Фактори впливу на ефективність експортно-імпортної діяльності машинобудівних підприємств
Розгляд експортно-імпортної діяльності машинобудівних підприємств. Виділено фактори, які впливають на розвиток експортно-імпортної діяльності підприємств. Визначено вплив цих факторів на розвиток машинобудівного підприємства на зовнішніх ринках.
| Рубрика | Экономика и экономическая теория |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 26.09.2017 |
| Размер файла | 46,9 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
ФАКТОРИ ВПЛИВУ НА ЕФЕКТИВНІСТЬ ЕКСПОРТНО-ІМПОРТНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ МАШИНОБУДІВНИХ ПІДПРИЄМСТВ
Красілич І.О.
Українська академія друкарства
У результаті аналізування експортно-імпортної діяльності машинобудівних підприємств, а також узагальнення огляду літературних джерел виділено фактори, які впливають на розвиток експортно-імпортної діяльності підприємств. Визначено вплив цих факторів на розвиток машинобудівного підприємства на зовнішніх ринках. Виділено ті фактори, що мають найбільшу силу впливу на розвиток експортно-імпортної діяльності машинобудівних підприємств.
Ключові слова: фактори впливу, розвиток, ранг, коефіцієнт, експортно-імпортна діяльність, машинобудівне підприємство.
імпортний машинобудівний експортний ринок
Постановка проблеми. За умов розвитку глобалізації світового господарства та сучасних тенденцій розвитку міжнародних економічних відносин посилюється значення зовнішньоекономічної діяльності машинобудівних підприємств. Процеси розширення національної економіки України встановлюють нові стандарти здійснення експортно-імпортної діяльності та їх результативності, стимулювання розвитку конкурентних переваг для забезпечення стійких позицій на зовнішньому ринку та впровадження досягнень науки і техніки для підвищення ефективності виробничої діяльності машинобудівних підприємств. Саме тому особливої актуальності набуває аналіз проблем, пов'язаних із впливом факторів, які забезпечують ефективність здійснення зовнішніх відносин суб'єктів господарювання та, на цій основі, прийняття і реалізація управлінських рішень щодо можливостей використання резервів підвищення рівня розвитку експортно-імпортної діяльності підприємства.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Аналіз наукової літератури з проблем підвищення конкурентоспроможності підприємств при виході на зовнішні ринки показав, що велика кількість наукових праць таких вчених як Г. Азоєва, В. Авдєєнка, І. Багрової, А. Градова, Б. Губського, Г. Дроздової, П. Зав'ялової, І. Іващук, І. Кірцнера, Ф. Котлера, Ю. Макогона, М. Мескона, Л. Михайлової, М. Нікітіна, В. Новицького, В. Нижника, В. Окрепілова, І. Піддубного, М. Познера, М. Портера, Ф. Рут, Ю. Токарєва, Р. Фатхутдінова, Ф. Хайека, Й. Шумпетера, А. Юданова присвячена сутності, оцінці та організації зовнішньоекономічної діяльності виробничих систем. Проблеми управління підприємством та фактори, які впливають на його зовнішньоекономічну діяльність, досліджуються в працях таких відомих закордонних і вітчизняних вчених-економістів як Дж.М. Даннінга, Г. Дроздової, Е. Ковтуна, І. Коломієць, С. Князя, В. Колонтай, О. Мельник, Ж.Б. Сея, Р. Солоу, Р. Харрода, А. Фатенок-Ткачук, С. Хаймера, В. Швець та інших вчених.
Виділення не вирішених раніше частин загальної проблеми. Аналіз існуючих публікацій дозволив зробити висновок про те, що питання, пов'язані з формуванням сучасних теоретичних і методичних підходів щодо виявлення факторів, які необхідно враховувати під час прийняття і реалізації управлінських рішень у сфері зовнішньоекономічної діяльності підприємств, недостатньо висвітлені в сучасній економічній літературі. Отже, виникає необхідність у науковому обґрунтуванні та розробці теоретико-методичних основ ідентифікації факторів впливу на ефективність експортно-імпортної діяльності машинобудівних підприємств, що визначило актуальність та зумовило вибір теми дослідження.
Мета статті. Головною метою цієї роботи є ідентифікація та оцінка ступеню впливу факторів на розвиток експортно-імпортної діяльності машинобудівних підприємств.
Виклад основного матеріалу. У результаті аналізування експортно-імпортної діяльності машинобудівних підприємств (Концерн «МАТС», ТзОВ «ІнтерПЕТ», Во «Азовмаш», ПАТ «Мотор Січ», ПАТ «Електромашинобудівний завод «Фірма СЕЛМА», ПАТ» Дніпроважмаш», ПАТ «Кременчуцький завод дорожніх машин», ДП «ВіАЗ», ПАТ НДІ «Перетворювач», ПАТ «Львівський локомотиворемонтний завод», ЗТТ «Електрон», ПАТ «Новоград-Волинський завод сільгоспмашин», ПАТ «Агрегат»), а також узагальнення огляду літературних джерел [1; 2; 3; 4; 5; 6; 7; 8; 9] виділено фактори, які впливають на розвиток експортно-імпортної діяльності машинобудівних підприємств, а саме: ціна одиниці продукції (Ф1); якість готової продукції (Ф2); рівень технологічності виробництва (Ф3); рівень інноваційності продуктів, які імпортуються або експортуються (Ф4); розвиненість логістики на підприємстві (Ф5); інформативність системи маркетингу (Ф6); кваліфікованість кадрів, залучених до реалізації експортно-імпортних операцій (Ф7); фінансовий стан підприємства (Ф8); рівень податкового навантаження (Ф9); рекламна стратегія, яку застосовує підприємство (Ф10).
Найефективнішим методом виявлення факторів, які мають суттєвий вплив на розвиток експортно-імпортної діяльності машинобудівних підприємств України є метод експертних оцінок із застосуванням безпосереднього оцінювання. Для отримання експертних оцінок нами використовувалось анкетне опитування. Експертне дослідження проведене в середовищі керівників машинобудівних підприємств, а отримані результати оброблені за допомогою методу апріорного ранжирування. Кожному фактору експерти призначали певне число, що відповідало рангу фактора. Найменше значення рангу відповідало максимальній оцінці. За умови коли експерт не міг чітко розмежувати кілька факторів, він призначав їм однакові ранги. Опитування проводилось у двох групах експертів -- перша група включала експертів, які є керівниками машинобудівних підприємств-імпортерів, а друга -- експертів, які є керівниками машинобудівних підприємств-екс- портерів. Враховуючи це, таблиці формувались окремо для кожної групи експертів.
Досліджуючи таблиці рангів виявлено, що деякі експерти не змогли чітко відрізнити значущість окремих факторів, що спричинило перетворення рангів за такою формулою:
де т2 -- порядковий номер першого фактора групи факторів з однаковими рангами у ранжируваному ряді, сформованому у порядку зростання рангів;
ті -- кількість факторів з однаковими рангами у певній групі однаково оцінених факторів.
Значення середнього рангу обчислювали за співвідношенням:
Правильність поведених обчислень перевірили шляхом співставлення суми значень перетворених рангів за кожним з експертів:
Результати обчислення наведено у таблиці 1, умовні ранги отримуються за методом, який є аналогічний тому, що побудований на співвідношенні (1).
Таблиця 1 - Перетворені ранги
|
Оцінки експертів |
Фі |
Ф2 |
Ф3 |
Ф4 |
Ф5 |
Ф6 |
^^7 |
Ф8 |
Ф9 |
Ф10 |
X рангів |
Число однакових рангів |
в] |
|
|
Перша група експертів |
||||||||||||||
|
1 |
3,5 |
2 |
1 |
5,5 |
5,5 |
3,5 |
8,5 |
8,5 |
7 |
10 |
55 |
2;2;2 |
1,5 |
|
|
2 |
2 |
1 |
3,5 |
6,5 |
3,5 |
9 |
6,5 |
6,5 |
10 |
6,5 |
55 |
2;4 |
5,5 |
|
|
3 |
3 |
1,5 |
5,5 |
5,5 |
1,5 |
8 |
4 |
9,5 |
7 |
9,5 |
55 |
2;2;2 |
1,5 |
|
|
4 |
1 |
2 |
3 |
8 |
4 |
10 |
8 |
5,5 |
8 |
5,5 |
55 |
2;3 |
2,5 |
|
|
5 |
1,5 |
3 |
4,5 |
6 |
1,5 |
8,5 |
4,5 |
8,5 |
7 |
10 |
55 |
2;2;2 |
1,5 |
|
|
6 |
1 |
2 |
4 |
4 |
7,5 |
4 |
7,5 |
7,5 |
7,5 |
10 |
55 |
2;4 |
5,5 |
|
|
7 |
3 |
1 |
3 |
6 |
3 |
8,5 |
6 |
6 |
10 |
8,5 |
55 |
3;3;2 |
4,5 |
|
|
8 |
2,5 |
2,5 |
1 |
6,5 |
5 |
4 |
6,5 |
9 |
8 |
10 |
55 |
2;2 |
1 |
|
|
9 |
1,5 |
1,5 |
6 |
4 |
7,5 |
4 |
4 |
7,5 |
9 |
10 |
55 |
2;3;2 |
3 |
|
|
10 |
2 |
1 |
3 |
5 |
4 |
8 |
6 |
10 |
8 |
8 |
55 |
3 |
2 |
|
|
11 |
1,5 |
4 |
4 |
4 |
1,5 |
6,5 |
8,5 |
6,5 |
8,5 |
10 |
55 |
2;3;2;2 |
3,5 |
|
|
X рангів |
22,5 |
21,5 |
38,5 |
61 |
44,5 |
74 |
70 |
85 |
90 |
98 |
605 |
32 |
||
|
Умовні ранги факторів |
2 |
1 |
3 |
5 |
4 |
7 |
6 |
8 |
9 |
10 |
||||
|
Середні ранги факторів |
2,05 |
1,95 |
3,50 |
5,55 |
4,05 |
6,73 |
6,36 |
7,73 |
8,18 |
8,91 |
||||
|
Друга група експертів |
||||||||||||||
|
1 |
1,5 |
1,5 |
3,5 |
3,5 |
6 |
6 |
6 |
8,5 |
8,5 |
10 |
55 |
2;2;3;2 |
3,5 |
|
|
2 |
1 |
3,5 |
2 |
3,5 |
5 |
7 |
7 |
7 |
9 |
10 |
55 |
2;3 |
2,5 |
|
|
3 |
2 |
1 |
7 |
3 |
5 |
5 |
5 |
9 |
8 |
10 |
55 |
3 |
2 |
|
|
4 |
1 |
2 |
4 |
4 |
6 |
4 |
7,5 |
9,5 |
7,5 |
9,5 |
55 |
3;2;2 |
3 |
|
|
5 |
3,5 |
5,5 |
1,5 |
3,5 |
1,5 |
5,5 |
7 |
8,5 |
8,5 |
10 |
55 |
2;2;2;2 |
2 |
|
|
6 |
2 |
1 |
6,5 |
3,5 |
3,5 |
5 |
8 |
6,5 |
9 |
10 |
55 |
2;2 |
1 |
|
|
7 |
1 |
2,5 |
2,5 |
5,5 |
9 |
5,5 |
5,5 |
5,5 |
9 |
9 |
55 |
2;4;3 |
7,5 |
|
|
8 |
2,5 |
1 |
6 |
2,5 |
6 |
6 |
4 |
9 |
8 |
10 |
55 |
2;3 |
2,5 |
|
|
9 |
1,5 |
1,5 |
7 |
4,5 |
3 |
4,5 |
7 |
9 |
10 |
7 |
55 |
2;2;3 |
3 |
|
|
10 |
1 |
4,5 |
4,5 |
2 |
6,5 |
8 |
3 |
6,5 |
9 |
10 |
55 |
2;2 |
1 |
|
|
11 |
3 |
1 |
2 |
6,5 |
4,5 |
8,5 |
4,5 |
6,5 |
8,5 |
10 |
55 |
2;2;2 |
1,5 |
|
|
12 |
1 |
3 |
3 |
6,5 |
3 |
6,5 |
6,5 |
6,5 |
10 |
9 |
55 |
3;4 |
7 |
|
|
X рангів |
21 |
28 |
49,5 |
48,5 |
59 |
71,5 |
71 |
92 |
105 |
114,5 |
660 |
36,5 |
||
|
Умовний ранг факторів |
1 |
2 |
4 |
3 |
5 |
7 |
6 |
8 |
9 |
10 |
||||
|
Середній ранг фактора |
1,75 |
2,33 |
4,13 |
4,04 |
4,92 |
5,96 |
5,92 |
7,67 |
8,75 |
9,54 |
Оскільки перетворення рангів могло спричинити втрату вагомості експертної інформації, нами проведено перевірку перетворених рангів на основі застосування коефіцієнта рангової кореляції Спірмена; оцінювання ступеню погодженості думок фахівців на основі коефіцієнта конкординації Кендала та у розрізі кожного фактора на основі критерію Мізеса-Смірнова.
Отримані значення коефіцієнтів рангової кореляції Спірмена можна вважати адекватними, оскільки для коефіцієнтів по обох групах виконується умова
Отримані розрахункові значення коефіцієнта конкордації Кендала більші за відповідні їм табличні, тому є підстави для припущення про значущість розрахованих коефіцієнтів конкордації Кендала, а також узгодженість думок експертів стосовно вагомості досліджуваних 10-ти факторів.
Розрахункові значення критерія Мізеса-Смірнова представлено у табл. 2.
Таблиця 2 - Розрахункові значення критерія Мізеса-Смірнова
|
Ф1 |
Ф2 |
Ф3 |
^^4 |
Ф5 |
Фе |
^^7 |
Ф8 |
Ф9 |
Ф10 |
|
|
3,2383 |
2,6335 |
0,6362 |
0,4970 |
0,2733 |
0,6653 |
0,7356 |
2,2428 |
3,6886 |
5,0931 |
Джерело: розроблено автором
Отже, при 5%-ому рівні значущості припущення про рівномірність розподілу рангів відкидаємо тільки для 5-го фактора, таким чином, по всіх факторах крім 5-го можна робити припущення про значну узгодженість думок експертів.
Здійснивши перевірку випадковості зменшення рангових оцінок факторів, пересвідчились про не- випадковий характер зменшення рангових оцінок факторів. Далі перевірили припущення про експоненціальне зменшення діаграми рангів, розрахункове значення даного критерію попадає у будь- який із зазначених інтервалів, отже є підстави припустити те, що розподіл рангів має експоненціальний характер зменшення діаграми дозволяє розбити фактори на групи за мірою їх значущості: (Фі, Ф2); (Фз, Ф5, Ф4); (Ф7, Фа); (Фе, Ф9, Ф10) і доцільно перевірити досліджувані фактори на предмет величини розходження між їхніми середніми значеннями за критерієм Стюдента або за допомогою множинного рангового критерію Дункана. Використання зазначених критеріїв передбачає визначення однорідності дисперсій сукупності, що вимагає попереднього застосування критерію Кохрана, який перевіряє сукупність дисперсій на однорідність. Оскільки обчислене розрахункове значення критерію Кохрана менше за відповідне табличне значення, то можна припустити наявність однорідності розподілу сукупності дисперсій, що дозволяє розрахувати дисперсію сукупностей.
Застосування множинного рангового критерію Дункана вимагає попереднього ранжування ряду середніх рангових значень оцінок факторів у порядку їх зростання. Після чого, ранжовані значення перемножили на значення нормованої помилки середнього і, отримали групу найменш значущих рангів (НЗР). Далі порівняли різниці значень максимально і мінімального середніх рангових оцінок із максимальним значенням НЗР, а також визначили різницю між максимальним і мінімальним значеннями НЗР, таблиця з.
Таблиця 3 - Результати порівнянь
|
Порівнювані фактори |
Показники |
Порівнювані фактори |
Показники |
Порівнювані фактори |
Показники |
Порівнювані фактори |
Показники |
Порівнювані фактори |
Показники |
||||||
|
Різниця середніх |
НЗР |
Різниця середніх |
НЗР |
Різниця середніх |
НЗР |
Різниця середніх |
НЗР |
Різниця середніх |
НЗР |
||||||
|
10;1 |
6,59 |
1,047 |
9;1 |
5,80 |
1,037 |
8;2 |
4,17 |
1,015 |
6;5 |
1,63 |
0,958 |
4;2 |
2,35 |
0,958 |
|
|
10;2 |
6,33 |
1,037 |
9;2 |
5,54 |
1,024 |
8;3 |
2,50 |
0,999 |
6;4 |
1,63 |
0,926 |
4;3 |
0,67 |
0,926 |
|
|
10;3 |
4,65 |
1,024 |
9;3 |
3,87 |
1,015 |
8;5 |
1,83 |
0,980 |
6;7 |
0,00 |
0,882 |
4;5 |
0,00 |
0,882 |
|
|
10;5 |
3,98 |
1,015 |
9;5 |
3,20 |
0,999 |
8;4 |
1,83 |
0,958 |
7;1 |
4,24 |
0,999 |
5;1 |
2,61 |
0,958 |
|
|
10;4 |
3,98 |
0,999 |
9;4 |
3,20 |
0,980 |
8;7 |
0,20 |
0,926 |
7;2 |
3,98 |
0,980 |
5;2 |
2,35 |
0,926 |
|
|
10;7 |
2,35 |
0,980 |
9;7 |
1,57 |
0,958 |
8;6 |
0,20 |
0,882 |
7;3 |
2,30 |
0,958 |
5;3 |
0,67 |
0,882 |
|
|
10;6 |
2,35 |
0,958 |
9;6 |
1,57 |
0,926 |
6;1 |
4,24 |
1,015 |
7;5 |
1,63 |
0,926 |
3;1 |
1,93 |
0,926 |
|
|
10;8 |
2,15 |
0,926 |
9;8 |
1,37 |
0,882 |
6;2 |
3,98 |
0,999 |
7;4 |
1,63 |
0,882 |
3;2 |
1,67 |
0,882 |
|
|
10;9 |
0,78 |
0,882 |
8;1 |
4,43 |
1,024 |
6;3 |
2,30 |
0,980 |
4;1 |
2,61 |
0,980 |
2;1 |
0,26 |
0,882 |
Джерело: розроблено автором
Аналізуючи отримані дані, нами виділено такі групи факторів, між якими існують значні розбіжності: (Ф1, Ф2); (Фз, Ф5, Ф4; Ф7, Фе); (Фе, Ф9, Ф10).
Відзначимо, що застосування критерію Стюдента матиме аналогічні наслідки.
Таким чином, проаналізувавши інформацію, зібрану в результаті опитування 23-ох експертів щодо рівня значущості 10-ох факторів є підстави стверджувати, що фактори Ф1 і Ф2 є найбільш значущими. Найменш значущими виявились фактори Ф8, Ф9, Ф10.
Висновки і пропозиції. На онові аналізування емпіричних даних машинобудівних підприємств, а також узагальнення літературних джерел, встановлено, що на розвиток експортно-імпортної діяльності впливає низка факторів, які необхідно враховувати під час прийняття і реалізації управлінських рішень у сфері зовнішньоекономічної діяльності підприємств. На основі проведеного експертного дослідження в середовищі керівників машинобудівних підприємств і оброблення отриманих результатів за допомогою методу апріорного ранжування доведено, що серед ідентифікованих факторів найбільш значущими виявились ціна і якість машинобудівної продукції. У свою чергу такі фактори, як фінансовий стан підприємства, рівень податкового навантаження, а також рекламна стратегія яку застосовує підприємство мають, на думку, експертів другорядне значення. Отримані результати є важливими для аналізування можливостей використання резервів підвищення рівня розвитку експортно-імпортної діяльності підприємства.
Список літератури
1. Антоневська К. Ю. Кредитування експортоорієнтованих підприємств: Автореф. дис. канд. екон. наук: 08.04.01 / К. Ю. Антоневська; Київ. нац. екон. ун-т ім. В. Гетьмана. - К., 2006. - 18 с.
2. Бикова Н. В. Експортний потенціал підприємств лісопромислового комплексу: автореф. дис. ... канд. екон. наук: 08.00.04 / Н. В. Бикова; Київ. нац. торг.-екон. ун-т. - К., 2011. - 20 с.
3. Боротьба з імпортом - поки програє вітчизняний виробник [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://news.finance.ua
4. Герасимчук В., Шеламова І. Зниження енергоємності продукції - ключовий фактор реалізації економічного потенціалу машинобудівних підприємств України [Електронний ресурс]. - Режим доступу: essuir.sumdu.edu.ua
5. Венцковський Д. Ю. Експортна стратегія України в системі забезпечення економічної безпеки: автореф. дис. ... канд. екон. наук: 21.04.01 / Д. Ю. Венцковський; Нац. ін-т пробл. міжнар. безпеки. - К., 2010. - 23 с.
6. Державна програма розвитку машинобудування на 2006-2011 роки, затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 18 квітня 2006 р.
7. Дудченко М. А. Диверсифікація експортного потенціалу України./ Україна і світове господарство: взаємодія на межі тисячоліть / М. А. Дудченко, А. С. Філіпенко, В. С. Буркін, А. С. Гальчинський та ін. - К.: Либідь, 2002. - С. 143-157.
8. Волокодавова Е. В. Экспортный потенциал промышленных предприятий: теория, методология, практика: [Монография] / Е. В. Волокодавова. - Самара: Самарский гос. экон. Университет, 2007. - С. 14.
9. Курищук В. В. Банківське кредитування експортної діяльності підприємств в Україні: автореф. дис. ... канд. екон. наук: 08.00.08 / В. В. Курищук; Київ. нац. ун-т ім. Т. Шевченка. - К., 2011. - 20 с.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Опис негативного впливу фінансово-економічної кризи на функціонування та розвиток підприємств машинобудування. Аналіз та систематизація існуючих класифікацій щодо зовнішніх, внутрішніх факторів впливу на забезпеченість підприємства оборотними коштами.
статья [1,6 M], добавлен 21.09.2017Вивчення основ класифікації інноваційної діяльності і її ефективності. Порівняльний аналіз понять ефект і ефективність, що є визначальним чинником оцінки інноваційної діяльності промислових підприємств. Економічна ефективність діяльності підприємства.
реферат [21,9 K], добавлен 26.11.2010Активізація інноваційної діяльності промислових підприємств. Організаційно-економічна характеристика підприємства. Забезпеченість та ефективність використання ресурсного потенціалу підприємства. Економічна ефективність та безпека діяльності підприємства.
дипломная работа [2,1 M], добавлен 22.05.2010Розвиток та підтримка малих підприємств на світовому рівні та в Україні. Обсяги отриманих малими підприємствами прибутків, інвестицій та банківських кредитів у динаміці. Обґрунтування вибору імовірнісних моделей для оцінки факторів діяльності МП.
дипломная работа [444,5 K], добавлен 29.03.2011Реалізація довгострокової стратегії суспільно-економічного розвитку країни. Дослідження розвитку інвестиційного процесу в сільському господарстві Україні. Вплив інвестиційної діяльності підприємств на спад, стабілізацію та зростання їх виробництва.
автореферат [45,8 K], добавлен 10.04.2009Дослідження ефективної діяльності спільних аграрно-екологічних та аграрно-економічних підприємств і їх відмінностей. Взаємозв’язок між захистом навколишнього середовища та господарським успіхом. Вплив екологічних факторів на витрати і доходи компанії.
статья [183,2 K], добавлен 07.02.2018Поняття та види інвестиційних проектів. Фактори впливу на обсяги капіталовкладень: розподіл доходу на заощадження, норма чистого прибутку, ставка позичкового відсотка, передбачуваний темп інфляції. Особливості інвестиційної діяльності в Україні.
контрольная работа [32,7 K], добавлен 27.12.2010Формування фінансово-економічного капіталу і дослідження особливостей фінансової діяльності аграрних підприємств. Комплексний аналіз фінансово-економічної діяльності СТОВ "Колос". Цілі і напрями вдосконалення економічної діяльності аграрних підприємств.
дипломная работа [138,3 K], добавлен 28.07.2011Сутність, роль та основні показники оцінки економічної та соціальної ефективності господарчої діяльності підприємств. Аналіз основних показників ефективності діяльності підприємства. Оцінка впливу факторів на динаміку ефективності підприємства.
курсовая работа [74,6 K], добавлен 17.01.2013Засади діяльності фінансового об'єднання підприємств, функціонування складних корпоративних структур. Методичні основи оцінки ефективності діяльності дочірніх підприємств. Пощук більш ефективних форм організації їх з метою розвитку і змінення форми.
контрольная работа [109,2 K], добавлен 27.03.2012Сутність, мета та принципи зовнішньоекономічної діяльності підприємств. Показники ефективності та методи оцінки фінансово-господарської діяльності. Аналіз зовнішньоекономічної діяльності сучасних підприємств, як важливого фактора підвищення виробництва.
дипломная работа [136,8 K], добавлен 30.01.2012Особливості здійснення операцій підприємства з імпорту в Україні. Аналіз фінансово-господарської діяльності підприємства "Альвис". Характеристика імпортних операцій. Дослідження механізму організації та напрями вдосконалення імпортної діяльності.
курсовая работа [352,0 K], добавлен 24.03.2011Закономірності та принципи фінансового механізму діяльності підприємств у зовнішньоекономічних відносинах. Оцінка конкуруючих економічних процесів ефективності діяльності на вітчизняному та зовнішньоекономічному ринках, конкурентного ринку продукції.
магистерская работа [151,7 K], добавлен 07.07.2010Обґрунтування основних теоретичних підходів до визначення факторів ефективного розвитку підприємства. Характеристика факторів ефективного розвитку підприємств плодоовочевої галузі. Формування середовища стратегічного розвитку підприємств галузі.
статья [182,9 K], добавлен 13.11.2017Особливості впливу інноваційної діяльності на розвиток економіки. Венчурне фінансування науково-інноваційної діяльності, перспективи розвитку в Україні. Місце етапу науково-технічної підготовки виробництва. Підвищення конкурентоспроможності підприємств.
методичка [43,8 K], добавлен 23.04.2015Ефективність як економічна категорія. Фактори підвищення ефективності діяльності підприємства. Організаційно-економічна характеристика ТОВ "Панда". Розрахунок економічної ефективності впроваджених заходів та їх вплив на результати діяльності підприємства.
курсовая работа [92,4 K], добавлен 03.06.2010Економічний зміст фінансових результатів та їх значення у діяльності підприємства. Суть фінансового стану, проблеми визначення та розміщення фінансових ресурсів. Структура та структурні зрушення основних показників діяльності промислових підприємств.
курсовая работа [1,7 M], добавлен 15.01.2014Предмет, задачі, і методи дослідження науки «економіка підприємства». Поняття, цілі і напрями діяльності підприємства. Класифікація підприємств. Зовнішнє середовище діяльності підприємства. Чинники мікросередовища та макросередовища, їх вплив.
реферат [20,1 K], добавлен 10.12.2008Поглиблення теоретико-методичних положень банкрутства та відновлення діяльності промислових підприємств, розробка організаційно-економічного механізму санації для підприємств машинобудівного комплексу. Зміст, мета, завдання процесу оздоровлення.
автореферат [91,6 K], добавлен 11.04.2009Показники інноваційної діяльності підприємств України. Скорочення кількості промислових підприємств, що впроваджували інновації. Кількість та динаміка поданих заявок на видачу охоронних документів у державний департамент інтелектуальної власності.
контрольная работа [113,1 K], добавлен 07.11.2009
