Особливості організації та сучасний розвиток торговельних мереж в країнах західної Європи та США

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Київський національний торговельно-економічний університет

Реферат на тему:

Особливості організації та сучасний розвиток торговельних мереж в країнах західної Європи та США

Київ - 2017

Схема розміщення роздрібної торговельної мережі в розвинених країнах світу будується на аналогічних до вітчизняних підходів засадах -- принципи і вимоги до її побудови є практично тотожними до задекларованих ще з радянських часів. При цьому слід ураховувати не тільки суттєву різницю в рівні розвитку і добробуту між економічно розвиненими країнами і країнами, що розвиваються, але й національно-побутові, соціально-демографічні та інші традиції, які, безумовно, впливають на систему сервісу.

В Сполучених Штатах Америки та в Західній Європі виокремлюють три основні типи місця розташування роздрібних торговельних підприємств: центральні ділові райони міст, торговельні центри (комплекси) і поодинокі торговельні заклади. Тобто, не йдеться про міську і сільську місцевості і різновиди населених пунктів у них, адже відмінності між окремими типами поселень в розвинених країнах практично нівельовані. Однак, визначальними для організації розміщення роздрібної торговельної мережі типами населених пунктів у країнах Європи, Північної Америки, а також в Японії приймаються міські конгломерати, приміські поселення довкола великих міст тощо, що пояснюється високим рівнем розвитку транспортної інфраструктури і комунікацій (розвинена мережа автомобільних і залізничних доріг, кількість транспортних засобів у експлуатації в населення тощо).

Розміщення магазину в центральних ділових районах (культурно-історичних центрах міст, традиційних центрах ділової активності) є дуже бажаним і престижним для кожного роздрібного торговця, адже в таких частинах міських поселень акумулюються покупці з високим рівнем доходів, туристи і транзитні пасажири, до них тяжіє більшість населення міста. Водночас торгівля в центральних ділових районах має і негативні боки -- проблеми з паркуванням автотранспорту, спад обсягів торгівлі ввечері й у вихідні дні, проведення реконструкції і перепланування центральних частин міст, найвища вартість оренди приміщень або ставок земельного податку. У підсумку розміщення торговельних закладів у центральні частині міста можуть собі дозволити переважно потужні торговельні фірми або загальнонаціональні (інтернаціональні) корпоративні торговельні мережі.

Через зазначені негативні причини більшість роздрібних торговців орієнтується на прилеглі до центральних вулиці і райони. Торгівля в цих зонах міста, є пожвавленою і активною, адже власник торговельного закладу несе менші витрати, не пов'язані з товарообігом, інтенсивність потоків покупців є вищою через менші проблеми з паркуванням, рідше відбувається реконструкція будинків і вулиць.

У роздрібній торгівля за кордоном тривалий час спостерігається процес винесення торговельних підприємств з центральних ділових районів. Цей процес відбувається у двох напрямах: переміщення магазини у сусідні з центральними, економічно вигідніші райони і організація за межами міст торговельних центрів.

Таким чином, організація торговельних центрів (комплексів) тісно пов'язана з повоєнним "великим переселенням" родин, що належать до середнього класу, у приміські зони. Забезпечуючи основну зручність для покупців -- наближеність до їх місця мешкання, роздрібні торговці "пішли вслід", розташовуючи свої торговельні заклади поруч із транспортними артеріями на виїзді з міста і в заміських містечках-супутниках. У практиці закордонної торговельної діяльності розрізняють два основні типи торговельних центрів і комплексів: стрічкові центри і торговельні комплекси.

Стрічкові центри являють собою послідовність прилеглих один до одного торговельних закладів, аналогічної і протилежної спеціалізації, здатних максимально повно і комплексно забезпечити попит населення. За принципами їх організації стрічкові центри (у США -- стрип-центри) характеризуються високою зручністю для покупців і низькими накладними витратами для власників. Особлива зручність для покупців полягає в тому, що такі центри розташовуються вздовж шосейних доріг та основних вулиць і мають зручні під'їзди і місця для паркування автомобілів, що дозволяє мешканцям приміських зон безперешкодно дістатися до будь-якого магазину в складі стрічкового торговельного центру.

Торговельні комплекси (молли) -- це тип розміщення торговельних підприємств і одиниць, що передбачає поєднання в одному будинку або в комплексі споруд різних за видами, типами, основною спеціалізацією, формами власності суб'єктів роздрібного торговельного середовища. Об'єднання різнопрофільних і споріднених торговельних підприємств викликано не тільки об'єктивною потребою роздрібних торговців скоротити видатки з улаштування й утримання своїх підприємств, але й раціонально використати ефект синергізму. Суть цього ефекту закладена глибоко в психології покупців і полягає в тому, що торговельний центр або комплекс завжди приваблює більше покупців, аніж кожен з окремих магазинів поодинці.

Торговельні центри і комплекси за кордоном мають кілька різновидів: регіональні торговельні комплекси, спеціалізовані центри моди, центри фірмової торгівлі, центри розпродажу, історичні і тематичні центри. Регіональні комплекси включають до свого складу два-три універмаги, а також окремі спеціалізовані магазини. Якщо до складу комплексу входить не менше від чотирьох універмагів, його ще називають регіональним суперцентром. Спеціалізований центр моди -- це поєднання універмагу і невеликих бутиків, що належать відомим загальнонаціональним продавцям модних і особливо модних товарів. Ці комплекси розташовуються в престижних (центральних ділових і зонах проживання багатіїв) районах, мають вишуканий інтер'єр і дизайн, часто доповнюються елітними кафе і ресторанами. Центри фірмової торгівлі і розпродажу на сьогодні мало чим різняться один від одного, часто знаходяться під єдиним дахом і торгують товарами за зниженими цінами. Історичні і тематичні торговельні центри організуються поблизу визначних історичних пам'яток і орієнтуються в основному, на мобільний контингент покупців, що прибувають як туристи.

На Заході та в США досить широко поширена корпораційна система магазинів таких як WallMartта інші, тому слід зазначити стратегію формування корпоративних торговельних мереж. Процес розробки стратегії формування корпоративних торговельних мереж представлено як такий, що складається з поєднання концептуальних компонентів, до складу яких входять: соціально-гуманістичні, економічні, динамічні, організаційні, функціональні, психологічні.

Таким чином торговельній мережі запропоновано дотримання послідовності у прийнятті управлінських рішень стратегічного рівня з метою забезпечення взаємодії основних бізнес-одиниць торговельної мережі, що визначає планування конкурентних ініціатив, оперативність реакції на зміни у конкурентному середовищі, створення необхідних умов для розробки і реалізації інноваційних проектів торговельної мережі.

Необхідно проводити оцінку ефективності розробленої стратегії формування корпоративних торговельних мереж за такими напрямками: стадія розвитку галузі, стратегічне положення торговельної мережі, масштаби розвитку, рівень диверсифікації діяльності, фактор часу. В межах прояву фактору часу виділено три основні напрями формування корпоративних торговельних мереж, які відображаються на характері зростання та конкурентній стратегії:

1. Поступове збільшення обсягів діяльності внаслідок позитивної динаміки розвитку.

2. Уповільнення темпів зростання внаслідок зміни поглядів керівництва щодо альтернативних сфер діяльності та загострення конкурентної боротьби.

3. Скорочення динаміки зростання через підготовку до реорганізації бізнесу.

Керівними органами таких корпорацій розроблено матрицю рішень, яка обумовлює вибір відповідної форми поведінки торговельних мереж, планування розвитку потенційних стратегічних сфер діяльності з урахуванням власного ресурсного потенціалу, перспектив його нарощення і зміни та з метою реалізації власної системи стратегічних цілей; визначено, що значення, отримані за результатами побудови матриці рішень, визначають вихідну базу для оцінки ефективності формування корпоративних торговельних мереж з позиції створення позитивного іміджу структур на ринку.

Щодо тенденцій у розвитку торговельних мереж :

спрямованість на задоволення індивідуальних переваг, висока якість і доступність набули ключове значення в умовах розвиненої економіки, що висунуло торгівлю на позиції однієї з провідних галузей.

орієнтація на споживача створює сприятливі умови для швидкого розвитку роздрібної торгівлі, особливо в мережному форматі. Поступово все більша частина сучасного бізнесу набуває мережного характеру.

Найбільшого поширення мережна організація бізнесу набула у торгівлі, системах зв'язку, ресторанному господарстві, харчовій промисловості, індустрії розваг. Для мережної організації торгівлі характерні єдиний управляючий центр, єдина корпоративна стратегія, єдине управління переміщенням товарів, централізація релевантної інформації, можливість одночасного обслуговування різних сегментів ринку. Це створює конкурентні переваги торгової мережі: економія на масштабі, об'єднання власності, можливість регулярного надання знижок, об'єднання різних видів торгівлі, перевага в дистриб'юції, в швидкості виходу на нові ринки, в розподілі ризиків, в об'єднанні ресурсів.

Істотна також здатність мережі забезпечувати високу якість і краще обслуговування за рахунок наявності регулярних і тісних зв'язків з покупцями.

Одним з основних параметрів мережі, що успішно розвивається, є наявність ефекту масштабу, завдяки якому збільшення розмірів економічної діяльності призводить, у певних межах, до зниження питомих витрат.

Перша мережа магазинів виникла в бакалійній торгівлі США в 1859 році - це була компанія «Грейт Атлантік энд Пасифік». Її утворення було наслідком загострення конкурентного середовища, засобом протидії крупним торговим фірмам. В результаті ці магазини отримували більш вигідні умови закупівлі товарів і можливість проведення єдиної торгової політики.

Мережна організація бізнесу почала активно застосовуватися підприємствами різноманітних форматів торгівлі, особливо широко - в системі торговельних центрів, торгівлі продовольчими товарами та побутовою технікою, аптеках.

Про високу ефективність функціонування торговельних підприємств у рамках корпоративних мереж свідчить той факт, що ринок великоформатної роздрібної торгівлі по фінансовій потужності посідає одне з провідних місць у світі: його річний товарообіг складає 1/6 частку світового ВВП.

Переваги роботи з торговими мережами для товаровиробників та постачальників полягають у:

можливості продавати свою продукцію на всій території, де існують торговельні об'єкти мережі;

можливість представити максимальний асортимент товарів;

мінімальні фінансові ризики;

значно вищі об'єми реалізації;

налагоджена логістика.

Усе це надає торговельним мережам безперечних конкурентних переваг.

В США та Західній Європі торговими мережами захоплений майже весь ринковий простір, поділений приблизно порівну між дисконтними мережами, мережами супермаркетів та гіпермаркетів.

В умовах глобалізації склалися сприятливі умови для розвитку торговельних мереж та виходу найсильніших з них на міжнародний ринок.

Висновки

торговельний мережа корпоративний розміщення

Отже, виходячи з вище сказаного, можна дійти висновку, що на Заході та в США немає розділення на сільську та міську місцевість через майже повне нівелювання різниці мж ними, побудова магазинів виходить з найбільшого економічного ефекту від розміщення. Також можна підкреслити що існує дві поширені схеми побудови, а саме ланцюгова та у вигляди центрів (моллів). Це дозволяє покупцю отримати всі необхідні послуги\товари в одному місці. Також необхідні підкреслити те, що розвиток саме мережного товаропросування є необхідною наступною стадією торговельного підприємництва. Торговельні мережі дозволяють:

підвищити можливость продавати свою продукцію на всій території, де існують торговельні об'єкти мережі;

можливість представити максимальний асортимент товарів;

мінімізувати фінансові ризики;

отримати значно вищі об'єми реалізації;

отримати налагоджену логістику.

Таким чином на Заході та в США ми маємо найбільш розвинену систему мережевих підприємств що керуються спеціально розробленою корпоративною стратегією окремою для кожної мережі, але зі спільними ознаками та принципами.

Список літератури

Білоус Т.Д., Харинович Д.О. ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ РОЗДРІБНИХ ТОРГОВЕЛЬНИХ МЕРЕЖ

Виноградська А.М.Комерційне підприємництво: сучасний стан, стратегії розвитку (розділ 5)

Корпоративне управління - Мальська М.П. (розділ 6)

Інноваційний менеджмент - Скрипко Т.О. (розділ 8)

Основи підприємницької діяльності - Варналій З.С. (розділ 2)

Размещено на Allbest.ru