Оцінка структури грошової маси в умовах доларизації вітчизняної економіки

Науковий керівник - асистент Корабахіна А. Ю.,

Анотація

У статті проаналізовано стан і структуру грошової маси та досліджено динаміку її основних показників - грошових агрегатів. Виявлено причини доларизації вітчизняної економіки, як фактору впливу на стан грошової маси в умовах сьогодення.

Ключові слова: грошова маса, грошові агрегати, коефіцієнт готівки, рівень доларизації економіки.

Постановка проблеми. Грошова маса, що перебуває в обігу, її стан і структура вважаються одними з головних макроекономічних показників стану народного господарства. В умовах політичної нестабільності, внаслідок відпливу депозитних коштів із банківської системи, відбувається збільшення готівкових коштів в обігу, в тому числі за рахунок коштів в іноземній валюті. Так, негативний вплив доларизації економіки на структуру грошової маси та грошову систему проявляється в підвищенні недовіри до національної валюти зі сторони населення, падінні її купівельної спроможності, девальвації тощо. доларизація економіка грошовий валюта

Стабільність грошової одиниці є необхідною умовою досягнення стратегічних цілей економічного розвитку держави. Формування ефективної грошово-кредитної політики зумовлює необхідність аналізу грошової маси оскільки зміни, що відбуваються у її складі, структурі та основних показниках суттєво впливають на швидкість обігу грошей, формування платоспроможного попиту населення, ринкову кон'юнктуру і, як наслідок, на економічний розвиток країни в цілому.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Питанням сутності грошової маси й чинникам, які впливають на її обсяг, склад і структуру присвячено багато наукових праць зарубіжних і вітчизняних вчених, таких як М. І. Савлук [1], С. В. Науменкова [2], О. В. Божанова [4], Я. В. Поплюйко [5] та інші. Але обсяг і структура грошової маси країни є динамічними показниками, які потрібно постійно аналізувати, що і пояснює необхідність даного дослідження.

Постановка завдання. Основною метою статті є аналіз складу і структури грошової маси України та пошук шляхів її оптимізації в умовах доларизації вітчизняної економіки.

Виклад основного матеріалу. Усі гроші, що обертаються в грошовій сфері, становлять грошову масу, яка має свою структурну організацію. Під цим кутом зору в грошовій масі виділяють грошові агрегати, такі її структурні елементи, що розрізняються між собою рівнем ліквідності, тобто рівнем здатності перетворюватися в гроші.

Грошові агрегати наявні у грошовій системі будь-якої високорозвиненої країни, однак вони мають певні національні відмінності як за складом елементів, що входять у той чи інший агрегат, так і за їх кількістю.

У більшості розвинених країн, як правило, виокремлюють три - чотири агрегати. Так, наприклад, у США - чотири агрегати, в Німеччині та Японії - три, а у Франції - всього два.

В основу виділення обсягу і структури грошової маси покладено агрегатний метод вимірювання пропозиції грошей. Грошовий агрегат у даному разі є групуванням певної категорії грошових форм відповідно до рівня їхньої ліквідності. В Україні обсяг грошової маси розраховується за допомогою чотирьох агрегатів:

М0 - готівка;

М1 = М0 + депозити до запитання;

М2 = М1+ строкові депозити (в національній та іноземній валюті);

М3 = М2+ кошти клієнтів за трастовими операціями банків [2].

Грошові агрегати в інших країнах відрізняються від агрегатів, прийнятих у грошовому обігу України, головним чином, за їх кількістю або за складом тих елементів, які входять до кожного конкретного агрегату. Останнє відображає, як правило, відповідний рівень розвитку грошового обігу. Так, наприклад, у США до складу агрегату М1 крім готівки та депозитів “до запитання” й інших депозитів, за якими можна виписувати чеки і за якими в українському агрегаті М1 є аналоги, входять ще дорожні чеки. Крім того, у США існує ще й четвертий агрегат L, до складу якого входить агрегат М3 а також облігації, які випускаються урядом і продаються дрібним вкладникам, акцептовані банками векселі, комерційні цінні папери (короткострокові боргові зобов'язання корпорацій), державні короткострокові (термін погашення до 12 місяців) облігації [2].

За даними табл. 1 грошовий агрегат М3 на кінець березня 2015 року становив 1 024,9 млрд. грн, а зміна в річному обчисленні за скоригованими щомісячними даними становила -15,5% порівняно з 1 136,1 млрд. грн та -14,7% на кінець лютого 2015 року відповідно. Варто відмітити, що в структурі грошової маси найбільшу питому вагу займає агрегат М3.

Таблиця 1 Склад та структура грошових агрегатів в Україні

Агрегат М1 характеризує частину грошової маси, яка не використовується для розвитку національної економіки. Він включає гроші поза банками і вклади економічних суб'єктів в національній валюті, які можна використати у будь -який час. Відповідно до наведених розрахунків, співвідношення М1/М3 має тенденцію до збільшення у березні 2015 порівняно до попереднього року. Це є негативною тенденцією, оскільки свідчить про те, що маса грошей, яка виступає у вигляді кредитного ресурсу зменшилась.

Досліджуючи грошові агрегати, особливу увагу необхідно приділяти співвідношенню готівки і безготівкової частини грошової маси. Оскільки чим нижча частка готівкових грошей, що знаходиться поза банками, у загальній грошовій масі, тим ефективнішою й розвиненішою є грошова система країни. Також збільшення готівки в загальній грошовій масі ускладнює розрахунки у народному господарстві, зменшує грошові надходження на розрахункові рахунки підприємств, знижує ліквідність та послабляє кредитний потенціал комерційних банків. Часта готівки у структурі грошової маси не перевищує 5-7% у країнах з розвиненою ринковою економікою. В Україні ж майже четверта частина грошової маси обертається поза банками та не контролюється банківською системою. Найсуттєвішими причинами цього є намагання багатьох суб'єктів господарювання здійснювати розрахунки готівкою з метою уникнення податків, мала довіра юридичних і фізичних осіб до комерційних банків та інших фінансово-кредитних установ тощо [4].

Доларизація в Україні була і залишається ще однією проблемою регулювання грошового обігу. Так, українська гривня частково витісняться з внутрішнього ринку, а у виконанні функції грошей, поряд з нею бере участь долар США. Аналізуючи тенденції розвитку банківської системи у 2014 р., варто відмітити, що:

- по-перше рівень доларизації активних операцій банків зріс із 36,4% до 44,7% (без врахування курсової корекції - знизився з 36,4% до 29,1%);

- рівень доларизації кредитування економіки зріс з 34,8% до 48,0% (без врахування валютних коливань - знизився з 34,8% до 31,9%);

- рівень доларизації кредитування населення зріс з 31,6% до 43,5% (без врахування валютних коливань - знизився з 31,6% до 28,1%);

- рівень доларизації зобов'язань банків зріс з 45.9% до 54,2% (без врахування валютних коливань - знизився з 45,9% до 37,6%);

- рівень доларизації коштів фізичних осіб зріс з 42,8% до 53,2% (без врахування валютних коливань - знизився з 42,8% до 36,5%);

- рівень доларизації коштів юридичних осіб підвищився з 31,3% до 40,2% (без врахування валютних коливань - знизився з 31,3% до 25,4%) [5].

Серед негативних наслідків високої доларизації економіки можна виділити наступне:

- національні гроші неспроможні виконувати свої базові функції - виступати єдиним засобом нагромадження і всезагальним еквівалентом на території держави, яка їх репрезентує;

- вартість української гривні залежить не від нагромаджених поколіннями матеріальних багатств і національних надбань, а повністю визначається масою іноземних грошей на валютному ринку;

- зв'язуючи на своєму внутрішньому ринку наявну в обігу іноземну валюту наявною товарною масою, українська держава, таким чином, бореться з інфляцією не у своїй, а у чужих країнах;

- втрачаються значні потенційні емісійні доходи від випуску державою національних грошей [6].

Існують й позитивні наслідки доларизації економіки: забезпечується гарантія збереження і зростання заощаджень населення завдяки твердості іноземної валюти, створюються умови для збільшення іноземних та вітчизняних інвестицій, стимулюється повернення раніше вивезеного за кордон національного капіталу. Проте зважаючи на всі плюси та мінуси, слід скорочувати сферу обігу долара на внутрішньому ринку, адже ефективна грошово-кредитна політика можлива лише за умов існування розвиненої фінансової та банківської систем, стабільної національної грошової одиниці, високого ступеня довіри населення до заходів уряду.

Досвід країн з боротьбі з негативними наслідками доларизації свідчить, що більшості країн самотужки не вдається знизити рівень обігу та використання іноземної валюти в економіці. Попри значні напрацювання шляхів дедоларизації та численну кількість публікацій зарубіжних та вітчизняних вчених, економістами не знайдено жодного способу, який був би стовідсотково ефективним в боротьбі з доларизацією. Світовий досвід переконує, що адміністративні заходи дедоларизації не вирішують кардинально проблему, є низькоефективними та тимчасовими. Ключовими та найбільш ефективними в аспекті досягнення різними країнами цілей фінансової дедоларизації були ринкові заходи центрального банку та уряду, спрямовані на: макроекономічну, цінову та фінансову стабільність у довгостроковому періоді; збільшення прозорості та передбачуваності монетарної політики; удосконалення грошово - кредитного регулювання та збільшення інституційної спроможності центрального банку щодо проведення ефективної монетарної політики; збільшення гнучкості обмінного курсу та прозорості валютної політики; перехід на таргетування інфляції; удосконалення та посилення норм пруденційного регулювання; вирівнювання платіжного балансу, розв'язання проблем державного дефіциту та зовнішнього боргу; протекціоністська політика по відношенню до національної валюти, яка спрямована на підвищення довіри та попиту на неї; проведення інституційних та структурних реформ, які дозволяють усунути фундаментальні причини макроекономічних дисбалансів, що зумовлюють процеси доларизації економіки [7].

Висновки. Здійснивши оцінку стану грошової маси в Україні, можна зробити висновок про її зростання, значна частка готівки на руках у населення пояснюється зниженням довіри населення до банківської системи внаслідок фінансової кризи, інфляційними очікуваннями, нерозвиненістю безготівкових розрахунків населення, високим рівнем тіньової економіки, низькими доходами, частка готівки у обсязі депозитних грошей має тенденцію до зниження - це є позитивною динамікою і свідчить про збільшення заощаджень населення у банківських установах. Рівень доларизації вітчизняної економіки є достатньо високим, що пояснюється головним чином недовірою населення до національної грошової одиниці і бажанням зберігати вартість у стійкій валюті.

Вважаємо, що грошова маса є одним з найважливіших факторів фінансової стабільності та має тісний зв'язок з економічними та соціальними процесами економіки. Регулювання грошового обігу шляхом впливу на динаміку грошової маси, на грошові агрегати є ключовим напрямом державної грошово -кредитної політики.

Список використаних джерел

1. Савлук М. І. Гроші та кредит : [підручник] / За ред. М. І. Савлука; Київськ. нац. економ. ун-т. - К., 2001. - 604 с.

2. Науменкова С. В. Основні тенденції розміщення грошової маси та їх вплив на формування грошово-кредитної політики / С. В. Науменкова // Вісник Національного банку України, 2006. - № 1

3. Статистичний випуск Національного банку України грошові агрегати за березень 2015 року [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.bank.gov.ua.

4. Божанова О. В. Аналіз стану грошової маси в Україні / О. В. Божанова // Вісник економіки транспорту і промисловості, 2013. - № 44. - С. 91-96.

5. Банківська система 2015 : виклики та перспективи [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.bank.gov.ua/doccatalog/document?id=14741673

6. Поплюйко Я. В. Доларизація економіки України : статистичні оцінки / Я. В. Поплюйко // Статистика України, 2008. - № 2. - С. 44-50.

7. Береславська О. Доларизація в Україні та шляхи її подолання / О. Береславська // Вісник Національного банку України. - 2006. - № 10. - С. 10-13.

Размещено на Аllbеst.ru