Ознаки класифікації і структуризації логістики

Размещено на http://www.allbest.ru/

Ознаки класифікації і структуризації логістики

Розглядаючи економічний об'єкт як складну систему, доцільно мати достовірне уявлення про його структуру. Методологічною базою для формування уявлення визнається системний підхід, що ґрунтується на потребі розгляду елементів системи як єдиного цілого, що має властивості, відсутні у його складових частин. Саме відмінності елементів системи та ефективність синергічних зв'язків створюють умови для інтеграції об'єкта в єдине ціле - систему.

Ґрунтуючись на визначенні системи як сукупності елементів, що перебувають у відповідних відносинах та зв'язках між собою і які утворюють певну цілісність, що забезпечує емерджентні властивості системи, можна виділити характерні властивості системи, зокрема логістичної, а саме:

* система завжди структуризується на відповідні елементи системи;

* елементи системи в конкретний момент часу у певний спосіб упорядковані;

* така організація елементів системи визначає зміст відносин та зв'язків;

* система як цілісна організація елементів формує нові емерджентні властивості як властивості цілісної системи, що не є притаманні жодному зі складових елементів, розглянутих окремо;

* логістична система характеризується, крім того існуванням та пріоритетом процесів матеріальних та інформаційних потоків.

Традиційно структура будь-якої економічної системи розглядається у трьох аспектах. По-перше, в аспекті механізму інтеграції властивостей ресурсів різних елементів економічної системи. І це формує господарську (виробничу) структуру підприємства - систему, елементами якої є виробничі підрозділи. По-друге, в аспекті механізму інтеграції процесів відображення розмаїття властивостей ресурсів у свідомості суб'єктів управління. І це формує інформаційну структуру підприємства-системи. По-третє, в аспекті механізму інтеграції процедур вироблення управлінських господарських рішень, і це формує адміністративну структуру. Зазначимо, що у разі структуризації економічних систем за різноманітними ознаками (аспектами), виділені при цьому елементи структури переважно не збігаються один з одним. Тому опис структури економічної системи слід подавати як сукупність усіх цих структур. Так, моделлю інформаційної структури може бути схема інформаційних потоків в економічній системі, а моделлю адміністративної структури - схема підлеглості посадових осіб, яка визначає спосіб реалізації в економічній системі відносин влади (розподіл прав, обов'язків, відповідальності та повноважень між елементами структури).

Схожий підхід дослідження структури економічного об'єкта поданий на рис. 1.

Рис. 1. Економічна система об'єкта виготовлення: X-вхід; Y - вихід; І - потоки інформації

логістичний потік економічний трансформація

Відмінності, специфічні особливості характеристик структур економічної системи взаємозалежні одна від одної. Зміна однієї з них потребує відповідного адаптаційного перетворення інших структур, щоб забезпечити достатню працездатність системи загалом. Для цього доцільно виділити із загальної проблематики в контексті предмета наших досліджень логістикоспроможність системи як властивість її логістичної структури формувати той чи інший рівень ефективності синергічних зв'язків.

З огляду на це, на підставі структуризованих характеристик економічного об'єкта, маючи на меті впровадження логістичної концепції в систему управління, доцільно ініціювати формування логістичної структури економічної системи за допомогою інтеграції чи дезінтеграції загального процесу просторово-часової трансформації матеріалів - від постачання через виготовлення до збуту. Логістична структура як четверта характеристика економічної системи може ідентифікуватися у формі логістичної системи.

Специфічна цілісність логістичної системи, на відміну від інших систем, полягає в її наскрізному всеохопному характері на рівні з фінансами, персоналом тощо. Схематично зобразимо названу цілісність (рис.2).

Рис. 2. Наскрізний характер логістики

Отже, будь-який економічний об'єкт з ознаками системи може бути віднесений до класу логістичних систем за умови його функціонування на засадах концепції логістики. Тобто, не кожна економічна система може вважатися логістичною системою, але кожна економічна система може стати логістичною системою. У кожному разі, чи то для її створення, чи для її дослідження необхідним стає отримання повної інформації щодо внутрішньої структури та зв'язків зі середовищем функціонування. Як інструмент цього розглядається класифікація, якщо мова йде про поділ (віднесення) цілісних систем до певних класів масштабу, ієрархії тощо, або структуризація, якщо здійснюється поділ цілісних систем на підсистеми (субсистеми) за певними ознаками для наступної інтеграції (агрегації). Поетапне впровадження логістичних концепцій переводить системи у ранг підсистем як результат чергового інтеграційного кроку. Водночас мотиви оптимізації чи раціоналізації функціонування економічних об'єктів вимагають часто здійснення дезінтеграції (дезагрегації) з наступним “острівковим” упровадженням логістичних концепцій у діяльність новостворених субструктур. Такі фрагментарні логістичні нововведення є лише кроком до подальшої логістичної інтеграції.

Класифікація і структуризація логістичних систем має на меті ідентифікацію таких характеристик:

* меж (границь) системи, встановлених виокремленням, виділенням тощо;

* структури системи поданням її частин, компонентів тощо;

* істотних зв'язків між структурними складовими;

* властивостей системи!

Така ідентифікація, з одного боку, дає змогу визначити цілі впровадження логістики, а, з іншого, - зробити у міру сил процес реалізації цілей типовим (стандартним), тобто здешевити його за рахунок повного використання типових елементів логістичних рішень.

Тому надзвичайно важливо чітко окреслити ознаки класифікації чи структуризації логістичних систем. Розмиті, нечіткі ознаки класифікації дають лише загальну характеристику логістичних систем і не дають однозначних відповідей щодо названих чотирьох ідентифікаційних характеристик. Прикладом такої загальної класифікації може бути подана на рис. 3 класифікація на логістичні системи виробництва та логістичні системи дистрибуції, яка однак не дає можливості здійснити їх повну ідентифікацію, оскільки не встановлює однозначних меж:

* за інституціональним рівнем;

* за фазою логістичного процесу;

* за логістичними функціями;

* за функціями процесу управління тощо.

Традиційно класифікація логістичних систем розглядається в контексті їх інституціональної належності за рівнями ієрархії від “мікро” до “макро”. Структуризація логістичних систем теж традиційно подається за ознаками фаз трансформації фізичних потоків (матеріалів, сировини, півфабрикатів, товарів) та функцій просторово-часового їх переміщення. Прийнято фазами трансформації фізичних потоків вважати укрупнені сфери постачання, виробництва та збуту (дистрибуції). Функції просторово-часового переміщення фізичних потоків полягають у поетапному виконанні таких елементів первинних функцій, як формування замовлення (інформаційний потік), транспортування, складування, управління запасами, пакування тощо.

Зважаючи на багатоаспектність структури логістичних систем, різно- площинність їх функціонування та багатокритеріальність управління ними, найповнішою виглядає класифікація і структуризація логістичних систем, подана у табл. 1.

Сучасний період упровадження логістичних концепцій вимагає, окрім названої класифікації, використання гібридних (кластерних) ознак із погляду, наприклад, забезпечення стратегічного розвитку, створення глобальної організації тощо. Варіантом такої кластерної структуризації можна вважати подання елементів міжнародної логістичної системи (рис. 3).

Рис. 3. Види логістичних систем

Таблиця 1. Класифікація (структуризація) логістичних систем

Рис. 4. Елементи логістичної системи

Викладені підходи до класифікації і структуризації логістичних систем є, по-перше, корисними з теоретичного погляду, оскільки за їх допомогою ідентифікується трансформація фізичних, грошових, інформаційних потоків у логістичні потоки з описом маршрутів у координатах простору і часу. По-друге, результати структуризації однозначно ідентифікують потребу в інфраструктурі логістичних процесів та в управлінській інфраструктурі. По-третє, вони дають змогу наповнити реальним змістом типові (на перший погляд) кластерні елементи логістичної системи, подані, наприклад, на останній схемі, тобто:

* комп'ютерна підтримка управління;

* логістична інфраструктура;

* логістичний контролінг;

* логістичні рішення;

* логістичний ланцюг.

Размещено на Allbest.ur