий метод управління затратами на основі нормативів. Метод передбачає відображення лише відхилень від норм затрат. Аналізу підлягають суми відхилень, вивчення причин відхилень, визначення суб'єктів діяльності, які допустили відхилення. Процедура завершується прийняттям рішень.

СУР-аналіз (аналіз точки безбитковості). Передбачає зіставлення затрат підприємства, доходу від реалізації та отримуваного прибутку. Зіставлення цих величин дозволяє за умов дотримання незмінності цін та чіткого відображення змінних затрат забезпечити беззбиткову діяльність підприємства та отримувати передбачений прибуток.

Метод АВС - передбачає проведення досліджень діяльності підприємства за окремими процесами або за операціями та здійснення контролю за ними що сприятиме досягненню запланованої якості продукції та дотримання режиму економії. Сприяє підвищенню якості облікової інформації.

За методом таргет-костінгу на основі заданої ціни реалізації одиниці продукції і запланованої величини прибутку встановлюють цільову собівартість. Досягнення такої мети передбачає участь фахівців усіх підрозділів підприємства. Розглядається як інструмент стратегічного управління затратами, передбачає здійснення постійного контролю, маркетингових досліджень і прогнозів.

Основною метою Кайзер-костінг вбачають постійне і всеосяжне зменшення затрат, впровадження оперативних заходів для її досягнення. Використовують для цього як фінансову, так і не фінансову інформацію. Передбачає залучення всіх працівників до пошуку резервів та забезпечення вдосконалення якості діяльності і створення достатньої системи мотивації.

Метод Бенчмаркінг затрат передбачає порівняння стану управління затратами на підприємстві з підприємствами-лідерами для прийняття рішень щодо управління затратами. Основні труднощі у запровадженні цього методу пов'язані із отриманням повної і достовірної інформації про управлінську діяльність підприємства-лідера та про поточні результати такої діяльності.

Використання Кост-кілинг спрямовано на максимальне зменшення затрат у найкоротший термін без збитку для діяльності підприємства і погіршення перспектив його розвитку. Цей метод управління затратами є жорстким. Зменшення затрат на оплату праці і, як наслідок, скорочення штату працівників можуть мати негативні наслідки. Також передбачається продаж невикористовуваного обладнання. Перелічені непрямі скорочення затрат, а також зменшення затрат на соціальну сферу є основними складовими у досягненні економії затрат.

БСС-аналіз передбачає визначення затрат на виробництво і продаж конкретних виробів впродовж усього життєвого їх циклу та порівняння їх із сумою доходів. Реалізація можливостей даного методу зумовлює, з одного боку постійне проведення маркетингу вивчення стану та змін кон'юнктури ринку, а з іншого - забезпечення раціонально організованого управлінського обліку за центрами витрат та центрами відповідальності. Лише за умов перебудови управлінського обліку застосування LCC-аналізу уможливить визначення величини затрат на виробництво конкретного виду продукції на будь-який момент часу. Така облікова інформація сприятиме обґрунтуванню управлінських рішень.

Для реалізації можливостей метода УСС необхідно, як і для попереднього метода (БСС-аналіз) створити інформаційну систему, використання якої сприятиме оптимізації затрат. Потребує застосування інших класифікаційних ознак об'єктів управління та інших методів управлінського обліку. Зумовлює високий рівень кваліфікації управлінського персоналу та працівників обліково-аналітичних служб.

Очевидно, що кожен з наведених методів має свої переваги та недоліки. Це дозволить виробникам обирати відповідно до існуючих умов виробництва найбільш прийнятний метод обліку витрат, застосування якого дасть змогу здійснювати контроль над ними, знизити їх величину і підвищити, таким чином, ефективність роботи підприємства. Головне завдання при цьому - зрозуміти особливості методів із тим, щоб, нівелюючи їх негативні сторони, максимально ефективно використовувати позитивні, реалізовувати закладені в них переваги.

На наш погляд, у сільському господарстві доречно використовувати той метод обліку, де враховується сезонність витрат. Це може бути, наприклад, метод АВС (калькулювання за видами діяльності або галузями).

В даному випадку діяльність підприємства розглядають як сукупність процесів або робочих операцій, а суму витрат за відповідний період чи на виготовлення певного виду продукції визначають додаванням усіх здійснених витрат за кожним процесом і господарською операцією.

Початковою стадією застосування АВС є визначення переліку й послідовності робіт на підприємстві шляхом розчленування складних робочих операцій на найпростіші складові паралельно з розрахунком споживання ресурсів. Недоліками цього методу є його складність і трудомісткість.

Висновок

На основі проведеного нами дослідження виявлено, що основною метою обліку витрат у процесі діяльності підприємства є своєчасне, повне, достовірне відображення фактичного розміру і складу витрат та контроль за використанням усіх видів виробничих ресурсів і виконаних робіт. В умовах сільськогосподарського виробництва вітчизняні підприємства застосовують частіше класичні, традиційні методи обліку та калькулювання витрат для визначення їх кількісної оцінки. На відміну від вітчизняної практики, світовий досвід підтверджує доцільність застосування новітніх методик обліку та інструментів економії й зниження витрат.

облік витрати сільський калькулювання

Список використаних джерел

1. Дерій В. А. Вітчизняні методи обліку витрат на виробництво: оцінка стану і потенціал застосування / В. А. Дерій // Економічні науки. Серія: Облік і фінанси. - 2010. - Вип. 7(1). - С. 415-424.

2. Дороженко Л. І. Сучасні методи обліку витрат у контексті зарубіжного досвіду /

Л. І. Дороженко // Держава та регіони. - 2014. - С. 72-76.

3. Кириченко О. А. Управління трансакційними витратами суб'єктів господарської діяльності / О. А. Кириченко, І. А. Білоусова // Фінанси України. - 2010. - № 8. - С. 97-104.

4. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 Загальні вимоги до фінансової звітності (Стандарт 1), затверджене Наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 р. № 73. [Електронний ресурс] - Режим доступу : http://zakon.rada.gov.ua .

5. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 Витрати: наказ Міністерства Фінансів України за станом на 31.12.1999 № 318. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://zakon.rada.gov.ua.

6. Ромашко О. М. Методи обліку витрат і калькулювання собівартості продукції в системі економічної безпеки підприємства / О. М. Ромашко //Вчені записки університету «КРОК”. Серія : Економіка. - 2013. - Вип. 33. - С. 205-212.

7. Рябенко Г. М. Щодо економічної сутності витрат та їх класифікації / Г. М. Рябенко, Ю. С. Резніченко // Інноваційна економіка. - 2013. - № 6 (44). - С. 319-321.

8. Чернецька О. В. Методичні підходи до визначення ефективності витрат сільськогосподарських підприємств в управлінському обліку / О. В. Чернецька // Актуальні проблеми розвитку економіки регіону. - 2011. - Вип. 7(1). - С. 188-195.

Размещено на Allbest.ru