Моніторинг навколишнього середовища

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вступ

Питання вивчення земель вимагають єдиного підходу, який має здійснюватися на основі систематичних і комплексних спостережень. В даний час особливої актуальності набуває вивчення стану земель сільськогосподарського призначення для своєчасного виявлення змін, їх оцінки , попередження та усунення наслідків негативних процесів для цілей реального підвищення ефективності виробництва з точки зору критеріїв життєзабезпечення, якості та рівня життя, економічної безпеки і особливо продовольчої безпеки населення . Регулювання таких складних процесів дає можливість розв'язання багатьох протиріч в умовах кризи соціально - економічного, науково - технічного, інтелектуального та інформаційного потенціалів суспільства, особливо в області організації і управління сільськогосподарського виробництва.

Основним пріоритетом, забезпечуючи охорону і раціональне використання ресурсів земель сільськогосподарського призначення , може служити їх моніторинг у вигляді розробки екологічних вимог до організації та функціонування системи землеволодінь і землекористування в регіоні та системи спостережень за станом земель .

Моніторинг земель є складовою частиною моніторингу навколишнього середовища. Моніторинг навколишнього середовища (екологічний моніторинг) - комплексна система спостережень за станом навколишнього середовища, оцінки та прогнозу змін стану навколишнього середовища під впливом природних і антропогенних факторів. При цьому моніторинг земель - найважливіша складова в загальній системі забезпечення екологічної безпеки держави та виконання державою своєї екологічної функції .



1. Методика і порядок виконання моніторингових робіт

Моніторинг земель являє собою систему регулярних спостережень за станом земельного фонду незалежно від їх правового режиму і характеру використання.

Порядок виконання моніторингових робіт:

· збір інформації про стан земель, її обробку та зберігання;

· безперервне спостереження за використанням земель виходячи з їх цільового призначення і дозволеного використання;

· аналіз та оцінку якісного стану земель з урахуванням впливу природних і антропогенних факторів .

Отримання інформації при здійсненні моніторингу може проводитися використанням:

· дистанційного зондування (зйомки і спостереження з космічних апаратів, літаків, за допомогою засобів малої авіації та інших літальних апаратів) ;

· мережі постійно діючих полігонів, еталонних стаціонарних і інших ділянок, межових знаків тощо ;

· наземних зйомок, спостережень і обстежень (суцільних і вибіркових) ;

· відповідних фондів даних.

Зйомки, спостереження та обстеження, здійснювані в ході проведення моніторингу, в залежності від терміну та періодичності проведення поділяються на:

· базові (проводяться для отримання даних про стан земель на момент початку ведення моніторингу);

· періодичні (проводяться для отримання даних про стан земель за певний період - раз на 3 роки і більше;

· оперативні (проводяться для отримання даних про стан земель на поточний момент).

Дані , отримані в ході проведення моніторингу, використовуються для інформаційного забезпечення діяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб і громадян. При веденні моніторингу земель дотримуються принцип взаємної сумісності даних, заснованої на застосуванні єдиної державної системи координат, висот, картографічних проекцій, єдиних класифікаторів, кодів, системи одиниць та інших показників. Технічною основою збору, зберігання, обробки та видачі (подання) інформації моніторингу земель є геоінформаційні системи, засновані на використанні сучасної комп'ютерної техніки, уніфікованих програмних засобів. Інформацію для ведення моніторингу земель забезпечують результати різних зйомок, вишукувань, обстежень ( топографо - геодезичних, грунтових, геоботанічних, агрохімічних, меліоративних, лесоустроітельних, містобудівних тощо).



2. Вивчення природно - господарських умов території

В якості території, для проведення інженерного захисту охорони земель на базі моніторингових досліджень вибираю Новотроїцький район Херсонської області. В ході виконання роботи переслідую наступні цілі:

· Аналіз природніх умов;

· Соціально - економічний аспект використання ландшафту;

· Визначення екологічної стійкості земель;

· Моніторінг кризових ситуацій;

· Геотехнічний моніторинг.

2.1 Аналіз природніх умов

2.1.1 Географічне положення

Район, розташований в південно-східній частині Херсонщини. Адміністративний центр району - Новотроїцьке, селище міського типу (з 1958 року). Розташований в 170 км від обласного центру і в 27 км від найближчої залізничної станції Новоолексіївка на лінії «Мелітополь - Джанкой». Через селище проходить автодорога «Каховка - Новоолексіївка». Населення - 10 823 особи. Селищній раді підпорядковані села Благовіщенка та Захарівка. На півночі межує з Каховським і Нижньосірогозьким районом, на сході з Генічеським, на заході з Чаплинським, на півдні з Красноперекопському районом АР Крим.

2.1.2 Грунтово - земельні ресурси і природний рослинний покрив

Гарні врожаї дає озима пшениця, соняшник, кукурудза, овочеві та баштанні культури, рицина, багаторічні трави. Перспективними є садівництво, виноградарство, скотарство, вівчарство і бавовняна галузь.

Структура земельного фонду

Територія	тис. га
рілля(65,7%)	151,0
Ліси й інші лісо вкриті площі(1%)	2,4
Забудовані землі(1,4%)	3,3
Землі водного фонду(14%)	33,2
Інші землі(5,2%)	12,1
Усього сільськогосподарські угіддя(77,7%)	178,6
Територія усього(100%)	229,8

В якості природного рослинного слою виступають каштанові ґрунти.

2.1.3 Кліматичні умови

Клімат району помірно континентальний, посушливий. Середня річна температура +10, максимальна +40, мінімальна -31,5 °. Тривалість без морозного періоду - в середньому 179 днів на рік. Середньорічна кількість опадів - від 300 до 420 мм. Вегетаційний період триває 200 днів. Природні умови сприяють вирощуванню зернових і баштанних культур, винограду. Річок і озер в області мало. Річки належать до басейну Чорного моря. Сніговий покрив в межах області нестійкий. Середня кількість днів зі сніговим покривом становить 30-40. Часом створення снігового покриву супроводжується хуртовиною - явищем переносу снігу сильним вітром над земною поверхнею. Найбільша кількість днів з хуртовиною - 15, середня - 5 днів на рік при тривалості заметілі менше 6 годин.

Характеристики повторюваності вітрів

Місяць	Повторюваність напрямку вітру, %	повторюваність штилю, %
	П	ПС	С	ПС	П	ПЗ	З	ПЗ
Січень	13,7	14,6	13,8	8,5	10,4	12,2	14,9	11,9	2,0
Червень	22,7	13,0	7,5	4,2	9,0	12,5	15,0	16,1	6,3

2.1.4 Геологічні та геоморфологічні умови

Район розташований у степовій зоні. Каштанові ґрунти, в комплексі з солонцями, придатні для розвитку сільськогосподарського виробництва. В урожайні роки район дає стільки зерна, скільки прибалтійські держави колишнього Радянського Союзу.

Територія Новотроїцького району зайнята Причорноморської низовиною , яка закінчується невисокими крутими уступами в бік Чорного та Азовського морів. Далі ця низовина переходить на північ Кримського півострова: на заході вона межує з Тарханкутською, на сході - з Керченською височинами . Західний кордон всій низовині проходить по долині Прута , східна по Причорноморській низовині переходить у Приазовську і зосереджена між Приазовської височиною на північному заході і Азовським морем на південному сході .



2.2 Соціально - економічні і господарські аспекти використання ландшафтів

2.2.1 Адміністративно - територіальний устрій

Площа району - 2,1 тис. кв. км . Щільність населення - 21,8 чол. на 1 кв. км . Двом селищним і 15 сільським Радам народних депутатів підпорядковані 48 населених пунктів. На підприємствах, в колгоспах, радгоспах , навчальних закладах та установах - 83 партійні, 115 профспілкових та 85 комсомольських організацій. В економіці провідну роль відіграє сільськогосподарське виробництво. За 13 колгоспами і радгоспами закріплені 5 174,6 тис. га сільськогосподарських угідь, в т. ч. 146,1 тис. га орної землі, з них 45,2 тис. га - зрошуваної . У районі 7 промислових підприємств , 7 будівельних та ремонтно -будівельних організацій, 2 хлібоприймальних пункту. Населення обслуговують 40 медичних установ (687 медпрацівників , в т. Ч. 66 лікарів), 14 профілакторіїв на виробничих ділянках, 3 бази відпочинку. У 33 загальноосвітніх школах ( 12 середніх , 14 восьмирічних і 7 початкових ) - 667 вчителів та 7272 учнів . Культурно - освітню роботу проводять 15 будинків культури, 12 клубів, 36 бібліотек та 8 музейних кімнат на громадських засадах. Діють 43 стаціонарні кіноустановки, 2 кінотеатри, районні будинок піонерів і музична школа. Великої Вітчизняної війни. Встановлено 2 пам'ятки трудової слави .

2.2.2 Господарський аспект використання ландшафтів

Одна з переваг аграрного виробництва - наявність в районі 72 тис. гектар зрошуваних земель Каховської зрошувальної системи (49 тис. га діючого, 23 тис. га).

У районі розвинуте тваринництво. Велика рогата худоба представлена основною породою - червоною степовою. Не менш сприятливі умови створено в районі для розвитку вівчарства. Наявність в районі 3173,5 га ставків та значних площ мисливських угідь створюють можливість широкого розвитку мисливства та рибальства, вирощування риби та її переробки.

У районі розвинута переробна промисловість: виробництво твердих та плавлених сирів, вершкового масла, борошна, хліба, хлібобулочних та макаронних виробів. Район має автомобільне сполучення з основними регіонами країни. Через нього проходять автошляхи: Генічеськ - Асканія Нова, Херсон - Каховка - Генічеськ. На території району знаходяться поклади глини, які можуть використовуватися у будівельній індустрії. Наявні вітрові коридори придатні для будівництва засобів вітроенергетики та здешевлення електроенергії. Крім того, на півдні район омивається затокою Сиваш - таврійським аналогом Мертвому морю. Затока багата сіллю, лікувальними грязями.

Новотроїцький район межує з відомими курортними зонами - Крим, Арабатська стрілка (відстань 45 км.). Чиста екологія (зона вільна від дії шкідливих речовин), сприятливий помірно континентальний клімат, наявність на території району лікарських рослин (полин, ромашка), використання потенціалу затоки Сиваш, вивчення лікувальних бальнеологічних характеристик грязей створює можливості для будівництва лікувальних закладів.

2.3 Висновки

Розглянувши вище зазначені матеріали роблю висновок, що Новотроїцький район має сприятливі умови для розвитку сільського господарства. Цьому сприяють наступні чинники:

· Родючі ґрунти, а саме чорноземи, каштанові ґрунти. Найбільш сприятливі гілки АПК - озима пшениця, соняшник, кукурудза, овочеві та баштанні культури, рицина, багаторічні трави, виноградарство.

· Земельні ресурси. Площа території яку можна займати під сільськогосподарські угіддя складає 77,7% від загальних об'ємів.

· Адміністративне положення - район має можливість використовувати Каховську зрошувальну систему для зрошення угідь. Значні простори для освоєння як АПК так і іншими промисловими потужностями.

· Кліматичні умови. Сприятливі для вирощування сільськогосподарських культур.

В цілому Новотроїцький район - є дуже сприятливим районом для інвестиційної діяльності. На даний момент привабливість перед промисловцями виявляється в розвитку потужностей, але треба слідкувати щоб це не суперечило екологічним вимогам.



3. Моніторинг земель пов'язаний з забрудненням території

3.1 Визначення типу екологічної ситуації, яка обумовлена радіаційним забрудненням території

Радіоактивне зараження -- це забруднення території продуктами ядерної реакції. Радіоактивне зараження місцевості та розташованих на ній об'єктів відбувається:

· Під час ядерного вибуху в результаті випадання радіоактивних речовин із хмари ядерного вибуху і наведеної радіації;

· Під час техногенних аварій (витік з ядерних реакторів, витік при перевезенні та зберіганні радіоактивних відходів, випадкових витоків промислових і медичних радіоактивних матеріалів).

При аналізах проб ґрунту було встановлено, що вміст цезію - 137 складає - 1,3 Кі/км2, вміст стронцію - 90 складає - 0,04 Кі/км2. На підставі отриманих даних роблю висновок що розглянута територія Новотроїцького району - є в передкризовому становищі за ГДК.

3.2 Визначення типу екологічної ситуації від вмісту пестицидів в ґрунті

ситуація екологічний робота моніторинговий

Актуальною екологічною проблемою є надмірне використання пестицидів. Відносно обмежений асортимент сучасних хімічних засобів захисту рослин, недостатнє застосування біологічних методів боротьби зі шкідниками та хворобами сільськогосподарських культур і тварин, незбалансоване внесення в ґрунт мінеральних добрив, тощо зумовили майже в усіх регіонах країни надмірну концентрацію у сільськогосподарських продуктах гербіцидів, нітратних форм азоту, тобто таких біологічно активних речовин, які негативно діють на організм людей, сприяють утворенню мутагенів, канцерогенів. Найнебезпечнішими вважаються пестициди, зроблені з рослин, типу інсектициду піретруму. Пестициди викликають багато проблем, пов'язаних із забрудненням, оскільки при розпиленні можуть потрапляти на навколишню територію, на людей і накопичуватися в ґрунті і корисних рослинах. Розповсюдження пестицидів у навколишньому середовищі відбувається як фізичним, так і біологічним шляхом. Перший спосіб -- розсіювання з допомогою вітру в атмосфері та поширення через водотоки. Другий -- перенесення живими організмами по шляху харчування. Із просуванням організмів до вищих ланок харчового ланцюга концентрації шкідливих речовин зростають, нагромаджуючись у внутрішніх органах, переважно в печінці та нирках. Застосування пестицидів призводить до пригнічення біологічної активності ґрунтів і перешкоджає природному відновленню родючості, викликає втрату харчової цінності та смакових якостей сільськогосподарської продукції, збільшує втрати і скорочує термін збереження продукції, знижує урожайність багатьох культур внаслідок загибелі комах - опилювачів. Втрати у нашому сільському господарстві тільки від зниження врожаю внаслідок недоопилення рослин .(оскільки ці препарати знищують природних опилювачів) покривають 30--40% прибутку, який приписують дії пестицидів.

При аналізах проб ґрунту було встановлено, що рівень пестицидного навантаження складає 7,5 кг/га д. р. На підставі отриманих даних роблю висновок що розглянута територія Новотроїцького району - є в катастрофічному становищі за ГДК.

3.3 Визначення типу екологічної ситуації за важкими металами

В системі геоекологічних досліджень ґрунти розглядаються як важливі буферні системи, що спроможні регулювати і, в цілому, знижувати техногенне забруднення зони аерації, рослинності, поверхневих та підземних вод. На сучасному етапі розвитку цивілізації ґрунти зазнають колосального негативного комплексного впливу з боку людини. В першу чергу цей вплив виражається забрудненні ґрунтів важкими металами. Важкі метали відносяться до пріоритетних забруднюючих речовин, спостереження за якими обов'язкове у всіх середовищах. Важкі метали, які потрапляють у ґрунт у вигляді різних хімічних сполук, можуть накопичуватись в ньому до високих рівнів, що небезпечно для нормального функціонування ґрунтової біоти. У малих концентраціях метали, як мікроелементи, необхідні для нормальної життєдіяльності мікроорганізмів. У високих концентраціях важкі метали негативно впливають на структуру і функції природних екосистем, змінюють ґрунтовий біоценоз, функціонування якого підтримує родючість ґрунту. Під впливом важких металів відбуваються порушення в структурі комплексу ґрунтових мікроорганізмів, пригнічення їх біохімічної діяльності, інгібування активності цілого ряду ферментів -- фосфатаз, протеаз, дегідрогеназ, інвертаз та ін.

При аналізах проб ґрунту було встановлено, що вміст валових форм важких металів у ґрунті складає 950 мг/кг. На підставі отриманих даних роблю висновок що розглянута територія Новотроїцького району - є в задовільному становищі, адже отримане значення вмісту важких металів дещо перевищує кларки, але не досягає ГДК.

3.4 Висновки щодо забруднення території

В цілому роблю висновок що землі Новотроїцького району знаходяться в передкризовому становищі. Для покращення ситуації пропоную наступні варіанти вирішення проблеми:

Рекомендований спосіб ведення с.-г. виробництва - звичайний, з обмеженням вирощування листових овочевих культур у відкритому ґрунті.

Агротехнічні заходи - Використання тих самих агротехнічних заходів, що і для задовільної екологічної ситуації, але з обмеженим застосуванням пестицидів і з перевагою відвальної оранки над поверхневим обробітком ґрунту.

Заходи особливого призначення - внесення на територіях, де прогнозується погіршення екологічного стану підвищених доз гною та профілактичних доз (0,5-1,5 т/га) кальцієвмісних сполук.

Запобігання ураженню ґрунтів пестицидами. Транспортувати пестициди від місця зберігання до місця застосування дозволяється лише при безпосередньому їх використанні, у спеціально обладнаному транспорті. Після закінчення обробки рештки пестицидів треба вивезти для зберігання або ліквідації. Не допускається застосування пестицидів, яке перешкоджає чи обмежує всі види водокористування, а також шкідливо впливає на навколишню флору і фауну. Внаслідок сільськогосподарського зрошення в поверхневі води не повинні потрапляти зворотні води, концентрація пестицидів у яких перевищує норму. Неприпустимо скидати у водні об'єкти пестициди, їх рештки і відходи, пакувальні матеріали і стічні води, забруднені пестицидами, мити забруднені пестицидами тару, спецодяг, машини і обладнання в поверхневих водах, набирати воду забрудненим обладнанням. Великі масиви культур, які обробляють багаторазово, рекомендується розміщувати з урахуванням рози вітрів на відстані не менш як 1000 м від населених пунктів, а поблизу них вирощувати на невеликих площах культури, які не потребують багаторазових обробок.

Запобігання ураженню ґрунтів важкими металами. До агротехнічних прийомів боротьби із забрудненістю ґрунтів важкими металами належать вапнування і внесення органічних добрив. Завдяки вапнуванню вдається у декілька раз зменшити вміст свинцю в сільськогосподарських культурах, які вирощують на забруднених ґрунтах. Вапно найбільш ефективне на ґрунтах, забруднених кадмієм.

Високими властивостями детоксикації характеризуються гній, торф, компости, а також цеоліти.

Велику роль у локалізації важких металів відіграють зелені насадження. Так, садіння вздовж автомагістралей суцільної смуги з глоду і клена польового знижує вміст свинцю в овочах, які вирощують у зоні впливу автострад, на 30-50%.

Існує і ряд біологічних методів, наприклад: вирощування рослин, які слабо реагують на надлишок важких металів у ґрунті; вирощування на забруднених ґрунтах культур, які не вживають тварини та люди. Найбільш забруднені ділянки необхідно відводити під заліснення і вирощування декоративних рослин.



4. Моніторинг кризових ситуацій, пов'язаних з надмірною ерозією ґрунтів

Ерозія ґрунту - руйнування і знос верхніх найбільш родючих горизонтів ґрунту. За швидкістю розвитку ерозію поділяють на нормальну і прискорену. Нормальна має місце завжди при наявності скільки-небудь вираженого стоку, протікає повільніше ґрунтоутворення і не призводить до помітних зміною рівня і форми земної поверхні. Прискорена йде швидше ґрунтоутворення, призводить до деградації ґрунтів і супроводжується помітною зміною рельєфу. З причин виділяють природну і антропогенну ерозію. Слід зазначити , що антропогенна ерозія не завжди є прискореної , і навпаки.

4.1 Методика проведення польових обстежень ерозійних процесів

На Україні найбільш широко використовуються такі види меліоративних заходів як зрошення, осушення і хімічна меліорація (вапнування та гіпсування ґрунтів).

В загальному трактуванні меліорація земель покликана істотно покращити категорію низькопродуктивних земель. Завдання даної методики - ведення кризового моніторингу на меліоративних землях з метою своєчасного виявлення негативних явищ і можливих кризових ситуацій.

Для встановлення кризових ситуацій на меліоративних землях необхідно:

· провести аналіз існуючого стану використання меліоративних земель (осушених, зрошених, кислих і солонцевих комплексів);

· виявити причини низько ефективного використання земель меліоративного фонду;

· провести рекогносцирувальне польове обстеження меліорованих земель в даному регіоні у відповідності з нижченаведеною методикою польових обстежень;

· нанести на картосхему інформацію про сучасний еколого-меліоративний стан земель.

4.2 Визначення типів кризової ситуації, викликаних водною ерозією

Водна ерозія проявляється у змиванні верхнього шару ґрунту або розмиванні його в глибину під впливом талих, дощових і поливних (іригаційних) вод.

За характером руйнування ґрунту водна ерозія поділяється на:

· краплинну -- роздроблення агрегатів ґрунту ударами дощових крапель, внаслідок чого шпарини ґрунту забиваються мулистими фракціями, зменшується водопроникність і посилюється поверхневий стік і змив ґрунту;

· площинну, або поверхневу, коли ґрунт рівномірно змивається невеликими струмками талих і дощових вод по всій поверхні площі;

· лінійну, або глибинну, коли ґрунт розмивається углиб концентрованими потоками води;

· іригаційну, яка виникає в умовах неправильно організованого зрошення на схилах, коли по лінії течії поливної води є схили, здатні до розмивання.

Показники діагностики ерозії ґрунтів.

а) Норма середньорічних ерозійних втрат (п).

Для співставлення швидкості втрат ґрунту від ерозії з швидкістю ґрунтоутворювального процесу конкретного ґрунту доцільно скористатися таким простим виразом:

п = 0,01 % Н

де: п - норма середньорічних ерозійних втрат (мм або т/га за рік);

Н - потужність верхнього гумусового горизонту не еродованого ґрунту (мм або т/га). Н для Новотроїцького району складає 350мм.

п = 0,01 % 350 = 0,35 мм/рік

Вага шару 1 мм ґрунту на гектарі становить біля 10 тонн, тому для даного ґрунту "нормою" є втрата за рік 3,5 т/га.

б) Коефіцієнт зниження родючості (Е).

Прийнято, що:

· на слабко еродованих ґрунтах родючість зменшується на 20 %, тобто коефіцієнт зниження родючості становить 1,2;

· на середньо еродованих ґрунтах - 1,4;

· на сильно еродованих ґрунтах - 1,6.

Для визначення коефіцієнту зниження родючості від ерозії на певній території необхідно визначити його середньозважене значення за степенем еродованості.

Е = (S1 d1 + S2 d2 + Sn dn) / 100

де: S1; S2; Sn - площа території з різним ступенем еродованості, %; Для Новотроїцького району 45% площі займають не еродовані ґрунти, 10 % - слабо еродовані і 40 % - середньо еродовані, 5% - сильно еродовані;

d1; d2 ; dn - коефіцієнт зниження родючості ґрунтів.

Е = (45 1 + 10 d2 + Sn dn) / 100 = 133/100 = 1,33

Коефіцієнт характеризує катастрофічній стан ґрунту.

в) Шар потенційного стоку (ПС).

Цей показник відображає негативний вплив на родючість грунту втрати вологи з поверхневим стоком.

Для Новотроїцького району шар потенційного стоку ПС = 27,0мм.

г) Показник проявлення ерозії ґрунтів (ППЕГ).

Фактична еродованість ґрунтового покриву не завжди корелює з величиною поверхневого стоку. Відсутність прямого зв'язку найчастіше пояснюється впливом структури посівних площ (наприклад, на багаторічних травах стік буде значним, а змив ґрунту - несуттєвим) та інших антропогенних факторів. В зв'язку з цим існує формула моделі проявлення ерозійних процесів в залежності від поверхневого стоку і фактичної еродованості ґрунтового покриву:

ППЕГ = ПС / Е

де: ППЕГ - показник проявлення ерозії ґрунтів, %;

ПС - потенційний зливовий стік 10 % забезпеченості, мм;

Е - коефіцієнт зниження родючості.

ППЕГ = 27 / 1,33 = 20,3 %

На підставі виконаних розрахунків встановлено, що розглянута територія Новотроїцького району - знаходиться в катастрофічному становищі.

4.3 Визначення типів кризової ситуації, викликаних вітровою ерозією

Вітрова ерозія, або дефляція, виникає за умови сильних вітрів, які видувають ґрунт. Інтенсивність видування ґрунту значною мірою залежать від його гранулометричного складу і вмісту в ньому гумусу.

Розрізняють зони дефляції, звідки видувається ґрунт, і зони акумуляції, де він нагромаджується. У зоні акумуляції на суглинкових ґрунтах утворюються наносні ґрунти, а під час розвіювання пісків -- похований під них ґрунт.

Розрізняють два типи вітрової ерозії:

Повсякденну дефляцію спричинюють вітри навіть малих швидкостей (5 м/с), відбувається вона повільно і непомітно, переважно на піщаних, супіщаних і карбонатних ґрунтах. За цього виду дефляції можуть спостерігатись оголення насіння, загорнутого у ґрунт, а також пошкодження молодих сходів рослин. Найсильніше повсякденна дефляція проявляється на вітроударних схилах, які не захищені лісосмугами.

Пилові бурі (чорні бурі на Україні) найактивніший і найшкідливіший вид дефляції. Такі бурі виникають під впливом сильного вітру (зі швидкістю понад 12-15 м/с) і можуть поширюватись на великі території, знищити посіви на сотнях тисяч гектарів, знести багато родючого ґрунту. Пил, що підіймається під час бур на значну висоту, може перенестися на великі відстані. Чорні бурі катастрофічне знижують родючість ґрунту не тільки в тих місцях, де вони виникають, а й завдають шкоди сільському господарству в тих районах, де відкладаються пилові маси.

Для Новотроїцького району Середньорічні ерозійні втрати ґрунту викликані вітровою ерозією складають 140 т/га, тоді як норма для каштанових і солонцюватих ґрунтів складає 2,0 т/га за рік. Роблю висновок що перебільшення норми ерозії в 70 разів.

Згідно картосхеми періодичності пилових бур повторюваність засухи 1 раз в 5 років.

На підставі отриманих даних встановлено, що розглянута територія Новотроїцького району - знаходиться в кризовому становищі.

4.4 Висновки щодо ерозійних процесів

В результаті роблю висновок що територія Новотроїцького району - знаходиться в катастрофічному становищі за ерозійними процесами.

Пропоную наступні варіанти вирішення проблеми:

· Щодо вітрової ерозії. Необхідні зміни в співвідношенні площ основних угідь, істотне зменшення рілля і розширення пасовищ, сінокосів, меліоративних лісонасаджень. Це межа, за якою повернення до нормального стану без спеціальних меліорацій і радикальної зміни системи господарювання неможливе;

· Щодо водної ерозії. Планування спеціальної меліорації і рекультивації земель. Скорочення площі ріллі більш, ніж на 50%. Оголошення території зоною екологічного лиха, що потребує державних заходів відповідно чинного законодавства.



5. Геотехнічний моніторинг

Геотехнічний моніторинг (моніторинг навколишнього середовища) - це комплексна система спостережень за станом навколишнього середовища, оцінки та прогнозу змін стану навколишнього середовища під впливом природних і антропогенних факторів.

Зазвичай на території вже є ряд мереж спостережень, що належать різним службам, і які відомчо роз'єднані, не скоординовані в хронологічному, параметричному та інших аспектах. Тому завдання підготовки оцінок, прогнозів, критеріїв альтернатив вибору управлінських рішень на базі наявних у регіоні відомчих даних стає, в загальному випадку, невизначеною. У зв'язку з цим, центральними проблемами організації геотехнічного моніторингу є еколого - господарське районування і вибір « інформативних показників» екологічного стану територій з перевіркою їх системному достатності.

У загальному вигляді процес геотехнічного моніторингу можна схемою: навколишнє середовище (або конкретний об'єкт навколишнього середовища) -> вимірювання параметрів різними підсистемами моніторингу - > збір і передача інформації - > обробка та подання даних (формування узагальнених оцінок), прогнозування . Система геотехнічного моніторингу призначена для обслуговування систем управління якістю навколишнього середовища. Інформація про стан навколишнього середовища, отримана в системі геотехнічного моніторингу, використовується системою управління для запобігання або усунення негативної екологічної ситуації, для оцінки несприятливих наслідків зміни стану навколишнього середовища, а також для розробки прогнозів соціально - економічного розвитку, розробки програм в області екологічного розвитку та охорони навколишнього середовища .

У системі управління можна також виділити три підсистеми: прийняття рішення (спеціально уповноважений державний орган), управління виконанням рішення (наприклад, адміністрація підприємств), виконання рішення за допомогою різних технічних або інших засобів.

Підсистеми екологічного моніторингу розрізняються по об'єктах спостереження. Оскільки компонентами навколишнього середовища є повітря, вода, мінерально - сировинні та енергетичні ресурси , біоресурси , ґрунту та ін., де виділяють відповідні їм підсистеми моніторингу. Однак, підсистеми моніторингу не мають єдиної системи показників, єдиного районування територій, єдності в періодичності відстежуючи та ін, що унеможливлює прийняття адекватних заходів при управлінні розвитком і екологічним станом територій. Тому при прийнятті рішень важливо орієнтуватися не тільки на дані «приватних систем» моніторингу (гідрометеослужби , моніторингу ресурсів , соціально - гігієнічного , біоти та ін), а створювати на їх основі комплексні системи геотехнічного моніторингу.



Висновок

При виконані даної роботи я ознайомився з інженерними заходами охорони земель на базі моніторингових досліджень. Навчився визначати ступінь забруднення, а також екологічний стан розглянутої території, давати рекомендації щодо поліпшення екологічної ситуації.



Список використаної літератури

1. Методика проведення комплексу моніторингових робіт у системі Держводгоспу. Частина 1 - комплекс моніторингових робіт на масивах зрошення України. Методи виконання аналізів і визначення показників еколого - меліоративного стану земель. - Посібник 1 до ВБН 33 - 5.5 - 01 -97 “Організація і ведення еколого - меліоративного моніторингу”, частина 1 - Зрошувані землі. - К.: Державний комітет України по водному господарству, 2002. - 94 с.

2. Методика оцінки і прогнозу еколого - меліоративного стану меліоративного стану меліорованих земель. Частина 1 - Методика оцінки і прогнозу еколого - меліоративного стану і стійкості земель при зрошенні / (Посібник 2 до ВБН 33 5.5-01-97). - К.: Держводгосп України, 2002.-147 с.

3. Методика еколого-агромеліоративного обстеження зрошуваних земель. Посібник 2 до ВНД 33-5.5-11-02 «Інструкція з проведення грунтово - сольової зйомки на зрошуваних землях України». - Харків: - 2003. - 22 с.

4. Морозов О.В. Еколого-агромеліоративний моніторинг зрошуваних земель: теорія і практика. - Херсон, Вид-во «ЛТ-Офіс», 2010.-370 с.

5. Морозов В.В., Лисогоров К.С., Шапоринська Н.М. Геоінформаційні системи в агросфері: Навч. посібник. - Херсон, Вид - во ХДУ, 2007 - 223 с. (Особистий внесок автора - написання розділів за змістом).

Размещено на Allbest.ru

...