Розрахунок економічних показників метрологічного забезпечення виробництва деталі "Шток" на базі ВАТ "Турбоатом"

Размещено на http://www.allbest.ru/

1. Організація метрологічного забезпечення на ВАТ «Турбоатом»

1.1 Характеристика і структура метрологічної служби ВАТ «ТУРБОАТОМ»

На підприємствах і в організаціях питаннями метрологічного забезпечення займається відділ метрології. Відділ метрології підприємства контролює додержання вимог нормативно-технічних документів державної системи забезпечення єдності вимірювань; впровадження методів вимірювань, які відповідають сучасним вимогам виробництва і обумовлюють випуск виробів з установленим рівнем якості, стан і правильність застосування засобів вимірювання.

Відповідно до ДСТУ2708:2005 та ДСТУ3989-2000 усі засоби і методи вимірювань повинні проходити повірку та калібрування органами метрологічної служби.

За належний стан, справність і правильне застосування вимірювальних засобів несуть відповідальність керівники підприємств і організацій.

Структура метрологічної служби підприємства складається з лабораторії лінійно-кутових вимірювань (ЛКВ), лабораторії контрольно-вимірювальних пристроїв (КВП), груп нормоконтролю, стандартизації та управління якістю продукції.

Лабораторія ЛКВ виконує калібрування робочих засобів вимірювання геометричних величин.

Лабораторія КВП виконує ремонт і калібрування робочих засобів вимірювання контролю температури, тиску та електровимірювань.

Група нормоконтролю виконує нормоконтроль конструкторської, технологічної та нормативно-технічної документації.

Група стандартизації об'єктів основного виробництва виконує організацію і проведення робіт в об'єднанні з стандартизації, технічного і методичного керівництва цими роботами, а також контроль за їх виконанням в конструкторських, технологічних та інших службах.

1.2 Функції та основні задачі метрологічної служби підприємства

Відділ метрології і стандартизації є самостійним структурним підрозділом і підпорядковується, безпосередньо, заступнику головного інженера по якості та сервісному обслуговуванню обладнання.

У функціональному підпорядкуванні відділу метрології і стандартизації знаходяться окремі служби, які працюють в області стандартизації і управлінні якості в структурних підрозділах.

Структура і штат відділу встановлюється в залежності від обсягу і характеру покладених на нього дійсним Положенням задач і затверджується генеральним директором підприємства.

1.3 Посадові обов'язки працівників метрологічної служби підприємства

До обов'язків працівників метрологічної служби підприємства належать:

1) проведення організаційно-технічних заходів, спрямованих на підвищення якості, надійності та довговічності продукції, що виготовляється шляхом забезпечення: одноманітності та достовірності вимірювань, правильності вибору засобів вимірювання, результатів вимірювання, постійної готовності вимірювальної техніки до проведення вимірювання та випробувань з необхідною точністю та достовірністю, а також шляхом залучення нових сучасних методів і засобів вимірювання, гарантуючим надійність.

2) здійснення науково-технічного та організаційно-методичного керівництва підрозділами по вдосконаленню на підприємстві Комплексної системи управління якістю продукції на базі міжнародних стандартів ISO серії 9000.

3) Визначення спільно з іншими структурними підрозділами тематики та об'єму науково-дослідних, конструкторських, технологічних та експериментальних робіт, необхідних для розробки та залученню стандартів.

4) Планування робіт по метрології і стандартизації на підприємстві; методичне керівництво структурними підрозділами по метрологічному забезпеченню підготовки виробництва, стандартизації і управління якістю.

5) Періодична перевірка стандартів підприємства на відповідність діючим державним, галузевим стандартам і вимогам науково - технічного прогресу.

6) Нормоконтроль і метрологічна експертиза конструкторської, технологічної і нормативно-технологічної документації, розроблюваної на підприємстві.

7) Розробка графіків державної калібрування та калібрування засобів вимірювання, атестації нових випробувальних стендів, переатестації діючих випробувальних стендів.

8) Проведення робіт по стандартизації продукції, що виготовляється та її складових частин.

2. Удосконалення метрологічного забезпечення виробництва

У сучасних умовах господарювання важливе значення в забезпеченні ефективного здійснення сертифікаційних вимірювань, використання засобів вимірювань, економії матеріальних ресурсів, підвищення якості продукції займає діяльність метрологічної служби підприємства.

Метрологічна служба підприємства виконує організаційно-технічні та методичні роботи з метрологічного забезпечення усіх сфер виробничої діяльності підприємства на етапах освоєння, випробувань й виробництва продукції.

Розглядаючи динаміку впливу засобів вимірювальної техніки, в т.ч. спеціалізованих, на якісні показники виробів, потрібно відмітити, що найбільша ефективність досягається на тому підприємстві, метрологічна служба якого найбільш розвинута.

Метрологічне забезпечення безпосередньо впливає на кінцеві результати діяльності підприємства.

Метрологічне забезпечення представляє собою комплекс організаційно - технічних і економічних заходів, які забезпечують необхідну єдність і точність вимірювань у відповідності з вимогами нормативно - технічної документації, а також впровадження прогресивних технологій, що забезпечують оптимальне здійснення виробничих режимів. Якість вимірювань залежить від якості засобів вимірювань, методів вимірювань, кваліфікації кадрів, якісної експлуатації й обслуговування вимірювальних приладів.

Метрологічне забезпечення охоплює весь життєвий цикл продукції - наукові дослідження, підготовку й виробництво, сферу обігу і експлуатації.

Аналіз основних функцій метрологічного забезпечення, характер його впливу на розвиток виробництва дозволяє сформулювати його основні особливості:

· Кінцевий результат діяльності метрологічної служби зосереджений на ефективності і якості здійснення вимірювань;

· Управління єдністю вимірювань;

· Високий рівень впливу на кінцеві результати діяльності всього підприємства.

У сучасних умовах резерви росту продуктивності праці полягають у удосконаленні метрологічного забезпечення вимірювальних процесів.

До основних факторів росту продуктивності праці працівників метрологічної служби належать:

· Підвищення технічного рівня та якості обладнання для калібрування;

· Автоматизація процесів виконання метрологічних робіт;

· Удосконалення нормування трудових витрат на виконання метрологічних робіт;

· Удосконалення організації діяльності метрологічної служби;

· Розвиток та удосконалення стимулювання працівників метрологічної служби;

· Удосконалення методів організації і планування заробітної плати;

· Підвищення кваліфікації метрологів.

2.1 Шляхи удосконалення метрологічного забезпечення виробництва

Головними напрямками удосконалення метрологічного забезпечення виробництва є розвиток калібрування і повірки засобів вимірювальної техніки (далі ЗВТ), атестація та постійний метрологічний нагляд за випробувальним обладнанням, створення системи керування вимірюванням у складі інтегрованої системи управління.

Калібруванню підлягають:

· засоби вимірювань, що застосовуються при проведенні аналізу сировини й матеріалів;

· засоби вимірювань, що застосовуються в якості робочих для вимірювань, результати яких використовуються в межах підприємства для обліку матеріальних цінностей, палива й енергії тощо;

· засоби контролю режимів технологічних процесів якості деталей, вузлів та готової продукції.

Однією з важливих функцій метрологічної служби є забезпечення ефективного використання засобів вимірювань. Покращення цього напряму діяльності дозволить значно підвищити економічний потенціал всього підприємства.

2.2 Розрахунок річного споживання вимірювальних інструментів

Першим етапом вирішення питання щодо організації на підприємстві калібрування засобів вимірювань є розрахунок річного споживання вимірювального інструменту, визначення потреби у калібрувальних й роботах та необхідних для цього виробничих ресурсах (штату робітників, що здійснюють відповідні роботи, витрат на обладнання й виробничі площі, техніко-економічне обґрунтування варіантів оснащення приміщень для метрологічної діяльності виробничими ресурсами).

В цьому розділі на основі обраних засобів допускового контролю та заданого річного обсягу виготовлення деталей встановлюємо річне споживання вимірювальних інструментів.

Результати розрахунків зводимо до таблиці 1.

Таблиця 1 - Розрахунок річного споживання вимірювальних інструментів

Тип калібру	Розмір	Кількість вимірювань на 1 деталь, Він шт.	Кількість вимірювань, що викл. спрацювання nв, шт	Допустиме спрацювання калібру, Зк, мкм	Кількість вимірювального інструменту, Iв, шт.
Різьбовий калібр	100	1	300	21	13
Різьбовий калібр	125	1	300	25,5	10
Радіусний шаблон	1	2	600	25	11
Радіусний шаблон	0,2	16	600	25	85
Радіусний шаблон	1,6	4	600	25	21
Радіусний шаблон	2.5	2	600	25	11
Кутомір	60?	2	600	41	7
Кутомір	45	1	600	30	4
Кутомір	20	1	600	35	4
Фасочний калібр	3Ч45	1	600	25	5
Фасочний калібр	0,4Ч45	1	600	25	5
Фасочний калібр	2,5Ч45	1	600	25	5
Фасочний калібр	1Ч45	2	600	25	11
Калібр скоба	Ш110 g6	1	600	4	33
Разом	-	-	-	-	225

Річне споживання вимірювальних інструментів, ,шт., для кожного виду і розміру визначається за формулою

= , (1)

де - кількість вимірювань на 1 деталь, шт.;

- річна програма випуску деталей, шт.;

- кількість вимірювань, що викликають спрацювання, шт.;

- допустиме спрацювання калібру, мкм;

- коефіцієнт, що враховує відновлення розміру.

==13

Усі інші розрахунки здійснюємо аналогічно.

2.3 Розрахунок трудомісткості проведення робіт з калібрування, повірки, атестації та постійного метрологічного нагляду

В цьому розділі на основі заданих даних ( графіка калібрування засобів вимірювань), визначаємо трудомісткість метрологічних робіт.

Результати розрахунків зводимо до таблиці 2.

Таблиця 2 - Розрахунок трудомісткості виконання метрологічних робіт

Найменування ЗВТ	Кількість ЗВТ, що підлягають калібруванню, ,шт.	Коефіцієнт, що враховує відсоток позапланового калібрування,	Міжкалібрувальний інтервал ,років	Трудомісткість виконання калібрування ,год.
Нутромір індикаторний НИ 25-75 (0,001мм)	150	1,25	1	84,37
Мікрометр гладкий МК 75-100 (0,01 мм)	150		0,5	168,75
Мікрометр важільний МР 100-125 (0,002мм)	50		0,5	56,25
Штангенциркуль ШЦ ІІ - 160-0,05	300		0,5	262,5
Нутромір індикаторний НИ 25-75 (0,01мм)	60		1	33,75
Штангенциркуль ШЦ ІІ -160-0,1	300		0,5	262,5

Трудомісткість виконання метрологічних робіт, , год., визначається за формулою

= , (2)

де - норма часу на проведення робіт з калібрування, год.;

- коефіцієнт, що враховує відсоток позапланового

калібрування ;

- міжкалібрувальний інтервал, років.

=

2.4 Визначення потреби у комплектах обладнання для калібрування

Розглядаючи питання організації діяльності метрологічних служб, однією з головних її задач є вибір необхідних комплектів засобів калібрування. До комплектів засобів калібрування входить мінімальна за складом елементів сукупність робочих еталонів і допоміжних засобів вимірювань, пристроїв і пристосувань, що є достатніми для калібрування у відповідності з документом на методику калібрування.

В цьому розділі на основі визначеного обсягу метрологічних робіт визначаємо кількість комплектів обладнання для калібрування.

Розрахунок представляється в таблиці 3.

Таблиця 3 - Розрахунок кількості комплектів обладнання для калібрування

Найменування ЗВТ та складові, що входять до калібрувального комплекту	Загальна трудомісткість, Тпр нормо-годин,	Ефективний фонд часу роботи обладнання, Феф.обл., годин	Кількість комплектів необхідного обладнання, одиниць
			Ср, розрахована	Спр, прийнята
1	2	3	4	5
1.	1512	1901	0,79	1

Ефективний фонд часу роботи обладнання Феф.обл., год, визначаємо за формулою

Ф_еф.обл=[(Д_к-Д_вих-Д_св)·t_зм-Д_пер.св]·К_зм·(1-б/100), (3)

де Д_к - кількість календарних днів у році;

Д_вих - кількість вихідних днів;

Д_св - кількість святкових днів;

Д_пер.св - кількість передсвяткових днів,у яких робоча зміна скорочується;

t_зм - тривалість робочої зміни;

К_зм - кількість змін роботи обладнання,( К_зм =1);

б - відсоток втрат часу на ремонт і переналагодження,(б = 5%).

Ф_еф.обл=[(366-105-10)·8-7]·1·(1-5/100)=1901

Кількість комплектів необхідного обладнання Ср,од, визначаємо за формулою

Ср=Тпр/Феф.обл, (4)

Ср=1512/1901=0,79

де Тпр - загальна трудомісткість,нормо-годин;

Феф.обл - ефективний фонд часу роботи обладнання,годин.

Кількість комплектів обладнання Ср=0,79 приймаємо за 1.

2.5 Формування чисельності та визначення структури персоналу метрологічної служби

У цьому розділі з урахуванням умов виробництва визначаємо чисельність працюючих метрологічної служби за професіями та рівнем кваліфікації, які необхідні для виконання обсягів метрологічних робіт.

Калібрування засобів вимірювальної техніки здійснюється фахівцями з метрології (техніками-метрологами, інженерами-метрологами). Їх чисельність визначають, виходячи з номенклатури і кількості засобів вимірювань, що використовуються підприємством і підлягають калібруванню, а також періодичності калібрування й середньорічних норм часу на калібрування одиниці ЗВТ.

Чисельність працівників метрологічної служби (калібрувальників) визначаємо за формулою:

, (5)

де - загальна трудомісткість метрологічних робіт,

Феф.пов -ефективність фондового часу роботи повірників, годин;

Ефективний фонд часу роботи повірників Феф.пов., год, визначаємо за формулою

Феф.пов=Ф_{ном.пов}ЧК_зм (1- в/100) (6)

де Фном.пов - номінальний фонд часу роботи повірників (на 2012 рік приймаємо Фном.пов =2001год);

в - відсоток витрат часу за поважними причинами,(в=10%).

Феф.пов=2001·1·(1-10/100)=1800,9

Отже, приймаємо чисельність повірників в 1 особу.

2.6 Визначення потреби у виробничих приміщеннях для метрологічних робіт

У цьому розділі з урахуванням норм площі на розміщення 1-го комплекту калібрувального обладнання та норм площі на 1-го працівника визначаємо виробничу площу приміщення для метрологічних робіт.

Виробничу площу приміщення для метрологічних робіт Пвп, м² визначаємо за формулою:

Пвп = (F_o C_ср)+( F_рЧ_пов), (7)

де F_o - норма площі на розміщення 1^го комплекту каліброваного обладнання, (F_o=12-15 м);

F_р - норма площі на одного працівника метрологічної служби, (F_р=2-3м)

Пвп =(13·1)+(3·1)=16

2.7 Організація робочого місця калібрувальника (техніка - метролога, інженера - метролога)

Під правильною організацією робочого місця калібрувальника розуміють забезпечення необхідних умов для високопродуктивної праці при найменших фізичних зусилляхі мінімальній нервовій напрузі:

- оснащення робочого місця відповідним обладнанням, технологічним оснащенням, засобами зв'язку;

- раціональне розміщення всіх складових елементів робочого місця, яке дає найбільший ефект в трудовому процесі;

- забезпечення безперервної роботи допоміжних служб;

- виконання вимог техніки безпеки праці.

Робоче місце і його обладнання повинні відповідати можливостям людини. Подвижні можливості людини визначаються його антропометричними даними: ростом, об'ємом, розмірами кінцівок.

Висота положення предмету, що обробляється повинна складати десь 60% зросту працюючого.

При обладнанні робочого місця слід враховувати зорові можливості людини: кут миттєвого зору в робочій зоні - 18?; кут ефективної видимості в робочій зоні - 30?; при повороті чи підйомі голови - 125-135?; при повороті голови вправо чи вліво - 30-40?.

Гострота зору і тривалість ясного зору в значній мірі залежить від умов освітлення. Люди з нормальним зором розрізняють дрібні предмети лише при освітленні 50-70 лк. Максимальна гострота зору наступає при освітленні 600-1000 лк.

Відстань від місця розташування деталей, інструменту до працюючого повинна бути такою, щоб він зміг використати головним образом рухи рук. Інструмент, оснащення і предмети, які використовують частіше інших, повинні бути розміщені на рівні рук працюючого на відстані не більше 560-750 мм. До обладнання він повинен дотягуватися, не змінюючи положення корпусу. Найбільше значення має правильний підбір виробничих меблів.

Органи управління обладнанням найбільш часто використовуються оператором, тому дуже важливо, щоб їх конструкція була раціональною.

Оцінка часу виконання операцій. Різні трудові процеси, калібрування чи ремонт, можуть бути представлені як сукупність операцій, які характеризуються тривалістю. Враховуючи, що на виробництво праці при виконанні різних операцій можуть впливати різні фактори, тривалість цих операцій слід враховувати випадковою величиною. Тому оцінку тривалості виконання операцій і комплексу робіт виконують, використовуючи теорію ймовірностей.

Санітарно-гігієнічні умови праці включають такі фактори, як мікроклімат, різні випромінення, чистоту повітря, освітлення, виробничий шум, вібрацію.

При характеристиці мікроклімату визначають температуру повітря, його вологість і швидкість руху. Для покращення повітряного середовища в робочій зоні застосовують герметизацію установок і апаратури, виділяючих гази і пил, обладнання робочих місць витяжними шкафами, дистанційне управління процесами.

3. Розрахунок економічних показників метрологічного забезпечення виробництва

3.1 Визначення матеріальних та енергетичних затрат на метрологічні роботи та метрологічний супровід виробництва

У цьому розділі визначаємо потребу метрологічної служби в матеріальних й енергетичних ресурсах, а саме:

- у технологічній енергії;

- електроенергії на освітлення;

- води для господарсько-побутових потреб;

- тепла для опалення.

Потреба у електричній енергії на освітлення W_річ, кВтгодин, розраховується за формулою

W_річ = q П_вп Н_осв/1000, (8)

де q - норма витрати ел. енергії на 1 м² площі, Вт Чг один;

П_вп - площа підрозділу, м²;

Н_осв - кількість годин роботи з освітленням, годин.

W_річ =20·16·2300/1000=736

Потреба води на господарсько-побутові потреби Q_вп, м³, розраховується за формулою

Q_вп = q_вп Д_рЧ_п, (9)

де q_вп - норма витрат води на одного працюючого за зміну, м³.

Д_р - кількість робочих днів за розрахунковий період.

Q_вп = 0,92511=225,9

Потреба тепла для опалення Q_оп, кДж, розраховується за формулою

Q_оп = ,(10)

де q_п - витрати тепла на 1 м³ будівлі, кал/(м^Згодину);

V_діл - об'єм будівлі виробничого підрозділу, м³;

Н -- тривалість опалювального сезону, годин.

Q_оп = ,

3.2 Розрахунок вартості обладнання для калібрування

У цьому розділі розраховуємо вартість основних виробничих фондів метрологічної служби В_оф, грн., за елементами.

Вартість будівель В_буд, грн., обчислюємо на основі площі виробничого підрозділу П_вп, м₂ та вартості 1 м² виробничої площі Цб, грн.

Розрахунок вартості обладнання метрологічної служби В_уст, грн, обчислюємо на основі їх прийнятої кількості і вартості обладнання.

Вартість споруд та передавальних пристроїв В_спор, грн., вимірювальних та регулюючих приладів, а також приладів для підтримки і контролю кліматичних умов виконання вимірювань В_впр, грн., інструменту і приладдя В_інс,грн., виробничо-господарського інвентарю В_інв, грн., розраховуємо відповідно до структури основних фондів підрозділу.

Розрахунок виконується в таблиці 4.

Таблиця 4 - Відомість вартості основних виробничих фондів підрозділу

Види основних фондів	Методика розрахунку	Вартість, грн
1 Будівля	Вбуд = Пвп Цб Вбуд =161500	24000
2 Споруди та передавальні пристрої	Вспор = Вбуд ?Спор Вспор =240000.05	1200
3 Обладнання	Вуст	300000
4 Вимірювальні та регулюючі прилади а також прилади для підтримки і контролю кліматичних умов виконання вимірювань	Ввпр = Вуст ?Впр Ввпр =3000000.02	6000
5 Інструмент та приладдя	Вінс = Вуст ?Інс Вінс =3000000.03	9000
6 Виробничо-господарський інвентар	Вінв = Вуст ?Інв Вінв =300000 0.01	3000
Разом	-	343200

де ?Спор, ?Впр, ?Інс, ?Інв - відповідно питома вага споруд та передавальних пристроїв, вимірювальних та регулюючих приладів, інструменту та приладдя, виробничо-господарського інвентарю в структурі основних фондів.

3.3 Розрахунок фонду оплати праці працівників метрологічної служби

Оплата праці працівників метрологічної служби здійснюється за погодинно-преміальною системою оплати праці і системою посадових окладів.

Виходячи з середнього розряду робіт R_сер., визначаємо середньо годинну тарифну ставку С_чсер., грн., за формулою

С_чсер. = ( С_чб - С_чм) КR + С_чм, (11)

де С_чб, С_чм - відповідно годинна тарифна ставка більшого і меншого розряду, грн.;

КR - коефіцієнт середнього розряду.

Середній розряд робіт R_сер визначаємо за формулою:

R_сер= , (12)

де Ri - розряд за кожним видом робіт;

Тпр - трудомісткість виконання калібрування за кожним видом робіт,год.

R_сер= (4·1149)+(5·354,81)+(6·7,88)/1512=4,24

С_чсер. = (12-10,94)·0,24+10,94=11,19

Тарифний фонд оплати праці калібрувальників Ф_тар.к, грн., визначається за формулою

Ф_тар.к = Ч_п С_чсер. F_еф.р, (13)

де С_чсер - годинна тарифна ставка калібрувальників, грн;

F_{еф р} - ефективний фонд часу роботи калібрувальників, годин.

Ф_тар.к =1·11,19·1512=16919,28

Премія Ф_пр., грн., основний фонд оплати праці Ф_о., грн., додаткова оплата праці Ф_д., грн., та загальний фонд оплати праці Ф_заг., грн., розраховуються за наступними формулами з застосуванням відповідних відсотків:

Ф_прк = , (14)

де П - відсоток премії, (П=20-25%).

Ф_прк =

Ф_{о к} = Ф_тар.к +Ф_{пр.к, (15)}

Ф_{о к} = 16919,28+4229,82=21149,1

Ф_дк =, (16)

де Д - відсоток доплат, (Д=15%)

Ф_дк =

Ф_заг.к = Ф_о.к. + Ф_{д.к (17)}

Ф_заг.к =21149,1+3172,36=24321,46

Єдиний внесок С_оц, грн., визначаємо за формулою

С_оц = (18)

де В - відсоток єдиного внеску, (В=37%).

С_оц =

Єдиний внесок керівників і спеціалістів метрологічної служби С_оц, грн., визначаємо за формулою

С_оц = , (19)

С_оц =

С_оц =

Фонд оплати праці працівників метрологічної служби Ф_пр, грн., визначаємо за формулою

Ф_{пр =} Ф_заг.к + Ф_{заг.кер} + Ф_заг.п, (20)

де Ф_заг.к, Ф_{заг.кер}, Ф_заг.сп - відповідно загальні фонди оплати праці працівників метрологічної служби різних категорій, грн.

Ф_{пр =} 24321,46+42000+32760=99081,46

Середньомісячна заробітна плата одного працівника метрологічної служби підприємства ЗП_пр, грн., визначається за формулою

метрологічний калібрування вимірювальний атестація

ЗП_пр=, (21)

де Ч_пр - загальна чисельність працівників метрологічної служби, осіб.

ЗП_пр=

Література

1. Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 року № 2464- VІ

2. Методичні рекомендації з формування собівартості (робіт, послуг) (Наказ Державного комітету промислової політики України від 2 лютого 2001 року № 47).

3. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 1999 року № 318 (зі змінами і доповненнями).

4. Бойчик І.М. Економіка підприємства: Навч. посібник для студ. економічних спеціальностей - Вид. 2-ге, доповн. і переробл. - К.: «Атіка», 2006.

5. Економіка та організація виробництва: Підручник/За ред. В.Г. Герасимчука, А.Е. Розенплентера. - К.: Знання, 2007.

6. Шваб Л.І. Економіка підприємства. - К.: Каравела, 2006.

7. Шваб Г.М., Тарасюк Г.М. Планування діяльності підприємства: Навч. посібник 2-е вид. - К.: Каравелла, 2005.

8. Артемьев Б. Г., Голубев С. М Справочное пособие для работников метрологических служб: В 2-х кн. - М.: Изд-во стандартов, 1990 - Кн.1 (рос мовою).

9. Бесфамильная Л. В Экономика стандартизации, метрологии и качества продукции.-М.: Изд-во стандартов,1988 (рос мовою).

10. Курников И.Б., Рабинович Б.Д.. Экономика, организация и планирование метрологического обеспечения народного хозяйства: Учеб. Пособие для техникумов.- М.: Изд-во стандартов, 1987 (рос. мовою).

Размещено на Allbest.ru

...