Організація трудових процесів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки України

Індустріальний технікум ДонДТУ

Курсова робота

з предмету: Планування й організація діяльності підприємства

на тему: Організація трудових процесів

Алчевськ, 2009



Вступ

Підвищення ефективності та структурна перебудова суспільного виробництва в сучасних умовах становлення ринкової економіки України зумовлює нові підходи до планування господарської діяльності підприємств як основної функції управління підприємством. Значення планування господарської діяльності визначається тим, що в його процесі визначаються напрямки, темпи і пропорції розвитку виробничої системи будь-якого рівня, основні показники її функціонування у визначеному періоді, а також збалансована забезпеченість управлінських рішень необхідними ресурсами.

За останні роки, в результаті значних змін в економіці, які, як правило характеризуються двома критеріями створенням в Україні самостійної економічної державної моделі та ринковими перетвореннями, в народногосподарському механізмі відбулися зміни в системі планування, проте вони переважно полягали в послабленні ролі планування, воно стало другорядним і вважалось, що поступово повинне зникнути. Підприємства відмовились від перспективного планування, мотивуючи це невизначеністю умов господарювання та зовнішнього середовища.

Планові рішення, що приймалися, охоплювали період не більше року. Переважно плани розробляли на квартал з розбивкою завдань по місяцях, мали фрагментарний характер, що не містить необхідних розділів і показників, не сприяє цілісності та комплексності планування, знижували ефект від його застосування у виробничо-господарській діяльності підприємств.

Але в умовах динамічності зовнішнього середовища стало практично неможливим забезпечувати нормальну роботу підприємств, звертаючи увагу лише на поточну ситуацію, на внутрішні проблеми.

Прискорення процесів, що проходять у зовнішньому середовищі, зміна позиції постачальників і споживачів, підвищення конкуренції, інтенсивний науково-технологічний розвиток призводять до того, що підприємствам стає складніше передбачати майбутню ситуацію і адаптуватися до неї.

Планування на підприємстві в умовах ринку це могутній фактор його організаційного розвитку, основа для чіткої налагодженої роботи всіх структурних підрозділів, що дозволяє виробити комплекс засобів і методів, які забезпечують розробку і впровадження в практику управління ринкових методів господарювання. трудовий заробітній собівартість прибуток

1. Організація трудових процесів

1.1 Основні передумови ефективної праці людини

Організація ефективного функціонування підприємства передбачає використання праці людини. Передумовою високопродуктивної праці є чітка її організація та відповідна мотивація.

Поточним завданням організації праці є виконання плану виробництва, а перспективним максимальна її продуктивність. Організація продуктивної праці людини характеризується п'ятьма основними вимогами: 1) фізіологічними умовами праці (стан обладнання, його ефективність, умови управління виробничими процесами, фізичне навантаження, ритмічність та умови праці, режим роботи);

2) матеріальними умовами виробництва (методи організації праці, методи регулювання виробничих процесів, методи контролю сировини та готової продукції, розміщення робочих місць, рівень механізації виробництва, рівень складності підготовки та виконання робіт);

З) психологічними умовами (інформація щодо психологічного стану окремого працівника і колективу в цілому, врахування людського фактора при організації праці, ефективність методів мотивації праці);

4) загальним психологічним кліматом у колективі (тісний функціональний зв'язок адміністрації, управління та виробництва, рівень корпоративної культури);

5) добробутом працівників та Їхнім матеріальним станом.

Організація праці потребує, щоб кожний працівник був адаптований до умов діяльності на підприємстві та виконував виробничі завдання у нормальному ритмі. Адаптованість працівника до роботи визначається такими показниками:

задовільний фізичний та психологічний його стан;

наявність відповідних засобів для праці та управління;

сприятливі умови для виконання роботи.

Нормальний ритм роботи передбачає:

оптимальну швидкість виконання робочих рухів і робочих прийомів;

виконання операцій згідно з методикою та інструкціями.

Виконання названих положень створює передумови для ефективної праці персоналу підприємства. Кількісну оцінку ефективної праці визначають трьома головними складовими: регламентованим фондом робочого часу, рівнем кваліфікації працівника та рівнем продуктивності його праці.

1.2 Промислово виробничий персонал та розрахунок їх чисельності. Кадрова політика

Промислово - виробничий персонал підприємства залежно від функцій розподіляють за такими категоріями:

1) робітники - особи, безпосередньо зайняті створенням матеріальних цінностей або роботами з надання виробничих послуг і переміщення вантажів. Залежно від відношення до процесу створення продукції робітники поділяються на основних (які безпосередньо беруть участь у процесі виробництва продукції) і допоміжних (які виконують функції обслуговування основного виробництва);

2) службовці - працівники, які здійснюють підготовку та оформлення документації, господарське обслуговування, облік та контроль;

3) інженерно - технічні працівники, учні, молодший обслуговуючий персонал, охорона. Наприклад: працівники, зайняті в основних і допоміжних підрозділах підприємства, у заводських лабораторіях, дослідницьких відділах, апараті заводоуправління.

Залежно від сфери виробництва персонал підприємства розподіляють на дві групи: промислово-виробничий, який задіяний в основному, допоміжному і обслуговуючому виробництвах та непромисловий (житлово-комунальні служби, працівники соціальної інфраструктури).

Промислово-виробничий персонал залежно від його участі у виробничому процесі розподіляється на експлуатаційний і ремонтний. Експлуатаційний персонал здійснює управління обладнанням, технологічними процесами, а ремонтний виконує всі види ремонтних робіт, модернізацію та реконструкцію підприємства.

Персонал управління підприємством відноситься до категорії адміністративно-управлінського персоналу.

Загальну чисельність персоналу підприємства розраховують на підставі типових нормативів чисельності, норм виробітку, норм обслуговування для всіх робочих місць і категорій працюючих.

Головними напрямами скорочення чисельності персоналу підприємства є:

1) комплексна механізація та автоматизація виробництва (що передбачає впровадження в технологічні процеси автоматизованих машин та обладнання, які зменшують потребу у великій кількості живої праці);

2) удосконалення організаційних структур управління;

3) удосконалення виробничих структур управління.

Загальну чисельність персоналу підприємства називають його штатами. Для обліку та контролю за наявністю і рухом працівників на підприємстві складають штатну відомість. Штатиий розпис це внутрішній нормативний документ підприємства в якому зазначається перелік посад, що є на даному підприємстві, чисельність працівників за кожною з них і розміри їх місячних посадових окладів.

Усі працівники, які своєю працею беруть участь у господарській діяльності підприємства на основі трудового договору (контракту, угоди), а також інших форм, що регулюють трудові відносини працівника з підприємством, становлять його трудовий колектив.

Склад і кількісне співвідношення окремих категорій працівників характеризують структуру персоналу.

Важливу роль на підприємстві необхідно приділяти кадровій політиці.

Кадрова політика це сукупність соціально-правових, організаційно-економічних і психологічних заходів держави з формування, використання і відтворення трудового (кадрового) потенціалу. Під кадровою політикою розуміють систему теоретичних поглядів, ідей, принципів, які визначають основні напрями роботи з персоналом, її форми і методи. Вона розробляється власниками підприємства (організації), вищим керівництвом, кадровими службами для визначення генерального напряму і засад роботи з кадрами, загальних і специфічних вимог до них.

Кадрова політика має за головну мету забезпечення сьогодні та у майбутньому кожної посади і робочого місця персоналом належної кваліфікації. Задля досягнення цієї мети треба професійно здійснювати набір, підготовку та оцінку персоналу, мотивацію ефективної праці, соціальні функції тощо.

Основними завданнями кадрової політики є:

своєчасне забезпечення підприємства (організаціі) персоналом необхідної якості та у достатній кількості;

забезпечення умов реалізації передбачених трудовим законодавством прав і

обов' язків громадян;

раціональне використання трудового потенціалу;

формування і підтримання ефективної роботи трудових колективів.

Основні різновиди кадрової політики:

1) політика підбору кадрів;

2) політика профнавчання;

3) політика оплати праці;

4) політика формування кадрових процедур;

5) політика соціальних відносин.

Вважається, що письмове оформлення кадрової політики дозволяє чітко й наочно продемонструвати погляди адміністрації, переконати персонал у її добрих намірах, поліпшити взаємодію підрозділів, раціоналізувати процес прийняття кадрових рішень, інформувати персонал про правила внутрішніх взаємовідносин, поліпшити морально-психологічний клімат тощо.

Кадрова політика базується на кадровій концепції організації, яка разом із виробничою, фінансово-економічною, науково-технічною, маркетинговою концепціями є елементом загальної концепції розвитку підприємства (організації).

Механізм реалізації кадрової політики це система планів, норм і нормативів, а також організаційних, адміністративних, соціальних, економічних та інших заходів для вирішення кадрових проблем, задоволення потреб підприємства (організації) в персоналі.

На рівні підприємства (організації) ця система перелічених заходів повинна створити сприятливі умови для нормального функціонування, розвитку і ефективного використання персоналу.

Приклад. ВАТ “АМК” підприємство з повним металургійним циклом виробництва. До його складу належать агломераційне, доменне, сталеплавильне, прокатне виробництво, цех з ремонту енергетичного та механічного обладнання, транспортні цехи. Комбінат працює у безперервному виробничому режимі, виробництво масштабне, тому підприємство має дуже велику та різноманітну структуру промислово - виробничого персоналу. У штатній відомості перелічені всі посади, робочі місця та кількість працівників на кожній посаді і кожному робочому місці. Стосовно кадрової політики, зазвичай, офіційно декларується і детально фіксується в інструкціях, які регламентують найважливіші аспекти управління людськими ресурсами.

На малих підприємствах вона, здебільшого, спеціально не розробляється, а існує як система неофіційних вказівок власників.

Кожне підприємство розробляє свої масні принципи кадрової політики. До загальних принципів, характерних для більшості підприємств, можна віднести: справедливість, послідовність, дотримання трудового законодавства, рівність і відсутність дискримінації.

1.3 Організація робочого місця та режиму роботи підприємства. Продуктивність праці та фактори зростання

Елементами оснащення робочого місця є: обладнання, технологічна оснастка, підйомно-транспортні устрої, засоби зв'язку, джерела освітлення, різні пристрої, які полегшують умови праці. Обслуговування робочого місця передбачає своєчасне забезпечення його сировиною, матеріалами, інструментами, технологічними картами, технічним наглядом за станом обладнання, своєчасним ремонтом, а також підтримання чистоти на робочому місці.

Важливе значення має організація робочого місця в просторі, яка передбачає раціональне розміщення обладнання з урахуванням архітектурних та кольорових рішень, визначення місцезнаходження робітника і його положення при виконанні робіт. Обладнання повинне бути розміщене з урахуванням зручності його експлуатації, вимог техніки безпеки та мати зв'язки із суміжними робочими місцями.

Розміщення та зберігання інструментів, пристроїв, заготовок, деталей повинне забезпечувати робітникові економічні робочі рухи і робочі прийоми, що є особливо важливим при роботі на високопродуктивному обладнанні.

Планування робочих місць з урахуванням індивідуальних особливостей робітника дає можливість усунути деякі допоміжні операції, скоротити час їх виконання та підвищити продуктивність праці при виконанні основних операцій.

Згідно з чинним законодавством робоча зміна повинна тривати 7 годин, робочий тиждень - 41 годин. Для підлітків до 18 років встановлений скорочений робочий тиждень - 36 годин, а для віку від 15 до 16 років - 24 години.

При безперервному виробництві (хлібозаводи, металургійні заводи, електростанції) для організації обслуговування обладнання в три зміни створюються чотири бригади.

Кількість бригад визначається календарним фондом часу тижня (7*24) та тривалістю робочого тижня (7*6), тобто 168ч42 = 4 бригади.

Для організації раціонального режиму роботи бригад протягом року складають графік змінності, де відображається кількість відпрацьованих робочих змін кожною бригадою. Найбільш поширений графік змінності - це робота чотирьох бригад при чотирьохденній тривалості робочого тижня.

Режим роботи персоналу визначається «Правилами внутрішнього розпорядку» підприємства, у них визначено час початку, тривалість та закінчення робочої зміни, час перерв на обід та відпочинок, а також заохочення за успіхи в роботі та покарання порушників режиму роботи.

Продуктивність праці робітника залежить від рівня організації діючих робочих місць та проектування раціональної організації праці на новостворених місцях. Щоб забезпечити раціональну організацію робочих місць, потрібно враховувати рівень їх механізації, тип виробництва, рівень спеціалізації та розподілу праці. Під продуктивністю праці розуміють її ефективність. Сутність ефективності полягає в тому, що однакова кількість живої конкретної праці протягом визначеного часу роботи, залежно від умов виробництва дає різні результати. Щоб усвідомити поняття продуктивності праці, потрібно врахувати наступне:

категорія "продуктивність праці" пов'язана з живою конкретною працею. Це означає, що її ефективність можна порівнювати лише при виробництві однакових споживчих вартостей. Наприклад, можна порівняти та зробити відповідні висновки щодо продуктивності праці працівників двох цукрових заводів. Але, порівнявши її з підприємствами двох різних галузей, можемо зробити висновок тільки щодо динаміки їх продуктивності праці;

продуктивність праці залежить від особливостей виробництва, насамперед від технічного рівня та рівня організації виробництва. Підприємство з високим рівнем механізації та автоматизації виробничих процесів матиме вищу продуктивність праці робітників, ніж те, яке використовує ручну працю;

рівень продуктивності праці визначається обсягом продукції, яку виробляє один середньообліковий працівник за одиницю робочого часу (годину, зміну, місяць, рік):

ПП = Овч Ч_серед._обл.,

де ПП продуктивність праці, т, грн;

Ов виробництво продукції за одиницю робочого часу, т , грн:

Ч_серед._обл. середньооблікова чисельність працівників, осіб.

Головними напрямами підвищення продуктивності праці на підприємстві є використання досягнень науково-технічного прогресу, організаційні та соціально-економічні фактори.

Виконання головного завдання організації праці забезпечення постійного підвищення її продуктивності, а також створення умов для гармонійного розвитку людини та підвищення якості її життя сприяє виконанню і інших завдань спрямованих на зміцнення підприємством своїх позицій на ринку та підвищення його прибутковості.

2. Розрахункова частина

2.1 План виробництва та матеріально - технічного забезпечення

Виробнича програма підприємства визначає необхідний обсяг виробництва продукції у плановий період, який відповідає номенклатурою, асортиментом і якістю вимогам плану продажу. Вона обумовлює завдання по введенню в дію нових виробничих потужностей, потребу в матеріально-сировинних ресурсах, чисельності персоналу, транспорті тощо. Цей розділ тісно пов'язаний з планом праці і заробітної плати, планом по витратах виробництва, прибутку і рентабельності, фінансовим планом.

Річний випуск товарів розподіляється по кварталах пропорційно кількості робочих днів у кварталі:

, (1)

де N_кв , N_р - програма випуску виробів на квартал, рік, шт.;

Д_кв , Д_р - кількість робочих днів у кварталі, році, дні;

Виріб А:

N_{І кв} =

N_{ІІ кв} =

N_{ІІІ кв} =

N_{ІV кв} =

Аналогічно проводимо розрахунки для виробів Б, В і Г, результати розрахунків заносимо до таблиці 1.



Таблиця 1 - План виробництва продукції по кварталах

Найменування виробу	Виробнича програма, шт.	В тому числі по кварталах
		І	ІІ	ІІІ	ІV
А	1220	288	293	322	317
Б	1060	250	255	280	275
В	1190	281	286	314	309
Г	1220	288	293	322	317

Потреба у матеріалах для виробництва виробів розраховується за формулою:

П = N_р · Н_в

де Н_в - норма видатку матеріалів, т/шт. (2)

Потреба у матеріалах для виробу А:

Сталь вуглецева:

П_св =

Сталь легована:

П_сл =

Сірий чавун:

П_сч =

Аналогічно проводимо розрахунки для виробів Б, В і Г, результати розрахунків заносимо до таблиці 2.

Таблиця 2 - Розрахунок витрат основних матеріалів на випуск продукції

Найменування виробу	Найменування матеріалу	Норма видатку, кг/шт.	Виробнича програма, шт.	Витрати, т
А	Сталь вуглецева	156	1220	190,32
	Сталь легована	182		222,04
	Сірий чавун	104		126,88
Б	Сталь вуглецева	159	1060	168,54
	Сталь легована	129		136,74
	Сірий чавун	205		217,3
В	Сталь вуглецева	315	1190	374,85
	Сталь легована	73		86,87
	Бронзове лиття	25		29,75
Г	Сталь вуглецева	183	1220	223,26
	Сталь легована	114		139,08
	Бронзове лиття	35		42,7

Визначимо витрати кожного з матеріалів на виготовлення усіх виробів:

Сталь вуглецева:

Сталь легована:

Сірий чавун:

Бронзове лиття:

Визначимо вартість основних матеріалів на виготовлення виробів, помноживши витрати металу на вартість однієї тони:

Сталь вуглецева:

Аналогічно визначаємо вартість сталі легованої, сірого чавуну і бронзового лиття, результати розрахунків заносимо до таблиці 3.

Визначаємо вартість відходів, помноживши вартість основних матеріалів на відсоток вартості відходів.

Сталь вуглецева:

Аналогічно визначаємо вартість відходів сталі легованої, сірого чавуну і бронзового лиття, результати розрахунків заносимо до таблиці 3.

Визначимо вартість основних матеріалів за виключенням відходів, віднявши від вартості основних матеріалів вартість відходів.

Сталь вуглецева:

Аналогічно визначаємо вартість основних матеріалів за виключенням відходів сталі легованої, сірого чавуну і бронзового лиття, результати розрахунків заносимо до таблиці 3.

Таблиця 3 - Розрахунок вартості основних матеріалів на випуск продукції

Найменування матеріалу	Витрати,т	Ціна, грн./т	Вартість тис. грн.	Вартість відходів	Вартість матеріалів за виключенням відходів, тис. грн.
				%	Сума, тис. грн.
Сталь вуглецева	956,97	1500	1435,455	2	28,7091	1406,7459
Сталь легована	584,73	1450	847,858	2,5	21,1964	826,662
Сірий чавун	344,18	1360	468,0848	4	18,7234	449,3614
Бронзове лиття	72,45	20000	1449	10	144,9	1304,1
Всього основні матеріали			4200,3978		213,5289	3986,969

Вартість допоміжних матеріалів приймаємо у розмірі 5 % від вартості основних матеріалів за винятком відходів:

2.2 Праця і заробітна плата

Вихідними даними при плануванні персоналу є виробнича програма, норми витрат праці, баланс робочого часу.

Розрахуємо трудомісткість виробничої програми по кожному виробу:

Т_і = N_р · Н_т (3)

де Н_т - норма трудомісткості, нормо-год./шт.,

Т_і - трудомісткість виробничої програми по і-тому виробу, шт.

Для виробу А трудомісткість виробничої програми складе:

Т_А =

Аналогічно розраховуємо трудомісткість для виробів Б, В, Г. Результати розрахунків заносимо до таблиці 4.

Розрахуємо нормовану заробітну плату на виробничу програму в цілому:

НЗП_і = Т_і · Г_тс (4)

де НЗП_і нормовану заробітну плату на виробничу програму по і-тому виробу, грн., Г_тс - середня годинна тарифна ставка, грн./год.

Для виробу А нормована заробітна плата складе:

НЗП_А =

Аналогічно розраховуємо нормовану заробітну плату на виробничу програму для виробів Б, В, Г. Результати розрахунків заносимо до таблиці 4.

Нормована заробітна плата на один виріб розраховують за формулою:

ЗП_і = НЗП_і / N_р (5)

Для виробу А нормована заробітна плата на один виріб складе:

ЗП_А =

Аналогічно розраховуємо нормовану заробітну плату на один виріб для виробів Б, В, Г. Результати розрахунків заносимо до таблиці 4.

Таблиця 4 - Трудомісткість виробничої програми

Найменування виробу	Виробнича програма, шт.	Норма трудомісткості, нормо-год./шт.	Середня годинна ставка, грн./год.	Трудомісткість програми, нормо-год.	Нормована зарплата на програму, грн.
А	1220	76,2	6,92	92964	643310,88
Б	1060	79,6	6,96	84376	587256,96
В	1190	28,2	6,94	33558	232892,52
Г	1220	22,8	6,95	27816	193321,2
Разом				238714	1656781,56

Для розрахунку чисельності робітників підприємства необхідно визначити середній коефіцієнт виконання норм:

де К_вні - коефіцієнт виконання норм і-тої операції,

К_сі - кількість верстатів, яка необхідна для виконання і-тої операції,

п - кількість операцій.

Чисельність основних робітників розраховується за формулою, чол:

де Т - трудомісткість виробничої програми, нормо-годин,

Ф_д - дійсний фонд робочого часу, годин.

Визначимо чисельність допоміжних робітників, яка складає 28 % від чисельності основних робітників.

Ч_др =

Чисельність робітників, зайнята утриманням, експлуатацією та поточним ремонтом устаткування складає 53 % від чисельності допоміжних робітників.

Ч_{др. уер.}=

Чисельність керівного персоналу складає 8 % від чисельності основного і допоміжного персоналу.

Ч_кп =

Чисельність виробничого персоналу складе:

Ч_вп = Ч_осн + Ч_др + Ч_кп

Ч_вп =

Визначаємо заробітну плату робітників за категоріями, тис. грн.

ЗП_і = Ч_і · Ф_д · С_гс

де Ч_і - чисельність робітників за категорією, чол.,

С_гс - середня годинна тарифна ставка за категоріями, грн./год.

Заробітна плата основних робітників складає - 1656781,56 грн.

Заробітна плата допоміжних робітників зайнятих утриманням, експлуатацією, поточним ремонтом устаткування:

ЗП_{др. уер} =

Заробітна плата інших допоміжних робітників:

ЗП_{др. інш} =

Заробітна плата допоміжних робітників:

ЗП_др. =

Заробітна плата керівного персоналу:

ЗП_кп =

де 2000 - середній місячний оклад, грн.

Доплати і додаткова заробітна плата складає 19 % від зарплати за тарифом.

Для основних робітників доплати і додаткова заробітна плата складає

ЗП_доп =

Винагороди за підсумками роботи за рік для основних робітників:

ЗП_в =

Премії для основних робітників складають 20 % від тарифної зарплати

ЗП_пр =

Аналогічно розраховують доплати, винагороди і премії для інших категорій робітників, результати розрахунків заносимо до таблиці 5.

Таблиця 5 - Зведений розрахунок фонду оплати праці, грн.

Елементи фонду оплати праці	Основні робітники	Допоміжні робітники	Керівники	Разом
Нормована заробітна плата (по тарифу)	1656781,56	361860	288000	2306641,56
Доплати і надбавки до нормованої заробітної плати	314788,49	68753,4	54720	438261,89
Всього основна заробітна плата	1971570,05	430613,4	342720	2744903,45
Премії за положеннями:
у відсотках	20	30	40
загальна сума	331356,31	108558	115200	555114,31
Одноразові заохочення та винагороди, 1% від зарплати за тарифом	16567,81	3618,6	2880	23066,41
Винагороди за підсумками роботи за рік	138065,13	30155	24000	192220,13
Всього фонд додаткової оплати праці	485989,25	142331,6	142080	770400,85
Всього фонд оплати праці	2457559,3	572945	484800	3515304,3
Доходи по акціях	2625	2625	2625	2625
Чисельність персоналу, чол..	122	34	12	168
Середня заробітна плата	1678,66	1404,27	3366,67	1743,7



2.3 Комплексні витрати

Запланована виробнича програма підприємства має пройти ресурсне обґрунтування, тобто визначення її забезпеченості виробничими потужностями.

Спочатку визначаються встановлена потужність електродвигунів та вартість устаткування.

Таблиця 6 - Потужність електродвигунів та вартість устаткування

Найменування верстату	Кількість верстатів	Потужність двигуна, кВт	Ціна верстату, грн.	Сумарна встановлена потужність, кВТ	Вартість устаткування тис. грн.
Токарний	12	2,7	8610	32,4	103,32
Фрезерувальний	19	2,5	11700	47,5	222,3
Свердлувальний	8	0,4	5610	3,2	44,88
Шліфувальний	11	3,5	10390	38,5	114,29
Разом				121,6	484,79

Видаток рушійної електроенергії визначається за формулою, кВт/год.:

С_р.е. = 1,3 · Ф_еф · М

де Ф_еф - ефективний фонд часу роботи устаткування, який становить 4000 годин на рік,

М - загальна встановлена потужність електричних двигунів, кВт,

1,3 - коефіцієнт, що враховує витрати електроенергії з технічних причин.

С_р.е. =

Видаток освітлювальної електроенергії складає 1,5 % від видатку рушійної електроенергії:

С_о.е =

Ціна рушійної електроенергії складе:

Ц_р.е =

де 0,306 - вартість 1 кВт/год. рушійної електроенергії, грн.

Ціна освітлювальної електроенергії складе:

Ц_о.е =

де 0,302 - вартість 1 кВт/год. освітлювальної електроенергії, грн.

Норма амортизаційних відрахувань від вартості устаткування складає 24%.

НА_уст=

Норма амортизаційних відрахувань від вартості будівель складає 8 %. Ціна 1 м³ будівель - 1750 грн., а загальний об'єм будівель (згідно із завданням) - м³

НА_б =

Разом сума амортизаційних відрахувань складе:

НА =

Загальна сума витрат по кожному елементу розподіляється за групами: прямі та опосередковані витрати на обслуговування та управління виробництвом, наприкінці визначаються калькуляційні відсотки цих витрат відносно нормованої заробітної плати основних робітників.

Результати розрахунків заносимо до таблиці 7.

Таблиця 7 - Зведений розрахунок витрат на виробництво, тис. грн.

Елементи витрат	Прямі витрати	Комплексні витрати	Разом
		обслуговування виробництва	на управління виробництвом
Основні матеріали	3986,969			3986,969
Допоміжні матеріали		189,527		189,527
Енергія	193,489	2,864		196353
Нормована заробітна плата	1656,781	361,86	288	2306,641
Доплати і надбавки до нормованої зарплати	314,788	68,753	54,72	438,261
Відрахування на соціальні заходи (37,5 %)	621,292			621,292
Амортизація основних виробничих фондів		1992,35		1992,35
Послуги допоміжних цехів:
у відсотках		50	25
загальна сума		828,39	414,195	1242,585
Інші витрати (3% від зарплати за тарифом)		49,7		49,7
Разом	6576,895	3493,444	756,915	10827,254
Калькуляційний процент комплексних витрат		210,85 %	45,68 %

Калькуляційний відсоток комплексних витрат на обслуговування виробництва:

Калькуляційний відсоток комплексних витрат на управління виробництва:

2.4 Собівартість та прибуток

Метою планування собівартості є економічно обґрунтоване визначення величини витрат, необхідних у плановому періоді для виробництва кожного виду та всієї промислової продукції підприємства, яка відповідає вимогам щодо якості.

Розрахунки планової собівартості окремих виробів використовуються для визначення потреби в оборотних коштах, планування прибутку, визначенні економічної ефективності окремих організаційно технічних заходів та виробництва в цілому, для внутрішньозаводського планування, а також для формування цін.

Таблиця 8 - Калькуляція собівартості та визначення ціни виробу

Статті калькуляції	Сума по виробах, грн.
	А	Б	В	Г
1. Основні матеріали за винятком відходів	622,41	683,75	1016,35	1060,17
2. Нормована заробітна плата	527,3	554,01	195,71	158,46
3. Доплати і надбавки до нормованої зарплати (19% від нормованої зарплати)	100,18	105,26	37,18	30,1
4. Відрахування на соціальні заходи (37,5 %)	197,74	207,75	73,39	59,42
5. Витрати на обслуговування виробництва (210,85 %)	1111,81	1168,13	412,65	334,11
6. Витрати на управління виробництвом (45,68 %)	240,87	253,07	89,4	72,38
7. Всього виробнича собівартість	2800,32	2971,97	1824,68	1714,64
8. Розрахункові адміністративні витрати та витрати на збут (4 % від вироб. собіварт.)	112,01	118,88	72,98	68,58
9. Всього розрахункові витрати	2912,33	3090,85	1897,66	1783,22
10. Плановий прибуток:
у відсотках	25	30	35	30
загальна сума	728,08	927,25	664,18	534,97
11. Податок на додану вартість (ПДВ)	582,47	618,17	379,53	356,64
12. Відпускна ціна підприємства	4222,88	4636,27	2941,37	2674,83

Таблиця 9 - Розрахунок вартості основних матеріалів на виріб

Виріб	Найменування матеріалу	Норма видатку, т/шт.	Ціна, грн./т	Вартість грн.	Вартість відходів
					%	Сума
А	Сталь вуглецева	0,156	1500	234	2	4,68
	Сталь легована	0,182	1450	263,9	2,5	6,59
	Сірий чавун	0,104	1360	141,44	4	5,65
Разом по А			639,34		16,92
Б	Сталь вуглецева	0,159	1500	238,5	2	4,77
	Сталь легована	0,129	1450	187,05	2,5	4,67
	Сірий чавун	0,205	1360	278,8	4	11,15
Разом по Б			704,35		20,59
В	Сталь вуглецева	0,315	1500	472,5	2	9,45
	Сталь легована	0,073	1450	105,85	2,5	2,64
	Бронзове лиття	0,025	20000	500	10	50
Разом по В			1078,35		62
Г	Сталь вуглецева	0,183	1500	274,5	2	5,49
	Сталь легована	0,114	1450	165,3	2,5	4,13
	Бронзове лиття	0,035	20000	700	10	70
Разом по Г			1139,8		79,62

Таблиця 10 - Собівартість товарної продукції (на одиницю в грн., на випуск - в тис. грн.)

Виріб	Виробничпрограма,	Основні матеріали	Нормована зарплата	Видатки на управління
		на одиницю	на випуск	на одиницю	на випуск	на одиницю	на випуск
А	1220	622,41	759,325	527,3	643,306	240,87	293,861
Б	1060	683,75	724,775	554,01	587,251	253,07	268,254
В	1190	1016,35	1209,456	195,71	232,895	89,4	106,386
Г	1220	1060,17	1293,407	158,46	193,321	72,38	88,304
Всього			3986,99		1656,773		756,805

Таблиця 11 - Собівартість та обсяг реалізації продукції

Найменування показників	Найменування виробів	Разом
	А	Б	В	Г
1. План постачання продукції, шт.	1180	1060	1180	1180
2. ПДВ на виріб, грн./шт.	582,47	618,17	379,53	356,64
3. Відпускна ціна підприємства, грн./шт.	4222,88	4636,27	2941,37	2674,83
4. Собівартість виробу, грн./шт.	2912,33	3090,85	1897,66	1783,22
5. Обсяг реалізованої продукції, тис. грн.	4982,998	4914,45	3470,82	3156,3	16524,568
6. Собівартість реалізованої продукції, тис. грн.	3436,55	3276,3	2239,24	2104,2	11056,29
7. ПДВ, тис. грн.	687,31	655,26	447,84	420,83	2211,24

Визначимо суму оподаткованого прибутку:

П_о = ОР - С - ПДВ

де ОР обсяг реалізованої продукції, тис. грн.,

С собівартість реалізованої продукції, тис. грн.

ПДВ - податок на додану вартість, тис. грн.

П_о =

Розрахуємо відрахування засновникам підприємства (3% від суми оподаткованого прибутку)

Визначаємо податок на прибуток:

Визначимо суму прибутку, який підлягає розподілу на підприємстві:

Визначаємо суму, яка розподіляється у фонд розвитку виробництва (30% від розподіленого прибутку)

Визначаємо суму, яка розподіляється у фонд соціального розвитку (20% від розподіленого прибутку)

Визначимо чистий прибуток підприємства

Визначаємо величину резервного фонду (20% від чистого прибутку)

Визначаємо суму грошових коштів, які витрачаються на поповнення статутного капіталу (5% від чистого прибутку)

Визначаємо розмір дивідендів:

де 438,261 - інше використання прибутку, доплати і надбавки до нормованої заробітної плати (табл. 7), тис. грн.

Розрахуємо прибуток по акціях (дивіденди) в розрахунку на одного працівника:

Результати розрахунків заносимо до таблиці 12.

Таблиця 12 - Розподіл прибутку

Показники	Сума, тис. грн.
Обсяг реалізованої продукції	16524,568
Податок на додану вартість	2211,24
Собівартість реалізованої продукції з врахуванням адміністративних витрат та витрат на збут	11056,29
Сума оподаткованого прибутку	3257,038
Податок на прибуток	814,259
Чистий прибуток	1172,535
Розподіл прибутку:
дивіденди	441,141
поповнення статутного капіталу	58,626
резервний капітал	234,507
інше використання	438,261



Висновки

У розрахунковій частині роботи були отримані всі показники, що пов'язані з плануванням виробничої програми на підприємстві. На підставі норм видатку матеріалів, що використовуються для виробництва виробів, на кількості виробів був розрахован план матеріального забезпечення. Вихідні дані щодо трудомісткості виготовлення виробів та коефіцієнта виконання норм виробітку були використані для розрахунку чисельності основних робітників, допоміжних та керівного персоналу.

Була розрахована середньомісячна плата за категоріями персоналу. Вона дорівнює для основних робітників - 1678,66 грн., для допоміжних робітників - 1404,27 грн., для керівного персоналу - 3366,67 грн. Були розраховані комплексні витрати, які були розподілені за групами: прямі та опосередковані витрати на обслуговування та управління виробництвом, визначені калькуляційні відсотки цих витрат відносно нормованої заробітної плати основних робітників. Були проведені розрахунки планової собівартості окремих виробів. Визначена сума чистого прибутку - 1172,535 тис. грн. та його розподіл на підприємстві: дивіденди - 441,141 тис. грн., поповнення статутного капіталу - 58,626 тис. грн., резервний капітал - 234,507 тис. грн.



Список використаних джерел

1. Методичні вказівки для виконання курсової роботи.

2. Тарасюк Г. М., Шваб Л. І. Планування діяльності підприємства. К.:„Каравела”, 2003. - 432с.

3. Пасічник В.Г., Акіліна О.В. Планування діяльності підприємства. Навчально - методичний посібник. - К.: Центр навчальної літератури, 2005. - 256 с.

4. Тарасюк Г. М. Планування діяльності підприємства. Практикум: Навчальний посібник. - К.: Кондор, 2004. - 266 с.

5. А. Семенов, В.К.Станчевський. Організація і планування на підприємстві. - К.: Центр навчальної літератури, 2006. - 528 с.

6. Закон України «Про оподаткування прибутку підприємства».

7. Періодичні видання.

Размещено на Allbest.ru

...