Пріоритети державної фінансової підтримки малого бізнесу в Україні

Размещено на http://www.Allbest.ru/

Пріоритети державної фінансової підтримки малого бізнесу в Україні

О.Ю. Апостолюк, аспірант кафедри фінансів, Київський національний торговельно-економічний університет, м. Київ

Необхідність розвитку малого підприємництва та його державної фінансової підтримки визначені як пріоритетні в Україні та інших країнах світу. Однак, застосовувані в Україні інструменти державної фінансової підтримки малого підприємництва виявилися неефективними у зв'язку із загальною економічною рецесією, постійною реструктуризацією та зміною повноважень державних інститутів, відповідальних за розробку та реалізацію політики підтримки малого підприємництва, відсутністю комплексної та чіткої стратегії державної політики в даному напрямку, відсутністю фінансування та іншими факторами. У зв'язку з цим актуальною є необхідність дослідження перспективних напрямів реалізації державної фінансової підтримки малого підприємництва, що стимулюватимуть його подальше становлення та розвиток.

Серед пріоритетних виділені необхідність інституційної модернізації, посилення фінансової інклюзивності та пошук джерел фінансування державної фінансової підтримки. Задля забезпечення ефективної інституційної організації державної підтримки розглянуто підходи до формування таких інститутів у різних країнах. Визначена також необхідність реформування державних цільових фондів та актуальність гарантування як дієвої схеми сприяння кредитуванню малого підприємництва. В аспекті доступу до фінансування наголошено, що ефективними на даному етапі економічного розвитку можуть виявитись міжнародні програми фінансування малого підприємництва та податкові пільги для акумулювання внутрішніх ресурсів малих суб'єктів господарювання.

Ключові слова: мале підприємництво, державна фінансова підтримка, державні інститути підтримки, гарантування, державні цільові фонди, міжнародні програми, пільгове оподаткування

Priorities of state financial support for small business in Ukraine

O.Yu. Apostoliuk, postgraduate student of finance department, Kyiv national university of trade and economics, Kyiv

Ukraine as well as countries all over the world defines the priority of small business development and the need of its state financial support. However, the instruments used in Ukraine for state financial support of small business have been admitted as ineffective due to the general economic recession, ongoing restructuring and constant authority changes in state institutions responsible for development and implementation of government support policy, the lack of comprehensive and clear strategy in this area, the lack of financing and other factors. In this regard, research considers the directions of state financial support for small business that could encourage its further development and growth in prospect. Among the priorities the need for institutional modernization and strengthening of financial inclusiveness as well as search for funding sources of public financial support were highlighted. To ensure effective institutional organization of state support approaches to the formation of such institutions in different countries were discussed. The needs to reform the state funds and guarantee relevance as an effective scheme to small business credit were defined. At this stage of economic development when the problem of access to finance is crucial, international programs of small business funding and tax incentives for the accumulation of small entities' internal resources could be effective.

Keywords: small business, state financial support, public institutions of support, guaranteeing, state specialized funds, international programs, tax incentives.

Постановка проблеми

Розвиток малого підприємництва відіграє важливу роль у підвищенні конкурентоспроможності та зростанні економіки країни. В Україні даний сектор розвинений недостатньо, оскільки частка населення зайнятого у малому бізнесі не перевищує 25%, а обсяг реалізованої продукції малими підприємствами склав 16,9% від загального обсягу, при тому що за підсумками 2014 року малі підприємства складали 95% від загальної кількості підприємств [5]. Необхідність державної фінансової підтримки малого підприємництва визначена на державному рівні, проте застосовувані в Україні фінансові інструменти підтримки виявилися неефективними [10, c.171]. Як наслідок, актуальною виступає необхідність визначення пріоритетних напрямів державної фінансової політики підтримки малого підприємництва, що сприятимуть його розвитку у складних економічних умовах.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Сучасний стан реалізації державної фінансової політики підтримки малого підприємництва проаналізовано у працях Брехова С.С., Криворучко Л.Б., Молдован О.О., Прокопенко О.В., Пронози П.В. Різноманітним аспектам вдосконалення фінансової підтримки малого підприємництва присвятили свої праці Варналій З.С., Васильців Т.Г., Волосович С.В., Мазаракі А.А., Покришка Д.С. Проте в контексті затяжної економічної рецесії, нестабільної економіко-політичної ситуації та курсу на реформування вітчизняної економіки перспективи та пріоритети подальшої реалізації державної фінансової політики в аспекті підтримки малого підприємництва залишаються невизначеними.

Цілі статті. Розглянути фактори, що перешкоджають ефективній реалізації державної фінансової підтримки в сучасних умовах та визначити пріоритети державної фінансової політики, що сприятимуть розвитку малого підприємництва та подоланню виявлених проблем.

Виклад основного матеріалу

Дослідження актуальної ситуації в сфері фінансової підтримки малого підприємництва дозволило виявити фактори, що перешкоджають реалізації ефективної державної політики в даному напрямку серед яких можна виділити як загальні, що притаманні вітчизняному бізнес-середовищу, так і специфічні, що пов'язані із досліджуваним сектором підприємницької діяльності:

- загальна економічна рецесія, висока інфляція, знецінення валюти, скорочення обсягів кредитування, банкрутство банків і як наслідок слабка інвестиційна привабливість країни - у 2014 році відбулося падіння реального ВВП на 6,8% та подальше падіння ще на 10% у 2015 році, індекс споживчих цін за підсумками 2015 року склав 143,3% [19], на даний час Фондом гарантування вкладів фізичних осіб здійснюється ліквідація 72 банків [3];

- неефективність діяльності державних установ та фондів, відповідальних за розробку та реалізацію політики підтримки малого підприємництва, їх часта реструктуризація та зміна повноважень, плинність кадрів, обмежений діалог із приватним сектором та між урядовими міністерствами та відомствами - у 2014 році відповідно до Закону України «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади» від 10.09.2014 №442 було ліквідовано Державну службу з питань регуляторної політики та розвитку підприємництва, повноваження стосовно підтримки підприємництва були передані Міністерству економічного розвитку та торгівлі, діяльність Українського фонду підтримки підприємництва за підсумками перевірки проведеної Державною фінансовою інспекцією була визнана неефективною;

- відсутність комплексної стратегії підтримки розвитку малого підприємництва, розпорошеність планів, їх неефективність, відсутність чітких цілей - Загальнодержавна програма розвитку малого і середнього підприємництва на 2014-2024 рр. досі не прийнята;

- відсутність фінансування у прийнятих програм державної підтримки малого підприємництва, низький доступ до інших джерел фінансування - за 2011-2015 рр. фінансування за програмою «Мікрокредитування суб'єктів малого підприємництва» було проведено лише протягом 2013 року. Банківський кредит малим підприємствам складно отримати внаслідок високих відсоткових ставок та відсутності забезпечення. За період 2012-2015 рр. облікова ставка НБУ зросла з 7,50% до 22,00%, середньозважена ставка за кредитами в національній валюті до 20,20% [7];

- корупція (за даними опитування серед підприємців проведеного в рамках Дослідження ділового середовища та ефективності підприємств (BEEPS V) за підсумками 2014 року корупція була визнана підприємцями як другим за силою впливу обмеженням після політичної нестабільності) [17];

- суперечливість оподаткування внаслідок існування одночасно двох режимів оподаткування, високий рівень ухилення від сплати податків, непостійність податкового законодавства.

Незважаючи на вищезазначені проблеми, варто виділити ряд позитивних змін, запроваджених на державному рівні із проголошенням курсу на структурні реформи в економіці, що в перспективі сприятимуть сталому розвитку економіки та малого підприємництва як її невід'ємної складової, а саме:

- прийняття Стратегії сталого розвитку «Україна-2020» із виокремленням у межах вектору розвитку необхідності дерегуляції та розвитку підприємництва, затвердження програми розвитку малого та середнього бізнесу, податкової реформи, програми розвитку українського експорту та інших, що прямо чи опосередковано стосуються малого підприємництва [1];

- усунення значної частини торговельних технічних бар'єрів за рахунок прийняття відповідних законодавчих актів (Закон України «Про технічні регламенти та оцінку відповідності» від 15 січня 2015 року №124-VIII, Закон України «Про стандартизацію» від 05 червня 2014 року №1315-VII, Закон України «Про метрологію та метрологічну діяльність» від 05 червня 2014 року №1314-VII) та програм Євросоюзу, зокрема програми галузевої підтримки бюджету України. В перспективі дані досягнення сприятимуть послабленню контролю за діяльністю суб'єктів господарювання на основі введення ризикоорієнтованої системи державного контролю та гармонізації національних стандартів із міжнародними, що передбачає прийняття 1500 національних стандартів;

- участь у програмі «Горизонт-2020», що пов'язана з розвитком інноваційності та конкурентоспроможності підприємств за рахунок фінансування розробки нових технологій та матеріалів та їх впровадження у малому та середньому бізнесі [16];

- участь у програмі «Європейська мережа підприємств», що орієнтована на посилення інвестиційних та торговельних можливостей підприємств за рахунок пошуку партнерів та інвесторів для міжнародної торгівлі чи створення спільних підприємств;

- введення в дію Угоди про поглиблену та всеосяжну зону вільної торгівлі між Україною та Європейським Союзом, що допоможе стимулювати експортну діяльність та прямі іноземні інвестиції [2];

- позитивні результати у сфері державних закупівель, що пов'язані із новим Законом України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 №922-VII а саме запровадження мережі електронних закупівель у системі Прозорро, що належить міжнародній організації з питань боротьби з корупцією Transparency International та яку в подальшому планується передати у власність держави;

- досягнення у сфері ділового середовища: запровадження електронного урядування, спеціалізованого програмного забезпечення для формування та подання звітності «Єдине вікно», скорочення кількості ліцензованих видів діяльності та спрощення ліцензійних процедур (Закон України «Про ліцензування видів господарської діяльності» від 02 березня 2015 року №222-VIII), державна реформа пов'язана з дерегуляцією та розвитком підприємництва, включаючи запровадження механізму належного регуляторного впливу, що передбачає його включення до проектів законодавчих актів задля убезпечення їх від надмірної зарегульованості (Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення умов ведення бізнесу (дерегуляція)» від 12.02.2015 №191-VIII);

- введення в дію Податкового кодексу та частковому зниженні податкового навантаження, що разом із позитивними змінами у започаткуванні бізнесу та реєстрації власності дозволило Україні досягти 83 місця в рейтингу Doing Business [13].

Підсумовуючи вищенаведені проблеми та досягнення у сфері підтримки малого підприємництва виділимо пріоритети перспективного розвитку державної фінансової підтримки малого підприємництва:

1) інституційна модернізація із використанням зарубіжного досвіду задля формування сучасних фінансових інститутів, що сприятимуть розвитку підприємництва;

2) посилення фінансової інклюзивності у системі державної підтримки малого підприємництва, що пов'язана із забезпеченням доступу до адекватного діапазону безпечних, зручних та прозорих фінансових послуг для вразливих груп [8, c.14 ] під якими варто вважати суб'єктів підприємницької діяльності, що потребують державної фінансової підтримки;

3) пошук джерел фінансування державної фінансової підтримки в складних економічних умовах.

Особливого значення в умовах реформування системи державної підтримки набуває її інституційна структура. Адже на конкурентоспроможність бізнесу впливає, зокрема, і наявність та якість установ, що забезпечують надання фінансових послуг. За дослідженням Всесвітнього економічного форуму, що публікує Індекс глобальної конкурентоспроможності, рейтинг України знизився із 76 за 2014-2015 рр. до 79 місця за 2015-2016 рр. [15] із 144 країн, найнижчі бали отримано за якість державних установ, що пов'язано з неефективністю бюджетних видатків.

До основних інститутів державної підтримки малого підприємництва в Україні відносять: Міністерство економічного розвитку й торгівлі, Державну регуляторну службу та Український фонд підтримки підприємництва. Попередній досвід реалізації державної фінансової підтримки в Україні, що пов'язаний зі створенням неефективних комітетів, служб і фондів та перспективний курс на дерегуляцію підприємництва вимагає нових підходів до функціонування інститутів підтримки малого підприємництва. Розглянемо такі підходи, об'єднавши досвід зарубіжних країн (табл. 1).

Таблиця 1

Підходи до формування інституційної структури державної фінансової підтримки малого бізнесу

Вважаємо, що найоптимальнішою варто вважати структуру, яка поєднує перші два підходи, описані вище, оскільки складно досягнути горизонтального партнерства без надвідомчої організації, відповідальної за координацію такої співпраці в межах єдиної політики. На сучасному етапі варто відмітити розпорошеність повноважень у сфері вітчизняної державної підтримки малого підприємництва. Таким чином, необхідно забезпечити створення агентство зі спеціальними повноваженнями у складі Міністерства економічного розвитку та торгівлі. На даний час у складі Міністерства функціонує Департамент розвитку підприємництва та регуляторної політики, який і повинен стати базою для формування спеціалізованого уповноваженого органу, відповідального за реалізацію підтримки щодо малого підприємництва. Ефективність функціонування даного Департаменту у якості центрального органу підтримки малого підприємництва залежатиме від таких факторів як достатній обсяг повноважень задля координування різних міністерств та відомств, ефективна структура управління та фінансова стабільність.

Нагальною проблемою для малого підприємництва виступає також обмежений доступ до фінансування. В даному аспекті важливим є забезпечення фінансової інклюзивності. Мазаракі А.А. та Волосович С.В. зазначають, що фінансова інклюзивність включає потребу домогосподарств та суб'єктів господарювання у фінансових послугах, можливість задоволення цієї потреби, наявність відповідних фінансових послуг та їх якість [8, с. 17]. В Україні потреба у державній фінансовій підтримці задовольняється через наступні фонди: Український фонд підтримки підприємництва за рахунок інструментів мікрокредитування для започаткування власної справи, Фонд підтримки малого інноваційного бізнесу через повне та часткове кредитування інноваційних проектів, Український державний фонд підтримки фермерських господарств через надання кредитів фермерським господарствам, Аграрний фонд за рахунок державних закупівель та регулювання цін на сільськогосподарську продукцію та Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття в аспекті виплати одноразової допомоги для започаткування власної справи. Однак діяльність таких фондів є неефективною через обмеженість фінансування, відсутність контролю як за установою, що видає кредити, так і за суб'єктом господарювання, що використовує кредитні кошти. фінансовий інституційний податковий цільовий підприємництво

Розглянемо зарубіжний досвід державного фінансування малого підприємництва із використанням цільових фондів в залежності від виду фінансових послуг, що вони надають (табл. 2).

Таблиця 2

Типи цільових фондів фінансової підтримки малого бізнесу

Фонди мікрокредитування хоч і є найпоширенішими в Україні, за відсутності державного фінансування виявилися неефективними. Актуальним для України є створення фондів гарантування кредитів, де держава виступає в ролі гаранта певної частини кредиту, а кредитування здійснюється банками. Їх діяльність повинна базуватися на принципах єдності із економічними програмами розвитку, системності у підході до управління фінансовими ресурсами та моніторингу досягнення цілей [20, c. 86].

Фонди гарантування кредитів набули значного поширення у країнах, що розвиваються, зокрема Болгарії, Чехії, Польщі, Словенії,Угорщині та Румунії. Певні кроки у державному гарантуванні здійснювались на базі Регіональних фондів підтримки підприємництва, проте значного поширення не набули. Основними характеристиками «типових» фондів гарантування кредитів у країнах Європи є:

- створені відповідно до законодавства у формі корпорацій та знаходяться у державній власності, підлягають оподаткуванню;

- некомерційні, обов'язковою умовою є їх самоокупність;

- не володіють банківською ліцензією, регулюються центральними банками країн чи державою;

- створені задля полегшення доступу до кредитування за відсутності застави, кредитної історії, незначного обсягу реалізації,

- гарантування здійснюється як нових, так і існуючих кредитів, інвестиційного та оборотного капіталу;

- гарантування є платним та сплачується позичальником заздалегідь;

- гарантії покривають від 50% до 100% основної суми кредиту, надаються на 5 років [17].

Фінансова нестабільність та відсутність вільних державних фондів фінансових ресурсів для підтримки економічного розвитку та розвитку малого підприємництва зокрема, змушують шукати інші джерела фінансування проектів підтримки розвитку малого підприємництва. На даному етапі економіко-політична увага до України сприяє залученню коштів від міжнародних організацій та іноземних фінансових інститутів, які залишаються єдиним стабільним джерелом фінансової підтримки малого бізнесу в Україні. Так, в Україні успішно реалізовуються німецький проект «Підтримка малих та середніх підприємств», проект Світового банку «Кредитування малих та середніх підприємств за програмою APEX», Програма підтримки малого бізнесу Європейського банку реконструкції та розвитку [4, c. 52].

Підписання Угоди про асоціацію із Європейським Союзом та введення в дію Угоди про поглиблену та всеосяжну зону вільної торгівлі між Україною та Європейським Союзом створюють можливості участі у програмах ЄС із розвитку бізнесу та сприяння виходу українського бізнесу на європейський ринок. Наразі особливу увагу варто звернути на програму EU SURE (EU Support to Ukraine to Re-launch the Economy) яка орієнтована на 2016-2020 рр. із прогнозованим бюджетом у 95 млн. євро. Дана програма орієнтована на підтримку малого та середнього бізнесу у регіонах країни за рахунок технічної допомоги та консультацій стосовно дерегуляції бізнесу та вдосконалення програм національного та регіонального розвитку бізнесу, створенню регіональних центрів підтримки бізнесу, що сприятиме економічному зростанню та зайнятості, створенню експортоорієнтованої економіки. Передбачається також розвиток інструменту гарантування кредитів, що видаватимуться комерційними банками [14].

Також Україна приєдналась до програми COSME - програма підвищення конкурентоспроможності підприємств малого та середнього бізнесу із загальним бюджетом 2,3 млрд. євро та розрахована на 2014-2020 рр. Україна братиме участь у тих частинах програми, що пов'язані із покращенням умов доступу на ринки, умов функціонування малих підприємств та формування культури ведення бізнесу [12].

Ефективне використання коштів передбачених Європейським Союзом може стати важливим фактором для забезпечення відповідності європейським стандартам продукції.

Необхідно забезпечити гармонізацію законодавства України та Європейського Союзу та імплементацію Україною Акту Малого Бізнесу для Європи. Також важливо забезпечити інформування бізнесу стосовно можливостей, що виникають адже в Україні відсутній єдиний веб-портал, що дає характеристику можливостям та перевагам, що виникають перед малими суб'єктами господарювання та як пристосуватись до сучасних умов ведення бізнесу.

Джерелом фінансування діяльності малих підприємств можуть стати також власні кошти підприємств, вивільнені за рахунок пільгового оподаткування. Наразі в Україні з даною метою функціонує спрощена система оподаткування, обліку та звітності. Проблема подальшого функціонування даного податкового режиму в Україні потребує зважених та обґрунтованих підходів. На даному етапі економічного розвитку спрощене оподаткування виступає дієвим джерелом зменшення податкового навантаження на малий бізнес і трактується як пільгове оподаткування, тобто інструмент державної фінансової підтримки малого підприємництва. Однак, актуальними є твердження стосовно її невідповідності принципам оподаткування, використання спрощеної системи оподаткування надприбутковими видами діяльності, штучна мінімізація доходів, укладення договору із роботодавцем та працівником як із незалежним підприємцем, що сплачує єдиний податок та як наслідок ухилення від сплати податків [11, c. 78].

Вважаємо, що у короткостроковій перспективі її існування є виправданим, проте необхідно обмежити перелік видів діяльності, що можуть оподатковуватися у даній системі оподаткування задля унеможливлення її використання високоприбутковими видами діяльності, серед який можна виділити ІТ-бізнес, приватна медицина, сфера інтернет-продажу, ресторанний бізнес.

У довгостроковій перспективі ж для забезпечення виконання принципів оподаткування та для унеможливлення ухилення від оподаткування із використанням механізмів спрощеної системи оподаткування варто забезпечити перехід на загальну систему оподаткування, зокрема для усіх юридичних осіб-малих підприємців та платників податку на додану вартість. Однак у межах загальної системи оподаткування податкове навантаження на мале підприємництво зросте, що потребує застосування податкових пільг для пріоритетних секторів підприємницької діяльності, таких як сільське господарство, туристичний, інноваційний бізнес, експортна діяльність. Проаналізувавши практику фіскальної підтримки бізнесу в зарубіжних країнах, вважаємо, що варто звернути увагу на можливість застосування такого податкового інструменту стимулювання підприємницької діяльності як податковий кредит, зокрема податковий кредит при переході на загальну систему оподаткування та інноваційно-інвестиційний податковий кредит.

Сутність податкових кредитів при переході на зальну систему оподаткування полягатиме у звільненні від сплати податку на прибуток протягом року для суб'єктів малого бізнесу, що переходять на загальну систему оподаткування, повернення таких податкових платежів здійснювати протягом наступних 5-ти років із встановленням плати за користування такою пільгою у розмірі облікової ставки НБУ на початок року.

Застосування інноваційно-інвестиційних податкових кредитів дозволятиме зменшити податкове зобов'язання на встановлений відсоток від вартості придбаних нових технологій чи інноваційного обладнання. У країнах, що застосовують такий вид податкової пільги ставки суттєво різняться: від 3-8% у Грузії до 50% у Південній Кореї [9].

Висновки

Проведене дослідження дало змогу сформулювати наступні висновки.

Перш за все, виявлено фактори, які стримують розвиток малого підприємництва в Україні, серед яких можна виділити як загальні, що притаманні вітчизняному бізнес-середовищу, так і специфічні, що пов'язані із досліджуваним сектором підприємницької діяльності. На рівні із проблемами виявлені нові можливості, що сприятимуть розгортанню підприємницької діяльності в Україні. Перспективи залучення фінансових ресурсів пов'язані із курсом на дерегуляцію та розвиток підприємництва, проголошеним стратегією «Україна-2020» та введенням в дію Угоди про поглиблену та всеосяжну зону вільної торгівлі із Європейським Союзом.

Пріоритетами державної політики у системі фінансової підтримки малого підприємництва є інституційна модернізація із використанням позитивного зарубіжного досвіду, посилення фінансової інклюзивності задля забезпечення доступу до фінансових ресурсів малих суб'єктів підприємницької діяльності, що потребують державної фінансової підтримки та пошук джерел фінансування такої підтримки. За відсутності державних фінансових ресурсів та складністю в отриманні банківського кредиту надійним джерелом фінансової підтримки є державне гарантування кредитів, фінансування міжнародних організації та іноземних фінансових інституцій. Перспективними є програми EU SURE та COSME. Оподаткування є дієвим джерелом державного стимулювання накопичення внутрішніх фінансових ресурсів підприємствами у зарубіжних країнах. Особливу увагу варто звернути на обмеження спрощеної системи оподаткування та застосування пільгових податкових кредитів у межах загальної системи оподаткування для малого підприємництва.

Подальше дослідження стосуватиметься визначення пріоритетів розвитку системи державної фінансової підтримки малого у підприємництва у коротко-, середньо- та довгостроковій перспективах.

Література

1. Про Стратегію сталого розвитку «Україна-2020»: Указ Президента України від 12.01.2015 р. № 5/15 [Електронний ресурс] / Президент України

2. Угода про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони: Міжнародний документ від 27.06.2014 [Електронний ресурс] / Верховна Рада України

3. Банки, що ліквідуються [Електронний ресурс] / Фонд гарантування вкладів фізичних осіб

4. Варналій З.С. Пріоритети вдосконалення державної політики розвитку малого підприємництва в Україні / З.С. Варналій, Т.Г. Васильців, Д.С. Покришка // Стратегічні пріоритети. - 2014. - №2. - С.49-54.

5. Діяльність суб'єктів великого, середнього, малого та мікропідприємництва: статистичний збірник за 2014 рік [Електронний ресурс] / Державна служба статистики України

6. Дрига С.Г. Створення державного інституту сприяння розвитку малого підприємництва [Електронний ресурс] / С. Г. Дрига // Державне управління: удосконалення та розвиток. - 2010. - №2

7. Облікова ставка Національного банку України [Електронний ресурс] / Національний банк України

8. Мазаракі А.А. Домінанти інституційної модернізації фінансової системи України / А.А. Мазаракі, С.В. Волосович // Вісник Київського національного торговельно-економічного університету. - 2016. - №1. - С. 5-23.

9. Молдован О.О. Аналітична записка «Щодо удосконалення податкових інструментів підтримки малого підприємництва в Україні» [Електронний ресурс] / НІСД

10. Прокопенко О.В. Малі підприємства України: поточний фінансово-економічний стан / О.В. Прокопенко, Л.Б. Криворучко // Механізм регулювання економіки. - 2010. - №3 (1). -- С. 167-175.

11. Проноза П.В. Податкова підтримка діяльності малих підприємств в Україні / П.В. Проноза // Проблеми економіки. - 2015. - №3. - С.77-85.

12. COSME. Europe's programme for small and medium-sized enterprises [Electronic source] / European Commission

13. Doing Business in Ukraine [Electronic source] / World Bank Group

14. EU aid to Ukrainian SMEs: EU SURE at a glance [Electronic source] / EU Cooperation News

15. Global competitiveness report 2015-2016: Ukraine [Electronic source] / World Economic Forum

16. Horizon 2020. The EU Framework Programme for Research and Innovation [Electronic source] / European Commission

17. SME Policy Index: Eastern Partner Countries 2016: Assessing the Implementation of the Small Business Act for Europe [Electronic source] / OECD

18. Stevenson L. Patterns and trends in Entrepreneurship / SME Policy and Practice in Ten Economies [Electronic source] / Lois Stevenson, Anders Lundstrom // Swedish Foundation for Small Business Research

19. Ukraine. Overview [Electronic source] / The World Bank

20. Volosovych S. State specialized funds in the system of economic programs implementation / S. Volosovych // Вісник Київського національного торговельно-економічного університету. - 2014. - №6. - С. 84-94.

References

1. The President of Ukraine (2015), The Decree of the President of Ukraine “On the Strategy of sustainable development “Ukraine - 2020”

2. The Verhovna Rada of Ukraine (2014), International document “Association Agreement between Ukraine, on one hand, and the European Union, the European Atomic Energy Community and their Member States, on the other hand”

3. Deposit Guarantee Fund (2016), “Banks that are liquidated”

4. Varnaliy, Z.S. Vasyltsiv, T.G. and Pokryshka, D.S. (2014), “Priorities for improving public policy for small business development in Ukraine”, Strategichni priorytety, vol. 2, pp. 49-54.

5. State Statistics Service of Ukraine (2015), “The activities of large, medium, small and microenterprises: statistical yearbook 2014”

6. Dryha, S. H. (2010), “Establishment of state institute for assistance of small entrepreneurship development”, Derzhavne upravlinnia: udoskonalennia ta rozvytok,[Online], vol. 2

7. The National Bank of Ukraine (2015), “Discount rate of the National Bank of Ukraine

8. Mazaraki, A.A. and Volosovych, S.V. (2016), “Dominants of institutional modernization of Ukrainian financial system”, Herald of KNUTE, vol. 1, pp. 5-23.

9. NISS (2016), “On improvement of tax instruments to support small business in Ukraine”

10. Prokopenko, O.V. and Kryvoruchko, L.B. (2010), “Small business in Ukraine: current financial and economic situation”, Mehanizm rehuliuvannia ekonomiky, vol. 3(1), pp. 161-175.

11. Pronoza, P.V. (2015), “Tax support of small business in Ukraine”, Problemy ekonomiky, vol. 3, pp. 77-85.

12. European Commission (2016), “COSME. Europe's programme for small and medium-sized enterprises”

13. World Bank Group (2016), “Doing Business in Ukraine”

14. EU Cooperation News (2015), “EU aid to Ukrainian SMEs: EU SURE at a glance”

15. World Economic Forum (2016), “Global competitiveness report 2015-2016: Ukraine”

16. European Commission (2016), “Horizon 2020. The EU Framework Programme for Research and Innovation”

17. OECD, et al. (2015), “SME Policy Index: Eastern Partner Countries 2016: Assessing the Implementation of the Small Business Act for Europe”, SME Policy Index, OECD Publishing, Paris

18. Stevenson, L. and Lundstrom A. (2010), “Patterns and Trends in Entrepreneurship / SME Policy and Practice in Ten Economies”, Entrepreneurship Policy for the Future Series,[Online], vol. 3

19. The World Bank (2016), “Ukraine. Overview”

20. Volosovych, S. (2014), “State specialized funds in the system of economic programs implementation”, Herald of KNUTE, vol. 6, pp. 84-94.

Размещено на Allbest.ru