Технологічне передбачення економіки України на середньостроковому (до 2020 р.) і довгостроковому (до 2030 р.) часових горизонтах

Размещено на http: //www. allbest. ru/

«Інститут прикладного системного аналізу» НАН України і МОН України

Технологічне передбачення економіки України на середньостроковому (до 2020 р.) і довгостроковому (до 2030 р.) часових горизонтах

Згуровський Михайло Захарович

академік НАН України, доктор технічних наук,

професор, науковий керівник

Анотація

середньостроковий економічний кластер передбачення

Розглянуто комплекс виконаних робіт з технологічного передбачення (форсайту) розвитку майбутньої економіки України на середньостроковому (2015--2020 рр.) і довгостроковому (2020--2030 рр.) часових горизонтах. З використанням методу Дельфі виявлено головні кластери нової економіки України, які можуть забезпечити успішну інтеграцію країни в міжнародну кооперацію праці. Застосування методів сценарного планування та SWOT-аналізу дозволило побудувати групу сценаріїв розвитку майбутньої економіки України до 2030р. Ці сценарії можуть використовуватися особами, що приймають рішення на рівні держави, інституціями громадянського суспільства та міжнародними організаціями для розроблення раціональної політики і конструктивних планів соціально-економічного розвитку України на середньої довгострокову перспективу.

Ключові слова: сценарне планування, SWOT-аналіз, метод Дельфі, форсайт економіки України, метод двох осей, метод гілки.

Аннотация

М.З. Згуровский

Институт прикладного системного анализа МОН Украины и НАН Украины (Киев)

ТЕХНОЛОГИЧЕСКОЕ ПРЕДВИДЕНИЕ ЭКОНОМИКИ УКРАИНЫ НА СРЕДНЕСРОЧНОМ (ДО 2020 ГОДА) И ДОЛГОСРОЧНОМ (ДО 2030 ГОДА) ВРЕМЕННЫХ ГОРИЗОНТАХ По материалам научного доклада на заседании Президиума НАН Украины 4 ноября 2015 г.

Рассмотрен комплекс выполненных работ по технологическому предвидению (форсайту) развития будущей экономики Украины на среднесрочном (2015--2020 гг.) и долгосрочном (2020--2030 гг.) временных горизонтах. С использованием метода Дельфи выявлены основные кластеры новой экономики Украины, которые могут обеспечить успешную интеграцию страны в международную кооперацию труда. Применение методов сценарного планирования и SWOT-анализа позволило построить группу сценариев развития будущего экономики Украины вплоть до 2030 г. Эти сценарии могут использоваться людьми, принимающими решения на уровне государства, институтами гражданского общества и международными организациями для разработки рациональной политики и конструктивных планов социально-экономического развития Украины на среднеи долгосрочную перспективу.

Ключевые слова: сценарное планирование, SWOT-анализ, метод Дельфи, форсайт экономики Украины, метод двух осей, метод ветви.

Annotation

M.Z. Zgurovsky

Institute for Applied Systems Analysis MES of Ukraine and NAS of Ukraine (Kyiv)

TECHNOLOGY FORESIGHT OF UKRAINIAN ECONOMY IN THE MEDIUM (UP TO 2020) AND LONG TERM (UNTIL 2030) HORIZONS

According to the materials of the scientific report at the meeting of the Presidium of NAS of Ukraine November 4, 2015

The methodology and complex of actions on technology foresight of the future economy of Ukraine in the medium-term (2015--2020) and long term (2020--2030) time horizons are presented. Using the Delphi method the main clusters of the new economy of Ukraine are identified, which can ensure the successful integration of the country into the international labor cooperation on specified time horizons. Applying the methodology of scenario planning and the SWOT-analysis the group of scenarios of the future of Ukraine's economy was developed until 2030. These scenarios can be used by decision makers at the state, civil society and international organizations to develop the policies and structural plans for socio-economic development of Ukraine in the medium and long terms.

Keywords: scenario planning, SWOT-analysis, Delphi method, foresight of Ukraine's economy, method of two axes, method of branches.

Вступ

За матеріалами наукової доповіді на засіданні Президії НАН України 4 листопада 2015 року

Після втрати Україною в 2013--2014 рр. контролю над газовими родовищами Чорноморського шельфу та туристичним сегментом Криму і значною частиною гірничодобувної, металургійної та хімічної промисловості Донбасу стало очевидним, що майбутня економіка країни вже не матиме попереднього характеру розвитку та попередньої структури. Втрачені підприємства формували основу цілих галузей економіки. Так, Донбас, де проживає 14 % населення України, був основним промислово-енергетичним центром -- частка цього регіону у ВВП країни становила 16 %, зокрема 25 % у промисловості і 7 % у сільському господарстві. Він забезпечував 95 % внутрішніх потреб у вугіллі та непропорційно велику частку товарного експорту --23,2 % [1].

Рис. 1 Втрати промислового потенціалу України на Донбасі та в АР Крим (% у відповідному секторі промисловості)

1. Промисловість

Добувна промисловість і розроблення кар'єрів І Переробна промисловість Постачання енергії, газу, пари та кондиційованого повітря

Водопостачання; каналізація; поводження з відходами

Рис. 2 Передбачення нової моделі економіки України

Вихід з-під контролю України АР Крим оцінюється втратою 4,3 % населення України, 1,5--1,6 % зовнішньоторговельного обороту і 4 % ВВП. За підрахунками Міністерства екології та природних ресурсів України і Міністерства юстиції України, загальна сума втрат, пов'язаних з анексією Криму, оцінюється у понад 1 трлн грн, з них сума прямих збитків становить 950 млрд грн, втрати ринкової вартості матеріально-сировинної бази цього регіону -- 126,8 млрд грн [1]. Динаміка зниження ВВП України в 2014--2015 рр. підтверджує окреслені тенденції. Значних втрат зазнали переробна, добувна та енергетична галузі промисловості. Рівень втрат потенціалу базових галузей промисловості Донбасу та АР Крим у структурі економіки України наведено на рис. 1. Економіка почала функціонувати у принципово інших умовах, відбувся розрив господарських зв'язків із промисловими регіонами Російської Федерації, АР Крим, Донецькою та Луганською областями, що спричинило значне падіння експортного потенціалу держави, суттєву фінансово-економічну нестабільність і фактично руйнування попередньої моделі сировинної, низькотехнологічної економіки України. Отже, нова економіка України має знайти для себе інші сфери в міжнародній кооперації праці за тими кластерами економіки, за якими вона має географічні, ресурсні та людські переваги. Безальтернативною є її переорієнтація на високотехнологічний шлях подальшого розвитку. При цьому держава має зробити ставку суто на якісний людський капітал, включити конкурентоспроможну науку, передову освіту та високотехнологічний бізнес до переліку основних рушійних сил своєї економіки.

Мета дослідження

З огляду на загрози, що дедалі гостріше постають перед економікою України, з'явилася необхідність передбачати (на об'єктивних принципах) хоча б приблизні сценарії майбутніх подій на середньостроковому (2015--2020 рр.) та довгостроковому (2020--2030 рр.) часових горизонтах (рис. 2). У світі жорсткої конкуренції це потрібно для побудови групи сценаріїв і формування раціональної та менш помилкової стратегії розвитку як окремих кластерів, так і економіки України в цілому. Для формування бачення можливої майбутньої економіки було застосовано методологію форсайту (передбачення) [2]. Ця методологія дає можливість уявити майбутнє, яке не може бути інтерпретоване як звичайне продовження минулого, оскільки це майбутнє набуває принципово нового змісту, форм і структур.

1) Виходячи зі сформульованої мети дослідження, було проведено комплекс робіт з передбачення майбутньої економіки України на середньота довгостроковому часових горизонтах у такій послідовності:із застосуванням методу Дельфі та SWOT-аналізу [3] для поточного стану розвитку країни виявлено критичні фактори, які стримують зростання економіки України, та встановлено групи сильних і слабких характеристик, можливостей та загроз для її подальшого прискореного розвитку;

2) враховуючи потенційні переваги України, такі як її географічне положення, кліматичні умови, природні ресурси, людський капітал тощо, виявлено головні драйвери її можливого соціоекономічного розвитку за рахунок виділення з економіки країни тих високотехнологічних кластерів, які могли б створювати високоякісні продукти і послуги з високою інноваційною часткою доданої вартості, що були б затребуваними в міжнародній співпраці.

З використанням методу сценарного планування [3] побудовано групу сценаріїв можливого розвитку економіки України на середньостроковому (2015--2020 рр.) та довгостроковому (2020--2030 рр.) часових горизонтах і розраховано параметри цих сценаріїв.

Головним критерієм зазначеного форсайту була побудова такого плану розвитку економіки України, який забезпечував би досягнення на середньостроковому часовому горизонті її сталості (sustainability), а на довгостроковому -- її сталого розвитку (sustainable development). Поняття сталості економіки України розуміємо в сенсі її самодостатності (відсутності дефіциту бюджету), а сталий розвиток -- як позитивне, поступальне зростання фінансового балансу країни та її ВВП на фіксованих часових відрізках.

Комплекс робіт з форсайту майбутньої економіки України

* група математиків і системних аналітиків для оброблення даних експертиз та проведення широкомасштабного ситуаційного моделювання сценаріїв розвитку економіки України -- 42 особи.

Усього в дослідженні брали участь 112 осіб.

На першому етапі дослідження експерти групи А визначили оператори сценаріїв розвитку економіки України:

{S} = {S1, S12}

-- множина сильних факторів економіки України;

{W} = {W1, W24}

-- множина слабких факторів економіки України;

{O} = {O1, O16}

-- множина можливостей розвитку економіки України;

{T} = {T1, T17}

-- множина загроз для розвитку економіки України;

{B} = {B1, B5}

-- множина критичних чинників, що гальмують (to brake) розвиток економіки України;

{D} = {D1, D10}

-- множина головних позитивних чинників (драйверів) майбутньої економіки України;

{L} = {L1, L8}

-- множина втрачених можливостей влади (Power Lost Opportunities) після Революції гідності;

{L12} = 1 -- {L}

-- оператор перетворень (реформ).

{S} = {S1, S12}, {W} = {W1, W24}, {O} = {O1, O16}, {T} = {T1, T17},

На основі застосування SWOT-аналізу до економіки України вони визначили складові та їхні кількісні значення операторів, які наведено в [1], а за допомогою методу Дельфі -- складові та їхні кількісні значення операторів

{B} = = {B1, B5}, {D} = {D1, D10}, {L*} = 1 --{L1, L8}.

Розглянемо останні детальніше.

Топ-5 критичних чинників {B}, що гальмують розвиток економіки України наведено в табл. 1. Першим чинником цієї групи є частка тіньового сектору в економіці країни, яка, за оцінками експертів, стабільно тримається на рівні 50 % і навіть зросла до 52 % у 2015 р. внаслідок вкрай невдалої податкової реформи 2011 -- 2012 рр. Ця реформа практично паралізувала мале і середнє підприємництво в країні, що істотно знизило надходження до бюджету і виштовхнуло значну частину обігових коштів у тіньову економіку. Другим чинником, тісно пов'язаним з попереднім, є масштаб корупції в Україні. За висновками експертів групи А (які щільно корелюють з висновками західних експертів), повний масштаб корупції досяг 14 % ВВП, або приблизно $30 млрд на рік. Політична й економічна нестабільність та надвисокий рівень корупції в країні призвели до відтоку $12 млрд інвестицій лише за 2014 р. Третім важливим чинником є суттєве пенсійне навантаження на бюджет країни. Дефіцит пенсійного фонду коливається на рівні 4 % ВВП і покривається з бюджету України. У 2014 р. дефіцит коштів Пенсійного фонду України становив 50,9 млрд грн (3,9 % ВВП). Нині в Україні понад 14 млн пенсіонерів, тобто на 90 пенсіонерів припадає 100 осіб, що сплачують пенсійні внески. У 2025 р. 1 працюючий утримуватиме 1 пенсіонера, а у 2050 р. вже буде 125 пенсіонерів на 100 працюючих. У зв'язку з цим постала нагальна потреба у змінах пенсійного законодавства України з метою удосконалення солідарної системи (першого рівня пенсійної системи) та паралельного запровадження накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування (другого рівня пенсійної системи) з поступовим переважним переходом до цього рівня [1].