Характеристика франчайзингу та форфейтингу

Размещено на http://www.allbest.ru/

Франчайзинг

Франчайзинг - ліцензія великого та відомого підприємства (фірми) дрібному підприємцю на продаж продукції чи надання послуг під його маркою (товарним знаком). Плата за ліцензію (франшизу) може бути прямою - у формі певної грошової суми (роялті), або непрямою - у формі зобов'язання купувати ті чи інші товари та послуги, щодо яких власник ліцензії має комерційний інтерес.

Як форма ведення бізнесу франчайзинг сягає своїм корінням у середньовічну Англію, коли громадянам надавалася франшиза (дозвіл) на продаж своїх товарів на території міста. У більш-менш сучасній формі франчайзинг з'явився в системі "зв'язаних будинків", що використовувалися англійськими броварниками у XX ст., відповідно до якого в обмін на надану позику броварник отримував заїжджий двір як ринок збуту свого пива і спиртних напоїв.

У 1950 р. почалася ера сучасного франчайзингу. Мало кому відомо, що організатором всесвітньої мережі ресторанів фаст-фуд є не брати Макдональд, а комівояжер Рей Крок - продавець апаратів для виробництва молочних коктейлів. Один раз відвідавши паркінг-ресторан швидкого обслуговування "Сан Бернадіно", яким управляли брати Макдональд, він оцінив типове меню і швидкість обслуговування та викупив права на франчайзинг їх бізнесу. Так з'явилася одна з найуспішніших компаній в історії американського бізнесу.

На думку фахівців Міжнародної асоціації франчайзингу (Вашингтон, США), до 2010 р. більше половини роздрібного продажу в США буде здійснюватися торговельними закладами в межах цієї системи. У США щорічний валовий дохід більше 800 тис. франчайзингових підприємств перевищив один трильйон доларів. Сьогодні американські компанії вважаються головними експортерами франчайзингових брендів.

Нині американський франчайзинг охоплює практично всі види бізнесу: від автомобільних перевезень, будівництва до садових послуг, торгівлі. Проте, за даними Frandata Corporation, п'ятірку найбільш "зайнятих" франшизою "під- секторів" бізнесу становлять ресторани фаст-фуд (у тому числі морозиво й десерти) -18 %, роздрібна торгівля (у тому числі продуктами харчування) -14, надання послуг (у тому числі спортивних і туристичних) - 12, автомобільні перевезення й обслуговування - 8, будівництво - 7 %. Серйозний внесок у розвиток цього виду бізнесу зробили брендові компанії Канади, Франції, Німеччини, Японії, Великої Британії, Австралії. Кожні вісім хвилин у світі народжується один франчайзі. Це стало наслідком того, що ефективність таких компаній у півтора-два рази вища, ніж звичайних підприємств (наприклад, у Великій Британії кожен вкладений у франчайзинговий бізнес фунт стерлінгів дає через вісім років шість фунтів прибутку).

Російський досвід впровадження франчайзингових відносин незрівнянно більший за досвід інших країн СНД. За даними Російської асоціації франчайзингу, розвиток цього типу бізнесу в Росії створив більше 20 тис. робочих місць і залучив приблизно 500 млн дол. США іноземних інвестицій. Для порівняння: у Європейському Союзі нині діє близько 4000 франчайзингових систем, у яких зайнято майже 1,5 млн осіб, а їх річний обіг перевищує 115 млрд дол. США.

За даними французького економіста Верба Бернара, сьогодні в Європейському Союзі більше 6 % роздрібного продажу проводиться шляхом франшизи.

Німецька асоціація франчайзингу прогнозує стабільний приріст об'єктів франчайзі в перше десятиліття XXI ст. на 10-15 % щорічно. Економічну життєздатність франчайзингових систем підтверджують такі дані: за п'ять останніх років тільки 8 % цих підприємств виявилися неплатоспроможними. У Франції, яка за кількістю франчайзингових мереж посідає третє місце серед європейських країн, налічується більше 620 франчайзерів і 30 тис. франчайзі. Французи охоплюють 40 % усього європейського франчайзингового ринку, місткість якого оцінюється у 32-35 млрд дол. США.

У Польщі франчайзингу надається урядова підтримка. У 2005 р. у Варшаві відбулася перша Польська франчайзингова виставка.

В Італії кожен новий франчайзі одержує від Італійської асоціації франчайзингу 50 тис. євро, з яких 50 % - грант, 50 % - кредит під маленький відсоток. Галузі в Італії, в яких франчайзинг сьогодні розвивається найбільш динамічно, - косметична промисловість і фаст-фуди.

Асоціацією франчайзингу України у свій час була проведена експертна оцінка всіх франчайзингових мереж. На сьогодні компаній, що розвиваються за принципом франчайзингу, близько 200. Ще на ринку України працюють понад 300 мережевих компаній, дуже схожих на франчайзингові, які відрізняються від франчайзингових тим, що в них немає готових франчайзингових пакетів - повного опису бізнесу, і вони не продають франшизу. Таке становище є тимчасовим і кількість франчайзингових мереж збільшиться, тому що після декількох пропозицій з боку потенційних франчайзі деякі компанії починають замислюватися над своєю можливістю розвивати франчайзингову мережу.

Однак у франчайзингу є як переваги, так і недоліки. З одного боку, за допомогою франчайзингу можна відносно швидко розвивати мережі з мінімумом фінансових витрат, а з іншого - прибутки будуть менші, ніж від власної точки. Тому мережеві компанії вибирають самостійно те, що для них важливіше: якщо фінансові можливості дозволяють, то відкривають свої точки, наприклад McDonald's, якщо ні - то розвивають франчайзингову мережу.

В Україні на сьогодні франчайзинг розвивається у таких галузях:

1) громадське харчування;

2) торгівля;

3) сфера послуг індивідуальним споживачам;

4) послуги для бізнесу;

5) виробництво.

Найбільша кількість франчайзерів, більше 100, у цей час працює в торгівлі, починаючи від автосалонів із супермаркетами і закінчуючи торгівлею різноманітним одягом і пиріжками. Така кількість франчайзингових мереж пояснюється відносно простим копіюванням бізнесу. Наприклад, у торгівлі одягом франчайзі передається торговельна марка і поставляється певний одяг. Вимоги до ремонту магазину і торговельного устаткування мінімальні й інвестиції не дуже великі - приблизно 40 000 дол. США.

Наступним за кількістю франчайзингових мереж є громадське харчування. В Україні досить успішно працює близько 40 таких франчайзерів. Почали цікавитися українським ринком всесвітньо відомі бренди, такі як КР, Sbarro, Grillmaster та ін. Приємно зазначити, що, якщо раніше в Асоціацію зверталися підприємці з проханням підшукати їм мережу недорогих фаст-фудів, то тепер багато українських підприємців цікавляться досить дорогими франчайзинговими ресторанами. Для підприємця, який вирішив відкрити заклад громадського харчування, набагато простіше і вигідніше купити франшизу відомої торговельної марки, ніж розробляти власну концепцію ведення бізнесу, адже на це потрібні роки, а в середньому строк окупності фаст-фуду починається приблизно від одного року. При цьому франчайзер, продаючи підприємцеві франшизу, не тільки заробляє гроші за свою торговельну марку з концепцією ведення бізнесу, а й зазнає певних труднощів. Адже франчайзі може завдати великої шкоди мережі несумлінним веденням бізнесу.

Починає розвиватися франчайзинг у сфері послуг для споживачів. На сьогодні в Україні працює близько 30 франчайзингових мереж. Сфера діяльності яких є дуже різноманітною - від прокату відеокасет з DVD-дисками, кінотеатрів до фітнес-послуг, АЗС і хімчисток. Сфера послуг для споживачів - дуже вигідний бізнес, оскільки споживач користується послугами постійно. Компаніям, які вирішили розвивати бізнес у цьому напрямі, потрібно використати принцип франчайзингу, тому що це найбільш швидкий і прибутковий спосіб розширити свою мережу.

З'являються також франчайзингові компанії, що пропонують послуги для бізнесу, яких нині налічується близько 10. Неодноразово цікавилися станом ринку послуг для бізнесу закордонні компанії.

Як показує досвід спілкування з відвідувачами першої міжнародної виставки "Франчайзинг 2005", виявляється великий інтерес до виробничого франчайзингу. На сьогодні в Україні працює близько 10 франчайзерів, які займаються виробництвом, в основному продуктів харчування. Виробничий франчайзинг розвивається дуже повільно, тому що пов'язаний з великими інвестиціями, а недорогих виробничих франшиз майже немає на українському ринку. франчайзинговий послуга форфейтинг кредит

Можна зазначити, що український франчайзинг розвивається, але не настільки швидко, як хотілося б. Це пояснюється недостатньою поінформованістю підприємців і незначним запасом часу, який вони мали для розвитку. Варто враховувати те, що світовому франчайзингу вже 100 років, тому неможливо пройти цей шлях за 11 (у 1994 р. був підписаний перший договір франчайзингу). Дуже впливають на розвиток франчайзингу ментальні проблеми: неготовність платити за інтелектуальну власність, розголошувати свої секрети, труднощі з оцінкою "віртуальних" об'єктів.

Успішний розвиток франчайзингу в Україні можливий тільки у разі забезпечення правової охорони інтелектуальної власності (особливо виключних прав на об'єкти промислової власності) відповідно до міжнародних норм.

В Україні зростання інтересу до франчайзингу насамперед обумовлене досить прибутковою роботою нових франшиз і можливістю залучення до цього сектору нових послуг. Основною проблемою є саме регулювання договірних відносин, їх деталізація, захист франшиз від зазіхань і несумлінної конкуренції франчайзі і, навпаки, захист франчайзі від можливих не зовсім коректних дій франчайзерів. Для цього й потрібний новий закон, що має врахувати як загальноприйняті європейські норми, так і національні вимоги до ведення бізнесу.

Нині франчайзинг перебуває в Україні "поза законом", тому що Закон "Про франчайзинг" урядом розроблений, але Верховною Радою поки не прийнятий.

А для успішного розвитку франчайзингу необхідне відповідне законодавство щодо регулювання цього виду діяльності. Важливо, щоб Закон України "Про франчайзинг" був компетентним, тому що ті спроби регулювання, які були закладені в Цивільному і Господарському кодексах, є недостатніми.

Становлення законодавчого врегулювання відносин франчайзингу має стати ще одним поштовхом для впровадження і динамічного розвитку цього механізму в Україні.

Одним із нових видів комерційного кредиту є форфейтинг, що використовується для кредитування зовнішньоторговельних операцій.

Форфейтинг

Форфейтинг - це специфічна форма кредитування зовнішньоекономічних операцій шляхом купівлі комерційним банком (форфейтером) в експортера боргових зобов'язань, акцептованих імпортером, тобто експортер переусту- пає банку свої вимоги до покупців. Цей термін походить від франц. a forfait - цілком, загальною сумою, і позначає надання визначених прав в обмін на наявний платіж. Це так само, як і факторинг, - специфічний метод трансформації комерційного кредиту в банківський.

Основні етапи форфейтингу зображені на рис. 11.5*217.

*217: { Лагутін В.Д. Гроші та грошовий обіг : навч. посіб. / В.Д. Лагутін. - 4-те вид., переробл. і доповн. - К.: Т-во "Знання", КОО, 2002. - 199 с.}

Продавцем у форфейтингу є експортер, який поставив товар і прагне інкасувати розрахункові документи імпортера з метою одержання грошей. Покупцем (форфейтером), як правило, є банк або окрема спеціалізована фірма. Фор- фейтер бере на себе боргові зобов'язання імпортера за мінусом відсотків на весь термін, на який вони виписані*218.

У банківській практиці - це купівля на повний термін на заздалегідь встановлених умовах векселів, інших боргових зобов'язань. Покупець вимог бере на себе комерційні ризики без права регресу (обороту) цих документів на експортера. На відміну від традиційного обліку векселів форфейтування:

1) застосовується звичайно за постачань устаткування на великі суми (мінімальна сума - 250 тис. дол.);

2) застосовується із тривалою відстрочкою платежу від шести місяців до п'яти-семи років (понад традиційні 90 чи 180 днів);

3) містить гарантію чи аваль першокласного банку, необхідні для переобліку векселів.

До переваг форфейтингу можна віднести такі*219:

*219: { Деньги. Кредит. Банки : учеб. для вузов / Е.Ф. Жуков, Л.М. Максимова, А.В. Печникова и др.; под ред. проф. Е.Ф. Жукова. - М.: ЮНИТИ, 2001. - 622 с.}

1) покращуються позиції експортера щодо ліквідності, оскільки підприємство одразу ж отримує готівкові кошти;

2) експортер звільняється від валютних, кредитних та процентних ризиків;

Рис. Схема форфейтингу:

1 - експортер та імпортер укладають угоду на визначений термін платежу; 2 - експортер звертається із заявкою у форфейт-компанію, що визначає умови операції. Якщо експортер заздалегідь проконсультувався з нею, то він має можливість додати витрати за дисконтом векселя до вартості контракту; 3 - імпортер виписує комерційний вексель і авалює його до банку своєї країни; 4 - векселі, індосовані банком країни імпортера, відсилаються експортеру; 5 - експортер індосує векселі і продає їх форфейт-компанп на первинному ринку документів без права регресу; 5а - експортер одержує інвалютний виторг; 6 - форфейтингова компанія індосує векселя і перепродає їх на вторинному ринку, представленому спеціалізованими фінансовими установами за форфейтуванням у Цюріху, Люксембурзі, Лондоні, Парижі і т. п.; 7 - форфейт-компанія подає імпортеру вексель до сплати; 7а - імпортер через свій банк сплачує проданий вексель у встановлений термін

3) зменшуються довгострокові вимоги у балансі підприємства, що приводить до зростання його кредитоспроможності;

4) зникає необхідність контролю за погашенням кредиту і роботи з інкасації платежів;

5) форфейтинг не впливає на ліміти експортера з овердрафту або на інший кредит, який надається банком.

Недоліками форфейтингу

Важливо розрізняти об'єкти та суб'єкти споживчих кредитів банків.

Таблиця Підходи до сутності споживчого кредиту

Рис. 11.6. Основні положення визначення сутності споживчого кредиту

Размещено на Allbest.ru