Аналіз конкурентоспроможності туристичної діяльності в Тернопільській області

Попарне порівняння усіх сильних та слабких сторін, а також можливостей та загроз туристичного ринку Тернопільської області по регіонах подано на рисунку 1.

Для моделювання туристичного потенціалу області часто постає необхідність відобразити саме нелінійні зв'язки між багатьма чинниками. Математичний інструментарій штучних нейрон- них мереж надає таку можливість.

Математичною основою моделі є штучна не- йронна мережа на основі карт самоорганізації Кохонена. Карта самоорганізації, зазвичай, представляється як двовимірна матриця масивів вузлів нейронів. У нашому випадку даний масив формує гексагональну решітку, що є ефективним рішенням для візуального аналізу даних.

На даний час існує низка програмних пакетів, котрі реалізують побудову карт самоорганізації Кохонена. Серед них виділимо: MATLAB, Deductor Academic, SOMine, Statistica та багато інших. Побудову економіко-математичної моделі відповідно до поставлених задач здійснено за допомогою програмного продукту Deductor Studio Academic.

Для побудови карти самоорганізації слід визначити оптимальну кількість нейронів. Проте доцільну розмірність нейронної решітки необхідно обирати експериментально відповідно до поставленої задачі та виходячи з особливостей досліджуваних показників.

Карта самоорганізації показників інвестиційного потенціалу України формується за допомогою решітки розмірністю 16 на 12 нейронів. Дана розмірність карти була обрана з множини альтернативних карт на основі матриці помилок квантування, що відображає середню відстань вхідних значень до центру нейрона.

За результатами побудованої нейронної мережі, показники туристичного потенціалу Тернопільської області були згруповані у 4 кластера з рівнем значущості 0,01% (рис. 2, табл. 2).

Рис. 2. Карта самоорганізації Кохонена показників туристичного потенціалу Тернопільської області (1 -- Бережанський р-н; 2 -- Борщівський р-н; 3 -- Бучацький р-н; 4 -- Гусятинський р-н; 5 -- Заліщицький р-н; 6 -- Збаразький р-н; 7 -- Зборівський р-н; 8 -- Козівський р-н; 9 -- Кременецький р-н; 10 -- Лановецький р-н; 11 -- Монастириський р-н; 12 -- Підволочиський р-н; 13 -- Підгаєцький р-н; 14 -- Теребовлянський р-н; 15 -- Тернопільський р-н; 16 -- Чортківський р-н; 17 -- Шумський р-н)

Таблиця 2. Результати кластеризації показників туристичного потенціалу Тернопільської області

Як видно з рисунка 1, явним лідером є кластер 2. Де знаходяться райони з високими інтегральними показники туристичного потенціалу області. В даний кластер потрапив Кременецький р-н, Гусятинський р-н, Збаразький р-н, Тернопільський р-н, Борщівський р-н. Даний кластер демонструє взаємозв'язок між показниками створення іміджу району як стабільного та безпечного, розвитку туристичної інфраструктури, високої вартості обслуговування, багатої флори і фауни та проведення різних фестивалів та ярмарок (див. рис. 3, 4).

Рис. 3. Карта самоорганізації Кохонена показників можливостей та загроз туристичного потенціалу Тернопільської області (1 -- Відсутність інтересу щодо підтримки сільського туризму з боку держави; 2 -- Можливість виникнення епідеміологічних захворювань; 3 -- Створення іміджу району як стабільного та безпечного; 4 -- Розвиток туристичної інфраструктури; 5 -- Розвиток туризму значно збільшує доходи сільського населення)

Рис. 4. Карта самоорганізації Кохонена показників сильних та слабких сторін туристичного потенціалу Тернопільської області (1 -- Висока вартість обслуговування; 2 -- Кількість колективних засобів розміщування; 3 -- Гостинність населення; 4 -- Багата флора і фауна; 5 -- Історико- пізнавальна спадщина; 6 -- Збереженні національні традиції; 7 -- Відносно не високі ціни на туристичні послуги; 8 -- Проведення різних фестивалів та ярмарок)

На третьому місці розташувався кластер 3: Підгаєцький р-н, Козівський р-н, Лановецький р-н. Кластер включає, показники відсутності інтересу щодо підтримки сільського туризму з боку держави, можливість виникнення епідеміологічних захворювань, створення іміджу району якстабільного та безпечного, розвиток туристичної інфраструктури, висока вартість обслуговування, кількість колективних засобів розміщування, гостинність населення та багата флора і фауна.

Аутсайдером є представники третього кластера з низькими рівнівнями значень майже за всіма показниками.

Найсильнішими сторонами є багата історія, широка географія та з невеликим відривом -- розмаїття ландшафту. Найслабшою стороною є нестабільність сервісу. Найбільшими загрозами є можливе підвищення цін на відпочинок. Отже, для того щоб туристичний бізнес в Тернопільській області розвивався, необхідно налагодити стабільний сервіс, створити цілісний бренд району через розроблення нових тематичних турів на основі історичних, географічних та ландшафтних багатств області.

Як показує практика, розвиток туризму залишається поза ключовими інтересами держави і бізнесу в Україні. Ключовими пріоритетами для стійкого розвитку галузі подорожей і туризму, стабільного зростання її конкурентоспроможності у світовому масштабі є питання захисту прав власності і спрощення регулювання в цьому секторі, збереження культурних і природних ресурсів, підвищення їх привабливості для іноземних туристів, а також забезпечення високого пріоритету сектору в державній політиці.

Аналізуючи переваги та недоліки, можливості та загрози туристичного комплексу Тернопільської області, ми дійшли висновку, що перспективний розвиток туризму в області повинен ґрунтуватися на таких складових: інвестиції та інновації в туристичному та готельному господарствах; реорганізація транспортного забезпечення; нормалізація політичного, економічного та законодавчого клімату. Без реалізації зазначених заходів нереально розбудувати ефективний національний міжгалузевий туристичний комплекс. Без запозичення туристичних інновацій та переходу на прогресивні європейські стандарти гостьового й рекреаційного сервісу неможливий розвиток конкурентоспроможного на міжнародному ринку туристичного сектору. Без цілеспря-мованих маркетингово-промоційних заходів з матичною її інтеграція у глобальний ринок ту- інформаційного «прориву» області буде пробле- ристичних послуг.

Список літератури

1. Мальська М. П. Міжнародний туризм і сфера послуг: підручник. Затверджено МОН / М. П. Мальська, Н. В. Антонюк. - К., 2008. - 661 с.

2. Косова Т. Д., Сухарев П. М., Ващенко Л. О. Організація і методика економічного аналізу: Навч. посібник. - К.: Центр учбової літератури, 2012. - 528 с.

3. Забуранна Л. В. Кластерний аналіз підприємств сфери сільського аграрного туризму //шшш.есопоту.паука. com.ua

Размещено на Allbest.ru