Управління якістю аграрної продукції як критерій конкурентоспроможності сучасних підприємств

Размещено на http://www.allbest.ru/

Уманський національний університет садівництва

УПРАВЛІННЯ ЯКІСТЮ АГРАРНОЇ ПРОДУКЦІЇ ЯК КРИТЕРІЙ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ СУЧАСНИХ ПІДПРИЄМСТВ

А.В. Трум

Розглянуто особливості формування якості аграрної продукції як критерію конкурентоспроможності підприємства в сучасних умовах. Виявлено фактори, що впливають на якість аграрної продукції. Також розглянуто вплив якості праці на загальну якість продукції, стандарти та норми виробництва на вітчизняних аграрних підприємствах.

Якість продукції, конкурентоспроможність, аграрне підприємство, стандарти, норми виробництва, сертифікація, якість праці.

аграрний конкурентоспроможність праця якість

В умовах сучасної економічної кризи вітчизняні аграрні підприємства повинні прагнути до кращих економічних результатів, таких як рентабельність продукції, прибутковість вкладеного капіталу та основних засобів, забезпечення заробітною платою всіх працівників підприємства, сплата податків тощо. Досягти цього можна за допомогою виробництва якісної конкурентоспроможної продукції, яка зможе задовольнити потреби як українського, так і іноземного споживача, забезпечуючи стійке положення підприємства на ринку товарів або послуг. Якість як економічна категорія - це суспільна оцінка, що характеризує ступінь задоволення потреб у конкретних умовах споживання тієї сукупності властивостей, які явно виражені або потенційно закладені в товарі.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Останні дослідження й публікації свідчать про те, що проблема підвищення якості продукції є актуальною і увага до неї зростає. Серед найвагоміших досліджень, які висвітлюють певні аспекти теорії та практики забезпечення якості продукції, слід відзначити праці таких зарубіжних дослідників, як Е. Демінг, К. Ісікава, Ф. Котлер, Дж. Харрінгтон, А. Фейгенбаум. Не менш важливим є внесок у розвиток зазначених питань таких вітчизняних науковців, як Ю. О. Адлер, В. Г. Андрійчук, В. Д. Базилевич, Ю. І. Внуков, А. Е. Воронкова, А. Л. Глічев, О. А. Грішнова, Н. П. Гончарова, В. Г. Дикань, В. Д. Нємцов та інших.

Мета дослідження - Визначити шляхи підвищення конкурентоспроможності продукції аграрного сектору на основі оцінки якості продукції.

Виклад основного матеріалу. Формування та забезпечення високої якості продукції в АПК мають ряд особливостей: якість продукції повинна відповідати вимогам безпеки харчування та охорони здоров'я; сезонний характер виробництва в галузі, залежність якості продукції від погодних та інших природних умов (посухи, епідемії, навали шкідників рослин тощо). Власне, виробництво сільськогосподарської продукції характеризується розосередженістю, що погіршує організацію контролю та оперативне управління якістю. Крім того, умови виробництва пов'язані із соціально-демографічною й економічною ситуацією в регіоні. Також для сільського господарства характерна низька технічна оснащеність, слабке застосування інформаційних технологій і методів контролю. А ще якість сільськогосподарських товарів залежить як від умов виробництва продукції, так і від її зберігання та переробки.

Аграрні підприємства виробляють значну кількість низькоякісної продукції. Понад 20 % продукції вибраковується та близько 30 % - втрачається у процесі виробництва, зберігання, переробки та реалізації.

Основні причини низької якості продукції АПК - відсутність необхідної матеріально-технічної бази, несвоєчасне проведення технологічних операцій, недостатній рівень професійних знань виконавців, слабка відповідальність за виконувану роботу, відсутність діючої системи заходів матеріального стимулювання працівників за досягнення високих показників.

Якість продукції у сучасних умовах - найважливіший фактор підвищення конкурентоспроможності та рентабельності господарської діяльності підприємства, і тому йому необхідно приділяти постійну увагу. Займатися якістю на підприємстві повинні всі - від керівника до конкретного виконавця будь-якої операції. А всі процеси щодо забезпечення та збереження якості мають бути об'єднані в єдину систему управління якістю [2].

Управління якістю - це дії, які здійснюються при створенні або споживанні продукції для встановлення, забезпечення та підтримки необхідного рівня її якості. Сутність будь-якого управління полягає у виробленні управлінських рішень та подальшій їх реалізації. При управлінні якістю продукції безпосередніми об'єктами управління, як правило, є технологічні процеси (обробка ґрунту, посів, догляд за рослинами і т. д.), від яких залежить якість продукції.

Задовольнити потреби споживача можна тільки тоді, коли необхідна продукція виготовлена «правильно», тобто точно визначити потрібну продукцію (точність мети) та відмінним виконанням проекту (якість виробництва). До інших факторів належать ціна продукції, витрати споживання та якість сервісу споживачів продукції (див. рисунок).

У процесі виробництва сільськогосподарської продукції основна частина ресурсів повинна бути спрямована на підвищення якості, а також на зниження витрат виробництва, поліпшення якості сервісу та зниження витрат споживання.

У сучасних умовах вирішення проблеми якості продукції багато в чому залежить від організації й технології стандартизації.

Стандарти, які використовуються в сільському господарстві, умовно поділяють на кілька груп:

стандарти на сільськогосподарську продукцію, що встановлюють вимоги до її якості та порядок здачі заготівельним організаціям, що її реалізують:

стандарти на продукцію, що надходить у сільськогосподарське виробництво (добрива, техніка, матеріали тощо);

технічні стандарти - стандарти на типову технологію механізованого обробітку, збирання, товарної обробки, пакування, транспортування та зберігання сільськогосподарської продукції [3].

В агропромисловому комплексі діє велика кількість міждержавних і державних стандартів, галузевих та технічних умов.

Вимоги до якості на міжнародному рівні визначені стандартами 180 серії 9000, які використовують безпосередньо у виробничих процесах і сфері управління, а також встановлюють чіткі вимоги до систем забезпечення якості. Крім того, стандарти 180 9000 запровадили єдиний міжнародний підхід до договірних умов з оцінки систем якості та, водночас, регламентували відносини між виробниками й споживачами [5].

Вироблення управлінських рішень проводиться на підставі зіставлення інформації про фактичний стан технічного процесу з його характеристиками, передбаченими нормативною документацією (стандартами, технічними умовами, виробничими завданнями тощо). Успішна діяльність підприємства повинна забезпечувати виробництво продукції, яка відповідає певним потребам, задовольняє вимоги споживача, відповідає застосовуваним стандартам і технічним умовам та найголовніше - спрямована на одержання прибутку.

Якість продукції сільськогосподарського підприємства формується за участі й під впливом багатьох факторів: виробничих ресурсів (земельних, матеріальних і трудових), сортових особливостей культур і породного складу худоби й птиці, системи добрив, зрошення, якості виконаних робіт, строків і способів збирання, попередника тощо. Усе це необхідно враховувати під час виробництва високоякісної сільськогосподарської продукції.

Між якістю продукції та якістю виробничих ресурсів існує висока взаємозалежність. Одним з основних таких чинників є ґрунт - основне середовище розвитку й харчування рослин. Від його складу та характеристик залежить не тільки урожайність, але й якість сільськогосподарської продукції. Практика свідчить про те, що багато видів продукції, вирощеної на родючому ґрунті, мають підвищену якість. Так, картоплю високої якості вирощують на легких за гранулометричним складом ґрунтах (супіщаних).

Більш високі якісні характеристики основних і матеріальних оборотних засобів безпосередньо сприяють одержанню продукції кращої якості. Наприклад, використання насіння високих посівних якостей дозволяє підвищити не тільки врожайність сільськогосподарських культур, але і якість врожаю. А на збільшення виробництва та поліпшення якості тваринницької продукції значною мірою впливають поживні якості кормів. Використання високоякісної сировини дає змогу одержати більше кінцевої продукції (цукру, соняшникової олії та ін.). Надійна високопродуктивна техніка дозволяє вчасно, в оптимальний термін і якісно, здійснити всі агротехнічні заходи, та у цілому - підвищити якість продукції.

Вирішальний фактор забезпечення й постійного поліпшення якості продукції - удосконалювання якісного складу трудових ресурсів. Кваліфікація працівників значною мірою визначає якість виконуваних робіт. Механізатор першого класу виконає сільськогосподарські роботи на більш високому рівні, ніж тракторист третього класу. Це, в остаточному підсумку, вплине і на якість продукції [1]. При цьому слід зазначити, що в сучасних економічних умовах якість виконаних робіт більшою мірою залежить від матеріального стимулювання. Саме тому необхідно погодити рівень оплати праці з якістю робіт та виробленої продукції.

Ще одним із найдієвіших факторів впливу на якість продукції є система добрив. Пояснюється це тим, що для кожного виду рослин виявлені оптимальні дози мінеральних добрив, які забезпечують максимальні врожаї високої якості. Внесення добрив у більш високих дозах не підвищує врожайність і може знизити якість продукції. При цьому в плодах і овочах знижується вміст розчинних сухих речовин, у картоплі - крохмалю, підвищується ураженість їх хворобами.

Важливий засіб регулювання врожайності та якості сільськогосподарської продукції - зрошення. Однак надлишкові поливи значно знижують її товарні якості. Для кожної культури є оптимальні строки й норми зрошення, для плодових культур рекомендується підтримувати вологість ґрунту на рівні 65-70 % повної польової вологоємності. У багатьох регіонах країни неможливо вирощувати високоякісну овочеву продукцію без зрошення.

Товарні якості продукції залежать від багатьох інших факторів (якості виконаних робіт, строків і способів збирання, попередника і т. д.). Усе це необхідно враховувати під час організації виробництва.

Управління якістю продукції має здійснюватися системно, тобто на підприємстві повинна функціонувати система управління якістю продукції, що представляє організаційну структуру. Основні її напрями - включення в систему управління механізму маркетингової діяльності, орієнтація її на споживача та посилення механізму впливу системи управління якістю на всі етапи життєвого циклу продукції. Покращення якості продукції потребує певних витрат, але вони, як правило, окупаються. За даними американських експертів, витрати на якість багатьох фірм досягають 20 % від суми продажів, причому спостерігається їх щорічний ріст.

Важливу роль в управлінні якістю продукції та праці повинні відіграти функціональні служби сільськогосподарського підприємства (економічна, агрономічна, зооветеринарна, інженерна). Ці служби розробляють критерії оцінки якості продукції та праці, положення про матеріальне стимулювання підвищення якості, пропозиції щодо вдосконалення технології виробництва сільськогосподарської продукції. Якість продукції значною мірою залежить від діяльності керівників підрозділів. У їхні функції входять контроль над виконанням завдань, встановлення об'єктивної оцінки якості продукції та праці, розробка заходів, спрямованих на підвищення якості, організація їх виконання [1].

Керівники багатьох сільськогосподарських підприємств не приділяють достатньої уваги питанням підвищення якості продукції та праці. Тому на великих підприємствах доцільно створювати спеціалізовані служби управління якістю, які повинні виконувати такі функції:

розробка політики підприємства в області якості;

підтримка якості продукції на рівні, відповідному до вимог стандартів;

інформування фахівців і керівників підрозділів про зміни діючих вимог щодо якості;

визначення методів та періодичності проведення перевірок якості продукції;

організація контролю технологічних процесів;

участь в оцінці проектних рішень;

аналіз причин виробництва низькоякісної продукції;

розробка заходів щодо скорочення втрат сільськогосподарської продукції на стадіях виробництва, зберігання, переробки та реалізації.

Діяльність щодо управління якістю повинна здійснюватися безупинно під час виробництва сільськогосподарської продукції, а також передувати самому процесу виробництва.

Важливий елемент у системі управління якістю являється сертифікація, під якою розуміють сукупність дій з метою підтвердження за допомогою сертифіката відповідності або знака відповідності того, що товар або послуга відповідає певним стандартам або іншим нормативним документам. За допомогою сертифікації здійснюється кінцева оцінка якості виробленої продукції.

Висновки та перспективи подальших досліджень. Проблема якості та конкурентоспроможності вітчизняної продукції аграрного сектору економіки є однією з основних проблем розвитку ринкових відносин в Україні. Успіх підприємства як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках залежить від конкурентоспроможності товару. Тільки товари високої якості користуватимуться попитом на ринку, а тому лише ті підприємства, які докладають значних зусиль щодо забезпечення й управління якістю продукції та її конкурентоспроможності, можуть успішно конкурувати й мати прибуток.

Список літератури

1. Анисимов П. А. Системы управления качеством продукции / П. А. Анисимов, М. Л. Маринчук. - М. : ИНФО, 2000. - 255 с.

2. Иванов Ю. Б. Конкурентоспособность предприятия / Ю. Б. Иванов. 2-е изд. - Х., 2004. - 187 с.

3. Кириченко Л. С. Основи стандартизації, метрології та управління якістю / Л. С. Кириченко, Н. В. Мережко. - К, 2001. - 445 с.

4. ДСТУ 3230-95. Якість продукції. Оцінка якості. Терміни та визначення. - К.: Держстандарт України, 2001. - 28 с.

5. ІБО 9000:2000. Системи управління якістю. Основоположні принципи. Словник.

Размещено на Allbest.ru