Роль бізнес-інкубаторів у активізації інноваційного розвитку країни

Размещено на http://www.allbest.ru/

РОЛЬ БІЗНЕС-ІНКУБАТОРІВ У АКТИВІЗАЦІЇ ІННОВАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ КРАЇНИ

О.В. Абакуменко

Актуальність теми дослідження. У сучасних умовах стрімкого поширення інформації, старіння технологій відбувається доволі швидкими темпами, а на економічне зростання впливає не лише обсяг накопиченого капіталу, а й обсяг накопичених знань. Тому підвищення конкурентоспроможності економіки країни залежить від ефективності використання національної бази знань та розвитку національної інноваційної системи.

Постановка проблеми. Однією з організаційних форм підтримки бізнесу, розробки і впровадження інновацій, що набуває широкого поширення в економічно розвинутих країнах, є бізнес- 52 інкубатори. Особливо важливим питанням розвитку такої форми організації інновацій стало для України в умовах дестабілізації економіки.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Проблема створення та ефективного функціонування бізнес-інкубаторів в останні роки досліджується багатьма вітчизняними науковцями: Н. В. Доценко, І. І. Продановою, Е. М. Роговою, С. М. Серьогіним, М. В. Сорокою, О. І. Соскіним, В. В. Третьяком, Н. І. Чухрай. Однак у більшості досліджень не звертається уваги на участь академічних навчальних закладів у розвитку бізнес-інкубаторів у національному економічному просторі.

Мета даної статті полягає у розкритті механізму підтримки інноваційної діяльності в Україні за участі бізнес-інкубаторів на основі активного залучення студентської молоді.

Виклад основного матеріалу. У сучасних умовах бізнес-інкубатори як локомотиви впровадження прогресивних бізнес-ідей та різного роду інновацій стали невід'ємною частиною економік розвинених країн.

За Третяком В. В. [1], головними елементами національної інноваційної системи є: наука (система генерації та поширення знань), інноваційний сектор виробництва, освіта, орієнтована на підготовку висококваліфікованих спеціалістів, інноваційна інфраструктура, механізми підтримки.

Рис. 1. Головні елементи національної інноваційної системи

Тобто, національна інноваційна система передбачає сукупність взаємопов'язаних організацій, які безпосередньо здійснюють виробництво та комерційну реалізацію наукових знань, технологій, а також комплекс правових, фінансових і соціальних інститутів, які забезпечують функціонування інноваційних структур.

Головним показником, що дозволяє стежити за станом інноваційних процесів та їх результативністю у всьому світі, є Глобальний індекс інновацій (Global Innovation Index, GII), який публікується починаючи з 2007 року. У 2014 році у дослідженні показників інноваційного розвитку приймали участь Міжнародна бізнес-школа INSEAD, Корнельський університет та Всесвітня організація інтелектуальної власності.

В Україні на сьогоднішній день статус бізнес-інкубаторів та комплексу послуг, які вони можуть надавати, законодавчо не визначені, що породжує значну кількість підходів до їх тлумачення.

Дослідження GII у 2014 р. охопило 143 країни, на які припадає 92,9% світового населення та 98,3% світового ВВП [2]. Глобальний інноваційний індекс розраховувався на основі двох допоміжних індексів - Умови інноваційної діяльності (Innovation Input Sub-Index), до складу якого входять: інститути, людський капітал та дослідження, інфраструктура, розвиненість ринку та розвиненість бізнесу; та Результати інноваційної діяльності (Output Sub-Index), який враховує рівень знань та технологій, результати креативної діяльності. Усього при розрахунку індексу використовувався 81 показник.

Україна у 2014 році посіла 63 місце зі значенням індексу 36,3, тоді як значення Innovation Input Sub-Index склало 38,2 (88 місце), а Output Sub-Index - 34,4 (46 місце). При цьому перші два показники виявились більшими у всіх сусідніх країн, і лише за результатами інноваційної діяльності Україна випереджає Польщу та Білорусь (табл. 1).

Важливим елементом інфраструктури національної інноваційної системи є бізнес-інкубатори. Процес бізнес-інкубування являє собою комплекс заходів, спрямованих на підтримку новостворюваних суб'єктів малого бізнесу, допомогу у формуванні та реалізації їх короткострокової стратегії та досягненні бажаного підприємницького результату.

У ст. 14 Закону України «Про розвиток та державну підтримку малого і середнього підприємництва в Україні» бізнес-інкубатори вказані серед об'єктів інфраструктури підтримки малого й середнього підприємництва разом з бізнес-центрами, науково-технологічними центрами, центрами трансферу технологій, фондами підтримки малого підприємництва, лізинговими компаніями, консультативними центрами, іншими підприємствами, установами та організаціями, основним завданням яких є сприяння розвитку малого й середнього підприємництва [3].

У створенні бізнес-інкубаторів доволі часто зацікавлені вищі начальні заклади. Академічні інкубатори підприємництва - це структури, створені на громадських засадах у науково-освітніх закладах за сприяння місцевої влади та іноземних організацій з метою підтримки розвитку малого підприємництва в регіоні. Їх діяльність забезпечується на паритетній та регулярній основі, базується на принципах соціального партнерства, співпраці працівників органів місцевого самоврядування, об'єднань підприємців, громадських і профспілкових організацій працівників недержавного сектору економіки [4].

У Законі України «Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні» вказується про можливість створення академічного бізнес-інкубатора [5]. Проте, чіткі визначення понять «академічне підприємництво» та «академічний бізнес-інкубатор» у чинних нормативних документах відсутні.

Академічний бізнес-інкубатор може бути механізмом заохочення як науковців та студентів, так і підприємців. Студенти та наукові співробітники отримують змогу комерціалізувати власні ідеї та результати досліджень, а підприємці-початківці можуть отримати допомогу у правильному юридичному оформленні прав на ідею, розробленні технологічного та фінансового плану її доведення до промислового випуску продукції, отримати доступ до приміщень та необхідного обладнання. Тобто формування бізнес-інкубаторів у вищих навчальних закладах сприяє активізації академічного середовища разом із формуванням нової підприємницької культури.

При створенні академічного бізнес-інкубатора навчальний заклад має на меті кілька цілей (табл. 2) [6].

Найчастіше бізнес-інкубатори надають наступні послуги:

- допомога в бізнес-плануванні, оцінка ризиків діяльності, аналіз ринкового середовища, розробка маркетингової програми;

- юридичне оформлення та участь в управлінні проектом на початковому етапі;

- надання в оренду офісних та виробничих приміщень;

- консультації з оподаткування, бухгалтерського обліку, юридичних та інших питань;

- допомога в початковому фінансуванні, пошук інвесторів та партнерів;

- проведення конференцій, презентацій, тренінгів, семінарів, навчальних курсів;

- організація зустрічей з інвесторами, підприємцями, представниками влади та місцевого самоврядування;

- надання доступу до бази даних роботодавців та грантодавців.

Можливим є створення студентського бізнес-інкубатора, який, на відміну від класичного, орієнтується здебільшого на навчання та надання консалтингових послуг. Його місією є виховання ініціативного покоління, професійно грамотних, творчо мислячих підприємців з активною життєвою позицією і бажанням добитися успіху.

Зацікавленими сторонами проекту створення студентського інноваційного інкубатора є: студенти, які є носіями бізнес-ідей;

підприємницькі об'єднання, бізнес-спілки; прогресивні компанії; суспільство; держава. В якості сервісних компаній можуть виступати: професорсько- викладацький склад ВНЗ, індивідуальні підприємці, що мають відповідну кваліфікацію та реєстраційні документи, венчурні фонди, представництва різних міжнародних організацій (рис. 2) [7].

Рис. 2. Модель взаємодії зацікавлених учасників студентського бізнес-інкубатору

Бізнес-інкубатор може приймати участь у підвищенні ефективності малих підприємств як самостійно, так і в ролі складового елементу системи розвитку малого бізнесу. Інкубатор дає змогу молодим підприємцям набути необхідних знань, навичок та допомагає у подоланні бюрократичних та ринкових перешкод на початковому етапі становлення бізнесу.

Діяльність бізнес-інкубаторів у зарубіжних країнах є досить ефективною. За різними даними, від 70 до 80% випускників інкубатора існують ще мінімум 3 роки, в той час як приблизно 3/4 неін- кубованих компаній припиняють існування у перші 1,5 роки. За офіційною статистикою США, близько 87% компаній-початківців, які починали розвиток в бізнес-інкубаторах, досягли успіху та залишились на ринку, а 84% компаній залишились працювати в тій сфері, в якій вони отримували підтримку [10].

Україна має великий потенціал діяльності бізнес-інкубаторів, зокрема академічних, що не лише сприятиме розвитку малого підприємництва, а й буде невід'ємною складовою національної інноваційної системи (рис. 3).

Світовий досвід розвитку та функціонування бізнес-інкубаторів доводить ефективність їх використання для вирішення ряду важливих завдань та проблем, серед яких:

- оздоровлення економічної активності регіонів, розвиток внутрішніх ринків, диверсифікація регіонів;

- зростання кількості малих і середніх підприємств, підвищення їх життєздатності, і відповідно розширення податкової бази;

- зростання рівня зайнятості та рівня життя;

- більш повне використання ресурсів регіонів, включаючи трудові, виробничі, технологічні, природні та ін.;

- підвищення інноваційної активності бізнесу;

- створення та зміцнення зв'язків між малим бізнесом та іншими секторами економіки (великий бізнес, державний, фінансовий сектор та ін.), а також міжрегіональних та міжнародних зв'язків.

Рис. 3. Роль академічного бізнес-інкубатору у розвитку малого бізнесу

При цьому успіх функціонування бізнес-інкубатора на певній території буде визначатися низкою факторів [11].

Партнерами академічного бізнес-інкубатору зазвичай виступають:

- місцеві органи влади, які надають йому статус бізнес-інкубатора та забезпечують підтримкою, якщо виникають певні проблеми;

- банки та інші кредитні установи, що є джерелом залучення інвестицій новоствореного бізнесу;

- об'єднання підприємців, що впливають на формування економічної політики, визначають пріоритети та перспективи розвитку економіки регіону;

- наукові установи та вищі навчальні заклади, що сприяють залученню нових кадрів підприємців, висококваліфікованих фахівців, а також установ для проведення навчання і перепідготовки працівників компанії, налагодження ділових контактів, обміну досвідом, знаннями [12].

Важливе значення має вдалий відбір учасників бізнес-інкубатора та правильна оцінка складових їх майбутнього успіху: бізнес-ідеї, команди і ринкового потенціалу (рис. 4) [15].

Рис. 4. Складові майбутнього успіху учасників бізнес-інкубатора та критерії їх оцінки

На думку Чухрай Н. І., недостатній розвиток вітчизняного академічного підприємництва пов'язаний з наступними проблемами:

1. Виконувати завдання доводиться в умовах майже повної відсутності державної підтримки.

2. Проблеми, пов'язані із оподаткуванням діяльності (фактично невигідно виконувати роботи науково-дослідницького характеру в університетах).

3. Проблеми, пов'язані зі специфікою організації закупівель та фінансування операцій (особливості роботи з Казначейством, необхідність проведення тендерів). Здійснення всіх розрахунків через Казначейство, обґрунтування необхідності закупівлі обладнання, проведення тендерів часто стають причиною відмови потенційних замовників від співпраці зі структурами університету. Сприятливіші економічні умови, гнучкість та мобільність у стосунках з клієнтами сприяють розвитку приватних компаній і дають їм змогу пропонувати вигідні умови роботи та гідну оплату праці.

4. Синдром «виготовлено не тут»: краще купити за кордоном, ніж замовляти в Україні (втрата довіри, комплекс меншовартості).

Нерозвиненість і непрозорість вітчизняного ринку. Через несформоване інституціональне середовище, низькі стандарти корпоративного управління, слабкий ринок капіталу, недостатній захист прав інтелектуальної власності, високу частку тіньової економіки на перший план вихо дять дещо інші, ніж у традиційних ринкових відносинах, чинники успіху бізнесу. За таких умов істотна роль відводиться зв'язкам, партнерству, родинним відносинам, лобіюванню інтересів,

5. Недосконалість правового поля щодо поділу власності на інновацію. Ще один аспект відносин академічного підприємця та ВНЗ - право на використання наукової розробки. Доволі важко чітко розмежувати, що є власністю університету, а що - підприємця, адже більшість нових наукових результатів науковці отримують під час виконання держбюджетних тем, чи в межах робочого часу, вже оплаченого роботодавцем.

6. Висока завантаженість науковців викладацькою роботою. Цілеспрямований розвиток власного бізнесу вимагає великих часових затрат і, як наслідок, знижує якість викладацької та наукової роботи, що, зрозуміло, не схвалює керівництво ВНЗ [16].

Таким чином, незважаючи на значний потенціал вітчизняного академічного підприємництва, подальший розвиток та успішне функціонування бізнес-інкубаторів є неможливим без розроблення національної стратегії їх популяризації та впровадження дієвої системи підтримки малого та середнього підприємництва, формування нової підприємницької культури та збільшення зацікавленості молоді у веденні власного бізнесу, вдосконалення законодавчої бази, підвищення прозорості ринку, забезпечення фінансової підтримки з боку держави та приватних інвесторів. інноваційний бізнес інкубатор академічний

Висновки

Бізнес-інкубатори є ефективною формою організації впровадження інновацій в економіці в цілому та підтримки розвитку малого і середнього бізнесу. Дестабілізація вітчизняної економіки потребує потужного поштовху для своєї реабілітації, яка можлива саме шляхом підтримки і утворення такої організаційної форми. Особливої уваги потребує культивування академічних бізнес-інкубаторів, створення яких дасть змогу підняти рівень підприємницької культури у країні, збільшити кількість підприємців, знизити рівень безробіття та залучити широке коло ініціативної молоді до розвитку національної економіки.

Література

1. Академічний бізнес-інкубатор: організаційно-методичне забезпечення впровадження інновацій : практ. посіб. / за заг. і наук. ред. С. М. Серьогіна. - Дніпропетровськ : Принта, 2013. - 120 с.

2. Про затвердження переліку платних послуг, які можуть надаватися навчальними закладами, іншими установами та закладами системи освіти, що належать до державної і комунальної форми власності : Постанова від 27.08.2010

3. Матвійчик-Соскіна Н. Практика діяльності бізнес-інкубаторів на базі інформаційних технологій: досвід європейських країн. / Н. Матвійчик-Соскіна // Шляхи впровадження інноваційно-інвестиційної моделі розвитку в українських містах. - К. : Інститут трансформації суспільства, 2008. - 64 с.

4. Сорока М. В. Маркетингове забезпечення діяльності академічних бізнес-інкубаторівяк осередків малого бізнесу

Анотація

РОЛЬ БІЗНЕС-ІНКУБАТОРІВ У АКТИВІЗАЦІЇ ІННОВАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ КРАЇНИ

Анотація. У статті висвітлюються питання складових механізму національної інноваційної системи, місця бізнес-інкубаторів у цьому механізмі; проблеми створення академічних біз- нес-інкубаторів у навчальних закладах та переваги їх функціонування; ролі академічного біз- нес-інкубатору у розвитку малого і середнього бізнесу; складові майбутнього успіху учасників бізнес-інкубатора та критеріїв їх оцінки.

Ключові слова: інновації, інноваційна інфраструктура,бізнес-ідеї, бізнес-інкубатори, академічні бізнес-інкубатори.

РОЛЬ БИЗНЕС-ИНКУБАТОРОВ В АКТИВИЗАЦИИ ИННОВАЦИОННОГО РАЗВИТИЯ СТРАНЫ

Аннотация. В статье освещаются вопросы составляющих механизма национальной инновационной системы, места бизнес-инкубаторов в этом механизме; проблемы создания академических бизнес-инкубаторов в учебных заведениях и преимуществах их функционирования; роли академического бизнес-инкубатора в развитии малого и среднего бизнеса; со- ставляюще будущего успеха участников бизнес-инкубатора и критериев их оценки.

Ключевые слова: инновации, инновационная инфраструктура, бизнес-идеи, бизнесинкубаторы, академические бизнес-инкубаторы.

THE ROLE OF BUSINESS INCUBATORS IN ACTIVATIONTHE INNOVATIVE DEVELOPMENT OF COUNTRY

Abstract. The article highlights the issue of the mechanism components of the national innovation system, place of business incubators in this mechanism; problems of creation the academic business incubators in educational establishments and benefits of their functioning; the role of academic business incubator in the development of small and medium enterprises; components of future success of the business incubator members and the criterion of its evaluation.

Keywords: innovation, innovation infrastructure, business ideas, business incubators, academic business incubators.