Роль ярмарків у формуванні та функціонуванні овочевого ринку

Размещено на http://www.allbest.ru/

Роль ярмарків у формуванні та функціонуванні овочевого ринку

Постановка проблеми в загальному вигляді. Дослідження ринку овочевої продукції не можливе без детального розгляду складових елементів його інфраструктури.

Наразі головним завданням щодо розвитку овочівництва в Україні є створення єдиної системи ринкових інституцій, які займаючись закупівлею і збутом продукції, відображали б об'єктивну та збалансовану на основі попиту та пропозиції ціну. Незважаючи на об'єктивну необхідність ринкова інфраструктура не ефективно функціонує, насамперед, щодо забезпечення та врахування інтересів усіх учасників ринку.

В Україні створено мережу бірж, агроторгових домів, гуртові та роздрібні продовольчі ринки, проте не досягнуто кінцевої мети - формування цивілізованого посередника між безпосередньо виробником продукції і споживачем.

На регіональному рівні інфраструктура існує здебільшого формально, а виробники збувають продукцію посередникам (торгівельним агентам). Незважаючи на незначну кількість зареєстрованих, саме ярмарки відіграють важливу роль у товаропросуванні агропродовольчої та, насамперед, овочевої продукції.

Натомість у наукових дослідженнях щодо формування та функціонування ринку, ярмаркам не приділяється достатньої уваги. Вони не розглядаються вченими-економістами в якості інструмента реалізації здорових ринкових відносин, від стану якого залежить рівень розвитку агропродовольчого ринку. Актуальність теми дослідження визначається необхідністю вивчення ключових аспектів функціонування агропродовольчого ринку. Серед них канали товаропросування від виробників до споживачів, використання відповідних методів ціноутворення, можливість використання різноманітних форм і методів прояви громадської ініціативи з боку виробників і їх об'єднань.

Функціонування ярмарків на агропродовольчому ринку передбачає участь як виробників, так і торгівельних організацій, що безпосередньо взаємодіють з кінцевими споживачами. У торгівлі на ярмарках зацікавлені як господарства населення, підприємства малого та середнього бізнесу, що займаються виробництвом власної продукції, так і торгівельні представники великих сільськогосподарських організацій, агрохолдингів. Головним завданням ярмарків є допомога у збутовій діяльності для забезпечення населення продовольчими товарами у широкому асортименті за привабливою ціною. Як правило, цінова стратегія ярмарків передбачає зменшення ціни на овочі близько 10-15% порівняно з ціною реалізації продукції на ринку, що є взаємовигідним для обох сторін. Виробники зменшують витрати на збутову діяльність, яка зазвичай відбувається за допомогою приймально -- заготівельних пунктів, а споживачі -- витрати на забезпечення продуктами харчування власних сімей.

Мета статті -- визначення основних видів ярмарків, ролі ярмаркової діяльності на сільськогосподарському ринку.

Аналіз останніх публікації і досліджень. Дослідження ярмарків як важливої ланки інфраструктури не знайшло достатнього відображення в наукових працях, це пояснює потребу у нашій науковій праці. Проте загальному вивченню і дослідженню питань формування та використання інфраструктури аграрного ринку, її суб'єктів і об'єктів в різні часи приділялась увага українських вчених. Результати таких досліджень знайшли відображення в наукових працях Кривончака О. В. [1], Шубіної О.О. [2], Копиткова О. В. [3], Горлачука В.В. [4], Шустова О.А. [5], Перепелиці Н.М. [6] та інших. Вирішенню проблем підвищення ефективності діяльності підприємств-виробників овочів та формуванню їх виробничо-збутової стратегії і запровадження низки заходів по формуванню каналів товаропросування овочевої продукції на ринок присвячено праці Левкіної Р.В. [8]. Разом з тим потребує більш детального вивчення у якості ефективного каналу збуту саме ярмарок, що дозволяє на практиці враховувати особливості, пов'язані із торгівлею овочевою продукцією і потребує додаткового дослідження.

Виклад основного матеріалу. Наразі в Україні переважає система організованого та стихійного продажу овочевої продукції на ринку за допомогою торгівельних посередників, які серед інших каналів збуту овочів займають більше 50 % реалізованої підприємствами-виробниками продукції. Так ланцюжок (виробник -- оптовий покупець -- оптовий продавець -- роздрібний продавець -- споживач) розподілу овочевої продукції зростає, а разом з ним зростає ціна продукції.

Аналізуючи методи та інструменти функціонування різних організацій, що належать до інфраструктури агропродовольчого ринку, можемо зробити припущення, що саме ярмарки мають достатній потенціал для розвитку збутової діяльності підприємств- виробників овочів, скорочення шляху до споживачів та зменшення ціни.

Ярмарки на державному, регіональному, районному рівнях є організаційною формою виставлення на продажу зразків продукції у публічному вигляді та конкретно встановленому місці, якими можуть бути міські площі, торгівельні площадки та ін. Як правило, органи місцевої влади вирішують питання щодо їх фінансування, участі організацій-посередників та виробників з урахуванням територіальної належності, спеціалізації, тематики ярмарки та ін. В табл. 1 представлено кількість проведених ярмарок в Україні та її окремих областях у 2013 році. Для розгляду у даній статті ми обмежуємося інформацією щодо Полтавської, Сумської і Харківської областей, які представляють інтерес для виробників овочевої продукції Харківського регіону.

Виходячи з табл. 1 бачимо, що загальна кількість ярмарків агропродовольчої продукції є відносно незначною, враховуючи кількість областей та зайняту у сільськогосподарському виробництві площу рілля. Навіть в таких областях, як Полтавська, Сумська та Харківська, де сконцентровано значні обсяги виробництва, на наш погляд, їх було проведено замало. Низький рівень участі держави у фінансуванні ярмарок, простежується з даних таблиці.

Натомість 515 з 519 по Україні фінансувалися за рахунок комерційної діяльності, або 100% у досліджуваних областях. У розрізі учасників таких ярмарок у більшій мірі присутніми були міжрегіональні об'єднання та вітчизняні компанії. Лише 2 з них в цілому по Україні мали статус міжнародних, а в 1 приймали участь вітчизняні та іноземні компанії. Тяжіння до багатогалузевих виставок та ярмарок споживчих товарів до універсальних ярмарок дозволило об'єднати учасників різних галузей с.-г. виробництва та звернути увагу найбільшої кількості споживачів. А організації посередників мали змогу отримати широку інформацію про можливих партнерів. На жаль, не значна кількість галузевих (спеціалізованих) ярмарок (45) не дала можливості зосередити увагу на тих галузях що суттєво відрізняються технологіями виробництва, а продукція має значні відмінності та вимагає дотримання особливих вимог щодо доробки, транспортування, зберігання та пакування.

Так у Харківській області було проведено у 2013 році лише 5 таких ярмарок, або 11% від їх загальної кількості. Враховуючи ємкість споживчого ринку овочевої продукції, її асортимент, виробничий потенціал існуючих підприємств та зростаючу увагу з боку держави, вважаємо це не достатнім.

З іншого боку позитивними факторами впливу на розвиток ярмарок овочевої продукції є стабільний попит, широкий асортимент, порівняно нижча ціна та можливість для населення визначитися зі смаковими якостями продукції.

Таблиця 1 Ярмаркова діяльність в Україні та окремих регіонах у 2013 році

Тому значна кількість учасників та споживачів на ярмарку зростає. Доступ до інформації щодо виробника та запровадженим ним технологій, можливості дегустації сприяють зростання уваги до таких заходів.

В табл. 2 відображено кількість учасників на ярмарках в Україні та в її регіонах у 2013 році.

З таблиці виходить, що в досліджуваних областях приймало участь близько 3,6 тисяч учасників -- виробників продукції, що становить близько 15% загальної кількості учасників. Характерним є відсутність іноземних учасників. Серед кількості відвідувачів переважала Полтавська область (1,1 млн. осіб з 4,1 млн. осіб по Україні).

Таблиця 2 Кількісний та якісний склад учасників у ярмарковій діяльності в Україні та її регіонах у 2013 році