7

Размещено на http://www.allbest.ru/

Миколаївський національний аграрний університет

Продовольча безпека держави у контексті безпеки суспільства

С.С. Дюміна, студент,

Науковий керівник - д. е. н., професор Вишневська О.М.,

У статті обґрунтовано напрями підвищення конкурентних позицій країни. Проаналізовано рівень продовольчої безпеки з урахуванням сучасних тенденцій розвитку продовольчого ринку країни та обґрунтовано напрями щодо підвищення. Обґрунтовано загрози продовольчій безпеці держави та досліджені складові впливу на якість продукції як пріоритетного чинника конкурентоспроможності підприємств.

Ключові слова: продовольча безпека, конкурентоспроможність, якість продукції.

Постановка проблеми. Оскільки конкурентоспроможність підприємства характеризується рівнем якості продукції, то набуває актуальності питання щодо її оцінки в аспекті продовольчої безпеки.

Під впливом негативних зовнішніх тенденцій відбувається зниження споживання продовольства переважно під впливом зниження платоспроможного попиту населення, що негативно впливає на формування продовольчої безпеки, унеможливлює “прихований" голод.

Продовольча безпека є базовою основою “безпеки суспільства”, яка являє собою забезпечення доступу населення до продуктів харчування у кількості, асортименті і якості, необхідних і достатніх для споживання та залежить від виробничої стабільності аграрного сектору економіки країни, можливостей створення стратегічних запасів сільськогосподарської продукції, рівня платоспроможного попиту населення, зменшення обсягів імпортної залежності у сільськогосподарській сировині і продовольстві.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Дослідженню теоретичних і практичних аспектів формування продовольчої безпеки присвячено роботи вітчизняних вчених-економістів, з-поміж них: П. Борщевський, Л. Дейнеко, О. Кочетков, І. Лукінов, Р. Марков, О. Нижник, М. Пархоменко [2], О. Пасхавер [3], П. Саблук, Н. Сеперович, В. Трегобчук, М. Хорунжий [4], О. Шевцов та ін. Серед зарубіжних вчених питаннями забезпечення продовольчої безпеки займалися В. Балабанов, Е. Борисенко, Е. Сєрова.

продовольча безпека конкурентоспроможність загроза

Постановка завдання. Розглянути економічний зміст і загрози продовольчій безпеці держави та дослідити складові впливу на якість продукції пріоритетного чинника конкурентоспроможності підприємств.

Виклад основного матеріалу. Продовольча безпека держави розглядається як здатність гарантувати задоволення потреб населення на рівні, необхідному для нормальної життєдіяльності. Забезпечення її повинно розглядатися не тільки в якості стратегічної мети розвитку вітчизняного продовольчого ринку, але й як основа суверенітету, економічної безпеки, соціальної стійкості держави, як вагомий важіль забезпечення незалежності вітчизняних товарів на міжнародному ринку, як геополітична стратегія.

Відповідно до “Державної програми соціально-економічного розвитку села на період до 2015 р.", стратегічною метою розвитку вітчизняного продовольчого ринку є:

- гарантування продовольчої безпеки держави;

- досягнення рівня споживання продовольства до науково обґрунтованих норм;

- забезпечення конкурентоспроможності сільськогосподарської продукції і продовольчих товарів на зовнішньому і внутрішньому ринках [1].

Відповідно до поставлених завдань, стратегічними цілями щодо формування продовольчої безпеки є забезпечення доступності і достатності продовольчого споживання всіма верствами населення, переважно за рахунок вітчизняного виробництва.

Зі вступом України до СОТ особливої актуальності набуває питання державного регулювання якості продукції, що реалізується шляхом стандартизації та сертифікації продукції. Слід зазначити, що підвищення якості продукції та рівня продовольчого забезпечення населення залежить не лише від задоволення фізіологічних потреб, а і від рівня платоспроможності населення. Так, протягом останніх років спостерігаються тенденції щодо зниження реальних доходів населення (рис. 1).

Рис. 1. Динаміка зміни рівня заробітної плати та індексу споживчих цін в Україні, %

Джерело: побудовано за даними Держкомстату

Незважаючи на позитивні показники щодо зростання заробітної плати, не можна засвідчити високий рівень життя населення, оскільки нівелює зростання інфляційний фактор. Це викликано, передусім, впливом інфляційних процесів в країні, які фактично зростають однаковими темпами із доходами, що, відповідно викликає здешевлення національної грошової одиниці, зниженням рівня добробуту населення.

Проте, навіть за значного зниження рівня доходів, існують мінімальні потреби в продуктах харчування, які неможливо скоротити. Зменшення споживання якісних продуктів харчування призводить до негативних наслідків: погіршується демографічна ситуація, стан здоров'я населення, збільшується рівень смертності, скорочується рівень народжуваності. Погіршення якості життя призводить до вимушених дій споживачів у напряму заміщення якісних, але відносно дорогих товарів, на більш дешеві.

Тому забезпечення продовольчої безпеки є багатоаспектним явищем, яке повинне враховувати складові комплексної оцінки чинників впливу, зокрема, таких як:

- ступінь відкритості продовольчих ринків, напрями зниження рівня імпортної залежності;

- ступінь екологізації галузі, якість сільськогосподарської сировини і продуктів харчування;

- відповідність вимог продовольчої безпеки нормативно-правовій основі;

- рівень і структура кінцевого споживання продуктів харчування;

- виробничий потенціал галузей аграрного сектору;

- обсяги і структура експорту-імпорту продовольства;

- якість і безпека продовольства.

За умов міжнародної економічної інтеграції та глобалізації вітчизняні підприємства, не досягнувши світових стандартів якості, не зможуть успішно конкурувати на зовнішньому, а у перспективі, і на внутрішньому ринку продовольчих товарів. Оскільки конкурентоспроможною на європейському ринку може бути лише продукція, вироблена відповідно до міжнародних та європейських стандартів. Відповідно, забезпечення потреб населення у продуктах харчування на належному рівні продовольчої безпеки, забезпечення розвитку національної системи стандартизації та її гармонізація із системами стандартизації ЄС є одними із пріоритетних завдань на державному рівні [3].

Формування продовольчої безпеки може бути здійснено за наступних умов:

- населення країни забезпечено екологічно чистими, корисними для здоров'я продуктами харчування вітчизняного виробництва з науково - обґрунтованими нормами з урахуванням статі, віку, умов праці, природно - кліматичних умов і національних традицій;

- ціни на ці продукти харчування доступні усім категоріям громадян;

- створені стратегічні запаси продовольства, що дозволить уникнути голоду, у тому числі “прихованого”;

- аграрний сектор розвивається стійко і має резерви, що дозволяє нарощувати виробництво продовольства з метою збільшення запасів, на випадок надання продовольчої допомоги іншим країнам у якості гуманітарної допомоги;

- наука перебуває на рівні вищих світових досягнень і забезпечує усі сфери діяльності;

- природоохоронна діяльність забезпечує збереження навколишнього середовища [4].

Нами виявлено, що продовольча безпека держави повинна враховувати три основні аспекти, а саме: фізичну доступність, що передбачає наявність на споживчому ринку життєво необхідних продуктів харчування; економічну, що включає фінансову можливість їх отримання; соціальну, яка забезпечує диференціацію споживання базових продуктів різними верствами населення (рис. 2).

Рис. 2. Основні складові продовольчої безпеки держави

Джерело: побудовано з використанням [2]

Критерії оцінки рівня продовольчої безпеки дозволяють встановлювати гранично-критичну межу продовольчої залежності від зовнішнього ринку.

Відповідно до світової практики вважається, що загроза продовольчій безпеці країни виникає, коли імпортна квота перевищує 30%, що призводить до втрати її продовольчої незалежності.

Протягом останніх років частка продовольчого імпорту України в загальному обсязі продовольчого споживання коливається у межах 13-15%, тому існуючий рівень продовольчої незалежності можна визнати задовільним.

Висновки. Отже, продовольча безпека займає центральне місце у системі економічної безпеки держави і є важливою складовою безпеки суспільства в цілому. Оскільки вона є важливою умовою забезпечення внутрішньої соціальної і політичної стабільності держави, її зовнішньоекономічної незалежності, та сприяє здійсненню координації виробництва продукції, оптимізації її обсягів у напрямі підтримки достатнього рівня продовольчого самозабезпечення країни.

Розробка і здійснення заходів у формуванні продовольчої безпеки держави повинні включати цільові дослідження по техніці, технології виробництва і переробці сільськогосподарської продукції, формуванню економічного механізму і інфраструктури продовольчого ринку, розробці нормативної бази продовольчого забезпечення країни, регіонів та окремих категорій населення.

Продовольча безпека повинна забезпечуватися на основі принципів: економічного обґрунтування, пов'язаного із забезпеченням країни висоякісною продукцією; доступності до продовольства усіх верств населення, необхідному для активного повноцінного життя; цільового, програмного регулювання продовольчого ринку країни; державної підтримки вітчизняних сільгоспвиробників.

Список використаних джерел

1. Державна програма соціально-економічного розвитку села на період до 2015 р. // Економіка АПК. - 2007. - № 1. - С.11-12.

2. Пархоменко М.М. Продовольча безпека в системі забезпечення національної безпеки України / Пархоменко М. М.; наук. ред.В.К. Мамутов - Донецьк: Ноулідж, 2010. - С.58-60

3. Пасхавер Б. Сучасний стан продовольчої безпеки / Б. Пасхавер // Економіка України. - 2006. - № 4. - С.43-50

4. Хорунжий М.И. Продовольча безпека: соціально-економічна суть, стан і показники / М.И. Хорунжий // Економіка АПК. - 2003. - № 6. - С.146-152.

Размещено на Allbest.ru