Передумови становлення та розвитку біоекономіки

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Передумови становлення та розвитку біоекономіки

Постановка проблеми. Обмеженість невідновлюваних ресурсів, значні витрати енергії і забруднення навколишнього середовища потребують переходу до нових умов господарювання, де базовим матеріалом стануть органічні відновлювані матеріали. Такою вже нині є біоекономіка, яка дає можливість підвищувати екологізацію виробництва, раціонально використовувати ресурси та сприяє сталому продовольчому забезпеченню країн.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. В останні роки посилилася увага вчених до питань розвитку органічного виробництва та формування біоекономіки. В дослідженнях Ковакса Б., Прасада М., Сісто Р., Вліета М., Проспері М., Фукса Р. доведено, що за рахунок розвитку біоекономіки з'являються додаткові можливості вирішення таких глобальних проблем, як нестача продовольства, вичерпання мінеральних ресурсів, забруднення навколишнього середовища тощо. Основні проблеми сталого продовольчого забезпечення на основі розвитку органічного виробництва розкриті у працях Кирилюка Є., Сливи Ю. та інших.

Аналіз досліджень зарубіжних і вітчизняних вчених засвідчив необхідність комплексного підходу до обґрунтування необхідності формування і розвитку біоекономіки в країні для створення умов сталого продовольчого забезпечення. Потребують подальшого дослідження питання щодо створення передумов розвитку біоекономіки в країні.

Метою статті є визначення передумов і чинників формування і розвитку біоекономіки в країні.

Виклад основного матеріалу. Біоекономіка - це економіка, заснована на застосуванні біотехнологій, які використовують поновлювану біологічну сировину. Це високотехнологічна частина економіки, яка дає можливості підвищувати енергоефективність, рівень повторного використання відходів, розвивати відновлювану енергетику на основі біомаси, здійснювати екологізацію промислового сектора, підвищувати стійкість сільського господарства, виробляти нові продукти харчування, розвивати медичні технології.

Для того, щоб в країні в повній мірі реалізувати можливості розвитку біоекономіки необхідний системний підхід до її розвитку. Необхідно реалізовувати можливості та мінімізувати можливі ризики, що можуть виникати в результаті неконтрольованого використання нових технологій (таблиця 1). Одним із обмежуючих факторів використання нових технологій є їх висока вартість. Тому необхідне їх вдосконалення щодо здешевлення для забезпечення можливостей їх промислового використання.

біоекономіка енергоефективність відходи

Таблиця 1. Основні складові біоекономіки

Можливості, які дає використання біотехнологій для світової економіки є значними і з розвитком наукових досліджень їх ефективність зростає. Однак важливо визначати можливі загрози та здійснювати заходи щодо їх мінімізації.

Розвиток біотехнологій дав поштовх розвитку окремих ринків. Так, біохімічні продукти в даний час складають близько 5% від світового обороту продукції хімічної промисловості і цей показник має тенденцією до зростання. Ємність світового ринку органічної продукції у 2014 році складала 80 мільярдів доларів. За період з 2009 року по 2014 рік ринок зріс на 49% [7].

У програмних документах ЄС передбачається до 2025 року замінити близько 25-30% нафти біомасою. На автомобільному ринку вже сьогодні близько 90% нових автомобілів використовують суміш бензину та етанолу. Відповідно до угоди між корпорацією Airbus комісією Європейського Союзу передбачається збільшення виробництва біопалива для авіації до двох мільйонів тонн до 2020 року [1].

Однак для досягнення запланованого розширення виробництва біопалива необхідні додаткові площі. Вчені довели, що вирубка одного гектара тропічного лісу (так, Бразилія не лише забезпечує внутрішні потреби в біопаливі, але і експортує в ЄС 10% власного випуску) зумовлює збільшення концентрації вуглекислого газу в 300 разів більше, ніж дозволить заощадити в рік у порівнянні з традиційним дизельним паливом. Щоб зменшити ці негативні ефекти, дослідники пропонують виробляти біопаливо не з соєвих бобів, а із пальмового масла. Для отримання заданої кількості палива досить насадити олійні пальми, на площі, що займатиме лише близько 4% від площі, яку необхідно для вирощування сої [8].

Для того, щоб в країні в повній мірі реалізувати можливості розвитку біоекономіки необхідний системний підхід до її розвитку. Розвиток цієї сфери економіки пов'язаний з вирішенням цілого ряду проблем, таких як, оптимізація відносин між соціальними групами і всередині них, інтеграція біотехнологічних знань і пропозицій в різних секторах економіки, створення мотивації для учасників, формування ефективної організаційної структури і системи координації в усіх галузях і т.д. Одна з особливостей біоекономіки полягає в тому, що вона швидше може бути реалізована в масштабах малого і середнього бізнесу. Але для цього повинні бути створені передумови, в тому числі, програми сприяння розвитку біоекономіки як галузі.

Основними чинниками, що зумовлюють активізацію розвитку біоекономіки в країнах світу є:

- державне планування і програмування процесів розвитку біоекономіки та реалізація відповідної політики на всіх рівнях управління. Реалізація політики розвитку біоекономіки повинна стосуватися виробництва, регулювання, обміну та споживання. Пріоритет розвитку біоекономіки повинен відображатися в стратегічних документах органів управління на загальнодержавному, регіональному, муніципальному та галузевому рівнях;

- створення ефекту синергії, коли відходи, які створюються в сільському і лісовому господарстві, добувній, харчовій промисловості можуть бути вдосконалені та перетворені в цінні продукти для збереження харчових продуктів, виробництва косметичних засобів, медикаментів тощо. При цьому головним принципом виробництва є повне використання всіх речовин, що містяться в органічних продуктах. Доцільно розвивати біоекономіку на основі кластерного підходу і державно-приватного партнерства;

- пряма і непряма підтримка розробників та виробників біопродукції. Так, у США 220 виробників біопалива у 2015 році отримували гранти на суму 5,6 млн. дол. в рамках Програми сприяння розвитку біопаливної індустрії. Ще 4 млн. дол. виділяється в якості додаткових грантів на розвиток біоекономіки і зниження залежності від імпортної нафти [8]. Серед інших інструментів, що застосовуються в міжнародній практиці можна виокремити: податкові пільги виробникам біопродукції; фінансування розробок концепції збуту біопродукції та формування каналів її реалізації; використання органічної продукції в приготуванні шкільних обідів і фінансуються з держбюджету; компенсація витрат чи пільги у сертифікації продукції; пільгове кредитування;

- збільшення інвестицій в НДДКР, що здійснюються в сфері біотехнологій. При чому фінансуватися повинні не лише дослідження, але і створення фондів біологічної продукції, бази передових технологій, системи підтримки трансферу технологій. Також на міжнародному і загальнодержавному рівнях повинна розроблятися система доступу до отриманих знань і технологій;

- поліпшення управління земельними ресурсами, інвестиції в інфраструктуру аграрного ринку. Потребують підтримки проекти щодо створення технологічних платформ;

- стимулювання підготовки і перепідготовки кадрів у сфері біотехнологій та біоекономіки, що будуть формувати і просувати проекти відповідні проекти. Система освіти на всіх рівнях повинна бути направлена на формування нової культури споживання біопродукції.

Висновки. В умовах сучасного виробництва не достатньо використовується потенціал комплексного використання біологічних ресурсів. Розвиток екологічно чистого виробництва повинен здійснюватися комплексно на основі розвитку взаємопов'язаних виробництв, що доповнюватимуть і оптимізуватимуть роботу один одного створюючи синергетичні ефекти. Формування умов для розвитку біоекономіки в країні дає можливість підвищити енергоефективність, ефективно використовувати відходи, розвивати відновлювану енергетику на основі біомаси, екологізувати промислове виробництво, забезпечити стійкий розвиток сільського господарства, сприяти розвитку медичних технологій.

Література

біоекономіка енергоефективність відход

1. Fьcks R. Zielona rewolucja. - Instytut Wydawniczy Ksi№їka i Prasa Warszawa 2016. - 408 p.

2. Sisto R., Vliet M., Prosperi M. Puzzling stakeholder views for long-term planning in the bio-economy: A back-casting application // Futures. - 2016. - Volume 76, February. - 42-54 р.

3. Delvenne P., Hendrickx K. The multifaceted struggle for power in the bioeconomy: Introduction to the special issue. Technology in Society. - 2013. - Volume 35, Issue 2. - 75-78 p.

4. Kovacs B. Sustainable agriculture, forestry and fisheries in the bioeconomy. A challenge for Europe: 4th SCAR foresight exercise, SCAR, 2015. - 158 р.

5. Кирилюк Є. М. Трансформація структури економічних відносин на аграрному ринку України [Електронний ресурс] / Є. М. Кирилюк, А.М. Прощаликіна. // Ефективна економіка. - 2012. - №8. - Режим доступу: http://www.economy.nayka.com.ua/? op=1&z=1323

6. Слива С. Як перейти на органічне землеробство? [Електронний ресурс] / C. Слива. // Агробізнес сьогодні. - 2016. - №5 (324) - Режим доступу: http://www.agro-business.com.ua/ideii-i-trendy/5221-iak-pereity-na-organichne-zemlerobstvo.html

7. Sahota A. Global Organic Food & Drink: Market Update & Challenges [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://orgprints.org/29790/19/sahota-biofach-2016-Global-OFD.pdf

8. Organic Farming Statistics. [Електронний ресурс] / Institute of Organic Agriculture FiBL - Режим доступу: // http://www.fibl.org/en/themes/organic-farming-statistics.html

Размещено на Allbest.ru