Оцінювання та ефективність управління витратами підприємств комунальної теплоенергетики

Размещено на http://www.allbest.ru/

ОЦІНЮВАННЯ ТА ЕФЕКТИВНІСТЬ УПРАВЛІННЯ ВИТРАТАМИ ПІДПРИЄМСТВ КОМУНАЛЬНОЇ ТЕПЛОЕНЕРГЕТИКИ

Саранюк А.Ю.

Тернопільський національний економічний університет

У статті проаналізовано існуючі підходи до трактування поняття «витрати» та за результатами надано більш повне визначення даної категорії. Досліджено особливості витрат підприємств комунальної теплоенергетики та проведено оцінку даних витрат. Виявлено причини виникнення економічно необгрунтованих витрат. Надано рекомендації щодо проведення заходів, які дозволять підвищити ефективність управління витратами на підприємствах теплоенергетики житлово-комунального господарства.

Ключові слова: витрати, підприємства комунальної теплоенергетики, управління витратами, житлово- комунальні послуги,структура витрат, фінансове становище, ефективність управління.

Постановка проблеми. На даний час в житлово-комунальному господарстві України існує безліч проблем, які обумовлені неефективною системою управління і незадовільним фінансовим станом, високими витратами, високим ступенем зносу основних засобів, неефективною роботою підприємства, великими втратами води, енергії та інших ресурсів. Тому управління ефективністю житлово-комунального господарства є важливим та пріоритетним завданням держави.

Управління витратами в сучасних умовах ринкової економіки є одним з найважливіших напрямків менеджменту підприємств житлово- комунального господарства та являє собою складний процес, що охоплює всі аспекти діяльності підприємств і враховує специфічні особливості житлово-комунальних послуг як товару. Витрати відіграють провідну роль в діяльності підприємств комунальної теплоенергетики. Вони є не тільки основним фактором формування фінансових результатів діяльності підприємств, але і основою тарифоутворення на ринку житлово-комунальних послуг. Особливої уваги потребують проблеми управління витратами підприємств комунальної теплоенергетики, результати діяльності яких безпосередньо впливають на якість життя практично кожного жителя країни, і які, в той же час, найменш пристосовані до сучасних реалій ринкової економіки. Ряд проблем в управлінні витратами підприємств комунальної теплоенергетики в ринковому середовищі випливає зі специфічних особливостей виробництва теплової енергії і специфічних властивостей тепла як товару. витрата теплоенергетика комунальний підприємство

Аналіз останніх досліджень і публікацій. На сьогоднішній день в Україні питаннями управління витратами підприємств комунальної теплоенергетики науковці майже не займалися. Однак, окремі розробки з даної проблематики наявні у працях Бражнікової Л. М. [1], Дубаса А. О. [2], Полуянова В. П [3], Щеглова К. Я. [3].

Виділення невирішених раніше частин загальної проблеми. Витрати підприємств теплоенергетики житлово-комунального господарства є не тільки результуючим фактором їх діяльності, а й основою тарифоутворення житлово- комунальних послуг, у зв'язку з цим управління витратами розглядається як основоположний принцип менеджменту підприємств комунальної теплоенергетики. У той же час критичний фінансовий стан вітчизняних комунальних підприємств свідчить, що діюча система управління витратами є неефективною та потребує вдосконалення.

Метою статті є оцінка витрат підприємств комунальної теплоенергетики та розробка пропозицій щодо ефективного управління ними.

Виклад основного матеріалу. Стабільність і розвиток підприємств теплоенергетики житлово- комунального господарства передусім залежить від створення ефективної системи управління витратами.

Витрати -- це важлива та складна економічна категорія, яка займає вагоме місце в управлінні підприємством теплоенергетики житлово-комунального господарства. Це пояснюється тим, що витрати мають вирішальний вплив на фінансові результати функціонування підприємств та застосовуються для визначення цінової політики [4, с. 62].

У сучасній економічній літературі існують різні підходи до трактування поняття «витрати». Скрипник М. І. під витратами розуміє певну кількість ресурсів, витрачених для виготовлення продукції [5]. Садовська І. Б. вважає, що витрати -- це фактично спожиті матеріальні і нематеріальні ресурси в процесі виробництва і реалізації продукції, робіт чи послуг, а також управління ними [6]. Грищенко О. В. розглядає витрати, як вартість використання ресурсів, які повністю витрачені протягом певного періоду часу для отримання доходу [7].

Відповідно до П(С)БО-16 витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов'язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками) за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені [8].

Витрати підприємств комунальної теплоенергетики мають свої характерні особливості: особлива специфіка структури, тому що частина витрат підприємств теплоенергетики відшкодовується за рахунок плати населення, а частина за рахунок держави; державне регулювання тарифів на житлово-комунальні послуги; проблематичність розподілу загальновиробничих витрат обумовлена залежністю від нерівномірного споживання послуг; недосконала методика перерахунку затрат теплової енергії у гіга-кало- рії; проблематичність включення до собівартості деяких інших операційних витрат [9].

Враховуючи вище зазначені особливості під витратами підприємств теплоенергетики житлово-комунального господарства слід розуміти зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, які пов'язані з використанням у виробничому процесі сировини, матеріалів, палива, енергії, основних виробничих засобів, трудових та фінансових ресурсів, а також інших витрат на виробництво та збут, включаючи встановлені державою як обов'язкові відрахування податки та платежі, що призводять до зменшення власного капіталу підприємства.

Варто відзначити, що діяльність підприємств комунальної теплоенергетики впродовж останніх років є збитковою (рис. 1).

Рис. 1. Збитки підприємств житлово-комунального господарства за 2013-2015 рр. Складено автором на основі [10]

Як видно з рис. 1 збитки підприємств комунальної теплоенергетики становлять більше 60 % загального обсягу збитків підприємств житлово- комунального господарства.

Незадовільні фінансові результати функціонування підприємств теплоенергетики житлово-комунального господарства зумовлені, в першу чергу, високим рівнем економічно необгрунтованих витрат.

Важливим інструментом пошуку шляхів опти- мізації витрат та ефективного управління ними на підприємствах комунальної теплоенергетики є ретельне проведення їх аналізу.

Висока енергоємність виробництва житлово- комунальних послуг пояснюється значною енергетичною складовою в складі витрат. Житлово-комунальне господарство займає третє місце за рівнем споживання енергоносіїв. При цьому витрати енергетичних ресурсів під час виробництва і надання житлово-комунальних послуг в два-три рази вище, ніж в країнах Європейського союзу [11]. У структурі витрат розмір енергетичної складової в різних джерелах становить від 50 до 80%.

Розглянемо детальніше структуру витрат ЛМКП «Львівтеплоенерго» (рис. 2).

Рис. 2. Структура загальних витрат ЛМКП «Львівтеплоенерго» станом на 01.01.2016 р. Складено автором на основі даних ЛМКП «Львівтеплоенерго»

Найбільшу частку в структурі загальних витрат становлять витрати на енергоносії -- 68,06%. В структурі загальних енерговитрат ЛМКП «Львівтеплоенерго» найбільшу частку займає паливо (газ) -- 83,91%, та електроенергія покупна -- 5,62%.

Рис. 3. Структура загальних енерговитрат ЛМКП «Львівтеплоенерго» станом на 01.01.2016 р. Складено автором на основі даних ЛМКП «Львівтеплоенерго»

Високий рівень зносу обладнання, мереж, труб на фоні значних об'ємів споживання енергоресурсів є причиною високого рівня технологічних втрат (витоку води, втрат тепла, що на даний час, перевищує допустимі нормативні значення) та аварійності основних виробничих засобів.

Втрати теплової енергії складають 11,3 млн. Гкал в рік, а це близько 11,5% від об'єму відпущеної теплової енергії [12]. Згідно з даними Державної служби статистики України втрати тепла в 2015 році в порівнянні з 2014 роком зросли з 11,2 до 12,4 млн. Гкал, а це становить 14% від всієї кількості тепла, що було відпущено споживачам [13]. Разом з цим, як показує аналіз, при зменшенні виробництва теплової енергії доля втрат має тенденцію до зростання (рис. 4)

Рис. 4. Виробництво теплової енергії в Україні і частка втрат в загальному об'ємі виробництва теплової енергії, в % до 2010 р. Складено автором на основі [10]

Втрати теплової енергії у 2015 році на ЛМКП «Львівтеплоенерго» становили 541,9 тис. Гкал, що становить 14,1% усієї віробленої або 16,6% усієї відпущеної на ЛМКП «Львівтеплоенерго» теплової енергії.

Дані негативні наслідки пояснюються високим рівнем зносу основних засобів і потребують додаткових витрат на проведення ремонтів в аварійному режимі.

Висока аварійність основних виробничих засобів, в першу чергу інженерних мереж, як наслідок високого ступеня їх зносу, низької якості труб, порушення будівельних норм та нормативів прокладки труб призводять до частих аварій, що в свою чергу призводить до збільшення втрат і як наслідок веде до зростання витрат ЛМКП «Львівтеплоенерго».

Фактичні витрати на ремонти на ЛМКП «Львівтеплоенерго» в 2015 році становили 11016,2 тис. грн., або 3,06% загальних витрат (рис. 2), що на 1556,8 тис. грн. (або на 17%) більше від запланованих витрат.

Фактичні витрати на сировину та допоміжні матеріали в 2015 році збільшились на 746,7 тис. грн. (або на 40,9%), що було зумовлено ростом цін на матеріали, порівняно із закладеними в плані, а також тим, що планом в витратах на ремонт не передбачено матеріальних витрат, необхідних для безперебійної роботи ТЕЦ-1, а також не включенням в план необхідної суми витрат на проведення аварійних ремонтних робіт.

На сьогодні, при високому ступені зносу основних виробничих засобів і значної кількості аварійно-відновлювальних робіт, запланованих засобів не достатньо для покриття витрат на проведення даних робіт. У зв'язку з цим підприємства комунальної теплоенергетики змушені проводити виключно аварійно-відновлювальні роботи, об'єднуючи ресурси ремонтного фонду та аварійно-відновного. Це призводить до дефіциту ресурсів ремонтного фонду, в результаті чого планово-попереджувальні ремонти проводяться в недостатньому обсязі або не проводяться взагалі, що, в свою чергу, є передумовою подальшого зростання аварійності.

Високий рівень втрат теплової енергії та аварійності теплових мереж є однією з основних причин економічно необгрунтованих витрат.

Тому для покращення фінансово-економічного становища підприємств теплоенергетики житлово-комунального господарства потрібно здійснювати управління витратами. Про те важливо зауважити, що метою данного управління повинно бути спрямування управлінських впливів не на мінімізацію витрат, а на ефективне використання ресурсів підприємства, їх економію та мак- симізацію віддачі на всіх етапах виробничого процесу. Формальна мінімізація витрат підприємств комунальної теплоенергетики може призвести до зменшення обсягів виробництва теплової енергії, а це суперечить соціальній місії даних підприємств [14]. Отже, основною метою управління витратами підприємств комунальної теплоенергетики має бути оптимізація управлінський рішень, спрямованих на поліпшення поточних показників діяльності та довгострокове підвищення прибутковості при дотриманні встановлених пріоритетів розвитку комунальних підприємств.

Хоча частка підприємств житлово-комунального господарства у ВВП країни становить 5-6%, галузь споживає 30% всієї енергії в країні. Більше 11 % теплових мереж перебувають в аварійному стані. Сумарні втрати енергії наближаються до 30% [10; 13]. Кожен п'ятий котел експлуатується більше 20 років. Як правило, це старі котли радянського зразка з ККД 50-80 %. Зараз теплова енергія в ЖКГ в основному виробляється за допомогою газу -- дорогого імпортного палива. У 2015 році на потреби житлово -- комунального господарства було витрачено 10 млрд. кубометрів блакитного палива. За цінами ПАО «Газпром » це більше 4 млрд дол. [10; 13]. Потрібно проводити заміну та модернізацію котлів малої потужності, які в даний час експлуатуються у комунальній теплоенергетиціі мають низький ККД ( близько 70%) на сучасні котли з ККД 95%. Таким чином, на сьогодні потрібно зменшити втрати енергії до європейських показників і порушити монополію газу у виробництві теплової енергії, тобто перевести котельні на альтернативні види палива. Модернізація котелень комунального підприємства та альтернативні види палива -- це найефективніший шлях до енергонезалежності, та зниження рівня витрат даних підприємств.

На ТЕЦ-2, яка постачає тепло у 142 будинки Шевченківського району, ЛМКП «Львівтеплоенерго» розпочало експеримент з упровадження альтернативних видів палива, а сааме тирси. Якщо сьогодні «Львівтеплоенерго» купує газ по 686 гривень за тисячу кубометрів, то використання альтернативного палива дозволить зменшити витрати на закупівлю енергоносіїв приблизно на половину. Тобто, щоб виробити таку кількість електроенергії, як з однієї тисячі кубометрів газу, зараз потрібно приблизно дві тонни відходів деревини. А нещодавно до альтернативних видів енергетики додали ще один -- енергію, яка виробляється з соломи. Саме на солому сьогодні припадає 0,3 відсотка всіх енергоресурсів, що споживаються в Україні, хоча все-таки, досі, її надлишок в Україні оцінюється в майже 5 мільйонів тонн.

Сезонний характер надання комунальних послуг призводить до того, що діяльність більшості підприємств комунальної теплоенергетики характеризується нерівномірністю як надходження доходів так і нерівномірністю здійснення витрат. Тому основним впливом на погашення сезонних коливань може бути створення ремонтних фондів, резервів майбутніх витрат і платежів або залучення короткострокових кредитів банку. Для зниження негативного впливу фактора аварійності варто створити на підприємствах комунальної теплоенергетики фонд аварійно-відновлювальних робіт.

Для забезпечення якісного теплопостачання споживачів, зменшення втрат теплової енергії в трубопроводах необхідно тепломережі ретельно теплоізолювати і захищати їх від корозії. Найбільший ефект з точки зору потенційної економії паливно-енергетичних ресурсів, збільшення терміну служби тепломереж, як показує досвід експлуатації, при будівництві нових, реконструкції і капітального ремонту існуючих теплових мереж дає застосування теплоізоляційних матеріалів з поліпшеними характеристиками і застосування попередньо ізольованих трубопроводів.

Реалізація даних заходів на підприємствах комунальної теплоенергетики дозволить оптимі- зувати витрати та покращити фінансово-господарські показники діяльності підприємств.

Висновки і пропозиції. Таким чином, вдосконалення системи управління витратами є основним фактором підвищення ефективності функціонування і розвитку підприємств теплоенергетики житлово-комунального господарства. Для досягнення беззбиткового функціонування і стабільного розвитку в ринковому середовищі підприємствам житлово-комунального комплексу, особливо підприємствам комунальної теплоенергетики, необхідно впроваджувати такі методи управління витратами, які засновані на використанні нових систем, що забезпечують реалізацію всіх функцій управління і дозволяютьоптимізувати управлінські рішення, спрямовані на поліпшення поточних показників діяльності і овгострокове підвищення прибутковості, адже відсутність адекватних ринковим умовам господарювання наукових методів управління витратами на даних підприємствах може призвести до ряду вкрай негативних наслідків їх функціонування і розвитку.

Список літератури

1. Бражнікова Л. М Учетно-аналитическое обеспечение управления затратами на предприятиях теплоснабжения [Електронний ресурс] / Л. Н. Бражникова, А. В. Аллахвердян // Економічний простір. - 2012. - № 67. - С. 213-226.

2. Дубас А. О. Вдосконалення методики розрахунку витрат на послуги водопрово-дно - каналізаційного господарства/ А. О. Дубас / Інноваційна економіка. - 2012. - № 30. - С. 124-127.

3. Полуянов В. Реформа жилищно - комунального хозяйства в свете теории экономических систем Гэлбрейта В. Полуянов, К. Щеглов // Економіст. - 2004. - № 4. - С. 48-53.

4. Чернишова Л. І. Особливості формування системи управління витратами на вітчизняних підприємствах / Л. І. Чернишова // Інноваційна економіка. - 2014. - № 3. - С. 61-68.

5. Скрипник М. І. Затрати і витрати : проблеми трактування понять [Електронний ресурс] / М. І. Скрипник. - Режим доступу: http: www.nbuM.goM.uaJ portal/soc_gum/ptmbo/2009_1/stat26.pdf

6. Садовська Б. І. Бухгалтерський облік [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://culonline.com.ua/ Books/buh_oblik_sadovska.pdf

7. Грищенко О. В. Понятие терминов «издержки», «затраты», «расходы», «себестоимость» [Електронний ресурс] - Режим доступу:http://www.aup.ru/books/m166/2_1.htm

8. Положення {стандарт) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затверджене наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 1999 року № 318 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/ cgibin/laws/ main.cgi.

9. Усатенко О. В. Витрати на виробництво підприємств теплового господарства: визначення та класифікація для цілей бухгалтерського обліку [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ ecpros_2012_67_37

10. Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.minregion.gov.ua

11. Гура Н. О. Облік у житлово-комунальному господарстві : теорія і практика / Н. О. Гура. - К. : Знання, 2006. - 351 с.

12. Про підсумки роботи житлово-комунального господарства за І півріччя 2015 р. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.minregion.gov.ua

13. Статистичний бюлетень Державної служби статистики України [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua

14. Бражникова Л.Н. функционально-целевой подход к классификации затрат предприятий ЖКХ для целей управления [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://eir.pstu.edu/bitstream/handle/123456789/1909/ Теорет.3%20стр.182.pdf?sequence=1

Размещено на Allbest.ru