Експортний потенціал молокопродуктового сектору України

В статье исследуется экспортный потенциал молокопродуктового сектора Украины. Украина имеет хорошие возможности и необходимые ресурсы для наращивания внешнеторгового потенциала молочной промышленности. Реальная трансформация экспортного потенциала предусматривает взаимодействие всех факторов внутриэкономического развития с изменением соотношения между ними. Более тесное взаимодействие украинской экономики с мировой обусловлено значительной потребностью в новых технологиях, инвестиционных и финансовых ресурсах. Основными предпосылками развития экспортного потенциала и интеграции украинского молокопродуктового сектора в международную экономику являются: системная рыночная трансформация; развитие составляющих структур молокопродуктового сектора, в том числе национального молочного скотоводства; развитие внутренней торговли; реструктуризация экономики; формирования открытой экономики, развитие не только внешней торговли, но и движения факторов производства между странами.

Ключевые слова: молочные продукты, молокоперерабатывающая промышленность, экспорт, импорт, экспортный потенциал, внешнеторговое сальдо.

Antoshchenkova V.V. Export Potential Milk Product Sector of Ukraine

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблемам експортної діяльності молокопродуктового сектору приділяється значна увага в працях Т. В. Хворост [1], Л. І. Нейкової [2], С. В. Щербини [4], Т. М. Чіпко [6], В. В. Антощенкової [9] та інших науковців. Однак численні проблеми залишаються не вирішеними, а Україна поступово перетворюється в імпортера молочної продукції, не використовуючи власний експортний потенціал і знищуючи національне молокопродуктове виробництво.

Формулювання цілей статті. Метою статті є дослідження експортного потенціалу молокопродуктового сектору України.

Виклад основного матеріалу. Молочні продукти є надзвичайно цінними продуктами харчування в раціоні людини, що зумовлює стратегічну важливість ефективного функціонування молокопродуктового підкомплексу. Одним із пріоритетних напрямів розвитку підприємств молокопродуктового підкомплексу в сучасних умовах є активізація експортної діяльності. Тим більш, що ситуація на світовому ринку молока характеризується зростанням обсягів споживання молока та молочних продуктів, перш за все в країнах з великою чисельністю населення, враховуючи підвищення рівня життя громадян (наприклад Китай, Індія).

Найбільшими експортерами молока в 2013 р. були країни Океанії та Європи, які експортували відповідно 21,2 та 22,9 млн. т молока, що складає 30,8 та 33,2% від загальносвітового обсягу продажу. При цьому, у динаміці найшвидшими темпами зростають експортні поставки в країнах Океанії, де головним експортером виступає Нова Зеландія, частка якої в загальносвітовому експорті складає близько 26%. Океанія виступає найбільш потужним регіоном, що постачає молочну продукцію на світові ринки, й визначає загальну ситуацію на світовому молочному ринку. Крім Нової Зеландії, провідними експортерами молочної продукції можна вважати також США, Білорусь та Аргентину, питома вага яких в загальному обсязі зовнішнього продажу в 2013 р. становила 15,1%, 6,3 та 3,6% відповідно. Відносно стабільним залишається обсяг експорту молока країнами Азії, які щорічно експортують близько 10,5% світового експорту молока на зовнішніх ринках [1].

Молокопереробний підкомплекс України має значний потенціал для завоювання високих конкурентних позицій, як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках, тому являє собою одну із найбільш перспективних та інвестиційно привабливих галузей сільського господарства. Але відсутність підтримки з боку держави значно гальмує розвиток експортного потенціалу підприємств даної галузі. Для зміни ситуації необхідне вдосконалення бюджетної, податкової, інвестиційної фінансово-кредитної політики держави та внесення відповідних змін до законодавчої бази, які нададуть можливість товаровиробникам змінити на краще існуючу ситуацію на ринку молока [2].

Важливою передумовою успішності експорту молочних продуктів в умовах висококонкурентного ринку є об'єктивна оцінка та своєчасність формування експортного потенціалу молокопродуктового підкомплексу. До процесу формування експортного потенціалу залучаються всі його складові -- галузь молочного скотарства, молокопереробна промисловість та підприємства інфраструктури аграрного ринку. Водночас реалізують експортний потенціал молокопродуктового підкомплексу, тобто безпосередньо здійснюють експортну діяльність, тільки молокопереробні підприємства. Тому при оцінці експортного потенціалу молокопродуктового сектору важливим завданням є впровадження нових технологій виробництва і повна модернізація або заміна застарілого обладнання з метою виробництва конкурентної продукції.

Кожний етап розвитку України як незалежної держави вимагає постановки адекватних стратегічних цілей, їх конкретизації відповідно окремих сфер і галузей економіки. Ця теза поділяється багатьма українськими економістами. «...Якщо на початкових етапах ринкової трансформації найважливішими її інституціональними передумовами вважались лібералізація, приватизація та корпоратизація, макроекономічна стабілізація», -- зазначає Д. Г. Лук'яненко, -- «то на сьогодні домінує ідея здатності держави забезпечити середовище, що стимулює внутрішню і міжнародну конкурентоздатність національних підприємств та об'єднань. Таким чином, вирішального значення для економічного розвитку України набуває макро- і мікро-збалансована структурна політика та її інституціональне забезпечення» [3, С. 533].

Дійсно, не забезпечивши внутрішній розвиток молокопродуктового сектору і його складових, неможливо забезпечити конкурентоспроможність української продукції, в тому числі і молочної на світовому ринку. Однак для молокопереробних підприємств експорт молочної продукції є більш прибутковим ніж реалізація на внутрішньому ринку, особливо враховуючи постійне зниження купівельної спроможності населення.

На думку С.В. Щербини [4], основними причинами, які змушують молокопереробні підприємства України здійснювати подальше освоєння міжнародних ринків молочної продукції, є такі: по-перше, міжнародні ринки молочної продукції відкривають значні можливості для нарощування виробництва, збільшення доходів, отримання додаткових конкурентних переваг за рахунок ефекту масштабу; по-друге, вихід на зовнішні ринки дозволить диверсифікувати ризики як комерційного, так і політичного характеру; по-третє, освоєння зовнішніх ринків має стати стимулом впровадження міжнародних стандартів якості у процесі виробництва, переробки та реалізації продукції вітчизняної молочної галузі.

В табл. 1 представлено натуральні обсяги експорту та імпорту молочних продуктів в Україні за 2012-2013 роки.

Таблиця 1

Обсяги експорту-імпорту молокопродуктів в Україні за 2012-2013 роки, тонн

*Джерело -- складено автором на основі даних Держслужби статистики України [5].

Україна являється одним із потужних експортерів молочної продукції. І хоча в 2013 році експорт сирів (твердих) скоротився на 12,8%, молока згущеного майже на 33% (30303 т в 2013 році), казеїну в два рази (3292 т), однак експорт масла тваринного зріс практично в 6 раз і становив в 2013 році -- 3860 т, молока і вершків на 30% (7623 т), кисломолочної продукції на 6,2% (3283 т) та молочної сироватки на 40% (34408 т). Отже Україна експортує досить широкий асортимент товарної молочної продукції. Основними імпортними молочними продуктами залишаються сири, імпорт яких зріс на 13% і становив в 2013 році 19321 т., масло тваринне (14006 т) імпорт якого зріс на 56%. Також в 2013 році, порівняно з попереднім роком, експортували в 24 рази більше молочної сироватки (2384 т), на 27% більше морозива (815 т), на 61,6 % більше молока і вершків (6081 т), на 42,2% експортували більше кисломолочної продукції (12079 т) та в 13,7 разів більше казеїну (41 т).

Основними категоріями молочної продукції, які демонструють переважання імпорту в Україні, є кисломолочна продукція та тваринне масло приблизно в 3,5 рази. Однак по таким категоріям як «молоко згущене» (в 3,3 рази більше експортуємо), молочна сироватка (в 14,4 разів більше експортуємо), сири (в 3,1 рази більше експортуємо) та казеїн (в 4 рази більше експортуємо) Україна проявляє свій потужний експортний потенціал.

Таблиця 2

Обсяги експорту та імпорту молокопродуктів в Україні за 2012, 2013 роки, тис. дол. США

*Джерело -- складено автором на основі даних Держслужби статистики України [5].

В табл. 2 представлено вартість експорту та імпорту молочних продуктів в Україні за 2013 та 2012 роки. Отже, в 2013 році експорт української молочної продукції (табл. 2), становив 551,8 млн. дол. США (враховуючи морозиво). В вартісній структурі молокопродуктового експорту України вже багато років поспіль переважаючу позицію займають сири (59%) або 362,3 млн. дол. США, молоко згущене (13,7%), молочна сироватка (8%), казеїн (5%) та масло тваринне (4%). Незважаючи на те, що Україною в 2013 році було експортовано майже на 30% більше такої категорії молочних продуктів, як «молоко і вершки», однак вартість імпорту перевищила експорт даної категорії продукції на 23 % і становила в 2013 році -- 7,3 млн. дол. США. В чотири рази перевищила вартість імпорту по категорії «кисломолочна продукція» (21,7 млн. дол. США). В три рази вартість імпорту масла тваринного (67,3 млн. дол. США) перевищила вартість його експорту в 2013 році. По іншим категоріям молочної продукції Україна отримала позитивне сальдо. Найбільше вартість експорту в 2013 році порівняно з 2012 роком переважала по сиру в 3,3 рази (362,3 млн. дол. США), по згущеному молоку в 2,8 рази (75,9 млн. дол. США), по молочній сироватці в 6,3 рази (44,2 млн. дол. США), по казеїну в 129 раз (29,9 млн. дол. США).

Таблиця 3

Динаміка обсягів експорту, імпорту та зовнішньоторговельного сальдо молочної продукції України, млн. дол. США

*Джерело -- складено автором на основі даних Держслужби статистики України [5].

Зовнішньоторговельне молочне сальдо у 2013 році становило 273 млн. дол. США і зменшилося на 14,2% або на 45 млн. дол. США, порівняно з 2012 роком та на 159 млн. дол. США порівняно з 2010 роком. До основних причин цього належать повільні темпи зростання експорту разом із галопуючим імпортом. Україна поки що є нетто-експортером молочної продукції. Однак, якщо тенденції не зміняться, а продовжаться, то наша країна, маючи доволі значні обсяги поголів'я та виробництва молока, може опинитися серед імпортерів тієї продукції, яка могла б приносити значні доходи й вигоди як державі, так і виробникам.

У сучасних умовах господарювання зростає необхідність реалізації адекватної аграрної політики, одним із елементів якої є визначення зовнішньоекономічних векторів розвитку агропродовольчої сфери. Торговельна політика держави має сприяти формуванню експортного потенціалу сільськогосподарської сировини і продовольства, рівень якого безпосередньо впливає на ефективність функціонування аграрного сектору економіки [7]. Важливо зауважити, що перш ніж експортувати сільськогосподарську сировину, держава повинна забезпечити внутрішнє споживання та завантажити власні виробничі потужності переробних підприємств, в тому числі і молокопереробних. І вже потім орієнтуватися на експорт готової молочної продукції, після повного задоволення внутрішніх національних потреб.

Найважливішими економічними важелями державного регулювання як усього АПК, так і інтеграційних структур у молокопродуктовому підкомплексі є: бюджет (позики, компенсації, дотації, лізинг, фінансування окремих заходів тощо); ціни; податки (пільгові, диференційовані); кредит (пільговий, товарний тощо); страхування. Вплив держави на цінову політику може здійснюватися як адміністративними, так і економічними методами. У будь-якому випадку державна регуляторна політика має бути прозорою й зрозумілою всім учасникам економічних відносин [9, с.94].

Україна має реальні можливості і необхідні ресурси для нарощування зовнішньоторговельного потенціалу молочної промисловості, що є передумовою здобуття вітчизняним молокопродуктовим сектором конкурентних переваг та досягнення економічного зростання.

Висновки. Реальна трансформація експортного потенціалу молокопродуктового сектору України передбачає взаємодію всіх чинників внутрішньоекономічного розвитку зі зміною співвідношення між ними. Більш тісна взаємодія української економіки зі світовою зумовлюється значною потребою в нових технологіях, інвестиційних та фінансових ресурсах. Основними передумовами розвитку експортного потенціалу та інтеграції українського молокопродуктового сектору в міжнародну економіку є: системна ринкова трансформація; розвиток складових структур молокопродуктового сектора, в тому числі національного молочного скотарства; розвиток внутрішньої торгівлі; реструктуризація економіки; формування відкритої економіки, розвиток не лише зовнішньої торгівлі, а й руху факторів виробництва між країнами.

Література