Стан та тенденції розвитку вітчизняного ринку молока та молочних продуктів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національний університет харчових технологій

Кафедра менеджменту та адміністрування

СТАН ТА ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ ВІТЧИЗНЯНОГО РИНКУ МОЛОКА ТА МОЛОЧНИХ ПРОДУКТІВ

І.В. Тюха, к. е. н., доцент

Д.О. Стеценко, бакалавр

м. Київ

Анотація

Досліджено стан та тенденції розвитку вітчизняного ринку молока, проаналізовано обсяги виробництва молочної продукції, а також її географічну та продуктову структуру експорту й імпорту. Виявлено потенційні ринки збуту та окреслено можливі стратегії їх освоєння.

Ключові слова: молоко, молочна галузь, експорт, імпорт, ринки збуту, стратегія.

Condition and tendency of domestic milk market is researched, production of dairy products, its geographical and product structure of export and import is analyzed. Potential markets and possible strategies for their development are outlined.

Key words: milk, dairy industry, export, import, markets, strategy.

Постановка проблеми. Молочна галузь - один з провідних секторів української економіки. Показники даної галузі потребують постійного спостереження для виявлення змін та слабких місць і пропозицій щодо їх усунення. Молочна галузь - одна з небагатьох, де Україна повністю покриває свої потреби самостійно, а тому займається зовнішньоекономічною діяльністю. Враховуючи втрату ринків Росії, доцільно знайти шляхи виходу на нові ринки збуту молочної продукції ґрунтуючись на економічному стані молочної галузі, змінах в її структури та обсягах виробництва для забезпечення подальшого розвитку галузі.

Аналіз останніх досліджень, та аналіз публікацій. Дослідженням питань закономірностей функціонування ринку молочної продукції займалися: Керанчук Т.Л., Мостенська Т.Л., Скопенко Н.С., Бовкун А.О., Бутенко М.І. Завгородня І.В., Пономаренко А.С. Дослідженням стану та тенденцій світового ринку молока присвячені праці Козака О.А., Колпакової Ю.В., Іванова С.В.

Значну увагу дослідженню питанню розвитку ринку молока та молочної продукції приділяли у своїх працях такі відомі вчені та фахівці, як Н.С. Белінська [1], П.С. Березівський, С.В. Васильчак, А.М. Лисенко, П.Т. Саблук, О.В. [6], Шубровська [7], Т.В. Сокольська та інші дослідники.

Виклад основного матеріалу дослідження. Молочна галузь, до складу якої входять маслоробна, сироробна, молочноконсервна підгалузі, а також виробництво продукції з незбираного молока, на сучасному етапі є однією із провідних в структурі харчової індустрії України. Молочна продукція є одним із основних продуктів харчування та супутнім компонентом при виробництві різноманітних товарів харчової промисловості, зокрема, кондитерських виробів, соусів, майонезу [4].

Виробництво молочної продукції залишається одним із важливих секторів економіки, який постійно розвивається. Але, при цьому в Україні кожен рік спостерігається зниження чисельності поголів'я корів (табл. 1).

Таблиця 1. Чисельність корів за категоріями господарств у 2012-2016 рр., тис. голів

Як видно з таблиці, поголів'я корів щороку зменшується, як у сільськогосподарських підприємств, так і у господарствах населення. Так, загальна кількість корів скоротилася з вересня 2012 р. по вересень 2016 р. на 379,5 тис. голів або аж на 14,86%. Станом на 1 вересня 2016 року, 74% від загального виробництва молока, виробляється на господарствах населення, а 26% на сільськогосподарських підприємствах відповідно. Варто зазначити, що прослідковується тенденція до поступового спаду виробництва на господарствах населення. Так, в 2014 році, господарства населення виробляли 76,3% продукції, у 2015 їх доля вже складала 75%. Ця тенденція є позитивною, адже зростання виробництва відбувається на сільськогосподарських підприємствах, які, в свою чергу, дотримуються санітарних вимог та гарантовано випускають продукцію належної якості.

Динаміка виробництва молочних продуктів в Україні у 2012-2016 рр. наведена в табл. 1.

Таблиця 2. Виробництво молочної продукції в Україні у 2012-2016 рр., тонн

З табл. 1.2 можна побачити, що по більшості груп відбувається поступове, постійне скорочення обсягів виробництва, у середньому на 12 % за 2 роки і від 10% до 50% за 5 років. Найбільшого спаду зазнали спреди та жирові суміші - майже на 50% за 5 років та на 16,68% за минулий рік, щорічно сильно знижується обсяг консервів молочних та жирних сирів - загалом на 40% або 51 та 19 тис. тон відповідно за 5 років та на 8,5% або 7,1 та 2,6 тис. тон відповідно за минулий рік. Молоко рідке та кисломолочна продукція знизили обсяг виробництва на 10% та 22% за 5 років відповідно. В порівнянні ж з 2015 роком, об'єми виробництва молока рідкого скоротилися на 4,3% або 28 тис. тон. Продукція кисломолочна в 2016 році, порівняно з 2015 навіть трохи збільшила своє виробництво - майже на 0,1%, що вже є позитивною тенденцією, враховуючи падіння на 22% за останні 5 років.

Невеликий зріст казеїну, морозива та сиру є позитивним лише з точки зору п'ятирічного розрізу, адже, порівняно з 2012 роком, дані види продукції теж зазнали зниження обсягів виробництва на 21%, 13,7%, 20% відповідно. Хоча, звісно, тенденція до зростання в останній рік є позитивним явищем.

Єдина продукція що наростила обсяги виробництва порівняно з 2012 роком є масло вершкове - на 1,22%.

Зниження обсягів виробництва молочної продукції, насамперед, пов'язано зі зниженням споживання молока та молокопродуктів на душу населення внаслідок зниження платоспроможності населення та підвищення цін реалізованої продукції, а також втрату ринку Росії.

Структура виробництва української молочної продукції у перерахунку на наведено на рис. 1.

Рис. 1. Структура виробництва української молочної продукції у 2016 р. [6]

Отже, бачимо, найбільшу долю частку у виробництві молочної продукції має масло - понад 50% від всього загального обсягу виробництва. Друге місце належить жирним сирам - 20%, на молоко та кисломолочні продукти припадає 10%. Один із найбільш популярних видів молочної продукції за кордоном, сухе молоко, займає лише 2% у загальному обсязі виробництва, що свідчить про незначну частку національного експорту даного продукту.

Дослідження світового ринка молока показало що світове виробництво молока постійно зростало протягом минулих десятиліть, додаючи щороку в середньому 2%. У 2015 воно досягло 800 млн. тон. Найбільшими виробниками є ЄС, Індія і США які втрьох виробляють половину молока в світі. Китай виробляє лише 5% і ділить з Пакистаном 4 і 5 місця. Україна знаходиться в другій десятці найбільших країн-виробників з обсягом 10,6 млн. тон і має частку 1,3% в світовому виробництві [9].

Середній надій на корову в світі склав 1,15 тон в 2015. У США цей показник найбільший - 10,15 тон. В ЄС отримали 6,87 тон, в Індії - 1,21 тон, в Китаї - 1,97 тон, в Російській Федерації - 3,62 тон. В Україні, за даними Держкомстату, середній удій від однієї корови був на рівні 4,64 тонн, причому показник для сільськогосподарських підприємств склав 5,35 тонн, а для господарств населення - 4,44 тон. Динаміка цього показника в Україні позитивна. Протягом останніх 5 років середня продуктивність корови збільшувалася приблизно на 1% на рік. Світовий показник надоїв на корову за останні 5 років суттєво не змінився.

Найбільше в світі молоко споживається в формі свіжих молочних продуктів загальне виробництво яких склало 415 млн. тонн в 2015 році. Тут лідерами є Індія (23%), ЄС (11%), Китай (10%), Пакистан (8%) і США (6%). Необхідно відзначити, що в цю категорію потрапляє також молоко, яке споживається в сирому вигляді і саме це пояснює високі позиції країн, що розвиваються в топі світових виробників. Наприклад, в Китаї майже все молоко власного виробництва споживається в формі свіжих молочних продуктів[9].

Сирів в світі було вироблено 22,6 млн. тон в 2015 році. Найбільший виробник - ЄС, його частка в світовому виробництві становить 45%. За ним слідують США (23%), Бразилія (3%), Єгипет (3%), Аргентина (3%). Україна - у другій десятці з часткою 0,7%, причому це єдина країна в світі, виробництво сирів в якій стрімко скорочується (за даними 2016 року прослідковується збільшення обсягів виробництва сиру на 5% порівняно з 2015 роком). У Російській Федерації, яка до недавнього часу була головним і майже єдиним покупцем українського сиру, внутрішнє виробництво навпаки зростає із середнім темпом 2,7% на рік (2010-2015 рр.).

Виробництво вершкового масла в світі склало 10,5 млн. тонн. Найбільші виробники - Індія (36% світового обсягу), ЄС (22%), США (8%), Пакистан (7%), Нова Зеландія (6%). Україна тут теж не потрапляє в першу десятку, а її частка становить 1%[9].

Обсяг виробництва сухого знежиреного молока в світі склав 4,4 млн. тон в 2015 році. Цікаво, що виробництво цього продукту в останнім часом зростало найбільшими темпами серед інших молочних продуктів - в середньому на 5% на рік протягом 2010-2015 рр. Топ-5 виробників - це ЄС (34%), США (23%), Нова Зеландія (12%), Австралія (5%) і Індія (5%). Найбільше зростання було в ЄС і Індії (в середньому 9% в рік протягом 2010-2015 рр.). Україна, за розрахунковими оцінками OECD-FAO Agricultural Outlook 2016-2025, займає 8 місце серед найбільших виробників СЗМ і має частку 2,5% в світовому виробництві[9].

Провідні країни-експортери молока у 2016 року наведені на рисунку 2 та 3.

Рис. 2. Країни-експортери молока та вершків незгущених у 2016 р. [6]

Як видно з рисунка 2, провідні позиції щодо експорту у секторі молока та вершків незгущених у 2016 р. належали: Німеччині - 38,83%, Бельгії - 22,33% та Туркменістану - 18,45%.

Рис. 3. Країни-експортери молока згущеного у 2016 р. [6]

З рисунка 3 бачимо що беззаперечним лідером експорту молока згущеного виступає Білорусь з часткою 66,74% від загального експорту. Російська Федерація займає 10,48% світового експорту молока згущеного, Німеччина - 7,74%, а Бельгія - 4,19%.

Провідні позиції у 2016 році у експорті вершкового масла належали Новій Зеландії (23,94%), Нідерландам (15,69%), а у секторі сирів Польщі 40,66%) та Німеччині (27,14%) [5].

Рис. 4. Країни-імпортери молока та вершків незгущених у 2016 р. [6]

Одними з найбільших імпортерів молока та вершків у 2016 р. були Молдова (53,95%), Грузія (18,14%) та Лівія (9,84%).

Рис. 5. Країни-імпортери молока згущеного у 2016 р. [6]

Найбільше згущеного молока імпортує Казахстан (19,96%) та Туркменістан (14,85%).

Масла вершкового найбільше імпортує Грузія (18,78%) та Марокко (15,50%), сирів - Казахстан (43,24%) та Молдова (32,46%).

Варто відзначити, що у структурі імпорту молочної продукції існує категорія імпортерів "інші", що свідчить про існування попиту у багатьох країнах світу, а отже вітчизняні експортери можуть розраховувати на розширення географії своїх поставок у разі вибору ефективних стратегій освоєння закордонних ринків збуту.

Структура експорту та імпорту молочної продукції України у 2015-2016 рр. наведена у табл. 3.

Таблиця 3. Структура експорту та імпорту молочної продукції України у 2015-2016 рр., тонн

З табл. зрозуміло, що поряд із скороченням виробництва, скорочується і обсяг експортованої продукції. Суттєвого зниження експорту зазнали молочна сироватка, масло тваринне та кисломолочна продукція, що зменшило дохід у грошовій формі на 10%. Інші види продукції, чиї обсяги збуту залишились на рівні минулого року або збільшились на дохід у грошовій формі вплинули незначно. Варто відзначити, що поряд із скороченням експорту на 10%, на 25% зріс імпорт молочної продукції, а саме: сирів - більше ніж на 1 тис. тон, тваринного масла - у 5,5 разів та молока згущеного - майже у 2 рази.

Врахувавши зміну структури виробництва молочної продукції в Україні та визначивши основні країни-гравці зовнішнього ринку молочної галузі, варто зазначити основних гравців внутрішнього ринку України та розглянути їх сфери впливу на внутрішньому та зовнішньому ринках. Сьогодні в Україні майже 80% ринку контролює 50 заводів, значна частина яких входить до складу великих холдингів. Розглянемо перелік найбільших та найприбутковіших підприємств молочної промисловості на Україні за результатами 2015 року на рисунку 6.

Рис. 6. Виручка за 2015 рік, млрд. грн [5]

За результатами 2015 року, найбільш прибутковою компанією став Терра Фуд, з загальною виручкою у 3,435 млрд. грн. "Терра Фуд" є лідером в Україні з виробництва фасованого вершкового масла і плавленого сиру. Свою продукцію "Терра Фуд" поставляє більш ніж в 40 країн, в тому числі на Близький Схід, в країни Північної Африки, на Балкани, а також в Китай, США і Північну Корею[5].

"Молочний Альянс" лідирує за обсягами продажів молока в Україні (22% ринку). Компанія також є №1 по виробництву і експорту сухої молочної сироватки. Свою продукцію група експортує в 35 країн, в тому числі в арабсько-мусульманські. У грудні 2015-го вона отримала сертифікати на експорт молочної продукції під ТМ "Славія" у Китай а з 10 січня 2016 право експорту до країн ЄС. Загалом в 2016 році ГК "Молочний альянс" було експортовано 550 тон вершкового масла, 140 із яких до ЄС, 382 - до Марокко та Єгипту і 25 тон до ОАЕ.

"Альміра" - один з найбільших виробників сиру і сирних продуктів в Україні. Вона займає 23% цього ринку. Крім того, компанія - лідер з виробництва вершкового масла і спредів з часткою 16%. Свою продукцію компанія постачає більш ніж в 50 країн, в тому числі на ринки СНД і Африки, на Близький Схід, в США, Мексику, Японію.

Група "Комо", після закриття російського ринку для української молочної продукції, активно розвиває експорт, зокрема, освоює ринки Китаю і Казахстану. У червні 2016 року "Дубномолоко" відправило в КНР перші 350 т сухої молочної сироватки[5].

Отже, після втрати можливості експорту в Росію, усі великі підприємства України зосередили основну частину свого експорту на ринках Близького Сходу (Молдова, Єгипет, Марокко, Казахстан, ОАЕ, Туніс, Лівія, Алжир) та почали освоювати такі нові ринки як ЄС та Китай, що мають або великі перепони для входу на ринок або не зручне географічне положення для торгівлі молочними продуктами.

Сьогодні, основним способом виходу на новий ринок для українських виробників залишається стратегія лідерства за витратами. Так, світові ціни, наприклад, на сухе молоко зараз становлять $2-2,3 тис. за тонну залежно від якості. Українським підприємствам вигідно продавати такий товар навіть по $1,8-1,9 тис./т. За серпень 2016 року, середньою ціни сухого знежиреного молока У ЄС коливалися від 173 євро за 100 кг продукції у Польщі до 204 євро у Німеччині та 201 євро у Нідерландах та Бельгії. Ціни ж українських виробників у середньому складали 180 дол. за 100 кг продукції, що приблизно на 5% дешевше ніж ціни у дорожчій частині ЄС (Нідерланди, Бельгія, Німеччина). Варто зауважити, що ще у липні середня ціна українських виробників на цю продукцію складала 170 дол. за 100 кг [6]. Це означає, що для виходу на ринок ЄС, національні виробники можуть зменшити свою виручку і все ще бути задоволеними результатом.

Висновок

молочний експорт імпорт збут

Сучасний ринок молочної продукції України характеризується постійним зниженням як обсягів виробництва продукції (від - 10% до - 50% за останні 5 років) так і кількості корів що виробляють молоко (на 15% за останні 5 років). Варто зазначити що за 2016 рік темпи зниження обсягів виробництва скорочуються, деякі групи товарів (сири, спреди, вершкове масло, кисломолочна продукція, морозиво) навіть мають позитивну динаміку, порівняно з 2015 роком. Це означає що криза, що виникла після втрати території та ринку Росії, поступово проходить, а підприємства знаходять нові ринки для реалізації своєї продукції. Найпопулярнішими ринками для експорту сьогодні є країни Близького Сходу (Молдова, Єгипет, Марокко, Казахстан, ОАЕ, Туніс, Лівія, Алжир), починають купувати нашу продукцію також ринки Китаю та ЄС. Основною конкурентною перевагою наших підприємств є оптимальне співвідношення ціни та якості продукції, що дозволяє продавати продукцію на вимогливих ринках (наприклад ЄС) та бути цікавим для виробників цього ринку завдяки низькій ціні продукції.

Література

1. Бондаренко В.М. Розвиток ефективного виробництва молока та його промислової переробки в Україні / В.М. Бондаренко // Економіка АПК. - 2008. -№ 5. - с. 61-64

2. Кернасюк Ю.В. Молочний сектор: реалії і перспективи / Ю.В. Кернасюк // Агробізнес сьогодні - 2015. - № 6 - с. 10-12

3. Косенко С.В. Теоретичні положення стратегії зовнішньоекономічної діяльності підприємств: визначення та класифікація/ С.В. Косенко // Економіка та управління підприємствами машинобудівної галузі: проблеми теорії та практики. - 2011. - № 3(15). - С. 117-128

4. Скопенко Н.С. Сучасний стан та тенденції розвитку молочної галузі України // Інститут післядипломної освіти НУХТ - 2011 [Електронний ресурс] Режим доступу: http://ipdo.kiev.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=259

5. ТОП-10 найбільших виробників молочної продукції в Україні // Аграрне інформаційне агентство "Agravery" - 2016, [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://agravery.com/uk/posts/show/top-10-najbilsih-virobnikiv-molocnoi-produkcii-v-ukraini

6. Вісник молочників - 2016, [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://www.ukrmolprom.kiev.ua/ua/analitika/shchomisyachna-analitika/category/2016

7. Офіційний сайт Державного комітету статистики України. [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua

8. Офіційний сайт Група компаній "Молочний альянс" [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://milkalliance.com.ua

9. Світовий ринок і місце молока на ньому // Мілк-юа - 2016 [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://milkua.info/ru/post/mirovoj-rynok-moloka-i-mesto-ukrainy-na-nem

Размещено на Allbest.ru