Методика оцінки величини ресурсного потенціалу сільськогосподарських підприємств

Размещено на http://www.allbest.ru/

Анотація

МЕТОДИКА ОЦІНКИ ВЕЛИЧИНИ РЕСУРСНОГО ПОТЕНЦІАЛУ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВ

В.Є. Тредіт, кандидат економічних наук, доцент кафедри бухгалтерського обліку і аудиту Харківського національного аграрного університету ім. В.В. Докучаєва.

Запропоновано методичний підхід до визначення оцінки ресурсного потенціалу сільськогосподарських підприємств, обґрунтовано його практичне значення. Розроблено алгоритм та наведені показники оцінки ресурсного потенціалу сільськогосподарських підприємств України.

Ключові слова: оцінка, ресурсний потенціал, підприємство, ресурси.

METHOD OF ESTIMATING THE VALUE OF THE RESOURCE POTENTIAL AGRICULTURAL ENTERPRISES

V.E. Tredit, PhD in Economics, Associate Professor of the department of Accounting and audit Kharkiv national agrarian university named after V.V. Dokuchaev.

It was suggested the methodical approach to determining the value of the resource potential of agricultural enterprises, a practical value grounds him. An algorithm and the brought indexes over of estimation of resource potential of enterprises of agricultural enterprises of Ukraine is worked out in the article.

Key words: evaluation, resource potential, the enterprise, resources.

Вступ

Актуальність теми. Забезпеченість сільгосппідприємств земельними, трудовими, матеріально-технічними та іншими ресурсами є однією з умов їхньої успішної роботи. Важливим завданням будь-якого підприємства не залежно від напряму діяльності - є неупереджена оцінка величини ресурсного потенціалу та подальше його раціональне використання. Адже, одним з найважливіших складників ефективного господарювання виступає саме ступінь його використання.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Дослідженню питань формування, оцінки та ефективності використання ресурсного потенціалу в аграрній сфері присвячена чимала кількість праць як зарубіжних, так і вітчизняних учених, серед яких роботи таких авторів, як: Л.Л. Кушнір [1], В.В. Липчук [2], О.М. Онищенко, І.О. Шарко [6], В.Й. Шиян та інші. Водночас недостатньо опрацьованими залишаються питання щодо методики оцінки величини ресурсного потенціалу сільськогосподарських підприємств.

Метою статті є визначення методики оцінки величини ресурсного потенціалу сільськогосподарських підприємств.

Виклад основного матеріалу дослідження

Відсутність чіткого наукового визначення ресурсного потенціалу сільськогосподарських підприємств породжує множинність поглядів на визначення його кількісної величини. На сьогодні в агроекономічній науці сформувались основні методологічні напрями оцінки ресурсного потенціалу відповідно до таких методів: кореляційно-регресійного аналізу; розрахунку часткових і сумарного індексів за ресурсами способом співвідношення їх величини до середнього рівня ресурсозабезпеченості по сукупності досліджуваних об'єктів; грошової оцінки основних і оборотних засобів, земельних і трудових ресурсів; визначення пріоритетів показників (коефіцієнтів, відсотків) кожного ресурсу в загальному розмірі засобів; порівняння забезпеченості ресурсами з еталонними об'єктами; факторного аналізу; побудови економіко-математичних та оптимізаційних моделей; перетворення енергоносіїв на потенціал умовної енергетичної речовини.

В цілому всю множину поглядів на проблему визначення величини ресурсного потенціалу сільськогосподарських підприємств умовно можна розділити відповідно до двох підходів: перший передбачає визначення його абсолютної величини, а другий - нормативної на основі наявних ресурсів. Нормативну величину потенціалу розраховують відповідно до результативного показника (кількості виробленої продукції певного виду, урожайності, середнього удою тощо). Отже, цей підхід передбачає визначення нормативної й фактично досягнутої величини потенціалу. Вони не можуть бути порівняні між собою, оскільки пов'язані з різним обсягом ресурсів. Їх можна порівняти лише за рівнем використання потенціалу [7, с. 15].

Кількісну оцінку потенціалу встановлюють шляхом визначення сукупної величини ресурсів, що перебувають в розпорядженні сільськогосподарських підприємств. При цьому вдаються до співставлення різнорідних виробничих ресурсів (грошова оцінка всіх складників ресурсного потенціалу [3], оцінка ресурсів у трудових одиницях, визначення площі співставних сільськогосподарських угідь, використання земельно-оцінного показника "окупність затрат" тощо).

Можна зазначити, що погляди вчених на вартісну оцінку земельних ресурсів та основних і оборотних засобів сільськогосподарських підприємств здебільшого збігаються. Основні й оборотні засоби сільськогосподарських підприємств грошової оцінки як такої не потребують, оскільки мають вартісну оцінку, в основу якої покладено фактичні витрати на виробництво, створення, будівництво, закупівлю таких засобів і яку наведено у фінансовій звітності підприємства.

В основу грошової оцінки землі як складника ресурсного потенціалу вчені поклали нормативну грошову оцінку земель сільськогосподарського призначення, затверджену Постановою Кабінету Міністрів України від 23.03.1995 р. "Методика нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів" [5]. Більш наближеною до реальності мала б стати експертна грошова оцінка, затверджена Постановою Кабінету Міністрів України у 2002 р. [4], однак її використання щодо сільгоспугідь унеможливлюється сьогодні відсутністю ринку сільськогосподарських земель.

Найбільше дискусій точиться з приводу грошової оцінки трудового потенціалу сільськогосподарських підприємств. Вчені виділяють два основні підходи до його вартісного виміру - витратний і результативний. Використання результативного підходу до грошової оцінки трудових ресурсів передбачає визначення розміру виробничих фондів, які замінюють одного працівника сільського господарства. Під час розрахунку фондового аналогу одного працівника використовують, як правило, кореляційно-регресійний аналіз. Останніми роками під час використання витратного методу дослідники за витрати на відтворення робочої сили приймають або річний фонд заробітної плати одного працівника, або величину середнього прожиткового мінімуму з розрахунку на одну працездатну особу на місяць чи середньомісячну номінальну заробітну плату найманих працівників підприємств сільського господарства. Вважаємо, що для розрахунку вартості трудових ресурсів слід використати саме середню заробітну плату по галузі, оскільки прожитковий мінімум відображає лише мінімальний набір продуктів харчування, непродовольчих товарів та послуг, достатніх для забезпечення нормального функціонування організму людини та задоволення її основних соціальних і культурних потреб. Зрозуміло, що такий мінімальний набір благ здебільшого є недостатнім та не задовольняє повною мірою потреб особистості. Тому якщо розглядати вартість трудових ресурсів з погляду витрат на їхнє формування та відновлення, забезпечення відповідного соціального життя та задоволення основних потреб, то саме середня заробітна плата більш точно буде відповідати заданому критерію.

Однак оцінку трудового потенціалу не можна здійснювати, на нашу думку, лише протягом одного року, оскільки трудові ресурси, як і інші фактори виробництва (земля, основні та оборотні засоби), не використовують в часі дискретно, працю безперервно застосовують у процесі виробництва. У зв'язку із цим постає питання тривалості (терміну) використання робочої сили в сільськогосподарському підприємстві. Таким терміном може бути працездатний вік, який у чоловіків становить 44 роки, у жінок - 39. Однак це за умови безперервної трудової діяльності з 16 років і до пенсійного віку. Ми пропонуємо скористатися періодом, який дорівнює кількості років, що залишилися до настання пенсійного віку у людини, тобто часом, протягом якого робітник зможе взяти участь у процесі виробництва і створенні продукту. Його можна розрахувати як різницю між пенсійним віком та середнім віком працівників підприємства. Середній вік працівників ми розрахували за формою 6-ПВ "Звіт про кількість працівників, їхній якісний склад та професійне навчання", пенсійний вік, згідно з українським законодавством, становить 60 років. Розрахунок середнього віку працівників здійснили за даними 40 сільськогосподарських підприємств Чугуївського та Харківського районів Харківської області за період 2000 р., 2005 р. та 2010-2012 рр. Таким чином, встановлено, що середній вік працівників у сільському господарстві у 2000 р. становив 37 років, у 2005 р. - 39, у 2010-2012 р. - 42 роки, а середній прогнозований період праці відповідно дорівнював 60-37 = 23, 60-39 = 21, 60-42 = 18 років.

Отже, величина трудового потенціалу (ТП) може бути визначена за формулою:

ТП = СЗПСГ · 12 · ЧП · СПП, (1),

де ТП - трудовий потенціал сільськогосподарського підприємства, грн;

СЗПСГ - середньомісячна номінальна заробітна плата найманих працівників підприємств сільського господарства, грн;

12 - кількість місяців у році;

ЧП - середньооблікова чисельність працівників, зайнятих у сільгоспвиробництві, осіб;

СПП - середній прогнозований період праці, років.

Проаналізувавши наявні методичні підходи до оцінки сукупного ресурсного потенціалу сільськогосподарських підприємств та окремих його складників, а також спираючись на визначення ресурсного потенціалу, наведене в попередньому розділі, ми з'ясували, що розрахунок вартості сукупного ресурсного потенціалу сільгосппідприємств має бути здійснений з урахуванням таких міркувань:

1. Враховуючи складність визначення фактичної вартості природно-біологічного потенціалу сільськогосподарських підприємств у зв'язку з відсутністю даних про грошову оцінку окремих його елементів, вважаємо достатнім включити в його оцінку лише вартість земельних ресурсів як найбільш вагомого складника та основного природного ресурсу, що забезпечує процес виробництва, і вартість біологічних активів. Для здійснення грошової оцінки земельних ресурсів скористаємося офіційно проведеною нормативною грошовою оцінкою сільськогосподарських угідь в Україні станом на 01.07.1995 р. Значення нормативної грошової оцінки земель щороку має бути уточнене на коефіцієнт індексації, який визначають відповідно до статті 289 Податкового кодексу України. Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 31 жовтня 2011 р. № 1185 "Про внесення змін до Методики нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів" для врахування змін у рентному доході, який створюють під час виробництва зернових культур, до показників нормативної грошової оцінки ріллі, проведеної станом на 1 липня 1995 р. (з урахуванням індексації), застосовують коефіцієнт 1,756. Нормативна грошова оцінка кормових угідь та багаторічних насаджень збільшується лише на коефіцієнт індексації, а коефіцієнта 1,756 для цих випадків не застосовують. У разі, якщо земельна ділянка сільськогосподарського призначення включає до свого складу як ріллю, так і інші угіддя, нормативну грошову оцінку визначають як суму нормативних грошових оцінок угідь, що входять до складу земельної ділянки. ресурсний потенціал сільськогосподарське показник

Біологічні активи у складі природно-біологічного потенціалу ми показали як сукупність поточних та довгострокових біологічних активів рослинництва і тваринництва, взятих за середньорічною справедливою (залишковою) вартістю із ф. 1 "Баланс" (рядки 036 та 110). Вважаємо за необхідне до їхнього складу включити також середньорічну вартість незавершеного виробництва (рядок 120), яку становлять витрати на урожай майбутнього року, на інкубацію яєць, у бджільництві - вартість меду у вуликах тощо, а також вартість напівфабрикатів власного виробництва, що також можна вважати біологічними активами.

2. Для оцінки трудового потенціалу скористаємося запропонованим вище методичним підходом.

3. Матеріально-технічний потенціал має бути включений до складу сукупного ресурсного потенціалу сільськогосподарських підприємств у складі середньорічної залишкової вартості основних засобів та середньорічної вартості оборотних засобів підприємства. Причому останні ми визначаємо як підсумок другого розділу активу балансу за відрахунком вартості незавершеного виробництва, напівфабрикатів та поточних біологічних активів, які увійшли до складу природно-біологічного потенціалу.

4. Для уникнення подвійного рахунку фінансовий потенціал підприємства як сукупність грошових коштів, фінансових інвестицій, цінних паперів, дебіторської заборгованості й готової продукції ми не вважаємо за доцільне включати до загальної вартості ресурсного потенціалу сільгосппідприємства, оскільки частково його величина (у складі грошових коштів, дебіторської заборгованості, поточних фінансових інвестицій, готової продукції та товарів) вже врахована в оборотному капіталі суб'єкта господарювання.

5. Кількісне включення до складу ресурсного потенціалу сільськогосподарського підприємства інтелектуального потенціалу пов'язане з проблемою вартісного виміру його величини. У зв'язку із цим грошову оцінку інтелектуального потенціалу ми не будемо враховувати у складі сукупного ресурсного потенціалу підприємства.

Відповідно сукупний ресурсний потенціал сільськогосподарських підприємств (РПсп) можна зобразити як суму природно-біологічного (ПБп), трудового (Тп) і матеріально-технічного (МТп) потенціалів:

, (2),

де ГОЗ - грошова оцінка земельних ресурсів, тис. грн;

ВБА - середньорічна вартість біологічних активів, тис. грн;

ГОТ - грошова оцінка трудових ресурсів, тис. грн;

ЗОС - середньорічна вартість основних засобів підприємства, тис. грн;

ЗОБ - середньорічна вартість оборотних засобів підприємства, тис. грн.

Висновки та пропозиції

Отже, під час визначення величини ресурсного потенціалу сільськогосподарського підприємства слід, на нашу думку, керуватися саме грошовим (вартісним) підходом, оскільки всі відтворювальні процеси в аграрному секторі економіки пов'язані з товарно-грошовими відносинами і вимірюють їх відповідними вартісними показниками. Водночас цей підхід не позбавлений певних вад, наприклад неврахування в грошовій оцінці потенціалу якісних розбіжностей в його будові, неможливість включення до величини сукупного ресурсного потенціалу окремих видів ресурсів у зв'язку з відсутністю методичної бази їхньої вартісної оцінки тощо. Однак, незважаючи на це, саме він набув найбільшого поширення серед науковців, оскільки є найпростішим і найменш трудомістким порівняно з іншими.

Література

1. Кушнір Л.Л. Ресурсне забезпечення сталого розвитку національної економіки України: теорія, практика, перспективи: моногр. / Л.Л. Кушнір. - Полтава: ПУЕТ, 2013. - 419 с.

2. Липчук В.В. Проблеми формування ресурсного потенціалу фермерських господарств [Електронний ресурс]/ В.В. Липчук, Л.Б. Гнатишин. - Режим доступу: http://archive.nbuv.gov.ua/Portal/Soc_gum/VChtei/2010_1/NV-2010-V1_22.pdf.

3. Онищенко О.М. Сільськогосподарські підприємства після реорганізації: ресурсозабезпеченість, виробничі затрати, продуктивність / О.М. Онищенко // Економіка України. - 2004. - № 12. - С. 52-63.

4. Про експертну грошову оцінку земельних ділянок [Електронний ресурс]: Постанова Кабінету Міністрів України від 11.10.2002 р. № 1531. - Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1531-2002- %D0 %BF.

5. Про Методику нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів [Електронний ресурс]: Постанова Кабінету Міністрів України від 23.03.1995 р. № 213. - Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/213-95- %D0 %BF.

6. Шарко І.О. Формування та підвищення ефективності використання ресурсного потенціалу сільськогосподарських підприємств: автореф. дис. … канд. екон. наук: 08.00.04 / І.О. Шарко; Харк. нац. аграр. ун-т ім. В.В. Докучаєва. - Х., 2010. - 20 с.

7. Шиян В.Й. Производственный потенциал сельскохозяйственных предприятий и пути улучшения его использования: лекция / В.Й. Шиян; Харьк. с. -х. ин-т им. В.В. Докучаева. - Х., 1985. - 52 с.

References:

1. Kushnir, L. L. (2013), Resursne zabezpechennia staloho rozvytku natsionalnoi ekonomiky Ukrainy: teoriia, praktyka, perspektyvy, PUET, Poltava, Ukraine, p. 419.

2. Lypchuk, V. V. and Hnatyshyn, L. B. "Problemy formuvannia resursnoho potentsialu fermerskykh hospodarstv", [Online], available at http://archive.nbuv.gov.ua/Portal/Soc_gum/VChtei/2010_1/NV-2010-V1_22.pdf.

3. Onyshchenko, O. M. (2004), "Silskohospodarski pidpryiemstva pislia reorhanizatsii: resursozabezpechenist, vyrobnychi zatraty, produktyvnist", Ekonomika Ukrainy, vol. 12, pp. 52-63.

4. Cabinet of Ministers of Ukraine (2002), Resolution of the Cabinet of Ministers of Ukraine from 11.10.2002 # 1531 "Pro ekspertnu hroshovu otsinku zemelnykh dilianok", [Online], available at http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1531-2002- %D0 %BF.

5. Cabinet of Ministers of Ukraine (1995), Resolution of the Cabinet of Ministers of Ukraine from 23.03.1995 # 213, "Pro Metodyku normatyvnoi hroshovoi otsinky zemel silskohospodarskoho pryznachennia ta naselenykh punktiv", [Online], available at http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/213-95- %D0 %BF.

6. Sharko, I. O. (2010), "Formuvannia ta pidvyshchennia efektyvnosti vykorystannia resursnoho potentsialu silskohospodarskykh pidpryiemstv", Ph.D. Thesis, 08.00.04, Khark. nats. ahrar. un-t im. V.V. Dokuchaieva, Kharkiv, p.20.

7. Shijan, V. J. (1985), Proizvodstvennyj potencial sel'skohozjajstvennyh predprijatij i puti uluchshenija ego ispol'zovanija, Har'k. s. -h. in-t im. V.V. Dokuchaeva, Har'kov, Ukraine, p.52.

Размещено на Allbest.ru