Сутність та структура господарської дбайливості особистості

Специфіка господарсько-економічного виховання. Розкриття сутності і структури господарської дбайливості як інтегративного психологічного новоутворення особистості. Визначення найвищого рівня розвитку господарської дбайливості та оцінка її компонентів.

Рубрика Экономика и экономическая теория
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 13.07.2017
Размер файла 22,2 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Сутність та структура господарської дбайливості особистості

Мешко К.І.

виконуючий обов'язки завідувача школи підвищення кваліфікації відокремленого підрозділу Національного університету біоресурсів і природокористування України «Мукачівський аграрний коледж»

м. Мукачево

Антоція

У статті розкрито сутність і структуру господарської дбайливості, як інтегративного психологічного новоутворення особистості, що включає господарські потреби, мотиви, інтереси, знання, вміння, навички, звички поведінки, рефлексію особистої готовності дбайливо господарювати, розвинене практичне мислення, підприємницькі здібності, відповідальне відношення до природи, дбайливе відношення до матеріальних благ і цінностей, народного багатства. Зазначається, що найвищим рівнем розвитку господарської дбайливості є поведінка людини спрямована на забезпечення раціонального, впорядкованого функціонування господарського об'єкту з мінімальними затратами ресурсів, максимальним виробничим ефектом без порушення моральних, соціальних норм, не завдаючи шкоди природному середовищу.

Господарська дбайливість; господарські потреби, мотиви, інтереси; господарські знання; господарські вміння, навички і звички поведінки;практичний інтелект; відповідальне відношення до природи, дбайливе відношення до матеріальних благ і цінностей; рефлексія особистої готовності дбайливого господарювання.

Аннотация

В статье раскрыта сущность и структура хозяйственной рачительности, как интегративного психологического новообразования личности, включающего хозяйственные потребности, мотивы, интересы, знания, умения, навыки, привычки поведения, рефлексию готовности рачительной хозяйственной деятельности, развитое практическое мышление, предпринимательские способности, ответственное отношение к природе, бережное отношение к материальным благам и ценностям. Отмечается, что самым высоким уровнем развития хозяйственной заботливости является поведение человека направленное на обеспечение рационального, упорядоченного функционирования хозяйственного объекта с минимальными затратами ресурсов, максимальным производственным эффектом без нанесения ущерба среде.

Хозяйственная рачительность; хозяйственные потребности, мотивы, интересы; хозяйственные знания; хозяйственные умения, навыки и привычки поведения; практический интеллект; ответственное отношение к природе, бережное отношение к материальным благам и ценностям; рефлексия личной готовности к рачительной хозяйственной деятельности

Постановка проблеми у загальному вигляді

економічний виховання господарський дбайливість

Україна є аграрною країною, де сільське господарство відіграє ключову роль в економіці, прямо і безпосередньо впливає на рівень життя громадян і визначає добробут суспільства. Особливість господарсько-економічного виховання полягає в тому, що воно тісно пов'язане із економічною системою суспільства і характером виробничих відносин. Україна - ринкова держава. При цьому треба розуміти, що не слід орієнтувати людину на отримання прибутку будь-якою ціною, всупереч моральним, правовим чи екологічним нормам. З огляду на це, професійна освіта має розширювати межі простого навчання, що передбачає формування знань умінь і навичок, а насамперед, забезпечувати виховання людини, її особистісних і професійно важливих якостей. Серед таких якостей, особливої ваги набуває господарська дбайливість, необхідна для побудови міцного економічного фундаменту сім'ї, державного будівництва, процвітання сільського господарства країни посилення обороноздатності народу, зростання престижу України на міжнародній арені.

Аналіз останніх досліджень і публікацій, в яких започатковано вирішення даної проблеми. Питанням економічного виховання дітей і молоді присвячено багато праць у галузі педагогіки, зокрема, Г.Г.Бєляєв [1], В.В.Бурдун [2], Т.Е. Джагаєва [3], В.А.Кузьменко [4], А.О.Кучерявий [5], З.К.Левчук [6], В.С.Люлька [7], О.А.Радченко [8], Р.В. Сопівник [9], І.В. Сопівник [13], Є.Є. Ступіна[10] та інші. Але зазначеними авторами питання сутності і структури господарської дбайливості особистості у дискурсі теорії і методики виховання не висвітлюються системно і комплексно.

Мета статті полягає у визначені сутності та структури господарської дбайливості особистості.

Виклад основного матеріалу дослідження

Господарська дбайливість розглядається нами як інтегративне психологічне новоутворення, складна, комплексна властивість, якість особистості людини. Послуговуючись теоретичними підходами Г. Олпорта, Г. Айзенка, Р. Кеттела, під якістю ми розуміємо здатність людини поводитись певним чином у широкому діапазоні ситуацій.

Словник української мови дає лаконічне визначення господарності, зазначаючи, що це здатність уміло й економно вести господарство [11]. Поняття дбайливість в українській мові визначається як турбота про щось, уважне, чесне ставлення до роботи, справи, ретельність, старанність, сумлінність, добросовісність. Таким чином, господарську дбайливість можна трактувати, як здатність людини уміло, економно, ретельно, відповідально, старанно, добросовісно, турботливо економно вести господарство.

Якщо господарність передбачає вміле, впорядковане ведення господарства, то в науці вже існує чітке розуміння поняття «господарство» - це сукупність всіх чинників матеріальних і духовних ресурсів, що є у розпорядженні людини чи спільноти (господаря), використання яких дозволяє отримувати засоби задоволення потреб. Теоретично людина має вести господарську діяльність дома, у певному населеному пункті, у межах своєї службової компетенції, як фахівець у певній галузі виробництва. У процесі господарювання задовольняються особисті чи суспільні потреби. Але господарність не обмежується лише орієнтаціями на матеріальні вартості, і не передбачає отримання вигоди, прибутків чи простого задоволення потреб будь-якою ціною. Справжня господарська дбайливість включає ціннісне відношення до людей, суспільства, рідної землі, навколишнього середовища, праці.

Таким чином, господарську дбайливість ми будемо розглядати як інтегративне психологічне новоутворення, що включає структурні елементи, які відповідають різним сферам особистості людини, а саме: потребово-мотиваційній, когнітивній, емоційно-ціннісній, діяльнісно-поведінковій, рефлексивно-оціночній. З цього випливає, що для того, аби бути по справжньому дбайливим господарником, людині мало хотіти, прагнути впорядкованого господарювання, не достатньо знати як економічно доцільно організовувати господарську діяльність, мало позитивно оцінювати господарність як ключову особисту, соціальну, економічну і загальнолюдську вартість, а треба діяти, вчиняти відповідно до засвоєних господарських норм і правил поведінки, поглядів і переконань, орієнтуючись на загальнолюдські і національні цінності. Усе це, дає нам підстави для визначення сутності господарської дбайливості, яку слід у психолого-педагогічному контексті визначати як складну, інтегративну якість особистості, що характеризує людину як творця, продуктом діяльності якої є уміле, впорядковане ведення чи керівництво господарськими справами при оптимальному використанні наявних фізичних можливостей, матеріальних і технічних ресурсів, при цьому забезпечується нова якість, що робить об'єкт господарювання досконалішим, покращуючи його стан, кількісні та якісні показники продуктивності без порушення моральних, правових, екологічних норм і правил. Господарник хоче впорядкованості, розумного, економного функціонування того чи іншого господарського об'єкту чи виробництва. Господарність передбачає також підприємливість, що розуміється нами як прикладна кмітливість, здібність людини до отримання прибутку з найменшими затратами. Господарська дбайливість - це також здатність знаходити оптимальні варіанти використання матеріальних, енергетичних, фінансових і трудових ресурсів, уміння приймати нестандартні логічні рішення, орієнтуватись у кон'юнктурі ринку і прогнозувати його розвиток, впроваджувати в практику нові технічні досягнення, діяти з допустимою мірою ризику для отримання високих результатів [9].

Які структурні компоненти можна виділити у господарській дбайливості особистості? Насамперед це: господарська свідомість, господарські потреби, мотиви, інтереси; господарські знання; господарські вміння, навички і звички поведінки; практичний інтелект господарника; відповідальне відношення до природи, дбайливе відношення до матеріальних благ і цінностей, приватного і загальнонародного надбання, рефлексія особистої готовності дбайливого господарювання, вміння і навички корекції господарсько-економічної поведінки відповідно до соціальних і особистих потреб, загальнолюдських і національних цінностей.

Основою господарської дбайливості особистості є економічна свідомість - це здатність пізнавати, відображати і узагальнювати господарську дійсність, передбачати і прогнозувати розвиток економічних процесів. У людини формується суб'єктивний образ господарської реальності, виходячи з рівня сприйняття господарської дійсності, наявних економічних знань, культури мислення. При відсутності наукових знань і уявлень, індивід у своїх діях керується звичайною, буденною свідомістю (особистий досвід). Господарська дбайливість має базуватись на науковій основі (теоретичному базисі), шляхом вивчення і наукового пізнання господарсько-економічних процесів і явищ. Власне, господарські знання слід розуміти, як кінцевий результату процесу пізнання господарської реальності, наукову інформацію про господарсько-економічні відносини і способи ведення господарства, яка засвоєна людиною на рівні осмислення і запам'ятання. Господарська дбайливість не існує без господарсько-економічних знань та без економічного мислення, що є важливими складовими особливої функції головного мозку виключно людини, і характеризують у якісному плані її особистість. Як відомо, мислення є психічним процесом опосередкованого відображення істотних властивостей предметів і явищ об'єктивної дійсності, що не діють у даний момент на органи чуття. Проте, господарювання передбачає уявну дію, оперування реальними матеріальними предметами, практичну зміну дійсності. Зважаючи на це, резонним буде виділення у структурі господарської дбайливості практичного інтелекту, як психічного процесу, що протікає в умовах гострого дефіциту часу, високої відповідальності, передбачає розумову дію з реальними матеріальними предметами, чи їх замінниками, спрямовану на фізичну зміну дійсності, вирішення прикладних завдань шляхом складання плану продумування раціональних способів його реалізації. Теоретичне і практичне мислення взаємопов'язані і взаємозалежні. При вирішенні прикладних завдань господарник буде спиратись на теоретичне мислення, обґрунтовувати і будувати гіпотези, логічно розмірковувати, робити висновки, порівнювати, узагальнювати, виокремлювати головне, абстрагуватись від другорядного тощо. Погоджуємось із тим, що дбайливий господар, так само як лідер-організатор [9], повинен володіти практичним мисленням.

Запускає процес реалізації господарсько-дбайливої поведінки людини, те, що прийнято називати спонукою до дії, потреби, мотиви, інтереси. Мотив слід розуміти як психологічне утворення, що спонукає до свідомих дій і вчинків, слугуючи для них основою (обґрунтуванням).

Мотив включає нужду, потребу, намір, він не «заповзає» у виконавські дії. Нужда - це відсутність, або надлишок чогось (дисбаланс), що не усвідомлюється суб'єктом. Потреба - це відображення у свідомості нужди, що переживається як внутрішнє напруження і спонукає психічну активність, пов'язану з цілепокладанням. Потреби у дбайливому господарюванні, у накопиченні господарсько-економічних знань, у досягненні показників виробничої продуктивності, в афіліації (соціальному схваленні), потреби у гармонійному співжитті із природою, веденні господарської діяльності у відповідності із моральними і соціальними нормами, у особистому і загальнонаціональному матеріальному збагаченні та інші. Це ті потреби, які слід віднести до мотиваційного компоненту господарської дбайливості особистості і які у структурі мотиву доповнюються наміром. Намір - це уявна програма дій щодо задоволення потреби. З цього випливає, що мотиви господарсько-дбайливої поведінки у своїй основі мають визначені потреби й замикаються наміром досягнення мети, не заповзають у сферу виконавських дій.

Дуже близькими до мотивів є інтереси. Вони теж рухають людьми, і за суттю є вибірковим ставленням суб'єкта до дійсності. Інтерес господарсько-дбайливої особистості є формою прояву її пізнавальної потреби, спрямованої на усвідомлення мети господарської діяльності, проникнення в суть способів раціонального господарювання, ознайомлення з новою технікою і технологіями еколого-безпечного виробництва. У цьому зв'язку, слід виділити, як компонент господарської дбайливості особистості, - відповідальне відношення до природи. Ми будемо розуміти його як усвідомлення своєї повинності, обв'язку гармонійного співжиття із природою, використання таких способів господарювання, що не порушують баланс екосистеми, зберігають рівновагу у навколишньому середовищі, дозволяють природнім ресурсам відновлюватись [12].

Відзначимо, що в Мукачівському аграрному коледжі, з ініціативи автора, створено студентський клуб «Дбайливий господар», девізом якого молодь обрала такі слова: «Все задумано мудро в природі - треба жити із нею у згоді!».

Господарник має дбайливо відноситись до матеріальних благ і цінностей, берегти економічні природні та інші ресурси, турбуватись про їх відновлення, піклуватись про стан особистого майна, примножувати національне багатство. І найважливіше, дбайливий господар має бути носієм розвинених вмінь, навичок, звичок господарсько-дбайливої поведінки. Господарські уміння - це заснована на знаннях готовність людини впорядковано, відповідально, раціонально виконувати господарську діяльність. Господарські уміння неможливі без знань і формуються лише на їхній основі. Господарська навичка дозволяє індивіду виконувати господарські дії раціонально, з належною точністю і швидкістю, без зайвих затрат фізичної та нервово-психічної енергії; господарська звичка - схильність людини до усталених господарсько-дбайливих способів дії. Усі ці складові відносимо до поведінкового компоненту господарської дбайливості. Наявність розвиненого поведінкового компоненту - є найвищим рівнем розвитку господарської дбайливості особистості.

Господарська дбайливість не можлива без самосвідомості, адекватної самооцінки, рефлексії особистої готовності до господарсько-дбайливої поведінки. Рефлексія (від лат. reflexio - звернення назад) звернення уваги суб'єктом на самого себе і на своє «Я», зокрема, на зміст, способи і продукти власної господарської активності, а також будь-яке їх переосмислення. Рефлексія - це не тільки знання чи розуміння суб'єктом своєї господарської діяльності, а з'ясування того, як інші знають і розуміють «рефлексуючого», результати його господарювання, його особистісні характеристики, емоційні реакції, пізнавальні уявлення. Особиста готовність рефлексуючого є таким психофізичним станом, який дозволяє успішно, дбайливо, раціонально і ефективно господарювати. Така готовність включає психологічну (сформовані господарські знання, потреби, мотиви інтереси, практичний інтелект, відповідальне відношення до природи, дбайливе відношення до матеріальних благ і цінностей, народного багатства тощо) і методичну складову (способи господарської діяльності і поведінки з похідними господарськими вміннями, навичками і звичками).

Вчені зазначають, що в умовах динамічного формування національної економічної культури ринкового типу, її основою має бути активна самостійна особистість, яка здатна приймати і втілювати оптимальні господарсько-економічні рішення. Практика заміни адміністративно-господарського примусу на ринкову зацікавленість виявила серйозні протиріччя у формуванні ринкової економічної культури в Україні. У перехідній економіці ще не викристалізувались нові економічні норми і цінності гуманістичного характеру, у зв'язку із чим широко розповсюдженими явищами є нечесність, культивування обману і прагнення до наживи. Все це не має нічого спільного з автентичною господарською дбайливістю, заснованою на чесній конкуренції та глибокій повазі до всього живого (А. Швейцер), з дотриманням екологічних (ноосферогенез, сталий розвиток суспільства), соціальних і моральних норм.

Висновки та шляхи подальших досліджень

Отже, господарську дбайливість ми будемо розглядати як інтегративне психологічне новоутворення, що включає структурні елементи, які відповідають різним сферам особистості людини, а саме: потребово-мотиваційній, когнітивній, емоційно-ціннісній, діяльнісно-поведінковій, рефлексивно-оціночній. Відповідно, компонентами господарської дбайливості особистості є: господарська свідомість, господарські потреби, мотиви, інтереси; господарські знання; господарські вміння, навички і звички поведінки; практичний інтелект господарника; відповідальне відношення до природи, дбайливе відношення до матеріальних благ і цінностей, приватного і загальнонародного надбання, рефлексія особистої готовності дбайливого господарювання, вміння і навички корекції господарсько-економічної поведінки відповідно до соціальних і особистих потреб, загальнолюдських і національних цінностей.

Перспектива подальших досліджень можлива у напрямі розробки методики діагностики господарської дбайливості, наукового обґрунтування її критеріїв і показників.

Література

1. Беляев, Г. Г.Формирование экономической культуры студента в ходе обучения [Електронний ресурс] / Г. Беляев. - 20.10.2007- Режим доступу: http://www.e-magazine.meli.ru/Vipusk_20/270_v20_Belyaev.doc

2. Бурдун, В. В.Організація самостійної роботи студентів ВНЗ в процесі їх професійної підготовки [Електронний ресурс] / В. Бурдун // Гуманізація навчально-виховного процесу. - 2014. - Вип. І4 (спец. вип.). - С. 29-36. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/j-pdf/gnvp_2014_14(spets. 6.pdf

3. Джагаєва, Т. Е. Формирование экономической культуры личности в условиях региональной образовательной системы :на примере Республики Южная Осетия:автореф. дис. на оисканиеуч степени д-ра.пед. l3.00.01 «Общаяпедагогика и историяпедагогики» / Т.Е.Джагаева. - Владивосток, 2006. - 20 с.

4. Кузьменко, В. А. Формирование экономической культуры у старшеклассников // Человек и образование. Академический вестник института образования взрослых Российской академии образования. - № 3 (20). - 2009. - с. 209-214

5. Кучерявий, А. О. Формування готовності старшокласників до фермерської праці у начально-виховному процесі сільської школи автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук: спец. 13.00.07 «Теорія і методика виховання» / А.О.Кучерявий. - Херсон, 2003. - 20 с.

6. Левчук, З. К. Экономическое воспитание учащихся 4-6 классов сельских школ в учебной и внеклассной работе по математике:автореф. дис. на оисканиеуч степени д-ра.пед. 13.00.01 «Теория и история педагогики» / З.К.Левчук. - Минск, 2004. - 20 с.

7. Люлька, В. С. Формування професійної спрямованості учнів 8-9 класів сільської школи на сферу сільськогосподарського виробництва в процесі трудового профільного навчання: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук: спец. 13.00.07 «Теорія і методика виховання» / В.С. Люлька. - Херсон, 2003. - 20 с.

8. Радченко, О. А. Методичні засади підготовки старшокласників з агровиробничого профілю на уроках трудового навчання у загальноосвітній школі: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук: спец. 13.00.02 «Теорія та методика навчання технологій» / О.А. Радченко - Чернігів, 2012. - 20 с.

9. Сопівник, Р. В. Виховання лідерських якостей студентів аграрних вищих навчальних закладів : [монографія] / Р.В.Сопівник. - К.: «ЦП «Компринт», 2012. - 500 с.

10. Ступина, Е. Е. Формирование экономической культуры младших школьников в учебной и внеучебной работе: монография / Е.Е.Ступина. - Новосибирск: Изд. НГПУ, 2011. - 147 с.

11. Словник української мови: в 11 томах. -- Том 2, 1971. -- С. 141.

12. Сопівник І. В. Виховання моральної відповідальності сільської молоді: [монографія] / І.В. Сопівник. - К.: Видавництво «Логос», 2014. - 352 с.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.