Закупівельна логістика. Керування постачаннями

-- зближенням технічних параметрів деталей, завдяки чому створюються можливості для збільшення масштабів виробництва в межах вузьких класів деталей і товарів;

-- зниженими податковими ставками в країнах, що розвиваються;

-- міжнародним кооперуванням промислових фірм, що випускають кінцеву продукцію;

-- міжнародним кооперуванням фірм-постачальників деталей у пошуках технології, розподільних структур і дешевої виробничої бази.

Кожна із зазначених причин впливає на постійне розширення географії матеріально-технічного постачання промислового виробництва, що набуло глобального характеру.

Для розробки стратегії матеріально-технічного постачання з-за кордону потрібне всебічне врахування тенденцій, що утворюються в галузі керування матеріальними запасами і в галузі виробництва. Вироблена стратегія має, як мінімум, відповідати на такі питання:

-- які потреби в транспортувальниках (якою має бути їх кількість)?

-- які послуги (не враховуючи виготовлення деталей та складання) будуть необхідні (упакування, складування тощо)?

-- які інформаційно-технологічні методи будуть задіяні в системі матеріально-технічного постачання (штрихове кодування, попереднє повідомлення про відвантаження тощо)?

-- які програми атестації постачальників і транспортувальників будуть необхідні та кого треба буде атестувати?

-- які засоби використовувати для оптимізації системи матеріально-технічного постачання після її створення?

Системою постачання, що спирається на закордонні постачання, особливо при мінімальному рівні запасів (за методом "точно в строк"), є високонадійний і ефективний ланцюг постачання, що залежить від структури конкретної системи. Як правило, вона утворюється з чотирьох головних елементів, що і формують стан усієї системи. Взаємодію елементів усередині структури системи постачання графічно представлено на рис. 3.6

З наведеної схеми видно, що в цілому система складається з трьох елементів: постачальника, проміжної системи (доставки) і споживача, що зв'язані між собою лініями зв'язку і документообігом. Вимоги до постачальників і споживачів зазначені вище, зупинимося на проміжній системі. Очевидно, що вирішальною частиною системи є забезпечення постачань продукції. Основними параметрами системи є: місце концентрації вантажів, порт відвантаження, морське транспортне агентство, порт призначення, місце митного контролю і внутрішня автотранспортна чи залізнична компанія. Усі ці фактори - складові ланцюга постачання.



Рис. 3.6. Система постачання міжнародної фірми: матеріальний потік, потік документів, передача інформації

Запаси готової продукції - одна з форм прояву матеріальних потоків. Вони призначені послабити залежність продавця від покупця.

Відомо, що матеріальні потоки можуть перебувати в двох станах: динамічному і статичному. Просування матеріального (товарного) потоку в більшості випадків є дискретним. Це означає, що в проміжках між етапами руху матеріальні потоки можуть бути в статичному стані. Крім того, як правило, цей стан передує актам купівлі-продажу матеріального товару. Таким чином, незважаючи на те, що матеріальні потоки у вигляді запасів можуть функціонувати в динамічному стані (наприклад, у процесі здійснення складських робіт, передислокації, перетарювання, підготовки продукції до виробничого споживання тощо), мають статичну форму, тобто перебувають в стані спокою.

За деякими дослідженнями матеріальний потік, зосереджений у запасах, перебуває в динамічному стані 2--3 % сукупного зумовленого збереженням часу, а в статичному - 97--98 % цього часу.

Запаси готової продукції на підприємствах-виробниках і в каналах сфери обігу називаються збутовими або товарними. Товарні запаси дислокуються:

1) на підприємствах-виробниках;

2) на підприємствах оптової та роздрібної торгівлі;

3) у трансформаційних пунктах транспортних організацій на шляху проходження від постачальників до покупців (перевантажувальні станції, порти та ін.).

У багатоланкових логістичних каналах і в процесі просування товарного потоку з моменту його генерації продуцентом до моменту споживання може неодноразово змінюватися його стан. Тобто товарний потік у разі потреби змінює свій стан з динамічного на статичний і навпаки.

Роль товарних запасів полягає в тому, що вони забезпечують ритмічність:

1) виробництва продуцента і споживача;

2) процесу реалізації;

3) пропозиції на ринку комплексного продукту "товару-послуги".

Крім того, запаси є найважливішим інструментом для забезпечення балансу попиту та пропозиції на ринку. Проте товарні запаси (матеріальні потоки в статичному стані) приносять власникові лише витрати. Прибутковим є лише товарообіг, тобто матеріальні потоки в динамічному стані.

У зв'язку з тим, що в ціні товару значну частину утворюють витрати, пов'язані з перебуванням його у формі запасу, одним із найважливіших завдань розподільної логістики є максимальне скорочення цих витрат і часу перебування матеріальних (товарних) потоків у статичному стані. Терміни перебування матеріального потоку у формі запасу відрізняються суттєвою варіацією від декількох годин до декількох місяців.

Важливо виділяти об'єктивні та суб'єктивні причини виникнення товарних запасів. Це необхідно для того, щоб зрозуміти природу їхнього існування і процеси утворення нормальних і аномальних (наднормативних, зайвих та ін.) запасів.

Із логістичних позицій товарні запаси - це матеріальні потоки, що вийшли зі сфери виробництва, але ще не надійшли до сфери споживання.

Умови формування нормального запасу полягають у тому, що процес обігу товарів має протікати безупинно. У цьому випадку його наявність зумовлена об'єктивними факторами, сутність яких у тому, що для відвантаження споживачеві готову продукцію необхідно нагромадити у визначеній кількості (до розмірів партій, що відвантажуються), укомплектувати, завантажити в транспортні засоби й оформити відповідну документацію. Інакше кажучи, перш ніж керувати матеріальними потоками в процесі безпосереднього транспортування споживачам, необхідно ці потоки спочатку сформувати, а потім, можливо, не раз, переформувати в ланках логістичного ланцюга.

Умови формування аномальних товарних запасів зумовлюються, як правило, суб'єктивними факторами, що є проявами упередженого ставлення до керування потоковими процесами.

Із позицій логістики матеріальні потоки, концентровані в товарних запасах, мають важливе призначення в декількох аспектах. По-перше, товарні запаси швидко реагують на будь-які зміни в ринкових пропорціях, що формуються. їх рівень, поводження і тенденції є індикатором ринкової ситуації. По-друге, результати не тільки логістичної, але і комерційної діяльності, а також ефективність ринкових процесів у цілому багато в чому залежать від обсягу та рівня товарних запасів, їхніх відхилень від оптимуму й інтенсивності товарообіговості. По-третє, товарні потоки, концентровані в запасах, виступають у якості одного з елементів маркетингового регулювання значної частини ринкових процесів.

У розпорядницькій логістиці проблематика керування товарними запасами припускає постановку низки завдань, вирішення яких здійснюється як на макро-, так і на мікрорівні з подальшою локалізацією за логістичними об'єктами і суб'єктами. Основні з них:

1) здійснення ефективного якісного обліку товарних запасів у цілому, а також стосовно асортименту за різними субринками, логістичними каналами (ланцюгами) і конкретними підприємствами;

2) встановлення оптимальних кількісних параметрів товарних запасів на основі раціональної товарообіговості відповідно до реалізованої стратегії логістичної системи (підприємства, групи підприємств). Використання цих параметрів у якості нормативних;

3) регулярна і всебічна оцінка наявних товарних запасів. Порівняння фактичних параметрів з нормативними і виявлення причин, що зумовили будь-які відхилення.

4) вибір найефективнішого інструментарію керування товарними потоками, сконцентрованими в запасах, особливо у проведенні розрахунків та аналізі кількісних і якісних показників, а також перспектив в умовах динамічності зовнішнього середовища;

5) вивчення змін та тенденцій поводження статичних і динамічних товарних потоків, що утворюють запаси;

6) виявлення тенденцій і закономірностей розвитку факторів, що впливають на процеси керування та параметри товарних потоків, що утворюють запаси у всіх ланках логістичного ланцюга;

7) розробка відповідних заходів для нормалізації процесів керування розподільною логістикою в галузі запасів.

Оперативне вирішення цих завдань дає можливість логістичним службам:

-- контролювати ритмічність постачань;

-- формувати найефективніші логістичні канали і ланцюги;

-- вчасно визначати товарні потоки (статичні, динамічні) аномального характеру;

-- підтримувати товарні запаси на оптимальному (нормативному) рівні;

-- визначати критерії оптимальності з дислокації товарних запасів у рамках логістичної системи і за її межами, а також умови їхнього змісту;

-- розробити раціональні процедури поновлення товарних запасів та ін.

За призначенням товарні запаси в розподільній логістиці поділяються на дві категорії:

1) засобів виробництва;

2) предметів споживання.

Як і в заготівельній логістиці, у сфері розподілу товарні запаси поділяються на види:

1) поточні;

2) підготовчі;

3) страхові.

Незважаючи на подібність, цілеспрямованість товарних запасів інша, ніж виробничих.

Поточні товарні запаси призначені для забезпечення виробництва і відвантаження продукції оптимальними партіями. Головна їх мета незалежно від дислокації (у виробника, посередника) - задовольнити очікуваний попит. У розподільній логістиці рекомендується величину таких запасів установити в межах декількох днів, але не тижнів чи місяців.

Підготовчі товарні запаси пов'язані з необхідністю формування динамічних товарних потоків, з підготовкою товарної продукції до відправлення. їхня величина залежить від часу, необхідного для розсортовування товарних потоків, що надходять із виробничих підрозділів логістичної системи в розподільні, а також від часу, що необхідний для складування, упакування, маркування, комплектування по вантажоодержувачах тощо.

Страхові товарні запаси призначені для:

-- компенсації затримок, що пов'язані з просуванням матеріальних потоків;

-- задоволення непередбаченого збільшення попиту;

-- захисту товарних потоків від негативних факторів, пов'язаних із псуванням чи руйнуванням товарної продукції, утратами, крадіжками, пожежами та ін;

-- здійснення можливих товарообмінних заліків.

Структура товарних запасів у логістичній системі й у логістичних ланцюгах залежить від співвідношення кількісних параметрів зазначених вище видів.

Кількісні параметри сукупних товарних запасів визначаються шляхом підсумовування показників поточних, підготовчих і страхових запасів, дислокованих у рамках логістичної системи чи за її межами (залежно від цільових настанов проведеного аналізу).

Реалізація концепції логістики у сфері розподілу на практиці часто концентрується на оптимізації сукупних товарних запасів у логістичній системі й у ланках логістичних ланцюгів. У всіх випадках зусилля персоналу логістичних підрозділів мають спрямовуватись на встановлення оптимальних обсягів усіх видів товарних запасів як у системі зберігання й переробки самої логістичної системи, так і в логістичних каналах (ланцюгах).

Для досягнення поставлених цілей велике значення мають застосовувані в конкретній логістичній системі організаційно-функціональні модулі нормування запасів готової продукції та керування відповідними логістичними витратами.

Нормування товарних потоків, що зосереджуються в запасах, необхідне з метою:

-- проведення розрахунків пропускних можливостей складського господарства логістичної системи і ланок логістичних ланцюгів;

-- визначення нормативів обігових коштів під товарну продукцію;

-- здійснення контролю над станом матеріальних потоків у транспортно-складській підсистемі підприємства (об'єднання).

Обсяги товарних запасів встановлюються в абсолютних і відносних величинах. Абсолютні величини виражаються в натуральних і грошових одиницях виміру, а відносні - у днях (годинах) і відсотках обігу.

У абсолютних натуральних одиницях норматив запасу товарної (готової) продукції Nn визначається за формулами:

1) для логістичних систем з безупинним циклом виробництва

де Vs - середня величина надходження продукції з виробництва на склад готових виробів за встановлену одиницю логістичного часу (година, доба, тиждень тощо);

Т - час перебування товарної продукції на складі з моменту надходження до моменту відвантаження;

2) для логістичних систем із дискретним (перериваним) циклом виробництва, коли готова продукція конкретного виду надходить на склад кілька разів у планованому логістичному періоді (тиждень, декада, місяць тощо)

де Vm - середня величина надходження конкретного виду продукції на склад готових виробів за логістичний період (тиждень, місяць тощо);

К - кількість робочих днів у планованому логістичному періоді.

Наведені формули прийняті також для більшості торговельних і транспортних посередників.

Варто зазначити, що за абсолютними показниками нормативів товарних запасів важко зробити однозначні висновки про стан логістичної системи, ефективність процесів, що відбуваються в ній, і ступінь адаптації системи до сформованої кон'юнктури ринку. Щоб пояснити ситуацію, користуються вартісними і відносними показниками нормативів запасів, які відображають вплив різних зовнішніх факторів. Тому можна сказати, що вартісні та відносні показники нормативів товарної продукції є своєрідними барометрами ринку.

У вартісних одиницях виміру норматив запасів готової (товарної) продукції NR визначається за формулою:

де С - ціна продажу товарної продукції.

Відносний норматив запасів (товарної) готової продукції в днях (годинах) обігу (Ng) визначається так:

де К - середня кількість готової продукції, що відправляється замовникам за одиницю логістичного часу (година, доба, тиждень тощо).

Модуль нормування товарних запасів у розподільній логістиці дуже важливий, однак не меншу роль відіграє модуль керування логістичними витратами, пов'язаними зі змістом цих запасів. При цьому варто підкреслити, що обидва модулі дуже тісно інтегровані й розробка одного з них тією чи іншою мірою (що залежить від ступеня інтеграції, наявного в системі) торкається іншої.

Узагальнено всі витрати в розподільній логістиці поділяються на три категорії:

1) за змістом товарних запасів;

2) на реалізацію товарної продукції;

3) у зв'язку з відсутністю товарних запасів (готової продукції).

До першої категорії належать:

-- витрати на складське зберігання продукції (залежать від обсягу складованої продукції);

-- поточні витрати на утримання складів;

-- капітальні витрати;

-- плата за оренду (якщо склад орендовано);

-- податкові витрати;

-- витрати на страхування складських запасів, устаткування, приміщень.

Друга категорія охоплює витрати:

-- на одержання замовлень;

-- оформлення замовлень на товарну продукцію;

-- оформлення договорів про постачання;

-- комунікаційні, на підтримку зв'язків зі споживачами і посередниками тощо;

-- транспортні (якщо вартість транспортування і супровідних робіт не належать до вартості товару, що поставляється);

-- роботи і операції, пов'язані зі складуванням.

У тих випадках, коли продуцент (посередник) не може задовольнити спонтанно виниклий попит через відсутність товарних запасів на складах логістичної системи, він зазнає певних втрат.

Третя категорія витрат містить:

-- вартість змарнованого продажу. У цьому випадку замовник змушений передати своє замовлення іншому постачальникові;

-- вартість очікування на виконання замовлення.

Продаж може бути не змарнованим, а тимчасово відкладеним. Проте чекання може спричинити додаткові витрати - на переоформлення замовлення, транспортні та складські видатки, якщо замовлення не може бути виконано через чинні логістичні канали і ланцюги.

Усі матеріальні потоки товарного характеру регулярно надходять у сферу товарного обігу і також регулярно там витрачаються. Регулярність зумовлена процесом відтворення, що, у свою чергу, має потребу в надійному ресурсному і функціональному забезпеченні.

У зв'язку з цим у розподільній логістиці в галузі керування товарними запасами часто використовується така класифікаційна ознака, як регулярність відновлення товарної маси. При цьому виділяють:

1) матеріальні (товарні) потоки поточного чи нормального поновлення, які забезпечують нормальний перебіг процесу товарного обігу. До цього типу потоків належать товарні запаси поточного зберігання;

2) матеріальні потоки, що утворюють товарні запаси сезонного оновлення. Ця категорія товарних запасів неоднорідна. Відповідно до специфіки в ній виокремлюють два види матеріальних потоків:

-- матеріальні потоки сезонного надходження. Вони надходять до сфери товарного обігу за короткий проміжок часу, а витрачаються протягом року;

-- матеріальні потоки сезонної витрати. На відміну від другої категорії, товарні запаси, утворені цими матеріальними потоками, надходять у сферу обігу протягом року, а витрачаються за короткий проміжок часу (за сезон);

3) матеріальні потоки, сконцентровані в стратегічних запасах, оновлюваних періодично. Ця група потоків охоплює стратегічні запаси великих господарських структур, районних і регіональних органів управління, резерви держави та ін.

У розподільній логістиці на практиці й для аналізу процесу керування товарними запасами використовують такі основні показники:

1) товарна запасомісткість логістичної системи, тобто потенційний обсяг товарної продукції, що може бути зосереджена у складському господарстві логістичної системи;

2) забезпеченість товарообігу запасами. Цей показник відображає тривалість періоду, на який вистачить товарних запасів до моменту їхнього повного виснаження;

3) швидкість товарообігу - це кількість оборотів товарної маси протягом визначеного в системі логістичного періоду. Цей показник визначається для з'ясування того, скільки разів товарні запаси було продано і відновлено. Розрахунки здійснюються як у цілому за логістичною системою чи ланцюгом, так і за окремими підрозділами і ланками. Для цього використовують таку формулу:

де Сі - ціна продажу і-ї продукції;

Ті - величина товарообігу і-ї продукції;

Зсер - середні товарні запаси і-ї продукції.

4) час обігу товарних запасів - це тривалість періоду (у днях, годинах), під час якого товарні запаси перебувають в логістичній системі чи в окремій ланці логістичного ланцюга. Час обігу товарних запасів (В) є зворотним показником швидкості товарообігу і визначається за формулою:

Зменшення часу обігу товарних запасів дозволяє ефективніше використовувати обігові кошти, а також заощаджувати витрати обігу.

Для комплексного керування товарними запасами в розподільній логістиці застосовують відповідні системи та їхні модифікації. Найбільш поширеними з них є:

1) система з фіксованим розміром замовлення;

2) система з фіксованою періодичністю (часом) замовлення. Аналогічні системи керування запасами використовуються й у заготівельній логістиці. Однак там вони мають іншу спрямованість.

На етапі здійснення закупівель системи керування матеріальними запасами забезпечують нормалізацію функціонування логістичної системи в цілому та, у першу чергу, основного виробництва. Метою керування матеріальними запасами виробничого характеру за допомогою зазначених вище систем є ефективне розміщення замовлень для оптимізації матеріально-технічного забезпечення.

Ці самі системи керування, але використовувані в розподільній логістиці, мають забезпечити безперебійність процесу реалізації товарної продукції, тобто оптимального генерування товарних динамічних потоків. Метою керування товарними запасами за допомогою певних систем є ефективне виконання замовлень покупців і оптимізація процесів збуту готової продукції.

Відповідно до природи ринку процес задоволення купівельного попиту має стохастичний характер. Адміністративні підходи до керування товарними потоками неприйнятні. Тому в керуванні потоковими процесами необхідно спиратися на економічні методи, що ґрунтуються на знанні закономірностей товарного ринку та причинно-наслідкових зв'язках із внутрішнім і зовнішнім середовищем суб'єктів господарювання.

На сьогодні застосовуються різні способи планування й оцінки оптимальності товарних запасів, однак спільним для них є те, що вони спрямовані на формування таких товарних запасів, які б гарантували запланований обіг товарної маси при заданому відносному мінімумі логістичних витрат.

Найпоширенішими методами в логістиці для цих цілей є:

-- дослідно-статистичний і методи експертних оцінок, що утворюють групу евристичних методів;

-- група економіко-математичних методів;

-- метод техніко-економічних розрахунків.

Основними критеріями оптимізації матеріальних потоків, концентрованих у товарних запасах, у розподільній логістиці є:

1) максимальне задоволення вимог замовників, що виражаються через попит у формі договорів постачань, заявок, замовлень, тощо;

2) мінімум логістичних витрат при заданій якості керування товарними запасами.

Зазначимо, що стан і зміна параметрів товарних потоків є складовими загальноринкового процесу. Вони акумулюють значну частину обігових коштів підприємства в галузі маркетингу і логістики. У зв'язку з цим вони впливають на результати виробничої та комерційної діяльності будь-яких господарських структур.

Логістика покликана встановлювати всі структурні параметри товарних потоків, сконцентрованих у запасах, їхній оптимальний рівень, виявляти закономірності їхнього формування, визначати, якою мірою вони відповідають ринковим ситуаціям та ін. Саме комплексний підхід допомагає ефективно керувати матеріальними потоками і в цілому логістичними процесами на етапі розподілу.

У основі ринкових відносин лежать угоди купівлі-продажу. Перш ніж товарні потоки почнуть свій рух від продавця до покупця, останні оформлюють свої відносини відповідними зобов'язаннями - договорами постачання. Тому в розподільній логістиці найважливіше значення має проблематика ефективного керування постачаннями. У цьому аспекті логістичний підхід припускає формалізацію відповідних завдань, оцінку й аналіз виконання договірних зобов'язань у відносинах цього типу.

Постачання як економічне поняття - це продаж і доставка продукції оптовим покупцям:

-- промисловим підприємствам і організаціям для переробки та виробничого споживання;

-- посередницьким торговельним структурам для наступного перепродажу;

-- підприємствам сфери послуг для позаринкового споживання.

Виходячи з цього, у розподільній логістиці за ознакою кінцевого використання виокремлюють три товарних фонди:

1) ринковий фонд - це постачання товарів в оптову і роздрібну торгівлю;

2) фонд промислової переробки - постачання товарів промисловим підприємствам для їхньої переробки в готову продукцію вищого рівня;

3) позаринковий фонд - передбачає постачання товарів непромисловим інституційним споживачам.

З економічного погляду збут готової продукції, як процес, можна поділити на два етапи.

На першому етапі виробляється формування товарних потоків, відвантаження продукції споживачам, просування товарних потоків логістичними ланцюгами, організація доставки в кінцевий пункт призначення. Із позицій маркетингу і логістики цей етап і є етапом постачання товару. На другому етапі здійснюється оплата споживачам поставленої продукції - реалізація.

Предметом інтересів розподільної логістики є перший етап взаємин суб'єктів ринку.

Логістичний підхід до керування постачаннями припускає раціональне вирішення таких завдань:

-- організація повноцінного оперативного інформаційного забезпечення достовірними даними про перебіг процесів, пов'язаних із постачаннями;

-- регулярне здійснення усебічного вичерпного аналізу виконання зобов'язань і плану постачань за обсягом, замовниками, асортиментом і якістю;

-- проведення дослідження тенденцій, динаміки і рівномірності виконання договірних зобов'язань за часом;

-- забезпечення системного контролю над дотриманням термінів постачань;

-- удосконалення комплексу логістичних послуг, що супроводжують постачання.

Основою керування логістичними процесами при здійсненні постачань є план (програма) постачання, відображений у сукупності планово-розрахункових документів, що містять основні вимоги, передбачені договірними зобов'язаннями: до обсягів, номенклатури, якості, термінів постачання, каналів розподілу, форм просування матеріальних потоків, логістичного сервісу та ін.

Велику роль у плануванні робіт і операцій розподільної логістики та підвищенні його якості відіграє інформаційне забезпечення. Мінімум інформації, необхідної для розробки плану постачання, має охоплювати:

-- дані про обсяги очікуваних залишків готової продукції на початок прогнозованого логістичного періоду;

-- дані про обсяги товарної продукції, запланованої до випуску на підприємстві в прогнозований період;

-- дані про обсяги залишків товарної продукції на складах логістичної системи на кінець прогнозованого періоду.

Здійснюючи розробку відповідного плану (програми) постачань, необхідно класифікувати самі постачання, передбачені до виконання. Це робиться, по-перше, з метою правильної організації всієї системи збуту, а по-друге, для підвищення ефективності керування логістичними процесами на післявиробничому етапі.

У розподільній логістиці постачання, насамперед, поділяються за принципом пріоритетності. Зазвичай їх структурують таким чином:

1) експортні;

2) першочергові (літерні);

3) звичайні, тобто здійснювані на загальних підставах.

На основі пріоритетів у логістиці підтримується дисципліна обслуговування, що є комплексом правил (алгоритмом) обслуговування заявки замовника в логістичній системі.

Принципово, найбільш простою дисципліною обслуговування є порядок "першим прийшов першим обслугований". У цьому випадку ніяким заявкам не надаються переваги перед іншими. Однак на практиці найпоширенішою є гнучка дисципліна обслуговування. Вона реалізовується шляхом уведення системи пріоритетів, що охоплює комплекс абсолютних і відносних пріоритетів у різних комбінаціях.

На характер постачань впливає форма просування товарних потоків від постачальника до споживача. За цією ознакою, як відомо, постачання поділяють на:

-- транзитні;

-- складські.

Продуценти встановлюють логістичні зв'язки з просування товарних потоків із двома типами замовників: кінцевими споживачами товарної продукції та посередницькими структурами, що тією чи іншою мірою залучаються для просування матеріальних потоків до кінцевих споживачів. Як правило, кінцеві споживачі в більшості випадків хочуть придбати товар, максимально підготовлений до споживання, невеликими партіями і точно в термін. Продуценту такі вимоги не завжди вигідні. З цієї та інших причин для просування товарних потоків до споживачів продуценти часто звертаються до послуг товарних посередників, що можуть закупити великі партії товару; тож і потужності матеріальних потоків на етапі продуцент-посередник можуть бути значно збільшені. Це спрощує процес генерації матеріальних потоків і керування ними на початковій стадії просування логістичними ланцюгами.

Размещено на Allbest.ru

...