Удосконалення механізму прийняття оптимальних господарських рішень в умовах ризику на базі критеріального підходу

Размещено на http://www.allbest.ru//

Размещено на http://www.allbest.ru//

Удосконалення механізму прийняття оптимальних господарських рішень в умовах ризику на базі критеріального підходу

В. В. Красношапка,

к. т. н., доцент кафедри економіки та підприємництва, Національного технічного університету «КПІ»

В. О. Кружилко,

магістрант кафедри економіки та підприємництва

У статті обґрунтовано необхідність застосування критеріального підходу у процесі прийняття управлінських рішень в умовах ризику та невизначеності. У результаті аналізу публікацій, присвячених даній проблемі, було визначено, що для прийняття оптимальних управлінських рішень на підприємстві доцільно використовувати критерії Вальда, Севіджа, Гурвіца та Ходжа-Лемана. Також наведено приклад, у якому менеджер обирав з числа можливих альтернатив варіант інвестування коштів у певний вид основних засобів. Інформаційною базою слугувала офіційна статистика обсягів капіталовкладень в основні засоби українських компаній впродовж 2010-2014 років. Вибір оптимальної альтернативи базувався на використанні критерію Гурвіца. В результаті проведених розрахунків визначено, що найбільш ефективним варіантом є інвестування у машини та виробниче обладнання.

Ключові слова: підприємство, основні засоби, господарське рішення, критерій прийняття господарських рішень, інвестиції.

критеріальний оптимальний інвестування альтернатива

Вступ

Трансформація економіки України на початку третього тисячоліття залишається вкрай складним питанням, оскільки українські реалії псевдо ринкового реформування та нестабільні параметри розвитку вітчизняної економіки призводять до загострення існуючих проблем. Зокрема, однією із ключових перешкод на шляху розвитку української економіки є високий рівень фізичного та морального зносу основних засобів на вітчизняних підприємствах. Без значних інвестицій в їх оновлення та модернізацію неможливо отримати позитивні зрушення у соціальній та економічній сферах суспільства. Однак інвестиції в оновлення фондів підприємства у сучасних умовах характеризується високим ступенем ризику, тому ефективність цих капіталовкладень у значній мірі залежить від обраної моделі прийняття господарських рішень на підприємстві.

Для ефективного вирішення задач, пов'язаних з інвестуванням вільних коштів підприємства, можуть бути застосовані моделі, в основу яких покладено критерії прийняття господарських рішень. Беззаперечною перевагою даного різновиду математичних інструментів є їх простота у використанні, універсальність та можливість враховувати певні специфічні пріоритети особи, що приймає рішення (ОПР) при вирішені поставлених завдань.

Аналіз останніх наукових досліджень і публікацій

Проблемою прийняття господарських рішень в умовах невизначеності та ризику займалося багато вчених, зокрема В.В. Вітлинський, Л.І. Донець, С.М. Клименко, В.І. Іващенко та інші. В своїх працях вони приділяли значну увагу сутності ризику та невизначеності, що супроводжують будь-яке господарське рішення, а також концепції статистичних ігор між гравцем-людиною (ОПР) та гравцем-природою (зовнішнє середовище), які протидіють одне одному. Ключову роль у даній концепції відводиться критеріям прийняття господарських рішень, які дають змогу обрати найоптимальніше, виходячи з пріоритетів ОПР, рішення. Проте, практичні ситуації, у яких доцільність використання даного математичного апарату була б очевидною, не розглядалися у достатній мірі.

До основних критеріїв, які доцільно використовувати у процесі господарської діяльності підприємства можна віднести критерії Вальда, Севіджа, Гурвіца та Ходжа-Лемана. Використання даного математичного апарату дасть змогу ОПР управляти ризиками у процесі прийняття господарських рішень, особливо тих, що стосуються капіталовкладень в основні засоби підприємства. Даний аспект управлінської діяльності в значній мірі потребує математичної підтримки, оскільки, як правило, інвестування в основні засоби передбачає значні фінансові витрати для підприємства і, як наслідок, високий рівень відповідальності для управлінця [1, с.156]. Розглянемо стисло особливості застосування та математичний зміст вищезгаданих критеріїв.

Критерій Вальда

Даний критерій ефективно функціонує в умовах повної невизначеності та дає змогу розрахувати мінімальний позитивний ефект від того чи іншого господарського рішення.

Математичний зміст даного критерію виражається наступною формулою:

=, (1)

де  - значення критерію Вальда;

 - оцінка ефективності i-ї альтернативи при настанні j-го стану зовнішнього середовища.

Критерій Вальда доцільно використовувати тоді, коли не має точних даних про стан зовнішнього середовища (тобто тих факторів, які безпосередньо впливають на ефективність нашого рішення і на які ми самі не можемо у достатній мірі вплинути) або коли необхідно повністю виключити будь-який ризик.

Критерій Севіджа

Даний критерій доцільно застосовувати у випадках, коли у зовнішньому середовищі можуть виникнути не прогнозовані фактори, вплив яких створює такі умови, які виявляються для ОПР кращими за очікуванні.

Наприклад, покращилися погодні умови, впала ціна на сировину, конкуренція зменшилась на ринку у порівнянні з прогнозованими очікуваннями, тощо.

Формула для розрахунку критерію Севіджа має такий наступний вигляд:

(2)

де  - значення критерію Севіджа;

 - оцінка ефективності i-ї альтернативи при настанні j-го стану зовнішнього середовища.

Таким чином, даний критерій (на відміну від критерію Вальда) припускає, що фактори зовнішнього середовище здатні діяти сприятливим по відношенню до ОПР чином, тобто краще, ніж очікувалося.

Критерій Гурвіца

Критерій Гурвіца рекомендує ОПР обирати той варіант рішення, який займає проміжне місце між крайнім песимізмом та крайнім оптимізмом по відношенню до стану зовнішнього середовища. Даний критерій, як і критерій Севіджа, допускає певну міру ризику при прийнятті господарського рішення і тому може бути застосований лише у тих ситуаціях, які не здатні призвести до значних ускладнень діяльності ОПР у випадку прийняття невдалого рішення. Наприклад, критерієм Гурвіца можна керуватися при обранні програмного забезпечення для більш ефективної роботи з клієнтською базою підприємства.

Математичний зміст даного критерію виражається формулою:

, (3)

де  - значення критерію Гурвіца;

 - оцінка ефективності i-ї альтернативи при настанні j-го стану зовнішнього середовища;

y - коефіцієнт «песимізму» ОПР, який знаходиться в межах від 0 до 1.

У випадку, коли значення y дорівнює 1 даний критерій автоматично перетворюється на критерій Вальда.

Критерій Ходжа-Лемана

Даний критерій базується одночасно на критеріях Вальда та Байеса-Лапласа і використовується у ситуаціях, коли ОПР має деяку недовіру стосовно розподілу вірогідностей настання певних подій у зовнішньому середовищі [4]. У випадку, коли d=1, то даний критерій фактично перетворюється на критерій Байеса-Лапласа, а якщо d=0, то на Вальда. Обраховується критерій Ходжа-Лемана за такою формулою:

(4)

де - значення критерію Ходжа-Лемана;

- оцінка ефективності i-ї альтернативи при настанні j-го стану зовнішнього середовища;

d - коефіцієнт «довіри» ОПР.

Отже, даний критерій передбачає використання коефіцієнта довіри d, який, по суті, є кількісним виміром оптимізму ОПР стосовно вірогідності настання того чи іншого стану навколишнього середовища

Метою дослідження є удосконалення механізму прийняття оптимальних господарських рішень при інвестуванні коштів в оновлення основних засобів підприємства в умовах ризику на основі використання критеріальних методів ухвалення рішень.

Результати дослідження

Однією з ключових проблем розвитку економіки України є значний рівень фізичного та морального зношення основних засобів вітчизняних підприємств.

Вирішення даної проблеми підприємствами потребує розв`язання низки взаємопов`язаних завдань, зокрема:

- визначення оптимальних термінів експлуатації основних засобів;

- вибір найкращої форми оновлення основних засобів;

- визначення раціональної послідовності заходів щодо технічного переозброєння та реконструкції виробництва;

- розробка стратегії фінансового забезпечення процесу оновлення основних засобів

Враховуючи той факт, що усі вищезазначені завдання вимагають пошуку найкращого рішення із сукупності альтернативних варіантів, важливого значення набуває питання обґрунтування раціональних механізмів їх прийняття.

Слід також зазначити, що оновлення основних засобів підприємства може бути здійснено у різних формах, зокрема, шляхом заміни застарілих основних фондів на нові, проведення їх капітального ремонту, модернізації тощо[5]. При цьому важливого значення набуває вибір найкращої форми оновлення основних засобів з урахуванням технічного стану кожного елементу, а також іншої інформації, яка повинна містити відомості про:

- прогнозовані витрати підприємства, пов`язані із здійсненням капітального ремонту кожного елементу його основних засобів;

- вартість придбання нових основних засобів;

- прогнозні витрати підприємства, пов`язані із модернізацією кожного елементу його основних засобів.

Як правило, процес оновлення основних засобів підприємства розраховується на досить тривалий проміжок часу та вимагає від керівництва значних капіталовкладень. Саме тому у процесі реалізації проектів даного типу відповідальній особі необхідно приймати рішення за підтримки певного математичного апарату, а не виключно на базі своїх знань, досвіду та інтуїції. Критерії прийняття господарських рішень здатні забезпечити ефективну підтримку ОПР у плані мінімізації ризиків під час вибору оптимального варіанту із сукупності доступних альтернатив. У загальному випадку це виглядатиме так:

Аі -- альтернатива і-го рішення (і = n);

Sj-- можливий j-стан навколишнього середовища (j = 1,m);

aij -- оцінка ефективності i-ої альтернативи при настанні j-го стану зовнішнього середовища.

Основні рекомендації щодо використання критеріїв прийняття господарських рішень у найбільш розповсюджених для підприємства ситуаціях наведено у табл. 1.

Таблиця 1.

Доцільність використання критеріїв прийняття господарських рішень у стандартних ситуаціях

 Літерні оцінки відповідають таким значенням:

А - «найдоцільніше»;

B - «рекомендовано»;

C - «допустимо»

D - «не доцільно»

Таким чином, у питаннях, пов'язаних із вибором оптимального рішення при оновленні основних засобів підприємства, найдоцільніше використовувати критерії Гурвіца, оскільки дану задачу можна класифікувати як придбання нових основних засобів. Застосування вищевказаного критерію дасть змогу ОПР всебічно проаналізувати ситуацію та, як наслідок, мінімізувати ризик прийняття неоптимального господарського рішення.

Згідно офіційних статистичних даних, специфіка інвестування в основні засоби в Україні має такий вигляд:

Таблиця 2.

Капітальні інвестиції за видами активів за 2010-2014 роки

Припустимо, що ОПР має вкласти кошти в модернізацію основних засобів певного підприємства, зокрема у його матеріальні активи. Очевидно, що він прагне максимізувати свої майбутні вигоди від капіталовкладень. Значення комірок, утворених на перетині альтернативи Аn та можливого стану зовнішнього середовища Qn, визначається шляхом експертних оцінок привабливості даних комбінацій. Нехай для оцінки перспективності наявних альтернатив менеджер використовуватиме критерії Гурвіца, оскільки даний математичний інструмент рекомендуються для використання у ситуаціях, пов'язаних із придбанням нового обладнання.

Станами зовнішнього середовища у даному випадку виступатимуть такі можливі варіанти:

1. Економічна ситуація в країні значно погіршується

2. Економічна ситуація в країні залишається незмінною

3. Економічна ситуація в країні значно покращується

Слід також зазначити, що дані стани зовнішнього середовища включають у себе різні групи ризиків, зокрема валютний (можливість різкого падіння курсу національної валюти по відношенню до іноземних), кредитний (підвищення плати за використання кредитних коштів), фінансовий та інвестиційний (ризик неповернення вкладених коштів). Відповідно, при погіршені економічної ситуації (Q1) вірогідність виникнення вищевказаних ризиків буде вкрай високою, при незмінній економічній ситуації (Q2) - середньою, а при покращені економічної ситуації у країні (Q3) шанс виникнення даних ризиків буде мінімальним.

При розрахунку критерію Гурвіца коефіцієнт «песимізму» у ОПР складатиме 0,85, оскільки існує реальна загроза погіршення наявної ситуації.

Таблиця 3.

Кінцева матриця розрахунку критерію Гурвіца

На основі даних табл. 3 за формулою (3) було проведено розрахунки критерію Гурвіца для вибору оптимальної альтернативи:

 = 0.85*4+(1-0.85)*6 = 4.3;

= 0.85*4+(1-0.85)*8 = 4.6;

 = 0.85*4+(1-0.85)*6 = 4.3;

 = 0.85*3+(1-0.85)*8 = 3.75;

= 0.85*2+(1-0.85)*6 = 2.6;

 = 0.85*4+(1-0.85)*5 = 4.15;

 = 0.85*2+(1-0.85)*5 = 2.45;

 = 0.85*3+(1-0.85)*5 = 3.3.

Встановлено, що варіант А2 (придбання нежитлових будівель) є оптимальною альтернативою, оскільки їй відповідає максимальне значення критерію Гурвіца (4,6). Таким чином, спираючись на проведені розрахунки, було доведено, що ОПР варто вкласти кошти у саме у нежитлові будівлі.

Висновки

Проблема раціонального вибору оптимального господарського рішення є однією з ключових задач у ринковій економіці. Правила прийняття господарських рішень в умовах невизначеності та зумовленого нею ризику базуються на різних концепціях. Однією з найбільш розповсюджених є концепція статистичних рішень ігор, яка полягає у виборі ОПР оптимальних стратегій (рішень), які б забезпечували максимально можливий позитивний ефект.

У результаті аналізу публікацій В.В. Вітлинського, Л.І. Донеця , С.М. Клименка, В.І. Іващенка було зроблено висновок, що для прийняття управлінських рішень доцільно використовувати критерії Вальда, Севіджа, Гурвіца та Ходжа-Лемана. Використання критеріального підходу є особливо актуальним в задачах, пов'язаних з інвестуванням в оновлення та модернізацію основних засобів підприємства, оскільки дані проекти, як правило, вимагають обґрунтування доцільності значних капіталовкладень.

Визначено, що для вирішення завдань, пов'язаних із інвестуванням в основні засоби підприємства, найбільш доцільно використовувати критерій Гурвіца. Було використано офіційну статистику капітальних інвестицій в активи підприємств у 2010-2014 роках та метод експертних оцінок при визначені привабливості відповідних варіантів вкладання коштів. Отримані результати свідчать про доцільність інвестування у придбання або оновлення нежитлових будівель підприємства. Слід також зазначити, що дана пропозиція не збігається із загальною тенденцією інвестування в машини та виробниче обладнання, яка, згідно офіційної статистики, мала місце впродовж останніх років.

Таким чином, застосування запропонованого критеріального підходу можна вважати доцільним при вирішенні управлінських завдань на підприємстві, зокрема у випадках інвестування коштів в оновлення основних засобів підприємства.

Література

1. Донець Л.І. (2012), Обґрунтування господарських рішень та оцінка ризиків, [Justifybusinessdecisionsandrisks], Центр учбової літератури, Київ, Україна.

2. Вітлинський В.В. та Великоіванченко Х.І. (2004), Ризикологія в економіці та підприємництві, [Riskology ineconomicsandentrepreneurship], КНЕУ, Київ, Україна.

3. Клименко С.М. та Дуброва О.С. (2006), Обґрунтування господарських рішень та оцінка ризиків, [Justifybusinessdecisionsandrisks], КНЕУ, Київ, Україна.

4. Ткаченко А.М. (2009), «Прийняття господарських рішень в умовах ризику та невизначеності», Економіка промисловості, №44, с.22-25.

5. Колещук О.Ю. , Гришко В.А. та Лесик Л.И. (2011), «Обґрунтування рішень щодо вибору форми оновлення основних засобів підприємства», Сучасні проблеми економіки та менеджменту, с. 377-378.

Размещено на Allbest.ru