Розвиток індустріальних парків в Україні: проблеми та напрями політики стимулювання

Обґрунтовано важливість реалізації послідовної політики стимулювання розвитку індустріальних парків в Україні як синергетичного механізму стимулювання інвестиційно-інноваційної діяльності, що чинить системний багатоцільовий вплив на економіку, сприяючи структурно-технологічній модернізації й водночас виступаючи потужним рушієм місцевого та регіонального розвитку. Проаналізовано інституційне забезпечення, результати діяльності зі створення індустріальних парків в Україні. Виявлено проблеми, що перешкоджають ефективному процесу розвитку індустріальних парків. Запропоновано напрями вдосконалення державної політики стимулювання створення і функціонування індустріальних парків.

індустріальний парк інвестиційний інноваційний

Alla PAVLIUK,

Ph.D. in Economics,

National Institute for Strategic Studies, Kyiv

DEVELOPMENT OF INDUSTRIAL PARKS IN UKRAINE: PROBLEMS AND PROMOTION POLICY DIRECTIONS

The importance of implementing a consistent policy to stimulate the development of industrial parks in Ukraine has been proved. Industrial parks are a synergetic mecha¬nism to stimulate investment and innovation which causes impact multi-systemic effect on the economy, contribut¬ing to structural and technological modernization of the economy while also influence local and regional develop¬ment. The regulatory framework and the results of the creation ofindustrialparks in Ukraine have been analysed. The problems that hinder effective process of industrial parks have been revealed. Directions of improving public policies to encourage the creation and operation ofindus- trial parks have been offered.

Негативні тенденції в розвитку української економіки впродовж останніх років вимагають пошуку синергетичних механізмів стимулювання економіки, здатних активізувати економічну й інвестиційну діяльність і забезпечити структурно-технологічну модернізацію виробничого комплексу. В умовах погіршення економічної динаміки національної економіки та загострення конкуренції на світових ринках інвестиційних ресурсів Україні потрібна системна робота з формування сприятливого інвестиційного клімату для діяльності як вітчизняних, так і іноземних інвесторів та запровадження дієвих механізмів стимулювання інвестиційної діяльності. До таких механізмів належить створення індустріальних парків.

Значний досвід функціонування індустріальних парків у багатьох країнах світу довів високу ефективність цього організаційно-економічного механізму, який чинить системний багатоцільовий вплив на економіку, сприяючи створенню потужної сучасної промисловості, покращенню структурних пропорцій, створенню нових робочих місць і водночас виступає потужними рушієм місцевого та регіонального розвитку, подолання депресивності окремих територій.

Створення індустріальних парків впродовж багатьох десятиліть широко використовується в багатьох країнах світу для активізації промислового та регіонального розвитку, закордонними вченими обґрунтовано концептуальні засади розвитку індустріальних парків [1 - 4]. Проте в Україні запровадження цього механізму знаходиться на початковому етапі.

Метою статті є узагальнення основних концептуальних засад створення індустріальних парків, аналіз інституційного забезпечення, перших результатів і проблем, що виникають у процесі розвитку індустріальних парків, та визначення напрямів удосконалення державної політики стимулювання створення й функціонування індустріальних парків.

Термін «індустріальний парк» є найбільш вживаним і розповсюдженим для означення інструментів реалізації інноваційних підходів в організації промислового виробництва. У зарубіжній економічній літературі як синоніми до терміну індустріальний парк використовуються терміни «промисловий район» (industrial estate), «промислова зона» (trading estate), «виробнича зона» (factory estate), «дієвий район» (employment area). В узагальненому вигляді індустріальний парк - це «велика ділянка землі з необхідною інфраструктурою, надана для ведення господарської діяльності близькими за спеціалізацією компаніями» [2]. Ідея створення індустріальних парків базується на кількох засадах:

? концентрація спеціалізованої інфраструктури на локальній території (дороги, під'їзні колії, порти, лінії електропередачі, зв'язку, водо- й газозабезпечення), що знижує для бізнесу витрати на довиробничу підготовку інфраструктури;

? виведення промислового виробництва на околиці або за межі міста для зменшення негативних екологічних наслідків;

? можливість надання суб'єктам підприємницької діяльності комплексу інформаційних, консультативних, ло- гістичних послуг, створення сприятливих умов для налагодження різноманітних виробничих і економічних зв'язків між підприємствами;

? можливість отримання різних форм державної та муніципальної підтримки, пільг як для керуючих компаній, так і для суб'єктів підприємницької діяльності.

Залежно від інфраструктурної оснащеності виділяють два види майданчиків для створення індустріальних парків: 1) Greenfield - неосвоєна територія з підведеними комунікаціями, потенційними адміністративними узгодженнями і можливістю будівництва промислово орієнтованих об'єктів; 2) Brownfield - територія з раніше створеними виробничими об'єктами, як правило, забезпечена будівлями, спорудами та інфраструктурою, щодо яких проводиться реконструкція та/або капітальний ремонт відповідно до спеціалізації ІП і потреб його резидентів.

Діяльність індустріальних парків чинить системний позитивний вплив на соціально-економічний розвиток країни в цілому й окремих територій та підвищення конкурентоспроможності економіки шляхом:

? активізації інвестиційної діяльності в реальному секторі економіки, що сприяє технологічній модернізації промислового виробництва, реалізації стратегій імпортозаміщення, збільшенню експортного потенціалу;

? підвищення інвестиційної привабливості, рівня гарантій та захисту прав інвесторів, що сприяє залученню іноземних інвестицій у виробничий сектор;

? сприяння розвитку малого й середнього бізнесу завдяки полегшенню низки адміністративних процедур;

? сприяння соціальному розвитку за рахунок створення нових високотехнологічних високооплачуваних робочих місць;

? розвитку сучасної виробничої та ринкової інфраструктури;

? усунення екологічних наслідків, спричинених промисловим виробництвом;

? сприяння територіальному розвитку, зміцнення економічного потенціалу територіальних громад на основі ефективної комунікації бізнесу з місцевими органами влади.

В Україні процес створення індустріальних парків, що розглядались насамперед як інструмент територіального розвитку, започатковано з прийняттям у 2006 році Концепції створення індустріальних (промислових) парків в Україні. Відповідно до Концепції передбачалось створення необхідної нормативно-правової бази, з 2008 мала розпочатися реалізація пілотних проектів індустріальних (промислових) парків в АР Крим, Київській, Львівській, Одеській та Харківській областях [5]. Проте ці завдання не були реалізовані вчасно і в повному обсязі. У практичній площині діяльність звелася лише до визначення пілотних проектів у зазначених регіонах, а саме: Бахчисарайський районний промисловий парк, Щолкінський індустріальний парк та промислово- логістичний парк «Новий Крим» в АР Крим; промислові парки «Земельний союз», «Великодимерський», «Парк Ріджин» у Київській області; промисловий парк «Черляни» у Львівській області; індустріальний парк «Рогань» та промислова зона «Паркова» у Харківській області [6]. За відсутності законодавчого забезпечення організаційною формою створення індустріальних парків було обране комунальне підприємство, зокрема створені комунальні підприємства «Щолкінський індустріальний парк», «Промисловий парк «Черляни» та «Індустріальний парк «Рогань». Лише останнє розпочало практичну діяльність, проте вона зводиться до надання інформаційно-консультативних, рекламних та інших послуг для підприємців [7], що не відповідає сутності індустріального парку.

Положення про створення індустріальних парків були включені до стратегій соціально-економічного розвитку більшості регіонів України. У 2011 році був створений індустріальний парк «Свема» в Сумській області, прийнята Державна цільова програма його розвитку на 2012-2015 роки [8] із передбаченим фінансуванням з Державного бюджету в обсязі 15 млн грн, проте фінансування цієї програми не здійснювалось.

Поштовхом до активізації роботи зі створення індустріальних парків стало прийняття у 2012-2013 роках низки законодавчих і нормативних документів, що створили необхідне правове поле для застосування цього організаційно- економічного механізму. Зокрема, був прийнятий Закон України «Про індустріальні парки» [9] та низка нормативних актів для реалізації його положень [10; 11].

Відповідно до закону індустріальний парк - це визначена ініціатором створення відповідно до містобудівної документації облаштована відповідною інфраструктурою територія, у межах якої учасники індустріального парку можуть здійснювати господарську діяльність у сфері промислового виробництва, а також науково-дослідну діяльність, діяльність у сфері інформації і телекомунікацій на умовах, визначених законом та договором про здійснення господарської діяльності у межах індустріального парку [9]. Домінуючим став погляд на індустріальні парки як на механізм стимулювання інвестиційно-промислової діяльності.

Згідно з українським законодавством державна підтримка на облаштування індустріального парку та його учасникам надається тільки за умови внесення до Реєстру індустріальних парків за визначеною процедурою. Істотними умовами для внесення індустріального парку до Реєстру є відсутність у його межах цілісного майнового комплексу, який дозволяє здійснювати виробництво продукції, залучення недержавних джерел фінансування в обсязі не менше 75% кошторисної вартості проекту облаштування індустріального парку, створення нових робочих місць, впровадження сучасних технологій, забезпечення охорони навколишнього природного середовища.

Для стимулювання розвитку індустріальних парків передбачено державну підтримку у вигляді:

? звільнення керуючих компаній та учасників індустріального парку від пайової участі в розвитку інфраструктури населеного пункту;

? надання керуючим компаніям та ініціаторам створення - суб'єктам господарювання безвідсоткових кредитів, цільового фінансування на безповоротній основі для облаштування індустріальних парків;

? звільнення керуючих компаній та учасників індустріального парків від сплати ввізного мита при ввезенні устаткування, обладнання та комплектуючих до них, що не виробляються в Україні та не є підакцизними товарами.

При цьому для суб'єктів, що звільняються від сплати ввізного мита, передбачено вичерпний перелік можливих напрямів використання вивільнених коштів: облаштування індустріального парку, запровадження новітніх технологій, збільшення випуску продукції, здійснення науково-дослідної діяльності, повернення кредитів, сплата відсотків за кредитами. Така норма надає керуючим компаніям та суб'єктам господарювання індустріальних парків додаткові фінансові ресурси для забезпечення їхньої організаційно-виробничої та науково-дослідної діяльності.

З ініціативами про створення індустріальних парків вийшли всі регіони України, при цьому в більшості областей ініціюється створення кількох таких об'єктів. Нині 12 індустріальних парків включено до Реєстру індустріальних парків відповідно до існуючої процедури. Крім того, створено ще низку індустріальних парків, інформація про які міститься на офіційних сайтах місцевих органів влади та їхніх власних сайтах. Проте наразі системна інформація щодо створених в Україні індустріальних парків відсутня.

Аналіз даних щодо індустріальних парків, внесених до Реєстру, які вдалося зібрати з різних джерел (див. табл.), дозволяє зробити кілька узагальнень:

? рішення про створення більшості індустріальних парків і схвалення їхніх концепцій були прийняті органами місцевого самоврядування (міськимирадами). Це свідчить про те, що місцеві ради або самі є ініціаторами, або тісно співпрацюють з ініціаторами створення індустріальних парків, підтверджуючи цим свою відповідальність за формування пріоритетів розвитку відповідних територій;

? у більшості затверджених концепцій індустріальних парків передбачено надто широкий перелік напрямів спеціалізації, які іноді є несумісними для розташування на компактних територіях через технологічні вимоги (наприклад, електроніка та виробництво будівельних матеріалів чи деревообробка). Це може свідчити як про недостатньо глибоке опрацювання концептуальних засад таких утворень, так і про свідоме намагання включити якомога ширший перелік галузей і виробництв, сподіваючись отримати пільги;

Таблиця. Індустріальні парки України, внесені до Реєстру індустріальних парків (станом на грудень 2014 року)