Принципи та види бенчмаркінгу

Размещено на http://www.allbest.ru/

Принципи та види бенчмаркінгу

Визначивши основний зміст бенчмаркінгу, розглянемо більш докладно його основні принципи.

Основні принципи бенчмаркінгу, за Дж. Ватсоном [29] зведено в таблицю 1.

Таблиця 1. Основні принципи бенчмаркінгу

Розглянувши принципи бенчмаркінгу, дослідимо основні його види та спробуємо згрупувати.

За історичними генераціями, як уже зазначалось, розрізняють товарний чи реверсивний, конкурентний, процесний, стратегічний і глобальний бенчмаркінги.

На практиці найбільш часто застосовуються різні види бенчмаркінгу, які можна класифікувати залежно від того, з ким проводиться порівняння і що порівнюється.

Потрібно сказати, що підприємства, які вперше здійснюють бенчмаркінг частіше вибирають його внутрішній вид для набуття й накопичення досвіду і надалі переходять до зовнішнього або функціонального бенчмаркінгу.

Вибір підприємством того чи іншого виду бенчмаркінгу визначається такими умовами:

- характером завдань, які необхідно вирішити, і розглядуваними аспектами проблеми;

Рисунок 1. Види бенчмаркінгу

Рисунок 2. Зовнішній та внутрішній види бенчмаркінгу

- доступними ресурсами й часом для проведення бенчмаркингу;

- досвідом проведення бенчмаркінгу;

- достатністю ресурсів для реалізації можливих заходів щодо підвищення ефективності.

Внутрішній бенчмаркінг дозволяє підприємству детально вивчити власну діяльність через призму порівняння якості, характеру та результатів роботи структурних підрозділів.

Об'єктами внутрішнього бенчмаркінгу є відділи, філії, виробничі, допоміжні та обслуговуючі підрозділи, які займаються аналогічними видами діяльності.

Завдання внутрішнього бенчмаркінгу зведено в таблиці 2

бенчмаркінг економічний менеджмент

Таблиця 2

До переваг застосування внутрішнього бенчмаркінгу віднесено: доступність та простота збирання й оброблення даних, високий рівень точності результатів порівняння, своєчасне виявлення успішного досвіду; швидке отримання зворотного зв'язку.

До недоліків - внутрішня обмеженість, незначна увага керівництва до отриманих результатів, низька ймовірність досягнення якісно нового рівня розвитку в зовнішньому бізнес-середовищі тощо.

Зовнішній бенчмаркінг, як видно з рис. 6.4, поділяється на партнерський та індивідуальний, а також на конкурентний і бенчмаркінг на основі самооцінки.

Партнерський бенчмаркінг проводиться кількома фірмами або підприємствами, які укладають договір про проведення спільних порівняльних досліджень діяльності кожного з учасників з метою надання допомоги один одному для подальшого успішного розвитку. Подібні угоди можуть укладати як різнопрофільні, так і однопрофільні підприємства, тобто підприємства-конкуренти. Проведення такого бенчмаркінгу вважається одним зі способів пом'якшення конкуренції.

Вважається, що найкращим аналогом для порівняння є "ринковий лідер". Ідентифікація факторів, які зумовлюють відставання досліджуваного підприємства від лідера, дає можливість розробити рекомендації щодо скорочення відставання.

Партнерський бенчмаркінг можна вважати одним з елементів нової ситуації, коли відбувається відмова від суперництва на користь співробітництва. Саме такий вид зовнішнього бенчмаркінгу розглядає Е. Демінг, саме так працюють багато японських фірм.

Партнерський (асоціативний) бенчмаркінг проводиться підприємствами, які об'єднані у вузькому бенчмаркінговому альянсі з метою обміну інформацією щодо власної діяльності з метою подальшого успішного розвитку. Протокол такої кооперації міститься в Кодексі проведення бенчмаркінгу.

Індивідуальний конкурентний бенчмаркінг може викликати певні труднощі, пов'язані з тим, що підприємству при розробленні плану дій необхідно прорахувати перспективу розвитку взятої за еталон організації і в ході реалізації програми періодично порівнювати її діяльність зі своєю.

В умовах закритості інформації це далеко не просте завдання, тому партнерський бенчмаркінг виявляється кращим.

Індивідуальний бенчмаркінг на основі самооцінки в останні роки стає все більш можливим. Самооцінка розглядається сьогодні як самостійний і ефективний інструмент управління якістю, що цілком справедливо, але при цьому вона є ні чим іншим, як різновидом зовнішнього індивідуального бенчмаркінгу. З'являються також нові варіанти індивідуального конкурентного бенчмаркінгу, наприклад інтерактивний.

Учасники бенчмаркінгового процесу, крім індивідуального та асоціативного виділяють також кооперативний і консультативний бенчмаркінг.

Кооперативний бенчмаркінг передбачає порівняльний аналіз ключових виробничих функцій з метою їх поліпшення. Відмітною рисою кооперативного бенчмаркінгу є те, що в ньому бере участь організація, яка вивчається ("партнер-еталон"). Даний вид бенчмаркінгу корисний не тільки для компанії, яка навчається на кращих зразках, але і для її партнера, оскільки визнання організації еталоном підвищує її інвестиційну привабливість.

Консультативний бенчмаркінг передбачає порівняння організації з іншими за допомогою консультаційної служби. Консультаційна служба може діяти абсолютно незалежно, збираючи та аналізуючи інформацію без відволікання людей з організації.

Акумулюванням інформації про передовий досвід у сфері менеджменту займається Європейський фонд менеджменту якості (EFQM). Передбачається, що інтерактивний доступ до цієї інформації дозволить членам зазначеного фонду безперешкодно використовувати широку гаму різних варіантів бенчмаркінгу.

Функціональний бенчмаркінг передбачає аналіз окремих процесів, функцій, методів й технологій, що застосовуються на підприємстві в порівнянні з іншими організаціями, які не є його конкурентами. Підприємства, що застосовують схожі методи, прийоми чи технології й не є конкурентами, йдуть на взаємний обмін первинною інформацією та зацікавлені в реалізації спільних проектів, спрямованих на вдосконалення тих чи інших операцій, що порівнюються.

Конкурентний бенчмаркінг дозволяє оцінити рівень ефективності діяльності підприємства у порівнянні з його прямими конкурентами, виявити їх сильні та слабкі сторони для розроблення власної стратегії успішного ринкового позиціонування.

Об'єктами такого виду бенчмаркінгу є системи і процедури, застосовувані прямими конкурентами, метою - постійне вдосконалення діяльності підприємства з використанням знань і навичок конкурентів. При цьому підприємство повинно прагнути не лише досягти рівня розвитку конкурентів, але й перевищити його через постійне впровадження інновацій. Застосовується такий вид маркетингу підприємствами, які проводять ринкову діяльність у висококонкурентному середовищі.

Переваги і недоліки конкурентного бенчмаркінгу зведено в таблиці таблиці 3.

Таблиця 3. Переваги і недоліки конкурентного бенчмаркінгу

Зовнішній бенчмаркінг, крім того, вчені поділяють на: бенчмаркінг мікросередовища та бенчмаркінг макросередовища.

1. Бенчмаркінг мікросередовища включає: конкурентний, загальний, функціональний.

2. Бенчмаркінг макросередовища поділяється на: галузевий та міжгалузевий.

а) Галузевий бенчмаркінг - базується на порівнянні підприємств, що належать до однієї галузі, але не вважаються прямими конкурентами.

Він застосовується для виявлення наявних тенденцій, інновацій у межах певної галузі та обґрунтування досконалих критеріїв оцінювання ефективності підприємств.

Переваги даного виду бенчмаркінгу полягають у наявності доступу до інформації, аналогічності технології дослідження, зіставлення результатів, можливості формування мережі "кращих практик". Однак недоліком є те, що "офіційне мислення" обмежує пошук нових підходів до поліпшення діяльності підприємства.

б) Міжгалузевий бенчмаркінг - базується на пошуку прикладів передового досвіду в інших галузях. Адаптація "кращої практики" підприємства з іншої галузі може бути високоефективним інструментом удосконалення власного бізнесу, що сприяє підтримці безперервного процесу підвищення рівня ефективності та впровадження успішних досягнень. Але його проведення вимагає великих витрат і супроводжується труднощами, пов'язаними з адаптацією досвіду до іншого бізнес-середовища.

В залежності від того, з чим проводиться порівняння (об'єкта дослідження), виділяють бенчмаркінг показників, бенчмаркінг процесів та стратегічний бенчмаркінг.

Бенчмаркінг показників використовується у випадку, якщо організація розглядає свою діяльність з точки зору показників ключових продуктів або послуг. У цьому випадку об'єкт порівняння належить до тієї ж галузі.

Бенчмаркінг процесів (process benchmarking) являє собою пошук організацій, що мають кращі досягнення в тій або іншій сфері діяльності, для їх детального дослідження. Вивчення кращих процесів полягає в усвідомленні механізму функціонування процесу, який цікавить, ніж у порівнянні його показників з результатами аналогічного процесу у своїй організації.

Дослідження звичайно проводиться на підставі взаємної згоди сторін, що регулюється "Кодексом поведінки". Знання, одержані в процесі еталонного зіставлення, адаптуються й упроваджуються у власні процеси організації.

Бенчмаркінг процесів - це глибоке функціональне дослідження діяльності як своєї організації, так і організації-партнера. У бенчмаркінгу процесів можна виділити два напрямки.

По-перше, пошук кращих господарських рішень (best practice). Цей напрямок характеризується детальним вивченням потрібних етапів діяльності організації-партнера, що має структуру процесу.

По-друге, вивчення факторів, які сприяють поліпшенню бізнес-процесу, тобто факторів здійснення (enablers), методів, стратегії, підходів, інструментів, що підвищують показники діяльності організації і її конкурентоспроможність.

Стратегічний бенчмаркінг визначається як систематичний процес, спрямований на оцінку альтернатив, реалізацію стратегій і вдосконалення характеристик продуктивності на основі вивчення успішних стратегій підприємств-партнерів.

Стратегічний бенчмаркінг використовується, коли підприємство прагне поліпшити свою загальну ефективність, досліджуючи довгострокові стратегії й загальні підходи, які забезпечили досягнення успіху високоефективним компаніям. Він включає перспективи високого рівня: ключові компетенції, розробку нових товарів і послуг, зміну балансу операцій, підвищення стійкості до змін навколишнього середовища.

Зміни, до яких має приводити стратегічний бенчмаркінг у повному обсязі можуть бути здійснені лише через тривалий період часу.

Сформовані теорія й практика розглядають типи бенчмаркінгу залежно від об'єкта порівняння й від того, що порівнюється. Кращі результати отримують у комбінації загального бенчмаркінгу, в якому беруть участь підприємства інших галузей, і бенчмаркінгу процесу, при цьому розглядаються доречність та цінність дослідження.

За часовим критерієм виділяють також оперативний бенчмаркінг. Оперативний бенчмаркінг сприяє прийняттю тактичних рішень, що забезпечують у короткотерміновій перспективі досягнення ринкових переваг у різних напрямах діяльності підприємства.

За територіальним показником виділяють міжнародний бенчмаркінг. Міжнародний бенчмаркінг використовується, коли кращі практики реалізовані за кордоном і/або кількість підприємств, що працюють у даній галузі усередині країни, занадто мала для одержання достовірних результатів.

Глобалізація й досягнення в галузі інформаційних технологій збільшують можливості міжнародних проектів. Однак, вони можуть зайняти більше часу й ресурсів для забезпечення та реалізації, і їх результати, можливо, потребують ретельного аналізу через національні розбіжності.

За об'єктами дослідження виділяють також бенчмаркінг продукту. Бенчмаркінг продукту який полягає у порівнянні за основними якісними характеристиками товару, роботи (послуги) з іншими підприємствами.

Належне позиціонування бенчмаркінгу в системі менеджменту підприємства змінює підходи до стратегічного й тактичного планування, формування маркетингової інформаційної системи й проведення досліджень, процесів розроблення та виходу на ринок з новою пропозицією, забезпечує вибіркове застосування найкращого досвіду, безперервність процесу вдосконалення, економічну стабільність і досягнення комерційного успіху.

Размещено на Allbest.ru