Пріоритетні напрями інноваційної діяльності металургійних підприємств

Размещено на http: //www. allbest. ru/

Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара (Україна)

Пріоритетні напрями інноваційної діяльності металургійних підприємств

Грабчук О. М., Пустовий М. Д.

Металургія є фундаментом для розвитку ряду провідних галузей як світової так і української економіки: оборонної промисловості, транспортного та важкого машинобудування, енергетики, будівництва (в тому числі авіаційного і суднохідного). Крім того, металургія тісно пов'язана з хімічною і легкою промисловістю. В зв'язку з цим, можна говорити про те, що галузь металургії є потенційною силою, що сприяє підвищенню конкурентоспроможності вітчизняних виробників та зростанню економіки в цілому [1].

На сьогоднішній день, реальний стан підприємств металургійної галузі характеризується значним зносом виробничих потужностей, високою енергомісткістю і ресурсомісткістю, негативним впливом на екологічну ситуацію в країні. Дані тенденції обумовлені тим, що виробничі потужності провідних підприємств металургійної промисловості були спроектовані і побудовані ще в 70-ті роки і раніше, а подальший розвиток виробництва здійснювався, в основному, за рахунок збільшення завантаження існуючих потужностей. Таким чином, зростання виробництва досягалося без істотної модернізації промислово - виробничих фондів [2].

Повільний технологічний прогрес - це не єдина проблема в металургійній галузі та в економіці країни в цілому. Військово-політичний конфлікт, який присутній в країні, негативно позначається на економіці всієї держави. Вплив військово-політичного чинника має негативний характер: зниження обсягів виробництва продукції, пошкодження потужностей металургійних підприємств, руйнування шляхів сполучення і серйозних порушень в системі матеріально-технічного забезпечення технологічних процесів на підприємствах.

Для відновлення та покращення ситуації в металургійній галузі, для переходу української металургії на новий, більш професійний рівень, для збереження позицій на внутрішньому і світовому ринку, необхідні провести стабілізуючі заходи, модернізацію підприємств та введення інновацій в виробництво. На рівні держави доцільно врегулювати негативні політичні процеси, які набувають некерований характер.

За останні десять років була здійснена часткова модернізація металургійних підприємств. Більшість з них відмовилися від мартенівського способу виплавки сталі і перейшли на конвертерний. Даний перехід гарно позначився на екології, так як кількість викидів скоротилася як мінімум до 40 %, а утворення пилу до 10 % [4].

Затребуваною є діяльність заводу низьковольтної апаратури «Лідер Електрик» спільно з компанією Ekoltronik Czech s. r. o. Дане співробітництво представляє новий напрямок - установка уніфікованих апаратів газоочистки. Це нове технічне рішення в області теплової, атомної енергетики, металургії, будівничої індустрії та інших галузей промисловості. Розробляються і впроваджуються нові апарати очистки газів від пилу для аглофабрик, конвертерів, доменних, мартенівських печей. Упорівнянні з існуючим обладнанням, виробленим як в Україні, так і за кордоном, економія фінансових ресурсів становить 40-50 % [5].

На підприємствах впроваджується система утилізації тепла, що має високий тепловий коефіцієнт корисної дії, низький аеродинамічний опір по повітряному і димовому тракту, високу теплостійкість. Результатом експлуатації перших місяців даної системи є істотна економія енергоресурсів. За рахунок підігріву повітря, знижується питома витрата коксу на кожен проплав рудної сировини, скорочуються викиди димових газів, зменшується теплове навантаження на навколишнє середовище [6].

Альтернативою модернізації металургійного комплексу може стати будівництво міні-заводів. Хоча будівництво міні-заводу не завжди передбачає виникнення нового самостійного суб'єкта, його поява може бути результатом реконструкції вже наявних площ в структурі діючих металургійних підприємств. Міні-заводи споживають менше електроенергії в 3-5 разів, розташовуються на площі в 8-15 разів менше традиційних металургійних комбінатів, знижують забруднення повітряного і водного середовищ на 86 і 76 % відповідно. Тривалість виробничого циклу міні-заводу менше діючих підприємств більш ніж в 10 разів, а рентабельність виробництва - більше в 2 рази. Вартість такого заводу на 1 т. готової продукції нижче будівництва традиційного заводу більш ніж в 4 рази, а окупність вкладень не перевищує 2 роки [3].

Якщо успішно подолати військово-політичний конфлікт і залучити фінанси в науково-технічну сферу економіки, то це дозволить створити кластер або технопарк. Обидва ці об'єднання дозволять розвинути інноваційний потенціал галузі, регіону і навіть держави. Наприклад, одним з потужних важелів розвитку машинобудування може стати створення міжгалузевих кластерів по технологічному ланцюжку «Металургія-машинобудування». Створення таких утворень в країні необхідно для підвищення їх інвестиційної привабливості, самоорганізації науково-інноваційного середовища та інфраструктури.

За кордоном просуванням наукових досягнень у виробництво в основному займаються венчурні підприємства, тому доцільним буде розвиток даного виду бізнесу. Розвиток венчурного бізнесу є суттєвим резервом для інноваційного розвитку в регіонах, що в цілому сприятливо позначиться на економіці держави.

Перспективним напрямком розвитку підприємств металургійної галузі є інноваційне підприємництво. Це процес створення та комерційного використання техніко-технологічних нововведень [7]. В основі даного напрямку лежить постійний пошук нових можливостей, орієнтація на інновацію, вміння отримувати та використовувати для вирішення постійних завдань ресурси з найрізноманітніших джерел. Даний вид бізнесу пов'язаний з готовністю підприємця добровільно взяти на себе весь ризик здійснення нового проекту або ж поліпшення існуючого, прийняти на себе фінансову, моральну і соціальну відповідальність за процес, який повинен принести грошовий дохід і моральне задоволення.

Важливим ресурсом країн, що розвиваються, є трансферт технологій. У загальному випадку трансферт технологій і їх використання є доповнюючими, а не альтернативними видами науково-технічної діяльності [8]. Стан інфраструктури науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт в Україні створює серйозну проблему для розвитку власних технологічних можливостей, а також для кооперації з міжнародними різними фірмами. Недолік внутрішніх технологічних знань може загальмувати накопичення зовнішніх ноу-хау і знизити сприйнятливість фірм до технологій, розробленими поза фірмами, тобто здатність використовувати зовнішні знання пов'язана з власними знаннями і досвідом, які, в свою чергу, залежать від фінансових вкладень, науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт.

Трансферт технологій в країну буде успішним, якщо фірми не тільки будуть купувати імпортне обладнання, але, головним чином, зможуть професійно освоїти зарубіжні ідеї, знання, пристрою і технології. Він буде ефективним, якщо здійснюється в середовищі високих місцевих технологій і підготовлених кадрів. Щоб вступити в міжнародне технологічне співробітництво, необхідно підтримувати певний рівень розвитку вітчизняних наукових і технологічних інфраструктур.

Таким чином, можна констатувати, що українська металургія переживає період виживання, а не розвитку. Розвитку металургійної галузі перешкоджають в основному такі об'єктивні причини: залежність від військово-політичних рішень; істотна технологічна відсталість; слабкий розвиток інфраструктури інноваційної діяльності; відсутність фундаментальних досліджень у створенні і функціонуванні інноваційних структур. металургійний інновація виробник конкурентоспроможність

Подальше ефективне функціонування підприємств металургійної галузі в умовах глобальної конкуренції вимагає тотального впровадження інноваційних проектів реконструкції і модернізації металургійного виробництва. Без підтримки держави і іноземних інвестицій перспективи розвитку підприємств галузі є примарними.

Список використаних джерел

1. Амоша О. І. Украінская металургія: сучасні виклики та перспективи розвитку : моногр. / О. І. Амоша, В. І. Большаков, А. А. Мінаєв, Ю. С. Залознова, Л. А. Збаразький, Ю. В. Макогон. - Д. : НАН України, Інститут економіки промисловості, 2013. - 114 с.

2. Бесараб С. А. Малі підприємства в металургійній галузі: сучасні тенденції [Електронний ресурс] / С. А. Бесараб. - Режим доступу : http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=3113

3. Куліцкій С. Проблеми розвитку українського гірничо-металургійного комплексу на сучасному етапі [Електронний ресурс] / С. Куліцкій // Україна: події, факти, коментарі. - 2015. - № 15. - С. 41-62. - Режим доступу : http://nbuviap.gov.ua/images/ukraine/2015/ukr15.pdf

4. Маріуполь: на «Азовсталі» і ММК ім. Ілліча побудували екологічну піч і реконструюють аглофабрик [Електронний ресурс]. - Режим доступу :

http://www.segodnya.ua/economics/enews/mariupol-na-azovstali-i-mmk-im-ilichapostroiliekologicheskuyu-pech-i-rekonstruiruyut-aglofabriku-620621.html

5. Лідер електрик [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.lider.com.ua/products/gas_cleaning.html/340

6. Технології для підвищення ефективності металургійних печей [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://kalugin.biz/ru/firstperson/1/20.html

7. Ельмеева І. Г. Інноваційне підприємництво в Росії: положення серед світових лідерів інноваційної діяльності / І. Г. Ельмеева // Молодий вчений. - 2013. - № 5. - С. 296-299.

8. Теребова С. В. Трансфер технологій як елемент інноваційного розвитку економіки [Електронний ресурс] / С. В. Теребова. - Режим доступу : http://cyberleninka.ru/article/n/transfer-tehnologiy-kak-element-innovatsionnogo-razvitiya-ekonomiki

Размещено на Аllbеst.ru