12

Размещено на http://www.allbest.ru/

Полтавський національний технічний університет імені Юрія Кондратюка

Впровадження сучасних методів ціноутворення на сільськогосподарських підприємствах

К.В. Чичуліна, к.т.н.,

доцент кафедри економіки підприємства та управління персоналом,

А.С. Метелиця, студентка

Стаття присвячена аналізу існуючих методів ціноутворення в сучасних умовах, зокрема, методу маркетингових оцінок, трансфертних цін та їх підвидів. Також представлені практичні аспекти впровадження даних методів на прикладах сільськогосподарських підприємств.

Ключові слова: витрати, собівартість, ціна, прибуток, рентабельність, трансфертна ціна, ціноутворення, метод маркетингових оцінок, метод трансфертного ціноутворення.

The article is devoted to the analysis of existing methods of pricingin in the current conditions, in particular marketing method estimates, the method of transfer prices and their subspecies. There are practical aspects of implementation of these methods on examples of agricultural enterprises too.

Keywords: spending, cost, price, profit, return, transfer price, pricing, marketing method estimates, the transfer pricing method.

Вступ. В умовах ринкової економіки стійке положення будь-якого підприємства на ринку, зокрема сільськогосподарського напряму, визначається рівнем його конкурентоспроможності, тобто здатності виробляти та збувати продукцію, яка більш приваблива для споживачів, ніж продукція їх конкурентів. Одним із важелів конкурентоспроможності, розподілу доходів і піднесення ефективності сільськогосподарського виробництва виступає ціна. Ціна є кінцевим показником, що характеризує товар, вона в рівній мірі враховує інтереси всіх учасників процесу товарообміну - виробників і споживачів. Найчастіше виробник чи продавець товару призначає ціну вже на стадії планування напрямків своєї діяльності, що вимагає прогнозування можливих варіантів цін на свою продукцію. Даний аспект, в свою чергу, вимагає глибоких знань суті процесу ціноутворення та формування навичок встановлення оптимальних рівнів цін. Тому, ціноутворення, на нашу думку, є центральним елементом ринкової економіки.

У сучасних умовах важливу роль для передуючої галузі України - сільського господарства, відіграє не тільки вироблення продукції відповідно до всіх вимог ринку, але й її реалізація. Ціни при цьому повинні відшкодувати витрати на виробництво продукції та принести прибуток підприємству.

Аналізуючи різні поняття "витрат виробництва", відзначимо, що найбільш раціональним є зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, які призводять до зменшення власного капіталу (винятком є зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілення власниками). Щодо визначення прибутку, то загальновідомим є сума, на яку доходи перевищують пов'язані з ними витрати, отже будь-яке підприємство зацікавлене у найменших витратах і найбільшому доході.

Для того, щоб підприємство отримало певний прибуток потрібно реалізувати продукцію за вигідною ціною. Важливу роль у механізмі ціноутворення відіграє ефективно підібраний метод ціноутворення.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Теоретичні, а також практичні аспекти, саме маркетингового та трансфертного методів ціноутворення висвітлені у наукових працях таких відомих вітчизняних науковців, як: С.Ф. Голов, В.С. Лень, П.Т. Саблук, М.Я. Дем'яненко, В.П. Горьовий, С.В. Тимчук [3], М.І. Макаренко, Т.Г. Савченко, Л.О. Шкварчук [2]. Окремо дані питання представлені в літературних джерелах наступних авторів: Ч.Т. Хорнгрен, Дж.Г. Хелкамп, К. Друрі [1], Дж. Фостер та ін.

Метою статті є аналіз сутності, основних проблем маркетингового та трансфертного методів ціноутворення, а також їх практичне застосування на прикладі сільськогосподарського підприємства.

Виклад основного матеріалу. Проведений аналіз літературних джерел надав ґрунтовну інформацію, щодо поняття "ціни", як фундаментальної економічної категорії, яка у найбільш розповсюдженому трактуванні визначає кількість грошей, за яку продавець згоден продати, а покупець готовий купити одиницю товару (певної цінності, у тому числі нематеріальної).

ціноутворення метод сільськогосподарський продукт

Ціна є важливим фактором, що впливає на сприйняття покупцем продукту - судження відносно його доступності, якості та інших характеристик. Оскільки ціна є головною категорією у реалізації продукції, то процес ціноутворення має вирішальне значення і полягає у встановленні цін на товари та послуги. Процес ціноутворення здійснюється на основі методології, тобто сукупності найбільш загальних правил формування ціни, пов'язаних в багатьох випадках з макроекономічними особливостями господарської системи, а також із різними сферами ціноутворення. У зв'язку з цим методологічні принципи можуть бути загальними як для економіки в цілому, так і для групи суміжних галузей, виробництв [2].

Досліджуючи процес ціноутворення в контексті сільського господарства, відзначимо, що ціноутворення в даній галузі повинно бути обґрунтованим. Отже, визначальну роль у формуванні цін на сільськогосподарську продукцію мають ціни на продукцію паливно-енергетичного комплексу, металургії, машинобудування, хімічної та інших стратегічних галузей. Зміна рівня ціни на один будь-який вид продукції цих галузей досить швидко впливає на величину, структуру та динаміку всіх цін в економіці, в тому числі в галузі сільського господарства. Тому, було виявлено, що сільськогосподарське виробництво - один із найбільш ризикованих видів господарської діяльності. На його результати впливає ціла низка різноманітних чинників, а саме, природно-кліматичні умови, забезпечення сільгоспвиробників необхідними фінансовими та матеріальними ресурсами, коливання цін на сільськогосподарську продукцію та інше.

Відзначимо, що важливе значення ціноутворення як економічного інструменту полягає в тому, що воно безпосередньо впливає на характер отримання прибутку за результатами ринкової активності підприємства.

Взагалі існує безліч методів ціноутворення, у кожному з яких є своя особливість. Але в сучасних умовах таких, як: глобалізація, фінансові кризи, політична нестабільність, недобросовісна конкуренція найбільш доцільними є методи трансфертного та маркетингового ціноутворення.

Щодо маркетингового підходу до ціноутворення, зауважимо, що даний метод припускає визначення продавцем такої інтегральної оцінки товару і комплексу сполучених з ним послуг, що дозволила б оголосити ціну, яка влаштовує покупця і продавця. Причому, завищена ціна одних товарних позицій, якщо це дозволяє кон'юнктура ринку, може цілком покривати занижену ціну інших товарних позицій [3].

Визначено, що метод маркетингових оцінок поділяється на певні підвиди, а саме:

1) на основі поточних цін;

2) рух за лідером;

3) на основі урахування реакції конкурентів.

Кожен з підвидів має свої особливості.

Вибір ціни на основі рівня поточних цін орієнтує діяльність підприємств щодо ціноутворення передусім не на власні витрати, а на ситуацію на ринку, на цінову політику фірм-конкурентів. Поведінка фірм адекватна їхньому становищу на ринку. Фірма-лідер, як правило, надає свої умови. Дрібніші фірми можуть собі дозволити орієнтуватися на лідера, змінювати ціну після того, як це зробив він. Метод ціноутворення, що орієнтується на рівень поточних цін, досить поширений. Він створює атмосферу оптимального підходу до встановлення ціни в цілому по галузі. Даний аспект надає можливість підприємствам отримувати певну норму в прибутку [2].

Аналізуючи метод "слідування за лідером", можна відмітити що в даному випадку ціну на товар встановлюють приблизно на рівні ціни головного конкурента (як правило, провідного підприємства галузі, що домінує на ринку). Отже, така ціна не повинна перевищувати ціну лідера. На взаємозамінну продукцію встановлюють однакові ціни. Ціни на товари, близькі один до одного за споживчими характеристиками, можуть відрізнятися. Лідерство забезпечується в тому випадку, якщо у підприємства-виробника існують явні переваги над конкурентами або за обсягами виробництва, або за рівнем витрат.

Досліджуючи ціноутворення з урахуванням реакції конкурента, було виявлено, що як і в попередньому випадку, такий підхід до встановлення ціни має місце на олігопольних ринках. Саме на таких ринках конкуренти особливо взаємочутливі до тієї чи іншої зміни цін. Установлення цін за таким методом передбачає передовсім ретельне вивчення реального їх рівня, цінової політики та стратегічних цілей конкурентів, їхніх інтересів та можливостей також знизити ціни на свої товари чи послуги. За основу такого методу встановлення цін підприємство бере свій власний набутий у минулому досвід [4].

До маркетингових методів також можна віднести метод встановлення ціни на основі відчуженої цінності товару. В умовах ринкової економіки багато товаровиробників при обґрунтуванні, розрахунку і встановленні ціни враховує цінність своїх товарів.

Основним фактором ціноутворення в даному випадку виступає споживацьке сприйняття. Для виявлення споживацьких оцінок використовують нецінові заходи впливу: спеціальні опитування, анкетування та інші маркетингові дослідження, які дають змогу формувати в свідомості споживачів уявлення про цінність товару.

Використання цього методу ціноутворення вимагає об'єктивного підходу до встановлення ціни: якщо вона виявиться більшою, ніж ціннісна значимість товару, яка визнається споживачем, збут продукції буде нижчий розрахункового; у випадку невиправданого заниження ціни існує ризик недотримання розрахункової суми прибутку.

У зв'язку з тим, що сільське господарство поділяється на підгалузі, а потрібно максимально точно підрахувати доходи і витрати кожної та оцінити її вплив на загальний фінансовий результат, необхідно застосовувати відповідну ціну. Такою є трансфертна ціна, яка визначена одним структурним підрозділом на продукт або послугу другому підрозділу тієї ж організації.

Деякі вчені, зокрема К. Друрі, виділяють п'ять основних типів трансфертних цін:

1) трансфертні ціни на основі ринкових цін;

2) трансфертні ціни на основі маржинальних витрат;

3) трансфертні ціни на основі повних витрат;

4) трансфертні ціни типу витрати-плюс;

5) трансфертні ціни на основі переговорів [1].

На практиці виділяють три основні методи визначення трансфертних цін:

1) на основі ринкових цін;

2) на основі витрат;

3) на основі переговорів.

Розглянемо детальніше кожен підвид.

Розроблення трансфертних цін на основі ринкових цін дає можливість визначити частку (квоту) кожного підрозділу (підгалузі) у формуванні прибутку та приймати обґрунтовані рішення про доцільність (або недоцільність) здійснення виробничих процесів. Отже, визначення трансфертної ціни на основі витрат означає вибір найбільш оптимальної системи, методу обліку витрат і застосування відповідної системи класифікації витрат, на основі якої можна зробити висновок, що саме ті чи інші витрати є базою для формування ціни (наприклад, фактичні витрати, планові витрати, змінні витрати, нормативні витрати або витрати + надбавка) [4].

Розглядаючи трансфертні ціни на основі переговорів, виявлено, що вони встановлюються у випадках, коли неможливе використання ринкових цін або ускладнений підрахунок витрат, які є основою для встановлення трансфертних цін.

Вищезазначені методи доцільно застосовувати для сільського господарства. Але характерною особливістю цієї галузі є те, що внутрішньогосподарські підрозділи виконують роботи і надають взаємні послуги між собою і одночасно значна частина готової продукції знову використовується у процесі виробництва (вирощування насіння на посів або для годівлі тварин, переробка сільськогосподарської продукції тощо).

У сучасних умовах використання даних методів, набирає обертів, оскільки реалізація продукції, а саме попит на цю продукцію, приносить фінансовий результат, тому потрібно орієнтуватися на ринок (як на внутрішній, так і на зовнішній), зокрема на споживача.

Розглянемо на прикладі розробку ціни за трансфертним методом для сільськогосподарського підприємства.

Приклад. Підприємство вирощує 1 тонну соняшнику. Потрібно вирахувати доцільність його продажу чи наступної переробки на соняшникову олію, якщо ціна реалізації 1 тонни насіння соняшнику становить 8350 грн., а соняшникової олії - 17400 грн. (при умові, що виробництво олії здійснюється олієпресом шнековим ММШ-130, середня вартість якого по Україні 26900 грн., і який перероблює 100 кг насіння за 1 годину, а загальновиробничі витрати та витрати на оплату праці рівні витратам по вирощуванню соняшнику). Вихідні дані по вирощуванню соняшнику наведені у таблиці 1 (дані наведені по середньостатистичним показникам України в цілому) [5].

Таблиця 1. Економічне обґрунтування вирощування соняшнику (в розрахунку на 1 га)

Розв'язання: Прибуток підприємства - це різниця між виручкою від реалізації та собівартістю продукції, тобто він обчислюється за формулою:

. (1)

Для того, щоб знайти прибуток підприємства потрібно спочатку визначити собівартість. За вихідними даними собівартість дана на 1 га, тобто на 2,16 тонн. Першочергово, необхідно вирахувати виробничу та повну собівартість на 1 тонну, тобто загальні витрати на 1 га (10207,1 грн.) поділити на кількість тонн з 1 га (2,16 тонн). В результаті буде відомо яка собівартість виготовлення 1 тонни насіння соняшнику (табл.2).

Наступним кроком після того як ми знайшли прибуток, буде оцінка рентабельності підприємства за наступною формулою:

(2)

Для того, щоб вирахувати прибуток отриманий від реалізації олії, потрібно спочатку вирахувати її собівартість. За умовою вартості пресу 26900 грн., амортизація становитиме 538 грн. Тобто собівартість дорівнюватиме сумі усіх затрат та амортизації обладнання.

Результати проведених розрахунків наведені у таблиці 2.

Таблиця 2. Формування прибутку при оцінці використання продукції за собівартістю та за цінами реалізації

Отже, за результатами даного прикладу підприємству буде доцільніше продати вирощену тонну насіння соняшника, ніж передати її подальшій переробці, оскільки так підприємство отримує більший прибуток.

Висновки: Проведений теоретичний та практичний аналіз сучасних методів ціноутворення, надав ґрунтовну інформацію про те, що перед тим зміною ціни, існує необхідність детального дослідження внутрішніх чинників, можливостей для визначення загальної ситуації на ринку. Але попереднім кроком є аналіз впливу на цінову політику конкурентів на ринку, тобто визначення реакції конкурентів на зміну ціни. Доцільно при цьому відшукати баланс між бажанням покупців придбати товар за певну вартість та необхідністю сільськогосподарського підприємства покрити свої витрати та отримати фінансовий результат (прибуток), який і є головною метою діяльності підприємства.

Література