Перспективи насичення інформаційного ринку в Україні у контексті науково-технічного прогресу і розвитку ринкових відносин

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Перспективи насичення інформаційного ринку в Україні у контексті науково-технічного прогресу і розвитку ринкових відносин

Актуальність. Слабкість основних суб'єктів українського інформаційного ринку (зокрема, якщо розглядати його як український сегмент міжнародного ринку інформації) призводить до активного входження в цей ринок зарубіжних учасників зі значно сильнішою матеріально-технічною базою, технологічними і фінансовими можливостями, своєю ідеологією впливу на суспільні процеси. Ідеологічна складова зарубіжного впливу позначається не лише на внутрішніх структурах українського ринку, а й на механізмах розвитку нашого суспільства в цілому, створенні в ньому комфортних умов для просування всіх видів власних товарів і забезпечення вигідних умов їх реалізації. Входженню України в міжнародний інформаційний простір, підвищенню ефективності функціонування її інформаційного ринку мають сприяти заходи, спрямовані на недопущення завдання шкоди її національним інформаційним ресурсам, навмисного їх спотворення і знищення у процесі використання, проти спроб створення негативного іміджу нашої держави, замовчування її потенціалу в міжнародному співробітництві, використання різноманітних форм протидії формуванню повноцінного інформаційно-аналітичного сегмента у глобальному інформаційному просторі.

Метою нашого дослідження є вивчення наявних в Україні інформаційних баз, розкриття методів їх вдосконалення та обґрунтування необхідності розвитку і впровадження нових технологій для прискорення інформаційного обміну як усередині держави, так і в міжнародному інформаційному просторі.

Досягнення поставленої мети передбачає такі завдання:

- дослідити основні заходи, спрямовані на забезпечення відповідної інформаційної безпеки нашого суспільства;

- проаналізувати сучасну систему загальносуспільних інформаційних баз, перспективи їх удосконалення;

- вивчити способи ефективного використання новітніх технологій як однієї з умов ефективного застосування вже існуючої і створення нової інформації.

Аналіз наявних досліджень. Розробленню теоретичних і практичних питань сучасного стану і перспектив розвитку інформаційного простору України присвячені праці відомих українських і зарубіжних дослідників, таких, як Ю.М. Арського, Ю.В.Мішалкіної, Н.Н.Єрмошенко, Р.С. Гиляревського та інших. Особливу увагу зосереджуємо на працях О.Ю. Чубукової, в яких детально проаналізовано питання сучасних носіїв інформації, їх впливу на структуру інформаційного ринку і її вдосконалення. Автор вказує, що, хоча технічний прогрес і забезпечує все нові й нові можливості для фіксації, збереження й поширення інформації (а це, у свою чергу, розширює арсенал можливостей для оперування нею, поліпшує відповідні якісні показники), цілковитого витіснення новими носіями вже традиційних не відбувається. Отже, на думку О.Ю. Чубукової, у питанні перспектив наповнення системи сучасних інформаційних баз правильним є розгляд усіх основних інформаційних потоків на всіх носіях, що перебувають у сучасному обігу [1]. Це особливо важливо в освітній, науковій і культурологічній сферах, в утвердженні й розвитку духовних цінностей суспільства. Також у своїх працях вона наголошує на тому, що в умовах ринкових перетворень набувають актуальності дослідження, пов'язані з визначенням сучасного адресата для книги як повноправного продукту інформаційного ринку, відповідно - і проблеми організації законотворчої роботи, обстоювання інтересів національного виробника книжкової продукції.

Розвиток інформатизації усіх сфер суспільного життя може спричинити те, що певні суб'єкти внутрішнього інформаційного ринку, маючи корисливу чи якусь іншу мету, здійснюватимуть виробництво, опрацювання, зберігання і поширення інформації, яка завдаватиме шкоди особі, суспільству, державі. Тому становлення українського ринку інформаційних послуг має пов'язуватися з розробленням необхідних заходів, спрямованих на створення інформаційної безпеки нашого суспільства. Це повинно нейтралізувати можливі загрози існуванню і розвитку України, забезпечувати захист її економічного і політичного суверенітету, власної соціокультурної ідентичності. При цьому важливо, розвиваючи демократичні процеси, дотримуватися балансу між відкритістю інформації і суспільно необхідними обмеженнями її поширення.

Забезпеченню загальнодержавної системи інформаційної безпеки має сприяти насамперед відповідна нормативно-правова база, у якій повинен бути визначеним порядок поширення та використання інформаційної продукції іноземного виробництва на території України, регламентовано питання закупівлі зарубіжних програмно-технічних і телекомунікаційних засобів. При цьому система нормативних актів має передбачити безпечне використання таких засобів у стратегічно важливих галузях, на об'єктах державного і суспільного значення. Обстоювання національних інтересів України потребує також організації постійного моніторингу, прогнозування зовнішніх і внутрішніх загроз її інформаційній безпеці, вироблення наукової стратегії її входження у глобальний простір, інтеграції у міжнародні телекомунікаційні мережі, освоєння міжнародних стандартів інформаційного обміну і захисту інформації.

Поряд зі збереженням і високоефективним використанням наявних інформаційних ресурсів активізації на інформаційному ринку існує потреба у постійному, прискореному збагаченні наявних у базах інформаційних масивів [2].

Використання інформаційних можливостей у сучасності у стратегічному вимірі має такий вигляд (рис.):

Ілюстрування використання інформаційних можливостей у сучасності

інформаційний ринок суспільство

Активна участь в інформаційному ринку неможлива без невпинного збагачення базових ресурсів інформації. Серед них вирізняється система загальносуспільних інформаційних баз - бібліотечних закладів. На нинішньому етапі розвитку інформатизації в Україні ці інформаційні бази слабо включені в систему циркуляції інформації внаслідок зберігання основної маси інформаційних ресурсів на складних у використанні доелектронних носіях. Тому вони малодоступні у застосуванні як засоби комп'ютерних технологій управління інформацією, основних інформаційних технологій на сучасному етапі суспільного розвитку.

Стрімке зростання ефективності бібліотечних інформаційних баз може бути досягнуте на основі розвитку кооперативних зв'язків між бібліотеками за допомогою електронних ліній зв'язку. Цим самим досягаються спеціалізація комплектування бібліотечних закладів, доступ до будь-яких масивів інформації, сумірних із загальним обсягом всієї інформації у бібліотечних закладах України, забезпечення глибинного, вузько тематичного інформаційного пошуку.

Спеціальними інформаційними базами, в яких фіксується документальна основа життя суспільства, є архівні заклади. Натепер, у період розбудови української державності та здійснення демократичних перетворень, вони є важливим інформаційним ресурсом аналізу закономірностей нашого суспільства. Вони відіграватимуть дедалі важливішу роль у системі ідентифікації та самоідентифікації у процесі міжнародних інформаційних обмінів між соціальними структурами нового, постіндустріального суспільства. У зв'язку з цим зростає значення систематичного, цілеспрямованого формування Національного архівного фонду України, а також забезпечення належних умов зберігання документів у державних архівах, створення страхового фонду найважливіших архівних документів. Тобто існує нагальна потреба наповнювати найбільші, найважливіші для української держави інформаційні бази інформацією стратегічного значення.

У контексті розвитку міжнародних зв'язків важливою є організація співпраці з міжнародними архівними організаціями у сфері стандартизації архівної діяльності, зокрема - і стандартів з електронного діловодства, документообігу, оцифрування інформаційних ресурсів у цій системі баз.

До загальносуспільних інформаційних баз України належать також мережі музеїв. Предметно-документальна система носіїв інформації в цих закладах визначає певну відмінність технологій збагачення їх новою інформацією і введення музейної інформації у суспільний обіг. Як і архівні, музейні заклади сприяють упорядкуванню, систематизації знань про минуле як платформу дальшого суспільного розвитку. Збагачення інформаційних баз у музейній сфері, очевидно, буде здійснюватись у напрямі розвитку мережі музеїв і заповідників, удосконалення їхньої культурно-освітньої діяльності, розширення взаємодії з вітчизняною і зарубіжною туристичною індустрією, збагачення форм і методів популяризації музейних зібрань у засобах масової інформації, розвитку комп'ютеризації всіх видів музейної діяльності, створення системи музейних WEB-серверів, міжмузейних комп'ютерних мереж, налагодження взаємодії цих мереж з усією системою загальносуспільних інформаційних баз і представлення їх в українському сегменті глобального інформаційного простору.

Водночас із функціонуванням системи традиційних інформаційних баз, бібліотечних, архівних і музейних відбувається зростання кількості нових інформаційних баз, що відображають ускладнення соціальної структури і є важливою ідентифікаційною характеристикою. Ця тенденція є показовою ознакою процесу входження в інформаційне суспільство. Зазначена система інформаційних баз становить інформаційний потенціал нашої держави, одним з важливих показників ефективності якого є якість системи внутрішніх зв'язків. Вона, у свою чергу, зумовлена необхідністю збалансованого розвитку телекомунікаційних систем, комп'ютерної телефонії, упровадження інформаційно-телекомунікаційних технологій.

Зазначені технології сприяють підвищенню ефективності використання системи баз, удосконаленню можливостей доступу до них інформаційних працівників, які працюють над наповненням баз новою інформацією, а також різних категорій користувачів - представників нашого суспільства. Для останніх дистанційні форми роботи відкривають нові можливості в навчанні, науковій діяльності, підвищенні кваліфікації, реалізації планів самоосвіти, самовдосконаленні тощо, забезпечуючи нові можливості користування рознесеними інформаційними базами.

Ефективності обігу інформації у суспільстві сприятиме також розвиток засобів комп'ютерної лінгвістики, автоматизованого формування універсальних і проблемно-орієнтованих словників. У зв'язку з цим виникає потреба у широкому утвердженні у зазначеній системі як внутрішнього, так і зовнішнього інформаційного обміну в сфері комп'ютерних ресурсів українською мовою водночас з уже широко застосовуваними іншими. Розвиток сучасної української мови, її впровадження у всі сфери суспільного життя має обов'язково пов'язуватися з системою циркуляції електронної інформації, використанням її для наповнення українського сегмента глобального інформаційного простору.

Розвиток системи україномовних інформаційних баз, як і будь-яких інших, безпосередньо залежить також від еволюції основних потоків інформації на всіх наявних носіях, якими користується суспільство.

Декларована відкритість сучасного українського суспільства, технічний прогрес, зростання у суспільстві фінансових можливостей сприяють, по-перше, розвитку цього джерела наповнення баз, по-друге, регуляції, саморегуляції інформаційних процесів у суспільстві, по-третє, активізації кваліфікованих, економічно сильних зарубіжних суб'єктів на українському інформаційному ринку.

На сучасному етапі функціонування українських ЗМІ важливою є організація ефективної державної підтримки вітчизняного виробника інформаційного продукту, україномовних засобів масової інформації, створення сприятливих умов для залучення інвестицій в інформаційну сферу, сприяння процесу впровадження в неї сучасних маркетингових технологій.

Процес удосконалення інформаційного забезпечення суспільства, наповнення всієї системи інформаційних баз неможливий без державного матеріально-технічного, технологічного і кадрового забезпечення розвитку місцевих засобів масової інформації, створення єдиної комп'ютерної мережі для поширення матеріалів вітчизняних інформаційних агентств, створення розгалуженої мережі кореспондентських пунктів державних ЗМІ у країні та за кордоном, правового захисту інтелектуальної власності, що публікується у ЗМІ.

Особливо актуальним є вирішення деяких специфічних проблем найбільш впливової частини ЗМІ - телебачення й радіо. Щодалі відчутніші процеси глобалізації визначають необхідність дієвих заходів, спрямованих на обстоювання національних інтересів у діяльності зазначених ЗМІ і водночас забезпечення інтеграції телеінформаційної інфраструктури нашої країни у глобальний інформаційний простір, повноцінне наповнення і розвиток українського інформаційного сегмента в цьому просторі. Цьому має сприяти реалізація планів створення і розвитку громадського телебачення і радіомовлення, удосконалення системи іномовлення, створення супутникового каналу Всесвітньої служби іномовлення України, спеціалізованих освітніх, культурологічних, теле- і радіоканалів, упровадження практики держзамовлення на теле- і радіопродукцію для задоволення потреб усіх категорій населення, забезпечення повного охоплення території загальнонаціональними і регіональними програмами.

Співпраця на міжнародному рівні потребує забезпечення відповідності національної інформаційної інфраструктури міжнародним стандартам і рекомендаціям Міжнародної спілки електрозв'язку та інших споріднених міжнародних організацій, що сприятиме входженню українських теле- і радіопродуктів у глобальну інформаційну систему.

Збагаченню інформаційних баз українського суспільства сприяє розвиток усіх видів мистецтв, а також традиційно поширеної в Україні народної творчості в усій її різноманітності.

Використання у нашому суспільстві ринкових форм господарювання стимулює розвиток рекламної діяльності. В Україні спостерігається прискорений процес її кадрового, правового та освітнього забезпечення. Така діяльність сприяє просуванню товарів і послуг вітчизняного виробника на внутрішній і зовнішній ринки, обстоюванню його інтересів за допомогою рекламних заходів. Цій же меті, а також залученню нових інвестицій і технологій в українське виробництво слугують і виставково-ярмаркова діяльність, і перші кроки у сфері ділового туризму.

Висновки та пропозиції. Наявний потенціал розвитку всієї системи механізмів постійного поповнення інформаційних баз українського суспільства засвідчує, насамперед, життєздатність цих баз в умовах входження у глобальний інформаційний простір, по-друге, наявність серйозного потенціалу вдосконалення внутрішніх суспільних інформаційних процесів і, по-третє, реальні можливості залучення широкого кола наших громадян до процесу оновлення інформаційного потенціалу суспільства.

У результаті дослідження з'ясовано, що одним з актуальних завдань сьогодення є формування електронних ресурсів інформаційних закладів насамперед двома способами: наданням наявної в інформаційних базах (фондах) інформації на всіх носіях електронної форми і систематичним наповненням цих баз новою електронною інформацією. Усе це сприятиме не лише більш дієвому, порівняно з нинішнім, забезпеченню інформаційних потреб усіх категорій користувачів, а й повноцінному представленню України у глобальному інформаційному просторі.

Важливим чинником розвитку інформаційного ринку в Україні є також удосконалення комунікаційного середовища інформаційної сфери держави і суспільства. Зокрема, актуальним є збалансований розвиток телекомунікаційних систем, комп'ютерної телефонії, інформаційно-телекомунікаційних технологій для впровадження дистанційних форм співробітництва з користувачами.

Насичення вітчизняного інформаційного ринку новою інформацією пов'язане з розвитком комунікацій і технологій співробітництва в межах міжнародних проектів, що охоплюють євразійські інформаційні структури і загалом глобальний інформаційний простір. Дедалі більшої актуальності набуває інтелектуалізація українських пошукових систем і засобів навігації в Інтернеті, а також приведення стандартів, що діють в Україні (термінологічних, форматних та інших), у відповідність з нормативними документами Міжнародної організації зі стандартизації та Міжнародної електротехнічної комісії.

Список використаної літератури

1. Чубукова О.Ю. Формування національного інформаційного ринку / О.Ю. Чубукова // Економіка України. - 2001. - №1. - С. 89-91.

2. Чубукова О.Ю. Про формування національного ринку інформаційних продуктів та послуг / О.Ю. Чубукова // Економіка України. - 1999. - №9. - С. 86-88.

Размещено на Allbest.ru