Оцінка діяльності будівельних підприємств із позиції формування фінансових результатів

кандидат економічних наук, доцент,

У статті розглянуто роль будівельної галузі у вітчизняній економіці. Досліджено динаміку формування фінансових результатів діяльності будівельних підприємств та проаналізовано їх структуру за ознакою розміру. Визначено, що найбільш вагоме значення в отриманні загальної величини прибутку мають великі підприємства.

Ключові слова: будівельна галузь, будівництво, будівельний комплекс, витрати, прибуток, фінансовий результат.

АННОТАЦИЯ

В статье рассмотрена роль строительной отрасли в отечественной экономике. Исследована динамика формирования финансовых результатов деятельности строительных предприятий и проанализирована их структура по признаку размера. Определено, что наиболее весомое значение в получении общей величины прибыли имеют большие предприятия.

Ключевые слова: строительная отрасль, строительство, строительный комплекс, расходы, прибыль, финансовый результат.

АNNOTATЮN

The article deals with the role of the construction industry in the national economy. Dynamics of formation of construction companies' financial results is researched and their structure according to their size is analyzed. Large construction companies make the largest contribution to the gross profit.

Keywords: construction industry, construction, construction complex, costs, profit, financial result.

Постановка проблеми. Впродовж останніх років спостерігається негативна динаміка збитковості діяльності будівельних підприємств України, обумовлена стабільним перевищенням їхніх витрат над отриманими доходами. Це дає змогу дійти висновку про несприятливий фінансово-економічний стан будівельних підприємств на сучасному етапі та необхідність з'ясування ключових чинників впливу на підвищення ефективності їх діяльності.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Основні тенденції на будівельному ринку формуються під впливом макроекономічних тенденцій, від яких, своєю чергою, залежать настрої й очікування потенційних покупців. Негативна ситуація, що склалася в національній економіці впродовж останніх років, призупинилаобсяги та строки реалізації більшості проектів будівництва в Україні. будівельний економіка фінансовий прибуток

Н.А. Петрищенко також уважає стан будівельного комплексу країни індикатором її соціальноекономічного розвитку, оскільки тісні міжгалузеві зв'язки будівництва та чорної металургії, машинобудування, енергетики, деревообробної промисловості обумовлюють особливу роль будівельної галузі у вирішенні низки ключових економічних завдань, що постають перед урядовими структурами в сучасних кризових умовах розвитку економіки України та її регіонів.

Мета статті полягає в аналізі динаміки економічної діяльності будівельних організацій за ознакою їх розміру та вкладу в загальну величину фінансових результатів.

Виклад основного матеріалу дослідження. Будівельний ринок, як і будь-який інший, активно відреагував на зміни, які відбулися в країні внаслідок поширення кризових явищ. У зв'язку з цим більшість банківських установ суттєво скоротили, майже до повного закриття, програми іпотечного кредитування житлового будівництва.

Сучасному будівельному комплексу України доводиться вирішувати низку ключових завдань, зокрема тих, що стосуються вдосконалення діючих будівельних норм. Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства постійно вживаються заходи щодо оновлення кошторисно-нормативної бази України: розроблено та проведено експертизу майже 3 000 норм національних стандартів та близько 100 норм галузевих стандартів [6]. Упровадження оновлених ресурсних елементних кошторисних норм, розроблених з урахуванням новітніх технологій, сучасних будівельних матеріалів та техніки, дає можливість учасникам будівництва достовірно визначати вартість будівництва. Більш того, застосування економічно обґрунтованої кошторисно-нормативної бази має сприяти підвищенню інвестиційної привабливості будівельних підприємств, а модернізація системи визначення кошторисної вартості будівництва і підвищення обґрунтованості договірних цін у будівництві позитивно впливатиме на прозорість відносин підрядників та замовників.

Відповідно до КВЕД-2010, економічна діяльність «будівництво» охоплює загальні та спеціалізовані роботи з будівництва будівель і споруд. Ця діяльність включає нове будівництво, ремонтні роботи, розширення та реконструкцію, зведення будівель зі збірних конструкцій на місці ведення робіт, будівництво тимчасових об'єктів. Загальне будівництво включає будівництво цілісних житлових комплексів, офісних будівель, магазинів та інших громадських, комунальних або сільськогосподарських будівель тощо, інженерних споруд, таких як автомобільні дороги, вулиці, мости, тунелі, залізниці, аеродроми, порти та інші водні об'єкти, іригаційні системи, каналізації, промислові об'єкти, трубопроводи та лінії електропередачі, спортивні комплекси тощо.

Продукцією в будівельній галузі є завершені та введені в експлуатацію об'єкти та підприємства (житлові будинки, адміністративні споруди, заводи, фабрики, шляхи, електростанції та інші об'єкти, що утворюють основні фонди для всіх галузей господарства).

Як правило, мету управління будівництвом визначають як досягнення високих поточних техніко-економічних показників та кінцевого фінансового результату -- прибутку, а також створення умов для його зростання в перспективі при дотриманні конкретних термінів возведення об'єктів за мінімальних витрат.

За договором підряду в ціну будівельної продукції включаються витрати, які здійснювалися за період від дати укладання договору до дати його завершення. Також у ціну будівництва можуть включатися інші витрати, яких зазнав підрядник при укладенні договору підряду, якщо існує ймовірність достовірної оцінки цих витрат. Доходи і витрати протягом виконання договору підряду визнаються з урахуванням ступеня завершеності робіт, якщо кінцевий фінансовий результат цього договору може бути достовірно оцінений [5].

Принципи групування витрат та ціноутворення в будівництві базуються на нормативнорозрахункових показниках і поточних цінах трудових та матеріально-технічних ресурсів. Нормативними показниками є ресурсні елементні кошторисні норми. На основі цих норм та поточних цін на трудові та матеріально-технічні ресурси визначаються прямі витрати у вартості будівництва.

Зважаючи на те, що підприємницький ризик у будівництві значно вище, ніж в інших галузях економіки, будівельні підприємства значно завищували витрати на створення будівельної продукції, тим самим опосередковано сприяли підвищенню вартості будівництва.

У 2015 р. спостерігається певне пожвавлення виконання будівельно-монтажних робіт. При цьому обсяги виконаних будівельних робіт та індекси будівельної продукції розподілилися досить нерівномірно за регіонами України: 53,5% припадає на м. Київ (20,9%) та чотири з двадцяти чотирьох областей: Дніпропетровську (10%), Харківську (8,9%), Полтавську (7,5%), Львівську (6,2%). В областях, що мають менший промисловий, інфраструктурний і науково-технічний потенціал, виконано в декілька разів менше обсягів будівельних робіт, це: Житомирська, Закарпатська, Кіровоградська, Луганська, Херсонська, Чернігівська області [4].

Динаміку фінансових результатів до оподаткування будівельних підприємств, згідно з даними Державної служби статистики України, з розподілом за розміром (на великі, середні, малі підприємства) за період 2010--2014 рр. наведено на рис. 1. У 2010--2014 рр. фінансовий результат до оподаткування будівельних підприємств має негативне значення. При цьому спостерігається суттєве зростання негативного фінансового результату до оподаткування будівельних підприємств -- з 4418,2 млн. грн. у 2010 р. до 27288,4 млн. грн. у 2014 р.

Таблиця 1 Кількість будівельних підприємств в Україні в 2010--2014 рр.