Проблеми та перспективи становлення вітчизняної індустрії дитячих товарів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Проблеми та перспективи становлення вітчизняної індустрії дитячих товарів

Анотація

дитячий товар промисловий підтримка

У статті розкриваються сутність і складові елементи індустрії дитячих товарів, яка охоплює виробництво та продаж промислових товарів (іграшок, одягу, шкільного приладдя, парфумерно-косметичної продукції та дитячого харчування), а також створення «духовних продуктів» (книг, мультфільмів, програм, спеціальних розваг тощо), спрямованих на задоволення потреб дитини. Визначаються чинники зростання цього сегменту світової економіки та осмислюються передумови динамічних змін у виробництві відповідних видів дитячих товарів у провідних країнах світу. Конкретизуються основні характеристики покоління сучасних дітей як найменших і найвибагливіших споживачів і дитинства як феномена, що здатен не лише визначати напрями трансформації суспільства, а й стимулювати економічний розвиток держави. На основі вивчення існуючих вітчизняних напрацювань щодо виробництва іграшок, дитячого одягу, харчування і книг простежується відповідність цих товарів європейським стандартам якості, аналізуються стан та перспективи розвитку індустрії дитячих товарів в Україні, а також готовність вітчизняних виробників до повноцінного задоволення потреб сучасної дитини. Окреслюються проблеми та шляхи забезпечення державної підтримки становлення даного сегменту економіки в умовах світового загострення економічної конкуренції та розгортання глобалізаційних процесів.

Ключові слова: індустрія дитячих товарів, складові індустрії дитячих товарів, дитинство, сучасні діти, державна підтримка індустрії дитячих товарів.

Аннотация

Ключевые слова: индустрия детских товаров, составляющие индустрии детских товаров, детство, современные дети, государственная поддержка индустрии детских товаров.

Annotation

Key words: Industry baby goods that make children's products industry, childhood, children modern, state support for children's products industry.

Сучасна динаміка суспільного прогресу та його залежність від розкриття потенціалу кожної людини актуалізує необхідність переосмислення джерел розвитку особистості, прихованих в її дитинстві. Те, що саме на цьому життєвому етапі закладаються якості людини, здатні як сприяти її подальшій самореалізації, так і започаткувати проблеми, загрозливі для функціонування всього соціуму, позиціонує дитинство як надзвичайно важливий чинник майбутніх цивілізаційних трансформацій. Розглядаючи цей феномен як сформовану суспільством сукупність об'єктів, процесів, соціальних інститутів, покликаних забезпечити підготовку молодого покоління до ефективної життєдіяльності, зауважимо, що сучасне функціонування дитинства у принципово нових соціокультурних умовах не лише змінює його традиційні характеристики, а й стимулює динамічне становлення низки дотичних до дитинства явищ. Наприклад, збільшення соціальної цінності дитинства і зростання уваги суспільства до формування особистості дитини спричинили бурхливий розвиток індустрії дитячих товарів.

Поняття «індустрії дитячих товарів», яке охоплює виробництво та продаж промислових товарів (іграшки, одяг, шкільне приладдя, дитяча їжа та парфумерно-косметична продукція), а також створення «духовних продуктів» (книг, мультфільмів, програм, спеціальних розваг тощо), лише нещодавно увійшло у науковий обіг. Хоча в економічному вимірі воно дістало значного поширення, позначаючи самостійний сектор економіки та одну з базових платформ існування державної сімейної політики. Сучасна популярність цього поняття пояснюється утвореною засобами масової інформації своєрідною модою на щасливе дитинство, яка й обумовила високі темпи зростання споживання товарів для дітей. Останнє виразно демонструють не лише щорічні показники такого зростання у 15-16 %, а й динаміка збільшення світового ринку товарів для дітей, який, наприклад, у 2012 р. на 60 % випередив показники авіабудівної галузі та досяг $ 412 млрд ($ 83 млрд з яких припадає лише на світовий ринок іграшок), а вже у 2013 р. склав $ 430 млрд [4].

Такі високі темпи зростання цього сегменту економіки обумовлені такими чинниками:

- стабільність попиту: діти швидко ростуть і динамічно розвиваються, забезпечуючи значний оборот і потужні перспективи розвитку ринку дитячих товарів;

- можливість встановлення високих цін: більшість батьків готові придбати дорожчі товари та отримати моральне задоволення від усвідомлення того, що дитина «отримала найкраще»;

- слабка залежність попиту від ціни: на дітях, як правило, не економлять. Батьки скоріше обмежать власні потреби, але будуть продовжувати вкладати гроші у свою дитину. Недаремно маркетологи підкреслюють, що середньостатистичні батьки втричі частіше йдуть до магазину за покупками для дітей, ніж для себе і для сім'ї в цілому;

- поява нових мотивацій придбання дитячих товарів: наприклад, ще 20 років тому не було поняття дитячої моди, а головними вимогами до дитячого одягу були міцність і довговічність. Успіх сучасних «дитячих» брендів засвідчує - на перший план при виборі товару все частіше виходить марка, краса, комфортність та інші його характеристики;

- якісно інші характеристики покоління сучасних дітей, які активно подорожують з батьками, залюбки беруть участь у «дорослих» заходах (наприклад, у показах моди), упевнено «живуть» у віртуальному середовищі, швидше за батьків опановують різні технічні пристрої - комп'ютер, тр3-плеєр, i-pod тощо, слідкують за своєю зовнішністю, свідомо обирають ігри і розваги тощо. Наслідком уваги дорослих до таких змін у дитячому середовищі стало створення дитячих зон у дорослих салонах краси, відкриття спеціалізованих дитячих кафе з відповідним меню та атмосферою, поява дитячих модельних агентств та магазинів модного дитячого одягу, динамічне збільшення ігрового контенту для різноманітних гаджетів, розширення мережі приватних навчально-виховних закладів: дитячих садків, гімназій і ліцеїв, сімейних клубів, шкіл вивчення іноземних мов, центрів раннього розвитку дитини, що у сукупності остаточно закріпило за дітьми статус окремої, надзвичайно цікавої для маркетингового впливу цільової аудиторії.

Хоча робота маркетологів, орієнтована на юних споживачів, схожа на життя на вулкані, оскільки дитяча аудиторія є однією з найбільш нестабільних і рухливих, проте саме в ній присутній найпотужніший стимул для покупки - дитяче бажання, помножене на батьківську любов. Є й інші «вигоди» від чіткої орієнтації на найменших покупців, які дозволяють вважати дітей споживачами «три в одному»:

- на свої власні кишенькові гроші вони роблять нехай і невеликі, але все ж покупки. Як показують результати досліджень, близько 40 % 4-6-річних дітей обирають іграшки в основному самостійно, ще 40 % - разом з батьками та іншими родичами [8];

- часто саме діти розповідають батькам про різноманітні новинки, виступають порадниками при придбанні тієї чи іншої продукції. Причому всупереч батьківським пріоритетам дітям найчастіше подобається те, що шкідливо, але створює враження дорослого життя;

- рано чи пізно малюки виростають, однак споживчі звички, сформовані в дитинстві, здебільшого залишаються з ними протягом усього життя.

Враховуючи, що діти дуже динамічно змінюють свої захоплення і своїх кумирів, виробники товарів для дітей повинні швидко адаптуватися до нових потреб своєї цільової аудиторії, оскільки конкуренція за дитячу увагу та батьківські кишені надзвичайно гостра. Тому, щоб зрозуміти свою аудиторію і створити найбільш успішний дитячий бренд, маркетологи залучають психологів та ініціюють проведення спеціальних досліджень, спрямованих на постійний моніторинг запитів дитини. Результатом подібного аналізу стало, наприклад, виокремлення виробниками іграшок цілої низки тенденцій у розвитку цієї продукції. Серед них:

- зростання цікавості до класичних іграшок: принцеси та феї - для дівчат, конструктори і техніка - для хлопчиків;

- поява нових типів іграшок, наприклад, так званих «іграшок із собою», обумовлених «мобільністю» сучасних дітей, які багато часу проводять в дорозі між домом, дитячим садком, гуртками тощо. Або «Іграшок спонтанної покупки» - виробу низької ціни, яку дитина може придбати за власні кишенькові гроші;

- зростання числа іграшок, присвячених героям мультфільмів, коміксів, кіно, пов'язане з кумирами сучасних дітей, які зростають у медіа-суспільстві. Зауважимо, що цей висновок підтверджується й дослідженнями психологів, згідно з якими діти від чотирьох років у 70 % випадків віддають перевагу товарам з образами улюблених героїв;

- виникнення попиту на серійні іграшки або так звані «ігрові світи» - іграшки за однією конкретною тематикою, які можна докуповувати;

- поява іграшок для підлітків та молоді, обумовлена прагненням виробників розширити свою цільову аудиторію.

Не менш вагомою тенденцією у розвитку індустрії дитячих товарів та додатковим стимулом її динамічного становлення є зростання державної уваги та включення цього сегменту економіки у сферу державницьких інтересів. Причини такої цікавості з боку держави слід шукати не лише в наведених на початку статті фінансових показниках, а й у можливості впливу на дитину через її залучення до соціокультурних норм і традицій суспільства та визначення напрямів розвитку її особистісного потенціалу. Саме розуміння того, що товари для дітей безпосередньо впливають на їх фізичне та емоційне здоров'я, здатні гармонійно поєднати розвивальну і виховну функцію, безпосередньо формують потреби та цінності покоління, яке незабаром визначатиме майбутнє своєї країни, спонукає розвинуті держави не лише до активізації уваги до індустрії дитячих товарів, а й до зосередження значних фінансових та організаційних ресурсів у даній галузі.

На жаль, в Україні, де щорічно народжується близько 500 тис. малюків, становлення вітчизняної індустрії дитячих товарів не тільки не стало предметом державного інтересу, а й розвивається скоріше не завдяки, а всупереч відсутній підтримці з боку можновладців. І це тоді, коли українські сім'ї витрачають на дітей від 15 % до 70 % річного доходу. За підрахунками аналітиків, одноразові витрати на покупку всього необхідного для новонародженого становлять від $ 500 до $ 1500, з яких 34 % іде на одяг, 12 % - на взуття, 18 % - на іграшки й 36 % на все інше, включаючи памперси і дитяче харчування [2].

Безумовно, потенціал українського ринку товарів для дітей у порівнянні із зарубіжними лідерами цієї галузі скромніший, хоча навіть обсяг українського ринку дитячих іграшок вже складає $ 400 млн на рік, не дивлячись на високий показник частини імпортної продукції - 80 % [6]. Водночас така присутність на ринку іграшок, завезених із-за кордону, та відсутність належної державної уваги дозволяє зрозуміти, чого на тлі кардинальних змін у суспільній свідомості та зростанні національного духу ми можемо спостерігати майже повну відсутність іграшок з українським колоритом та практично нереалізований виховний потенціал вітчизняних дитячих товарів. На ринку дитячої продукції дуже важко знайти українські розвивальні ігри та головоломки, пішли у небуття українські герої та дійові особи українських казок (хоча вітчизняна історія багата на героїв та образи, які сьогодні не лише можна, а й потрібно використовувати), а переможцями у рейтингу уподобань українських дітей залишаються: у хлопчиків - Людина-павук, а у дівчаток - лялька Барбі). І хоча роль популярних нині іграшок у формуванні свідомості дитини тільки починає вивчатися, показовим вважаємо історичний факт впливу іграшки на становлення особистості: свого часу Бісмарк свідомо збільшив державне замовлення на іграшки військово-морської тематики, що через 15 років призвело до зростання кількості молодих людей, які вирішили присвятити себе морській справі та захисту власної країни.

Зауважимо, що наведений приклад жодним чином не зорієнтований на зміцнення суспільної традиції сприйняття індустрії дитячих товарів лише як виробництва іграшок. Оскільки мова повинна йти і про гарні дитячі книжки, спеціалізований медійний продукт, дитячий одяг та харчування тощо. Тим більше, що аналіз вітчизняного ринку товарів для дітей дозволяє, зокрема, відзначити певні позитивні зрушення у сегменті дитячої літератури. За інформацією, яку отримали минулої осені соціологи (GfK Ukraine на замовлення фонду «Відродження»), 41 % респондентів купують книжки для дітей українською мовою. Книга стала набагато якіснішою, а дитячого асортименту у поліграфічній продукції загалом за останні 5 років відчутно побільшало [9].

Більш проблемним залишається ринок дитячої телевізійної продукції, який в Україні практично відсутній. Надзвичайно популярну у минулому «Вечірню казку» на УТ-1 нині замінили диснеївські мультфільми, азійські аніме та різноманітні дитячі шоу. Зрозуміло, дитячим виховним та розвивальним програмам важко конкурувати з «дорослим» медійним продуктом, вони ніколи не матимуть таких же рейтингів, бо потенційна аудиторія у них значно менша. До того ж закон, що забороняє розміщувати в дитячих програмах рекламу, робить їх збитковими для каналів. У результаті цього маємо ситуацію, коли вкладати гроші у власні дитячі програми не мають бажання ні українські бізнесмени, ні держава. Натомість активно у дитяче життя входять агресивні комп'ютерні ігри та безмежний інтернет-простір, які замінюють малюкам спілкування з батьками, казку на ніч або цікаву книгу.

Ще менше позитивних зрушень нині демонструють і такі сегменти індустрії дитячих товарів, як виробництво дитячого одягу, спеціалізованих меблів, засобів гігієни або дитячого харчування. Так, наприклад, на вітчизняному ринку дитячого одягу спостерігається стабільне зниження попиту: за підсумками 2013 р. обсяг споживання товарів цього сегменту впав більш ніж на 30 % [1]. Враховуючи сучасні українські реалії, навряд чи можна впевнено прогнозувати майбутні успіхи національних виробників, тим більше з огляду на зниження купівельної спроможності населення України.

Не менш складна ситуація і з виробництвом дитячого харчування. Як відомо, у структурі витрат на товари для дітей дитяче харчування займає лідируючі позиції. На першому році життя малюка більше ніж на харчування (26,1 % всіх витрат) батьки витрачають тільки на підгузки (30,6 %). Через рік витрати на харчування поступово збільшуються і виходять на лідируючу позицію в структурі витрат (32,3 %), хоча їх динамічно наздоганяють витрати на одяг і взуття. За даними Асоціації виробників дитячого харчування, в Україні грудним молоком вигодовують своїх дітей лише 22 % матерів, тоді як, наприклад, у Росії - 32 %, в країнах Азії - 54 % (Obzor rynka) [7].

Тож не дивно, що такі показники нашої держави викликають особливий інтерес у зарубіжних експертів, які визнали вітчизняний ринок дитячого харчування одним із найперспективніших в Європі, оцінивши його обсяг у $ 60-70 млн. І це з урахуванням того, що наші діти споживають мінімум у 4 рази менше дитячого харчування, ніж їх однолітки закордоном: наприклад, український малюк з'їдає близько 18 кг сумішей на рік, а фінський - майже 65 кг [7]. Але при всій перспективності і привабливості українського ринку кількість національних виробників дитячого харчування продовжує швидко скорочуватись і на сьогодні їх можна порахувати буквально на пальцях. На жаль, невтішним прикладом для України у цьому контексті може бути динамічне зростання продажів дитячого харчування в Німеччині, де ринок дитячого харчування охоплює три цільові групи: малюки від 0 до 3 років, дівчата 1319 років, що відкрили для себе дієтичні властивості дитячого харчування, а також літні люди, старші 65 років.

Варто зазначити, що таке відставання українських виробників дитячого харчування пояснюється низкою причин:

- відсутністю державної підтримки вітчизняного виробництва дитячого харчування;

- складною процедурою реєстрації та сертифікації цих товарів при вході на ринок;

- високим рівнем цін на обов'язкові інгредієнти дитячого харчування - вітаміни і мікроелементи;

- застарілим обладнанням на більшості спеціалізованих підприємств і відсутністю пільг на придбання нового;

- обмеженням рентабельності виробництва на вітчизняне дитяче харчування;

- перешкодами у виході вітчизняних продуктів дитячого харчування на іноземні ринки;

- несформованою культурою споживання українських продуктів дитячого харчування, обумовленою обмеженістю інформації про їх корисність та переваги;

- схильністю українських родин до економії за рахунок приготування їжі для дітей у домашніх умовах. Якщо матусі розвинених країн сприймають дитяче харчування як зручний і доступний елемент догляду за дитиною, то вітчизняні батьківські родини вдаються до нього здебільшого за потребою. Переконані, в умовах економічної кризи в державі ця проблема скоріш за все буде тільки посилюватися.

Підбиваючи підсумок проведеному аналізу окремих сегментів вітчизняного ринку дитячих товарів, зауважимо, що, за оцінками експертів, його ємність оцінюється в $ 2 млрд, річний оборот становить близько 25 млрд грн, а щорічний приріст дорівнює приблизно 1520 % [6]. Цікаво, що спеціальні дослідження свідчать - українські діти навіть самостійно витрачають щороку 98 млн грн на дрібниці (BABY EXPO). Вочевидь, що в умовах кризи і заморожування зарплат, коли пріоритетними для батьків стають товари першої необхідності, а питання відпочинку і розваг дітей відходять на другий план, заявлені темпи зростання ринку товарів для дітей та рівень річного обороту в цілому та в окремих його сегментах можуть знизитися.

Додаткові перешкоди для виходу вітчизняного виробника дитячих товарів на ринок створює ціла низка інших взаємопов'язаних проблем, зокрема:

- зростання тиску з боку зарубіжних конкурентів, оскільки лідируючі позиції у цьому секторі розділили виробники з Південно-Східної Азії та європейські компанії. Дуже показовою, наприклад, є частка імпортної продукції у внутрішньому споживанні дитячого харчування - близько 72 % [3];

- неефективний державний контроль за безпечністю та якістю дитячих товарів. Недаремно вони нині входять до світової трійки продукції зі значною часткою контрафакту, а обсяг «тіньового» ринку в цій галузі досягнув майже 30 % [10];

- несформованість галузевої інфраструктури, у результаті чого на підприємства дитячої індустрії лягає і підготовка відповідних кадрів, і виробництво продукції (ідеї, технології, фінанси), і налагодження необхідних механізмів для її просування на ринок (логістика, маркетинг) тощо;

- практично відсутня державна підтримка вітчизняної індустрії дитячих товарів. Для прикладу: більше 20 років у Китаї існувала національна програма підтримки виробництва дитячих іграшок. Результат - сучасне виробництво цією країною більше 70 % світового ринку іграшок [5];

- неузгодженість діяльності соціальних інститутів та галузей суспільного життя, від яких залежить розвиток індустрії дитячих товарів. Так необхідність посилення уваги до дитинства нині декларують всі: держава, ЗМІ, бізнес, освіта, культура, охорона здоров'я, спорт, батьки. При цьому у всіх різні уявлення про цінності, завдання і результати такої роботи, а головне - готовність до поєднання власних зусиль у цьому напрямку;

- багаторічна відсутність антропометричних досліджень, які б дозволили чітко визначити основні характеристики, уподобання та запити нового покоління дітей;

- виключення з процесу розробки та тестування дитячих товарів самих дітей, для яких вони власне і створюються.

Враховуючи, що поняття «індустрія дитячих товарів» виходить далеко за межі економічної галузі й тісно пов'язане з економікою, освітою, охороною здоров'я, культурою, ідеологією тощо, можемо визначити низку кроків, які належить зробити Україні на шляху до побудови ефективної індустрії дитячих товарів. Серед них:

- створення державної стратегії розвитку індустрії дитячих товарів, зорієнтованої на забезпечення її структурної збалансованості та конкурентоспроможності. Ця стратегія повинна включати розрахунки потреби і обсягів виробництва дитячих товарів для українського ринку, забезпечувати механізми контролю за якістю дитячої продукції, а також передбачати шляхи залучення інвестицій;

- внесення змін до вітчизняного законодавства щодо визначення понять «дитячий товар», «індустрія дитячих товарів», «український виробник дитячих товарів і послуг». Офіційна «конкретизація» зазначених понять стане стрижнем утворення необхідного правового підґрунтя для становлення та розвитку індустрії дитячих товарів;

- розробка професійних стандартів якості дитячих товарів з урахуванням сучасних світових тенденцій у даній галузі та вимог безпеки життєдіяльності дитини. Адже підвищення конкурентоспроможності дитячих товарів нерозривно пов'язане не лише з інноваційністю та високою технологічністю виробництва такої продукції, а й з її безперечною відповідністю світовим стандартам якості. Приміром, за цими стандартами порожній дитячий рюкзак має важити не більше 400 грамів. Чи всі дитячі рюкзаки, які нині представлені на вітчизняному ринку, відповідають цій вимозі?

- забезпечення державної підтримки вітчизняної індустрії дитячих товарів, яка б включала:

- формування держзамовлення на товари для освітніх установ і культурно-розважальних центрів для дітей,

- надання адресних субсидій українським виробникам,

- стимулювання розвитку їх інноваційного та експортного потенціалу,

- підтримку створенню і розробці дитячих товарів з використанням національних культурних образів,

- підготовку відповідних кадрів,

- популяризацію вітчизняних дитячих товарів тощо;

- розробка дієвих механізмів координації всіх задіяних в індустрії дитячих товарів структур, оскільки з огляду на її яскраво виражений міжвідомчий характер успішність її функціонування безпосередньо залежить від ефективної взаємодії всіх елементів;

- консолідація зусиль органів державної влади, підприємців та громадських об'єднань щодо вибудовування моделі соціально орієнтованої індустрії дитячих товарів, пошуку шляхів зниження вартості цих товарів та підвищення їх доступності для вітчизняних сімей.

Вирішення зазначених завдань не лише дозволить повною мірою використати можливості держави у побудові конкурентоспроможної індустрії дитячих товарів та забезпечить додаткове стимулювання розвитку суміжних галузей економіки, а й стане важливим кроком у галузі захисту інтересів сім'ї і дітей в Україні через формування єдиної державної «моделі дитинства».

Література

1. Анализ рынка детских товаров Украины: итоги 2013 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://babyexpo.ua/baby_expo/news_baby_expo/detail.php?ELEMENT_ID=5852.

2. «Взрослые» решения «детского» ритейла [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http ://astor-ua.com.ua/stati/item/65 .html.

3. Виробництво дитячого харчування в Україні в I пол.- 2014 збільшилося майже на 8 % [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://idt.in.ua/news/analytics/370-baby-food- 100914.html.

4. Индустрия детских товаров определилась с понятиями [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.tpp-inform.ru/analytic_journal/4945.html.

5. Індустрія дитинства. Що і як виховує дитину? [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zaxid.net/home/showSingleNews.do?industriya_ditinstva_shho_i_yak_vihovuye_ditinu&obj ectId= 1045097.

6. Обзор рынка детских товаров и услуг [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://babyexpo.ua/baby_expo/news_baby_expo/detail.php?ELEMENT_ID=5331.

7. Обзор рынка детского питания [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.souz-inform.com.ua/index.php?language=rus&menu=article/detskoe_pytanye.

8. Обзор рынка игрушек в Украине [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http ://babyexpo.ua/baby_expo/news_baby_expo/detail.php?ELEMENT_ID=6201.

9. Павлова О. «Лише 25 % українців надають перевагу україномовним книжкам» - соціологи [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://gazeta.ua/articles/life/_lishe-25- ukrayinciv-nadayut-perevagu-ukrayinomovnim-knizhkam-sociologi/517194?mobile=true.

10. Ребенок -- двигатель торговли [Електронний ресурс]. - Режим доступу:http://www.mk.ru/social/article/2013/09/09/912586-rebenok-dvigatel-torgovli.html.

11. BABY EXPO. Детский мир глазами взрослых [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://alpaca.ua/rus/Useful/articles/102.

12. International Toy Fair - последние тенденции мировой индустрии игрушек [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://babyexpo.ua/baby_expo/news_baby_expo/detail.php?ELEMENT_ID=1010

References

1. Analiz rynka detskih tovarov Ukrainy: itogi 2013 [Elektronnyy resurs]. - Rezhym dostupu: http://babyexpo.ua/baby_expo/news_baby_expo/detail.php?ELEMENT_ID=5852.

2. «Vzroslye» reshenija «detskogo» ritejla [Elektronnyy resurs]. - Rezhym dostupu : http ://astor-ua.com.ua/stati/item/65 .html.

3. Vyrobnytstvo dytyachoho kharchuvannya v Ukrayini v I pol. 2014 zbilshylosya mayzhe na 8 % [Elektronnyy resurs]. - Rezhym dostupu : http://idt.in.ua/news/analytics/370-baby-food- 100914.html.

4. Industrija detskih tovarov opredelilas s ponjatijami [Elektronnyy resurs]. - Rezhym dostupu : http://www.tpp-inform.ru/analytic_journal/4945.html.

5. Industriya dytynstva. Shcho i yak vykhovuye dytynu? [Elektronnyy resurs]. - Rezhym dostupu : http://zaxid.net/home/showSingleNews.do?industriya_ditinstva_shho_i_yak_vihovuye_ditinu&obj ectId= 1045097.

6. Obzor rynka detskih tovarov i uslug [Elektronnyy resurs]. - Rezhym dostupu : http://babyexpo.ua/baby_expo/news_baby_expo/detail.php?ELEMENT_ID=5331.

7. Obzor rynka detskogo pitanija [Elektronnyy resurs]. - Rezhym dostupu : http://www.souz- inform.com.ua/index.php?language=rus&menu=article/detskoe_pytanye.

8. Obzor rynka igrushek v Ukraine [Elektronnyy resurs]. - Rezhym dostupu : http://babyexpo.ua/baby_expo/news_baby_expo/detail.php?ELEMENT_ID=6201.

9. Pavlova O. «Lyshe 25 % ukrayintsiv nadayut perevahu ukrayinomovnym knyzhkam» - sotsiolohy [Elektronnyy resurs] / O. Pavlova. - Rezhym dostupu : http://gazeta.ua/articles/life/_lishe-25-ukrayinciv-nadayut-perevagu-ukrayinomovnim-knizhkam-sociologi/517194?mobile=true.

10. Rebenok - dvigatel torgovli [Elektronnyy resurs]. - Rezhym dostupu : http://www.mk.ru/social/article/2013/09/09/912586-rebenok-dvigatel-torgovli.html.

11. BABY EXPO. Detskij mir glazami vzroslyh [Elektronnyy resurs]. - Rezhym dostupu : http://alpaca.ua/rus/Useful/articles/102.

12. International Toy Fair - poslednie tendencii mirovoj industrii igrushek [Elektronnyy resurs]. Rezhym dostupu : http://babyexpo.ua/baby_expo/news_baby_expo/detail.php?ELEMENT_ID=1010.

Размещено на Allbest.ru