Локальні кластери як інструменти підвищення конкуренційної політики в регіоні

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЛОКАЛЬНІ КЛАСТЕРИ ЯК ІНСТРУМЕНТИ ПІДВИЩЕННЯ КОНКУРЕНЦІЙНОЇ ПОЛІТИКИ В РЕГІОНІ

С.Д. Щеглюк,

Постановка проблеми. Розвиток сучасних міської та регіональної економік характеризується посиленням метрополійних процесів, у яких особливу роль відводять зростанням ролі великих міст-ядер метрополійних ареалів та включеності їх у міжнародні глобалізаційні проекти. Концентрація матеріальних, фінансових та людських ресурсів у таких ядрах зумовлює водночас активізацію центро-периферійних відносин, суттєво позбавляючи периферію шансів на сталий розвиток. Важливим інструментом здатним посилити ділову активність метрополійного ареалу та підвищити рівень конкурентоспроможності в середині регіону так і за його межами є локальний кластер. Мережева організація економічної діяльність на невеликих територіях доводить свою ефективність та сприяє дифузії інновації на периферійні ареали. Саме тому увага місцевої влади повинна бути направлена на формування умов, здатних покращити бізнес-середовище та залучити інвестиції для економічного розвитку й сприяти впровадженню кластерних ініціатив.

Тому оцінка діяльності локальних кластерів передбачає виявлення особливостей їх формування у великому місті через призму сприятливих та несприятливих чинників, спеціалізації в економіці міста, визначення переваг та недоліків функціонування локальних кластерів, формування пріоритетних кластерів у відповідності до технологічної структури економіки міста та регіону, та аналізу ефективності їх діяльності у місті та регіоні загалом. Застосування досвіду впровадження локальних кластерів у великих містах України дозволить трансформувати їх економіку, підвищити конкурентоспроможність місцевої економіки та сприяти розвитку процесу метрополізації.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. В останні роки зріс інтерес до кластерного підходу серед зарубіжних та українських вчених-економістів. Даній проблематиці присвячені праці : А. Маршала, К. Кетельса, М.Портера, В. Віндена, Л. Антонюк, М. Войнаренко, В. Захарченка, М. Кизима, О. Кузьміна, Н Мікули, А. Мельник, С. Соколенко, Т. Цихан, В. Чужикова, Л. Федулової та ін.

Незважаючи численні дослідження з даною тематики та високий рівень висвітлення даної проблеми у науковій літературі, низка питань, зокрема такі, як оцінка ефективності застосування кластерного механізму у великих містах для підвищення їх конкурентоспроможності - є недостатньо розробленими.

Мета статті. Метою публікації є обґрунтування теоретичних положень та розробка практичних рекомендації щодо провадження та підтримки локальних кластерів у економіці регіону для посилення конкурентоспроможності вітчизняних товарів та послуг.

Виклад основного матеріалу дослідження. Для вирішення поставленого завдання дослідження, слід з'ясувати суть самого поняття локальний кластер. Згідно типології кластерів у науковій літературі під “локальним кластером” слід розуміти просторову та галузеву концентрацію взаємопов'язаних підприємств, кінцева продукція (товари та послуги) яких еспортується за межі територіального утворення [6, с.181]. Визначальним є локалізація кластеру в межах невеликої території, інколи їх ще називають міські кластери, хоча учасники кластеру виходять за адміністративні межі міста, залучаючи підприємства з приміської зони, використовуючи спільну інфраструктуру тощо. Залучення локальними кластерами фінансових ресурсів за рахунок експорту (вивезення за межі своєї території зосередження) власної продукції визначає інтенсивність економічного розвитку локалітету (місця зосередження), тим самим впливає на підвищення рівня життя його населення. Зацікавленість органів місцевої влади та підтримка ними місцевих бізнесових ініціатив у вигляді кластерних утворень сприяє налагодженню мережевої співпраці між усіма учасниками кластеру та призводить до формування соціального капіталу території.

Вчені виділяють чотири основні умови для успішного створення локального кластеру:

- формування економічного базису нового виду економічної діяльності чи технології;

- визначення технологічної ніші (спеціалізації);

- вибір ринкової ніші для реалізації високотехнологічної продукції;

- чинник випадковості (везіння ) [6, с.181-182].

Зазначимо, що локальний кластер може перебувати у взаємодіях з іншими аналогічними кластерами на засадах конкуренції, коли ринок насичений та конкурентні переваги обмежені, а також на засадах співробітництва при ненасиченому ринку, незадоволеному попиті тощо.

Як зазначає І.В. Брикова в глобалізованому світі місце локалізації компанії все ще виступає вагомим фактором її конкурентоспроможності, хоча домінуючим чинником стає не близькість до сировинних ресурсів, споживачів та постачальників, а наявність висококваліфікованої робочої сили, доступ до некодифікованих (неформалізованих) знань, умови для розвитку інноваційно-виробничих та соціальних мереж, можливості для забезпечення процесу безперервного інтерактивного навчання працівників тощо [1]. Важливість місця локалізації кластеру та наявність значних конкурентних переваг, які, насамперед, полягають у неврахованих чинниках розвитку (адже формування кластера відбувається часто в умовах невизначеності) То ж цінність місця зосередження може відігравати значну роль для локального кластера.

На основі узагальнення та систематизації зарубіжного досвіду функціонування локальних кластерів виділено переваги та недоліки їх діяльності у контексті впливу на конкурентоспроможність міста та регіону загалом.

Перевагами організації та функціонування локального кластеру, на думку вчених, є:

- швидкість створення кластерного утворення

- орієнтація на новітні технології, високі технології та місцеві ресурси (традиції та цінності місцевої бізнес-спільноти);

- залучення креативно налаштованих людей, фахівців

- залучення інвестицій

- невеликі розміри та відносно низькі трансакційні витрати

- висока можливість саморозвитку території за рахунок активізації ендогенних чинників росту;

- висока зв'язність малих та середніх підприємств;

- формування потужних зовнішніх ефектів кластером як для інвесторів, так і для постачальників [6, с.181];

- гнучкість та мобільність, здатність до зміни спеціалізації;

- здатність до ревіталізації старопромислових регіонів та активізації розвитку депресивних територій.

Світовий досвід діяльності локальних та регіональних кластерів дозволив виявити проблеми та недоліки в їх організації. Отже, базуючись на звітності про діяльність європейських кластерів, до недоліків діяльності локального кластеру можна віднести:

- гіперконцентрацію ресурсів у місті та вимивання їх з периферії приміської зони;

- посилення недобросовісної конкуренції поряд із підприємствами, що не входять до кластеру, наслідок чого може виникнути певна монополізація на товари чи послуги кластеру.

- лобіювання інтересів учасників кластеру місцевою владою та недопущення приходу інших підприємств на територію міста.

Зусилля місцевої влади повинні стосуватися підтримки та заохочення підприємницької діяльності, стимулювання створення нових підприємств на території (за рахунок спрощення процедури створення нових підприємств, надання дозвільних документів, пільгового оподаткування) та розвитку транспортно-логістичної, інноваційної та ринкової інфраструктури.

Позитивні ефекти кластеризації економічної діяльності носять комплексний характер та проявляються на трьох рівнях: локальному (нарощення інноваційної спроможності, ефективності та конкурентоспроможності компаній-учасниць кластера), субнаціональному (підвищення міжнародного конкурентного статусу регіонів, в яких розташовані кластери) та наднаціональному (включення регіональних кластерів у глобальні ланцюги створення вартості [1].

Зважаючи на особливості локальних кластерів, їх переваги та недоліки можна визначити позитивні чинники кластероутворення у містах, до них відносимо:

- вигідне географічне положення, транспортна доступність;

- розвинена логістична, інформаційна інфраструктура;

- сельбищна цінність території, яка розкрита в архітектоніці розселення;

- концентрація людського капіталу (можливість залучення креативних людей);

- мотивація місцевої влади до підприємницької ініціативи в місті;

- підвищення інноваційної сприйнятливості серед учасників кластеру та механізм дифузії інновацій, здатний генерувати позитивні зовнішні ефекти;

- існування бізнес-шкіл для формування нової економічної свідомості на засадах високої мобільності, комунікаційності та співпраці.

Локальні кластери впливають на розвиток конкурентних переваг регіону, оскільки будучи зосередженим у місті, експортують свою продукцію за його адміністративні межі, у такий спосіб сприяють залученню капіталу і в регіон.

Стримують ефективний розвиток локальних кластерів негативні чинники, подолання яких потребує скоординованої дії усіх учасників кластеру та активної позиції громадського суспільства. До негативних чинників відносимо: корупцію у органах місцевої влади, нерівні умови оподаткування, які впливають та визначають характер підприємницької діяльності.

З метою недопущення впливу негативних чинників на діяльність локальних кластерів та економіку міста й регіону органи регіональної влади та місцевого самоврядування розробляють конкурентну політику - комплекс заходів щодо недопущення монополізації ринків, підвищення конкурентоспроможності суб'єктів господарювання, модернізації підприємств тощо. Поряд із впровадженням заходів конкурентної політики слід враховувати етап розвитку самих локальних кластерів, а також політику їх формування. А відтак слід розробити також принципи конкурентної політики розвитку локальних кластерів та розширити позитивні зовнішні ефекти від їх діяльності на прилеглі території.

Щодо політики формування локальних кластерів, то за класифікацією М. Енрайта, для більшості локальних кластерів характерна директивна кластерна політика, яка полягає у підтримці державою (органів державної влади, органів місцевого самоврядування) кластерів шляхом проведення спеціальних програм, спрямованих на трансформацію спеціалізації регіонів через розвиток кластерних утворень. З огляду на досвід локальних кластерів у містах України (наприклад, Львова) така кластерна політика є поширеною та результативною.

Важливою є оцінка діяльності кластеру, як самого утворення, так і його діяльності в місті, регіоні, державі. Відповідно показники оцінки діяльності кластеру поділяються на кількісні та якісні, а також внутрішні та зовнішні.

До внутрішніх, які розкривають особливості взаємодії учасників всередині кластеру, належать:

- рівень локалізації та дисперсії локального кластера - характеризує щільність розміщення фірм, які входять до кластеру;

- глибина кластеру - показує кількість вертикально інтегрованих видів економічної діяльності (галузей), що входять до кластеру, пов'язані технологічним ланцюжком та відносинами попиту та пропозиції;

- ширина кластеру - визначається кількістю горизонтально пов'язаних видів економічної діяльності, які використовують спільні технології, ринки збуту, канали розподілу тощо;

- інноваційна та освітня забезпеченість - характеризує кількість освітніх та наукових організацій, що залучені до діяльності кластеру.

- кількість зайнятих в кластері - їх слід порівнювати у відношенні до зайнятих у місті та регіоні.

Щодо зовнішніх показників оцінки діяльності кластеру, то в практиці широкого застосування набули:

- ефект діяльності (частка доданої вартості в ВРП);

- доходи від експортної діяльності, частка в експорті регіону; обсяги ПІІ; локальний кластер конкурентоспроможність підприємницький

- конкурентоспроможність на регіональному та національному ринку;

- кількість зареєстрованих патентів;

- середній рівень заробітної плати учасників кластеру;

- інвестиції в наукові дослідження;

- рівень розвитку венчурного фінансування.

Зазначимо, що оцінку діяльності кластерів у кожній країні їх існування проводять спеціальні організації: у США Progressive Policy Institute и Milken Institute [6, c.183], у ЄС - Европейська кластерна обсерваторія та ін. Щодо України, то єдиної установи, яка оцінює діяльність локальних кластерів немає. Поряд з тим існують кілька наукових авторських методичних розробок для оцінки локальних, регіональних та транснаціональних кластерів. А відтак існує необхідність вирішення цієї проблеми у площинах законодавчій та інституційній.

Низка інструментів таких як територіальний (муніципальний) маркетинг та брендинг можуть сприяти просуванню локальних кластерів, залученню висококваліфікованих спеціалістів, інвесторів, підприємців до налагодженню співпраці з учасниками кластерних утворень. Для цього також слід сформувати єдині цілі та бачення діяльності локальних кластерів як у місті, так і за його межами.

Для прикладу, кластерні ініціативи знайшли своє впровадження у економіці міста Львова, Дніпропетровська та інших міст України. У Львові успішно реалізований ІТ-BPO (кластер у сфері високих технологій) і туристичний кластери, діяльність яких сприяла підвищенню конкурентоспроможності вітчизняних IT-послуг та туристичних послуг. Позитивна діяльність перших локальних кластерів сприяла появі нових кластерів: поліграфічного й легкої промисловості. Якщо перші кластери стосувалися сфери послуг та високотехнологічного виробництва, то спеціалізація інших двох кластерів на промислових видах діяльності тісно пов'язана із традиціями минулого та сучасними потребами міста. У такий спосіб відбувається реіндустріалізація міста на нових засадах організації бізнесу та підтримці місцевої влади. Позитивним ефектом від діяльності таких виробничих кластерів стане створення нових робочих місць, залучення інвестицій та вихід на міжнародні ринки товарів та послуг, особливо перспективно це реалізовуватиметься у контексті формування Зони вільної торгівлі з ЄС. Якісна трансформація економічної структури міста Львова сприяє формуванню нових пріоритетів у розвитку міського господарства. Саме на перетині видів діяльності нових інноваційних імпульсів отримують інші сфери: громадського транспорту (можливість відстеження руху електротранспорту у мережі Інтернет й інформування на інформаційних табло руху громадського транспорту), що у свою чергу покращує комунікацію, інформативність, прозорість та відкритість, що у свою чергу формує підвищений інтерес туристів, інвесторів, креативного класу до Львова.

Результати кластерного аналізу Львівщини враховані в Стратегії розвитку Львівської області до 2027 року, що дасть змогу планувати розвиток кластерів в середньо- та довгостроковій перспективі. Кластери легкої промисловості Львова та Львівської області вже домовилися про координацію зусиль [4].

Легка промисловість та у перспективі новий кластер освіти спроможні активізувати метрополійні процеси у місті Львові, підсилити реалізацію метрополійних функцій, підвищити конкурентоспроможність місцевих товарів та послуг.

У 2015 р. в Харкові сформовано кластер Енергомашинобудування, метою якого є ефективна діяльність підприємств, що здійснюють проектування, виробництво та обслуговування обладнання для перетворення енергії органічного та неорганічного (ядерного) палива, гідроенергії та енергії нетрадиційних джерел в механічну енергію для отримання електроенергії, або в теплову енергію, і передачі її споживачам. До кластеру також входять: освітні заклади, науково-дослідницькі установи, інфраструктурні компанії, що працюють у сфері енергетичного машинобудування та впливають на випуск основного і допоміжного обладнання для теплових, атомних, гідравлічних та газотурбінних електростанцій і промислової енергетики, а також представники органів державного управління та органів муніципального самоврядування [3]. Позитивний досвід діяльності ІТ кластерів у Львові та Києва, сприяв формуванню у квітні 2015 р. інноваційного ІТ-кластеру в Харкові, метою створення якого організатори називають просування іміджу Харкова як безпечної і привабливої локації для ведення IT-бізнесу, на співпрацю зі школами та вищими учбовими закладами міста, створення центрів підвищення кваліфікації персоналу компаній [2].

У Дніпропетровську ефективно реалізовані кластери транспорту і логістики та ІТ і бізнес-послуг. Значні перспективи формування ІТ кластеру є у Одесі, який покликаний поліпшити бізнес-середовище і позиціонування міста як інвестиційно привабливого для розвитку ІТ-середовища та підготовки кадрового потенціалу. Кластеризована економіка Києва у сферах, які мають визначальне національне значення. Так, сформовані кластери міста Києва: національний інноваційний кластер “Енергетика сталого розвитку”, національний інноваційний кластер “Технології інноваційного суспільства”, національний інноваційний кластер “Інноваційна культура суспільства”, національний інноваційний кластер “Нові продукти харчування” (Київська обл.) [5, с.137].

Перспективними напрямами кластерування для Київської метрополії є кластер нових матеріалів, будівельний, машинобудування, туризму та арт-кластери, як інструменти ревіталізації промислових занедбаних площ.

Комплексному вирішенню активізації економічної функції сприяє підтримка інвестиційних та кредитних проектів формуванню інфраструктурних мереж (транспортних, інформаційних, фінансових) між містами з високим потенціалом економічного зростання та менш розвинутими (сільськими) територіями і невеликими містами з наданням останнім більшої фінансової самостійності задля підвищення ділової активності на різних адміністративно-територіальних рівнях, підтримка маятникової міграції робочої сили, капіталізації потенціалу віддалених поселень тощо. Так, для Львова був підготований інвестиційний проект будівництва конференційного центру, від реалізації якого матимуть вигоду всі галузі та кластери міста, адже він дасть можливість позбутися дефіциту якісних конференційних приміщень і виставкових площ [4].

Вважаємо за доцільне сприяти формуванню креативних кластерів, плануванню та підтримці сектору креативних видів діяльності в метрополії. Позитивно впливає на підвищення метрополійного потенціалу реалізація проектів просторового розвитку метрополії: поєднання місць роботи коворкінгу (сoworking) та житла (такі як IT House в Lviv IT-BPO, лофт-бар, антикафе), для реалізації громадських ініціатив.

Окремою складністю, на думку еспертів-учасників кластеру, виступає необхідність забезпечення умов для ефективного розвитку малого бізнесу, а вирішення цього питання лежить у законодавчій площині та у спрощенні умов діяльності малому бізнесу шляхом реформування податкової системи.

Слід відмітити, що перспективи ефективного розвитку локальних кластерів великих міст як центрів креативної, інноваційної та конкурентної діяльності пов'язані з розширенням внутрірегіональних, міжрегіональних та міжнародних зв'язків, активізацією міжмуніципального співробітництва, формуванням інституційного середовища для стимулювання ендогенних чинників розвитку, тобто ефективного використання внутрішнього потенціалу зростання. Для ефективного розвитку локальних кластерів слід запровадити методику оцінки їх діяльності в констексті впливу на місцеву та регіональну економіки, а також запровадити регулярний моніторинг розвитку локальних кластерів та активізовувати маркетингові інструменти для виявлення та формування конкурентних переваг розвитку периферійних територій.

Висновки

Отже, виявлені особливості, переваги та недоліки організації та діяльності локальних кластерів довели про визначну роль їх у зростанні конкурентоспроможності міської та регіональної економіки. Окреслено негативні та позитивні чинники ефективної діяльності локальних кластерів з метою розробки раціональної кластерної та конкурентної політики на державному та регіональному рівнях. Аналіз діяльності локальних кластерів міста Львова довів про їхній потужний трансформаційний потенціал, що виявляється у реіндустріалізації економіки на високих технологіях та активізації людського капіталу. Встановлено, що значні перспективи подальшого розвитку локальних кластерів у місті Львові містяться у залученні до кластеризації нових сфер: освітньої, наукової для формування повноцінного освітнього кластеру на міжнародних стандартах якості освіти. Подальших наукових досліджень потребують показники для оцінки діяльності вітчизяних локальних кластерів, методичні підходи щодо здійснення таких оцінок, формування постійного моніторингу з функціонування кластеірв та забепечення оприлюднення результатів з метою поширення позитивних зовнішніх ефектів від їх діяльності.

Список використаних джерел

1. Cпицын В.В. Создание и развитие локальных высокотехнологичных кластеров: зарубежный опыт / В.В. Спицын //Вестник ТГУ - 2007 - №302 (сентябрь) - С.181-185.

Анотація

У статті розкрито суть та виявлено особливості локальних кластерів, визначена їх роль у зростанні конкурентоспроможності міської та регіональної економіки. Окреслено чинники ефективної діяльності локальних кластерів. Проаналізовано діяльність локальних кластерів на прикладі великого міста, виявлено переваги та недоліки у їх функціонуванні. Розкрито можливості подальшої реіндустріалізації та трансформації економічної структури великого міста на кластерній основі. Дано характеристику локальним кластерам міста Львова, оцінено перспективи їх подальшого розвитку. Визначено принципи конкурентної політики та окреслено напрями її здійснення на прикладі локальних кластерів та сформовано пропозиції щодо поширення позитивних зовнішніх ефектів від їх діяльності. Запропоновано здійснення моніторингу розвитку локальних кластерів та обґрунтовано впровадження інструментів кластерного розвитку на периферійних територіях.

Ключові слова: локальний кластер, конкурентоспроможність, конкурентна політика, регіональна економіка.

The article reveals the essence and peculiarities of the local clusters, defines their role in increasing the competitiveness of the urban and regional economy. The factors of the effective local clusters` activity have been outlined. The activity of the local clusters as an example of a big city, has been analysed, and the advantages and disadvantages in their functioning have been found. The opportunities for further reindustrialization and transformation of the economic structure of a big city on the cluster basis. The local clusters of the city of Lviv have been characterized, the prospects of their further development have been assessed. The principles of the competition policy have been defined and the ways of its implementation on the example pf the local clusters have been outlines, the proposal of expanding the positive external effects of their activity have been made. There was suggested monitoring the development of local clusters and implementing cluster development tools in the peripheral areas.

Key words: local cluster competitiveness, competition policy, regional economy.

Размещено на Allbest.ru