Сутність та структура господарської дбайливості особистості

Размещено на http://www.allbest.ru/

Сутність та структура господарської дбайливості особистості

Мешко К.І.

виконуючий обов'язки завідувача школи підвищення кваліфікації відокремленого підрозділу Національного університету біоресурсів і природокористування України «Мукачівський аграрний коледж»

м. Мукачево

У статті розкрито сутність і структуру господарської дбайливості, як інтегративного психологічного новоутворення особистості, що включає господарські потреби, мотиви, інтереси, знання, вміння, навички, звички поведінки, рефлексію особистої готовності дбайливо господарювати, розвинене практичне мислення, підприємницькі здібності, відповідальне відношення до природи, дбайливе відношення до матеріальних благ і цінностей, народного багатства. Зазначається, що найвищим рівнем розвитку господарської дбайливості є поведінка людини спрямована на забезпечення раціонального, впорядкованого функціонування господарського об'єкту з мінімальними затратами ресурсів, максимальним виробничим ефектом без порушення моральних, соціальних норм, не завдаючи шкоди природному середовищу.

Господарська дбайливість; господарські потреби, мотиви, інтереси; господарські знання; господарські вміння, навички і звички поведінки;практичний інтелект; відповідальне відношення до природи, дбайливе відношення до матеріальних благ і цінностей; рефлексія особистої готовності дбайливого господарювання.

Аннотация

В статье раскрыта сущность и структура хозяйственной рачительности, как интегративного психологического новообразования личности, включающего хозяйственные потребности, мотивы, интересы, знания, умения, навыки, привычки поведения, рефлексию готовности рачительной хозяйственной деятельности, развитое практическое мышление, предпринимательские способности, ответственное отношение к природе, бережное отношение к материальным благам и ценностям. Отмечается, что самым высоким уровнем развития хозяйственной заботливости является поведение человека направленное на обеспечение рационального, упорядоченного функционирования хозяйственного объекта с минимальными затратами ресурсов, максимальным производственным эффектом без нанесения ущерба среде.

Хозяйственная рачительность; хозяйственные потребности, мотивы, интересы; хозяйственные знания; хозяйственные умения, навыки и привычки поведения; практический интеллект; ответственное отношение к природе, бережное отношение к материальным благам и ценностям; рефлексия личной готовности к рачительной хозяйственной деятельности

Постановка проблеми у загальному вигляді

економічний виховання господарський дбайливість

Україна є аграрною країною, де сільське господарство відіграє ключову роль в економіці, прямо і безпосередньо впливає на рівень життя громадян і визначає добробут суспільства. Особливість господарсько-економічного виховання полягає в тому, що воно тісно пов'язане із економічною системою суспільства і характером виробничих відносин. Україна - ринкова держава. При цьому треба розуміти, що не слід орієнтувати людину на отримання прибутку будь-якою ціною, всупереч моральним, правовим чи екологічним нормам. З огляду на це, професійна освіта має розширювати межі простого навчання, що передбачає формування знань умінь і навичок, а насамперед, забезпечувати виховання людини, її особистісних і професійно важливих якостей. Серед таких якостей, особливої ваги набуває господарська дбайливість, необхідна для побудови міцного економічного фундаменту сім'ї, державного будівництва, процвітання сільського господарства країни посилення обороноздатності народу, зростання престижу України на міжнародній арені.

Аналіз останніх досліджень і публікацій, в яких започатковано вирішення даної проблеми. Питанням економічного виховання дітей і молоді присвячено багато праць у галузі педагогіки, зокрема, Г.Г.Бєляєв [1], В.В.Бурдун [2], Т.Е. Джагаєва [3], В.А.Кузьменко [4], А.О.Кучерявий [5], З.К.Левчук [6], В.С.Люлька [7], О.А.Радченко [8], Р.В. Сопівник [9], І.В. Сопівник [13], Є.Є. Ступіна[10] та інші. Але зазначеними авторами питання сутності і структури господарської дбайливості особистості у дискурсі теорії і методики виховання не висвітлюються системно і комплексно.

Мета статті полягає у визначені сутності та структури господарської дбайливості особистості.

Основою господарської дбайливості особистості є економічна свідомість - це здатність пізнавати, відображати і узагальнювати господарську дійсність, передбачати і прогнозувати розвиток економічних процесів. У людини формується суб'єктивний образ господарської реальності, виходячи з рівня сприйняття господарської дійсності, наявних економічних знань, культури мислення. При відсутності наукових знань і уявлень, індивід у своїх діях керується звичайною, буденною свідомістю (особистий досвід). Господарська дбайливість має базуватись на науковій основі (теоретичному базисі), шляхом вивчення і наукового пізнання господарсько-економічних процесів і явищ. Власне, господарські знання слід розуміти, як кінцевий результату процесу пізнання господарської реальності, наукову інформацію про господарсько-економічні відносини і способи ведення господарства, яка засвоєна людиною на рівні осмислення і запам'ятання. Господарська дбайливість не існує без господарсько-економічних знань та без економічного мислення, що є важливими складовими особливої функції головного мозку виключно людини, і характеризують у якісному плані її особистість. Як відомо, мислення є психічним процесом опосередкованого відображення істотних властивостей предметів і явищ об'єктивної дійсності, що не діють у даний момент на органи чуття. Проте, господарювання передбачає уявну дію, оперування реальними матеріальними предметами, практичну зміну дійсності. Зважаючи на це, резонним буде виділення у структурі господарської дбайливості практичного інтелекту, як психічного процесу, що протікає в умовах гострого дефіциту часу, високої відповідальності, передбачає розумову дію з реальними матеріальними предметами, чи їх замінниками, спрямовану на фізичну зміну дійсності, вирішення прикладних завдань шляхом складання плану продумування раціональних способів його реалізації. Теоретичне і практичне мислення взаємопов'язані і взаємозалежні. При вирішенні прикладних завдань господарник буде спиратись на теоретичне мислення, обґрунтовувати і будувати гіпотези, логічно розмірковувати, робити висновки, порівнювати, узагальнювати, виокремлювати головне, абстрагуватись від другорядного тощо. Погоджуємось із тим, що дбайливий господар, так само як лідер-організатор [9], повинен володіти практичним мисленням.

Запускає процес реалізації господарсько-дбайливої поведінки людини, те, що прийнято називати спонукою до дії, потреби, мотиви, інтереси. Мотив слід розуміти як психологічне утворення, що спонукає до свідомих дій і вчинків, слугуючи для них основою (обґрунтуванням).

Мотив включає нужду, потребу, намір, він не «заповзає» у виконавські дії. Нужда - це відсутність, або надлишок чогось (дисбаланс), що не усвідомлюється суб'єктом. Потреба - це відображення у свідомості нужди, що переживається як внутрішнє напруження і спонукає психічну активність, пов'язану з цілепокладанням. Потреби у дбайливому господарюванні, у накопиченні господарсько-економічних знань, у досягненні показників виробничої продуктивності, в афіліації (соціальному схваленні), потреби у гармонійному співжитті із природою, веденні господарської діяльності у відповідності із моральними і соціальними нормами, у особистому і загальнонаціональному матеріальному збагаченні та інші. Це ті потреби, які слід віднести до мотиваційного компоненту господарської дбайливості особистості і які у структурі мотиву доповнюються наміром. Намір - це уявна програма дій щодо задоволення потреби. З цього випливає, що мотиви господарсько-дбайливої поведінки у своїй основі мають визначені потреби й замикаються наміром досягнення мети, не заповзають у сферу виконавських дій.

Дуже близькими до мотивів є інтереси. Вони теж рухають людьми, і за суттю є вибірковим ставленням суб'єкта до дійсності. Інтерес господарсько-дбайливої особистості є формою прояву її пізнавальної потреби, спрямованої на усвідомлення мети господарської діяльності, проникнення в суть способів раціонального господарювання, ознайомлення з новою технікою і технологіями еколого-безпечного виробництва. У цьому зв'язку, слід виділити, як компонент господарської дбайливості особистості, - відповідальне відношення до природи. Ми будемо розуміти його як усвідомлення своєї повинності, обв'язку гармонійного співжиття із природою, використання таких способів господарювання, що не порушують баланс екосистеми, зберігають рівновагу у навколишньому середовищі, дозволяють природнім ресурсам відновлюватись [12].

Відзначимо, що в Мукачівському аграрному коледжі, з ініціативи автора, створено студентський клуб «Дбайливий господар», девізом якого молодь обрала такі слова: «Все задумано мудро в природі - треба жити із нею у згоді!».

Господарська дбайливість не можлива без самосвідомості, адекватної самооцінки, рефлексії особистої готовності до господарсько-дбайливої поведінки. Рефлексія (від лат. reflexio - звернення назад) звернення уваги суб'єктом на самого себе і на своє «Я», зокрема, на зміст, способи і продукти власної господарської активності, а також будь-яке їх переосмислення. Рефлексія - це не тільки знання чи розуміння суб'єктом своєї господарської діяльності, а з'ясування того, як інші знають і розуміють «рефлексуючого», результати його господарювання, його особистісні характеристики, емоційні реакції, пізнавальні уявлення. Особиста готовність рефлексуючого є таким психофізичним станом, який дозволяє успішно, дбайливо, раціонально і ефективно господарювати. Така готовність включає психологічну (сформовані господарські знання, потреби, мотиви інтереси, практичний інтелект, відповідальне відношення до природи, дбайливе відношення до матеріальних благ і цінностей, народного багатства тощо) і методичну складову (способи господарської діяльності і поведінки з похідними господарськими вміннями, навичками і звичками).

Вчені зазначають, що в умовах динамічного формування національної економічної культури ринкового типу, її основою має бути активна самостійна особистість, яка здатна приймати і втілювати оптимальні господарсько-економічні рішення. Практика заміни адміністративно-господарського примусу на ринкову зацікавленість виявила серйозні протиріччя у формуванні ринкової економічної культури в Україні. У перехідній економіці ще не викристалізувались нові економічні норми і цінності гуманістичного характеру, у зв'язку із чим широко розповсюдженими явищами є нечесність, культивування обману і прагнення до наживи. Все це не має нічого спільного з автентичною господарською дбайливістю, заснованою на чесній конкуренції та глибокій повазі до всього живого (А. Швейцер), з дотриманням екологічних (ноосферогенез, сталий розвиток суспільства), соціальних і моральних норм.

Висновки та шляхи подальших досліджень

Перспектива подальших досліджень можлива у напрямі розробки методики діагностики господарської дбайливості, наукового обґрунтування її критеріїв і показників.

1. Беляев, Г. Г.Формирование экономической культуры студента в ходе обучения [Електронний ресурс] / Г. Беляев. - 20.10.2007- Режим доступу: http://www.e-magazine.meli.ru/Vipusk_20/270_v20_Belyaev.doc

2. Бурдун, В. В.Організація самостійної роботи студентів ВНЗ в процесі їх професійної підготовки [Електронний ресурс] / В. Бурдун // Гуманізація навчально-виховного процесу. - 2014. - Вип. І4 (спец. вип.). - С. 29-36. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/j-pdf/gnvp_2014_14(spets. 6.pdf

3. Джагаєва, Т. Е. Формирование экономической культуры личности в условиях региональной образовательной системы :на примере Республики Южная Осетия:автореф. дис. на оисканиеуч степени д-ра.пед. l3.00.01 «Общаяпедагогика и историяпедагогики» / Т.Е.Джагаева. - Владивосток, 2006. - 20 с.

4. Кузьменко, В. А. Формирование экономической культуры у старшеклассников // Человек и образование. Академический вестник института образования взрослых Российской академии образования. - № 3 (20). - 2009. - с. 209-214

5. Кучерявий, А. О. Формування готовності старшокласників до фермерської праці у начально-виховному процесі сільської школи автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук: спец. 13.00.07 «Теорія і методика виховання» / А.О.Кучерявий. - Херсон, 2003. - 20 с.

6. Левчук, З. К. Экономическое воспитание учащихся 4-6 классов сельских школ в учебной и внеклассной работе по математике:автореф. дис. на оисканиеуч степени д-ра.пед. 13.00.01 «Теория и история педагогики» / З.К.Левчук. - Минск, 2004. - 20 с.

7. Люлька, В. С. Формування професійної спрямованості учнів 8-9 класів сільської школи на сферу сільськогосподарського виробництва в процесі трудового профільного навчання: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук: спец. 13.00.07 «Теорія і методика виховання» / В.С. Люлька. - Херсон, 2003. - 20 с.

8. Радченко, О. А. Методичні засади підготовки старшокласників з агровиробничого профілю на уроках трудового навчання у загальноосвітній школі: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук: спец. 13.00.02 «Теорія та методика навчання технологій» / О.А. Радченко - Чернігів, 2012. - 20 с.

9. Сопівник, Р. В. Виховання лідерських якостей студентів аграрних вищих навчальних закладів : [монографія] / Р.В.Сопівник. - К.: «ЦП «Компринт», 2012. - 500 с.

10. Ступина, Е. Е. Формирование экономической культуры младших школьников в учебной и внеучебной работе: монография / Е.Е.Ступина. - Новосибирск: Изд. НГПУ, 2011. - 147 с.

11. Словник української мови: в 11 томах. -- Том 2, 1971. -- С. 141.

12. Сопівник І. В. Виховання моральної відповідальності сільської молоді: [монографія] / І.В. Сопівник. - К.: Видавництво «Логос», 2014. - 352 с.

Размещено на Allbest.ru