Стан наукових досліджень з проблем циркулярної економіки

Размещено на http://www.allbest.ru/

Житомирський державний технологічний університет

Кафедра економічної безпеки, публічного управління та адміністрування

Стан наукових досліджень з проблем циркулярної економіки

аспірант Л.В. Сергієнко

Анотація

Здійснено суцільний аналіз публікацій, присвячених циркулярній економіці за даними до пошукової платформи «Web of Science». Результати систематизовано за напрямами досліджень, країнами авторів, роками, типами документів. В частині аналізу публікацій за типами документів було здійснено групування наукових статей відповідно до напрямів досліджень, що дало змогу виявити закономірні тенденції розвитку та впровадження положень циркулярної економіки. Оцінка сучасного стану наукових досліджень з питань циркулярної економіки дозволила встановити взаємозв'язок між активізацією наукових розробок і рівнем економічного розвитку країн та запитами їх населення. Проведений аналіз дозволив визначити вектори подальших розвідок, що полягають у розробці державної політики, законодавчих механізмів та використання спеціальних інструментів, що сприяли б швидкому переходу до економічної системи циркулярного типу.

Ключові слова: циркулярна економіка; наукові дослідження; державна політика; суцільний аналіз; бібліографія; трансформація економічної системи.

Annotation

Produced solid analysis of publications concerning circular economy according to search platform "Web of Science". The results are organized by research areas, countries, authors, years, types of documents. In the analysis of publications by type of documents was carried out grouping the articles according to scientific fields of research, allowing to reveal consistent trends in the development and implementation of the provisions of the circular economy. Assessment of the current state of scientific research on circular economy has allowed to establish the relationship between the intensification of scientific research and level of economic development of countries and their needs of the population. The analysis allowed to determine the vectors of further research consists in the formulation of public policies, legislative mechanisms and the use of special tools that would facilitate a rapid transition to a circular economic system type.

Key words: circular economy; scientific research; public policy; continuous analysis; bibliography; transformation of the economic system.

Постановка проблеми у загальному вигляді та її зв'язок із важливими науковими чи практичними завданнями. Людство, постійно перебуваючи у стані задоволення потреб, пошуку нових технологій, науково-технічного розвитку, історично досягло значного прогресу, однак це має кардинальний антропогенний вплив на природне середовища, обумовлюючи в загальнопланетарному масштабі зміни, які набули статусу глобальних екологічних проблем. Вчені постіно підкреслюють значення переосмислення людством взаємозв'язку економічної діяльності та екологічної безпеки, а також неспроможність її задоволення традиційними способами і моделями ведення господарської діяльності. Адже, зростаючі потреби суспільства обумовлюють прискорення темпів економічної діяльності, а в умовах ресурсозалежних моделей виробництва, це призводить до непоправних негативних змін навколишнього середовища: в частині використання значних обсягів природних ресурсів, їх деградації, шкідливих викидів в атмосферу забруднюючих речовин та накопичення великих обсягів відходів, які могли б бути, за інших умов, перетворені в цінні ресурси. З огляду на це, питання альтернативних моделей виробництва, що забезпечили б економіко-екологічні та соціальні вимоги сучасності, є надзвичайно актуальним та перспективним напрямком досліджень, що зачіпають усі без винятку суспільні науки.

Як стверджує М. Шімаі [2], «Велика криза першого десятиліття XXI ст. - це глобальна системна криза, обумовлена глибоко вкоріненими структурними проблемами економіки і яка викликала великі збурення різних підсистем, - екологічної, економічної, політичної та соціальної. За типової системної кризи система вичерпує пристосувальні варіанти: вона стикається з проблемами, котрі не можуть бути розв'язані в рамках самої системи, що призводить до руйнування її основ. Така криза може потрясти усю систему, її основні елементи та інститути: приватні й державні фінанси, промисловість, сільське господарство, послуги, товарне виробництво, споживання, інвестиції та торгівлю. Як результат, може виникнути великомасштабне безробіття, а населення зазнає великих втрат добробуту. У більшості випадків повернути економіку на шлях економічного зростання можуть тільки структурні та інституціональні перетворення».

Забезпечення належного рівня екологічної безпеки, подолання існуючих екологічних наслідків і одночасне збереження темпів економічного зростання і соціального розвитку можливе лише за умови здійснення комплексних докорінних змін у межах розвитку самої людської цивілізації.

Аналіз останніх досліджень. Проблеми переходу до екологічних методів та екологізації діяльності суб'єктів господарювання піднімалися в працях О. Балацького, І. Бистрякова, О. Веклича, Е. Гірусова, Б. Данилишина, О. Кашенка, І. Карагодова, Л. Мельник, В. Міщенка, І. Потравного, В. Сахаєва, І. Синякевича, О. Теліженка, С. Христенка та ін. Не применшуючи значення вітчизняних наукових розробок, слід зазначити, що ґрунтовні дослідження, присвячені циркулярній економіці, здійснені в частині державного управління, належать зарубіжним вченим: Ендрю Фліну (Andrew Flynn), Лі Ю (Li Yu), Пітеру Фендту (Peter Feindt) [3], Маріні Ілліч (Marina Ilic), Магдалені Ніколіч (Magdalena Nikolic) [4], Хобсону Керсті (Hobson Kersty), Лінчу Нічоласа (Lynch Nicholas) [5], що обумовлено високим економіко-соціальним розвитком країн походження дослідників та встановленням у розвинутих країнах негласного «завдання» щодо побудови ефективних векторів розвитку людської цивілізації. Слід зазначити, що універсального шляху для всіх країн щодо переходу до сталих економічних моделей виробництва і споживання не може бути, зважаючи на їх природні та набуті особливості. Однак вивчення досвіду розвинутих країн в цілому та наукових досліджень, зокрема є важливим, з огляду на те, що це не схоластичні ідеї, а перевірений шлях економіко-екологічного та соціального розвитку, що теоретично та/або емпірично доведений як вірний або ж неспроможний справлятися із сучасними економіко-екологічними проблемами. Враховуючи зазначене, дослідження у напрямку оцінки сучасного стану наукових досліджень зарубіжних вчених, зокрема з питань циркулярної економіки, що є перспективною моделлю вирішення екологічних проблем, забезпечення економічного добробуту та соціального розвитку, є актуальним та має суттєве значення для визначення подальших векторів вивчення циркулярної економіки та її практичного впровадження.

Формулювання цілей статті (постановка завдання). Метою статті є критичний аналіз, систематизація та виявлення рівня публікацій з проблем циркулярної економіки для визначення перспективних напрямів подальших наукових досліджень.

Виклад основного матеріалу дослідження з повним обґрунтуванням отриманих наукових результатів. У період з 02.11.2016 року по 02.12.2016 року Житомирському державному технологічному університету було надано тестовий доступ до пошукової платформи «Web of Science», що дало змогу, здійснити суцільний аналіз публікацій, присвячених циркулярній економіці, згрупувати їх за відповідними критеріями, виявити закономірні тенденції розвитку та впровадження положень циркулярної економіки.

За період 1970-2016 рр., за даними пошукової платформи «Web of Science», було здійснено 826 публікацій з різних напрямів досліджень, що частково або повністю стосуються циркулярної економіки. Зазначені 826 публікацій опубліковано за 53 напрямами досліджень, що представлено в табл.1.

Таблиця 1. Систематизація публікацій пошукової платформи «Web of Science» за напрямами наукових досліджень з циркулярної економіки (за період 1970-2016 рр.)

Найбільша кількість публікацій за даними пошукової платформи «Web of Science» припадає на наступні напрями: Інженерія - 337 публікацій; Екологія навколишнього середовища - 303 публікації; Бізнес економіка - 225; Наукові технології - 113; Дослідження операцій управління наукою - 107 публікацій. В загальній структурі публікацій з питань циркулярної економіки пошукової платформи «Web of Science» за період 1970-2016 рр на напрям Інженерії припадає 40,8 % наукових досліджень; на Екологію, охорону навколишнього середовища 36,68 %; на Бізнес, економіку - 27,24 %; на Наукові технології та Дослідження операцій управління наукою - 13,68 % та 12,95 % відповідно. Така ситуація викликана:

- по-перше, в частині найбільшої кількості публікацій за напрямом Інженерія, тим, що положення циркулярної економіки передбачають кардинальну зміну технологічного процесу виробництва продукції, що обумовлює створення та проектування корисних процесів та технічних об'єктів. Слід відзначити, що один із циклів циркулярної економіки передбачає саме проектування такої продукції та її упаковки, яка, при закінченні свого життєвого циклу може бути використана у вигляді ресурсу для виробництва іншого товару. Все це обумовлює активізацію публікацій за напрямом Інженерія, адже саме ця галузь людської інтелектуальної діяльності покликана застосовувати досягнення науки для вирішення проблем людської цивілізації, зокрема, в даному випадку, питань неспроможності традиційної лінійної моделі економіки забезпечувати запити суспільства без шкоди навколишньому середовищу;

- по-друге, наступна за вагомістю частка публікацій з питань циркулярної економіки, а саме 36,68 % здійснено за напрямом Екологія, охорона навколишнього середовища, що є цілком логічним, адже проблеми екологічного характеру, що набули глобальних масштабів, перш за все, спричинені активізацією людської діяльності, що супроводжується антропогенним впливом на навколишнє середовище. Зміни клімату, забруднення та деградація природних ресурсів є питаннями порядку денного, що піднімаються науковою та міжнародною спільнотами. Натомість, дослідження в даному напрямі питань циркулярної економіки, пов'язані, насамперед, з тим, що поява концепції економічної моделі циркулярного типу є наслідком пошуку інструментів, здатних вирішити окреслені екологічні проблеми;

- по-третє, частка публікацій з циркулярної економіки, що здійснена за напрямом Бізнес економіка складає 27,24 % від загального обсягу публікацій за період 1970-2016 рр., що обумовлено необхідністю пошуку механізмів «безболісної» та найбільш ефективної трансформації економічної системи до циркулярного типу, а також адаптації її галузей до замкненого циклу. Створення сприятливого бізнес середовища для інвестицій, зміна економічної свідомості виробників та споживачів є одними із ключових факторів успішної реалізації концепції циркулярної економіки;

- по-четверте, значна частка публікацій, здійснених в частині управління наукою та наукових технологій, пояснюється тим, що розробка наукових об'єктів та пошук наукових технологій є необхідним науковим фундаментом швидкого впровадження положень циркулярної економіки. Адже, без наукових технологій, що забезпечували б цикли економічної моделі циркулярного типу, впровадження даної концепції є нереальним.

Як стверджує В.В. Ковальов [1], «лише в результаті проб і помилок з'являється щось нове, що заслуговує на увагу і що витримує перевірку часом. У формування цього нового свій посильний внесок роблять всі, хто певною мірою причетні до його становлення». З огляду на це, і враховуючи розгалуженість напрямів дослідження з циркулярної економіки, слід відмітити, що будь яка трансформація в цілому, а економічної системи, здебільшого, повинна відбуватися комплексно, враховуючи різні сфери, що підтверджується наявністю публікацій з циркулярної економіки за наступними напрямами:

- матеріалознавство - 90 публікацій (10,9%). Важливий напрям дослідження в контексті циркулярної економіки, адже використання продукції після закінчення її життєвого циклу як цінного ресурсу або ж розкладання на складові, можливе лише за умови знання хімічного складу, будови, властивостей матеріалів, їх поведінки під час різноманітного типу обробок та впливу різного роду факторів, з метою подальшого використання як основи для переробки та повторного виробництва;

- інформатика - 86 публікацій (10,9%). Інформаційно-комп'ютерні технології, на сьогоднішній день, є невід'ємним фактором реалізації будь яких проектів, в тому числі, це стосується і реалізації концепції циркулярної економіки, особливо в частині, впровадження інформаційних технологій та автоматизацій виробничих процесів замкненого типу;

- енергетика - 83 публікації (10,05 %). Проблеми виснаження природних ресурсів, нестачі викопного палива підштовхнули людство на пошук нетрадиційних джерел енергії. В частині циркулярної економіки, важливим моментом є скорочення обсягів відходів та використання їх як джерело енергії;

- державне управління - 57 публікацій (6,9 %). Перехід до нових концепцій, в тому числі, до циркулярної економіки, на будь якому рівні: державному, регіональному, міжгосподарському тощо, потребує підтримки та активізацію даного переходу з боку держави. В даному контексті важливе значення набувають комплексні механізми державного управління, що забезпечували б державну політику щодо переходу до циркулярної економіки.

Менше 5 % публікацій з питань циркулярної економіки за даними пошукової платформи «Web of Science», здійснено за напрямами: Соціальні науки (4 %); Будівельно-конструкторські технології та Геологія (по 2,91 %); Сільське господарство, Математика, Видобуток та обробка корисних копалин (по 2,3 %); Освіта (2,18 %); Автоматизовані системи управління (2,06 %); Хімія (1,69 %); Біотехнології, прикладна мікробіологія, Механіка (по 1,57 %); Регіонознавство, Телекомунікації (по 1,21 %); Математичні методи в соціальних науках, Металургія, металургійне машинобудування, Транспорт, Урбаністика, Водні ресурси (по 1,09 %).На всі інші публікації припадає менше 1 %, і слід відзначити, що в даних публікаціях проблеми циркулярної економіки зачіпаються опосередковано.

Наступним етапом аналізу стану публікацій з циркулярної економіки є поділ даних пошукової платформи «Web of Science», з окресленого питання за роками, що наочно зображено на діаграмі (рис.1.).

Рис. 1. Систематизація публікацій пошукової платформи «Web of Science» з циркулярної економіки за роками (за період 1970-2016 рр)

Зокрема, пошукова платформа «Web of Science» дозволяє проаналізувати результати досліджень за період 1970-2016 рр, однак з проблем циркулярної економіки перша публікація була здійснена у 1999 році, а наступна через чотири роки - у 2003. Починаючи з 2004 року спостерігається активізація публікацій, зокрема у 2004 - було опубліковано 6 досліджень, що від загальної кількості публікацій становить 0,73 %. Натомість, у 2005 та у 2006 роках було здійснено 14 та 15 публікацій відповідно, що становить у загальній структурі 1,69 % (2005 рік) та 1,82 % (2006 рік). Більшість публікацій була здійснена вченими з Китаю, адже саме Китай був адептом циркулярної економіки, де у 2005 році на законодавчому рівні було закріплено закон, що присвячений циркулярній економіки. В свою чергу, у 2007 році майже втричі, порівняно з попереднім роком, збільшилася кількість публікацій з проблем циркулярної економіки, що становило - 5,08 % в загальній структурі публікацій за період 1999-2016 рр. Слід відзначити, що тенденція до збільшення публікацій за даний період має позитивний характер, та у 2009 та 2010 роках обсяг досліджень становив - по 89 публікацій по кожному році, тобто 10,77 % від загальної структури наукових праць з питань циркулярної економіки. Активізація у дані роки досліджень з циркулярної економіки могла бути викликана світовою фінансово-економічною кризою та необхідністю пошуку альтернативних джерел енергії. В цілому 2008 рік - є точкою переходу, коли міжнародна спільнота (ООН) зафіксувала перевищення обсягів глобальних інвестицій в відновлювані джерела енергії та енергоефективність над інвестиціями у виробництво енергії з використанням викопного палива.

Після ряду міжнародних зустрічей: в Бразилії (Ріо+20 з питань сталого розвитку) у 2012 році; у Парижі з питань зміни клімату (2015 рік); у Нью-Йорку з визначення Цілей сталого розвитку (2015 рік) та у Давосі на економічному форумі (2016 рік), дослідження з питань циркулярної економіки значно збільшилися, та у 2015 - 2016 рр - спостерігається 105 та 137 публікацій, що в загальній структурі за період 1999-2016 рр. становить 12,71 % та 16,59 % відповідно.

Доцільним є оцінити стан наукових публікацій з питань циркулярної економіки в контексті країн походження авторів для виявлення закономірностей взаємозв'язку наукових досліджень та стану трансформації економічної моделі до положень циркулярної економіки. Загальний розподіл публікацій з питань циркулярної економіки за країнами авторів має наступний вигляд (рис.2).

циркулярний економіка пошуковий науковий

Рис. 2. Систематизація публікацій з циркулярної економіки за країнами походження авторів

Слід відзначити, що зважаючи на значні кількісні та якісні наукові розробки, в процесі систематизації публікацій за країнами походження авторів, Китай було виділено в окрему групу. Даний розподіл характеризує стан дослідження з проблем циркулярної економіки за країнами, однак, доцільно зауважити, що близько 20 % публікацій з окреслених питань є спільними науковими працями дослідників з різних країн, що дещо викривлює наочність результатів. Проте, найбільша кількість праць була здійснена авторами з Китаю та Європи - а саме: 572 та 238 наукових доробок відповідно. Насамперед, це викликано тим, що Китай, будучи промисловою та найбільшою за чисельністю населення країною, займаючи першість у світовій економіці за розгалуженістю та кількістю промислових підприємств, є однією із перших держав, що зіткнулася з глобальними екологічними проблемами та відчула неспроможність існуючої моделі виробництва і споживання задовільнити запити суспільства, які є необмеженими в умовах обмеженості ресурсів. Тому наука Китаю почала рухатися у напрямі вирішення проблем, що виникли, в свою чергу, європейські країни, які ніколи не стояли осторонь глобальних проблем, також скерували свої наукові дослідження в даний напрям. Саме Китай та країни Європи є першими «піонерами» впровадження положень циркулярної економіки. Звісно, досвід цих країн не можна порівнювати між собою, в силу існування, різноманітних особливостей, однак для вибудови власної державної політики, використання практики розвинених країн є необхідним з метою врахування емпірично доведених ідей.

В свою чергу, найменша кількість публікацій пошукової платформи «Web of Science» з циркулярної економіки за країнами авторів припадає на африканські країни - це всього 6 публікацій і обумовлено тим, що дані країни, порівняно з країнами Європи, Америки та Азії, Китаєм є країнами, що розвиваються, економіка яких в більшості випадків є ресурсозалежною або ж заснована на продуктивності. Економічних систем серед африканських країн, що базуються на інноваціях, на сьогодні, не має. Однак, результати аналізу стану наукових досліджень, дають підстави стверджувати, що рух у напряму досліджень з проблем циркулярної економіки розпочато, що не може бути не розцінене як позитивна тенденція. Для зміни місця африканських країн у світовій економіці, уряду даних держав необхідно рухатися у напрямі накопичення людського капіталу та впровадженню заходів щодо підвищення рівня освіти населення та мотивацій щодо наукових розробок, в цілому.

З метою підвищення аналітичності результатів оцінки стану наукових досліджень з питань циркулярної економіки, необхідно згрупувати дані за кожною окремою країною, що подано у таблиці 2 .

Таблиця 2. Систематизація публікацій пошукової платформи «Web of Science» з циркулярної економіки за країнами авторів (за період 1970-2016 рр.)

Як зазначалося вище, дослідники з Китаю є авторами та/або співавторами 572 наукових праць з питань циркулярної економіки, а що стосується інших країн, можна стверджувати про те, що значну частку в публікаціях, присвячених проблемам циркулярної економіки, займають праці авторів з країн Європи. Зокрема, в частині публікацій, де авторами та/або співавторами є вчені з Європи, найбільша частка припадає на Північно-європейські країни - 91 публікація з 238 досліджень авторів з Європи та Західноєвропейські країни - 81 дослідження. Доцільно звернути на кількісний склад публікацій з питань циркулярної економіки авторів з Великої Британії - 50 публікацій (Англія - 40 досліджень (4,84 % від загальносвітової кількості публікацій), Уельс - 7 (0,85 %), Шотландія - 3 (0,36 %); з Нідерландів - 28 публікацій, що становить 3,39 % в загальній світовій структурі публікацій, присвячених питанням циркулярної економіки; з Німеччини - 21 наукова робота або 2,54 % в структурі публікацій з циркулярної економіки за даними пошукової платформи «Web of Science». Ситуація щодо значної кількості публікацій, де розглядаються проблеми циркулярної економіки, автори та/або співавтори яких є представниками Великої Британії, Нідерландів та Німеччини обумовлена:

- по-перше, Велика Британія, зокрема Шотландія, стратегічно рухається в напрямку досягнення до 2020 року 60 % рівня рециклінгу, а до 2025 року - 70 %. Представники Великою Британії значну увагу приділяють державному регулюванню та вважають ключовим фактором прискорення переходу до положень циркулярної економіки;

- по-друге, Нідерланди є адептом циркулярної економіки в ЄС та світовим лідером, що успішно розвиває ідеї відповідального виробництва і споживання, циркулярної економіки та положень сталого розвитку. Стратегічно, уряд Нідерландів планує стати прикладом успішної реалізації положень циркулярної економіки, і до 2020 року довести рециклінгу побутових відходів до рівня 65 %. Слід відзначити, що починаючи з 2010 року, відколи Нідерланди комплексно взяли за пріоритет концепцію циркулярної економіки, відходи на сміттєзвалища не вивозяться взагалі. Екологічна свідомість нідерландців є однією з найвищих у світі, а влада країни націлена на розвиток технологій та інновацій у сфері взаємозв'язку досягнення економічного добробуту, забезпечення екологічної безпеки та соціального розвитку;

- по-третє, активізація наукових досліджень з питань циркулярної економіки авторів з Німеччини викликана тим, що дана країна має високі показники як в межах ЄС та і у світі щодо поводження з відходами та побудови економічної моделі циркулярного типу. На сьогодні, Німеччина має найвищий рівень переробки відходів в масштабах ЄС - це 85 %; розвинуту екологічну свідомість населення, а у промисловості, що базується на циркулярній економіці задіяно близько 200 000 працівників, а законодавство у частині сприяння розвитку економіки циркулярного типу було прийнято ще у 1996 році. Все це є каталізатором постійних наукових досліджень вчених у даному напрямі.

Серед публікацій, присвяченим циркулярній економіці, значна частка належить авторам з США - 23 публікації або 2,78 % в загальній світовій структурі публікацій та Японії - 16 наукових доробок (1,94 % від загальної кількості). США та Японія беззаперечно вважаються світовими економічними лідерами та батьківщиною наукових технологій, інновацій, що не могло не залишити свій слід в історії переосмислення ресурсів в економіці та розробки заходів щодо впровадження положень циркулярної економіки.

Незначна кількість публікацій з проблем циркулярної економіки авторів, по 1 публікації: зі східноєвропейських країн: Словаччини, Словенії, Латвії, Естонії, Росії; південно-європейських країн: Португалія, Кіпр; північно-європейських країн- Ісландія; південно-американських країн: Колумбія, Аргентина; Азії: Йорданія, Малайзія, Філіппіни та країн Африки: Марроко, Кенія, Нігерія. Зазначені дані, не зважаючи на їх незначну кількість, все ж носять позитивну тенденцію. В свою чергу, публікацій авторів з України в напрямку дослідження питань циркулярної економіки немає, що свідчи про недостатність поширення даних положень як у вітчизняній науці, так і у практичному веденні господарської діяльності та державного управління, націленого на пришвидшення темпів перебудови економічної системи в цілому, та екологічної свідомості зокрема.

Наступним напрямом дослідження в контексті оцінки стану наукових публікацій з циркулярної економіки є їх групування по типах документів. Результати групування дають підстави стверджувати про наступне:

- по-перше, серед 826 публікацій пошукової платформи «Web of Science» з циркулярної економіки за період 1970-2016 рр, 547 публікацій - це матеріали конференцій, що в загальній структурі складають 66,22 %, що свідчить про актуальність проблем циркулярної економіки та приділення значної уваги в ході обговорення окресленого питання на міжнародних конференціях;

- по-друге, 232 публікації з 826 з циркулярної економіки, за даними пошукової платформи «Web of Science», за типами документів є науковими статтями та в загальній структурі досліджень складають 28,09 %, що свідчить про наявність ґрунтовних наукових досліджень з даної тематики в значній кількості;

- по-третє, 47 публікацій, тобто 5,69 % від загального обсягу наукових досліджень з питань циркулярної економіки, за даними «Web of Science», віднесено до інших типів документів, що включають листи, різноманітні папери, підсумки зустрічей тощо та опосередковано впливають на наукове обґрунтування положень циркулярної економіки та механізмів їх впровадження.

З огляду на виокремлення наукових статей серед публікацій «Web of Science», що присвячені циркулярній економіці, а саме - 232 наукові роботи, доцільно їх систематизувати за напрямами досліджень, що наведено в табл.3.

Таблиця 3. Систематизація наукових статей пошукової платформи «Web of Science» з циркулярної економіки за напрямами дослідження (за період 1970-2016 рр.)

Структура статей з питань циркулярної економіки пошукової платформи «Web of Science» за напрямами досліджень, відрізняється від структури публікацій за напрямами, поданої вище. Систематизація наукових статей з циркулярної економіки за напрямами досліджень, дає підстави стверджувати наступне:

- по-перше, загальна кількість статей, що присвячені проблемам циркулярної економіки - 232 дослідження, які здійснені за 36 напрямами. Порахована питома вага відображає частку статей кожного з напрямів у загальній кількості (232 статті). Однак, автори більшості статей, зазначають у своїх дослідженнях декілька напрямів, підкреслюючи неможливість розірвання взаємозв'язку між дисциплінами при дослідженні циркулярної економіки та отримання синергетичного ефекту від досліджень в такому контексті;

- по-друге, найбільша кількість статей було опубліковано за напрямом Екологія, охорона навколишнього середовища, а саме 157 досліджень, що в загальній структурі статей складає 67,67 %. Така ситуація викликана тим, що основна ціль циркулярної економіки - це забезпечення екологічної безпеки шляхом зменшення кількості відходів і викидів забруднюючих речовин, повторного використання ресурсів тощо. З огляду на це, у більшості статей, автори зазначають напрям Екології та охорони навколишнього середовища, адже їх дослідження в будь якому випадку, прямо чи опосередковано забезпечуватимуть окреслену екологічну ціль;

- по-третє, значна частка наукових досліджень в структурі статей з питань циркулярної економіки припадає на напрями: Інженерія - 119 досліджень (51,29 %); Наукові технології - 83 статті (35,78 %); Бізнес, економіка - 19 досліджень (8,19 %). Така ситуація є наслідком того, що розробка нових економічних моделей та концепцій, здійснюється на основі їх технічної, економічної та наукової аргументації. Натомість, такі напрями як: Архітектура, Автоматизація систем управління, Освіта, Диверсикологія, Геологія, Філософі, Міжнародні відносини, Математичні методи, Механіка, Метеорологія, Фізика та Токсикологія зазначені серед 232 статей з циркулярної економіки за даними пошукової платформи «Web of Science», лише по одній науковій роботі (кожен із напрямів), що свідчить про недостатню актуалізацію проблем циркулярної економіки за окресленими напрямами дослідження;

- по-четверте, за даними пошукової платформи «Web of Science», напрям Державне управління зазначене у 3 статтях, присвячених циркулярній економіці за аналізований період 1970-2016 рр., натомість 2 наукових дослідження з даної проблематики здійснено за напрямом Побудови законодавства. Така ситуація свідчить про недостатність наукових розробок у визначених напрямах, а враховуючи, необхідність вироблення кожною окремою державою власного трансформаційного економіко-соціо-екологічного шляху, дослідження за напрямом Державне управління є актуальними для країн, що прийняли як стратегічну основу - положення сталого розвитку.

Слід зауважити, що в контексті визначення напрямів подальших досліджень, в тому числі, які стосуються державного управління та побудови законодавства, необхідним є детальний аналіз наукових праць авторів.

В частині наукових статей з питань циркулярної економіки за напрямом Державне управління, за даними пошукової платформи «Web of Science», було опубліковано праці:

_ Ендрю Фліна (Andrew Flynn), Лі Ю (Li Yu), Пітера Фендта (Peter Feindt) [3], що присвячена вивченню еко-міст, управління та сталого способу життя на прикладі Китайсько-Сінгапурського еко-міста Тяньцзіні. Автори доводять, що в частині аналізу екологічного процесу розвитку міст, значна увага повинна зосереджуватися на раціональному трактуванні сутності терміну «еко» (еко-розвиток, еко-місто). У статті досліджується проблеми інституційних, економічних, соціальних та комунікаційних механізмів сприяння процесу екологічного розвитку. Дослідники наводять емпіричні дані еко-міста Тяньцзіні і наголошують на важливості наукових дискусій, навчання у даному напрямі з метою розробки державної політики та залучення фахівців у розвиток еко-міст. Доцільно зауважити, що у Китаї, окрім еко-міста успішно функціонує 7 еко-провінцій та 5 еко-місць.

_ Маріни Ілліч (Marina Ilic), Магдалени Ніколіч (Magdalena Nikolic) [4], що має назву «Драйвери для розвитку циркулярної економіки - на прикладі Сербії», де автори доводять кореляцію між неефективністю системи управління відходами та економічним станом суспільства, обґрунтовуючи це: відсутністю належного екологічного законодавства, фінансового управління та адміністративного потенціалу. Описуючи проблему неефективності лінійної моделі виробництва, дослідники вважають за необхідність вирішення екологічних проблем за рахунок інноваційних рішень, а також зміни драйверів управління відходами в забезпечення циркулярної економіки. Державну політику, Маріна Ілліч (Marina Ilic), Магдалена Ніколіч (Magdalena Nikolic) вважають необхідним здійснювати у наступному порядку: оцінка стану відходів існуючої системи управління відходами, окреслення цілей, вияв проблем, розробка планів комплексного управління відходами та їх реалізація. Автори виділяють бар'єри, що обмежують сталий розвиток Сербії, а саме: низький рівень рециклінгу, утилізації відходів; нестача сучасних наукових технологій та слабкі економічні стимули;

_ Хобсона Керсті (Hobson Kersty), Лінча Нічоласа (Lynch Nicholas) [5], що має назву «Диверсифікація і зростання економіки замкненого циклу: радикальні соціальні трансформації в ресурсобмеженому світі» та присвячена вивченню міжнародних документів з циркулярної економіки. Зокрема, автори вважають одними із ключових регіональних та міжнародних планів щодо забезпечення сталого розвитку державну політику та державні програми щодо циркулярної економіки. Дослідники стверджують, що циркулярна економіка забезпечуючи сучасні запити є прийнята не лише комісією ЄС, міжнародною спільнотою, а і представниками світових бізнесових структур. Однак, Хобсон Керсті (Hobson Kersty) та Лінч Нічолас (Lynch Nicholas), звертають увагу на відсутність визначених соціальних та політичних наслідків трансформацій економічної системи до циркулярного типу, і як наслідок, наполягають, на відкритості документації щодо циркулярної економіки з метою її перегляду та критики.

Висновки

Кількість публікацій пошукової платформи «Web of Science» з питань циркулярної економіки є достатньо значною за обсягом, однак, результати оцінки дають підстави стверджувати що:

- по-перше, активізація публікацій з окреслено питання почалася з 2003 року (не дивлячись, що перша була опублікована у 1999 році), і у 2015 та у 2016 рр досягла свого рекордного значення за аналізований період, що свідчить про високий рівень актуальності даної тематики;

- по-друге, більшість наукових розробок було здійснено за екологічними, технологічними та економічними напрямами досліджень та вченими з розвинених країн Європи, США, Японії і окреме чільне місце слід присвятити авторам наукових праць з циркулярної економіки з Китаю;

- по-третє, наукові статті з проблем циркулярної економіки за напрямом державне управління є, хоча і не в значній кількості. Слід відзначити, що весь їх обсяг був опублікований у 2016 році, та належить авторам з Китаю, Сербії, Англії. Що стосується України, то публікацій з даної тематики за результатами пошукової платформи «Web of Science» не має.

Здійснена оцінка сучасного стану наукових досліджень з питань циркулярної економіки дозволила виявити взаємозв'язок між активізацією наукових розробок і рівнем економічного розвитку країн та запитами їх населення. На основі результатів проведеної оцінки визначено напрями подальших досліджень, що полягають у розробці державної політики, законодавчих механізмів та використання спеціальних інструментів, що сприяли б швидкому переходу до економічної системи циркулярного типу.

Література

1. Ковалев В.В. Балансовеление и экономический анализ в работах российских ученых. // Бухгалтерский учет в Санкт-Петербурге 1703-2003. Под ред. Я.В. Соколова. - СПб.: Изд-во «Юридический центр Пресс», 2003. - С.191-312.

2. Шімаі М. Вибоїстими шляхами "втраченого десятиліття" / М. Шімаі // Економіка і прогнозування. - 2013. - № 3. - С. 7-20. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/econprog_2013_3_3

3. Eco-cities, governance and sustainable lifestyles: The case of the Sino-Singapore Tianjin Eco-City / [A. Flynn, L. Yu, P. Feindt et al.]. // HABITAT INTERNATIONAL. - 2016. - №53. - P. 78-86.

4. Ilic M. Drivers for development of circular economy - A case study of Serbia / M. Ilic, M. Nikolic. // HABITAT INTERNATIONAL. - 2016. - №56. - P. 191-200.

5. Kersty H. Diversifying and de-growing the circular economy: Radical social transformation in a resource-scarce world / H. Kersty, L. Nicholas. // FUTURES. - 2016. - №82. - P. 15-25.

Размещено на Allbest.ru