Стратегічні та тактичні напрями управління кризовими явищами

Размещено на http://allbest.ru

СТРАТЕГІЧНІ ТА ТАКТИЧНІ НАПРЯМИ УПРАВЛІННЯ КРИЗОВИМИ ЯВИЩАМИ

А. В. Кунденко, к. е. н., доцент,

Вступ

Актуальність теми дослідження. В останні роки в Україні чітко спостерігається тенденція щодо збільшення проявів економічної, політичної, соціальної, бюджетної, енергетичної нестабільності на національному та регіональному рівнях. Значного рівня ця нестабільність набула на сучасному етапі розвитку країни, що призвело до виникнення системних криз у соціально- економічній, політичній та інших сферах.

Наявність кризи обумовлює необхідність розробки та впровадження системи заходів, направлених на запобігання деструктивним змінам, а також на подолання негативних наслідків кризових явищ різного рівня. Це створить підґрунтя для сталого та збалансованого зростання національної економіки і соціальної сфери, що є актуальним, враховуючи нинішні реалії.

Постановка проблеми. На сьогодні в Україні значно поглибились кризові явища в різних сферах. Зростання дефіциту державного бюджету, скорочення реальних доходів населення, обсягу іноземних інвестицій та зниження курсу гривні доводять наявність в країні системної кризи.

За даними Міністерства Юстиції [4] в 2013 р. загальна кількість підприємств, які перебували в процедурах банкрутства, становила 8811 од. При цьому кількість збиткових великих і середніх підприємств в Україні у січні-червні 2015 р. склала 42,4%.

Системна криза країни охопила не лише загальнодержавний рівень, але і рівень окремих регіонів, зокрема Чернігівську область.

За даними Головного управління статистики в Чернігівські області [2] індекс реальної заробітної плати в області у червні 2015 р., в порівнянні з відповідним періодом минулого року, впав до 74,9% (рис.1). В той час, індекси споживчих цін у червні 2015 р. зросли до 143,8 %, відповідно до грудня 2014 р. (рис. 2).

Інвестиційна привабливість області дещо зменшилась, в порівнянні з минулими роками.

Обсяг унесених із початку інвестування в економіку Чернігівської області прямих іноземних інвестицій (акціонерного капіталу) на 31 грудня 2014 р. становив 103,8 млн.дол. США [5], що на 19,2% менше, порівняно з початком року.

Рівень зареєстрованого безробіття в області вцілому збільшився й на кінець червня 2015 р. становив 2,5% від кількості населення працездатного віку (у червні 2014 р. - 2,2%) [5].

Задля успішного подолання системних криз, управління повинно здійснюватись комплексно, враховуючи взаємодію всіх рівнів: державного, регіонального, рівня окремих підприємств.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Вивченням криз та їх впливу на економіку займалися такі вчені, як О. Б. Андрушко, Н. С. Давидова, О. П. Жарковська, В. В. Касьянов, О. Ко- валюк, В. В. Козик, Е. М. Коротков, Н. Ю. Круглова, Н. Л. Мар'єнков, А. М. Тавасиєв, В. В. Шпачук та інші. Напрями управління кризами підприємств висвітлено у роботах Б. Райзберга, О. Віханського, Е. Короткова, У. Мастенбрука, Н. Родіонова, Е. Уткіна та інших.

Виділення недосліджених частин загальної проблеми. З врахуванням накопичених знань та досвіду в теорії та практиці антикризового управління потребує подальшого дослідження проблема управління системною кризою в Україні в сучасних умовах.

Постановка завдання. Метою статті є визначення стратегічних і тактичних напрямів подолання кризових явищ в країні на основі управління системною кризою на державному, регіональному рівнях та на рівні окремих підприємств.

Викладення основного матеріалу

На даний час криза в Україні проявилася в наступних сферах.

Бюджетна сфера. В країні існує хронічна «дефіцитозалежність». У 2014 р. дефіцит бюджету України склав 4,95% ВВП (78,1 млрдгрн.) [2]. За експертними оцінками, у 2015 р. при оптимістичному сценарії скорочення реального ВВП становитиме 3,8-4% [8]. При більш негативному сценарії падіння реального ВВП у 2015 р. може бути на рівні 5-6% при збереженні високих темпів інфляції.

Енергетична сфера. Енергоємність економіки країни є однією з найвищих у світі. Причинами цього є наступні [8]:

1) останніми роками значно виросла державна підтримка НАК «Нафтогаз» та загрозливо зріс в результаті цього квазіфіскальний дефіцит;

2) скоротилися обсяги видобування українського вугілля;

3) виникла необхідність імпорту вугілля.

Валютний курс. Реальний курс гривні на міжбанку станом на вересень 2015 р. знизився з 8,2850 гривні за долар до 21,55 гривні за долар, незважаючи на численні адміністративні обмеження, введені Нацбанком для протидії кризі на валютному ринку [7]. Основними причинами девальвації є:

• рефінансування Нацбанком комерційних банків з метою підтримки їх поточної ліквідності. За 2014 р. обсяг рефінансування становив 222,3 млрд грн., грошова база з 294,5 млрд грн. у січні 2014 р. зросла до 351,4 млрд грн. у вересні 2014 р. [8];

• надмірне зростання у 2014 р. показника чистих вимог до уряду, тобто монетизація Нацбанком боргових зобов'зань уряду. Лише за період січень-жовтень 2014 р. було емітовано майже 137 млрд грн. У 2013 р. даний показник становив лише 30 млрд грн. [8];

• падіння валютної виручки експортерів, особливо у металургії та машинобудуванні;

• зростання ажіотажного попиту на готівкову валюту з боку громадян та малого бізнесу з метою збереження купівельної спроможності доходів, а також заради проведення арбітражних операцій.

Сфера доходів населення. У 2014 р. загальні доходи домогосподарств збільшилися на 3,2%, порівняно з 2013 р., при збільшенні індексу споживчих цін на 12,1%. При цьому частка продуктів харчування у сукупних витратах домогосподарств у 2014 р. збільшилася до 51,9%, тоді як у 2013 р. вона становила 50,1%. Реальні наявні доходи населення, визначені з урахуванням цінового фактора, в першому кварталі 2015 р. скоротилися на 23,5%, в порівнянні з аналогічним періодом 2014 р. [6].

Погіршення платіжного балансу. Цей фактор впливає на економіку країни, у першу чергу, через зменшення валютних надходжень та дивестування - виведення інвестицій. Упродовж 2013 р. накопичений обсяг прямих іноземних інвестицій скоротився з 58,157 млрд дол. у 2013 р. до 45,916 млрд дол. [6]. Дефіцит зведеного платіжного балансу у 2014 р. склав 13,3 млрд дол. США, порівняно з профіцитом в 2 млрд дол. США в 2013 р.

Криза банківської системи. Основними причинами кризи є [8]:

1) зростання частки проблемних кредитів в портфелях банків;

2) відплив депозитів з банківської системи;

3) негативний вплив девальваційного шоку на активи банків;

4) виведення з ринку зростаючої кількості банківських установ та зростання "тягаря" банківської кризи для державного бюджету.

Важливою причиною кризи стала стрімка девальвація гривні, яка зробила неможливим для більшості позичальників обслуговування валютних позик. У 2014 р. депозити фізичних осіб у національній валюті скоротилися на 58,2 млрд грн. (на 23%), в іноземній - на 9,26 млрд дол. (на 40,3%). Політична криза.

Причинами кризи є за минулі роки стали [9]:

• високий рівень взаємодії бізнесу та влади;

• недостатньо захищена фундаментальна законодавча база;

• невизначеність з міжнародним вектором у попередні роки;

• надмірна централізація фінансових ресурсів та влади.

Внутрішні ризики розвитку економіки України, головним чином, пов'язані з:

- військовими діями на Донбасі, які призводять до скорочення виробництва у регіоні, погіршення умов залучення зовнішнього фінансування та зростання видатків бюджету на фінансування силових відомств і відновлення зруйнованої інфраструктури;

- зростанням боргового навантаження на бюджет через необхідність фінансування дефіциту та заборгованості НАК «Нафтогаз», сформованої у минулі роки;

- виснаженням міжнародних резервів, що ускладнює використання Національним банком інтервенцій в якості інструментів стримування зростання попиту на іноземну валюту.

На даний час в країні розроблено та запропоновано до впровадження наступні антикризові проекти та програми стратегічного і тактичного характеру (табл. 1):

Відповідно до рекомендацій Національного інституту стратегічних досліджень [3], шляхами виходу із кризи повинні стати:

1. Визначення «дорожньої карти» реалізації стратегії європейської інтеграції України.

2. Збалансування фіскального навантаження та виконання державою покладених на неї функцій.

3. Забезпечення рівності доступу до бюджетних благ та стимулів як для суб'єктів господарювання, так і для пересічних громадян.

4. Гарантування свободи підприємництва та конкурентності ринків.

5. Практична реалізація прав регіонів на власний розвиток.

Таблиця 1 Основні державні антикризові програми

На регіональному рівні також відбувається розробка та реалізації стратегічних і тактичних антикризових заходів та програм на рівні регіонів.

Так, для виходу з системної кризи в Чернігівській області розроблено та запропоновано до впровадження наступні проекти та програми (табл. 2).

Таблиця 2 Основні програми розвитку Чернігівської області

Анотація

Стратегічні та тактичні напрями управління кризовими явищами. А.В. Кунденко, к. е. н., доцент, Є.В. Кратко, студент

У статті проведено дослідження основних сфер прояву кризових явищ в Україні, узагальнено стратегічні і тактичні заходи управління кризою на держаному, регіональному рівнях та на рівні окремих підприємств.

Ключові слова: криза, системна криза, управління кризовими явищами.

Аннотация

Стратегические и тактические направления управления кризисными явлениями. А. В. Кунденко, к. э. н., доцент, Е. В. Кратко, студент

В статье проведено исследование основных сфер проявления кризисных явлений в Украине, обобщены стратегические и тактические мероприятия управления кризисом на государственном, региональном уровнях и на уровне отдельных предприятий.

Ключевые слова: кризис, системный кризис, управление кризисными явлениями.

Abstract

Strategic and tactical crisis management areas. A.V. Kundenko, Candidate of Economic Sciences, Associate Professor;Ye. V. Kratko, Student

The article studies the main areas of manifestation of the crisis in Ukraine, generalizes strategic and tactical measures for crisis management on the state, regional levels and on the level of individual companies.

Keywords: crisis, systemic crisis, crisis management.

Размещено на Allbest.ru