Специфіка вартісного оцінювання інтелектуального капіталу

Размещено на http://www.allbest.ru/

Специфіка вартісного оцінювання інтелектуального капіталу

К. А. Андрющенко

Раціональне використання інтелектуального капіталу з урахуванням властивостей його компонентів може зробити істотний вплив на вартість будь-якої компанії, що видається важливим для всіх учасників економічних процесів, адже вартість бізнесу служить найважливішим індикатором його ефективності. В цілому найважливіша функція інтелектуального капіталу зводиться до створення і підтримки різних технологічних, організаційних, фінансових та ін. Переваг, завдяки чому можливе якісна зміна своїй вартісній характеристики і створення доданої вартості. Облік даного положення в рамках управління компанії і його раціональне застосування сприяє оптимізації та підвищення ефективності функціонування бізнесу, виступає найважливішим фактором максимізації доходу на вкладений капітал, тобто збільшує вартість компанії [5, C.12].

Зростання вартості компанії може бути здійснений в результаті реалізації низки фінансово-економічних механізмів. З одного боку, збільшення вартості інтелектуального капіталу як частини вартості компанії в цілому призведе до зростанню вартості бізнесу. Для кожного компонента інтелектуального капіталу можна виділити чинники, що підвищують його якісні характеристики і збільшують таким чином вартість інтелектуального капіталу (зростання професіоналізму персоналу, вдосконалення інфраструктурних активів та тощо), а також індикатори, що свідчать про зростання вартості даного економічного ресурсу (наявність конкурентних переваг, зростання ступеня задоволення клієнтів продукцією компанії та тощо) [2, C.151]. Збільшення вартості інтелектуального капіталу має в своїй основі взаємодію всіх компонентів і створення синергетичного ефекту, що відбивається у зростанні вартості бізнесу. Інтелектуальний капітал також може виступати в якості джерела формування доданої вартості. У цьому випадку механізм його впливу на вартість компанії базується на способах створення доданої вартості (створення нових напрямків бізнесу, розподіл обмежених ресурсів та тощо) та отримання фінансових, конкурентних та ін. Переваг в результаті введення організаціями продуктів інтелектуальної діяльності. Фінансово-економічні механізми впливу інтелектуального капіталу на вартість компанії можуть бути ефективно реалізовані лише при якісному вивченні продуктів інтелектуальної діяльності, раціональному управлінні процесами їх використання. Особливу роль у цьому має відіграти якісна вартісна оцінка інтелектуального капіталу, оскільки саме вона покликана забезпечити менеджмент всією необхідною інформацією для раціонального управління і збільшення вартості бізнесу. Вона також може служити підставою розробки програми ефективного управління інтелектуальним капіталом і критерієм повноти здійснення поставленого завдання. фінансовий економічний інтелектуальний капітал

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Різні аспекти досліджуваної проблематики висвітлені у працях вітчизняних та закордонних вчених: В. Александрової, О. Бутнік-Сіверського, С. Валдайцева, В. Вітлінського, Л. Гатовського, В. Геєця, Л. Едвінсона, Л. Канторовича, А. Козирєва, П. Крайнєва, А.Кузьміна, О. Лапко, О. Новосельцева, Б. Прахова, О. Святоцького, Л. Тимощук, В. Хартмана, П. Цибульова, В. Шток, С. Шухардіна та ін.

На основі викладеного можна сформулювати основне завдання дослідження, яке полягає в пошуку оптимальної моделі оцінки інтелектуального капіталу, яка дасть можливість врахувати вартість всіх його складових та визначити вплив інтелектуального капіталу на фінансові результати діяльності підприємства.

Міжнародні стандарти оцінки виділяють чотири групи об'єктів оцінки (типів майна) нерухоме майно, рухоме майно, бізнес і фінансові інтереси. Рухоме майно складається з матеріальних і нематеріальних об'єктів, які не є нерухомістю. Таке майно не пов'язане з нерухомістю постійно і може бути переміщено. Володіння майном є нематеріальним поняттям, але саме майно може бути матеріальним і нематеріальним. У відповідності з міжнародними стандартами бухгалтерського обліку виділяють матеріальні, нематеріальні та інвестиційні активи. До них відносять [7, C.51]:

поточні активи (що не призначені для використання на постійній основі в діяльності організації рахунки дебіторів, касова готівка, товарні запаси та ін.);

основні активи (матеріальні і нематеріальні активи, що включають в себе:

1) нерухомість, виробничі засоби та обладнання, тобто активи, призначені для використання на постійній основі в діяльності підприємства, що включають в себе земельну ділянку і споруди, виробничі засоби та обладнання, амортизаційний резерв (акумульовані амортизаційні нарахування) та інші види активів;

2) інші довготривалі активи, тобто активи, не призначені для використання на постійній основі в діяльності організації, але які будуть перебувати в довготривалому володінні (довгострокові інвестиції і довгострокові дебіторські заборгованості, гудвіл, відстрочені витрати, патенти, фірмові знаки та інші активи)).

В цілому з погляду Міжнародних та Європейських стандартів оцінки економічного вимірювання інтелектуального капіталу пов'язані насамперед з вартісною оцінкою всього бізнесу, а також окремих його частин (невловимих активів) нерозподілених нематеріальних активів (гудвілу), ідентифікованих нематеріальних активів [4, C.11].

У процесі визначення вартості інтелектуального капіталу необхідно враховувати наступні принципи:

1. об'єкти оцінки здатні задовольняти конкретні потреби економічних суб'єктів при їх використанні протягом певного періоду часу (принцип корисності);

2. попит і пропозиції на ринку, характер конкуренції продавців і покупців здатний надавати значний вплив на вартість інтелектуального капіталу (принцип попиту та пропозиції);

3. вартість об'єкта оцінки не може перевищувати найбільш вірогідні витрати на придбання об'єкта еквівалентної корисності (принцип заміщення);

4. вартість інтелектуального капіталу залежить від очікуваної величини, тривалості та ймовірності отримання доходів та інших вигод, які можуть бути отримані за певний період часу при найбільш ефективному використанні даного активу (принцип очікування);

5. вартість об'єкта оцінки змінюється в часі і визначається на конкретну дату (принцип зміни);

6. вартість інтелектуального капіталу залежить від зовнішніх чинників (дії ринкової інфраструктури, міжнародного та національного законодавства, політики держави в галузі захисту результатів інтелектуальної праці громадян та юридичних осіб та ін.), Що визначають умови використання даного активу (принцип зовнішнього впливу);

7. вартість об'єкта оцінки визначається виходячи з найбільш імовірного варіанту його використання, що є реалізованим, економічно виправданим, відповідним вимогам законодавства, фінансово здійсненним, в результаті якого розрахункова величина вартості вважається максимальної (принцип найбільш ефективного використання) [3, C.58].

При цьому необхідно відзначити, що найбільш ефективне застосування елемента інтелектуального капіталу може не збігатися з його поточним використанням, що неодноразово підтверджується російською практикою, коли досить часто економічні суб'єкти у зв'язку з низьким рівнем культури в області інтелектуального капіталу не використовують даний ресурс у своїй фінансово-господарської діяльності, хоча і мають його в наявності.

Практика показує, що роль інтелектуального капіталу у вартості компанії за останні роки значно збільшується. Так вартість інтелектуального капіталу корпорацій може в 5-16 разів перевищує вартість матеріальних активів [1, C.9]. Існує навіть точка зору, згідно якої співвідношення вартості інтелектуального капіталу та вартості матеріальних засобів виробництва і фінансового капіталу у високотехнологічних підприємств повинно знаходитися в межах від 5: 1 до 16: 1 [1, С. 11]. Дослідження компанії Pricewaterhouse показують, що в середньому 74% ціни продажу компаній становить вартість нематеріальних активів (з них 52% гудвіл, 22% інші нематеріальні активи) [6, C.13]. За деякими оцінками, 71% вартості British Petroleum, 96% вартості Coca Cola, 97% вартості Kellogg складають нематеріальні активи [7, C.53].

Таким чином, на підставі вищенаведених даних можна зробити висновок, що у більшості компаній вартість інтелектуального капіталу істотно перевищує вартість матеріальних активів. Це дозволяє говорити про те, що інтелектуальний капітал значно впливає на ефективність фінансово-господарської діяльності. Також, на наш погляд, можна зробити висновок, що вартість сучасних компаній в основному визначається наявністю у них інтелектуального капіталу. Саме тому можливо говорити про те, що оцінка бізнесу в новій економіці це оцінка інтелектуального капіталу в широкому сенсі.

Крім цього, ми також можемо зробити висновок про те, що інтелектуальний капітал виступає як основоположний чинник зростання вартості компаній. Виходячи з цього можна припустити, що в умовах інформаційної економіки виживуть лише ті фірми, які дбайливо ставляться до інтелектуальних ресурсів та інвестують кошти в їх розвиток, орієнтуються на безперервне вдосконалення застосовуваних технологій та інновації [2, C.164]. Як показує практика, інтелектуальний капітал, що накопичується цими компаніями, оцінюється ринком набагато дорожче, ніж всі належне їм майно.

Таким чином, вартісна характеристика інтелектуального капіталу набуває все більшої актуальності в даний час. Саме вона дозволяє багато в чому виявити і визначити найбільш ефективні і раціональні напрямки введення інтелектуального капіталу в економічний оборот з метою максимізації вартості бізнесу.

Вартісна характеристика інтелектуального капіталу являє собою, з нашої точки зору, найважливіший елемент моделювання інтелектуального капіталу. Моделювання інтелектуального капіталу компанії представляється нам найважливішим елементом процесу управління даними економічним ресурсом з метою збільшення вартості компанії. Модель інтелектуального капіталу компанії об'єкт-заступник, який в певних умовах може заміняти об'єкт-оригінал (інтелектуальний капітал), відтворюючи цікавлять його властивості і характеристики. Вона є описом сукупності його компонентів і елементів на формалізованому мовою з метою вивчення їх властивостей, функцій та побудови оптимальної структури в рамках фірми.

Саме тому модель інтелектуального капіталу, на наш погляд, виступає як своєрідний інструмент для його пізнання і використання будь-якою компанією.

Відтворення елементів моделі може здійснюватися як в предметної (макет, пристрій, зразок), так і в знаковій формах (графік, схема, програма, теорія). У нашому випадку модель інтелектуального капіталу представлена ??в знаковій формі (теорія, графіки, схеми). При формуванні моделі інтелектуального капіталу нами були обрані такі види моделі, як концептуальна модель та інформаційно-логічна модель. Інформаційно-логічна модель предметної області була сформована на початковій стадії дослідження, а потім уточнена. На її основі була побудована концептуальна (логічна) модель. Концептуальна модель представлена ??певним безліччю понять і зв'язків між ними (поняття компонентів і елементів інтелектуального капіталу), що є смисловою структурою (інтелектуальним капіталом) розглянутої предметної області. Вона складається з переліку взаємопов'язаних понять, властивостей, характеристик, класифікацією понять, ознак, функцій.

Формування нашої моделі здійснювалося двома напрямами, коли побудова йшло від емпірично виявлених властивостей і залежностей інтелектуального капіталу до його моделі і коли вже у вихідній точці передбачалося переддослідні відтворення інтелектуального капіталу в моделі. Оскільки модель відома, то вважається пізнанням і сам об'єкт (інтелектуальний капітал). Формальне побудова моделі в емпіричному дослідженні виявилося основою для змістовної інтерпретації об'єкта-оригіналу. При цьому особлива увага приділялася повноті моделі, оскільки модель інтелектуального капіталу реалізує оригінал в кінцевому числі відносин, що є критерієм їх типологізації [1, C.18].

У загальному вигляді задачу оцінки впливу інтелектуального капіталу на зростання вартості компанії можна вирішити за допомогою інформаційно-логічної моделі, що відбиває предметну область (у нашому випадку вартість компанії) у вигляді сукупності інформаційних об'єктів та їх структурних зв'язків (вартість інтелектуального капіталу та сукупність показників, що характеризують ефективність використання інтелектуального капіталу). Інформаційно-логічна модель дозволяє в інтегрованому та ієрархічному вигляді відобразити склад і структуру вартості компанії. Ця модель представлена ??у вигляді ієрархії показників, що утворюють вартість компанії. Верхній рівень ієрархії утворює вартість інтелектуального капіталу і коефіцієнт вкладу інтелектуального капіталу в створенні доданої вартості. Далі ці основні підсистеми деталізуються за допомогою показників, необхідних при визначенні показників верхнього рівня ієрархії і утворюють нижній рівень ієрархії. Функціональна декомпозиція, що утворює багаторівневу ієрархію показників, дозволяє зробити функціональний процес (визначення вартості компанії) елементарним, неможливим для подальшої деталізації, коли подальша деталізація логічних функцій перестає бути корисною і відбувається відображення внутрішньої логіки процесу реалізації економічних механізмів впливу інтелектуального капіталу на зростання вартості компанії за допомогою алгоритмів перетворення вхідних даних (показники рентабельності активів, менеджменту, чистого прибутку та ін.) у вихідні (вартість інтелектуального капіталу і коефіцієнт вкладу інтелектуального капіталу в створенні доданої вартості) [2, C.212].

При розробці моделі використовувалися два підходи. Відповідно до першого була визначена основна задача (зростання вартості компанії), потім формувалася база даних і виявлялися потреби завдань у даних. При другому підході встановлювалися типові об'єкти предметної області. Поєднання двох підходів було пов'язано з тим, що на початковому етапі, як правило, немає вичерпних відомостей про всі завданнях. Використання моделі виправдано і тим, що на будь-якому етапі розробки можливе внесення зміни до бази даних і модифікування її структури без шкоди для введених раніше даних. Виділення інформаційних об'єктів предметної області здійснювалося на основі формального підходу, коли на основі опису предметної області виявлені показники і документи їх містять, а також визначені залежності між показниками, виділені екзогенні та ендогенні змінні, згруповані показники відповідно до прийнятих методами оцінки інтелектуального капіталу.

З нашої точки зору, всі показники, що відображають стратегічну ефективність фірми, ефективність операційної, інвестиційної, фінансової діяльності та виступають в якості факторів вартості, свідчать про результативність використання інтелектуального капіталу компанією, коли людський капітал виступає у якості творця структурного та клієнтського капіталу і сприяє їх вдосконаленню і розвитку. Результативність використання всіх компонентів інтелектуального капіталу знаходить відображення в величинах інвестиційного, операційного, фінансового грошових потоках, від величин яких і залежить вартість організації.

Література

1. Євтух О.Т. Теорія вартості через призму фінансів / О.Т. Євтух // Фінанси України. Науково теоретичний та інформаційно-практичний журнал Міністерства фінансів України. - 2005. - № 11. - С. 7-20.

2. Корягін М.В. Оцінювання вартості підприємства в системі бухгалтерського обліку: монографія / М.В. Корягін. - Львів: ТОВ «НВП «Інтерсервіс», 2012. - 262 с.

3. Просвирина И.И. Прибыль и поддержание капитала акционерных обществ / И.И. Просвирина // Финансы. Теоретический и научно-практический журнал Министерства финансов Российской Федерации. - 2004. - № 5. - С. 56-61.

4. Скоп Х.І. Бухгалтерський облік нематеріальних активів: відображення та переоцінка: автореф. дис. … канд. екон. наук: спец. 08.00.09 - бухгалтерський облік, аналіз та аудит / Х.І. Скоп - Львівська комерційна академія, 2015. - 20с.

5. Старко І.Є. Облік і контроль нематеріальних активів у системі управління діяльністю підприємс тва: автореф. дис. … канд. екон. наук: спец. 08.00.09 - бухгалтерський облік, аналіз та аудит / І.Є. Старко. - Львівська комерційна академія, 2015. - 20с.

6. Стрижак О.О. Формування інтелектуального капіталу підприємства: автореф. дис. канд. екон. наук: спец: 08.06.01 - економіка, організація та управління підприємствами / О.О. Стрижак. - Харківський державний економічний університет, 2004. - 20 с.

7. Чухно А.А. Інтелектуальний капітал: сутність форми і закономірності розвитку / А. Чухно // Економіка України. - 2002. - № 11. - С. 48-55.

Размещено на Allbest.ru