10

Размещено на http://www.allbest.ru/

Роль економічних законів у системі механізмів ринкового регулювання

Ринкова економіка має свою особливу систему регулювання, яку іноді розглядають як засіб саморегулювання економіки.

Ринкове регулювання здійснюється на основі законів попиту, пропозиції, співвідношення попиту і пропозиції.

Попит визначає сукупну суспільну чи ринкову потребу в товарах і послугах, яка зумовлена платоспроможністю і виражена в грошовій формі (рис. 1).

Попит - це бажання покупців придбати товар. Попит завжди конкретно визначений. Він має властивість змінюватись під впливом ряду факторів і тому слід звернути на його принципові особливості.

По-перше, він тісно пов'язаний з реальними суспільними потребами, але не збігається з їхньою кількісною визначеністю.

По-друге, попит залежить від платоспроможності покупців, тобто від забезпеченості потенційної потреби в товарах і їх послугах грошовим покриттям. Отже, універсальною формою вираження попиту є гроші.

По-третє, суб'єктом попиту, який презентує сферу споживання є покупець. Об'єктами попиту можуть бути будь-які предмети ринкових відносин, що мають вартісну оцінку і певну корисність для споживання.

По-четверте, особливо впливовим фактором, від якого залежить попит і який безпосередньо пов'язаний з платоспроможністю покупців, є ціна товару. Обернена залежність між попитом і ціною називається законом попиту. Формально закон попиту може бути представлений таким чином:

На будь-якому ринку між ціною на товари (при рівності інших умов, що можуть впливати на зміну попиту) і величиною попиту на нього з боку покупців існує зворотня залежність. Якщо ціни на товар зростають, то попит зменшується, якщо ціни знижуються, то попит збільшується.

Отже, згідно з ринковою парадигмою, закон попиту визначає таку функціональну залежність: чим вища ціна товару, тим менший попит на нього з боку покупців. І навпаки, чим менша ціна товару, тим більший попит на нього. Саме це і є сутністю закону попиту.

Проілюструвати дію закону попиту можна на умовному прикладі (схема 1).

Схема 1. Заміна обсягу попиту

В економічній літературі широко використовується і "крива попиту", яка показує залежність між ціною і попитом. Вона має нахил, який свідчить про зворотну залежність між двома змінними: ціною за одиницю товару і обсягом його продажу. Якщо ціна продажу зростає, то обсяг попиту скорочується, і навпаки, якщо ціна знижується - обсяг попиту споживача збільшується.

Чим пояснити те, що споживач готовий купити більше товару за нижчою ціною?

По-перше, дохід споживача завжди обмежений, тому об'єктивно за меншу ціну він може купити більше товару.

По-друге, в економіці діє закон спадної граничної корисності, зміст якого полягає в тому, що кожна наступна одиниця товару приносить менше задоволення, ніж попередня, і тому споживач готовий придбати кожну наступну одиницю товару за меншу ціну.

По-третє, така поведінка пояснюється ефектом доходу, зміст якого полягає в тому, що зниження ціни на споживчі товари рівнозначне зростанню доходу. Тому за нижчу ціну споживач може придбати більше певного товару, не обмежуючи себе у споживанні інших благ.

По-четверте, поведінку споживача визначає ефект заміщення. Тобто споживач зацікавлений у тому, щоб замінити споживання дорожчих товарів на дешевші.

Проте за різкого зростання цін на певний товар покупцям потрібен час на пошук таких замінників. Тобто мова піде про швидкість пристосувальної реакції на різку зміну ціни. Це означає, що ціна впливає на споживання через певний час. Така пристосувальна реакція називається ціновою еластичністю попиту. Цінова еластичність попиту - це кількість товарів, на яку споживачі збільшать або зменшать свої придбання внаслідок зміни ціни.

Цінову еластичність попиту (коефіцієнт еластичності - Еп) обчислюють за такою формулою:

Формула цінової еластичності показує, на скільки відсотків зміниться обсяг попиту, якщо ціна зміниться на 1%.

1. Якщо зміна Ц на 1% спричинює зміну обсягу попиту, що перевищує 1%, то це свідчить про наявність еластичного попиту:

2. Якщо зміна Ц на 1% зумовлює меншу зміну обсягу попиту, то має місце нееластичний попит:

3. Якщо зміна Ц на 1% зумовлює таку саму зміну попиту на 1%, то це одинична еластичність попиту:

4. Якщо зміна Ц не впливає на зміну обсягу попиту, то має місце абсолютно нееластичний попит:

5. Якщо нескінченно мала зміна ціни призводить до нескінченного зростання обсягу попиту, то має місце абсолютно еластичний попит:

Зауважимо, що на абсолютно нееластичний та абсолютно еластичний попити закон попиту не поширюється.

Нееластичний попит властивий особливій групі товарів, виробники яких без особливих обмежень можуть підвищувати ціни і тим самим експлуатувати споживачів. До таких товарів належать насамперед продовольчі товари: хліб, картопля, м'ясні і молочні вироби, чай, кава, какао.

Так, за розрахунками американського економіста Л. Твіна, сукупна цінова еластичність попиту на валову продукцію сільського господарства США для внутрішнього споживання в короткостроковому періоді становить усього 0,2 і в довгостроковому - 0,4. Це означає, що 1% підвищення цін на сільськогосподарську продукцію знижуватиме попит на неї відповідно на 0,2 і 0,4%.

Окрім еластичного і нееластичного попиту, можлива й нетипова реакція попиту. Йдеться про ситуацію, за якої зростання цін на певний товар супроводжується зростанням на нього попиту (престижні товари, товари відомих у світі фірм, медичні препарати). Цей феномен називається ефектом Веблена.

Економічна теорія наводить і такі приклади, коли зменшення ціни призводить до скорочення попиту. Цей ефект ще в ХІХ ст. описав англійський статистик Р. Гіффен.

Крім ціни, яка визначає величину попиту, є ряд факторів, під впливом яких попит може змінюватися в той чи інший бік. До них належать: доходи населення та їх накопичення; кількість покупців; смаки; переваги і очікування споживачів; мода; реклама; демографічна ситуація; природно-кліматичні та інші фактори.

Пропозиція - це обсяг товарів і послуг, який виробники хочуть і можуть поставити на ринок за різною ціною за певний проміжок часу (рис.10.14).

При цьому в економічній теорії виділяють поняття "величина пропозиції" і сама "пропозиція". Під величиною пропозиції розуміється та кількість благ, що може бути запропонована на ринку при певному рівні цін.

Залежність поведінки виробників від зміни цін на товар називають законом пропозиції. Чим вища ціна на товар, тим більше його буде вироблено і запропоновано на ринку, тобто збільшиться величина пропозиції і навпаки. У табличному зображенні ця залежність матиме такий вигляд:

Наведений умовний приклад показує що зростання ціни на певний товар розширює коло його виробників і збільшує обсяг виробництва.

Таблична інформація у графічному зображенні набуває вигляду кривої пропозиції (схема 2).

Як і "крива попиту", "крива пропозиції" будується, виходячи з припущення "при рівності інших умов", тобто припускається, що ціни на інші товари, технологія виробництва та інші умови залишаються незмінними.

Схема 2. Зміна обсягу пропозиції

У випадках, коли зміни в пропозиції зумовлені не ціною, а неціновими чинниками (технологічний процес, зміни цін на ресурси, зміни у фіскальній політиці, очікування виробників), то крива пропозиції зміщується праворуч або ліворуч.

Ринок постійно спонукає товаровиробників відстежувати, прогнозувати кон'юнктуру цін на свій та споріднені товари, адекватно реагувати на реальні процеси. Досягається це завдяки глибокому знанню сутності цінової еластичності пропозиції.

Цінова еластичність пропозиції - кількісна характеристика чутливості пропозиції до зміни ринкової ціни товару.

ринкове регулювання економіка попит пропозиція

Мірою еластичності пропозиції є коефіцієнт еластичності пропозиції. Він виражається такою формулою:

Як видно із формули, цінова еластичність пропозиції має точно такий вигляд, як і цінова еластичність попиту, за винятком того, що в першому випадку чисельник вміщує показник зміни пропозиції, а в другому - попиту. Оскільки крива попиту має від'ємний нахил (зворотна залежність обсягу попиту від ціни), а крива пропозиції - додатний (пряма залежність), то й коефіцієнти еластичності попиту і пропозиції матимуть різні знаки: Еп - від'ємний, Епроп - додатний, тобто зміна ціни і обсягу пропозиції відбувається в одному напрямі. За нееластичної пропозиції зміна цін не впливає на зміну кількості товарів, що пропонуються для продажу.

Еластичність пропозиції сприяє встановленню так званої нормальної ціни рівноваги.

Ціна рівноваги (рівноважна ціна) - це така ціна на конкурентному ринку, за якої попит дорівнює пропозиції - точка Е.

Модель такої рівноваги можна проілюструвати графіком (схема 10.3).

Схема 3. Ринкова рівновага попиту та пропозиції

У випадку, якщо ціна стане вищою за рівноважну, то на ринку утвориться залишок - точка Е1 Якщо ціна буде нижчою за рівноважну, то на ринку утвориться дефіцит товару - точка Е2. В результаті, як у першому, так і в другому випадках починають діяти ринкові механізми, змінюватися ціни, відповідно до цього змінюватиметься співвідношення попиту та пропозиції, поки ринок даного товару не потрапить до стану рівноваги.

Проте зауважимо, що закон попиту і пропозиції не встановлюють безпосередньо рівень цін і не регулюють його. Природною внутрішньо об'єктивною властивістю товару завжди була, є і буде його вартість, тобто суспільно необхідні витрати праці на виробництво товару. Отже, закон попиту і пропозиції, закон вартості найтіснішим чином пов'язані один з одним, але визначальним при цьому є закон вартості. Закони попиту і пропозиції лише впливають на відхилення ринкової ціни від вартості товару.

Конкуренція та її умови

Ринок, механізм його дії не може нормально існувати без розвинутих форм конкуренції.

Конкуренція означає економічне суперництво між суб'єктами господарювання щодо задоволення інтересів пов'язаних з реалізацією продукції і наданням послуг одним і тим самим споживачам.

Завдання конкуренції:

завоювати ринок у боротьбі за споживача;

перемогти своїх конкурентів;

забезпечити одержання сталого прибутку. Умови виникнення конкуренції:

наявність на ринку великої кількості виробників будь-якого конкурентного продукту;

свобода вибору господарської діяльності товаровиробниками;

відповідність між попитом і пропозицією;

наявність ринку засобів виробництва і встановлення високої норми прибутку.

Як форма економічних відносин конкуренція виступає, в різних формах і здійснюється різними методами.

Конкуренція може бути внутрішньо галузевою (між підприємцями, які виробляють подібні товари) та міжгалузевою (між товаровиробниками різних галузей). За методами впливу конкуренція може бути ціновою і неціновою. Цінова передбачає продаж товарів і послуг за цінами, які нижчі, ніж у конкурента. Зниження ціни можливе або за рахунок зниження витрат виробництва й обігу, або за рахунок зменшення прибутку (останнє, як свідчить практика господарювання, можуть дозволити собі тільки великі підприємства). Нецінова конкуренція ґрунтується на продажу товарів вищої якості, яка досягнута завдяки технічним перевагам виробництва, своєчасному поновленню властивостей товару відповідно до зміни моди вдосконалення послуг, що супроводжують реалізацію, тощо.

Залежно від того, як саме конкурують між собою учасники ринкових відносин, розрізняють досконалу (вільну) і недосконалу конкуренцію та відповідні їм ринки: ринок вільної конкуренції і ринок недосконалої конкуренції. Досконала конкуренція являє собою ідеальний вид конкуренції, за якої на ринку взаємодіють багато незалежних один від одного продавців і покупців з рівними правами та можливостями, існує вільний доступ на ринок та вільний вихід з нього. При цьому жоден з продавців не може впливати на роздрібну ціну, оскільки частка кожного в загальному обсязі продукції незначна. Товари, які представлені на ринку вільної конкуренції, однорідні, ще не набули специфічних властивостей та якості. Досконала (вільна) конкуренція має місце там, де відсутні монополії, тому досягти досконалої конкуренції в її повному обсязі неможливо, до неї можна тільки наближатися. Вчені-економісти з певними припущеннями вважають досконалою конкуренцію, яка існувала приблизно до середини-кінця XIX ст.

Об'єктивні зміни в суспільному виробництві, що почали відбуватися під впливом науково-технічного прогресу в XIX ст., призвели до перетворення досконалих конкурентних відносин у недосконалі. Під недосконалою конкуренцією в економічній літературі розуміють відносини, коли не виконується хоча б одна з умов вільної конкуренції.

Механізм конкуренції забезпечує вирішення головних економічних проблем: що? скільки? як? для кого виробляти?

Ринкова конкуренція - це дійовий стимул науково-технічного прогресу і впровадження його досягнень у виробництво. Щоб конкурувати, товаровиробники змушені постійно удосконалювати техніку, технологію, форми і методи організації праці, застосовувати нововведення, які підвищують ефективність виробництва і якість продукції.

Через механізм міжгалузевої конкуренції і вільного переливу капіталів формується оптимальна структура економіки і раціональне використання ресурсів.

Конкуренція підпорядковує виробництво суспільним інтересам, забезпечує пріоритет покупця.

Особливо велику роль і значення конкуренція відіграє у формуванні і підтриманні рівноваги на ринку цін.

Конкуренція супроводжується посиленням концентрації виробництва, збільшенням випуску дешевих товарів за рахунок використання переваг великого стандартизованого виробництва.

Размещено на Allbest.ru