Оцінка економічної ефективності системи електропостачання промислового підприємства

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Вступ

Електроенергетика є базовою галуззю народногосподарського комплексу, а використання електроенергії - рушійною силою науково-технічного прогресу. Галузь впливає на територіальну організацію продуктивних сил. Достатня кількість електроенергії має комплексоформуюче значення і притягує до себе підприємства та виробництва, в яких частка енергетичних витрат у собівартості готової продукції значно більша, порівняно з традиційними галузями промисловості.

Системою електропостачання називають сукупність пристроїв для виробництва, передачі і розподілу електроенергії. Системи електропостачання промислових підприємств створюються для забезпечення харчування електроенергією промислових приймачів, до яких відносяться електродвигуни різних машин і механізмів, електричні печі, електролізні установки, апарати і машини для електричного зварювання, освітлювальні установки й ін.

Все більшу питому вагу посідають великі енергоємні підприємства чорної і кольорової металургії, хімії та ін., які пред'являють серйозні вимоги до надійності і економічності електропостачання. Вони характеризуються великими значеннями сумарних встановлених потужностей електроспоживачів.

Важливі додаткові вимоги до електропостачання пред'являють:

а) електроспоживачі з різко перемінними що циклічно повторюються ударними навантаженнями;

б) електроспоживачі, що вимагають безперебійності живлення при всіх режимах системи електропостачання.

Кожне виробництво існує постільки, поскільки його обладнання забезпечує роботу технологічних машин, що випускають промислову продукцію. Все обладнання приводиться в рух в даний час електродвигунами. Для їх нормальної роботи застосовується електроенергія як найбільш гнучка і зручна форма енергії, яка забезпечує роботу виробничих механізмів.

Необхідність наукового підходу до керування системи електропостачання великих підприємств, застосування автоматизованих систем керування з використанням комп'ютерних технологій та обчислювальної техніки диктується, з однієї сторони, складністю сучасних систем електропостачання, наявністю різноманітних внутрішніх взаємозв'язків, а також недостатньо високими характеристиками надійності пристроїв автоматики, що знаходяться в експлуатації; з другої сторони, можливістю негативного впливу великих споживачів електроенергії на роботу енергосистеми.

Мета курсової роботи: оволодіння методикою використання апарату та інструментарію економіки та організації діяльності підприємств електроенергетичної галузі щодо оцінки економічної ефективності систем електропостачання промислових підприємств для поліпшення їх функціонування.

Завдання курсової роботи: визначення теоретичних аспектів аналізу техніко-економічної ефективності систем електропостачання промислових підприємств.

Предмет: функціонування систем електропостачання промислових підприємств.

Об'єктом дослідження при виконанні роботи є промислове підприємство та технічні характеристики його системи електропостачання.

1. Опис підприємства і галузі

ВАТ "Авдіївський коксохімічний завод" (АКХЗ) - найбільше коксохімічне підприємство в Україні.

Серед споживачів продукції АКХЗ - українські підприємства, компанії Росії, Молдови, Польщі, Чехії, Словаччини, Румунії, Туреччини, Єгипту та інших країн.

На АКХЗ працюють близько семи тисяч чоловік.

Авдіївський коксохімічний завод входить до групи "Метінвест", яка веде гірничо-металургійний бізнес групи СКМ.

ВАТ "АКХЗ" володіє понад 99% акцій ВАТ "Краснодонвугілля".

На АКХЗ вперше в галузі було розпочато широкий розвиток хімічного "крила" виробництва.

За більш ніж 40 років на Авдіївському коксохімзаводі було вироблено понад 200 млн.т коксу валового, перероблено більше 12 млн.т кам'яновугільної смоли, випущено понад 3,7 млн.т фталевого ангідриду, майже 2,1 млн.т бензолу і 2,5 млн.т сульфату амонію.

Продукція.

Відкрите акціонерне товариство "Авдіївський коксохімічний завод" випускає близько 40 видів продукції, основним з яких є кокс для металургії. На частку АКХЗ припадає близько 20% валового випуску доменного коксу в Україну. Виробничі потужності заводу складають 6,18 млн. т валового коксу на рік і є надлишковими. До складу заводу входять 13 основних виробничих цехів, які мають 8 коксових батарей. Також до складу підприємства входить власна збагачувальна фабрика. Основний ринок збуту продукції заводу складають металургійні підприємства України. У структурі експорту, на який припадає 10-15% чистого доходу, переважає непрофільна продукція (в основному, напівфабрикати із сталі).

2. Суть пропонованого проекту

До складу заводу входять 12 основних і 18 допоміжних цехів і обслуговуючих структурних підрозділів.

Вугільну шихту для коксування на АКХЗ виробляють два вуглепідготовчих цеху (УПЦ № 1,2). До складу вуглепідготовчий цеху № 1 входить вуглезбагачувальна фабрика проектною потужністю 6,4 млн. тонн, де рядове вугілля збагачується до необхідних для коксування параметрів.

Вперше в Україну на АКХЗ були споруджені закриті склади вугілля, що складаються з 32 і 36 силосів об'ємом по 2,5 тис. тонн кожен (крім силосів № 1, 2 УПЦ № 1 - обсягом 2,2 тис. тонн). Застосування автоматичних дозаторів дозволило використовувати склади в якості дозувальних відділень для складання шихт. Для полегшення і прискорення розвантаження вугілля з вагонів у зимовий час працюють три гаражі розморожування.

Випуск коксу на АКХЗ забезпечують 9 коксових батарей у складі чотирьох коксових цехів загальною проектною потужністю 6,87 млн. тонн коксу валового 6% вологості на рік.

Коксові цехи обладнані установками сухого (УСТК) і мокрого гасіння коксу (крім коксового цеху № 4, де застосовується в роботі тільки УСТК). Гасіння коксу за допомогою інертного газу (сухий метод) є прогресивною екологічною технологією, і АКХЗ є першим і одним з двох коксохімічних підприємств України, на якому вона застосовується.

Шість цехів АКХЗ забезпечують виробництво хімічної продукції з кам'яновугільної смоли і коксового газу, що виділяються при коксуванні вугільної шихти. Це два цеху уловлювання хімічних продуктів, два цехи серооочісткі (очищення коксового газу від сірководню), а також Смолоперегонний і пекококсовий цехи.

Очищений коксовий газ (після вилучення з нього ряду хімічних речовин в хімічних цехах заводу) використовується для обігріву коксових батарей, на теплоелектроцентралі (ТЕЦ) для виробництва електроенергії, тепла і технологічної пари на виробничі потреби заводу, а також ряд дрібніших споживачів. Для виробництва пари та електроенергії на АКХЗ використовується також теплова енергія розжареного коксу, яка утилізується на установках сухого гасіння коксу (УСТК).

Авдіївський коксохімічний завод повністю забезпечує себе необхідними енергоносіями. Політика ПАТ «АКХЗ» в області енергозбереження заснована на підвищенні ефективності технологічних процесів виробництва і споживання енергоресурсів.

У технологічному процесі виробництва застосовується кілька видів енергоносіїв - це коксовий газ, водяну пару високого, середнього та низького тиску і електроенергія.

В якості основного енергоносія при виробництві продукції використовується коксовий газ. Заводська ТЕЦ, спалюючи в топках парових котлів коксовий газ, виробляє технологічний пар для потреб виробництва, а також електроенергію. Крім того, коксовий газ використовується як паливо для теплообмінних процесів в хімічних цехах заводу, для сушки вугільного флотоконцентрата на вуглезбагачувальної фабриці (УОФ), обігріву гаражів розморожування вугілля в зимовий час, підігріву води у водогрійних котлах ТЕЦ для забезпечення гарячим водопостачанням заводу і міста Авдіївки .До складу допоміжних цехів АКХЗ входять структурні підрозділи з контролю якості сировини, продукції і процесів виробництва, ремонту та обслуговування коксохімічного та енергетичного обладнання, забезпечення енергоресурсами і транспортом.

3. Маркетинг-план

Аналіз положення справ в даній сфері економіки..

1) Специфіка ринку.

Наявність надлишкових для українського ринку потужностей при слабкому попиті на українську продукцію з боку експортного ринку; брак коксівного вугілля, відсутність дешевої транспортної інфраструктури - головні камені спотикання вітчизняної коксохімії.

В умовах жорсткої конкуренції на експортних ринках з боку російських та китайських виробників коксу, надлишкові потужності українських коксохімів призводять до ще більшої їх залежності від внутрішнього попиту. Висока собівартість українського коксу обмежує попит з боку інших галузей і замикається, в основному, на металургії. Неоднорідне розподілення сталеливарних комбінатів і коксових заводів між українськими фінансовими групами при гострому дефіциті якісного коксівного вугілля приводить до парадоксу, коли наявність надлишкових коксових потужностей практично виключає можливість задоволення потреб українських меткомбінатів за рахунок внутрішнього виробництва.

Тоді як «коксові» активи залишаються відносно дешевими, придбання коксівного заводу зовсім не вирішує всіх проблем з постачаннями коксу для виробника сталі. Основні складності для виробників коксу пов'язані з постачаннями коксівного вугілля. У 2006 р. дефіцит вугілля для коксування оцінювався на рівні 8 млн т (імпортовано понад 7,7 млн т), в 2007 р. - 10-11 млн т (імпортовано близько 10,5 млн т).

Необхідність імпорту зумовлена не просто нестачею товарного обсягу, але й принциповим браком в Україні спеціальних сортів вугілля, необхідних для виробництва коксу. Відсутність портів для суден водотоннажністю понад 150 тис. т, неготовність транспортної інфраструктури сприяли тому, що ці сорти імпортувалися до 2006 р. винятково з Росії. Дефіцит коксівного вугілля в РФ підштовхнув українських металургів до розширення географії поставок. В 2007 р. до України було імпортовано близько 8% коксівного вугілля із США і Австралії, близько 14% - з Казахстану.

Таблиця 3.1. Ступінь концентрації продукції, що випускається, 2007 р.

Підприємство	Область	Питома вага по Україні, %
Авдієвський КХЗ	Донецька	18%
Азовсталь	Донецька	12%
ММК ім. Ілліча	Донецька	6%
Макіївкокс	Донецька	5%
Донецьккокс	Донецька	3%
Горловський КХЗ	Донецька	2%
Ясиновський КХЗ	Донецька	9%
Єнакіївський КХЗ	Донецька	2%
Всього по області	Донецька	51%
«АрселорМіттал Стіл Кривий Ріг»	Дніпропетровська	15%
Дніпрококс	Дніпропетровська	4%
Баглейкокс	Дніпропетровська	3%
Дніпродзержинський КХЗ	Дніпропетровська	3%
Всього по області	Дніпропетровська	25%
Алчевськкокс	Луганська	16%
Запоріжкокс	Запорізька	9%
Харківський	Харківська	1%

2) Оцінка власних можливостей підприємства.

Ринкове положення заводу, велика частка виробництва в загальному обсязі дозволяє підприємству утримувати вигідну конкурентоспроможну позицію. Шляхи виходу на закордонні ринки сприяють кращому збуту продукції. Але перешкоди на етапі виробництва суттєво впливають на процес надходження якісної готової продукції до споживача.

3) Питання маркетингу, пов'язані з розробкою його стратегії і тактики

Головний принцип роботи підприємства - це задоволення споживача, яке підтримується за допомогою випуску продукції високої якості, а також постійним вивченням вимог споживача.

Розробка і аналіз балансу електричної енергії і структури електроспоживання

Річна витрата активної електроенергії по i-тому підрозділу:

;

де:

- витрата активної енергії на технологічні та інші цілі, кВт·год/рік;

- коефіцієнт різночасності максимуму (0,9);

- розрахункове активне низьковольтне електричне навантаження підрозділу, кВт;

- розрахункове активне високовольтне електричне навантаження підрозділу, кВт;

- число годин використання максимуму активного навантаження підприємства, год/рік.

,

Де:

- витрата активної енергії на освітлювальні цілі, кВт·год/рік;

- розрахункове активне освітлювальне навантаження підрозділу, кВт;

- число годин використання максимуму освітлювального навантаження (для внутрішнього робочого освітлення підприємства - ; для зовнішнього освітлення території підприємства - ), год/рік.

Результати всіх подальших розрахунків представимо у вигляді таблиці.

Таблиця 3.2. Баланс активної електроенергії підприємства

Статті балансу	Прихід, тис.кВт·год	%	Витрата, тис.кВт·год	Витрата загальна, %
			Змінна частина	Постійна частина	Всього
Отримано з боку	.	100	-	-	-	-
Споживачі:
- Цех 1	-	-	11756,3	589,7	12346	20,8
- Цех 2			7280,3	786,2	8066,5	13,6
- Цех 3			2889	44,9	2933,9	4,9
- Цех 4			1879,8	27,3	1907,1	3,2
- Цех 5			5662,4	67,6	5730	9,6
- Цех 6			15261,6	29,3	15290,9	25,7
- Цех 7			2449,8	22,6	2522,4	4,2
- Ремонтно-механічний цех - Склад №1 - Склад №2 - Адмін. корпус - Центральна прохідна - Котельна	-	-	1255,8	78,9	1334,7	2,2
			1399	58,5	1457,5	2,45
			2880	35,1	2924,1	4,9
			539,3	14,4	553,7	0,9
			442,9	15,6	458,5	0,8
			2345,9	30	2375,9	4
- зовнішнє освітлення	-	-	0	46,4	46,4	0,08
Разом	-	-	56101,1	1846,5	57947,6
Втрати в мережі і на трансформаторах	-	-	0	1480	1480	2,4
Баланс		100	56971,1	2456,5	59427,6	100

Обґрунтування способу розрахунку підприємства за споживану електроенергію, виду тарифу (роздрібний, зонний або погодинний) і розрахунок плати за електроенергію.

1. Розмір плати за спожиту в даному періоді активну електроенергію при одинтарифному обліку:

,

де - плата за спожиту активну електроенергію при одинтарифному обліку, грн../період;

- одноставочний тариф за 1 кВт•год відпущеної споживачу активної електричної енергії, грн../кВт•год;

- обсяг споживання активної електричної енергії в даному періоді, кВт•год /рік.

Таблиця 3.3. Роздрібні тарифи, встановлені для ВАТ "Донецкобленерго" на вересень 2011 р.

Енергопоставляюча компанія	Тариф, коп./кВт•год (без ПДВ)
	1 клас	2 клас
ВАТ "Донецкобленерго"	63,31	83,56

=83,56 коп./кВт•год*59427,6 тис. кВт•год=100,27 коп./кВт•год*59427,6 тис. кВт•год=1,0027 грн/кВт•год*59427,6 тис. кВт•год=59688,05 грн/рік

Розмір плати за спожиту в даному періоді активну електроенергію при багатотарифному обліку:

,

де - плата за спожиту активну електроенергію при багатотарифному обліку, грн../рік;

- тарифний коефіцієнт для i-той зони.

- обсяг спожитої активної електроенергії в i-той зоні.

промисловий ринковий тарифний електроенергія

Таблиця 3.4. Тарифні коефіцієнти для розрахунку вартості активної електроенергії по зонах доби (для промислових підприємств)

Для промислових підприємств (з 1 січня 2004 р.)
Зона	січень, лютий, листопад, грудень	березень, квітень, вересень, жовтень	травень - серпень	Коефіцієнт до роздрібного тарифу
Пік	з 8-00 до 10-00 з 17-00 до 21-00	з 8-00 до 10-00 з 18-00 до 22-00	з 8-00 до 11-00 з 20-00 до 23-00	1,8
напівпік	з 6-00 до 8-00 з 10-00 до 17-00 з 21-00 до 23-00	з 6-00 до 8-00 з 10-00 до 18-00 з 22-00 до 23-00	з 7-00 до 8-00 з 11-00 до 20-00 з 23-00 до 24-00	1,02
Ніч	з 23-00 до 6-00	з 23-00 до 6-00	з 24-00 до 7-00	0,3

Пік - 25% 59427,6*0,25=14856,9 тис. кВт*год

Напівпік - 45% 59427,6*0,45=26742,42 тис. кВт*год

Ніч - 30% 59427,6*0,3=17828,28 тис. кВт*год

=1,0027 грн/кВт*год*(1,8*14856,9 тис. кВт*год+1,02*26742,42 тис. кВт*год+0,3*17828,28 тис. кВт*год) = 1,0027 *(26742,42+27277,3+5348,5)=1,0027*59368,22=59528,5 грн/рік

2. Економія по оплаті за активну електроенергію, обумовлена переходом на багатотарифний облік складе:

Економія від переходу на багатотарифний облік має місце, якщо .

3. Середня закупівельна ціна на активну електроенергію:

,

де - плата за споживану активну електроенергію, грн./рік.

, якщо ;

, якщо .

В нашому випадку Пел.а=

При оплаті за одноставочному тарифом і незмінністю тарифу середня закупівельна ціна на активну електроенергію відповідає по величині цьому тарифу.

Результати розрахунку плати підприємства за електроенергію представимо в табличній формі (табл. 3.5).

Таблиця 3.5. Результати розрахунку плати за електроенергію

Показник	Одиниця виміру	Значення показника
Споживання активної електроенергії	тис. кВт*год/рік	59427,6
Тарифи на активну електроенергію:
- без ПДВ	коп./кВт*год	83,56
- з ПДВ	коп./кВт*год	100,27
Плата за активну електроенергію:
- без ПДВ	тис.грн./рік	49607
- з ПДВ	тис.грн./рік	59528,5.
Середня закупівельна ціна на активну електроенергію:
- без ПДВ	коп./кВт*год	83,5
- з ПДВ	коп./кВт*год	100,2

4. Виробничий план

Виробничий цикл складається з ряду послідовних (відповідно до прийнятої технології) операцій. На виконання кожної операції потрібні устаткування, оснащення і інструменти, матеріали і енергоресурси, робоча сила і час.

Виробничий цикл електропостачання складається з експлуатаційного і ремонтного обслуговування електроустаткування.

Складання графіка планово-попереджувальних ремонтів електроенергетичного устаткування.

Система планово-попереджувальних ремонтів електроенергетичного устаткування передбачає виконання трьох видів робіт: капітальний ремонт, поточний ремонт і технічне обслуговування устаткування. На основі тривалості ремонтного циклу, міжремонтного і міжоглядового періодів, а також норм трудомісткості ремонтних заходів для потрібного при реалізації проекту устаткування складемо середньорічний графік планово-попереджувальних ремонтів устаткування мережі (табл. 4.1).

Силові трансформатори (СТ):

К1 36 міс. П1 36 міс. П2 36 міс. П3 36 міс. К2

Двигуни (Д):

К1 8 міс. П1 8 міс. П2 8 міс. П3 8 міс. П4 8 міс. П5 8 міс. П6 8 міс. П7 8 міс. П9 8 міс. К2.

Трансформатори струму і напруги (ТСіН):

К1 36 міс. К2.

Вакуумні вимикачі та їхні приводи (ВВіП):

К1 12 міс. П1 12 міс. П2 12 міс. К2.

Вимикачі навантаження та їхні приводи (ВНіП):

К1 12 міс. П1 12 міс. П2 12 міс. К2

Роз'єднувачі, віддільники, короткозамикачі і заземляючи ножі (РВКіЗН):

К1 12 міс. П1 12 міс. П2 12 міс. П3 12 міс. К2.

Розрядники трубчасті і вентильні (РТіВ):

К1 12 міс. П1 12 міс. П2 12 міс. П3 12 міс. П4 12 міс. П5 12 міс. К2.

Кабельні лінії електропередач (КЛЕП):

К1 12 міс. П1 12 міс. П2 12 міс. П3 12 міс. П4 12 міс. П5 12 міс. П6 12 міс. П7 12 міс. П8 12 міс. П9 12 міс. П10 12 міс. П11 12 міс. П12 12 міс. П13 12 міс. П14 К2 12 міс.

Таблиця 4.1 - Графік ППР

Устаткування

Кількість

Вид та місяць останнього ремонту

Трудомісткість за місяцями року, люд.-год.

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

СТ

26

К1: 01.5 П1: 07.5

П2: 08.6

П3:11.10

Д

4

К1: 04.2 П1:08.2

П12

П22

ТсіН

14

К1: 01.7 К2:08.7

ВВіП(ВН)

2

К1: 02.1 П1: 10.1

П11

П22

РВКіЗН

36

К1: 01.9 П1: 03.9 П2: 04.9 П3: 07.9

П19

П29

П39

П49

РТіВ

10

К1: 04.3 П1: 08.3 П2: 10.4

П13

П23

П34

Таблиця 4.2 - Трудомісткість виконання заходів системи ППР

Устаткування	Вид ремонту	Кількість	На од.	Трудомісткість за місяцями року, люд.-год.	За рік
				1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12
СТ 10000	КР		945
	ПР		202,5
	ТО		16,2	32	32	32	32	32	32	32	32	32	32	32	32	388,8
СТ 6300	КР	24	600
	ПР		130
	ТО		90	216	216	216	216	216	216	216	216	216	216	216	216	2592
Д	КР	4	135
	ПР		52				52				52					104
	ТО		6	24	24	24	6	24	24	24	6	24	24	24	24	132
ТС	КР	12	18
	ПР		6
	ТО		0,5	6	6	6	6	6	6	6	6	6	6	6	6	72
ТН	КР	2	25
	ПР		8
	ТО		0,5	1	1	1	1	1	1	1	1	1	1	1	1	12
ВВ(ВН)	КР	2	40
	ПР		18		18								18			36
	ТО		1	2	1	2	2	2	2	2	2	2	1	2	2	22
ВВ(НН)	КР	31	30										330			330
	ПР		12		120							120				240
	ТО		1	31	31	31	31	31	31	31	31	31	31	31	31	372
ВНіП	КР	24	12											96		96
	ПР		4	32		32										64
	ТО		0,5	8	12	8	12	12	12	12	12	12	12	8	12	132
РТіВ	КР	10	4
	ПР		2			6					6		8			20
	ТО
КЛЕП 50 мм2	КР	1,3
	ПР		36				47									46,8
	ТО
Разом трудомісткість																4349

5. Інвестиційний план

промисловий ринковий тарифний електроенергія

Інвестиційний план - це один з ресурсних розділів, в якому визначається розмір необхідних інвестицій (капітальних вкладень), їх розподіл по етапах здійснення проекту і напрямах використання.

Технологічна структура капітальних вкладень характеризує співвідношення витрат на будівельно-монтажні роботи (БМР), придбання устаткування, інші роботи і витрати (витрати на проектно-дослідницькі роботи, підготовку експлуатаційних кадрів і ін.).

Складання кошторису капітальних вкладень.

Таблиця 5.1 - Кошторис капітальних вкладень в систему електропостачання

Найменування об'єкту і тип устаткування	Одиниця виміру	Кількість одиниць	Розрахункова вартість одиниці, тис. грн.	Загальна вартість, тис. грн
Підстанція:
силові трансформатори	шт.	26	4380	113880
трансформатори струму	шт.	12	225,9	2710,8
трансформатори напруги	шт.	2	173	346
вакуумні вимикачі	шт.	33	23	759
вимикачі навантаження	шт.	24	0,89	21,36
роз'єднувачі	шт.	12	3	36
Віддільники	шт.	12	15	180
заземляючі ножі	шт.	12	3	36
Двигуни	шт.	4	4339	17356
Розрядники	шт.	10	0,175	1,75
ЛЕП:
Повітряні	м	2780	0,03	83,4
Кабельні	м	2780	0,04	111,2
Разом				135521,5

6. Організаційний план

Розрахункова явочна чисельність ремонтного персоналу, необхідного на весь комплекс заходів системи ППР електроенергетичного устаткування і мереж на планований рік, визначається за формулою:

,

Де:

- річна планова трудомісткість ремонтних заходів, люд.-год./рік (визначається при складанні графіка ППР);

- нормативний номінальний фонд робочого часу, годин/(рік·люд.) (визначається при складанні річного балансу робочого часу);

- коефіцієнт виконання норм, = 1,05 - 1,1.

Розрахункова явочна чисельність (розрахункова добова потреба) оперативного персоналу визначається за нормативами чисельності.

Розрахункова облікова чисельність оперативного і ремонтного персоналу розраховується по формулі:

,

Де:

- розрахункова облікова чисельність, люд.;

- прийнята явочна чисельність відповідного персоналу, люд.;

- відповідний коефіцієнт облікового складу (визначається при складанні річного балансу робочого часу).

Забезпечення безперебійного живлення великого підприємства необхідними енергоресурсами покладається на чергових інженерів, які керують експлуатацією всього енергогосподарства протягом зміни.

Оперативний персонал:

Ремонтний персонал:

Таблиця 6.1 - Чисельність персоналу, зайнятого електропостачанням підприємства

Категорія персоналу	Режим праці і відпочинку	Розрахункова явочна чисельність, люд.		Прийнята чисельність персоналу, люд.
				І зміна	ІІ зміна	явочна	облікова
Оперативний персонал	Безперервний, чотирьох бригадний, 12 годин	4	1	1	1	4	4
Ремонтний персонал	Перервний, п'ятиденний робочий тиждень, 8 годин	2	1,1	4	-	4	4
ІТП	Перервний, п'ятиденний робочий тиждень, 8 годин	4,51	-	2	-	2	4
Разом	-	10,51	-	7		10	12

Розрахунок річного фонду оплати праці персоналу електроенергетичної служби.

1. Річний фонд оплати праці оперативного (чергового) персоналу, який працює безперервно цілодобово (оплата праці - почасова), містить у собі наступні елементи:

- прямий (тарифний) фонд оплати праці;

- премії;

- доплата за роботу в нічний час;

- доплата за роботу в святкові дні;

- оплата понаднормових годин;

- оплата основної та додаткової відпустки;

- інші доплати.

1.1. Прямий (тарифний) фонд оплати праці оперативного персоналу розраховується виходячи з середнього окладу та явочної чисельності оперативного персоналу.

1.2. Премії , виплачувані з фонду оплати праці, можна прийняти в розмірі 30-40% від прямого фонду оплати праці.

1.3. Доплата за роботу в нічний час розраховується виходячи з того, що розмір доплати складає 30-40 % від годинної тарифної ставки:

,

Де: - додаткова оплата за кожну годину роботи в нічний час, грн./год. В розрахунках можна прийняти, що за кожну годину роботи в нічний час доплата складає 30-40% середньогодинної тарифної ставки, тобто:

;

- середньомісячний оклад оперативного персоналу, грн./міс.; - норма робочого часу (нормативний номінальний час), час/рік; - фонд роботи в нічний час, год./(рік•люд.). При безперервному обслуговуванні устаткування з тривалістю зміни :

;

- календарний час, днів/рік;

- явочна чисельність оперативного персоналу в нічний час, люд./зміну.

= 3000*12/1860=19,35 грн./рік

=1/4*8=730 год./(рік•люд.).

грн./рік

1.4. Доплата за роботу в святкові дні.

Робота в святкові дні оплачується у подвійному розмірі. При тривалості зміни доплата за роботу в святкові дні складе:

,

Де: - доля явочної чисельності робітників, які виходять щодоби на роботу; - кількість святкових днів у році, днів/рік. =10 днів; - розрахунковий номінальний час в днях, днів/рік.

1.5.Оплата понаднормових годин.

Понаднормові години оплачуються у полуторному розмірі за кожну годину роботи понад норми робочого часу:

,

Де:

- фонд часу, переробленого поверх встановленої норми, год./(рік•люд.);

- коефіцієнт доплат. Оскільки передбачається, що під оклад оперативний персонал відпрацьовує норму, прийняти .

1.6. Оплата відпусток.

Оплата відпусток здійснюється виходячи з середньоденного заробітку, розрахованого з урахуванням усіх попередніх виплат і доплат:

,

Де:

- середня тривалість відпустки (усіх видів), скоригована на фактичний режим роботи, днів/(рік•люд.).

Оперативний персонал:

Ремонтний персонал:

Інженерно-технічний персонал:

1.7. Інші доплати (1 % від суми попередніх виплат і доплат).

Оперативний персонал:

(144000+43200+14129+3956+21483,9+29903,6)*0,1=25667,25

Ремонтний персонал:

(12000+24000+18989)*0,1=5498,9

ІТП:

(168000+22153,8)*0,1=19015,38

Результати розрахунків фонду оплати праці персоналу електроенергетичної служби зведемо до табл. 6.2.

Таблиця 6.2 - Річний фонд оплати праці персоналу електроенергетичної служби

Категорія персоналу	Облікова чисельність, люд.	Середній оклад , грн./міс.	Прямий ФОП, грн./рік	Доплати та виплати, грн./рік
				премії	нічні	святкові	понад нормовані	відпустка	інші
Оперативний	4	3000	144000	43200	14129	3956	21483,9	29903,6	25667,25
Ремонтний	2	2500	120000	24000	-	-	-	18989	5498,9
ІТП	2	3500	168000	-	-	-	-	22153,8	19015,38
Разом	8	-		67200	14129	3956	21483,9	71046,4	50181,53

7. Фінансовий план

Визначення річних експлуатаційних витрат на розподіл електроенергії по електричній мережі.

Витрати виробництва від застосування засобів електрифікації формуються з двох видів витрат:

- виробничих витрат, обумовлених підтримкою електроенергетичного господарства на належному технічному рівні, тобто витрат на виконання робіт по технічному обслуговуванню і ремонту власними силами господарства і на оплату послуг підрядних організацій;

- невиробничих витрат - матеріальний збиток виробництву від аварійного виходу з ладу електроустаткування і від перерв в електропостачанні, а також пов'язаний з неякісним електропостачанням і нераціональним застосуванням електроенергії.

До річних експлуатаційних витрат на розподіл електроенергії по електромережі відносять всі витрати на підтримку електромережі в робочому стані, а також річну вартість втрат електричної енергії в елементах електромережі.

Кошторис експлуатаційних витрат на розподіл електроенергії складається по наступних економічних елементах витрат:

- витрати на оплату праці персоналу мережі;

- відрахування на соціальні заходи;

- амортизація основних фондів і нематеріальних активів;

- інші витрати;

- вартість втрат активної і реактивної електроенергії.

Витрати на оплату праці - це всі виплати по заробітній платі персоналу електроенергетичної служби (річний фонд оплати праці персоналу електроенергетичної служби).

Відрахування на соціальні заходи визначаються у розмірі нормативного процента від витрат на оплату праці.

Амортизаційні відрахування розраховуються поквартально на основі визначеної раніше розрахункової вартості об'єктів мережі і існуючих квартальних норм прискореної амортизації . Для розрахунку амортизаційних відрахувань об'єкти мережі поділяються на такі групи: ЛЕП, устаткування підстанцій, постійна частина витрат на спорудження підстанцій.

Інші витрати прийняти у розмірі 10-15% від амортизаційних відрахувань першого року.

Вартість втрат активної електроенергії визначається по формулі:

,

Де:

- вартість 1 кВт·г активної електроенергії, що втрачається (приймається на рівні середньої ціни без ПДВ 1 кВт·г споживаної активної електроенергії);

- втрати активної електроенергії в проектованій мережі, кВт·г/рік.

Вартість втрат реактивної електроенергії визначається по формулі:

,

Де:

- вартість 1 квар·год. реактивної електроенергії, що втрачається;

- втрати реактивної електроенергії в проектованій мережі, квар·год./рік.

Кошторис і структуру експлуатаційних витрат представити у вигляді табл. 7.1.

Таблиця 7.1 - Кошторис експлуатаційних витрат на розподіл електроенергії

Економічні елементи витрат	Величина витрат, тис. грн/рік	Питома вага, %
	1 рік	2 рік	3 рік	1 рік	2 рік	3 рік
Витрати на оплату праці, тис. грн	511,9	511,9	511,9	3,1	3,4	3,6
Відрахування на соц. заходи, тис. грн	188,4	188,4	188,4	1,1	1,2	1,3
Амортизаційні відрахування, тис. грн	6747,7	5604,9	4655,7	41,1	36,7	32,5
Інші витрати, тис. грн	1012,2	1012,2	1012,2	6,2	6,6	7,1
Вартість втрат активної енергії	1480,0	1480,0	1480,0	14,9	52,1	55,5
Разом	9940	8797,4	7848,2	100	100	100
зокрема без вартості втрат активної електроенергії	8460,1	7317,4	6368,2

Таблиця 7.2 - Розрахунок амортизаційних відрахувань

Група ОФ	Залишкова вартість на початок кварталу, тис. грн.	Амортизаційні відрахування, тис. грн.
	І	ІІ	ІІІ	IV	І	ІІ	ІІІ	IV
І (ЛЕП)	194,6	190,7	186,9	183,2	3,9	3,8	3,7	3,7
ІІІ (інше устаткування)	135326,9	127207,3	119574,9	112400,4	8119,6	7632,4	7174,5	6744,0
Разом	135521,5	127398,0	119761,8	112583,5	8123,5	7636,3	7178,2	6747,7
І (ЛЕП)	183,2	179,5	175,9	172,4	3,7	3,6	3,5	3,4
ІІІ (інше устаткування)	112400,4	105656,3	99317,0	93357,9	6744,0	6339,4	5959,0	5601,5
Разом	112583,5	105835,8	99492,9	93530,3	6747,7	6343,0	5962,5	5604,9
І (ЛЕП)	172,4	168,9	165,6	162,2	3,4	3,4	3,3	3,2
ІІІ (інше устаткування)	93357,9	87756,5	82491,1	77541,6	5601,5	5265,4	4949,5	4652,5
Разом	93530,33	87925,4	82656,6	77703,9	5604,9	5268,8	4952,8	4655,7

8. Оцінка ефективності проекту

Визначення показників економічної ефективності інвестицій є найважливішим підсумковим пунктом обґрунтування проектованих заходів.

З урахуванням специфіки проекту системи електропостачання в цьому розділі:

- розраховуються показники, що характеризують стан електрогосподарства підприємства;

- складається зведена таблиця показників, що характеризують ефективності проекту в цілому.

Собівартість розподілу електроенергії по проектованій електричній мережі:

,

Де:

- річні експлуатаційні витрати на розподіл електроенергії по мережі, грн./рік;

- річне споживання електроенергії (річний обсяг корисно відпущеної електроенергії споживачам), кВт·г/рік.

Ср.е 1=16,7 коп/кВт*год

Ср.е 2=14,8 коп/кВт*год

Ср.е 3=13,2 коп/кВт*год

Собівартість використання 1 кВт·г електроенергії на підприємстві:

,

Де:

- загальна плата підприємства за електроенергію (з ПДВ), одержану від енергосистеми, грн./рік.;

- сумарні витрати по електрогосподарству (експлуатаційні витрати на розподіл електроенергії по електромережі без вартості втрат електроенергії, грн./рік.

СкВт*Г1=114,4 коп/кВт*год

СкВт*Г=112,5 коп/кВт*год

СкВт*Г1=110,9 коп/кВт*год

Висновки

Системою електропостачання називають сукупність пристроїв для виробництва, передачі і розподілу електроенергії. Системи електропостачання промислових підприємств створюються для забезпечення харчування електроенергією промислових приймачів, до яких відносяться електродвигуни різних машин і механізмів, електричні печі, електролізні установки, апарати і машини для електричного зварювання, освітлювальні установки й ін.

Одним із завдань підвищення надійності функціонування системи електропостачання є виявлення можливостей управління електровжитком виробничих об'єктів, для чого необхідне вивчення характеристик підприємств і розробка ефективних способів управління їх потужністю. Оцінка можливостей виробничих об'єктів в забезпеченні завдань режимної керованості енергосистем може проводитися лише на основі об'єктивних даних про реальні економічні збитки унаслідок реалізації різного роду дій, що управляють, як з боку енергосистеми, так і усередині схеми електропостачання виробничого підприємства.

Управління процесом використання електроенергії промисловим підприємством полягає в дотриманні погоджених з енергосистемою умов: споживання енергії в години проходження добових максимумів, при планових обмеженнях, при виникненні аварійних ситуацій. Суть завдання управління полягає в тому, щоб досягти мінімального руйнування виробничого процесу підприємства унаслідок зниження потужності - обмеження або відключення окремих виробництв, цехів, ділянок, агрегатів. Основною вимогою при цьому є здатність виробництва зберігати, по можливості, випуск продукції незалежно від дії різного роду негараздів.

В якості зразку ми представили ВАТ "Авдіївський коксохімічний завод". Підприємство працює на власних енергоносіях. І незважаючи на те, що воно займає одну з кращих позицій у своєму секторі, існує баг...