Размещено на http://www.allbest.ru/

МІКРОЕКОНОМІЧНИЙ РИНОК ПРОДУКТІВ: МОДЕЛЬ ЧИСТОЇ КОНКУРЕНЦІЇ (МАКСИМІЗАЦІЯ ПРИБУТКУ В КОРОТКОСТРОКОВОМУ ПЕРІОДІ)

Методичні поради

В цій темі розглядається поведінка конкурентної фірми в короткостроковому періоді. Для побудови моделі досконало конкурентного ринку необхідно звернутись до попередніх розділів "Витрати виробництва" і " Типові моделі ринку".

Для максимізації прибутку фірма повинна вибрати ресурси, щоб мінімізувати витрати виробництва тієї кількості продукції, яку вона вирішить запропонувати. Починаємо з розвязання цієї проблеми - вибору обсягу продукції з найменшими можливими витратами.

Відомо, що ринок досконалої конкуренції - це ринок, на якому жоден виробник не може впливати на ринкову ціну товару (Див. тема "Типові моделі ринку"). Якщо ціна на продукцію - величина задана, фірма може тільки вибирати обсяги виробництва, пристосовуватись до ринкової ціни.

Зауважимо, що одержання максимального прибутку - це основне завдання конкурентної фірми. Існують інші теорії, в яких розглядаються альтернативні варіанти, а саме: максимізація надходжень від реалізації, максимізація зростання активів фірми, максимізація управлінської корисності. Неокласична теорія конкурентних ринків вважає, що основною метою конкурентної фірми є максимізація прибутку, оскільки "фірми, які по-справжньому не займаються питаннями максимізації прибутку, навряд чи виживуть. Фірми, які виживають у галузях з високою конкуренцією, вважають тривалу максимізщацію прибутку одним із пріоритетних завдань." [3].

Досягнення максимального прибутку і мінімальних збитків можливо при різних обставинах і цінах, на які конкурентна фірма не в силах вплинути.

Фірма досягає максимального прибутку в точці, у якій MR=MC. А ця рівність є не що інше, як умова максимізації прибутку.

Оскільки для конкурентної фірми MR=P, те фірма одержує максимум прибутку тоді, коли випуск продукції встановлюється в точці, де P=MC. Таким чином, порівнюючи показники сукупного доходу і сукупних витрат, граничного доходу і граничних витрат, ми можемо зробити наступні висновки: Фірма максимізує свій прибуток при такому обсязі виробництва, коли сукупний доход перевищує загальні витрати на максимальну величину, тобто коли P=MR=MC. Будь-яке виробництво в ситуації, коли сукупний доход буде вище сукупних витрат, забезпечує фірмі економічний прибуток.

Економічний прибуток це різниця між сукупним доходом і сумою явних і неявних витрат. Фірма її одержує, якщо ціна складається вище середніх витрат. Одержання економічного прибутку, тобто надприбутку, можливо тільки в короткостроковому періоді, коли інші фірми, притягнуті цією обставиною, не устигають ввійти в галузь і почати робити аналогічний продукт. Випуск Qmax не означає, що на одиницю продукції приходиться максимум прибутку. Цей показник не можна використовувати як критерій одержання загального максимального прибутку. Обсяг, де (Р-АС) максимальна, не співпадає з точкою рівноваги. У точці рівноваги фірма не досягає мінімально можливих середніх витрат і останнє не повинно бути метою фірми. Основна задача фірми -- знаходити точку рівноваги, де граничні витрати відповідали б граничному доходові, тому що це забезпечує найбільшу масу прибутку і показує економічно ефективні границі збільшення капітальних і трудових витрат.

Проте, фірма може виявитися й у збитку, тому що її прибуток залежить від ціни на її продукт, а ціна у свою чергу реагує тільки на ринковий попит та пропозицію.

У короткостроковому періоді фірма в будь-якому випадку несе збитки в розмірі постійних витрат. Якщо ціна нижче мінімальних середніх загальних витрат, то встановлюється обсяг випуску, що відповідає точці Р=МС, можна мінімізувати збитки. Фірмі вдається знизити ці збитки, тому що вона одержує деякий доход, що покриває змінні витрати і частину постійних.

Якщо ціна знизилась до рівня мінімальних середніх змінних витрат, то фірма несе збитки в розмірі постійних витрат, а якби ціна упала нижче мінімальних середніх змінних витрат, ці збитки перевищили б постійні витрати, що спричинить припинення діяльності фірми.

Понесені безповоротні витрати перестають бути альтернативними і при рішенні з приводу стратегії бізнесу їх ігнорують. Ми припускаємо, що фірма при тимчасовому припиненні діяльності не має можливості покрити постійні витрати, тобто вони стають безповоротними, і фірма, приймаючи рішення про обсяг випуску, може їх ігнорувати.

Вступ

Конкуренція є невід'ємним елементом ринкової економіки. Однак її характер може бути різним, і від цього залежить спосіб досягнення ринкової рівноваги. У найбільш чистому вигляді конкуренція представлена в моделі досконалої конкуренції. Ця модель є ідеальною, оскільки в реальному житті вона практично не зустрічається. Однак вона корисна для наукового аналізу, тому що дозволяє зрозуміти найважливіші закономірності функціювання ринку.

Досконала конкуренція характеризується наступними ознаками:

· На ринку діє нескінченно велике число продавців покупців, так що частка кожного з них настільки мала, що не дозволяє впливати на ринкові ціни.

· Існує повна воля вибору партнерів по угоді.

· На ринку відсутні бар'єри входу і виходу.

Стосовно до теорії фірми досконала конкуренція вимагає дотримань наступних умов:

· Ринок складається з численних продавців однорідної (стандартної) продукції.

· На долю кожної фірми належить менш 1% загального обсягу продаж за будь-який проміжок часу.

· Жодна фірма не в змозі змінити ринкову частку конкурентів, а тому всі рішення приймаються автономно

· Існує вільний доступ до інформації про ціни, технології і прибутки.

· У галузі відсутні бар'єри для входу нових фірм і виходу старих.

З погляду теорії короткострокової пропозиції фірми найважливішим є припущення про те, що фірма не може впливати на ціну товару і тому сприймає її як постійну величину, в силу малої частки продажів. Тому крива попиту для конкурентної фірми, що виробляє один продукт, виглядає як горизонтальна лінія

Основна ідея, що лежить в основі поведінки фірми - це максимізація прибутку. Фірма виробляє один продукт, витрати, на який залежать від обсягу виробництва, а продукт продається за поточною ринковою ціною. У цій ситуації фірмі нічого не залишається робити, як вибрати обсяг продаж, що максимізував би прибуток. Вважається, що обсяг продажі, який забезпечить максимум прибутку і буде оптимальним.

1. Принцип співставлення валового доходу з валовими витратами

Після того, як знайдена оптимальна комбінація факторів виробництва, задачею конкурентної фірми, що діє в короткостроковому періоді, є визначення обсягу випуску, що дає максимальний прибуток.

У короткостроковому періоді фірма може зіткнутися з різними рівнями цін, до яких вона може лише пристосовуватись. Від розміру ціни залежить, який варіант подальшої поведінки вибере фірма.

Таким чином, фірма повинна вирішувати три питання:

1. Чи варто виробляти даний товар?

2. Якщо виробляти, то, яку кількість?

3. Який прибуток при цьому буде одержанио?

При рішенні цих питань вона повинна пам'ятати, що:

у короткостроковому періоді фірма, нічого не роблячи (Q=0), зазнає збитків, рівні її постійним витратам;

доцільно продовжити виробництво, якщо вона може одержати або економічний прибуток, або збиток, що менше, ніж її постійні витрати;

доцільно робити такий обсяг продукції, при якому вона буде діставати максимальний прибуток або зазнавати мінімальних втрат.

Є два основні підходи для визначення фірмою того, чи варто робити й у якій кількості, щоб максимізувати прибуток.

Перший припускає порівняння сукупного доходу і сукупних збитків. другий -- порівняння граничного доходу і граничних витрат.

Сукупний доход (TR) -- це сума, отримана фірмою від продажів, знаходиться як добуток ціни проданого товару й обсягу продажів.

TR=P*Q,

де Р -- ціна, Q -- обсяг продажів.

Середній доход (AR) -- це доход продавця від реалізованої одиниці продукції, тобто ціна товару.

AR=TR/Q,

де TR -- сукупний доход, Q -- обсяг продажів.

Відповідно до першого методу, прибуток визначається як різниця сукупного доходу і сукупних витрат (рис. 1).

Нахил прямої сукупного доходу постійний, тому що незмінний граничний дохід, дорівнює ціні товару. При малих обсягах виробництва прибуток негативний, дохід не покриває постійні і змінні витрати. При Q=0 фірма зазнає збитків у розмірі постійних витрат. В міру збільшення обсягу Q прибуток стає позитивним і зростає, поки не досягне точка максимуму, після цього прибуток починає знижуватися, оскільки сукупні витрати зростають швидше.

Помітимо, що нахил кривої TC спочатку зменшується, а потім збільшується. Це означає, що граничні витрати знижуються при початку випуску і ростуть у мірі збільшення виробництва. Якщо фірма з якихось причин продовжує збільшувати виробництво після досягнення оптимального обсягу, то кожна додатково вироблена одиниця вже буде скорочувати наявний прибуток і може звести його до нуля.

Отже, обсяг продукції для одержання максимального прибутку, знаходимо в точці, де сукупний дохід максимально перевищує сукупні витрати. Якщо ринкова ціна не дозволяє фірмі працювати з прибутком, оптимальний обсяг продукції знаходимо в точці, де різниця між сукупними витратами і сукупним доходом є мінімальною. В цьому випадку фірма мінімізує збитки, оскільки вони будуть меншими, ніж виплата постійних витрат. У випадку, якщо ціна товару буде меншою ніж середні змінні витрати (або змінні витрати перевищують сукупний дохід), фірма тимчасово припиняє свою діяльність і несе збитки у розмірі постійних витрат.

2. Принцип співставлення граничного доходу і граничних витрат

Існує три таких варіанти: максимізація прибутку, мінімізація збитків і припинення діяльності.

Розглянемо випадок, коли ринкова ціна перевищує мінімум середніх загальних витрат короткострокового періоду. Це означає, що фірма дістає економічний прибуток, і її задачею є максимізація цього прибутку. Граничний виторг фірми є постійною величиною, рівній ціні товару. Крива граничного доходу одночасно являє собою криву попиту на одиницю товару і є горизонтальною прямою. Відповідно до правила рівності граничних витрат граничному доходові, максимізуючий прибуток обсяг випуску буде дорівнює Q*. Одержуваний фірмою сумарний економічний прибуток дорівнює площі заштрихованого прямокутника.

Припустимо тепер, що фірма зіштовхується з ринковою ціною, що нижче мінімуму середніх загальних витрат, але вище мінімуму середніх змінних витрат. У цьому випадку фірмі необхідно вирішити, продовжувати або припиняти виробництво.

Оскільки ціна нижче мінімальних середніх загальних витрат, фірма не тільки не одержує економічного прибутку, але і несе збитки. Однак середні змінні витрати при цій ціні ще покриваються. Це означає, що фірмі не слід припиняти виробництво, а потрібно знайти обсяг випуску, що дозволив би звести збитки до мінімуму. Цей випуск визначається за правилом MC = MR, і дорівнює Q*. При цьому фірма несе збитки, рівні площі ABCE, у той час як, припинивши випуск, вона б потерпіла збитки, рівні площі ABDF. Таким чином, виробництво продовжується доти, поки ціна покриває середні змінні витрати. Якщо ж вона нижча за мінімуму середніх змінних витрат, фірмі варто припинити виробництво.

3. Крива пропозиції конкурентної фірми в короткостроковому періоді

Оскільки в короткостроковому періоді фірма може зіштовхнутися із самими різними цінами, можна побудувати криву індивідуальної пропозиції фірми. Крива пропозиції показує залежність між ціною товару й обсягом його випуску. Оскільки конкурентна фірма з метою максимізації прибутку збільшує випуск доти, поки ціна не зрівняється з її граничними витратами, то взаємозв'язок між ціною і випуском буде показувати крива граничних витрат. Інакше кажучи, крива граничних витрат і буде кривою короткострокової пропозиції фірми. Однак з врахуванням того, що при ціні нижче мінімуму середніх змінних витрат фірма припинить випуск, частину кривій граничних витрат фірми, що лежить нижче мінімуму середніх змінних витрат, не беруть до уваги. Отже, вихідним обсягом випуску буде Q0. Чим вище ринкова ціна, тим більше можливість одержання прибутку, а отже, сильніше стимул до розширення виробництва.

4. Ринкова пропозиція (пропозиція галузі) в короткостроковому періоді

Пропозиція галузі в короткостроковому періоді

Крива ринкової пропозиції в короткостроковому періоді визначає обсяг виробництва галузі в короткостроковий період при кожній можливій ціні. Галузевий обсяг виробництва -- це сума всіх обсягів, запропонованих окремими фірмами. Отже, криву ринкової пропозиції можна вивести додаванням кривих пропозиції цих фірм (рис. 5). Крива граничних витрат кожної фірми проводиться лише в тій її частині, яка лежить вище від кривої її середніх змінних витрат.

За ціни, нижчої від рівня P1, галузь нічого не вироблятиме, оскільки P1 -- це мінімальні середні змінні витрати фірми з найнижчим рівнем витрат. У проміжку між P1 і P2 продукцію вироблятиме лише третя фірма, отже, крива галузевої пропозиції буде ідентичною до цього відрізку кривої граничних витрат MC3 третьої фірми. За ціни P2 галузева пропозиція -- це сума пропозицій всіх трьох фірм. За ціни P3 галузь пропонує 21 одиницю товару.

Крива галузевої пропозиції в короткостроковому періоді є сумою по горизонталі кривих пропозиції окремих фірм. Оскільки крива середніх змінних витрат третьої фірми розміщена нижче, ніж перших двох, то крива ринкової пропозиції S починається на рівні ціни P1 і наслідує рух кривої граничних витрат MC3 третьої фірми, поки не досягає рівня P2, в якому відбувається згин. Для всіх рівнів цін, вищих за P2, кількість галузевої пропозиції -- це сума кількостей пропозиції кожної із трьох фірм.

Надлишок конкурентного виробника у короткостроковому періоді

Споживчий надлишок -- це різниця між максимальною сумою, яку особа заплатить за одиницю товару, та її ринковою ціною. Аналогічну концепцію можна застосувати і до фірм. При зростанні граничних витрат ціна товару перевищує граничні витрати на кожну вироблену одиницю продукції, за винятком останньої. В наслідок цього фірма має надлишок на всіх одиницях продукції, крім останньої. Виробничий надлишок фірми -- це сума (яка перевищує витрати на всі одиниці продукції) різниці між ринковою ціною товару та граничними витратами виробництва. Таким чином, величину споживчого надлишку визначено площею на графіку нижче від кривої індивідуального попиту та вище за ринкову ціну товару, а величину виробничого надлишку визначено площею, яка розміщена вище від кривої пропозиції виробника та нижче за ринкову ціну.

На рис. 6 розглянуто виробничий надлишок для фірми. Обсяг виробництва, який максимізує прибуток, позначено k* , де P = MCf. Споживчий надлишок задано у тонованій площині, яка розміщена нижче від горизонтальної кривої попиту на товар фірми та вище за її криву граничних витрат від нульового рівня виробництва до обсягу виробництва к , за якого б прибуток був максимальним.

Виробничий надлишок пов'язаний із прибутком, але не дорівнює йому. Виробничий надлишок вираховує із суми виручки лише змінні витрати, тоді як прибуток віднімає як змінні, так і фіксовані витрати:

З цього випливає, що в короткостроковому періоді, коли фіксовані витрати мають додатну величину, виробничий надлишок завжди перевищує суму прибутку. валовий дохід конкуренція збиток

Межа, до якої фірми отримують виробничий надлишок, залежить від їх виробничих витрат. У фірм з високим рівнем витрат виробничий надлишок менший, а у фірм, рівень витрат яких низький,-- більший. Додаючи усі величини виробничих надлишків фірм, ми можемо визначити виробничий надлишок для ринку. Це можна простежити на рис. 7, на якому крива ринкової пропозиції починається на вертикальній осі в точці, яка відповідає величині середніх змінних витрат фірми на ринку з найменшими витратами. Виробничий надлишок -- це площина, яка розміщена нижче від рівня ринкової ціни товару та вище за криву пропозиції між рівнями виробництва 0 та k .

Висновки

Таким чином, умови роботи фірми в короткостроковому періоді:

фірма дістає економічний прибуток у короткостроковому періоді, якщо Р> minAC;

дістає нормальний прибуток, якщо P=minAC;

продовжує діяльність, але зазнає збитків, якщо TR>VC, PQ>AVC(Q) і, отже, P>AVC;

точка припинення діяльності фірми P=minAVC;

Крива пропозиції фірми в короткостроковому періоді -- частина кривої її граничних витрат, що лежить вище кривій середніх змінних витрат. Фактично крива пропозиції фірми -- це частина кривої МС вище min AVC, тому що крива пропозиції -- це зв'язок між ціною і кількістю продукції, причому конкурентна фірма, щоб максимізувати прибуток, завжди працює доти, поки ціна не зрівняється з граничними витратами. Отже, динаміка зміни граничних витрат і їхня рівновага з ціною надає право розглядати криву МС на відрізку вище мінімальних середніх змінних витрат як криву пропозиції.

Основна література

1. Долан Э.Дж., Линдсей Д. Микроэкономическая модель. -СПб., 1992. - 163-192.

2. Макконнелл К., Брю С. Мікроекономіка. - Львів: Просвіта, 1999. - С.254-257.

3. Піндайк Р.,Рубінфельд Д. Мікроекономіка. - К.:Основи, 1996. - С.229-256.

4. Семюелсон П., Нордгауз В. Мікроекономіка. - К.:Основи, 1998. - С.205-222.

5. Фишер С., Дорнбуш Р., Шмалензи Р. Экономика. - М.:Дело, 1993. - С.155-173.

6. Гамільтон Д. Методичний посібник до “Мікроекономіки” Р.С.Піндайка та Д.Л.Рубінфельда. - К.: Основи. - С. 77-96.

7. Задоя А.О. Мікроекономіка. Курс лекцій. - К.: Знання, 2000. - С.89-102.

8. Ястремський О., Гриценко О. Основи мікроекономіки. - Київ: Знання, 1998. - С.238-262.

Словник нових термінів і понять

Абсолютна конкуренція -- ринок, на якому всі товари є абсолютними замінниками, не існує вхідних бар'єрів і жодна з фірм не може вплинути на ціну ринку.

Гранична виручка -- зміна в розмірі виручки, спричинена збільшенням обсягу виробництва на одиницю.

Галузь із зростаючими витратами -- галузь, крива тривалої пропозиції якої похило спрямована догори.

Галузь з постійними витратами -- галузь, крива тривалої пропозиції якої є горизонтальною.

Галузь із спадними витратами -- галузь, крива довгострокової пропозиції якої похило спрямована донизу.

Граничні витрати (або додаткові витрати) -- збільшення витрат внаслідок виробництва додаткової одиниці продукції.

Економічний прибуток -- різниця між виручкою та витратами фірми, включаючи всі альтернативні вартості.

Змінні витрати -- витрати, які змінюються залежно від рівня виробництва, такі як видатки на заробітну плату і сировину.

Максимізація прибутку -- мета фірми, досягається тоді, коли гранична виручка фірми дорівнює граничним витратам виробництва, в точці, де граничні витрати радше зростають, аніж зменшуються.

Середня виручка -- сума виручки, поділена па кількість проданих одиниць продукції, тобто ціна за одиницю.

Фіксовані витрати -- витрати, що не змінюються водночас з рівнем виробництва, такі як технічне обслуговування устаткування та плата за страхові послуги.

Функція витрат -- зв'язок між вартістю виробництва та обсягом продукції фірми або кількох фірм.

Додатки

Задача 1.

Витрати на одиницю продукції для діючого в умовах чистої конкуренції виробника в такій залежності від обсягу.

а) при ціні продукту в 32 грн., чи буде дане підприємство виробляти продукцію в короткостроковому періоді? Чому так або чому ні? Якщо буде виробляти, то який обсяг максимізує прибуток або мінімізує збитки? Поясніть. Визначте величину економічного прибутку або збитку.

б) Відповідь дайте на питання а) при умові, що ціна продукту -- 41 грн.

в) Відповідь дайте на питання а) при умові, що ціна продукту -- 52 грн.

Задача 2.

Підприємство знаходиться в умовах досконалої конкуренції. Залежність загальних затрат підприємства від випуску продукції наведена в таблиці:

Випуск продукції в одиницю часу, шт.	Загальні затрати, грн.
0	6
1	9
2	10
З	13
4	18
5	25

Якщо ринкова ціна товару 6 грн., який обсяг слід вибрати? Нижче якого рівня повинна знизитись ціна, щоб підприємство закрилось?

Задача 3.

Підприємство знаходиться в умовах досконалої конкуренції. Залежність загальних затрат підприємства від випуску продукції наведена в таблиці.

Випуск продукції в одиницю часу, шт.	Загальні затрати, грн.
0	6
1	13
2	18
3	21
4	26
5	33
6	42

Якщо ринкова ціна товару 8 грн., то який обсяг слід вибрати?

Нижче якого рівня повинна знизитись ціна, щоб підприємство закрилось?

Задача 4.

Підприємство знаходиться в умовах досконалої конкуренції.

Залежність загальних витрат підприємства від випуску продукції наведена в таблиці.

Випуск продукції в одиницю часу, шт.	Загальні затрати, грн.
0	20
1	60
2	80
3	120
4	180
5	260

Якщо ринкова ціна товару 60 грн., який обсяг слід вибрати? Нижче якого рівня повинна знизитись ціна, щоб підприємство закрилось?

Задача 5

В таблиці наведені дані про витрати й доходи фірми, що оперує на ринку досконалої конкуренції. Використовуючи цю інформацію, виконайте наступні завдання.

а) Розрахуйте відповідні показники й заповніть таблицю.

б) При якому обсязі випуску фірма максимізує прибуток чи мінімізує збитки?

в) Побудуйте криві AR, MR, ATC, AVC, AFC, MC. Покажіть на графіках оптимальний обсяг виробництва.

Тести

1. В галузі функціонує 1000 фірм. В кожної фірми граничні витрати при виробництві 5 одиниць товару -- 2 грн., 6 одиниць -- 3 грн., 7 одиниць -- 5 грн. Якщо ринкова ціна одиниці продукту буде дорівнювати 6 грн., то галузевий випуск:

а. не більше 5000 од.;

б. 5000 од.;

в. 6000 од.;

г. 7000 од.;

д. не менше 7000 од.

2. В короткостроковому періоді конкурентна фірма припинить виробництво, якщо:

а. середні змінні витрати більші, ніж ціна;

б. ціна менша мінімальних середніх повних витрат;

в. нормальний прибуток нижчий середньогалузевого;

г. сукупний доход менший, ніж сукупні витрати.

3. В короткостроковому періоді фірма, що максимізує прибуток, припинить виробництво, якщо:

а. ціна буде меншою за мінімальні середні змінні витрати;

б. нормальний прибуток нижчий середньогалузевого;

в. загальний дохід менший загальних витрат;

г. загальний дохід менший загальних змінних витрат;

д. середні змінні витрати менші за ціну.

4. В якій з наступних ситуацій, максимізуюча прибуток фірма повинна залишити свій обсяг випуску продукції незмінним:

а. МR>МС і ТR>ТС;

б. МR>МС і ТR=ТС;

в. МR-МС і ТR>ТС;

г. різниця між МR. і МС є максимальною.

5. Граничний доход є не нижчим, ніж ринкова ціна для фірми, що функціонує в умовах:

а. досконалої конкуренції;

б. монополістичної конкуренції;

в. монополії;

г. олігополії.

6. Лінія попиту на продукцію підприємства за умов досконалої конкуренції характеризується:

а. одиничною еластичністю;

б. низькою еластичністю;

в. абсолютною еластичністю;

г. абсолютною нееластичністю.

7. Лінія пропозиції підприємства в короткому періоді за умов досконалої конкуренції:

а. співпадає з дільницею лінії МС, що лежить вище АVС;

б. співпадає з дільницею лінії АVС, що лежить вище МС;

в. співпадає з лінією попиту на продукцію підприємства;

г. виводиться з ринкової кривої пропозиції.

8. Мале підприємство випускає прилади. При цьому мінімальні середні змінні витрати складають 30 грн. за од., а мінімальні середні сукупні витрати = 60 грн. за од, за умови, що ринкова ціна приладу 45 грн.:

а. підприємству слід негайно припинити виробництво;

б. слід розширити випуск приладів;

в. треба залишитись в бізнесі, поки підприємство може покривати частину змінних витрат;

г. жодна з відповідей не є вірною.

9. Яке з наступних тверджень означає, що умови досконалої конкуренції не виконуються:

а. лінія попиту на продукт товаровиробника має від'ємний нахил;

б. лінія граничних затрат перетинає лінію середніх затрат в точці, що відповідає мінімальному значенню АТС;

в. лінії середніх та граничних затрат мають дугоподібну форму;

г. лінія попиту на продукт товаровиробника -- горизонтальна лінія.

10. Який з наступних ринків більше всього відповідає умовам досконалої конкуренції?

а. сталі;

б. послуг перукарні;

в. автомобілів;

г. акцій і облігацій фірм;

д. бензину.

11. Якщо крива граничних витрат товаровиробника перетинає лінію його середніх змінних затрат в точці, що відповідає 400 грн., а середніх загальних 500, то він зупинить виробництво при поточній ціні продукту, яка дорівнює:

а. нижче 500, але вище 400;

б. 500;

в. товаровиробника задовольнятиме всяка ціна:

г. нижче 400.

Размещено на Allbest.ru

...