Парадигма як модель дослідження розвитку логістики

Анотація

Дана стаття досліджує становлення й розвиток парадигм логістики, використовуючи історичний метод, що базується на ґенезі явищ та об'єктів. Відсутність уніфікації термінології призвело до значних протиріч при застосуванні базових дефініцій логістики. При цьому було виявлено наявність чотирьох основних парадигм: аналітичної (класичної), інформаційно-технологічної, постачально-збутової (маркетингової) та інтегральної. Цим етапам розвитку парадигм відповідають чотири рівні інтеграції: низький, локальний, середній і високий. Для пояснення особливостей управління ланцюгами поставок ^СМ) науковцями були введені інтегруючі парадигми логістики: функціональна, ресурсна (для логістики) та інноваційна (для управління ланцюгом постачань). Автором доведено, що формування сучасної логістичної парадигми повинно базуватися на "дисциплінарній матриці". Дослідивши погляди значної кількості науковців, визначено, що управління ланцюгами постачань необхідно вважати сучасною парадигмою логістики, оскільки ця система знань і цінностей у найближчому майбутньому буде визначати пріоритети у виборі цілей та засобів їх досягнення.

Ключові слова: логістика, парадигма, інтеграція, управління ланцюгами поставок, "дисциплінарна матриця".

Данная статья посвящена становлению и развитию парадигм логистики, используя исторический метод, основанный на генезисе явлений и объектов. Отсутствие унификации терминологии привело к серьезным противоречиям при применении базовых дефиниций логистики. При этом было выявлено наличие четырех основных парадигм: аналитической (классической), информационно-технологической, снабженческо-сбытовой (маркетинговой) и интегральной. Этим этапам развития парадигм соответствуют четыре уровня интеграции: низкий, локальный, средний и высокий. Для объяснения особенностей управления цепочками поставок (SCM) учеными были введены интегрирующие парадигмы логистики: функциональная, ресурсная (для логистики) и инновационная (для управления цепью поставок). Автором доказано, что формирование современной логистической парадигмы должно базироваться на "дисциплинарной матрице". Рассмотрев мнения значительного количества ученых, определено, что управление цепями поставок необходимо считать современной парадигмой логистики, поскольку эта система знаний и ценностей в ближайшем будущем будет определять приоритеты в выборе целей и средств их достижения.

Ключевые слова: логистика, парадигма, интеграция, управление цепочками поставок, "дисциплинарная матрица".

This article explores the formation and development of logistics paradigms, using the historical method based on the genesis of phenomena and objects. The lack of the terminology unification has led to significant contradictions in the use of the basic definitions in logistics. It has been found that there exist four major paradigms: analytical (classical) paradigm, IT paradigm, supply and sales (marketing) paradigm and integrated paradigm. These stages of paradigm development correspond to four levels of integration, i.e. low, local, medium and high. To explain the characteristics of supply chain management (SCM), scientists introduced integrating logistics paradigms, such as functional, resource (for logistics) and innovation (for supply chain management) paradigms. The author has proved that the formation of the present-day logistics paradigm should be based on the "disciplinary matrix". Having examined the views of a number of scientists, the author states that the supply chain management should be regarded as the contemporary paradigm of logistics, because in the near future this system of knowledge and values will determine priorities in the choice of goals and means of achieving them.

Keywords: logistics, paradigm, integration, supply chain management, "disciplinary matrix".

Постановка проблеми. Незважаючи на значну кількість досліджень, що присвячені розвитку парадигм у логістиці, залишається невирішеним питання щодо уніфікації термінології, яка повинна бути загальною для певної наукової спільноти методологічною моделлю пізнання. Саме значна розбіжність між економістами в назві і наповненні існуючих парадигм, вимагає від сучасних науковців обґрунтування сучасної парадигми, спираючись на "дисциплінарну матрицю" Т.С. Куна.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Дослідженням змін парадигм у логістиці присвячена значна кількість робіт як українських (М.Ф. Зяйлик, О.А. Курносова-Юркова, Є.В. Крикавський, Г.Ю. Кучерук, Н.Р. Струк), так і російських науковців (Н.А. Адамов, Ф.Д. Венде, Н.В. Рогожкина, В.І. Сергєєв, Є.А .Дорофєєва, Т.Н. Скоробогатова).

Виділення невирішених раніше частин загальної проблеми. На сьогодні, під парадигмою (дисциплінарною матрицею) розуміють загальну для певної наукової спільноти методологічну модель пізнання або, за словами Т. Куна, "визнані всіма наукові досягнення, які впродовж певного часу дають науковому товариству модель постановки проблем та їх вирішення" [1, с. 11]. У цьому контексті, розвиток науки як усе більш глибоке пізнання істини здійснюється за допомогою загальноприйнятої парадигми, тобто практикованих форм, методів і способів дослідження дійсності. Тим самим парадигма поєднує в собі теорію і методологію; є теорією спрямованою на подальший приріст знання та його практичного застосування. За П.М. Петровським до її структурних елементів належать концепція, мотив, мета, метод, ресурс, засіб, спосіб дії [2].

При формуванні парадигми логістики необхідно дотримуватися формально-логічного підходу, який фіксує абстрактне значення методологічної моделі та такі типові її елементи як ідея чи концепція, мотив, мета та засоби (методи й ресурси) досягнення результату. Але основні суперечки виникають через відсутність уніфікації термінології, що використовується вченими-економістами при застосуванні базових дефініцій логістики. Це, у свою чергу, впливає на подальший розвиток цієї науки та формування загальноприйнятої парадигми.

Ціллю статті є проведення комплексного теоретико-історичний аналізу становлення й розвитку парадигм логістики, використовуючи історичний метод, що досліджує ґенезу явищ та об'єктів.

Виклад основного матеріалу дослідження. Сучасні вчені-економісти наполягають на існуванні чотирьох парадигм, які тісно пов'язані з чотирма етапами розвитку логістики, порівняння яких наведено у таблиці 1 [3; 4; 5; 6, с. 55-56; 7, с. 394; 8, с. 372-374].

Таблиця 1. Характеристика парадигм логістики (удосконалено автором за [3; 5; 8, с.372-374])

Науковці, основним об'єктом дослідження яких є логістика як сервісний вид економічної діяльності підприємств, наполягають на існуванні п'ятої сервісної парадигми, що характеризується дуже високим ступенем інтеграції, спрямованої на задоволення виробничих і суспільних потреб. При цьому управління здійснюється відповідно до концепції логістики, що одержала назву "логістика сервісного відгуку", - процес координації логістичних операцій, необхідних для надання послуг найбільш ефективним способом відносно витрат і задоволення запитів споживачів, а логістичний сервіс розглядається як основний некапіталомісткий інструмент підвищення

конкурентоспроможності підприємств [9, с. 76]. Т.Н. Скоробогатова, у свою чергу, додає, що сучасна інтегральна парадигма передує новому (п'ятому) етапу розвитку логістики - глобалізації, коли на тлі охоплення логістикою різних сфер діяльності відбувається взаємопроникнення різних логістичних напрямків, а об'єктом застосування логістики стає сфер а послуг [7, с. 394].

Значна кількість дослідників наполягає, що наведеним у таблиці 1 етапам розвитку парадигм відповідають чотири рівні інтеграції: низький, локальний, середній і високий [6, с. 55; 11, с. 467; 12, с. 96-97], характеристика яких наведена у таблиці 2.

Таблиця 2. Характеристика підприємств за рівнем інтеграції (удосконалено за [6, с. 55; 11, с. 467; 12, с. 96-97])

Російські науковці В.І. Сергєєв, Є.А. Дорофєєва [14, с. 9], Ю.Г. Кузменко, О.Б. Лєвіна й А.В. Шмідт [15, с. 149] та українські - Л.В. Фролова [13, с. 58] й В.Г. Алькема [16, с. 9] розглядають три логістичні парадигми: функціональну, ресурсну та інноваційну. Однак, російський науковець Ф.Д. Венде доводить, що з 50-х років минулого століття загальноприйнятим і несуперечливим фактом був розвиток логістики у вигляді зміни чотирьох вже розглянутих парадигм - аналітичної, інформаційно-технологічної, маркетингової та інтегральної, а "для пояснення феномена управління ланцюгами поставок СМ) довелося "вигадувати" інтегруючі парадигми логістики: функціональну, ресурсну (для логістики) та інноваційну (для управління ланцюгом постачань)" [17]

Застосовуючи "дисциплінарну матрицю" Т.С. Куна [1, с. 237 - 238] з метою використання науковцями термінології, що не викликає сумнівів і суперечностей, Ф.Д. Венде [17] та С.А. Уваров [18, с.73] стверджують, що парадигмальний погляд на розвиток логістики та формалізація парадигм логістики на основі дисциплінарної матриці Т.С. Куна пояснює появу та особливості управління ланцюгами постачань як сучасної парадигми логістики і дозволяє заглянути в логістику "завтра".

За С.А. Уваровим сучасна підприємницька парадигма - управління ланцюгами постачань - орієнтована на інтегрування ключових бізнес-процесів, що здійснює цілепокладання, виходячи з потреб кінцевого користувача і об'єднуюча відношення "постачальники - фокусна компанія - споживачі" у процесі створення та реалізації товарів відповідно до вимог ринку [18, с. 73]. Спочатку, в рамках загально відомих парадигм логістики в якості обмежень виступали відомі "6R" (вимоги за характеристиками базового потоку товарно-матеріальних цінностей: потрібний товар, необхідної кількості тощо), на підставі яких формувалися альтернативні варіанти логістичних рішень, серед яких оптимальний варіант обирався за мінімумом витрат (цільова функція). При оптимізації господарських рішень за моделлю SCM в якості цільової функції виступає "цінність" (господарський результат, одержуваний на основі збільшення конкурентоспроможної ціни і зниження логістичних витрат), максимум якої визначає оптимальний варіант вирішення серед альтернатив, що задовольняють вимогам наявних інвестицій [17]. Удосконалене бачення формалізованої уяви представлення парадигм логістики, що запропоновано Ф.Д. Венде, наведене у таблиці 3.

Таблиця 3. Формалізоване представлення парадигм логістики (удосконалено за Ф.Д. Венде) [17]

Висновки і перспективи подальших досліджень