Показники оцінки економічної ефективності зерновиробництва

Размещено на http://www.allbest.ru/

Показники оцінки економічної ефективності зерновиробництва

Т.С. Іщенко, магістр

Науковий керівник: к.е.н, доцент Кушнірук В.С.

Миколаївський національний аграрний університет

Аннотація

Стаття присвячена обґрунтування технології, як механізму забезпечення ефективності вирощування зернових культур. Визначенню факторів, що впливають на ефективність виробництва та реалізацію зернових культур.

Ключові слова: зернові культури, інтенсивні технології, ефективність, малоротаційні сівозміни.

Постановка проблеми. Економічна ефективність - це одна із важливіших категорій економічної науки, проте в умовах поглиблення ринкової трансформації виникає доцільність дослідження механізму формування, її визначення і застосування. Навколо цього поняття ведуться дискусії і різні вчені-економісти вкладають у нього дещо відмінний зміст. Аналіз літературних джерел засвідчує, що немає одностайного погляду на те, що саме вважати ефектом або результатом діяльності, якими показниками можна його оцінити.

Економічна ефективність сільськогосподарського виробництва означає одержання максимальної кількості продукції з одного гектара земельної площі, від однієї голови худоби при найменших затратах праці і коштів на виробництво одиниці продукції.

Ефективність сільського господарства включає не тільки співвідношення результатів і витрат виробництва, в ній відображаються також якість продукції і її здатність задовольняти ті чи інші потреби споживача. При цьому, підвищення якості сільськогосподарської продукції вимагає додаткових затрат живої і уречевленої праці.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Над дослідженням показників економічної ефективності виробництва зерна сільськогосподарськими підприємствами працювали такі відомі економісти, як В.Г. Андрійчук, Ю.П. Воскобійник, О.Г. Шпикуляк, П.І. Гайдуцький, В.А. Кадієвский, М.Ю. Ко-денська, С.В. Кучер, М.Г. Лобас, Ю.О. Лупенко, П.Т. Саблук, М.Й. Малік, Т.Ю. Приймачук, Д.Ю. Словей, В.П. Ситник, О.М. Шпичак та багато інших.

Постановка завдання. Метою статті обґрунтування показників оцінки економічної ефективності зерновиробництва.

Виклад основного матеріалу досліджень. Ефективність виробництва - складний і багатогранний процес, оскільки випуск продукції пов'язаний з використанням багатьох ресурсів, продуктивність яких виражається різними показниками. На будь-якому підприємстві процес виробництва здійснюється за належної взаємодії трьох визначальних його чинників: робочої сили, засобів праці та предметів праці. Використовуючи засоби виробництва, персонал підприємства виробляє необхідну суспільству продукцію, виконує відповідні роботи, надає виробничі й побутові послуги. Це означає, що, з одного боку, мають місце затрати живої та уречевленої праці, а з іншого - досягається той чи інший результат, тобто ефект виробництва.

В аграрному секторі ефективність виробничої діяльності необхідно розглядати у тісному зв'язку із земельними ресурсами, які виступають головним засобом і забезпечують виробництво сільськогосподарської продукції. Вона буде вищою там, де кращі результати господарювання не тільки на одиницю матеріальних й трудових ресурсів, але і на гектар земельних угідь.

Ефективність - це економічна категорія, що відображає співвідношення між одержаними результатами і витраченими на їх досягнення ресурсами. Зміст категорії ефективності виробництва складний та багатогранний і не існує єдиного визначення цього поняття. На думку С.С. Габор, ефективність - це категорія, що характеризує продуктивність будь яких затрат, це комплексне відображення кінцевих результатів використання засобів виробництва і трудових ресурсів.

В економічній енциклопедії за редакцією С. Мочерного подається наступне визначення цієї категорії: «Ефективність - здатність приносити ефект, результативність процесу, проекту тощо, які визначаються як відношення ефекту, результату до витрат, що забезпечили цей результат».

У свою чергу «ефект» це досягнутий результат у різних формах вияву (матеріальний, грошовий, соціальний та ін.).

Досить вдалим є визначення ефективності, яке підтримується багатьма вітчизняними економістами, запропоноване В.Г. Андрійчуком. Він трактує категорію ефективності як результативність певної дії, процесу, що вимірюється співвідношенням між отриманим результатом і витратами (ресурсами), що його спричинили.

Узагальнюючи наукові джерела, приєднуємося до думки більшості авторитетних учених-економістів, що ефективність виробництва - це комплексне поняття, яке відображає результативність, дієвість витрат, вкладених у певний вид діяльності, у співставленні до отриманих результатів. З одного боку, ефективним можна вважати таке виробництво, котре забезпечує найоптимальніше поєднання і використання економічного потенціалу, матеріально-речових, фінансових факторів та дозволяє отримати максимальний натурально-виробничий і фінансовий результати. З іншого боку, ефективність виробництва досягається при застосуванні принципу мінімізації - в досягненні найвищих кінцевих результатів при найменших затратах ресурсів.

Підвищення ефективності зерновиробництва на сучасному етапі є одним із пріоритетних напрямів і розглядається як фактор економічного зростання. На ефективність виробництва продукції рослинництва впливає ряд факторів (рис. 1).

Рисунок 1 - Класифікаційна структура факторів ефективності виробництва продукції рослинництва

2. Фактори організації виробництва та управління процесами виробництва продукції рослинництва.

3. Фактори, що впливають на процеси обміну і споживання рослинницької продукції, найважливішими серед яких є кон'юнктура ринку продовольства, ринкова інфраструктура, конкурентоспроможність продукції рослинництва тощо.

Дія цих факторів здійснює визначальний вплив на ефективність виробництва продукції рослинництва в сільськогосподарських підприємствах, тому врахування особливостей та характеру їх впливу є важливим елементом системи підвищення економічної ефективності виробництва продукції рослинництва.

Економічна ефективність виробництва зерна визначається системою показників, що характеризують рівень використання основних його факторів у зерновому господарстві - трудових ресурсів, виробничих фондів, землі тощо.

Для оцінки економічної ефективності сільськогосподарського виробництва використовують натуральні і вартісні показники. Натуральні самі по собі ще не вказують на рівень економічної ефективності виробництва, але є вихідними для її вимірювання. Для одержання порівняльних величин витрат і результатів обсяг виробленої продукції обчислюють у вартісному виразі.

Найважливішим результативним показником ефекту сільськогосподарського виробництва є обсяг валової й товарної продукції підприємства, на основі якого можна розрахувати валовий доход або продукція та прибуток.

Валова продукція - це весь обсяг продукції, виробленої в господарстві за рік.

Товарна продукція - це частина валової продукції, яка реалізується підприємством.

Чиста продукція являє собою знову створену вартість і визначається шляхом вирахування із вартості валової продукції всіх матеріальних витрат звітного року на виробництво продукції.

Прибуток визначається як різниця між горошовою виручкою від реалізації продукції і собівартістю реалізації продукції.

Для визначення економічної ефективності виробництва продукції зерновиробництва необхідно насамперед одержаний результат (ефект) порівняти з виробничими витратами або ресурсами, що його створили. У процесі виробництва використовуються земельні ресурси (рілля), засоби виробництва, робоча сила, а функціонування цих ресурсів пов'язане з виробничими витратами. Тому для визначення економічної ефективності виробництва зерна доцільно використовувати систему показників.

Систему показників економічної ефективності виробництва продукції рослинництва в ринкових умовах, на думку С.В. Демченко, доцільно поділити на дві групи:

- показники, що відображають ефективність використання факторів виробництва (землі, трудових ресурсів, основних і оборотних засобів);

- показники, що характеризують результати виробництва, а також співвідношення між продукцією і виробничими ресурсами.

Економічну ефективність виробництва продукції в зерновиробництві визначають за допомогою таких показників, як урожайність, витрати праці на 1 ц продукції, собівартість 1ц продукції, прибуток у розрахунку на 1ц продукції і на 1га посіву, рівень рентабельності.

Показники економічної ефективності сільськогосподарського виробництва визначають і порівнюють за окремі роки або в середньому за 3-5 років. Наведені показники характеризують ефективність використання виробничих ресурсів, окупність витрат виробництва та його рентабельність.

Для порівняння економічної ефективності виробництва окремих видів продукції рослинництва, використовують такі показники: виробництво валової продукції рослинництва (грн.) з розрахунку на 1 га посіву, на одного середньорічного працівника, на 1 люд.-год, на 1 грн. виробничих витрат; чистий доход і прибуток на 1 га посіву, на 1 люд.-год, на 1 грн. виробничих витрат; рівень рентабельності виробництва.

Особливо важливим показником ефективності зерновиробництва вважається - урожайність, її рівень - один з найважливіших показників розвитку продуктивних сил сільського господарства.

Відомо, що в кожному господарстві площа ріллі має певні кількісні межі і збільшення виробництва рослинницької продукції може відбутися, головним чином за рахунок кращого використання кожного гектара землі.

Ефективність використання землі визначається площею фактично відведеного на одержання центнера продукції.

Важливим показником економічної ефективності є собівартість продукції, яка включає в себе вартість спожитих засобів виробництва та витрати на оплату праці. Собівартість являє собою всю суму витрат підприємства на виробництво та реалізацію зерна. Зниження собівартості продукції може бути досягнуто за рахунок скорочення витрат на її виробництво, а також збільшення обсягу валової продукції.

При вивченні економічної ефективності виробництва зерна необхідно розрізняти виробничу собівартість та собівартість реалізованої продукції.

Показником ефективності використання робочої сили у зерновиробництві є продуктивність праці, що, як і всі показники ефективності, характеризує співвідношення результатів та витрат, у даному випадку -- результатів праці та витрат праці.

Виробіток -- це прямий показник рівня продуктивності праці, що визначається кількістю продукції, виробленої одним працівником за одиницю робочого часу, і розраховується за формулою:

В/Т, (1.1)

де В -- виробіток;

V-- обсяг виробництва продукції;

Т -- затрати праці на випуск відповідного обсягу продукції.

Продуктивність праці може бути розрахована за натуральними та вартісними показниками.

Витрати праці при розрахунках її продуктивності у зерновиробництві вимірюються відпрацьованими людино-годинами.

Трудомісткість -- це обернений показник рівня продуктивності праці, що характеризується кількістю робочого часу, витраченого на виробництво одиниці продукції (робіт, послуг), і розраховується за формулою:

TM=T/V(1.2)

Ефективність поточних витрат дозволяє оцінити показник рентабельності виробництва, якщо виробництво зерна в господарстві є прибутковим, то виручка від реалізації продукції не тільки відшкодовує витрати на її виробництво, але і забезпечує одержання відповідного прибутку.

Рівень рентабельності сільськогосподарського виробництва - це процентне співвідношення прибутку від реалізації продукції до її повної собівартості.

Рівень рентабельності виробництва зерна (Р) визначається за формулою:

(1.3)

де П -- валовий прибуток від реалізації зерна; Вв -- виробничі витрати на реалізовану продукцію (її виробнича собівартість).

У тих випадках, коли грошова виручка від реалізації зерна не покриває витрат на його виробництво, визначають показник рівня збитковості як процентне відношення суми збитку до собівартості зерна.

З переходом до ринкової економіки і зростанням конкуренції на внутрішньому і зовнішньому ринках дуже важливо для оцінки економічної ефективності виробництвазерна визначати такий показник, як рентабельність продажу. Він розраховується за формулою:

(1.4)

де П -- валовий прибуток від реалізації зерна; ТП -- вартість товарної продукції за поточними цінами реалізації.

Висновки

Отже, враховуючи особливості галузі зерновиробництва та узагальнюючи трактування наукової літератури, дійшли висновку, що суть економічної ефективності виробництва продукції рослинництва полягає у збільшенні виходу зернової продукції з одиниці площі при найменших витратах ресурсів на її виробництво, а достовірна її оцінка може бути встановлена тільки за умов урахування раціональності використання землі, збереженні та поліпшення її якості, тобто досягнення максимальної результативності галузі в умовах дотримання законів природи, організації екологічно чистого виробництва та забезпечення належного соціально-економічного розвитку колективів - реформованих сільськогосподарських підприємств.

Література

1. Андрійчук В.Г. Ефективність діяльності аграрних підприємств: теорія, методика, аналіз / В.Г. Андрійчук -- К.: КНЕУ, 2005. -- 292 с.

2. Кучер C.B. Фактори впливу на стан ефективності зернового господарства в Україні C.B. Кучер // Економіка АПК. -- 2004. - №1. -- С. 114--118.

3. Чмирь С. М. Напрямки підвищення ефективності зерновиробництва / CM. Чмирь // Економіка АПК. -- 2007. -- №8. -- С. 21--24.