Кластеризація діагностичних сигналів про експортну діяльність підприємства

Размещено на http://www.allbest.ru/

Анотація

КЛАСТЕРИЗАЦІЯ ДІАГНОСТИЧНИХ СИГНАЛІВ ПРО ЕКСПОРТНУ ДІЯЛЬНІСТЬ ПІДПРИЄМСТВА

Аль-Оста Салім Абдуль-Азіз, аспірант кафедри менеджменту та адміністрування, Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля, м. Сєвєродонецьк.

В статті обґрунтовано доцільність вивчення та аналізу сигналів про стан експортної діяльності промислового підприємства. Під сигналом пропонується розуміти вид інформації, який дозволяє керівнику своєчасно реагувати на можливу подію шляхом прийняття управлінського рішення. Вивчення сигналів здійснено в межах проведеної кластеризації сигналів стану експортної діяльності підприємства, яку здійснено за такими критеріями: регулярність, безперервність, швидкість розвитку, сила впливу та пертинентність. За результатами оцінки сигналів за встановленими критеріями було виявлено п'ять кластерів сигналів, які мають спільні ознаки. Встановлення зазначених кластерів дозволяє виявляти закономірності виникнення сигналів стану експортної діяльності підприємства та є підставою для визначення схильності експортної діяльності підприємства до патологічних станів.

Ключові слова: діагностика, експортна діяльність підприємства, сигнал, кластеризація.

DIAGNOSTICS SIGNALS CLUSTERING OF THE ENTERPRISE'S EXPORT ACTIVITIES

Al-Osta Salim Abdul-Aziz, graduate student of management and administration department of, Volodymyr Dahl East Ukrainian National University, Severodonetsk.

In the article the study and analysis of signals about the condition of the industrial enterprise's export activity is proved. It is proposed to understand a signal as the type of information that allows managers to respond to possible events by management decision timely. Study of the signals was carried within the signals clustering of the enterprise's export activities, which was done by the following criteria: regularity, continuity, development speed, influence strength and level of compliance with information needs. Five clusters of signals with common features were identified by the established criteria. Determination of these clusters gives an opportunity to detect patterns of signals emergence and is the basis for proving the propensity of enterprise's export activity to the pathological conditions.

Keywords: diagnostics, the export activity of the company, signal, clustering.

Вступ

Постановка проблеми. Експортна діяльність промислового підприємства, враховуючи складні сучасні геополітичні процеси, внутрішню соціально-економічну ситуацію, супроводжується виникненням певних негативних явищ. Через високу ймовірність, поширеність, системність виникнення такі явища при здійсненні підприємством експортної діяльності мають ознаки патологічного стану. До таких патологічних станів експортної діяльності можуть бути віднесено: зниження конкурентоспроможності підприємства, низька інноваційність підприємства, утруднення виходу на зовнішні ринки, низька інвестиційна привабливість підприємства, відсутність мобільності підприємства, недолік кваліфікованих робітників. Пошук напрямів вирішення зазначених патологічних проблем експортної діяльності підприємства залежить від наявності інформації про стан кожної стадії експортної діяльності промислового підприємства, встановлення її "вузьких місць", результатів діагностики.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблема ідентифікації процесів і чинників, які мають вплив на стан діяльності підприємства у стратегічному та тактичному горизонті управління з наданням відповідних часових можливостей для проведення змін, досліджується в методології управління за сильними та слабкими сигналами. Теоретичним і практичним аспектам управління за сильними та слабкими сигналами присвячені дослідження багатьох вчених [1, 2, 4]. Поряд з цим, питанню впровадження оцінки сильних та слабких сигналів в процес діагностики діяльності підприємства приділяється недостатньо уваги, й майже недослідженим воно залишається при діагностуванні експортної діяльності підприємства. У зв'язку з цим виникає об'єктивна необхідність у вивченні змісту сигналів стану експортної діяльності підприємства та розробці методичного підходу до їх оцінювання.

Метою статті є розвиток методичних положень щодо діагностики експортної діяльності промислового підприємства за рахунок встановлення, вивчення та аналізу сигналів.

Виклад основного матеріалу дослідження

При здійсненні підприємствами експортної діяльності відстеження інформації про зміни у зовнішньому та внутрішньому середовищі, що надходить у вигляді сигналів, є важливою та необхідною умовою ефективного експорту. Під сигналом пропонується розуміти вид інформації, який дозволяє керівнику своєчасно реагувати на можливу подію шляхом прийняття управлінського рішення. Сигнали про експортну діяльність підприємства містять у собі інформацію щодо схильності або наявності того чи іншого патологічного стану та є своєрідними індикаторами "хвороб". За результатами дослідження експортної діяльності підприємства встановлюється широке коло сигналів. Розрізненість сигналів за силою, походженням, регулярністю та іншими ознаками утруднює їх інтерпретацію та виявлення подальших діагностичних висновків, а також встановлення шляхів покращення стану експортної діяльності за результатами діагностики. З метою подолання цієї проблеми та проведення діагностичних процедур доцільно звернутись до інструментарію кластерного аналізу. Кластеризація сигналів експортної діяльності підприємства передбачає виявлення кластерів сигналів, які мають спільні ознаки за обраними критеріями. В якості критеріїв кластеризації сигналів експортної діяльності підприємства пропонується використовувати такі: регулярність, безперервність, швидкість розвитку, сила впливу, пертинентність. Характеристика критеріїв кількісного оцінювання сигналів експортної діяльності підприємства представлена в табл. 1.

Таблиця 1. Характеристика критеріїв кількісного оцінювання сигналів експортної діяльності підприємства

Одним із критеріїв оцінювання сигналів є регулярність, під якою пропонується розуміти повторювання сигналів через рівні проміжки часу. Можливі значення сигналів за даним критерієм коливаються від 0 до 10. Мінімальне значення сигналу за критерієм регулярності означає, що сигнали є нерегулярними (такими, які не повторюються або повтори мають випадковий характер). Максимальне значення сигналу за критерієм означає наявність чіткої закономірності повторювання сигналів.

Безперервність сигналів виступає критерієм їх оцінювання та є пов'язаним із регулярністю сигналів. Максимальне значення за даним критерієм означає, що сигнали відбувалися (не зважаючи на частоту та регулярність відбування) протягом всього терміну спостереження. Мінімальне значення за даним критерієм передбачає високу частоту відсутності сигналів за окремих проміжків спостереження.

Під швидкістю розвитку сигналу розуміється швидкість переходу сигналу до наступного стану (посилення чи послаблення). Максимальне значення за даним критерієм означає високий темп переходу до наступної стадії розвитку сигналу. Мінімальне значення означає низький темп переходу до наступного стану розвитку сигналу.

Критерій сили впливу характеризує, наскільки подія, про яку сигналізує даний сигнал, є вагомою щодо діяльності підприємства в цілому. Мінімальне значення за даним критерієм означає, що наслідки впливу подіє є незначними. Максимальне значення наголошує на впливовості події щодо діяльності підприємства в цілому.

Під пертинентністю управлінської інформації розуміється ступень відповідності управлінської інформації інформаційним потребам керівників. Пертинентність відбиває міру задоволення об'єктивних інформаційних потреб управлінців відповідно їх ролі в управлінні ЗЕД підприємства й функціональним обов'язкам, та має динамічний характер [3]. Мінімальне значення за даним критерієм означає низький ступень відповідності управлінської інформації інформаційним потребам керівників. Максимальне значення даного критерію означає високий ступень відповідності управлінської інформації інформаційним потребам керівників.

З метою досягнення повноти кластерного аналізу доцільно визначити кластери за функціями експортної діяльності та експортною діяльністю в цілому. діагностика експортна патологічний критерій

Експортну діяльність варто розуміти як діяльність суб'єктів господарювання з реалізації господарської компетенції (сукупності господарських прав та обов'язків) щодо продажу товарів іноземним суб'єктам господарської діяльності, шляхом реалізації виробничо-господарських, організаційно-економічних та оперативно-комерційних функцій.

Процедура кластеризації сигналів експортної діяльності реалізована у пакеті прикладних програм STATISTICA 10. Дендрограми сигналів про експортну діяльність підприємства представлено на рис. 1. Кластерний аналіз сигналів експортної діяльності підприємства в цілому дозволяє виявити п'ять кластерів. До першого кластера належить сигнал про підвищення частки бракованої продукції, який має найвищу пертинентність. У другий кластер увійшов сигнал про підвищення ціни конкурентами, який характеризується високими показниками за пертинентністю, силою впливу та швидкістю розвитку, а також середніми показниками за регулярністю та безперервністю. Третій кластер включає сигнал про затримку постачання сировини, який може бути охарактеризований низькими показниками за критеріями безперервності та швидкості розвитку. Четвертий кластер включає такі сигнали: недостатня ефективність рекламних заходів, затримки оплати за відвантажену продукцію, виконання цілей не в повному обсязі, затримки у митному оформленні, затримки у транспортуванні, підвищення ворожості, необхідність перегляду стратегії, підвищення конкурентоспроможності експортної продукції, затримки у підготовці документів для сертифікації нових видів продукції, підвищення рівня конфліктності, відсутність регулярного моніторингу потенційних контрагентів, необхідність пошуку нового партнера, оновлення асортименту конкурентами.

До п'ятого кластеру входять такі сигнали: неефективність діючих контрактів, відсутність проведення переговорів з діючими контрагентами щодо затримки постачань, зниження частки ринку, які характеризуються середніми значеннями за більшістю критеріїв.

Рис. 1. Дендрограма сигналів про експортну діяльність підприємства (за виробничо-господарською, організаційно-економічною, операційно-комерційною функціями)

Примітка:

1.1 Зниження частки ринку на 2 % (квартал)

2.6 Необхідність пошуку нового партнера (через затримки постачань)

1.2 Оновлення асортименту конкурентами (10 %)

3.1 Відсутність регулярного моніторингу стану відносин із контрагентами

1.3 Зниження конкурентоспроможності експортної продукції

3.2 Відсутність проведення переговорів з діючими контрагентами щодо затримки постачань

1.4 Затримка постачання сировини (через постачальника)

3.3 Неефективність діючих контрактів (необхідність перегляду)

1.5 Підвищення частки бракованої продукції

3.4 Затримки у підготовці документів для сертифікації нових видів продукції

2.1 Виконання цілей не в повному обсязі

3.5 Затримки у митному оформленні

2.2 Підвищення ворожості (за рахунок змін у законодавстві)

3.6 Затримки у транспортуванні

2.3 Необхідність перегляду стратегії

3.7 Затримки оплати за відвантажену продукцію

2.4 Підвищення ціни конкурентами (за рахунок розширення асортименту)

3.8 Підвищення рівня конфліктності

2.5 Недостатня ефективність комунікаційної політики.

Висновки

Виокремлення сигналів, здійснене за допомогою кластерного аналізу, дозволяє розглядати їх укупі та виявляти закономірності їх виникнення, вагомість, інформативність тощо. Отримані результати кластеризації, з одного боку, є достатніми для прийняття управлінських рішень щодо покращення експортної діяльності підприємства, з іншого боку, можуть бути використані для подальших досліджень. Так, інформація про склад кластерів сигналів є корисною при дослідження схильності експортної діяльності підприємства до патологічних станів.

Література

1. Ансофф И. Стратегическое управление / И. Ансофф; пер. с англ. - М.: Экономика, 1989. - 519 с.

2. Кузьмін О.Є. Метод перспективної діагностики слабких сигналів потенційних явищ за видами діяльності підприємства / О.Є. Кузьмін, М.Є. Адамів // Бізнес Інформ. - 2013. - №2. - c. 69-74.

3. Головкова К.Ю. Алгоритм розроблення інформаційної системи управління ЗЕД підприємства: стисла характеристика / К.Ю. Головкова // Відповідальна економіка. - 2012. - Вип. 4. - с. 184-187.

4. Шифpин М.Б. Управление по слабым сигналам [Електронний ресурс]/ М. Б. Шифpин. - Режим доступу: http://www.elitarium.ru/upravlenie_po_ slabym_signalam/.

References:

1. Ansoff, I. (1989), Strategicheskoe upravlenie [Straregic management], Jekonomika, Moscow, Russia.

2. Kuz'min, O.Ye. and Adamiv, M. Ye. (2013), "The method of a promising weak signals diagnostic of potential effects of the companies activities", Biznes Inform, vol.2, pp. 69-74.

3. Holovkova, K.Yu. (2012), "Algorithm of the development of information system management of enterprise's foreign economic activity: a brief description", Vidpovidal'na ekonomika, vol. 4, pp. 184-187.

4. Shyfpyn, M.B. "Management on weak signals", [Online], available at: http://www.elitarium.ru/upravlenie_po_slabym_signalam/.

Размещено на Allbest.ru