Аналіз бізнес-процесів підприємства

Размещено на http://www.allbest.ru

АНАЛІЗ БІЗНЕС-ПРОЦЕСІВ ПІДПРИЄМСТВА

Сутність, зміст та види бізнес-процесів підприємства

За сучасних умов мінливого зовнішнього середовища головним завданням підприємства стає швидке реагування на зміни і відповідне впровадження адекватних заходів в організації і здійсненні власної підприємницької діяльності.

Основу діяльності будь-якої організації становлять її ділові процеси, або бізнес-процеси, які визначаються цілями й завданнями діяльності суб'єкта господарювання. Процеси забезпечують реалізацію всіх видів діяльності підприємства, пов'язаних з виробництвом товарів і/або послуг, які суб'єкт господарювання або робить, або продає й поставляє, або робить все це в сукупності. Для кожного виду роботи, що входить у загальний процес господарської діяльності, визначені тимчасові характеристики, які визначають її місце в загальній послідовності робіт, умови ініціації й час виконання.

Безпосередньо у понятті процесу немає нічого нового. Процеси завжди були і є в будь-якій організації. Але об'єктами управління вони стали відносно недавно і лише в окремих підприємствах. Проблема полягає в тому, що процеси не вдається описувати так само легко, як організаційні ієрархічні структури.

Процеси взагалі - це систематичне, послідовне визначення функціональних операцій, які приносять специфічний результат; це послідовність пов'язаних операцій або завдань, що потрібні для досягнення результату. бізнес підприємство продуктивність праця

Під бізнес-процесом у широкому значенні розуміється структурована послідовність дій з виконання певного виду діяльності на всіх етапах життєвого циклу предмета діяльності - від створення концептуальної ідеї через проектування до реалізації і результату (здача в експлуатацію об'єкта, постачання продукції, надання послуг, закінчення певної фази діяльності), тобто певний системно-замкнений процес.

Бізнес-процес являє собою сукупність бізнес-операцій, певну кількість внутрішніх видів діяльності, що починаються з одного або більше входів і закінчуються створенням продукції, необхідної клієнту (клієнт - не обов'язково зовнішній відносно підприємства споживач, це може бути підрозділ організації або конкретний працівник).

Управління бізнес-процесами у виробництві історично стало першою областю успішного застосування набору методів, що згодом одержали назву "процесного підходу". Підхід до менеджменту з погляду управління бізнес-процесами потребує певного ламання стереотипів, до якої б сфери управління підприємством це не відносилося.

Поняття "бізнес-процес" є багатозначним, і на сучасному етапі не існує єдино прийнятого його визначення. Усі визначення об'єднує насамперед акцентування уваги на тому, що бізнес-процеси є безперервними, мають певні входи (постачання ресурсів, виникнення ідеї бізнесу, ідеї нового продукту, послуги тощо) і виходи у вигляді продукту, що задовольняє потреби споживачів. Таким чином бізнес-процес охоплює всю організацію, зверху до низу.

Не існує стандартного переліку процесів, і організації повинні розробляти свої власні. Насправді підприємство має до 20 ключових бізнес-процесів, від виконання яких залежить його успіх на ринку. А загальна кількість бізнес-процесів підприємства може досягати кількох сотень.

Оскільки бізнес-процеси - це потоки роботи - в них є свої межі, іншими словами початок і кінець. Для будь-якого окремо взятого процесу ці межі встановлені початковими або первинними входами, з якого він починається (рис. 9.1) Ці входи відкриваються первинними постачальниками процесу. Ресурси або входи процесу можуть бути матеріально-технічними, енергетичними, людськими, інформаційними.



Рис. 9.1. Межі бізнес-процесів

У рамках процесного підходу будь-яке підприємство розглядається як бізнес-система, що являє собою зв'язану безліч бізнес-процесів, кінцевими цілями, яких є випуск продукції або послуги.

Єдиною метою бізнес-процесу є задоволення вимог клієнтів. Усіх клієнтів можна розділити на п' ять різних типів, які не обов'язково присутні кожний окремо (можуть бути випадки, коли вони перетинаються):

- первинні клієнти - ті, які одержують первинний вихід;

- вторинні клієнти, що знаходяться поза процесом і одержують вторинні виходи;

- непрямі клієнти, що не одержують первинного виходу, але є наступними в ланцюжку, тому пізніший за часом вихід відображається на них.

- зовнішні клієнти (за межами підприємства), які одержують вихід процесу: дистриб'ютори, агенти, роздрібні продавці, інші організації тощо.

- зовнішні непрямі клієнти, споживачі.

Не існує жорстких і простих правил щодо того, наскільки широко або вузько варто описувати процеси, і підприємства можуть по-різному описувати навіть схожі процеси. Базові категорії можуть бути розширені додатковими. Класифікація бізнес-процесів підприємства за основними ознаками представлена в табл. 9.1.

Таблиця 9.1. КЛАСИФІКАЦІЯ БІЗНЕС-ПРОЦЕСІВ ПІДПРИЄМСТВА

Класифікаційна ознака	Характеристика бізнес-процесів
За ознакою формування результату	Основний бізнес-процес - це процес, який складає основний бізнес підприємства і створює основний потік доходів. Прикладами операційних бізнес-процесів є постачання, виробництво, реалізація та маркетинг.
	Допоміжні (забезпечувальні) бізнес-процеси визначають допоміжну діяльність підприємства, яка є забезпечувальною по відношенню до основної діяльності. Наприклад, бухгалтерський облік, кадрове, інформаційне забезпечення.
За функціональною ознакою	Процес постачання матеріальних ресурсів є елементом, який забезпечує реалізацію основного бізнес процесу на підприємстві, тобто є його "входом".
	Процес виробництва готової продукції призначений для перетворення "входу" процесу на "вихід".
	Процес реалізації готової продукції орієнтований на задоволення потреб клієнтів та отримання доходів підприємством.
	Процес розрахунків з покупцями готової продукції є завершальним етапом основного бізнес-процесу підприємства; грошове відтворення отриманих доходів за рахунок задоволення потреб клієнтів.
За видом бізнес-процесу	Відтворювальний бізнес-процес є безперервним рухом і оновленням процесу виробництва продукції та послуг підприємства як бізнес-системи
	Забезпечувальні бізнес-процеси призначені для забезпечення ресурсами відтворювального процесу бізнес-системи
	Бізнес-процеси управління охоплюють весь комплекс функцій управління на рівні кожного бізнес-процесу й бізнес-системи в цілому
	До бізнес-процесів розвитку відносяться процеси вдосконалення продукту, що виготовляється
За характером продукту діяльності	Виробничі бізнес-процеси - процеси, що перетворюють входи, отримані від процесу постачання, у виходи, що пропонуються для збуту
	Адміністративні бізнес-процеси - це процеси, результатом яких є серія послідовних дій з виконання адміністративних завдань
За ступенем деталізації	Крос-функціональні процеси - це сукупність функцій бізнес-процесу без деталізації за видами робіт або операціями
	Підпроцес - це частина основного процесу діяльності, яка призначена для виконання конкретної ролі в створенні кінцевого продукту, але не здатна самостійно створювати продукт.
По відношенню до підприємства	Зовнішній бізнес-процес - це процес, що має вхід і/або вихід поза підприємством
	Внутрішній бізнес-процес - це процес, що повністю відбувається в межах підприємства як цілісної бізнес-системи

Узагальнюючи сказане вище необхідно ще раз підкреслити, що під бізнес-процесом слід розуміти структурований, вимірюваний набір видів діяльності, циклічно здійснюваних різними структурними підрозділами підприємства і в комплексі складових один логічно цілий акт бізнес-діяльності, організовуваний для досягнення результатів підприємства за допомогою задоволення потреб клієнтів.

Значення, мета, задачі та інформаційне забезпечення аналізу бізнес-процесів

Аналіз повинен бути комплексним дослідженням внутрішніх і зовнішніх чинників, що впливають на процес функціонування бізнес-процесів підприємства, оскільки основна мета проведення аналізу - підвищення ефективності функціонування бізнес-процесів та прийняття оптимальних управлінських рішень по забезпеченню іх стійкого розвитку.

Для успішної реалізації мети аналізу бізнес-процесів необхідно вирішити наступні завдання:

- визначення економічної ефективності використання ресурсів бізнес-процесів;

- оцінка виконання планів, прогнозів, управлінських рішень, за ефективним використанням економічного потенціалу бізнес-процесів підприємства;

- вивчення впливу об'єктивних і суб'єктивних, зовнішніх і внутрішніх чинників на результати бізнес-процесів підприємства;

- розробка й обґрунтування заходів спрямованих на оптимізацію бізнес-процесів підприємства і прийняття ефективних управлінських рішень.

Необхідною умовою якісного проведення аналізу бізнес-процесів є його інформаційне забезпечення.

Інформаційне забезпечення аналізу - це сукупність інформаційних ресурсів, необхідних для досягнення цілей аналізу.

Як інформаційні ресурси виступає інформація, що циркулююча в системі управління і є основою управлінських рішень.

Інформаційне забезпечення аналізу можна розділити на наступні основні блоки:

Нормативно-довідкова - законодавчі акти, нормативи урядових і старанних структур, норми, нормативи, ліміти і інші регламенти бізнес-процесів.

Планова інформація - міститься в бізнес-плані підприємства або в плані економічного (соціального) розвитку підприємства.

Фактографічна інформація - є сукупність даних економічного характеру про факти, які дійсно здійснювалися у бізнес-процесах підприємства. Ця інформація, як правило, формується обліково-фінансовою службою. Фактографічну інформацію можна підрозділити на три блоки:

Облікова інформація, що міститься в облікових документах підприємства - первинних документах, регістрах бухгалтерського обліку, відомості і ін.

Звітна інформація, що міститься в статистичній і фінансовій звітності, наприклад, форма 1 "Баланс", форма 2 "Звіт про фінансові результати", "Звіт про працю" і тому подібне. Саме цей вид інформації має основне значення при проведенні зовнішнього аналізу.

Позаоблікова інформація, що міститься в актах перевірок, аудиторських висновках, а також в документах, регулюючих бізнес-процеси підприємства (офіційні документи, договори, угоди, рекламації, технічна і технологічна інформація).

Нормативно-довідкова інформація, яка регулює усі бізнес-процесі підприємства це Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", Положення (стандарти) бухгалтерського обліку в Україні, господарсько-правові документи, технічна й технологічна документація, інформація, отримана в ході маркетингових досліджень, тощо.

Джерелами інформації для аналізу процесу постачання матеріальних ресурсів та процесу розрахунків з покупцями виступають:

- довідкова інформація: плановані обсяги запасів та обсяги надходження (портфель замовлень), план матеріально-технічного постачання, нормативи товарних запасів, нормативи товарних витрат.

- облікова інформація: накладні на відвантаження продукції; товаротранспортні накладні; рахунки; журнал реєстрації виставлених рахунків - фактур; оперативні дані відділу матеріально-технічного постачання; відомості, звіти матеріально-відповідальних осіб, регістри синтетичного обліку по рахункам "Каса", "Товари", "Розрахунки з постачальниками".

- звітна інформація: форми №1 "Баланс", форма №2 "Звіт про фінансові результати", форми статистичної звітності № 1-СН, 3-СН, 4-СН, 11-СН, 12-СН про наявність і використання матеріальних ресурсів, ф.№ 5-з про витрати на виробництво

- позаоблікова інформація: акти експертів, протоколи зборів, договори, угоди, контракти на постачання сировини та матеріалів;

Джерелами інформації для аналізу процесу реалізації готової продукції є:

- довідкова інформація: індекси цін на споживчі товари, нормативи товарних запасів, нормативи товарних витрат, нормативи обороту на 1 м2 торгової площі.

- планова інформація: данні бізнес-плану, план реалізації у розрізі товарних груп, план постачання товарів.

- облікова інформація: накладні на відвантаження продукції; товаротранспортні накладні; рахунки - фактури; журнал реєстрації виставлених рахунків - фактур; книга продажів; відомості, звіти матеріально-відповідальних осіб, регістри синтетичного обліку по рахункам "Каса", "Товари", "Розрахунки з постачальниками".

- звітна інформація: форми №1 "Баланс", форма №2 "Звіт про фінансові результати", Форма №3 - торг - (коротка) місячна, Форма

№7 - торг (роздріб) - "Звіт про наявність торгової мережі" - річна, Форма №1-торг "Звіт про товарообіг".

- позаоблікова інформація: акти експертів, протоколи зборів, договір на поставку товарів.

Детальна характеристика інформаційного забезпечення аналізу процесу виробництва готової продукції надана в табл. 9.2.

Таблиця 9.2. ХАРАКТЕРИСТИКА ІНФОРМАЦІЙНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ АНАЛІЗУ ПРОЦЕСУ ВИРОБНИЦТВА ГОТОВОЇ ПРОДУКЦІЇ

Інформаційне забезпечення	Стисла характеристика
Довідкова інформація
Розрахунок бухгалтерії про планову обівартість готової продукції	На підставі нормативних значень витрати сировини, матеріалів та непрямих витрат обчислюється планова собівартість готової продукції.
ФАКТОГРАФІЧНА ІНФОРМАЦІЯ
Облікова інформація
Відомість руху матеріалів	Храктеризує кількість, ціну та суму матеріалів, які витрачені на виробництво готової продукції.
Відомість обліку готової продукції	Відображає кількість виробленої готової продукції.
Розрахунок бухгалтерії про фактичну собівартість готової продукції	З урахуваням фактичної кількості та ціни витрачених матеріалів обчислюється собівартість готової продукції та вносяться необхідні корегування до планових показників.
Табель обліку робочого часу	Застосовується для обліку фактично відпрацьованого часу для робітників з погодинною оплатою праці.
Розрахунково-платіжна відомість	Відображає суми нарахованої заробітної плати, відрахувань та утримань на соціальне страхування.
Відомість нарахування амортизації основних засобів	Містить інформацію щодо нарахування амортизації основних засобів відповідно обранго методу та встановлених норм.
Журнали-ордери за рахунками класу 7	Узагальнюють інформацію щодо доходів та результатів діяльності підприємства.
Журнали-ордери за рахунками класу 8	Містять інформацію за елементами витрат підприємства.
Журнали-ордери за рахунками класу 9	Застосовуються для узагальнення інформації щодо витрат підприємства за видами діяльності.
Інформаційне забезпечення	Стисла характеристика
Звітна інформація
Звіт про фінансові результати (Форма № 2)	Форма фінансової звітності яка розглядає доходи та витрати підприємства за видами діяльності. Крім того операційні витрати класифікуються за елементами.
Звіт про фінансові результати і дебіторську та кредиторську заборгованість (Форма № 1-Б)	Форма статистично звітності де розкриваються фінансові результати діяльності підприємства від звичайної діяльності.
Звіт про виробництво промислової продукції (форма №1П-НПП)	Річна форма статистичної звітності відносно кількості виробленої продукції за її видами.
Терміновий звіт про виробництво промислової продукції (робіт, послуг) (форма №1-П, термінова)	Місячна форма статистичної звітності відносно кількості виробленої продукції за її видами.
Позаоблікова інформація
Результати інвентаризації матеріальних ресурсів	Відображають фактичну кількість сировини, матеріалів та готової продукції; дають змогу зіставити облікові та фактичні показники.
Наказ про облікову політику підприємства	Розкриває питання розподілу непрямих витрат, які безпосередньо впливають на собівартість готової продукції і як слідство н її рентабельність.

Аналіз доходів, витрат та фінансових результатів роботи підприємства

Аналіз доходів та витрат підприємства має велике значення в системі загальної оцінки роботи суб'єкта господарювання. Це пов'язано з тим, що доходи та витрати мають безпосередній вплив на загальний фінансовий результат діяльності підприємства, який може мати як позитивний, так і негативний характер.

Значення аналізу доходів та витрат підприємства полягає в обґрунтуванні шляхів збільшення доходів та скорочення витрат підприємства.

Задачами аналізу доходів і витрат підприємства є:

- оцінка виконання плану, динаміки та структури доходів та витрат підприємства;

- оцінка впливу факторів на доходи підприємства;

- оцінка впливу факторів на витрати підприємства;

- визначення впливу факторів на прибуток підприємства від фінансової, інвестиційної та надзвичайної діяльності;

- пошук резервів збільшення доходів та зменшення витрат підприємства;

- обґрунтування та розробка заходів щодо використання виявлених резервів.

На підприємстві використовуються такі показники доходів і витрат підприємства: доходи від реалізації продукції; доходи від інших операцій; доходи від надзвичайних операцій; адміністративні витрати; витрати на збут; фінансові витрати; витрати від участі в капіталі.

Стаття "Доходи (виручка) від реалізації" формується від реалізації готової продукції, товарів, робіт і послуг, доходів від страхової діяльності, тощо. Тут також відображаються суми знижок, наданих покупцям.

Аналіз названих доходів можна проводити як за видами (групами) продукції, товарів, робіт, послуг, так і за видами організацій збуту.

Крім доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), підприємство може мати також інший дохід від операційної діяльності.

До інших операційних доходів належать: доходи від реалізації іноземної валюти, інших оборотних активів (крім фінансових інвестицій); від операційної оренди активів; від операційної курсової різниці за операціями в іноземній валюті, суми штрафів, пені, неустойок та інших санкцій за порушення господарських договорів, які одержано від боржників, або коли є рішення суду, арбітражного суду про їх стягнення; доходи від списання кредиторської заборгованості, щодо якої минув строк позовної давності; відшкодування раніше списаних активів (надходження боргів, списаних як безнадійні); суми одержаних грантів і субсидій, інші доходи від операційної діяльності.

Статтю "Доходи від участі в капіталі" призначено для узагальнення інформації про доходи від інвестицій, здійснених в асоційовані, дочірні або спільні підприємства.

До статті "Інші фінансові доходи" входять доходи, які виникають у ході фінансової діяльності підприємства, зокрема дивіденди, відсотки тощо.

Інші доходи від звичайної діяльності формуються з доходів від реалізації фінансових інвестицій, реалізації необоротних активів, майнових комплексів, неопераційної курсової різниці, безоплатно одержаних активів.

Стаття "Надзвичайні доходи" використовується для відображення доходів, які виникли внаслідок надзвичайних подій (стихійні лиха, пожежі, техногенні аварії і т. д.).

На витратних статтях звітності відображаються:

на статті "Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)" - виробнича собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг), або собівартість реалізованої продукції;

на статті "Адміністративні витрати" - загальногосподарські витрати, пов'язані з управлінням і обслуговуванням підприємства;

на статті "Витрати на збут" - витрати підприємства, пов'язані з реалізацією продукції (товарів), витрати на утримання підрозділів, які займаються збутом продукції (товарів), на рекламу, доставку продукції споживачам;

на статті "Інші операційні витрати" - собівартість реалізованих виробничих запасів, безнадійні борги і збитки від знецінення запасів; збитки від операційних курсових різниць;

на статті "Фінансові витрати" - виплата відсотків та інші витрати підприємства, пов'язані із залученням позичкового капіталу;

на статті "Втрати від участі в капіталі" - збитки від інвестицій;

на статті "Інші витрати в операційній діяльності" - собівартість реалізації фінансових інвестицій, необоротних активів, майнових комплексів, збитки від неопераційних курсових різниць, збитки від уцінки фінансових інвестицій;

на статті "Надзвичайні витрати" - збитки від надзвичайних подій (стихійного лиха, пожеж, техногенних аварій).

Аналіз виконання плану, динаміки та структури доходів (Д) та витрат (В) підприємства відбувається за наступною системою показників:

1. Абсолютне відхилення від планових показників:

де ДфДп - доходи фактичні та планові відповідно; Вф, Вп - витрати фактичні та планові відповідно. 2. Рівень виконання (%вп) плану доходів та кошторису витрат:

3. Абсолютна зміна доходів та витрат підприємства:

де Дз, Дб - доходи звітного та базисного періоду відповідно; Вз, Вб - витрати звітного та базисного періоду відповідно. 4. Темп росту (7Р) доходів та витрат підприємства:



5. Темп приросту (ТП) доходів і витрат підприємства:

6. Структура доходів і витрат (і) підприємства:

де Дг - сума доходів підприємства і-го виду;

Вг - сума витрат підприємства і-го виду.

Структуру доходів умовно показано в табл. 8.10.

Отримані у процесі аналізу дані про динаміку і структуру доходів ЗАТ "Продмаш" за 2010 - 2011 р.р. свідчать про те, що у цілому загальна сума доходів підприємства знизилась на 3116,0 тис. грн. і склала 78,3 %. Це є негативним моментом у діяльності досліджуваного підприємства. Найбільшу питому вагу у структурі доходів як у 2010 р., так і у 2011 р. займає чистий доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) - 52,0% і 51,2% відповідно.

У цілому за досліджуваний період на підприємстві не було отримано доходів від звичайної діяльності, що показало від'ємний результат у сумі 1069,0 тис. грн. У той же час, за аналізований період підприємство отримало інші фінансові доходи у сумі 803,0 тис. грн.

Таким чином, підприємству слід приділяти більш пильну увагу процесу формування власних доходів та розробити якісну стратегію щодо управління ними. Такі заходи нададуть можливості підвищити рівень доходів підприємства у перспективі.

Таблиця 8.10. АНАЛІЗ ДИНАМІКИ І СТРУКТУРИ ДОХОДІВ ЗАТ "ПРОДМАШ" ЗА 2010-2011 рр.

Показник	2010 р.	2011 р.	Абсолютне відхилення (+,-)	Темп зростання, %
	сума, тис.грн.	питома вага, %	сума, тис. грн.	питома вага, %
Дохід (виручка) від реалізації продукції	8542,0	-	6091,0	-	-2451,0	71,3
у т. ч. чистий доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)	7484,0	52,0	5752,0	51,2	-1732,0	76,8
Інші операційні доходи	5787,0	40,4	4669,0	41,6	-1118,0	80,7
Дохід від участі в капіталі	-		-
Інші фінансові доходи	-		803,0		+803,0	100,0
Інші доходи від звичайної діяльності	1069,0	7,6		7,2	-1069,0	-
Надзвичайні доходи	-		-		-	-
Усього доходів	14340,0	100	11224,0	100	-3116,0	78,3

Динаміку і структуру витрат показано в табл. 8.11.

Таблиця 8.11. АНАЛІЗ ДИНАМІКИ І СТРУКТУРИ ВИТРАТ ЗАТ "ПРОДМАШ" ЗА 2010-2011 рр.

Показник	2010 р.	2011 р.	Абсолютне відхилення (+,-)	Темп зростання, %
	сума, тис. грн.	питома вага, %	сума, тис. грн.	питома вага, %
Адміністративні витрати	2812,0	31,9	2576,0	32,7	-236,0	91,6
Витрати на збут	352,0	4,1	308,0	3,9	-44,0	87,5
Інші операційні витрати	5638,0	64,0	950,0	50,0	-1688,0	70,0
Фінансові витрати	-	-	101,0	1,2	+101,0	100,0
Інші витрати	-	-	962,0	12,2	+962,0	100,0
Усього доходів	8802,0	100	7897,0	100	-905,0	89,7

Дані, представлені у табл. 8.11 свідчать про те, що за період 2010 - 2011 р.р. витрати ЗАТ "Продмаш" у цілому знизились на 905,0 тис. грн. і склали 89,7%. Це є позитивним моментом у діяльності підприємства. У той же час, у даному аспекті присутні і негативні наслідки зниження загального обсягу об'єму реалізації продукції, які і призвели до зниження витрат на збут на 44,0 тис. грн., а також зниження інших операційних витрат на 1688,0 тис. грн. При цьому, інші операційні витрати займають найбільшу питому вагу у структурі загальних витрат підприємства: 64,0% у 2010 р. і 50,0 % у 2011 р. Отже, ЗАТ "Продмаш" слід більш ретельно планувати свої доходи і витрати, адже вони є головними елементами формування прибутку підприємства.

Прибуток є найважливішим якісним показником ефективності діяльності підприємства і являє собою форму прибавочного продукту в умовах товарно-грошових відносин.

Саме прибуток в умовах ринкових відносин складає основу економічного розвитку підприємства, забезпечуючи його життєздатність. Він виступає не тільки основним джерелом фінансування діяльності підприємств, але і найважливішою основою формування доходів державного і місцевого бюджетів.

Відповідно до П(С)БО 3 - прибуток - це сума, на яку доходи перевищують пов'язані з ними витрати.

Для оцінки фінансового результату і ефективності діяльності підприємства використовують систему аналітичних показників прибутку (рис. 8.1):

- валовий прибуток (збиток) розраховується як різниця між чистим доходом від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) і собівартістю реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг);

- прибуток (збиток) від операційної діяльності визначається як алгебраїчна сума валового прибутку (збитку), іншого операційного доходу, адміністративних витрат, витрат на збут та інших операційних витрат;

- прибуток (збиток) від звичайної діяльності до оподаткування визначається як алгебраїчна сума прибутку (збитку) від основної діяльності, фінансових та інших доходів (прибутків), фінансових та інших витрат (збитків);

- прибуток від звичайної діяльності визначається як різниця між прибутком від звичайної діяльності до оподаткування та сумою податків з прибутку. Збиток від звичайної діяльності дорівнює збитку від звичайної діяльності до оподаткування та сумі податків на прибуток;

- чистий прибуток (збиток) розраховується як алгебраїчна сума прибутку (збитку) від звичайної діяльності та надзвичайного прибутку, надзвичайного збитку та податків з надзвичайного прибутку.



Рис. 8.1. Система показників прибутку підприємств

Значення аналізу фінансових результатів випливає з основних функцій, які виконує прибуток підприємства:

- отримання прибутку є вихідним мотивом створення підприємства;

- його розмір визначає рівень віддачі (ефективність) авансованих коштів і прибутковість вкладень в активи підприємства;

- отриманий прибуток виступає індикатором успішності основної діяльності підприємства;

- він є основою прийняття інвестиційних рішень;

- прибуток виступає джерелом самофінансування підприємства і винагороди власникам капіталу.

Для встановлення, оцінки і кількісного виміру причин, що викликали зміну прибутку, оптимізації розміру валового прибутку, виявлення резервів зростання прибутку використовується інструментарій економічного аналізу.

У зростанні прибутку зацікавлені як підприємство, так і держава. Саме тому на кожному підприємстві необхідно систематично аналізувати формування, розподіл та використання прибутку. Цей аналіз має надзвичайно важливе значення і для зовнішніх суб'єктів (місцевих бюджетів, фінансових і податкових органів, банків).

Ціль внутрішнього аналізу фінансових результатів полягає в забезпеченні процесу управління своєчасною і якісною аналітичною інформацією про доходи і витрати, прибутки підприємства. Саме цей вид аналізу грає вирішальну роль у розробці найважливіших питань економічної політики підприємства, дозволяє визначити шляхи максимізації прибутку підприємства.

Ціллю зовнішнього аналізу є оцінка прибутковості роботи підприємства, його життєздатності та ефективності використання капіталу.

Відповідно до цілі, перед аналізом фінансових результатів постають такі задачі:

систематичний моніторинг виконання планів одержання прибутку, оцінка їх обґрунтованості;

виявлення факторів формування показників прибутку та розрахунки їхнього впливу;

вивчення складових і оцінка динаміки фінансових результатів;

виявлення резервів збільшення суми прибутку (подолання збитковості - якщо це має місце в діяльності підприємства);

розробка заходів щодо освоєння резервів росту фінансових результатів підприємства в перспективі.

З усього спектра перерахованих задач випливає, що однією з основних задач аналізу фінансових результатів є оцінка основної діяльності з погляду максимізації прибутку і виявлення резервів його росту протягом поточного часу або в перспективі.

Формування прибутку від усіх видів діяльності підприємства відображається у формі № 2 "Звіт про фінансові результати". Крім того, у процесі аналізу використовуються дані бухгалтерського обліку: регістри по рахунках класу 7 "Прибутки від реалізації", "Фінансові результати", класу 4 "Прибутку і збитки нерозподілені", класу 9 "Витрати на збут" і ін., первинні документи.

Форма і зміст звіту про фінансові результати визначений П(С)БО 3 "Звіт про фінансові результати". Він є аналогом звіту про прибутки і збитки відповідно до МСБО.

Звіт складається з трьох розділів. По розділу 1 звіту про фінансові результати дотримані усі вимоги МСБО до структури Звіту про прибутки і збитки. Виділено статті, що дозволяють визначити фінансовий результат від звичайної і надзвичайної діяльності, а також у складі звичайної діяльності - від основної та іншої діяльності (фінансової й інвестиційної) (рис. 8.2).

Рис. 8.2. Класифікація прибутків і витрат

Розділ II цього звіту - елементи операційних витрат- дозволяє здійснити необхідний аналіз структури витрат на виробництво, управління, збут і інших операційних витрат по економічних елементах і використовується для упорядкування звіту про рух коштів (при коригуванні суми нерозподіленого прибутку на негрошові статті, зокрема на суму амортизації).

Розділ III звіту про фінансові результати "Розрахунок прибутковості акцій" стосується тільки акціонерних товариств, прості або потенційно прості акції яких відкрито продаються і купуються на фондових біржах, у тому числі таких товариств, що знаходяться в процесі випуску зазначених акцій. Цей розділ відповідає вимогам МСБО 33 "Прибуток на акцію", який заохочує розкриття подібного показника не тільки акціонерними товариствами, пропонуючи конкретну методику визначення прибутковості капіталу.

Факторна модель валового прибутку (ВП) має вигляд:

де Др - дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг);

Дч - чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг); Ср - собівартість реалізації продукції (товарів, робіт, послуг); ПДВ - податок на додану вартість; А - акцизний збір;

В - інші вирахування з доходу (надані знижки, повернення товарів та інші суми, що підлягають вирахуванню з доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг).

У табл. 8.12 наведено аналіз формування і динаміку валового прибутку підприємства ЗАТ "Продмаш" (додаток Б).

Таблиця 8.12. АНАЛІЗ ФОРМУВАННЯ І ДИНАМІКИ ВАЛОВОГО ПРИБУТКУ ЗАТ "ПРОДМАШ" ЗА 2010-2011 рр.

Показник	2010р.	2011р.	Абсолютний приріст, тис. грн.	Темп росту, %
Доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), тис. грн.	8542	6091	-2451	71,31
Податок на додану вартість, тис. грн.	642	322	-320	50,16
Інші вирахування з доходу, тис. грн.	416	17	-399	4,09
Чистий доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), тис. грн.	7484	5752	-1732	76,86
Собівартість реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), тис. грн.	6147	4501	-1646	73,22
Валовий прибуток, тис. грн.	1337	1251	-86	93,57

Валовий прибуток у звітному році становить 1251 тис. грн., що на 86 тис. грн. менше рівня минулого року (93,57%). Це обумовлено як скороченням чистого доходу від реалізації продукції (76,86% рівня минулого року), так і собівартості (73,22%).

Модель (8.18) є адитивною, тому для факторного аналізу використаємо спосіб абсолютних різниць.

Для аналізу впливу факторів операційної діяльності на валовий прибуток підприємства можна використати такий алгоритм:

де ВП - валовий прибуток, грн.;

К - кількість реалізованої продукції (шт. або інші натуральні одиниці);

Цод. - оптова ціна одиниці продукції, грн./од.;

Сод.ум.зм. - умовно змінні витрати на одиницю продукції, грн./од.

Модель (8.32) є змішаною. Для розрахунку впливу факторів на валовий прибуток слід використати спосіб ланцюгових підстановок.

У табл. 8.13 наведено методику факторного аналізу та її реалізацію для ЗАТ "Продмаш".

Таблиця 8.13. МЕТОДИКА ФАКТОРНОГО АНАЛІЗУ ВАЛОВОГО ПРИБУТКУ ТА ЇЇ РЕАЛІЗАЦІЯ ДЛЯ ЗАТ "ПРОДМАШ"

Основний негативний вплив на скорочення валового прибутку мало зменшення доходу від реалізації продукції на 2451 тис. грн. Позитивно вплинули на динаміку валового прибутку скорочення собівартості реалізації продукції (1646 тис. грн.), ПДВ (320 тис. грн.), інших вирахувань із доходу (399 тис. грн.).

Велике значення у сучасний час при дослідженні доходів, витрат та фінансових результатів роботи підприємства займає аналіз беззбитковості діяльності підприємства.

Аналіз беззбитковості підприємства зводиться до визначення мінімального обсягу реалізації продукції (за стабільних умовно постійних витрат), за якого підприємство може, з одного боку, забезпечити беззбиткову операційну діяльність у плановому періоді, з іншого - створити умови для самофінансування підприємства.

Точка беззбитковості характеризує обсяг реалізації продукції, за якого прибуток підприємства дорівнює нулю, тобто виручка від реалізації продукції відповідає валовим витратам на її виробництво та реалізацію. Точку беззбитковості називають також точкою "порогового" прибутку чи точкою рівноваги.

Складовим елементом аналізу точки беззбитковості є розрахунок суми покриття (маржинального прибутку). Маржинальний прибуток (МП) - це показник, який характеризує частину виручки, що спрямовується на заміщення умовно постійних витрат і формування валового прибутку:

де ВП - валовий прибуток підприємства;

Вум.пост.- умовно постійні витрати підприємства.

Маржинальний прибуток (МП) також дорівнює різниці між виручкою від реалізації продукції та умовно змінними витратами:

де ВР - виручка від реалізації продукції;

Вум.зм.- умовно змінні витрати підприємства.

Система розрахунку суми покриття, яка ґрунтується на простому розподілі витрат на постійні та змінні, визначається системою "direct - costing". Суму покриття можна розраховувати як на весь обсяг реалізації, так і на одиницю продукції. В останньому випадку це різниця між оптовою ціною (Цод) та умовно змінними витратами на виробництво одиниці продукції (Сод.ум.зм.).

де МПод, - маржинальний дохід на одиницю продукції, грн./од. Проведемо заміну факторів у формулі (3.3), отримаємо

Основним недоліком системи простого директ-костингу є те, що за її використання сукупні постійні витрати враховуються без розподілу в розрізі окремих їх видів, груп продукції, центрів затрат, структурних підрозділів тощо. У разі виробництва багатьох видів продукції та наявності кількох центрів затрат такий підхід не дає можливості об'єктивно оцінити ефективність виробництва окремих видів продукції.

Першим етапом розрахунку суми покриття є правильний розподіл усіх витрат підприємства (чи витрат на виробництво певного виду продукції) на постійні та змінні.

До умовно змінних належать витрати, абсолютна величина яких зростає зі збільшенням обсягу випуску продукції і зменшується з його зниженням. До умовно змінних витрат належать витрати на сировину та матеріали, комплектуючі вироби, напівфабрикати, паливо та енергію, оплату праці працівникам, зайнятим у виробництві продукції, та ряд інших витрат.

Умовно постійні - це витрати, абсолютна величина яких зі збільшенням (зменшенням) випуску продукції істотно не змінюється. До умовно постійних належать витрати, пов'язані з обслуговуванням й управлінням виробничою діяльністю виробничих підрозділів, а також витрати на забезпечення господарських потреб виробництва.

Поряд із витратами, які одразу можна віднести до постійних чи змінних, є види витрат, які частково належать до постійних, частково - до змінних. Це такі загальновиробничі витрати: витрати на управління виробництвом (заробітна плата апарату управління цехами, виробничі відрядження тощо); амортизація основних засобів та нематеріальних активів загальновиробничого призначення; витрати на утримання виробничих приміщень та ряд інших.

До змінних загальновиробничих витрат належать витрати на обслуговування й управління виробництвом (цехів, дільниць), що змінюються прямо (або майже прямо) пропорційно до зміни обсягу діяльності. Змінні загальновиробничі витрати розподіляються на кожен об'єкт витрат з використанням обраної бази розподілу (годин праці, заробітної плати, обсягу діяльності, прямих витрат тощо), виходячи з фактичного обсягу виробництва (потужності) звітного (чи планового) періоду.

До постійних загальновиробничих витрат належать витрати на обслуговування й управління виробництвом, що залишаються незмінними (або майже незмінними) при зміні обсягу діяльності. Постійні загально-виробничі витрати розподіляються на кожен об'єкт витрат з використанням бази розподілу при нормальній потужності. Нерозподілені постійні загальновиробничі витрати включаються до складу собівартості реалізованої продукції (робіт, послуг) у періоді їх виникнення. Загальна сума розподілених та нерозподілених постійних загальновиробничих витрат не може перевищувати їх фактичну величину.

Перелік і склад змінних і постійних витрат, у т. ч. загальновиробничих, установлюються підприємством.

Наступним етапом розрахунку точки беззбитковості є визначення показника покриття (Пп):

Виручка від реалізації в точці беззбитковості розраховується як відношення між величиною постійних витрат та показником покриття:

Для визначення обсягу реалізації у натуральному вигляді, який забезпечить беззбитковість, здійснюють такі розрахунки, припустивши, що у формулі (8.36) ВП = 0:



Обсяг реалізованої продукції у натуральному виразі у точці беззбитковості дорівнює відношенню умовно постійних витрат і маржинального доходу на одиницю продукції.

Об'єктом особливої уваги на будь-якому підприємстві є прибуток від операційної діяльності, тому що його розмір складає основну частину прибутку від звичайної діяльності підприємства.

У процесі аналізу вивчаються динаміка, виконання плану прибутку від операційної діяльності і визначаються чинники, що впливають на зміну його суми. Аналітична оцінка виконання планового завдання і динаміки прибутку від операційної діяльності проводиться для того, щоби визначити, якою мірою підприємство виконало встановлене завдання, на скільки фактичний фінансовий результат відхиляється від заданого і які тенденції розвитку цих показників.

Для аналізу фінансового результату операційної діяльності (ФРод) використовують таку модель:

де ВП - валовий прибуток (ф. 2 стр. 050 / 055); ІОД - інший операційний дохід (ф. 2 стр. 060); АВ - адміністративні витрати (ф. 2 стр. 070); ВЗ - витрати на збут (ф. 2 стр. 080); ІОВ - інші операційні витрати (ф. 2 стр. 090).

У табл. 8.14 наведено аналіз формування і динаміку прибутку від операційної діяльності підприємства ЗАТ "Продмаш".

Підприємство працює збитково, однак у звітному році збитки скоротилися на 764 тис. грн. до рівня 54,47% базового року. Мало місце скорочення як інших операційних доходів, темп росту яких становить 80,68%, так і витрат. Найменшими темпами скоротилися адміністративні витрати (до рівня 91,61% минулого року), найбільшими - інші операційні витрати (до рівня 70,06%). Модель (8.40) є адитивною, тому для факторного аналізу використаємо спосіб абсолютних різниць.

Таблиця 8.14. АНАЛІЗ ФОРМУВАННЯ І ДИНАМІКИ ПРИБУТКУ ВІД ОПЕРАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ЗАТ "ПРОДМАШ"

Показник	2010 р.	2011 р.	Абсолютний приріст, тис. грн.	Темп росту, %
Валовий прибуток, тис. грн.	1337	1251	-86	93,57
Інші операційні доходи, тис. грн.	5787	4669	-1118	80,68
Адміністративні витрати, тис. грн.	2812	2576	-236	91,61
Витрати на збут тис. грн.,	352	308	-44	87,50
Інші операційні витрати, тис. грн.	5638	3950	-1688	70,06
Фінансові результати від операційної діяльності, тис. грн.	-1678	-914	764	54,47

У табл. 8.15 наведено методику факторного аналізу прибутку від операційної діяльності та її реалізацію для ЗАТ "Продмаш". Основний негативний вплив на скорочення прибутку від операційної діяльності мало зменшення інших операційних доходів на 1118 тис. грн. Позитивно вплинули на динаміку фінансового результату від операційної діяльності скорочення адміністративних витрат на 236 тис. грн., витрат на збут - на 44 тис. грн., інших операційних витрат на 1688 тис. грн. Сукупним результатом дії всіх факторів є скорочення збитків від операційної діяльності на 764 тис. грн.

Таблиця 8.15. МЕТОДИКА ФАКТОРНОГО АНАЛІЗУ ПРИБУТКУ ВІД ОПЕРАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ТА ЇЇ РЕАЛІЗАЦІЯ ДЛЯ ЗАТ "ПРОДМАШ" тис. грн.

Щоби постійно забезпечувати зростання прибутку, треба шукати невикористані можливості його збільшення, тобто резерви зростання. Резерви виявляються на стадіях планування та безпосереднього виробництва продукції та її реалізації. Визначення резервів збільшення прибутку базується на науково обґрунтованій методиці розроблення заходів із їх мобілізації.

У процесі виявляння резервів виділяють три етапи:

1) аналітичний - виявлення і кількісна оцінка резервів;

2) організаційний - розробка комплексу інженерно-технічних, організаційних, економічних і соціальних заходів, які мають забезпечити використання виявлених резервів;

3) функціональний - практична реалізація заходів і контроль їх виконання.

Можливими резервами збільшення прибутку є:

- збільшення обсягу випуску продукції (робіт, послуг);

- зниження витрат на виробництво і реалізацію продукції;

- економія і раціональне використання коштів на оплату праці робітників та службовців;

- запровадження досягнень науково-технічного прогресу, в результаті чого зростає продуктивність праці.

Аналіз інтенсивності праці

Ефективність використання кадрового потенціалу характеризується продуктивністю праці працівників. Узагальненим показником продуктивності праці є виробіток продукції на одного працівника і робітника за певний проміжок часу (рік, квартал, місяць, день, година).

Аналіз продуктивності праці починають з оцінки виконання денного, місячного, річного плану за підрозділами і загалом на підприємстві, а також оцінки динаміки продуктивності праці. З цією метою фактичні показники продуктивності праці зіставляються з плановими і визначається рівень виконання плану, відхилення від плану. Зіставлення фактичних показників продуктивності праці з даними минулих звітних періодів дає можливість оцінити темпи і напрями зміни продуктивності праці.

На відхилення фактичної продуктивності праці від планової і динаміку її зміни впливають багато факторів, які поділяються на детерміновані і стохастичні, екстенсивні й інтенсивні (рис. 3.5).

До детермінованих екстенсивних та інтенсивних факторів належать:

частка працівників у загальній чисельності персоналу;

кількість явок на роботу кожного працівника (середня кількість днів, відпрацьованих одним працівником за аналізований період);

тривалість робочого дня.

Детерміновані інтенсивні фактори - це середньогодинний виробіток продукції, що визначається умовами праці, забезпеченістю матеріальними ресурсами, технічним станом основних засобів, рівнем використання досягнень НТП, раціональною організацією виробництва.



Рис. 3.5. Детерміновані екстенсивні й інтенсивні фактори формування продуктивності праці

Отже, продуктивність праці одного працівника залежить від структури персоналу (ПВ), середньої кількості днів, відпрацьованих одним працівником за період (Кд), середньої тривалості робочого дня (ТРд) і середньогодинного виробітку працівника (Всг).

Формула цієї залежності має такий вигляд:

Факторний аналіз зміни показників продуктивності праці виконують з використанням різних методів факторного аналізу.

Зв'язок між обсягом продукції та факторами праці відображається такою факторною моделлю:

де Чп - середньооблікова чисельність працівників;

ВСр - середня продуктивність праці одного працівника за період.

До інтенсивних стохастичних факторів зміни продуктивності праці відносять:

зміну кваліфікації працівників (загальноосвітнього, професійного рівня);

зміну стажу роботи на даному підприємстві;

моральне і матеріальне стимулювання праці, механізацію й автоматизацію технологічних процесів, упровадження нової техніки, технології; соціальні і психологічні фактори.

Вплив цих факторів на продуктивність праці розраховують двояко: опосередковано, через інші фактори і користуючись прийомами кореляційно-регресійного аналізу.

Одні інтенсивні фактори впровадження нової техніки, технології, механізація й автоматизація виробництва забезпечують зниження трудомісткості виготовлення продукції, інші - економічне стимулювання, кваліфікація робітника - відповідний рівень виконання норм виробітку. Тому аналізувати інтенсивні фактори можна за двома напрямками: шляхом вивчення рівня, динаміки зміни трудомісткості і виконання норм виробітку.

Продуктивність праці залежить від стану нормування праці та контролю за виконанням норм виробітку. У системі управлінського обліку підприємства обліковують виконання норм виробітку робітниками-відрядниками на основі первинних документів, за якими у виробничих підрозділах проводиться облік виготовлення і приймання продукції та робіт, відпрацьованого часу (наряди, рапорти, табелі та ін.).

Вплив інтенсивних факторів (рівня кваліфікації, стажу роботи, морального стимулювання, нормування праці й ін.) на продуктивність через відсутність прямої функціональної залежності підрахувати традиційними методами неможливо. Виходячи з того, що продуктивність є функцією декількох незалежних змінних факторів, у процесі аналізу на основі обширної статистичної інформації вивчається щільність зв'язку між ними і продуктивністю праці та будуються моделі множинної кореляції, в яких взаємозв'язок між продуктивністю й інтенсивними факторами відображається рівнянням



де У - середнє значення результативної ознаки; а0 - значення У за х = 0; х - значення факторної ознаки;

а1а^ сіуХп - коефіцієнти (параметри) регресії, що показують, як змінюється результативний показник, за зміни факторного на одиницю.

Для економічної інтерпретації зв'язків між двома досліджуваними явищами використовують коефіцієнти еластичності.

Для лінійної залежності коефіцієнти визначаються за формулою

де - коефіцієнт еластичності, який показує, як зміниться результативний показник, якщо фактор зміниться на 1%;

я, - коефіцієнт регресії за 7-го факторного показника;

х, - середнє значення 7-го факторного показника;

У - середнє значення результативного показника.

Інколи економічні залежності описуються рівняннями кривих вищих порядків. Якщо із збільшенням факторного показника значення результативного зростає до певного рівня, а потім починає знижуватися (в нашому випадку залежність продуктивності праці від віку працівників), то для запису такої залежності можна скористатися параболою другого порядку:

Коефіцієнти регресії цього рівняння не мають жодного економічного змісту. Підставивши в це рівняння відповідні значення х, отримаємо значення продуктивності праці залежно від віку працівників. Задаючи певні параметри якісного складу працівників, можна спрогнозувати їх продуктивність.

Трудомісткість - це показник, який характеризує витрати робочого часу на виробництво певної продукції чи на виконання конкретної технологічної операції.

Трудомісткість одиниці продукції - це результат співвідношення робочого часу і кількості випущеної продукції. Одиниця виміру - робочий час.

Трудомісткість однієї гривні випущеної продукції розраховується як частка від ділення фонду робочого часу в людино-годинах на обсяг товарної продукції.

Трудомісткість окремих видів продукції розраховується як частка від ділення фонду робочого часу в годинах на виготовлення певного виду виробів на кількість видів продукції одного найменування в натуральному вираженні.

Показник трудомісткості є оберненим до показника виробітку продукції одного працівника, тобто між ними існує обернена залежність:

де В - виробіток продукції за одиницю часу; Т - трудомісткість одиниці продукції.

Збільшення виробітку продукції визначається співвідношенням її рівнів у звітному і базовому періодах. На основі залежності між виробітком і трудомісткістю продукції визначимо коефіцієнт зростання виробітку

де Та; Ті - трудомісткість одиниці продукції, відповідно, базового і звітного періодів.

Для визначення коефіцієнта зростання виробітку необхідно витрати часу на виготовлення одиниці продукції базового періоду зіставити із витратами на виготовлення одиниці тієї ж продукції звітного періоду. Слід зауважити, що відсоток збільшення виробітку не збігається з відсотком зниження трудомісткості.

Залежність між зміною цих показників можна подати у такому формалізованому вигляді:

де %В і %Т - відсотки, відповідно, збільшення виробітку та трудомісткості.

Наприклад, якщо трудомісткість знизиться на 20%, то виробіток зросте на 25%

Якщо зниження трудомісткості задано в нормо-годинах, то приріст продуктивності праці можна визначити за формулою

де АВ - приріст виробітку;

Д77 - зниження трудомісткості (нормо-години);

Т0 - трудомісткість продукції, розрахована за нормами базового періоду (нормо-години).

Размещено на Allbest.ru

...