Оцінка диференціації регіонів України за рівнем життя

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Одним з найбільш негативних наслідків сучасного етапу трансформації економіки України стала вкрай висока диференціація соціально-економічного розвитку регіонів та рівня життя населення. Особливістю соціально-економічного становища населення областей України в теперішній час є наявність сильно поляризованих типів рівня життя, які різняться рівнями доходів, витрат та збережень, якістю та стандартами споживання. Формування ринкових відносин, як правило, призводить до посилення диференціації матеріального становища людей. Але диференціація рівня життя в регіонах нашої країни така значна, що не має аналогів в країнах, які стають на шлях економічної модернізації.

Дана ситуація обумовлює важливість теоретичної та практичної оцінки процесів, які відбуваються, оскільки відсутність об'єктивної оцінки рівня життя населення окремих областей України, без урахування регіональних особливостей, значно ускладнює процес прийняття ефективних управлінських рішень, які повинні бути спрямовані на підвищення рівня життя в країні.

Життєвий рівень населення концентрує в собі досягнення певного ступеня економічного, соціально - політичного, демографічного та інтелектуального розвитку країни в цілому. На статистику покладаються задачі оцінювання рівня добробуту населення, кількісної характеристики існуючого забезпечення соціально-економічних прав та гарантій, визначення позиції населення країни в міжнародному соціально - економічному просторі, підготовки національних програм покращення рівня життя населення тощо. Життєвий рівень населення - це ступінь матеріального, соціального та духовного благополуччя населення, яке диктується сучасними вимогами щодо розвитку людства. Якщо розглядати цю категорію лише з матеріального боку, то життєвий рівень населення характеризує існуючий рівень споживання та задоволення раціональних потреб у матеріальних благах та послугах. Але навіть за такого спрощеного розуміння важко обрати один універсальний оціночний показник життєвого рівня. Проведено огляд різних систем показників рівня життя населення в історичному контексті та в умовах сьогодення. Комплекс індикаторів рівня життя населення, який використовується сьогодні в статистичній літературі наведено на рисунку 1.

Рис. 1. Система індикаторів життєвого рівня населення

Одним із найважливіших макроекономічних показників, який характеризує рівень розвитку регіону є валовий регіональний продукт (ВРП), який визначається як сума валової доданої вартості усіх видів економічної діяльності, включаючи чисті податки на продукти. Протягом періоду з 2010 по 2013 рр. спостерігалась позитивна динаміка даного показника. Так, в цілому за аналізований період ВРП в Україні збільшився майже на 35%, тобто в середньому щорічно він зростав на 7,7%. Безумовно, співставлення регіонів за обсягами доходів, виробництва та валового регіонального продукту не дозволяє в повній мірі оцінити рівень розвитку окремих областей, так як ці економічні параметри залежать від розмірів території та чисельності населення. Але таке співставлення показує відмінності в економічному потенціалі окремих областей країни. Так, в 2013 році шість регіонів-лідерів давали майже 60% всього валового внутрішнього продукту України, а шість регіонів - аутсайдерів - лише 7,8 %.

Очевидно, що ще на початку 90-х років минулого століття з'явилися контрасти між центрами та периферією, відбулася концентрація ресурсів розвитку у невеликій кількості найбільш крупних міст. Поляризація українських регіонів свідчила про стиснення простору, на якому є сприятливі умови для підприємницької діяльності. В найбільш вигідному становищі опинилося місто Київ. На наш погляд, існує дві обставини, які частково пояснюють вищі показники валового регіонального продукту на душу населення у столиці. Перша полягає в тому, що чимала частина тих хто працює в столиці, проживає за її межами. Друга причина пов'язана з тим, в столиці розташовано чимало офісів великих корпорацій, банків, які ведуть свою діяльність у кількох адміністративно - територіальних одиницях і мають консолідовану (спільну) звітність. У цих випадках виникає необхідність умовного перерозподілу їх прибутку й інших елементів, з яких формується ВРП, між кількома регіонами. Існують різні підходи до такого перерозподілу. В Україні він здійснюється пропорційно до виробничих витрат. Але, схоже, далеко не завжди інформація, яка надається такими корпораціями та банками відповідає дійсності.

Аналіз валового регіонального продукту на душу населення за областями показав, що в Україні спостерігається крайнє нерівномірний його розподіл, що наочно представлено на рисунку 2.

Рис. 2. Взаємозв'язок ВРП на душу населення та частки населення із середньодушовими доходами нижче прожиткового мінімуму у 2013 році

Така ситуація негативно відображається на грошових доходах населення та на його соціальному становищі. Як видно, найбільше значення ВРП на душу населення у 2013 році спостерігалося у місті Києві (97429 грн.), Київській (40483 грн.) та Дніпропетровській (44650 грн.) областях, а частка населення із середньодушовими доходами нижче прожиткового мінімуму на даних територіях становила відповідно - 2,9%, 4% та 8% відповідно. В Чернівецькій та Тернопільській областях, навпаки - ВРП на душу населення був найнижчим, а питома вага населення з середньодушовими доходами нижче прожиткового мінімуму - найвища (10,1 та 17,2%). Але особливо тривожною є поява і закріплення регіонів, у яких величина валового регіонального продукту на душу населення в два рази нижче за середньо державний рівень. Величезну роль в розвитку будь - якого регіону, а відповідно, і в поглибленні соціально-економічної диференціації територій, відіграє природно - ресурсний потенціал, який визначає кількість, якість та поєднання природних ресурсів. Наявність природних ресурсів, по-перше, впливає на формування територіальної структури господарства. По-друге, природно - ресурсний потенціал істотно впливає на галузеву спеціалізацію регіону. По-третє, кількість, якість та ефективність використання природних ресурсів позначається на темпах регіонального соціально-економічного розвитку. В - четверте, володіння природними ресурсами, їх якісні параметри сприяють підвищенню ролі регіону на загальноукраїнському товарному ринку. Природно, слід відмітити нерівномірність розподілу ресурсно-сировинного матеріалу по регіонам України.

Економічна орієнтація регіонів, їх галузева спеціалізація в контексті зміни ринкової кон'юнктури безпосередньо впливають на рівень оплати праці робітників. Рисунок 3 наочно ілюструє регіональну диференціацію середньомісячної номінальної заробітної плати одного робітника на фоні стабільного приросту середньомісячної заробітної номінальної заробітної плати по країні.

Середньомісячна заробітна плата одного працівника в Україні у 2013 році становила 3265 грн., що в 2,7 рази перевищує прожитковий мінімум. Лише в чотирьох областях та місті Києві цей показник перевищує середнє значення по країні. Співвідношення самого високого її рівня в місті Києві (5007 грн.) та самого низького рівня у Херсонській області (2464 грн.) складає 2,1 рази. Це пояснюється, перш за все, значними розбіжностями в залежності від виду економічної діяльності та розміщення продуктивних сил.

Істотним фактором регіональної диференціації рівня життя населення вважається стан ринку праці, тобто безробіття, що призводить до бідності населення.

Останнім часом в більшості регіонів України спостерігається зниження рівня безробіття. В результаті чого показники безробіття, які раніше мали чітку територіальну диференціацію вирівнялись, та в меншій мірі можуть служити індикаторами соціальної напруженості. Це підтверджується проведеним аналізом рядів розподілу за допомогою спеціальних кількісних критеріїв.

Протягом досліджуваного періоду значення коефіцієнтів варіації, які дають найбільш повну характеристику однорідності регіонів майже на змінилися, що підтверджує попередній висновок. В останні роки сукупність областей України за рівнем безробіття є однорідною (У>33), тобто рівень безробіття в окремих регіонах відхиляється від середньо державного рівня в середньому на 1,3 відсоткових пункти або на 18%.

Одними з найважливіших чинників життєвого рівня населення є, на наш погляд, демографічні фактори, які характеризуються середньою тривалістю життя населення, народжуваністю, смертністю. Показники кількісного складу, динаміки та структури населення дають змогу судити про можливості соціально - економічного розвитку країни, його тенденціях, вказують органам державної влади заходи, які необхідно вжити для покращення рівня життя громадян. Саме населення країни є джерелом ресурсів для праці, носієм конкретних економічних відносин.

Як відомо, сучасна демографічна ситуація протягом останніх десятиліть свідчить про наявність в Україні поряд із соціально-економічними проблемами глибокої демографічної кризи, негативні наслідки якої для подальшого розвитку країни важко передбачити. Однією з головних ознак сучасної демографічної кризи є надзвичайно висока смертність, яка, не зважаючи на підвищення останнім часом рівня народжуваності в країні, залишається основним чинником природного скорочення населення. За рівнем смертності Україна поступається не лише розвиненим країнам, а й багатьом країнам, що розвиваються. Приборканням головних причин високої смертності, можна покращити демографічну ситуацію в країні, уповільнити високі темпи депопуляції. Однак у зв'язку з тим, що закономірності дожиття, смертності та середньої тривалості життя суттєво відрізняються у залежності від умов проживання та праці, зайнятості, географічного положення, традицій та інших факторів, то особливого значення набуває регіональний аспект дослідження.

Значення загального коефіцієнта смертності варіює від 11,8 проміле в Закарпатській області до 18,6 проміле у Чернігівській області. Найвищий рівень смертності спостерігається в північних і центральних та східних областях. Області з самим низьким рівнем смертності знаходяться на заході країни. Ще більші коливання між областями спостерігаються за окремими причинами смерті. Одні й ті ж самі причини смерті мають різне демографічне значення щодо впливу на середню тривалість життя в залежності від сукупності соціально-економічних, демографічних та інших факторів, які діють на конкретній території.

Смертність немовлят - одна з найважливіших медично-демографічних характеристик стану здоров'я населення як країни в цілому, так і окремих областей. валовий регіональний економічний

Зниження її значно сприяє підвищенню тривалості життя та зростанню чисельності населення. В середньому по країні у 2013 році коефіцієнт смертності немовлят становив 8 проміле, тобто на 1000 новонароджених дітей припадало 8 померлих, що на 12% менше порівняно з 2010 роком, тобто спостерігається тенденція до зниження. Але в той же час існує значна регіональна диференціація у значенні даного показника.

Як видно, найвищі коефіцієнти смертності немовлят спостерігаються у Донецькій, Кіровоградській та Херсонській областях, а найнижчі - у Полтавській, Київській та Волинській областях. В цілому коефіцієнт варіації даного показника становив 18,4%, що свідчить що рівень дитячої смертності в окремих областях України відхиляється від середнього значення в середньому на 18,4%.

Висновки. Таким чином, проведений аналіз свідчить, що в Україні регіони мають різний рівень соціально-економічного розвитку, і відповідно рівень життя населення, що обумовлюється різним географічним положенням, природно - кліматичними умовами, демографічною ситуацією, історією розвитку та ін. Це породжує немало соціально - економних проблем. Тому держава повинна в першу чергу поліпшувати життєвий рівень у відсталих областях шляхом проведення регіональної політики, яка спрямована на вирівнювання умов життя та підвищення рівня їх розвитку.

Перспективи подальших досліджень у поданому напрямку полягають у тому, що на жаль, у рамках даної роботи неможливо розглянути всю безліч факторів регіонального характеру, які найсуттєвіше впливають на життєвий рівень населення, що потребує подальшого дослідження з метою розроблення науково - обґрунтованих рекомендації по проведенню регіональної та державної соціально-економічної політики, яка сприятиме зниженню рівня бідності та підвищенню життєвого рівня населення країни.

Размещено на Allbest.ru