Ринок яловичини в Україні: сучасний стан та перспективи

яловичина експорт динаміка худоба

Ринок яловичини в Україні: сучасний стан та перспективи

Проте в сучасних умовах господарювання ринок яловичини потребує постійного та детального дослідження.

Мета статті полягає в аналізі сучасного стану виробництва яловичини, виявленні основних тенденцій і проблемних аспектів функціонування ринку яловичини та обґрунтуванні основних напрямів його розвитку.

У 2015 р., як і в минулі роки, збереглася тенденція скорочення поголів'я великої рогатої худоби в усіх категоріях господарств (табл. 1). Так, поголів'я великої рогатої худоби на вирощуванні, відгодівлі та нагулі в усіх категоріях господарств у 2015 р. зменшилося на 14,1% проти показника 2010 р. і на 21,2% порівняно з показником 2014 р. і становило 1621,3 тис. голів. Різке скорочення поголів'я частково пов'язано з тим, що Державна служба статистики в 2015 р. не враховувала поголів'я худоби, яке знаходиться на території тимчасово окупованої АР Крим і в зоні проведення АТО.

У 2015 р. найбільше скорочення поголів'я великої рогатої худоби на вирощуванні, відгодівлі та нагулі відбулося в господарствах населення, зокрема на 28,1% порівняно з 2014 р. У сільськогосподарських підприємствах даний показник зменшився на 11,4%.

Скорочення поголів'я стало наслідком зменшення напрямів і обсягів державної підтримки скотарства та низькими закупівельними цінами на велику рогату худобу.

Слід наголосити, що в 2015 р. у господарствах населення утримувалося 52,6% поголів'я, що на 6,2% менше, ніж у 2014 р. [16].

На 1 січня 2016 р. в усіх категоріях господарств утримувалось 3794,0 тис. гол. великої рогатої худоби, у т. ч. 2169,7 тис. гол. корів. Варто відмітити, що в 2015 р. п'ятірку лідерів щодо поголів'я великої рогатої худоби на вирощуванні, відгодівлі та нагулі в усіх категоріях господарств формували Вінницька (119,6 тис. гол.), Полтавська (121,5 тис. гол.), Черкаська (99,3 тис. гол.), Харківська (95,4 тис. гол.) та Хмельницька (89,2 тис. гол.) області.

На 1 січня 2016 р. найменшим було скорочення поголів'я великої рогатої худоби на вирощуванні, відгодівлі та нагулі в Полтавській (на 8,2%), Київській -- на 9,2% і Харківській -- на 9,5% областях порівняно з 1 січня 2015 р. Хронічна збитковість вирощування великої рогатої худоби (ВРХ), неконкурентоспроможність вітчизняної яловичини та телятини на світовому ринку, міжгалузева незбалансованість ціноутворення, а також зниження купівельної спроможності населення -- основні причини скорочення виробництва та споживання м'яса ВРХ в Україні.

У І кварталі 2016 р. господарствами населення утримувалось 57,2% загальної чисельності великої рогатої худоби на вирощуванні, відгодівлі та нагулі, що на 3,8% менше, ніж в аналогічному періоді 2015 р. Порівняно з кінцем 2015 р. поголів'я великої рогатої худоби на вирощуванні, відгодівлі та нагулі в усіх категоріях господарств у І кварталі 2016 р. почало збільшуватись, зокрема в господарствах населення -- на 35,3%, у сільськогосподарських підприємствах -- на 2,7%. Ріст поголів'я в І кварталі поточного року обумовлений періодом розтелів корів у цей час і утриманням молочних телят у господарствах населення.

Згідно з прогнозними експертними оцінками, у І півріччі 2016 р. поголів'я великої рогатої худоби в усіх категоріях господарств зменшиться на 15,5% порівняно з відповідним періодом 2015 р. При цьому в господарствах населення воно скоротиться на 19,3%, а в сільськогосподарських підприємствах -- на 8,4%.

Позитивною тенденцією досліджуваного періоду (2010--2015 рр.) є збільшення середньодобових приростів на 12,7%. Середньодобові прирости в 2015 р. коливалися від 498 г/добу у І кварталі до 512 г/добу в кінці року. У 2015 р. середньодобові прирости за вирощування великої рогатої худоби зросли на 3,2% порівняно з 2014 р. [17].

Також можлива ситуація, що в І півріччі 2016 р. буде незначне зменшення середньодобових приростів за вирощування великої рогатої худоби -- на 0,7% проти відповідного періоду 2014 р.

Пропозиція яловичини і телятини на внутрішньому ринку формується за рахунок вітчизняного виробництва, початкових запасів та обсягів імпорту.

У 2015 р. в Україні продовжилася раніше відмічена тенденція скорочення виробництва яловичини і телятини. Виняток становив лише 2013 р., коли виробництво зросло на 10,1% порівняно з попереднім роком. У всіх категоріях господарств у 2014 р. вирощування великої рогатої худоби в живій вазі зменшилося на 11,8% порівняно з 2010 р. і становило 576,4 тис. т. При цьому реалізація на забій зменшилася на 3,5% порівняно з показником 2010 р. Варто відмітити, що в усіх категоріях господарств процес вирізання поголів'я великої рогатої худоби триває, оскільки обсяги реалізації суттєво перевищують обсяги вирощування.

Сьогодні м'ясне скотарство перебуває в кризовому стані. Головними чинниками, котрі негативно впливають на розвиток галузі, є загальна економічна криза в державі, що призвела до зниження купівельної спроможності населення, відсутність цілеспрямованої державної підтримки галузі, недосконалість кредитної, податкової та інвестиційної політики.

Сільськогосподарські підприємства виростили в 2015 р. великої рогатої худоби в обсязі 158,6 тис. т (у живій масі), що на 8,0% менше проти рівня 2010 р., а реалізували на забій 157,5 тис. т, або менше на 5,7% порівняно з 2010 р. Найбільше в 2015 р. вирощено великої рогатої худоби у живій масі сільськогосподарськими підприємствами Полтавської -- 21,1 тис. т, Черкаської -- 16,8, Чернігівської -- 16,3, Вінницької -- 12,2 та Харківської -- 12,0 тис. т областей. У 2015 р. найбільше реалізували на забій великої рогатої худоби у живій масі сільськогосподарські підприємства Черкаської -- 18,6 тис. т, Полтавської -- 18,1, Чернігівської -- 16,6, Вінницької --14,6 і Київської -- 11,5 тис. т областей.

У І кварталі 2016 р., як очікується, сільськогосподарські підприємства виростять 29,6 тис. т великої рогатої худоби у живій масі, що на 7,4% менше проти рівня 2015 р., а реалізують на забій 25,2 тис. т, що менше на 10,3% порівняно з 2015 р. Крім того, у І півріччі 2016 р. вирощування великої рогатої худоби в живій масі в усіх категоріях господарств може становити 276,8 тис. т. Причому господарства населення забезпечать 71,2% обсягів вирощування, а сільськогосподарські підприємства -- 28,8%.

Також можлива ситуація, що реалізація на забій у всіх категоріях господарств становитиме 235,6 тис. т, що вказує на продовження тенденції вирізання великої рогатої худоби в господарствах населення.

Основні причини, що впливають на скорочення поголів'я та збитковість вирощування худоби в Україні: відсутність промислового вирощування худоби та зосередження значної частини виробництва у господарствах населення, що не забезпечує ефективності та якості продукції; забій населенням молочних телят через неможливість його вирощувати; відсутність диференціації ціни на м'ясну і молочну худобу; низький генетичний потенціал худоби; відсутність доступної інформації про сучасні та ефективні технології вирощування ВРХ; обмежений доступ до кормових ресурсів та ін.

Важливо наголосити, що основною причиною занепаду галузі стала критична збитковість вирощування великої рогатої худоби на м'ясо та скорочення її поголів'я. Попит на яловичину на вітчизняному ринку досить стриманий унаслідок низької купівельної спроможності населення.

Стабілізуючим фактором на ринку яловичини міг би стати експорт. Проте кількість країн, до яких реалізовується яловичина українського виробництва, є незначною, а одним з основних ринків була Росія, але у зв'язку з рішенням українського уряду цей ринок став закритим для вітчизняних товаровиробників: у 2015 р. 92,6% обсягів експорту м'яса великої рогатої худоби припадало на країни СНД, зокрема Російську Федерацію, Білорусь, Азербайджан, Туркменістан і Молдову. До країн Азії в указаному періоді експорт склав 2,9% обсягів мороженого м'яса великої рогатої худоби.

У найближчій перспективі, цілком імовірно, яловичина буде продовжувати втрачати свою частку на ринку м'яса на користь м'яса птиці та свинини [12].

За оцінками ЦЗБА, світове виробництво яловичини скоротиться на 860 тис. т -- до 58,7 млн. т на рік. В Україні теж спостерігається тенденція до зменшення виробництва яловичини. У цьому році воно може скоротитися на 6--8%. Основною причиною стагнації галузі є велика збитковість вирощування ВРХ на м'ясо, рентабельність якого в минулому році склала 35,6%, та скорочення поголів'я корів через складну ситуацію в молочній галузі. Наразі попит на яловичину на вітчизняному ринку є досить стриманим унаслідок низької купівельної спроможності населення. Суттєвим стабілізуючим фактором на сьогоднішній день могло б стати розширення експортного потенціалу галузі за умови відповідності якості продукції міжнародним вимогам, що ставляться до неї.

У рамках створення зони вільної торгівлі між Україною та ЄС у 2015 р. було передбачено індикативну сукупну тарифну квоту для експорту яловичини з України -- 12 тис. т, але її виконання поки що неможливе через відсутність в Україні спеціального дозволу. Контролюючий орган, на який покладається вся відповідальність щодо якості та безпечності харчової продукції, ще й досі не може почати повноцінно працювати. Всі ці фактори стримують використання експортного потенціалу України та подальший розвиток внутрішнього ринку яловичини.

Висновки. Різке скорочення поголів'я великої рогатої худоби в усіх категоріях господарств у цілому і на вирощуванні, відгодівлі та нагулі зокрема, обумовлене низкою факторів. Безумовно, суттєвими є військові дії на сході країни, неможливість використання виробничого потенціалу АР Крим і політична ситуація. Однак головний чинник катастрофічної ситуації на ринку яловичини -- економічна незацікавленість товаровиробників займатись вирощуванням великої рогатої худоби та її реалізацією. З одного боку, низькі закупівельні ціни не забезпечують навіть простого відтворення в галузі, а з іншого -- високі роздрібні ціни на яловичину та м'ясопродукти приносять надприбутки посередникам, а попит на продукцію зменшується у зв'язку з низькою купівельною спроможністю кінцевих споживачів. Незважаючи на всю важливість галузі скотарства для вітчизняної економіки, її фактичний стан свідчить про катастрофічні кризові процеси. Йдеться не просто про скорочення поголів'я худоби (на м'ясопереробні підприємства відправляються племінні тварини і маточне поголів'я), а й про те, що нині м'ясопереробні потужності орієнтовані переважно на переробку імпортної сировини.

Розширення ринків збуту та збільшення обсягів експорту яловичини є важливою стратегією даного ринку, що зможе забезпечити стабільність та ефективність виробництва яловичини в Україні.

Бібліографічний список