Методичні засади галузевого і регіонального аналізу промислових комплексів
Поняття галузі промисловості, їх види, характеристика, відмінності від інших. Роль у формування спеціалізації району галузей міжрайонного значення. Класифікація галузей промислових комплексів. Основні види економічної діяльності у промисловості.
Рубрика | Экономика и экономическая теория |
Вид | статья |
Язык | украинский |
Дата добавления | 07.07.2017 |
Размер файла | 14,7 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Методичні засади галузевого і регіонального аналізу промислових комплексів
Галузь промисловості - це сукупність підприємств, виокремлена за єдністю економічного призначення продукції, що виробляється, однорідністю споживаної сировини і матеріалів, спільністю виробничо-технічної бази, технологічних процесів, специфічним професійним складом кадрів та умовами праці. Економічною основою поділу промисловості на галузі є суспільний поділ праці, її спеціалізація, що зумовлено розвитком продуктивних сил. За своєю суттю галузь промислового комплексу - складова господарського комплексу" вона посідає певне місце в процесі виробництва і відтворення, виконує певні функції в системі народного господарства, перебуває у взаємозв'язку і взаємозалежності з іншими галузями.
Відповідно до прийнятої у статистичній звітності класифікації всі галузі промислового комплексу України об'єднано у так звані укрупнені (комплексні) галузі. До складу кожної з них входять прості галузі, які, у свою чергу, можуть поділятися на групи спеціалізованих підприємств, що не мають ознак галузі. Наприклад, укрупнена група галузей хімічної і нафтохімічної промисловостей охоплює такі самостійні галузі, як гірничохімічна, анілінофарбова, виробництво синтетичних смол і пластмас, хімічних волокон, стиснутих і скраплених газів, хімічних реактивів, синтетичного каучуку, сажі, гумових і азбестових виробів, хіміко-фармацевтичних виробництв та ін.
Для зручності складу і співвідношення класифікації галузей промислових комплексів їх розчленовують на декілька ступенів (згідно із класифікацією А.Т. Хрущова): основна група галузей промисловості, група галузей промисловості, галузь промисловості, група спеціалізованих підприємств. Ці ступені чітко виокремлюються на прикладі машинобудівного комплексу. Перший ступінь - основна група галузей машинобудування (весь машинобудівний комплекс); другий - виокремлення у складі машинобудування таких його груп окремих галузей, як енергетична, транспортна та ін.; третій - вичленування у складі кожної з груп галузей машинобудування (наприклад, у складі транспортного машинобудування - локомотивобудування, суднобудування, автомобілебудування та ін.); четвертий ступінь - визначення груп підприємств машинобудування, що не є окремими галузями. Це зокрема підприємства, які виробляють вантажні і пасажирські вагони, секції електропоїздів тощо.
У сучасних умовах на основі прискореного розвитку науково-технічного прогресу поглиблюється спеціалізація промислового виробництва, розширюються кооперування і комбінування, що веде до ускладнення внутрішньогалузевих і міжгалузевих виробничих зв'язків. Відбувається також просторовий поділ окремих галузей на стадії виробничого процесу. При цьому між підприємствами різних галузей виникають взаємозв'язки, що приводить до формування виробничо-територіальних утворень - промислових комплексів.
Галузі промисловості відрізняються структурою і масштабами виробництва, використанням природних ресурсів, характером виробничих зв'язків, рівнем комплексності, ефективністю територіальної організації виробництва, комплексоутворювальними властивостями, а також ступенем участі в міжрайонному обміні продукцією. Вони виконують різні функції у внутрішньо- і міжрайонному поділах праці та у формуванні районних територіально-виробничих комплексів. Враховуючи функціональні й територіальні особливості різних галузей промисловості, їх поділяють на дві великі групи: міжрайонні та внутрішньорайонні.
Галузі міжрайонного значення відіграють вирішальну роль у формуванні спеціалізації району, показують його місце в територіальному поділі праці. Вони мають велике комплексоутворювальне значення, становлять промисловий "каркас" району. Характерна особливість галузей міжрайонного значення - широка участь у міжрайонному обміні та формуванні вивозу і ввозу промислової продукції району. Варто зазначити, що одні галузі цієї групи можуть бути профілюючими в районі, інші - додатковими. Наприклад, на Уралі виробництво азбесту є унікальною галуззю міжрайонного значення, але воно має додаткове значення і за обсягом виробленої продукції не може порівнюватися з такими профілюючими галузями, як чорна і кольорова металургія та машинобудування, котрі чітко визначають виробничий профіль цього району. галузь промисловість економічний
Галузі внутрішньорайонного значення задовольняють потреби районного територіально-виробничого комплексу і забезпечують розвиток галузей спеціалізації, продукція яких надходить у міжрайонний обмін, створюючи при цьому умови для комплексного використання ресурсів. За виконуваними у процесі виробництва функціями галузі внутрішньорайонного значення, у свою чергу, поділяють на: обслуговуючі, суміжні та супутні.
Обслуговуючі галузі виконують функції обслуговування переважно виробництв міжрайонного значення, суміжні забезпечують профілюючі виробництва необхідними матеріалами та устаткуванням, а супутні здійснюють переробку всіх виробничих відходів, що утворюються в результаті профілюючих виробництв.
Класифікація галузей промислових комплексів передбачає їх поділ на добувні й обробні. Добувні видобувають мінеральну сировину (руди чорних і кольорових металів, калійні і кухонні солі, природну сірчану руду, мірабіліт, сировину для промисловості будівельних матеріалів, різні види мінерального палива). Ця сировина є "первинним продуктом", що залягає у природних територіальних комплексах. Обробні галузі обробляють усі види первинної сировини, видобуті з надр земної кори, а також сільськогосподарську і лісову сировину. Залежно від стадій виробничого циклу розрізняють галузі первинної та вторинної обробки.
У методиці класифікації галузей промисловості передбачено виокремлення групи галузей важкої індустрії, що займається виробництвом засобів виробництва (група А), та груп галузей легкої і харчової промисловостей, які виробляють предмети споживання (група Б). Співвідношення цих груп застосовують під час характеристики структури промислових комплексів державного і регіонального рівнів.
У промисловому комплексі України тривалий час застосовувалася схема поділу укрупнених галузей на такі групи:
1) електроенергетика;
2) паливна промисловість;
3) чорна металургія;
4) кольорова металургія;
5) машинобудування й металообробка;
6) хімічна і нафтохімічна промисловості (сюди ж належить і хіміко-фармацевтичне виробництво);
7) лісова, деревообробна і целюлозно-паперова промисловості;
8) промисловість будівельних матеріалів;
9) промисловість будівельних конструкцій і деталей;
10) скляна і фарфоро-фаянсова промисловості;
11) легка промисловість;
12) харчова промисловість;
13) мікробіологічна промисловість;
14) борошномельно-круп'яна і комбікормова промисловості;
15) медична промисловість (виробництво медичної апаратури та інструментів);
16) інші галузі промисловості (виробництво музичних інструментів, художніх і ювелірних виробів, іграшок, хімчистка і пральня та ін.).
У кожній групі вирізняють підгалузі. Кількість підгалузей залежить від складності укрупненої групи. Наприклад, у машинобудуванні їх виокремлюють понад 200 (складна група), у чорній металургії - не більше 10.
Починаючи з 2000 р. для вирізнення окремих елементів діяльності людини в економіці України почала діяти класифікація видів економічної діяльності (КВБД). Згідно з нею усі види діяльності поділяються на певні групи, частина яких розмежовує окремі складові промислових видів діяльності, частина - агропромислових, частина - соціальних. Так, відповідно до КВЕД в Україні функціонують такі види економічної діяльності у промисловості:
1) добувна:
- добування паливно-енергетичних корисних копалин;
- добування корисних копалин, окрім паливно-енергетичних;
2) обробна:
- виробництво харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів;
- легка промисловість:
а) текстильне виробництво; виробництво одягу, хутра та виробів з хутра;
б) виробництво шкіри, виробів зі шкіри та інших матеріалів;
- оброблення деревини та виробництво виробів з деревини, крім меблів;
- целюлозно-паперове виробництво; видавнича діяльність;
- виробництво коксу, продуктів нафтопереробки та ядерних матеріалів;
- хімічна та нафтохімічна промисловості: хімічне виробництво та виробництво гумових і пластмасових виробів;
- виробництво іншої неметалевої мінеральної продукції;
- металургійне виробництво та виробництво готових металевих виробів;
- машинобудування:
а) виробництво машин та устаткування;
б) виробництво електричного, електронного та оптичного устаткування;
в) виробництво транспортних засобів та устаткування;
- інші галузі промисловості;
3) виробництво і розподілення електроенергії, газу та води:
- виробництво і розподілення електроенергії;
- виробництво і розподілення газу;
- виробництво і розподілення води.
Система КВЕД відповідає міжнародним стандартам класифікації економічної діяльності, однак створює певні труднощі під час порівняння показників минулих років, які розроблялись за старою класифікацією, із сучасними.
У результаті запровадження системи КВЕД деякі учені стверджують, що галузева класифікація промислових комплексів має перетворитись на класифікацію промислового виробництва за видами економічної діяльності. Отже, галузі промисловості як такі віджили своє і не можуть враховуватися під час класифікації промислового виробництва. На нашу думку, це не зовсім правильно, оскільки галузевий поділ промислового виробництва існує об'єктивно, а те, як називаються його елементи (галузь промисловості чи вид економічної діяльності), не має вирішального значення.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Розвиток базових галузей промисловості як основна стратегія промислової політики держави. Головна мета промислової політики. Перелік пріоритетних галузей промисловості і виробництв. Основні напрями підвищення ефективності інвестиційної політики.
реферат [35,8 K], добавлен 20.03.2009Способи використання обмежених ресурсів як головна проблема економіки. Економічна діяльність як предмет економічної науки. Види економічної діяльності, їх характеристика. Блоки галузей в суспільному виробництві. Результати економічної діяльності.
курсовая работа [138,6 K], добавлен 04.02.2015Теоретичні засади формування стратегії розвитку підприємства. Класифікації стратегій. Загальна характеристика кондитерської галузі як стратегічно важливої ланки харчової промисловості. Діагностика діяльності провідних виробників кондитерської продукції.
дипломная работа [570,4 K], добавлен 22.04.2013Промисловість – фактор інтеграції України у світову економіку. Стратегія промислової політики держави – розвиток базових галузей промисловості. Головна мета промислової політики. Перелік пріоритетних (базових) галузей промисловості і виробництв.
контрольная работа [42,0 K], добавлен 20.03.2009Визначення особливостей управління конкурентоспроможністю в будівельній галузі за сучасних умовах, виявлення резервів розвитку галузей національної економіки. Основні напрямки забезпечення економічної безпеки галузей народного господарства України.
статья [388,3 K], добавлен 11.09.2017Аналіз динаміки галузей харчової промисловості України. Обсяг реалізації переробної промисловості. Відображення функціонування національної економіки в моделі народногосподарського обігу. Спільна рівновага на ринках благ, грошей і капіталу (IS-LM модель).
контрольная работа [187,0 K], добавлен 11.04.2014Сутність, структура і значення пивоварної промисловості. Основні передумови розвитку і фактор розміщення пивоварної промисловості території, що досліджуються. Сучасні особливості пивоварної промисловості. Територіальна організація пивоварної промисловості
курсовая работа [138,6 K], добавлен 30.03.2007Суть та засади здійснення інноваційно-інвестиційної діяльності, роль та значення науково-технічного прогресу. Класифікація економічної ефективності та види економічних ефектів. Реінжиніринг як важливий напрямок інноваційної діяльності на підприємстві.
курсовая работа [414,7 K], добавлен 15.05.2011Питання сезонності деяких галузей харчової промисловості. Основні проблеми підприємств. Нерівномірність вироблення продукції. Шляхи вирішення проблеми сезонності. Особливості сировинної бази та попиту на продукцію. Раціональне використання сировини.
статья [20,6 K], добавлен 20.04.2011Значення і місце мінерально-сировинної безпеки у господарстві України. Сучасна компонентна структура, регіональні відмінності в розміщенні, забезпеченості ресурсами. Вплив на формування галузей спеціалізації господарства, проблеми ресурсозбереження.
курсовая работа [56,8 K], добавлен 30.11.2014Аналіз процесів концентрації виробництва як чинника конкурентоспроможності за видами економічної діяльності харчової промисловості України. Основні стадії консолідації. Шляхи підвищення рівня конкурентоспроможності харчової промисловості України.
реферат [99,2 K], добавлен 10.04.2013Собівартість продукції як один з найважливіших економічних показників діяльності промислових підприємств і об'єднань, види: загальна, індивідуальна. Характеристика діяльності ВАТ"Рівнеазот", розгляд основних методів аналізу собівартості продукції.
курсовая работа [191,3 K], добавлен 09.03.2013Місце легкої промисловості в структурі промисловості й народного господарства України. Техніко-економічні особливості галузі (матеріаловміскість, технічна складність, екологічна безпечність). Проблеми в підгалузях легкої промисловості, шляхи їх подолання.
курсовая работа [41,1 K], добавлен 30.08.2014Економічний зміст фінансових результатів та їх значення у діяльності підприємства. Суть фінансового стану, проблеми визначення та розміщення фінансових ресурсів. Структура та структурні зрушення основних показників діяльності промислових підприємств.
курсовая работа [1,7 M], добавлен 15.01.2014Характеристика вертикально інтегрованих компаній в промисловості, а саме в гірничо-металургійній, целюлозно-паперовій, нафтово-газовій промисловості, в підприємствах по виробництву цукру. Приклади формування кластерів. ЗАТ "Західна компанія "ДАКОР".
курсовая работа [6,0 M], добавлен 06.09.2010Місце і значення харчової промисловості в господарському комплексі України. Передумови і фактори розвитку та розміщення харчової промисловості в Україні. Сучасний стан і структурні особливості харчової промисловості в Україні. Перспективи розвитку і розмі
курсовая работа [128,0 K], добавлен 15.02.2004Аналіз сучасного стану економіки даного регіону та промислова активність підприємств, що у ньому функціонують. Сутність, зміст, роль оборотних активів в господарській діяльності підприємств Липовецького району, методика їх обліку та джерела формування.
курсовая работа [105,9 K], добавлен 12.07.2010Різновиди економічної інформації: прогнозованої, планової, облікової, нормативної та інформації для аналізу господарської діяльності, оперативного управління. Їх врахуваня при організації обробки даних, побудові комп'ютерних інформаційних систем.
контрольная работа [287,2 K], добавлен 12.09.2009Найбільш прибуткові види продукції та аналіз галузевої структури (ГС) сільськогосподарських підприємств Харківської області. Аналіз оптимальної ГС за допомогою кореляційно-регресійного аналізу. Прибутковість виробництва при різному сполученні галузей.
статья [199,3 K], добавлен 05.10.2017Загальна характеристика харчової промисловості України. Поняття конкурентоспроможності галузі, вплив глобалізації на її рівень. Підвищення рівня конкурентоспроможності продукції та обґрунтування напрямів інтеграції до світового продовольчого ринку.
дипломная работа [1,0 M], добавлен 24.08.2014