Проблеми економічного зростання в умовах глобальних кліматичних загроз

Размещено на http://www.allbest.ru/

Анотація

ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІЧНОГО ЗРОСТАННЯ В УМОВАХ ГЛОБАЛЬНИХ КЛІМАТИЧНИХ ЗАГРОЗ

Чепеленко А.М., кандидат економічних наук, доцент, доцент кафедри економіки підприємств та менеджменту Української інженерно-педагогічної академії.

Ключові слова: економічне зростання, глобальні загрози, кліматична політика, геоінженерія клімату, негативні ефекти, ступінь небезпеки.

Исследована взаимозависимость тенденций экономического роста и рационального использования природных ресурсов, которые нацелены на получение дополнительных экономических выгод и имеют системные последствия как в краткосрочной, так и в долгосрочной перспективах. Выявлена стабильная усиливающаяся динамика природных угроз. Проведены критический анализ и ранжирование степени опасности возможных побочных эффектов применения геоинженерии климата с использованием сульфатных стратосферных аэрозолей. Анализ возможности появления нежелательных эффектов доказывает вероятность возникновения региональных климатических аномалий.

Ключевые слова: экономический рост, глобальные угрозы, климатическая политика, геоинженерия климата, негативные эффекты, степень опасности.

ANNOTATION PROBLEMS OF ECONOMIC GROWTH IN THE GLOBAL CLIMATE THREAT

Research trends interdependence of economic growth and the rational use of natural resources, which are aimed at obtaining additional economic benefits and have systemic consequences in both the short and long term. It revealed the growing stable dynamics of natural hazards. The critical analysis and ranking of the degree of danger of possible side effects of climate geoengineering with sulfate stratospheric aerosols. Analysis of the possibility of occurrence of adverse effects shows the likelihood of the regional climate anomalies.

Keywords: economic growth, global threats, climate policy, climate geo-engineering, negative effects, the degree of danger.

Вступ

Постановка проблеми. За останнє десятиріччя значно підвищився рівень і змінилася структура глобальних загроз, тому масштаби і динаміка кризових явищ змушують по-новому поглянути на процеси, які відбуваються в сучасному глобальному світі, а також стануть актуальними в короткостроковій та довгостроковій перспективах. Дослідження останніх років дають підстави стверджувати, що сьогодні економічне зростання і раціональне використання природних ресурсів є взаємозалежними тенденціями [11], які націлені на отримання додаткових економічних вигод.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Фактичний провал Кіотського протоколу, основною метою якого було скорочення викидів в атмосферу парникових газів і стабілізація їх концентрацій в атмосфері на рівні, що не представляє екологічної загрози, зафіксували всесвітні кліматичні конференції в Копенгагені (2009 р.), Канкуні (2010 р.), Доха (2012 р.), Перу (2014 р.), Парижі (2015 р.).

Дослідження Germanwatch доводять, що в 2015 р. Україна опинилась на 46-му місці в Індексі протидії змінам клімату, втративши 16 пунктів рейтингу порівняно з 2014 р. [4]. П. Крутцен [2] недвозначно заявив, що геоінженерія клімату є єдиним доступним шляхом швидкого зниження температури, якщо проваляться міжнародні зусилля приборкати емісію парникових газів.

Серед наукової спільноти, як прихильників, так і супротивників [4; 8; 12], триває пошук аргументів, щодо стабілізації глобальної температури шляхом впливу на кліматичну систему Землі, однак їх більшість підтверджують точку зору про неприпустимість втручання в кліматичну систему.

Мета статті полягає у дослідженні теоретико- методологічних підходів до поєднання розв'язання економічних та екологічних проблем шляхом аналізу методу геоінженерної стабілізації клімату та виявленні його негативних ефектів.

Список основних імовірних глобальних загроз, за даними Світового економічного форуму, свідчить, що конфлікт між економічним зростанням і охороною навколишнього середовища стає все більш актуальним (рис. 1) [1].

Рис. 1. Основні ймовірні глобальні загрози

Джерело: складено автором на основі [1].

Якщо з 2007 по 2010 р. переважну більшість загроз складали економічні (китайська економічна експансія, колапс фондового ринку, різкі зміни ціни на нафту та газ, уповільнення темпів розвитку економіки Китаю (<6 %), стійкі фінансові дисбаланси, безробіття та неповна занятість), то з 2011 р. основними світовими загрозами стали природні (урагани і циклони, повені, зникнення біологічних видів, кліматичні зміни, зростання викидів парникових газів, проблеми з водопостачанням, екстремальні погодні умови).

Також, згідно з дослідженням Оегтап"№а 1сЬ, у 2015 р. Україна опинилась на 46-му місці в Індексі протидії змінам клімату, втративши 16 пунктів рейтингу порівняно з 2014 р. [4]. Така зворотна динаміка пов'язана з тим, що Україна залишається енергонеефективною країною з низькою часткою відновних джерел енергії та практично відсутньою кліматичною політикою, яка передбачає зростання викидів парникових газів до 2030 р. на 40 %, але прагне дотримуватися світових тенденцій щодо відокремлення економічного росту від збільшення споживання енергоресурсів (так званий декаплінг). Така тенденція підтверджується даними Міжнародного енергетичного агентства, яке свідчить про те, що в Україні при зростанні ВВП за паритетом купівельної спроможності поступово знижується споживання енергії.

Відповідно до Індексу протидії змінам клімату, найкраща кліматична політика здійснюється в Данії, Швеції та Великобританії. Перші три позиції рейтингу традиційно залишаються відкритими, оскільки упорядники вважають, що жодна країна не зробила достатньо для запобігання зміні клімату. економічне зростання геоінженерія клімат

До того ж найбільші джерела викидів парникових газів - США та Китай, - які посідають 34-те та 47-ме місця відповідно, значно покращали свої показники порівняно з 2014 р.

У звіті Global Risks 2015 зазначено, що глобальні загрози пов'язані між собою і мають системні наслідки (табл. 1) як в короткостроковій, так і в довгостроковій перспективах. Актуальними стануть загрози, пов'язані з екологічними тенденціями, а саме водні кризи, помилки адаптації до зміни клімату, продовольчі кризи, втрата біорізноманіття та екосистемне руйнування і, як наслідок, економічна та соціальна нестабільність.

Також слід звернути увагу на те, що найбільшою загрозою визначаються помилки адаптації до змін клімату, яка з глобальних екологічних загроз у 2013-2015 рр. стає глобальною загрозою в 2025 р. з імовірністю 6,5 %.

Глобальні загрози є невизначеними подіями і за умови відбуття можуть викликати значний негативний вплив на країни та галузі протягом наступних десяти років [4]. Важливо відзначити невизначеності в оцінці майбутніх умов, зокрема тих, які пов'язані зі зміною клімату.

Таблиця 1. Прогнозні показники глобальних загроз 2025 р. [1]