Досвід та перспективи функціонування кластерних структур в економіці України

Размещено на http://www.allbest.ru/

Досвід та перспективи функціонування кластерних структур в економіці України

Ю.В. Федотова

к. е. н., доцент кафедри економічної теорії

Розглянуто необхідні умови реалізації кластерного механізму на мікро-, мезо- та макроекономічному рівнях. Представлено класифікацію кластерних структур в залежності від рівня спеціалізації регіону та продуктивності галузей національної економіки - кластери-лідери, стійкі кластери, потенційні та складні кластери. Відзначено, що останні виникають при низькому рівні спеціалізації регіону та невисокій продуктивності галузі. Встановлено, що діяльність учасників такого кластера спрямована на задоволення внутрішніх потреб регіону, характерною є наявність значних обсягів державних замовлень та інвестиційних ресурсів. Більшість функціонуючих в Україні кластерів - це кластери 4 типу (складні). Проаналізовано діяльність наступних вітчизняних кластерів: «Оберіг», «Сузір'я», «Кам'янець», «Будівельно-виробнича компанія «Федорченко», «Агробум» та інші. Зазначено, що серед найбільш актуальних стримуючих факторів на шляху розвитку процесів кластероутворення є наступні: відсутність єдиної методики формування кластерних структур у залежності від соціально-економічних особливостей адміністративно-територіальних одиниць, на території яких вони функціонуватимуть та брак необхідних нормативно-правових актів відносно регулювання процесів створення та функціонування кластерів.

Ключові слова: інтеграційна структура, кластер, регіон, програма розвитку, державно-приватне партнерство.

Realization of cluster form at the micro-, mezo- and macroeconomic levels are considered. Classification of cluster structures depending on the specialization of the region and productivity sectors of the national economy - leading clusters resistant clusters; potential and complex clusters are presented. The latter arising from the low level of specialization of the region and the low productivity sector is noted. It was established that the activity of the cluster members to meet domestic needs of the region, characterized by the presence of large amounts of government contracts and investment resources. The most operating in Ukraine clusters - a cluster of type 4 (difficult). The activity of these local clusters are “Oberig”, “Suzyrja”, “Kamenets”, “Construction and Production Company” “Fedorchenko”, “Ahrobum” and others. Among the most pressing constraints to the development process cluster are indicated: lack of a unified method of forming cluster structures depending on the socioeconomic characteristics of administrative units in the territory which they operate and the lack of necessary legal acts regulating the processes of creating relatively and operation of clusters.

Keywords: integration structure, cluster, region, program development, public-private partnerships.

Постановка проблеми у загальному вигляді та її зв'язок із важливими науковими чи практичними завданнями. Реалії функціонування ринкової економіки актуалізують відмінності у рівнях розвитку регіонів держави. З одного боку, нерівномірність пов'язана з особливостями економіко-географічного положення, специфікою ресурсного забезпечення, рівнем економічного потенціалу, а з іншого - недостатнім використанням наявних конкурентних переваг. Зміни у ринковому середовищі вимагають появи нових теоретичних концепцій, які надають інструменти для оцінки конкурентного середовища, визначення меж втручання держави у різні економічні процеси та явища, аналізу поведінки окремих економічних суб'єктів.

Аналіз останніх досліджень і публікацій, в яких започатковано розв'язання даної проблеми і на які спирається автор, виділення не вирішених раніше частин загальної проблеми, котрим присвячується означена стаття. Дослідженням проблематики кластерних структур присвятили свої праці Богма О. С., Войнаренко В. П., Ганущак Л. М., Семенов Г. А., Соколенко С. І., Пуліна Т. В., Череп А. В. [1 - 5]. На сьогоднішній день економічна наука дає абсолютну відповідь на питання сутності та особливостей кластерних структур, етапів їх формування, вигод та недоліків. Однак уваги потребує визначення перспектив подальшого становлення цього процесу.

Формулювання цілей статті (постановка завдання). Написання даної статті присвячене дослідженню досвіду функціонування кластерів в Україні визначення можливостей подальшого розвитку цього процесу.

Виклад основного матеріалу дослідження з повним обґрунтуванням отриманих наукових результатів. Реалізація сучасної моделі соціально-економічного розвитку неможлива без ініціювання створення кластерних структур. Можливість створення кластерів ґрунтується на наявності ряду умов (табл.1).

Таблиця 1.

Необхідні умови реалізації кластерного механізму

Очевидно, що більшість умов є вкрай складними на сьогоднішній день для будь-якого типу трансформаційних економік, в тому числі і для української економіки. Для більш детального аналізу слід розглянути особливості регіонального розвитку.

Залежно від рівня спеціалізації регіону та продуктивності галузей національної економіки, виділяють чотири типи кластерних формувань.

По-перше, це «кластери-лідери», тобто вже сформовані кластери, що знаходяться на стадії зростання, мають стійку базу матеріально-технічного постачання та збуту продукції, міцні зв'язки між учасниками об'єднання, розвинуту систему інноваційного забезпечення, необхідну інфраструктуру та інформаційну базу даних. Такі структури функціонують в умовах високого рівня спеціалізації регіону та продуктивності галузі. «Кластери-лідери» можуть виключно власними силами, без підтримки органів державного управління, швидко зорієнтуватися на зміну ринкового попиту.

Другий вид - це «стійкі кластери». Вони характеризуються сформованим набором продукції, незначними обсягами залучених інвестиційних ресурсів, ефективною системою моніторингу еластичності попиту споживачів; здійснюють свою діяльність в умовах високого рівня спеціалізації регіону, але низькому рівні продуктивності галузі. У разі ідентифікації кластерів такого типу місцевими органами влади, необхідно визначити перелік дій для підвищення їхніх конкурентних переваг та прийняти рішення щодо можливості реорганізації кластера, зважаючи на значимість галузі в економіці регіону.

Третім типом кластерів є «потенційні кластери, які функціонують в умовах низького рівня спеціалізації регіону, але високого рівня продуктивності галузі. Вони перебувають на стадії зародження та потребують активної державної підтримки щодо інвестиційного та інноваційного забезпечення і залучення висококваліфікованого персоналу.

Останнім, четвертим, типом є «складні кластери». Вони виникають при низькому рівні спеціалізації регіону та невисокій продуктивності галузі. Через те, що діяльність учасників такого кластера спрямована на задоволення внутрішніх потреб регіону, характерною є наявність значних обсягів державних замовлень та інвестиційних ресурсів. Продукція кластера є стандартизованою. Саме такими є туристські кластери в Хмельницькій області, орієнтовані на використання багатих культурних і природних ресурсів та ініціативу місцевих ділових кіл. В успішному зростанні цієї галузі особливе значення набула орієнтація на багату культурно-історичну спадщину та на розвинену інфраструктуру. Так, істотних результатів досяг кластер еко-агротуризму в с. Грицеві Шепетівського району «Оберіг» - громадська організація, зареєстрована в червні 2002 року, яка об'єднала на сьогоднішній день 60 осіб, які працюють у розвитку громади та впроваджують інноваційну технологію розвитку сільського туризму в с. Грицеві.

В кластері «Оберіг» сьогодні є 10 агроосель, які інтенсивно працюють, приймають туристів, бажаючих відпочити в селі. Одночасно власники агроосель можуть прийняти 50 осіб на високому рівні. Тут набуло значного розвитку мале підприємництво, використано високий потенціал місцевих рекреаційних та історико-культурних можливостей.

Сьогодні на базі смт Грицева проводяться тренінги, семінари та інформаційні зустрічі з сільського туризму, які відвідують учасники не тільки з Хмельницького регіону, але й з інших регіонів України (Київський, Донецький, Харківський, Полтавський, Луганський, Львівський, Вінницький), а також учасники з Білорусі та Молдови. Кластер «Оберіг» співпрацює з наступними обласними негромадськими організаціями: Фондом сталого розвитку «Стара Волинь», Асоціацією «Поділля Перший», Асоціацією «Жінки в бізнесі», Інститутом конкурентоздатності (м. Київ), Спілкою сприяння розвитку сільського зеленого туризму в Україні, обласним управлінням мінеральних ресурсів, курортів та туризму й обласним Центром зайнятості, а також Хмельницькою обласною державною адміністрацією [1, С. 128 - 130].

З метою активізації розвитку сільського туризму на півночі Хмельницької області (Старокостянтинівський, Шепетівський, Полонський, Ізяславський, Славутський, Білогірський та Теофіпольський райони) за ініціативи учасників кластеру сільського туризму «Оберіг» в рамках програми «Регіон сталого розвитку Стара Волинь» був створений інформаційно-освітній кластер.

Серед інших заходів, які проводяться цим кластером, у сфері розваг яскраво виділяються наступні проекти:

- створення Школи верхової їзди в м. Нетішин (навчання дітей та дорослих верхової їзди, організація прогулянок і туристичних маршрутів на конях),

- «Староволинські вечорниці» (організація зустрічей для жінок та дівчат у формі Староволинських вечорниць для вивчення та відновлення глибоких культурно-національних традицій у жіночій рукодільній майстерності та підвищення самооцінки жінок), які ініційовані жіночим об'єднанням «Світлиці пані Оксани»;

- «Мистецькі зерна» - організація мистецьких зустрічей на Старій Волині: організація пересувних виставок художників, концертів видатних колективів у старовинних залах, проведення мистецьких заходів у малих містах і селах;

- проект розвитку культурно-духовного комплексу «Проща» в с. Ленківці Шепетівського району - створення на базі Ленківецької сільської ради, сільського Будинку культури, Церкви та школи культурно-духовного комплексу, який дозволяв людям культурно відпочивати та отримувати духовне та фізичні зцілення;

- проект «Тиражування та реалізація аудіо-диску гурту «Веселиха» - популяризація народних українських пісень шляхом висвітлення творчості вокального колективу «Веселиха», який виконує пісні з особливим місцевим колоритом, притаманним народним традиціям історичного регіону «Стара Волинь»; - проект «Проведення дня села у Верхівцях Шепетівського району» - відновлення самосвідомості сільських жителів та підвищення самооцінки членів сільської громади [2, с. 15].

В 2000 році в Прикарпатті виникли перші кластерні структури, що спеціалізувалися в галузі туризму, виробництва сувенірної продукції (кластер «Сузір'я»), виготовлення виробів з овечої вовни (кластер «Ліжникарство та інші художні промисли на Прикарпатті»). У розвитку цих напрямів приймали активну участь Прикарпатський національний університет, підприємці, представники районних і обласної держадміністрацій. Формою розвитку народних промислів було обрано об'єднання на добровільних засадах одноосібних виробників, підприємців, науково-дослідних установ, державних та місцевих органів влади, фінансових та посередницьких організацій у межах певної територіально сформованої громади задля високоефективної співпраці, яка в повній мірі відповідає сутності кластера.

Сьогодні кластер «Сузір'я» об'єднує 19 майстрів ліжникарської справи з с. Яворова та 16 - з м. Косова. У 2005 році кластер став переможцем Всеукраїнського конкурсу на право одержання знаку екологічного маркування «Екологічно чисто та безпечно», а у 2010 р. Івано-Франківську область встановлено базовою для впровадження кластерної моделі розвитку таких промислів з наступним поширенням досвіду створення кластерів в інших регіонах України [3, с. 226-227].

Крім зазначених вище кластерів, створено туристський кластер «Кам'янець» (м. Кам'янець-Подільський) з метою розвитку туристського бізнесу, об'єднання можливостей та потужностей партнерів, створення єдиного туристського продукту і програм розвитку туристської індустрії, участі у грантових програмах. Членами цього кластера є Управління міжнародних зв'язків міськвиконкому; НІАЗ «Кам'янець»; Державний історичний музей-заповідник; економіко-правовий факультет у Кам'янці-Подільському Київського університету туризму, економіки і права; МП «Гала-Тур»; турагенція «Данілов і К»; ресторан «Гостинний двір»; магазин сувенірної продукції «Декор»; поліграфічне підприємство «ХВМ»; газета «Кам'янець-Подільський вісник»; поліграфічне підприємство «Абетка-нова»; Національний природний парк «Подільські Товтри»; ГО «Партія відродження Кам'янця-Подільського».

Кластеризація будівельної галузі відбувається і в Сумській області, де створено кластероподібну групу на базі компанії «Будівельно-виробнича компанія «Федорченко». Ця компанія є багатогалузевою організацією, основним напрямом діяльності якої є будівництво багатоповерхових житлових будинків, сучасних котеджів поліпшеного планування на індивідуальне замовлення, об'єктів соціально-культурного призначення, а також власне виробництво будівельних матеріалів (цегли, залізобетону, столярних виробів, будівельних розчинів, виробів з металопластику).

Дніпропетровська область у 2011 році також почала роботу зі створення кластерів у будівельній сфері, до компетенції яких входитиме: тиражування в межах області пілотних проектів доступності житла; формування системи моніторингу потенційних замовлень та поширення цієї інформації серед учасників кластера; розробка та заохочення застосування бази даних надійних постачальників; створення інвестиційного паспорту кластера та опис пріоритетних проектів тощо. Заплановано, що на кінець 2020 року в результаті кластеризації додана вартість на одного робітника в кластері збільшиться майже у 2,5 рази порівняно з 2009 роком і складе 20 тис. дол., обсяг виробництва будівельних матеріалів збільшиться у 2 рази і перевищить 750 млн. дол. на рік [4, с. 132].

Регіони-лідери України спеціалізуються на створенні машинобудівних кластерів. Так, у 2009 році у Запорізькій області було створено кластер сільського машинобудування «АГРОБУМ». Сьогодні він об'єднує понад 20 підприємств області та виконує практично весь спектр технологічних операцій, властивих галузі машинобудування: ливарне, заготівельне, ковальсько-штампувальне виробництво, виробництво ущільнювальних систем, механічну та термічну обробку металів. Кластером реалізується низка методичних та організаційних заходів, зокрема: 1) презентація наукових розробок учасників кластера у щорічній виставці «Агрофорум» (м. Мелітополь), яку було започатковано саме кластером «АГРОБУМ»; 2) організація та проведення регіональної промислової виставки; 3) організація та проведення науково-практичних конференцій і семінарів; 4) інформаційне забезпечення агровиробників південного регіону України щодо поточної роботи кластера через мережу Internet, телебачення та радіо; 5) розробка і впровадження методичних рекомендацій з використання наукових розробок кластера. кластерний економіка національний

В Україні сьогодні також успішно функціонують харчові кластери. У Запорізькому регіоні діють кластерні об'єднання «Бджола не знає кордонів» та «Купуй запорізьке - обирай своє». За перші два роки існування кластера «Бджола не знає кордонів» (з 2009 року) бджоляри пройшли навчання промисловому виробництву секційного стільникового меду; всім членам кластера було надано допомогу в закупівлі тари; створено музей бджільництва та досягнуто домовленість про проведення провідними апітерапевтами України лекцій і лікувальних сеансів для жителів міста.

До кластера «Бджола не знає кордонів» сьогодні входять: Запорізька обласна спілка сприяння розвитку сільського зеленого туризму в Україні; Асоціація платників податків України у Запорізькій області; Міжнародна Фундація сприяння ринку; Мелітопольський міський виконавчий комітет; Мелітопольська райдержадміністрація; Союз бджолярів-аматорів «Бджілка»; Громадська організація «Сучасна пасіка»; НДІ Інститут зрошуваного садівництва ім. І.Ф. Сидоренка УААН; ДГ «Мелітопольське» Інституту зрошуваного садівництва ім. І.Ф. Сидоренка УААН; НАН Інститут бджільництва ім. П.І. Прокоповича УААН; Таврійський державний агротехнологічний університет.

Іншим прикладом кластероутворення в регіоні є кластер «Купуй запорізьке - обирай своє», до якого входить 22 підприємства харчової промисловості і понад 100 об'єктів торгівлі. Учасники кластера здійснюють: виготовлення і реалізацію кондитерських виробів; оптову, роздрібну торгівлю ти дистрибуцію сільгосппродукції; виробництва м'яса; виготовлення питної води та безалкогольних напоїв; виробництво продуктів харчування із риби тощо. Товари, виготовлені підприємствами кластера, позначені спеціальними цінниками і зазвичай дешевші за аналогічні продукти. Мета створення цього кластера полягає у приверненні уваги споживачів до товарів, що виробляються на території області, підвищення рівня продажу конкурентоспроможної продукції місцевого товаровиробника [5, с. 179].

Прикладом науково-дослідного кластера є створений на базі Національного університету «Львівська політехніка» та Західного наукового центру НАН України і МОН України науково-навчальний комплекс, що об'єднав кафедри, навчально-наукові інститути й установи НАН України, що працюють за спорідненими напрямами у сфері природничих, технічних та суспільних наук. Головними завданнями комплексу є підготовка фахівців з підвищеним трудовим потенціалом, застосування інноваційних моделей організації навчального процесу та досліджень, спільне проведення НДДКР, використання навчально-лабораторної та виробничої бази, соціальної інфраструктури. Цьому комплексу притаманні всі ознаки кластера, такі як: налагодження коопераційних зв'язків між учасниками, пошук спільних шляхів вирішення актуальних проблем економіки та науки, географічна концентрація, використання спільних об'єктів інфраструктури та ресурсів.

Для ефективної реалізації кластерного механізму сьогодні необхідно, по-перше, закінчити розробку і затвердити Концепцію створення кластерів в Україні. По-друге, важливим кроком на шляху кластеризації економіки регіонів України є приєднання до загальноєвропейської стратегії кластеризації промисловості та ратифікація «Маніфесту кластеризації ЄС» (2007 р.) і Кластерного меморандуму (2008 р.). Третім етапом має бути участь України в існуючих міжнародних програмах підтримки кластерних ініціатив, у тому числі у програмі ЕUREСA (European Research Coordination Agency) на правах повноправного членства (з 1993 року Україна є лише асоційованим членом цієї програми). ЕUREСA є європейською інформаційною мережею, яка створена з метою здійснення конкурентоспроможних розробок та досліджень цивільного призначення у галузях інформаційних технологій, медицини, зв'язку, екології, енергетики, нових матеріалів, транспорту, лазерних технологій та ін. Останній (третій) етап повинен бути включений до Концепції розвитку національної інноваційної системи. У межах ЕUREСA виокремилося декілька кластерів за науково-технологічними напрямками. Так, кластерами охоплені ключові технологічні галузі, а саме: інформаційні технології (проекти CATRENE, EURIPIDES, ITEA, ITEA-2, MEDEA+), медицина та біотехнології (EUROFOREST (IMP)), зв'язок (CELTIC), енергетика (EUROGIA+) та ін. специфіка цих кластерів полягає у тому, що вони сформовані на підставі довготривалої стратегічної ініціативи промислових компаній. Успішність функціонування ЕUREСA пов'язана із існуванням спеціалізованої технологічної інфраструктури - «парасольок», які фокусують зусилля на розвитку конкретних галузей економіки. Кожна така «парасолька» покликана спрямовувати розробку не окремого проекту, а цілої генерації науково-технологічних проектів відповідного напряму. Її діяльність полягає у координації та інструментальному забезпеченні робочої групи, що працює на регулярній основі та складається з представників ЕUREСA, експертів у галузі промисловості і виробничих технологій.

Окрім того, ЕUREСA забезпечує розроблення проектів за індивідуальними замовленнями європейських компаній, а також виконує проекти військового призначення.

Необхідним є включення кластерів до видів господарських структур, які діють на території України, та затвердити їхнє уніфіковане тлумачення, види кластерних структур та засади їхнього функціонування. Оскільки сьогодні відсутня система обліку такого типу інтеграційних об'єднань, важливо здійснити роз'яснення і санкціонувати механізм ведення бухгалтерського та податкового обліку таких підприємств [6].

Висновки з даного дослідження і перспективи подальших розвідок у даному напрямі

Дослідження незначного досвіду функціонування кластерних структур в Україні дозволяє зробити висновок, що серед найбільш вагомих бар'єрів на шляху формування кластерних систем в Україні мають місце: відсутність єдиної методики формування кластерних структур у залежності від соціально-економічних особливостей адміністративно-територіальних одиниць, на території яких вони функціонуватимуть; брак необхідних нормативно-правових актів відносно регулювання процесів створення та функціонування кластерів (у більшості регіонів України впровадження кластерів має лише індикативний характер); нестача інформації про можливі шляхи взаємодії підприємств у інтеграційних структурах кластерного типу; відсутність комплексів програм розвитку різних сфер народного господарства, які визначали б можливість застосування механізмів державно-приватного партнерства у формі кластерних структур.

Література

1. Семенов Г. А. Національний кластер - новий шлях до прискорення економічного та інноваційного зростання України / Г. А. Семенов, О. С. Богма // Вісник економічної науки України. - 2006. - №1. - С. 127 - 133.

2. Войнаренко М. П. Кластерні моделі об'єднання підприємницьких структур у туристичній галузі та сфері розваг / М. П. Войнаренко // Вісник ДІТБ. - 2007. - № 11. - С. 13 - 19.

3. Ганущак Л. М. Дослідження організаційно-правових форм управління інноваційним потенціалом підприємств / Л. М. Ганущак // Актуальні проблеми економіки. - 2008. - №10 (88). - С. 217 - 227.

4. Соколенко С. И. Производственные системы глобализации: Сети. Альянсы. Партнерства. Кластеры. Украинский аспект. / С. И. Соколенко. - К.: Колос, 2002. - 646 с.

5. Череп А. В. Створення та розвиток кластерних об'єднань підприємств харчової промисловості: теорія та практика / А. В. Череп, Т. В. Пуліна. - Запоріжжя: ЗНТУ, 2012. - 328 с.

6. Господарський кодекс України офіц. текст станом на 12.02.2015 року [Електрон. ресурс]. - Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/436-15/page?text=%EA%EB%E0%F1%F2%E5%F0

Размещено на Allbest.ru